А. Загальний опис факультету

Вид материала

Документы

Содержание Змістовий модуль 2. Основні елементи товарної експертизи. Змістовий модуль 3. Організація проведення товарної експертизи. Змістовий модуль 4. Технологія проведення товарної експертизи. Цілі та завдання 2. Опис. Змістові модулі. Змістовий модуль 2. Фальсифікація товарів та методи боротьби з нею. Змістовий модуль 3. Товарний знак як засіб індивідуалізації продукції. Змістовий модуль 4. Штрихове кодування: сутність та роль в сучасних умовах. Цілі та завдання 7. Форми та методи навчання 2. Опис. Змістові модулі. Змістовий модуль 3. Функціональні області логістики. Цілі та завдання 7.Форми та методи навчання Змістовий модуль 2. Контроль за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власн Змістовий модуль 3. Міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності Цілі та завдання 7. Форми та методи навчання Змістовний модуль 2. Біологічно активні харчові добавки та їх використання в оздоровленні, харчових продуктах та функціональному Змістовний модуль 3. Формування якості й забезпечення екогігієнічних принципів використання харчових добавок ... Полное содержание

Подобный материал:

• Факультет психології а. Загальний опис факультету, 435.16kb.
• Ects інформаційний пакет факультет міжнародних відносин загальний опис факультету, 112.69kb.
• Географічний факультет загальний опис факультету, 92.45kb.
• Ects – інформаційний пакет математичний факультет загальний опис факультету, 715.01kb.
• Ects – інформаційний пакет фізичний факультет загальний опис факультету, 1358.93kb.
• Робоча навчальна програма вивчення дисципліни для студентів юридичного факультету Загальний, 1199.61kb.
• Шведенко Ольга Миколаївна в 1981 році закінчила навчання на українському відділенні, 191.32kb.
• Інститут соціальних наук загальний опис Інституту соціальних наук, 29.91kb.
• Опис програми аналогу; докладний функціональний опис програмних модулів додатка; опис, 123.44kb.
• 4 семестр, у обсязі навчальної роботи 72 год., 2 кр. Загальний обсяг аудиторної роботи, 198.34kb.

Змістовий модуль 2. Основні елементи товарної експертизи.

Об’єкти товарної експертизи. Суб'єкти товарної експертизи. Засоби товарної експертизи. Класифікація засобів товарної експертизи. Методи товарної експертизи. Класифікація методів товарної експертизи. Об'єктивні методи. Їх переваги і недоліки, сфера застосування. Особливості застосування експрес-методів.

Змістовий модуль 3. Організація проведення товарної експертизи.

Ключові етапи проведення товарної експертизи. Підготовчий етап: підстави для проведення експертизи; взаємини експерта і замовника експертизи. Основний етап: ознайомлення з документацією; вивчення умов транспортування товарів, їхнього збереження, експлуатації; добір проб, експертна оцінка товарів. Заключний етап: оформлення результатів товарної експертизи; порядок складання акта експертизи; вимоги до складання висновку експерта; правовий статус висновку експерта.

Змістовий модуль 4. Технологія проведення товарної експертизи.

Порядок проведення кількісної експертизи. Мета, правова і нормативна база й особливості проведення кількісної експертизи. Функції, права й обов'язки експерта при проведенні кількісної експертизи.

Порядок проведення якісної експертизи. Мета, правова і нормативна база і підстави для проведення експертизи якості товарів. Правила проведення експертизи якості при прийманні товарів. Види перевірок (вибіркова, суцільна). Види іспитів (ті, що руйнують; ті, що не руйнують). Екологічна, санітарно-гігієнічна, ветеринарна і судова експертиза. Значення, мета і задачі, правова і нормативна база й особливості проведення екологічної, санітарно-гігієнічної, ветеринарної і судової експертиз. Порядок оформлення результатів екологічної, санітарно-гігієнічної, ветеринарної і судової експертиз. Характеристика організацій, що здійснюють перераховані види експертиз.

