Про методичні рекомендації щодо проведення ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Міністерство освіти І науки україни головне управління освіти І науки, 54.67kb.
- 23. 11. 2011 р. №606 Про проведення ІІ міського туру ІІ етапу Всеукраїнських учнівських, 58.56kb.
- Полтавська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки, 347.48kb.
- Шановні переможці ІІІ (міського) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад, 44.41kb.
- Чернігівська обласна державна адміністрація управління освіти І науки, 632.06kb.
- Методичні рекомендації щодо проведення ІІ (районного) етапу та порядок проведення ІІІ, 160.76kb.
- Про методичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської, 17.03kb.
- Всеукраїнської учнівської олімпіади, 122.22kb.
- Україна, 45.4kb.
- Україна, 106.08kb.
УКРАЇНА
Полтавська обласна державна адміністрація
Головне управління освіти і науки
Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
імені М.В.Остроградського
Україна, 36029, м. Полтава, тел. (05322) 7-26-08, факс 50-80-85
вул. Жовтнева, 64 e-mail: root@pei.poltava.ua
27.12.2010 № 1402
Н
а №_________від________Начальникам відділів (управлінь)
освіти райдержадміністрацій
(міськвиконкомів), директорам
інтернатних закладів
Про методичні рекомендації
щодо проведення ІІІ етапу
Всеукраїнських учнівських олімпіад
Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського надсилає методичні рекомендації щодо проведення ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з астрономії, екології, російської мови та літератури, педагогіки і психології, математики (додаються).
В. о. ректора М. В. Кирилюк
Гарічева Н. О.
0507357666
Додаток 1
до листа ПОІППО
27.12.2010 № 1402
Рекомендації щодо проведення Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії у 2010-2011 навчальному році
Метою запровадження Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії є пропаганда природничо-наукових знань, формування в учнів інтересу та наукового підходу до вивчення астрономії і пов'язаних із нею наук; виявлення та розвиток в учнів творчих здібностей до науково-дослідницької діяльності, активізація всіх форм позакласної та позашкільної роботи з учнями; підвищення рівня фахової підготовки вчителів; залучення вчених і викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів до активної співпраці із загальноосвітніми навчальними закладами у справі поліпшення вивчення фізики та астрономії; відбір найбільш талановитих учнів до складу збірної команди України для участі в міжнародній олімпіаді.
Всеукраїнська учнівська олімпіада з астрономії проводиться у двох вікових групах: для учнів 11 та 10 класів. Відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства освіти України від 18.08.98 р. № 305, участь в олімпіаді можуть брати й учні молодших (порівняно з класом фактичного навчання) класів. Залучення до участі в олімпіаді учнів 8-9 класів має важливе значення, оскільки сприяє розвиткові пізнавального інтересу до вивчення астрономії учнів середнього шкільного віку, розкриття їхніх здібностей, набуття досвіду участі в змаганнях.
У 2010/2011 навчальному році у ІV етапі Всеукраїнської олімпіади кожен регіон, а також Український фізико-математичний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка, представлятиме команда з 2-х учнів, які братимуть участь відповідно у двох групах.
ІІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії
ІІІ етап олімпіади проводиться для переможців ІІ етапу. За рішенням Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій ІІІ етап може бути відкритим - для всіх бажаючих учнів даного регіону.
Як правило, цей етап олімпіади проводиться в один день. На виконання завдань має відводитися не більше 4-х астрономічних годин.
Кожен учасник олімпіади повинен сидіти за окремою партою і працювати самостійно. Учасники олімпіади можуть користуватися лише матеріалами (завдання, чисті аркуші, табличні дані тощо), виданими оргкомітетом. Під час виконання роботи учням дозволяється користуватися калькуляторами. Під час олімпіади користуватися мобільними телефонами категорично заборонено.
Орієнтовний перелік теоретичних питань до III етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії
1. Зоряне небо та рухи світил
1.1. Зоряне небо
Зоряне небо та небесна сфера. Сузір’я та найяскравіші зорі на небі й у північній півсфері. Добове обертання небесної сфери. Зміна вигляду зоряного неба в різні пори року. Орієнтування за Сонцем, сузір’ями і Полярною зорею на місцевості і за часом.
Одиниці відстаней в астрономії. Паралакс: річний, добовий. Видима зоряна величина, абсолютна зоряна величина та зв'язок між ними.
1.2. Небесна сфера і добовий рух світил
Точки і лінії небесної сфери. Залежність висоти полюса світу від географічної широти місця спостереження.
Горизонтальна та екваторіальні системи координат. Явища пов’язані з добовим обертанням Землі: схід та захід світил, кульмінації світил (моменти кульмінацій та висоти). Рефракція. Зоряні каталоги і карти.
Видимий рух Сонця. Екліптика.
1.3.Час та календар
Принципи вимірювання часу (шкали вимірювання і системи відліку). Зоряний час. Сонячний час: справжній і середній. Рівняння часу. Шкала всесвітнього часу. Шкала атомного часу. Координований всесвітній час. Системи відліку: місцевий, всесвітній, поясний час та зв’язок між ними. Лінія зміни дат. Літній та зимовий час. Календар. Сонячні, місячні та місячно-сонячні календарі. Юліанський та григоріанський календарі.
1.4.Закони руху небесних тіл
Закони Кеплера. Елементи орбіт небесних тіл та їх геометричне подання. Узагальнення законів Кеплера. Космічні швидкості на поверхнях небесних тіл та у просторі. Рух штучних супутників і автоматичних міжпланетних станцій.