3. Рівень

А) Попередні умови: студент повинен володіти знаннями з курсів “Матеріалознавство”, “Теоретичні основи товарознавства”, “Інструментальні методи дослідження”

Б) Цілі та завдання:

Мета: системне засвоєння студентами загальної методології експертизи кількості та якості непродовольчих товарів, у тому числі товарів закордонного виробництва, її цілей, завдань, видів та засобів; оволодіння практичними навичками експертизи окремих товарних груп та ознайомлення з можливостями її використання при контролі та оцінці якості продукції, яка, в свою чергу, відбиває ступень дотримання договірних зобов’язань, вимог нормативних документів та рівень захисту прав споживачів.

Завдання:

• виявлення елементів експертизи, що входять у її структуру;
  
• вивчення ключових понять — термінів та і їх визначень;
  
• класифікація експертної діяльності;
  
• визначення області застосування експертизи товарів, а також принципів і основ для її проведення;
  
• виявлення відмінностей експертизи від інших видів оцінної діяльності;
  
• установлення прав і обов'язків експертів, їх ролі в забезпеченні якості продукції, що надходить на ринок;
  
• вивчення організаційної структури суб'єктів експертизи споживчих товарів;
  
• оволодіння засобами і методами проведення експертизи;
  
• вивчення організації і порядку проведення експертизи споживчих товарів;
  
• оволодіння навичками документального оформлення експертної оцінки товарів.
  

В) Бібліографія:

1. 
   Агбаш В.Л. и др. Товароведение непродовольственных товаров. - М.: Экономика, 1983.- 440 с.
   
2. Исследование непродовольственных товаров / И.М. Лифиц и др. – М.: Экономика, 1988 г.
   
3. Коммерческое товароведение и экспертиза. Под ред. Г.А. Васильева и Н.А. Нагапетьянца. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997 г.
   
4. Красовский П.А. и др. Товар и его экспертиза. – М., 1999 г.
   
5. М.А. Николаева. Товарная экспертиза. – М.: Деловая литература, 1998 г.
   
6. Федько В.И., Альбеков А.У. Маркировка и сертификация товаров и услуг. – Ростов-на-Дону, 1998 г.
   
7. Чечеткина Н.М. и др. Товарная экспертиза. – Ростов-На-Дону, «Феникс, 2000 г.
   

4. Обов’язкова

5. Викладацький склад:

Писаренко Тетяна Павлівна, старший викладач

Стрижак Тамара Олександрівна, старший викладач

Піліпань Наталя Владиславівна, старший викладач

Вотченікова Ольга Володимірівна, асистент

Савчук Наталя Сергіївна, асистент

Султанова Дар’я Анатоліївна, асистент

6. Тривалість

396 годин; кредити ECTS – 11. Семестр – 8, 9

3 години на тиждень, 32 тижня на засвоєння

Форми та методи навчання

Лекції, лабораторні та практичні (семінарські) заняття

8. Оцінювання

Контроль знань:

• поточний (опитування, тестування)
  
• підсумковий (іспит)
  

9. Мова

Українська, російська

1. Ідентифікація

Спецкурс: товарознавство квітів

2. Опис. Змістові модулі.

Змістовий модуль 1. Життєвий цикл квітково-декоративних рослин

Будова рослин, фактори, що впливають на розвиток квітів, розмноження рослин, класифікація.

Змістовий модуль 2. Споживчі властивості квітково-декоративних рослин.

Асортимент і якість зрізаних і горщикових культур.

Змістовий модуль 3. Зберігання квітів.

Способи зберігання рослинної продукції, методи подовження її життя.

3. Рівень

А) попередні умови: студент повинен володіти знаннями з теоретичних основ товарознавства хімії, товарознавства плодів та овочів.

Б) цілі та завдання:

Мета: надання узагальнених знань про квіти та квітковий бізнес.

Завдання: оволодіння навичками оцінювання якості квітів, засвоєння знань про процеси, які відбуваються в квітах і організацію збереження товару. В) бібліографія:

1. Г.С. Гордієнко Товарознавство квітів. Донецьк ДонНУЕТ. 2004. -186с.

2. Товарознавство квітів. Методичні вказівки до виконання практичних робіт./ Г.С. Гордієнко., Донецьк ДонНУЕТ. 2003.- 56 с.