Видимий рух планет. Планетні конфігурації, синодичні та сидеричні періоди. Рух Місяця. Сонячні та місячні затемнення, частота і умови видимості. Припливні явища.
Використання законів руху для визначення відстаней до тіл Сонячної системи, а також розмірів і мас небесних тіл.
2. Методи та засоби астрономічних досліджень
2.1. Електромагнітне випромінювання небесних тіл
Електромагнітний спектр. Спектри небесних тіл. Поглинання світла в міжзоряному просторі та вікна прозорості атмосфери Землі.
Розвиток всехвильової астрономії: гамма, рентгенівська, ультрафіолетова, оптична, інфрачервона, радіоастрономія.
2.2. Засоби астрономічних досліджень
Оптичні телескопи. Формула збільшення телескопа, а також роздільна здатність та проникна сила. Недоліки оптичних телескопів.
Радіотелескопи. Радіоінтерферометри з наддовгою базою.
Найбільші телескопи в Україні та у світі. Астрономічні обсерваторії.
Космічні телескопи та обсерваторії. Принцип реєстрації нейтрино. Нейтринні обсерваторії.
2.3. Методи астрономічних досліджень
Астрофотометрія. Основні поняття фотометрії. Зв’язок між освітленістю і видимою зоряною величиною (Формула Погсона).
Астроспектроскопія. Основні поняття спектроскопії. Закон випромінювання Планка. Види спектрів космічних об’єктів. Спектральні прилади. Принцип визначення хімічного складу та температури космічних тіл.
Ефект Доплера. Визначення променевої швидкості за спектром.
Приймачі випромінювання в астрономії.
3. Сонячна система
3.1. Планети Сонячної системи
Історія вивчення, склад і будова Сонячної системи.
Подібність та відмінність між планетами земної групи та планетами-гігантами. Планети земної групи. Фізичні та орбітальні характеристики.
Фізичні характеристики Землі. Внутрішня будова Землі. Будова атмосфери. Рухи в оболонках Землі. Полярні сяйва на Землі та інших планетах. Клімат. Причини змін пір року.
Місяць: фізичні характеристики та проблема походження. Рельєф та фізичні умови на поверхні.
Планети-гіганти. Фізичні та орбітальні характеристики. Супутники планет. Кільця планет.
Карликові планети.
3.2. Малі тіла Сонячної системи
Астероїди. Комети. Тіла з поясу Койпера. Метеори та метеорити. Метеорні потоки. Фізичні характеристики малих тіл Сонячної системи та гіпотези походження.
4. ЗОРІ
4.1. Узагальнені характеристики стаціонарних зір
Хімічний склад зоряної речовини. Температури, світності, розміри, маси, густини зір. Взаємозв’язок між розміром, температурою, світністю та абсолютною зоряною величиною.
Спектральна класифікація зір. Діаграма Герцшпрунга-Рессела.
Джерела енергії зір. Температура у надрах зір. Внутрішня будова зір.
4.2. Подвійні та нестаціонарні зорі
Подвійні зорі різних типів. Змінні зорі. Пульсуючі змінні. Цефеїди. Нові та наднові зорі. Утворення хімічних елементів.
4.3. Сонце як зоря
Загальні характеристики Сонця, внутрішня будова, атмосфера, обертання Сонця.
Джерело сонячної енергії. Місце Сонця на діаграмі Гершпрунга-Рессела.
Сонячна активність, сонячно-земні зв’язки.
Поняття геліосфери. Сонячний вітер та потік частинок від Сонця і їх вплив на інші тіла Сонячної системи.
4.4. Утворення та еволюція зір
Міжзоряне середовище, його густина та температура. Протозорі. Утворення зір в асоціаціях. Залежність часу існування зорі від початкової маси. Стадія головної послідовності, червоні гіганти та надгіганти.
Кінцеві стадії еволюції зір, білі карлики, нейтронні зорі, пульсари. Кінцева стадія еволюції Сонця. Чорні діри. Сфера Шварцшильда.
5. Галактична і позагалактична астрономія
5.1. Наша Галактика
Складові, розмір і спіральна структура Галактики. Склад, маса, чисельність зір. Типи населення Галактики, зоряні скупчення.
Місце Сонця в Галактиці, його рух відносно сусідніх зір та центру Галактики.
Обертання Галактики. Міжзоряні газ і пил. Космічні промені.
5.2. Галактики і Всесвіт
Класифікація галактик. Типи, склад і структура галактик. Найближчі галактики. Закон Габбла. Червоне зміщення і визначення відстаней до галактик. Просторовий розподіл галактик. Місцева група галактик. Радіогалактики. Квазари.
Поняття Всесвіту в астрономії. Великомасштабна структура нашого Всесвіту.
Додаток 2
до листа ПОІППО
27.12.2010№ 1402
Рекомендації щодо проведення III-го етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики у 2009-2010 навчальному році
Документом, що визначає завдання, структуру, технологію проведення Всеукраїнських олімпіад, є Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності (наказ Міністерства освіти України N 305 від 18.08.98 р.).
З метою апробації різних моделей проведення олімпіад у 2011 році та якісного відбору учнів для участі у ІV етапі Всеукраїнської олімпіади рекомендуємо ІІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики провести у два тури: 22 та 30 січня 2010 року.
Особливості проведення олімпіади у два тури
Перший тур ІІІ етапу олімпіади проводиться для переможців ІІ етапу олімпіади. За рішенням Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій ІІІ етап може бути відкритим - для усіх бажаючих учнів даного регіону.
Перший тур може бути проведено (за бажанням областей) за єдиними рівневими завданнями, розробленими відповідно до рейтингів областей (високого, достатнього та середнього).
Заявки на отримання завдань необхідно надіслати до департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України до 20 грудня 2010 року за формою, що додається (додаток №1).
У другому турі ІІІ етапу можуть брати участь до 30% усіх учасників першого туру, які за результатами першого туру визнані призерами олімпіади. Визначення переможців, розподіл призових місць та нагородження дипломами І, ІІ чи ІІІ степенів здійснюється після проведення другого туру.
Учасник, який став призером за результатами першого туру і не з’явився на другий тур автоматично отримує диплом ІІІ ступеню ІІІ етапу олімпіади.
Другий тур ІІІ етапу олімпіади може прирівнюватись до одного з турів відборів до ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики.
Завдання олімпіади
Завдання олімпіади у кожному турі повинні містити принаймні по одній задачі з кожної з наступних тем: комбінаторика, теорія чисел, алгебра та геометрія.
Задачі бажано розташовувати в тексті у порядку зростання їх складності. Не рекомендується пропонувати задачі, розв’язання яких потребує використання великих обсягів обчислень, що важко зробити без використання калькулятора, громіздких переборів тощо.
Розподіл завдань для кожного з турів може бути таким:
| | 7 класи | 8-11 класи | Кількість завдань за складністю | |||
| кількість завдань | час виконання | кількість завдань | час виконання | підвищеної складності | олімпіадні | |
| І тур | 4 | 3 | 5 | 4 | 2 | решта |
| ІІ тур | 4 | 3 | 4 | 4 | - | всі |
Звертаємо увагу на те, що перші дві задачі І туру повинні бути рівня шкільних задач підвищеної складності, решта – олімпіадні; всі завдання ІІ туру – олімпіадного характеру різних рівнів складності.
Запитання щодо умов завдань
Учасники олімпіади повинні мати змогу ставити запитання щодо умов завдань протягом проведення туру.
Бажано, щоб на запитання, що стосуються певної задачі, відповідала одна й та сама людина, старший відповідної паралелі або його заступник. У такому випадку учасники отримують однакові відповіді на одні й ті самі запитання.
Перевірка завдань
Для здійснення якісної неупередженої перевірки завдань журі розробляє єдині критерії оцінювання до кожної задачі з урахуванням різних способів розв’язання завдань учасниками олімпіади.
У критеріях оцінювання повинні бути відображені всі кроки (просування) розв’язування кожної задачі. Окремо можна зазначити кроки розв’язання, які не оцінювались (наприклад, правильний рисунок до задачі, розгляд тривіального випадку тощо).
Журі перевіряє тільки завдання, що записані у чистовик учасника олімпіади. Чернетка членами журі не розглядається.
Як виключення, журі може звернутися до чернетки, де розглянуто окремі випадки або проведено доведення якогось твердження, а у чистовику вказано посилання на чернетку.
В останньому випадку, за неналежне оформлення розв’язання, журі може прийняти окреме рішення щодо зниження загального балу за виконання відповідного завдання.
Рекомендовані Інтернет-джерела
ссылка скрыта
Сайт київських та всеукраїнських олімпіад та турнірів з математики, де можна знайти тексти завдань, результати та умови проведення математичних змагань, що проходили в Україні протягом останніх двох років
ссылка скрыта
Сайт міжнародних олімпіад з математики
Додаток 3
до листа ПОІППО
27.12.2010№ 1402
Рекомендації щодо проведення III-го етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з педагогіки та психології у 2010-2011 навчальному році
Курс «Основи психології та педагогіки» розглядається як функціональний з блоку дисциплін гуманітарної підготовки, оскільки його зміст є інваріантним до видів та предметів будь-якої професійної діяльності.
Дисципліна «Основи психології та педагогіки» інтегрує знання про індивідуальний світ людини, взятий у психологічних закономірностях його розвитку та функціонування (психологічний аспект), та знання щодо функцій та механізмів управління розвитком людини (педагогічний аспект).
З урахуванням того, що на засвоєння даного курсу відведено недостатній обсяг годин, курс спрямовано та зорієнтовано лише на вивчення елементів «Основ психології та педагогіки».
Основу елементів бази знань даної дисципліни складають категорії та поняття, що розкривають психологічну сутність людини, особливості психічних явищ, закономірності розвитку психічних властивостей та основи педагогічного впливу.
Засвоєння курсу «Основ психології та педагогіки» має забезпечити:
– розуміння особистості як найвищої цінності суспільства;
– володіння основними термінами та поняттями психології та педагогіки на рівні відтворення, тлумачення та використання їх у повсякденному житті;
– усвідомлення та розуміння індивідуальних психічних особливостей;
– набуття навичок і формування вмінь застосування набутих знань з психології та педагогіки для ефективного вирішення особистих і професійних проблем.
ІІІ етап олімпіади з психології та педагогіки буде проведено в один тур, що включатиме в себе виконання трьох завдань, одне з яких − з психології, друге – з педагогіки, а третє – практичне, на вирішення психолого- педагогічних проблемних ситуацій. Завдання з педагогіки і психології мають однакову кількість запитань. На виконання всіх завдань відводиться 3 години.
При підготовці рекомендуємо звернути увагу на такі розділи.