4. Обов'язкова.

5. Викладацький склад:

Гордієнко Г.С. к.т.н., доцент,

Кудінова О.В. к.б.н., доцент

6. Тривалість:

159 години, кредити ЕСТS – 2. Семестр 7

2 години на тиждень, 18 тижнів.

7. Форми та методи навчання:

лекції, практичні заняття, підготовка реферату.

8. Оцінювання.

Контроль знань:

• поточний (тестування);
  
• підсумковий (залік).
  

9. Мова:

Українська, російська.


1. Ідентифікація

Кодування та ідентифікація товарів

2. Опис

Змістовий модуль 1. Наукові основи дисципліни.

Предмет, методологія та завдання курсу. Систематизація основних термінів та визначень. Історія фальсифікації. Причини виникнення цього явища в Україні. Нормативна та законодавча база, що регулює відносини в сфері захисту виробників від підробки їх продукції та споживачів від неякісних та небезпечних товарів

Змістовий модуль 2. Фальсифікація товарів та методи боротьби з нею.

Види та засоби фальсифікації. Методи виявлення фальсифікації. Запобігання фальсифікації. Фальсифікований товар – можливі рішення під час виявлення фальсифікації товарів. Заходи та методи виявлення фальсифікації непродовольчих товарів (товарів побутової хімії; побутових електроприладів; парфумерно-косметичних товарів; аудіо- та відеокасет; взуттєвих товарів; швейних товарів та ін.). Сутність та критерії ідентифікації. Видова, кваліметрична ідентифікація та ідентифікація товарно-партіонна. Оцінка відповідності продукції. Товарна експертиза

Змістовий модуль 3. Товарний знак як засіб індивідуалізації продукції.

Поняття товарного знаку. Виникнення та розвиток товарного знаку. Інститут товарного знаку. Основоположні характеристики товарних знаків. Товарний знак як об’єкт інтелектуальної власності. Товарний знак як об’єкт колективної власності. Законодавство про товарні знаки. Реєстрація товарних знаків в Україні.

Змістовий модуль 4. Штрихове кодування: сутність та роль в сучасних умовах.

Технологія штрихового кодування. Еволюція систем штрихового кодування. Сучасні системи штрихового кодування. Символіка штрихового кодування. Сучасні системи штрихового кодування. Символіка штрихового кодування. Структура коду EAN-13 і EAN-8. Алгоритм перевірки правильності коду. Вимоги щодо нанесення штрихового коду на упаковку товару. Характеристика пристроїв для зчитування штрихових кодів

3. Рівень

А) Попередні умови: студент повинен володіти знаннями з курсів “Теоретичні основи товарознавства”, “Товарознавство непродовольчих та продовольчих товарів”, “Експертиза товарів”, “Право”

Б) Цілі та завдання:

Мета: роз’яснення студентам необхідність придбання знань з питань кодування, ідентифікації та визначення фальсифікації продукції.

Завдання: студенти повинні знати питання, що стосуються понять та визначень класифікації, кодування, ідентифікації, відповідності, оцінки якості, сертифікації, фальсифікації тощо. Певна увага студентів звернена до питань управління якістю продукції, що регламентуються міжнародними стандартами (МО ISO серії 9000 “Управління якістю продукції”); ідентифікації та її значення в товарознавчій практиці. Необхідними для студентів-товарознавців-експертів в митній справі є знання видів, способів фальсифікації товарів та методів її визначення. Крім того, важливим для студентів є знання особливостей “товарів фальсифікованих”, “товарів-замінників” (сурогатів, імітаторів) та дефектних товарів, тому що вони широко використовуються для цілей фальсифікації

В) Бібліографія:

1. 
   Азимов Ч.Н. Основы патентного права Украины. - Харьков «Основа», 1994.
   
2. Алексеев Н.С., Ганцов Ш.К, Кутянин Г.И. Теоретические основы товароведения непродовольственных товаров. - М.: Экономика, 1988 г.
   
3. Вольпер И.М., Гримм А.Н., Зайцев В.Н. и др. – Органолептические методы оценки продовольственных товаров. – М.: Экономика, 1967 г.
   