- З основ педагогіки:
1.1. Предмет і завдання педагогіки.
1.1.1. Педагогіка, її місце в системі наук.
1.1.2. Основні етапи розвитку світової та вітчизняної педагогічної думки.
1.2. Навчання як головний шлях до освіти.
1.2.1. Процес навчання, його особливості
1.2.2. Рушійні сили навчального процесу.
1.2.3. Мотиви навчання.
1.2.4. Форми, методи, засоби організації навчання.
1.2.5. Інноваційні педагогічні технології навчання.
1.3. Виховання як складова цілісного педагогічного процесу.
1.3.1. Сутність виховання, його мета.
1.3.2. Завдання складових виховання (морального, розумового, трудового, естетичного, фізичного).
1.3.3. Комплексний підхід до виховання (колективні, групові та індивідуальні форми виховного впливу).
1.3.4. Гуманізм виховання у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського.
1.3.5. Поняття про колектив, його виховний вплив на особистість.
1.3.6. Місце і роль сім’ї у вихованні.
1.4. Розвиток і формування особистості.
1.4.1. Поняття особистості, її структури та формування.
1.4.2. Фактори, шляхи і вікові періоди розвитку особистості.
1.4.3. Спілкування як фактор розвитку особистості. Педагогічне спілкування.
2. З основ психології:
2.1. Предмет і завдання психології, її місце в системі наук.
2.2. Особливості становлення предмета психології.
2.3. Психологія пізнання і навчання.
2.4. Психологія творчості.
2.5. Психологія особистості.
2.6. Основи психології спілкування.
2.7. Емоційно-почуттєвий світ людини.
2.8. Психологія вибору професії.
Завдання розроблені у тестовій формі, містять запитання і варіанти відповідей. Окремо подається дешифратор, в якому жирним шрифтом виділено правильні відповіді.
Критерієм оцінювання є точність відповіді. при правильній відповіді завдання оцінюється в один бал.
Практичне завдання оцінюється за такими критеріями:
- грамотність.
- аргументація і обґрунтування власної думки.
- використання педагогічних і психологічних понять.
кожен критерій практичного завдання оцінюється у межах від 1 до 3 балів.
У разі виникнення суперечливих питань учні можуть подати обґрунтовану апеляцію, але подання та розгляд апеляції не означає обов'язкову зміну оцінки.
Загальні положення щодо проведення ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з педагогіки та психології (а також склад журі та оргкомітету) представлено у наказі Головного управління освіти і науки Полтавської облдержадміністрації від від 22.12.2010 № 1033 «Про проведення ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін у 2010–2011 навчальному році».
Про більш детальні організаційні умови проведення олімпіади з педагогіки та психології буде повідомлено до 10.02.2011 р.
Додаткову інформацію можна отримати на сайті ссылка скрыта та ссылка скрыта , за електронною адресою kpm@pei.poltava.ua або за тел.: (0532) 615069 (кафедра педмайстерності), 615064 (обласний центр практичної психології і соціальної роботи).
Додаток 4
до листа ПОІППО
27.12.2010№ 1402
Методичні рекомендації щодо проведення
III етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади
з російської мови та літератури
Олімпіада проводитеметься з двох навчальних предметів: російської мови та літератури.
Учасники виконують завдання за блоками (три астрономічні години):
- російська мова;
- література.
З російської мови передбачено виконання завдань, пов`язаних із розумінням конкретних фактів мови, умінням пояснити їх походження, використання у пам`ятках писемності, аналізувати особливості використання їх у текстах різних стилів і жанрів, а також редагування тексту (художнього, публіцистичного, наукового стилів), лінгвістичні тести, які спрямовані на перевірку знань певного розділу й демонстрацію навичок мовного розбору в рамках шкільного курсу російської мови, складних випадків орфографії, оволодіння орфоепічними та орфографічними нормами, навичками морфемного й синтаксичного розбору; лінгвістичні задачі, різноманітні творчі завдання.
До блоку завдань із літератури може увійти письмова творча робота (есе, міні-твір, розгорнута відповідь на проблемне питання, аналіз епізоду художнього твору) та завдання на знання історії та теорії літератури.
Учні зможуть продемонструвати вміння аналізувати художні тексти, визначати авторство, жанр твору, художні засоби виразності, особливості індивідуального стиля письменника, а також творчо відображати враження від прочитаного, створювати невеликі за обсягом власні твори.
При підготовці завдань з російської мови та літератури використовуватиметься матеріал, засвоєний учнями у попередні роки (наприклад, розділи «Фонетика», «Лексикологія», «Фразеологія» та інш.; російські прислів`я, приказки, билини, байки І. Крилова, лірику О. Пушкіна, М. Лермонтова, повість «Тарас Бульба» М. Гоголя, оповідання А. Чехова, оповідання «Доля людини» М. Шолохова тощо). У 10 класі зосередитись на творчості О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Гоголя, Л. Н. Толстого, Ф. Достоєвського. У 11 класі – на літературі «Срібної доби» російської поезії, а також вивчення роману «Майстер і Маргарита» М. Булгакова.
Рекомендована література :
- http: //www.mon.gov.ua – перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників (у т. ч. З російської мови, інтегрованого курсу «Література (російська та світова)», світової літератури), рекомендованих Міністерством освіти і науки для використання у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням української та мовами національних меншин у 2010/11 навчальному році.
- http: //www.old.rosolymp.ru – сайт Всеросійської олімпіади школярів з російської мови.
Додаток 5
до листа ПОІППО
27.12.2010№ 1402
Методичні рекомендації
щодо створення та оформлення екологічних проектів
для ІІI етапу олімпіади з екології
Основні вимоги до екологічних проектів
Вибір теми проекту
База літературних та додаткових джерел для роботи
Структура проекту
Основні вимоги до оформлення проекту
Загальні положення
Оформлення структурних елементів
Захист проекту
Написання тез
Виготовлення постерної доповіді
Основні критерії оцінювання проекту
Згідно до наказу Міністерства освіти №891 від 21.09.2010р. «Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів у 2010/2011 навчальному році започатковується Всеукраїнська учнівська олімпіада з екології.
Олімпіада з екології проводиться в два етапи: заочний і очний. На заочному етапі відбираються екологічні проекти для участі в ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з екології. Екологічні проекти надсилаються до 17 години 00 хвилин 20 січня 2011 року на адресу ПОІППО: м. Полтава, вул.Жовтнева, 64. Відділ природничо-математичних дисциплін. Козак Ірині Олексіївні. Тел. для довідок: 0 999 65 39 20, 0 53 22 2 76 75.
На очному етапі Всеукраїнська олімпіада з екології буде проходити в 2 тури. Перший тур передбачає розв’язування тестових завдань. Він проходитиме за умовами і правилами, встановленими для олімпіад з базових і спеціальних дисциплін. Під час другого туру олімпіади з екології відбуватиметься захист екологічного проекту.
Метою створення учнівських екологічних проектів з екології є прагнення привернути увагу молоді до проблем екології та охорони довкілля.
У процесі роботи над екологічним проектом учень повинен оволодіти навичками наукового пошуку, відбору матеріалу, необхідного для розкриття теми проекту та його реалізації, узагальнення та аналізу, оволодіння методами екомоніторингу.
Екологічний проект подається на розгляд журі не пізніше, ніж за 10 днів до захисту. На захист екологічних проектів може подаватись наукова робота МАН секції «Екологія».
Основні вимоги до екологічних проектів
Екологічний проект – це індивідуальна, самостійна науково-дослідницька творча робота на екологічну тематику, спрямована на розв’язання екологічних проблем, виконана учнем під керівництвом наукового керівника (науковця або вчителя) та оформлена належним чином. Якщо учні працювали в команді, вони готують різні проекти за близькою тематикою.
Це може бути робота біологічного, фізичного, хімічного чи навіть математичного напрямку, в якій пропонуються науково обґрунтовані конкретні дії, направлені на вирішення конкретних екологічних проблем і які можуть бути реалізовані на практиці. Обґрунтування дій повинно бути науковим і містити певну сукупність практичних, дослідницьких результатів (можуть включати соціологічні, лабораторні або польові дослідження), математичні розрахунки, отримані самим учнем.
Вибір теми проекту
Екологія – наука, яка вивчає взаємозв’язок між біотичними та соціальними цілісностями та їхнім середовищем, досліджує структурно-функціональну організацію надорганізмових систем (популяцій, угруповань, екосистем, біосфери), виявляє механізми підтримання їх стійкості у просторі й часі. Тематика екологічного проекту може бути присвячена вивченню властивостей навколишнього середовища, впливу на нього різних факторів, у тому числі і антропогенних, охорона природи, збереження і відновлення природних екосистем чи їх окремих складових. (додаток А)
Тема роботи може бути обрана учнем самостійно, або запропонована науковим керівником.
База літературних та додаткових джерел для роботи
На початку роботи вкрай необхідним є ретельний аналіз і вивчення літературних джерел та Інтернет-ресурсів з даної теми. Результати ознайомлення можуть показати, що:
– проблема вивчена і, отже, подальша робота у даному напрямку є недоцільною або існує обмаль джерел інформації;
– проблема вивчена ще не повністю, деякі питання досліджено поверхово.
Після того, як учень з науковим керівником обрали тему дослідження, буде доцільним скласти орієнтовний план створення екологічного проекту.
Структура проекту
Проект може містити:
1. Лише описову частину, в якій подаються конкретні пропозиції певних дій та їх наукове обґрунтування, а також результати реалізації цих дій (звіт про їх виконання) – у випадку, коли результат проекту неможливо представити в аудиторії фізично;
2. Описову частину та власноруч створені моделі, макети та інструменти для реалізації проекту.
Макети, моделі, зразки інструментів чи механізмів та інші об’єкти, виготовлені власноруч для реалізації екологічного проекту, можуть бути представлені на захисті проекту фізично або на слайдах чи фотографіях, де разом із ними повинен бути сфотографований і автор проекту. Демонстраційні моделі або макети повинні відповідати правилам техніки безпеки.
Основні вимоги до оформлення проекту
Робота повинна відповідати правилам оформлення дисертаційного дослідження. Державний стандарт України ДСТУ 3008-95 ("Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення", бюлетень ВАК України, Спецвипуск, 2000).
Кожен проект має ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі і містити посилання на відповідну літературу, її перелік, відображати власну позицію дослідника. Проект повинен бути виконаний з дотриманням Закону України "Про мови в Українській РСР". До нього додається рецензія відповідного фахівця (науковця, вчителя, спеціаліста певної галузі).
Загальні положення
1. Текст роботи друкується державною мовою з одного боку аркуша А4, шрифт Тіmes New Roman – 14 через 1,5 інтервали. Поля: ліворуч – 20-30мм, праворуч – 10мм, зверху та знизу – 20мм.