4. Колесник А.А., Елизарова Л.Т. Теоретические основы товароведения продовольственных товаров. – М.: Экономика, 1990 г.
   
5. Лифиц И.М. и др. Исследование непродовольственных товаров. - М.: Экономика, 1988 г.
   
6. Лойко Д.П. Кодирование товаров. Текст лекции. – Донецк, 1997 г.
   
7. Николаева М.А. Товароведение потребительских товаров. Теоретические основы. – М.: Норма, 1997 г.
   
8. Николаева М.А., Лычников Д.С., Неверов А.Н. Идентификация и фальсификация пищевых продуктов. – М.: Экономика, 1996 г.
   
9. Николаева М.А. Товарная экспертиза. – М.: Деловая литература, 1998 г.
   
10. Николаева М.А., Карташова Л.В., Положишникова М.А. Средства информации о товарах. – М.: Экономика, 1997 г.
    

4. Обов’язкова

5. Викладацький склад:

Малигіна Валентина Дмитріївна, к.е.н., доцент

Породіна Людмила Володимирівна, старший викладач

6. Тривалість

89 годин; кредити ECTS – 2,4. Семестр – 9

2 години на тиждень, 16 тижнів на засвоєння

7. Форми та методи навчання

Лекції, лабораторні та практичні (семінарські) заняття

8. Оцінювання

Контроль знань:

• поточний (опитування, тестування)
  
• підсумковий (залік)
  

9. Мова

Українська, російська


1. Ідентифікація.

Торгівельна логістика

2. Опис. Змістові модулі.

Змістовий модуль 1. Теоретичні та методологічні основи логістики.

Принципи логістичного управління економічною діяльністю.

Змістовий модуль 2. Логістичне управління як реалізація системного підходу.

Удосконалення товаропровідних торгових систем на підставі концепції логістики. Інформаційне забезпечення логістичного управління.)

Змістовий модуль 3. Функціональні області логістики.

Організація управління розподіленням у комерційній логістиці. Логістичне управління закупівлями та постачанням. Система складування і складська переробка вантажів у мікрологістичній системі. Транспортні аспекти у комерційній логістиці.

3.Рівень.

А) Попередні умови.

Знання з предмету „Організація і технологія торгівлі”

Література:

Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИВЦ “Маркетинг”, 2000.

Знання з предмету “Мікроекономіка”

Література:

Знання з предмету “Макроекономіка”

Література:

Знання з предмету “Маркетингова політика розподілу”

Література:

Б) Цілі та завдання:

Отримання необхідних теоретичних знань і практичних навичок логістичного управління матеріальними та інформаційними потоками.

Задачами дисципліни є:

• формування у фахівця у сфері торгівлі орієнтації на багатоаспектну системну інтеграцію з партнерами та забезпечення високої конкурентоспроможності товаропровідних систем;
  
• ознайомлення з новітніми досягненнями інтеграції торгівлі, транспорту и виробництва;
  
• здобуття студентами навиків рішення задач оптимізації постачання товарів, транспортування вантажів та їж складської переробки;
  

В) Бібліографія:

1. Пономарьова Ю.А. Логістика . – К.: 2003. – 192 с.

2.Гаджинский А.М. Логистика. – М.: ИВЦ «Маркетинг», 2002. – 408 с.

3.Гаджинский А.М. Практикум по логистике. - М.: Информационно-внедренческий центр “Маркетинг”, 2003

4.Логистика: Учеб. пособие /Под ред. Б.А. Аникина. – М.: ИНФРА-М, 2000

5.Основы логистики Учеб. пособие /Под ред. Л.Б. Миротина и В.И. Сергеева. — М.: ИНФРА-М, 1999

4.Обов’язкова.

5.Викладацький склад:

Пархаєва Н.В., канд. техн. наук, доц.

6.Тривалість:

108 год., кредити ЕСТS – 3. семестр – 9;

16 тижнів, 6,5 годин на тиждень.

7.Форми та методи навчання:

лекції, семінарські та практичні заняття.

8.Оцінювання.