2. Оптимальний обсяг – 25-30 сторінок.
3. Вступ, розділи, висновки, список використаної літератури, додатки друкувати з нової сторінки. Назва та заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП і т.ін.) виконуються великими літерами та напівжирним шрифтом симетрично до тексту. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (перша велика) з абзацу (5 знаків). Крапка в кінці заголовка не ставиться.
4. Нумерація сторінок здійснюється арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті без крапки в кінці. Починається нумерація з цифри «3», тобто титульна сторінка та зміст не нумеруються – номер розділу необхідно проставляти після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставити, потім з нового рядка друкується заголовок розділу. Назву розділу друкують великими літерами напівжирним шрифтом. – підрозділи нумеруються у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку, наприклад 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумеруються у межах кожного підрозділу (за такими ж правилами).
5. Готуючи проект, учень повинен не просто переписувати фрагменти з монографій або документальних джерел, а підходити до них аналітично. Недопустимо, коли фраза, цитата або документ не підкріплені посиланнями на першоджерело. У тексті наукової роботи посилання на джерело слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним квадратними дужками, наприклад, "... в роботах [5, 15]...".
6. Подання ілюстрацій, таблиць, формул:
– ілюстрації, таблиці, формули від основного тексту виділяються вільними рядками зверху та знизу;
– ілюстрації (карти, схеми, фотографії, діаграми, креслення) та таблиці слід подавати після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад «Рис. 1.2.». Номер рисунку, його назва та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією;
– таблиці нумерують послідовно (за виключенням таблиць, поданих у додатках) в межах розділу, наприклад «Таблиця 1.2», та розміщують цей напис у правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці. Заголовок (назва) таблиці пишеться симетрично до розташування таблиці з відступом від напису «Таблиця» і від самої таблиці на 1–2 інтервали;
– пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка.
Оформлення структурних елементів проекту
Титульний аркуш.
На титульному аркуші вказуються: відомості про базовий науковий, вищий навчальний або навчальний заклад (школа, позашкільний заклад), у якому виконаний проект. Нижче – посередині аркуша – назва роботи без лапок. (Назва повинна бути лаконічною, повністю відповідати змісту екологічного проекту.) Ще нижче – відомості про виконавця роботи (прізвище, ім'я по батькові, клас і місце навчання) та керівника проекту. Внизу – місце написання та рік написання роботи.
Зіст.
Зміст є другою сторінкою, де визначено структуру наукової роботи з послідовною назвою всіх розділів, підрозділів, висновків, використаних джерел, назви додатків та номери сторінок, з яких вони починаються (див. приклад). Зміст зручно друкувати у таблиці, рамки якої невидимі при друкуванні на принтері.
Перелік умовних позначень або скорочень (у разі потреби).
У випадку вживання у проекті специфічної термінології, умовних позначень, скорочень і т. ін., необхідно навести їх перелік. Друкувати слід з нової сторінки двома колонками за абеткою: зліва, у першій колонці – скорочення, у другій – розшифровку.
Вступ.
Вступ повинен мати обсяг до 10 % загального обсягу (1–2 сторінки). Вступ має відповідні складові частини, що розташовуються у певній послідовності:
• актуальність теми: автор дослідження дає пояснення, чому, на його думку, обрана тема стала об’єктом екологічного проекту, обґрунтовує доцільність роботи з огляду на суспільну практичну діяльність;
• предмет та об’єкт дослідження визначаються на основі аналізу стану вивчення тієї чи іншої наукової проблеми і відображають, яку саме частину проблеми буде розглянуто. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення (наприклад: флора пасовиськ). Предмет дослідження – це частина об’єкту, що вивчається автором роботи, його якості. (наприклад: особливості поширення агресивних видів рослин на пасовиськах Білоцерківського району.); Потрібно вказати, чи є предмет новим, чи традиційним
• мета екологічного проекту дає можливість окреслити коло завдань, які повинні бути реалізовані в проекті. Мета формулюється чітко та зрозуміло і передбачає висвітлення трьох аспектів: кінцевий результат проекту, об’єкт дослідження і шлях досягнення кінцевого результату. Мета може бути спрямована на виявлення зв’язків, закономірностей та залежностей між певними явищами, на розкриття можливостей удосконалення процесів, наукових технологій тощо. Слід уникати таких висловлювань: «Досягнення…», «Вивчення…», оскільки це засіб досягнення мети, а не власне мета. Тому варто дотримуватись таких формулювань: «З’ясувати можливості…», «Довести, що…», «Продемонструвати на прикладах…», «Показати перспективи…» тощо;
• виходячи з поставленої мети, визначають завдання проекту, яких повинно бути не менше, ніж 3–4 (проаналізувати, розглянути, висвітлити, дослідити, рекомендувати тощо. Вирішення кожного поставленого завдання – це етап дослідження. Завдання визначають зміст дослідження і структуру тексту роботи. Вони можуть передбачати формулювання проблеми, виявлення нових фактів, встановлення нових зв’язків, нову постановку відомої проблеми, оригінальні висновки та рекомендації щодо впровадження отриманих експериментальних даних;
• новизна екологічного проекту повинна бути обґрунтована та логічно доведена із зазначенням відмінностей порівняно з аналогічними проектами (якщо такі виявлені), які були відомі раніше;
• у вступі потрібно також відобразити практичне або теоретичне значення проекту для екологічної освіти населення окремого регіону або України. Крім того, слід повідомити про те, на яких конкурсах, науково–практичних конференціях, інших заходах оприлюднений проект (апробація результатів).
Основна частина (2-3 розділи).
Основна частина має обсяг до 90 % загального обсягу роботи. Вона може складатись з трьох розділів, а також з підрозділів, пунктів, підпунктів, у яких характеризується сутність проблеми та розкривається її зміст, викладається та аналізується фактичний матеріал, наводяться головні теоретичні положення та практичний матеріал. Назви розділів та підрозділів повинні розкривати мету роботи і відповідати визначеним завданням.
1–й розділ, обсягом до 15 %, містить огляд літератури та методологію.
2–й розділ, до 50 %, містить аналіз отриманих результатів з досліджуваної проблеми.
3–й розділ, до 20 %, – викладення конкретних заходів щодо перспектив даного питання чи проблеми. У кінці кожного з розділів автор формулює короткі висновки та підсумки.
Висновки.
У висновках, які повинні мати обсяг до 5% від усієї роботи, тезисно, у порядку виконання задач, викладаються найважливіші результати екологічного проекту. Висновки – це короткий (без зайвих слів) виклад розв’язання завдань, які ставились при створенні проекту. Сукупність висновків є доведенням повноти досягнення поставленої мети. (Додаток Б)
Список використаних джерел.
Список використаних джерел містить бібліографічний опис не менше десяти джерел, використаних під час роботи над темою. Бажано опрацьовувати літературні джерела, не старіші за 5 років.
Кожне джерело починається з нового рядка в алфавітному порядку (спочатку – друковані видання, потім – електронні ресурси; спочатку видання українською мовою, потім – іноземними).
Оформлення бібліографічного опису повинно відповідати вимогам, що набули чинності з липня 2007 року відповідно до Національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» (додаток В).
Додатки.
Додатки слід оформляти на наступних після списку джерел інформації сторінках, кожний додаток необхідно наводити з нової сторінки. Нумерація – великими літерами українського алфавіту. Заголовок друкується угорі (симетрично до тексту сторінки) з великої літери.
Захист проекту
Подані до захисту проекти розглядаються як авторські і такі, в яких достовірність наведених результатів та можливість опублікування завірені керівниками.
На захисті проекту учень тезово викладає завдання проекту, і висвітлює головні аспекти його реалізації в процесі роботи, супроводжуючи доповідь мультимедійною презентацією. Доповідь може ілюструватись роздатковим матеріалом.
Тези – коротко сформульовані основні положення екологічного проекту (1-2 сторінки). Вони вкладаються в проект на окремому аркуші. При написанні тез слід дотримуватись такої структури:
ТЕЗИ
1 інтервал;
– назва теми роботи;
– П.І. П. автора, місце навчання;
– П.І.П. керівника, місце роботи, посада, звання (якщо є);
– обґрунтування актуальності теми;
– зв`язок проекту з науковими програмами, планами, темами (якщо є);
– предмет та об`єкт вивчення;
– мета та задачі екологічного проекту;
– методи дослідження;
– наукова новизна та практична значимість отриманих результатів;
– основні положення проекту;
– особистий внесок автора;
– відомості про впровадження проекту;
– відомості про публікації (за темою роботи);
– структура роботи.
Особливо важливо показати, що нового вніс автор у вивчення теми, які джерела і літературу використав, до яких висновків дійшов.
Захист екологічного проекту супроводжується постерною сесією (Додаток Г ).
Основні критерії оцінювання проекту
При оцінюванні екологічних проектів особлива увага звертатиметься на:
- актуальність та практичне значення роботи;
- наукову новизну одержаних результатів;
- системність і повноту у розкритті теми;
- дослідницький характер роботи, доцільність та коректність використаних методів дослідження;
- аргументованість висновків, їх відповідність отриманим результатам;
- стиль, грамотність, логічність викладу, відповідність вимогам до змісту та оформлення наукових робіт;
- наявність публікацій на тему проекту в учнівській пресі, різних регіональних виданнях;
- оформлення наочностей, у тому числі постерів та презентацій.
Додаток А
Приклади тем екологічних проектів
1. Моніторинг міграцій тварин.
2. Визначення забруднення довкілля з використанням біоіндикаторів.
3. Роль бактерій, грибів, тварин, рослин у екосистемах.
4. Вплив зовнішніх умов на продуктивність сільськогосподарських тварин та рослин.
5. Вивчення (вікової, статевої, генетичної, соціальної) структури популяцій.
6. Екологічні аспекти регуляції чисельності сільськогосподарських шкідників
7. Вивчення ареалів та запасів лікарських рослин.
8. Біотехнологія переробки відходів життєдіяльності організмів.
9. Екологічно чисті джерела енергії.
10. Екологічні проблеми великих та малих міст.
11. Методика визначення віку живого дерева.
12. Прогнозування імовірної заготівлі лікарської рослинної сировини.
13. Визначення загальної мінералізації води.
14. Система коагуляції та вловлення мілкодисперних викидів ТЕС та котелень з застосування електричних та схрещених акустичних полів.
15. Система коагуляції та вловлення мілкодисперних викидів ТЕС та котелень з застосування електричних та схрещених акустичних полів.
16. Конструкція електро-звукового "димаря ".
17. Біологічний метод боротьби зі шкідниками: приваблювання тварин у природі і штучні біогеоценози.
18. Особливості росту та розвитку сукулентних рослин.
19. Вивчення біологічних особливостей гніздування деяких видів птахів.
20. Еколого-енергетичні проблеми річки Дніпро та їх вирішення
21. Прес для очищення води
22. Акваеконом
23. Допосівна світлолазерна обробка насіння як сучасна екологічно чиста технологія.
Вагомими критеріями вибору теми є:
– доступність для вихованця;
– перспективність, теоретична та практична цінність;
– наявність матеріально-технічної бази та джерел інформації;
– цікавість для дослідника.
До змісту
Додаток Б
Приклад оформлення проекту
Міністерство освіти і науки України
Управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації
Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної fосвіти ім. М.В.Остроградського
НАЗВА РОБОТИ
Роботу виконав:
П.І.П. учня
навчальний заклад
Науковий керівник:
П.І.П.
Звання, місце роботи, посада
м. Полтава
…. рік
ЗМІСТ
1 інтервал
ВСТУП …………………………………………………………………………......3
1 інтервал
РОЗДІЛ 1 НАЗВА РОЗДІЛУ
1.1. Назва підрозділу …………………………….……….………………………..5
1.2. Назва підрозділу ……………………………………..………………………..6
1.3. Назва підрозділу ……………………………………..………………………..7
1.4. Назва підрозділу ……………………………………..………………………..8
1 інтервал
РОЗДІЛ 2 НАЗВА РОЗДІЛУ
2.1. Назва підрозділу ………………………………………..……………….........11
2.2. Назва підрозділу ……………………………..………………………….........14
2.3.
1 інтервал
РОЗДІЛ 3 НАЗВА РОЗДІЛУ
3.1. Назва підрозділу ……………………………………………………………… 19
3.2. Назва підрозділу ………………………… ……………..……………….........22
1 інтервал
ВИСНОВКИ …………………………… ………………………………….....…….23
1 інтервал
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ ………… … ……………………………….24
1 інтервал
ДОДАТКИ ……………………………………… ……………………………….....25
Нова сторінка (починається нумерація 3)
ВСТУП
1 інтервал
…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
Нова сторінка
РОЗДІЛ 1
НАЗВА РОЗДІЛУ
- Назва підрозділу.
1 інтервал
…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
3 інтервали
1.2. Назва підрозділу.
1 інтервал
…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
Нова сторінка
ВИСНОВКИ
1 інтервал
…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
Нова сторінка
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 інтервал;
…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
До змісту
Додаток В
Алгоритм оформлення статті з періодичного друкованого видання:
Один автор:
Прізвище, ініціали автора. Назва статті. / ім’я, по батькові автора або ініціали та прізвище автора // Назва журналу. – Рік. – № . – С. ?–?.
Наприклад:
Волинець І. М. Краєзнавчі матеріали на уроках зарубіжної літератури / І. М. Волинець // Світло. – 2002. – № 4. – С. 112–116.
Два автори:
Прізвище, ініціали першого автора. Назва статті. / ініціали, прізвище першого автора, ініціали, прізвище другого автора // Назва журналу. – Рік. – № . – С. ?–?.
Наприклад:
Суберляк О. В. Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Суберляк, П. І. Баштанник. — Львів : Растр-7, 2007. — 375 с.
Алгоритм оформлення статті з електронного видання:
Прізвище, ініціали автора. Назва статті [Електронний ресурс] / ім'я, по батькові автора або ініціали, прізвище автора // Назва журналу. – Рік. – № . – Режим доступу: електронна адреса, за якою розміщена стаття />
Наприклад:
Кабан Л. В. Оцінювання інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів регіону [Електронний ресурс] / Лариса Василівна Кабан // Народна освіта. – 2007. – Випуск 1. – Режим доступу: ссылка скрыта
Зміни в оформленні книг (посібників, збірників, монографій тощо)
Змінені правила вживання великої та малої літер. У списку джерел з маленької букви пишуть відомості, що відносяться до заголовка (підруч. для вузів, матеріали конф., тези, навчально-методичний посібник тощо), відомості про відповідальність (ред., упоряд., редкол. та ін.) наприклад:
Психологія : підруч. для вузів.
Психология : словарь / отв. ред. Гончарук П. В.
Звертаємо увагу на зміни в написанні знаків пунктуації! У новому стандарті застосовують проміжок в один друкований знак до і після приписного знака: тире (–), скісна риска (/), дві скісні (//), двокрапка (:). Виняток – крапка (.) та кома (,) – проміжки залишають тільки після них.
До змісту
Додаток Г
Вимоги до оформлення постерів (стендових доповідей)
Постер (стенд) – це паперовий чи картонний плакат шириною 96см та висотою160см. Стендова доповідь повинна містити: заголовок (назву роботи), повну інформацію про автора (прізвище, ім’я, по батькові автора; навчальний заклад; клас; населений пункт; прізвище, ім’я, по батькові та посаду наукового керівника) і коротке викладення роботи (мета і завдання роботи, матеріали і методи її виконання, результати і висновки).
Рекомендований розмір заголовка доповіді – не менше 100 пт, розмір тексту – не менше 20 пт, міжрядковий інтервал – 1,5. Назву доповіді слід зробити конкретною і якомога коротшою для кращого сприймання учасниками.
Рисунки повинні бути чіткі, з підписами та розшифрованими умовними позначеннями. У тексті повинні бути посилання на всі рисунки. Речення слід робити короткими, конкретними, однозначними, використовувати максимум графічного матеріалу і мінімум тексту.
До змісту