Контроль знань:

• поточний (опитування, тестування);
  
• підсумковий (залік).
  

9.Мова. Російська, українська.


1. Ідентифікація

Патентознавство

2. Опис
   

Змістовий модуль 1. Патентна інформація та документація

Загальні відомості про патентну інформацію та документацію. Міжнародні класифікації об’єктів промислової власності. Джерела патентної інформації. Патентні дослідження

Змістовий модуль 2. Контроль за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності

Особливості застосування норм митного права для захисту прав інтелектуальної власності. Порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності. Порушення прав інтелектуальної власності як порушення митних правил

Змістовий модуль 3. Міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності

Міжнародні договори, конвенції та угоди у сфері інтелектуальної власності. Регіональні міжнародні організації з питань охорони інтелектуальної власності. Патентування винаходів і корисних моделей в іноземних державах

3. Рівень

А) Попередні умови: студент повинен володіти знаннями з курсів “Митна справа”, “Боротьба з митними порушеннями”, “Інтелектуальна власність”, “Митне законодавство”

Б) Цілі та завдання:

Мета: формування у студентів цілісної системи знань щодо захисту нових технічних об’єктів та придбання навичок реалізації права користуватися й розпоряджатися інтелектуальною власністю та результатами творчої діяльності

Завдання: Після вивчення курсу студент повинний знати:

• чинну законодавчу базу у сфері захисту прав інтелектуальної власності;
  
• порядок митного контролю та оформлення об’єктів інтелектуальної власності
  

В) Бібліографія:

1. Мікульонок О.І. Основи інтелектуальної власності. – К., 2005.
   
2. Основи митної справи в Україні / за ред. П.В. Пашка. – К., 2004
   

4. Обов’язкова

5. Викладацький склад:

Писаренко Тетяна Павлівна, старший викладач

Султанова Дар’я Анатоліївна, асистент

6. Тривалість

54 годин; кредити ECTS – 1,5. Семестр – 9

1 години на тиждень, 18 тижнів на засвоєння

7. Форми та методи навчання

Лекції, практичні (семінарські) заняття

8. Оцінювання

Контроль знань:

• поточний (опитування, тестування)
  
• підсумковий (залік)
  

9. Мова

Українська, російська


1. Ідентифікація

Товарознавство та екогігієна харчових товарів

2. Опис

Змістовний модуль 1. Харчові добавки в технологіях створення харчових продуктів та сировини для продовольчих товарів

Предмет, мета та задачі курсу. Використання харчових добавок в інноваційних технологіях створення продовольчих товарів. Сучасні класифікації та напрями використання харчових добавок в галузях народного господарства. Поняття про технологічні харчові добавки. Функціональні класи функціональних добавок. Характеристика основних класів технологічних харчових добавок

Змістовний модуль 2. Біологічно активні харчові добавки та їх використання в оздоровленні, харчових продуктах та функціональному харчуванні

Поняття про біологічно активні харчові добавки (БАД). Мотивації використання БАД у інноваційних технологіях розробки продовольчих товарів та харчування. Класифікації БАД, основні принципи розробки, дозування, використання БАД, як таких та їх використання у продуктах спеціального, лікувально-профілактичного та адаптогенного призначення, функціональних продуктів, в галузі тваринництва. Санітарно-гігієнічна та біологічна оцінка БАД

Змістовний модуль 3. Формування якості й забезпечення екогігієнічних принципів використання харчових добавок

Принципи використання харчових добавок. Небезпека та фальсифікація харчових добавок. Вимоги до якості та використання харчових добавок і БАД. Управління якістю та безпекою харчових добавок на міжнародному рівні, контроль якості харчових добавок та їх використання в розробці харчових продуктів широкого споживання та спеціалізованих продовольчих товарів і функціонального харчування в Україні

3.Рівень

А) попередні умови: студент повинен володіти знаннями фізики, хімії, дослідної роботи, інструментальних методів дослідження продовольчих товарів, товарознавства продовольчих товарів

Б) цілі та завдання:

Мета: Головною метою спецкурсу “Товарознавство та екогігієна харчових добавок” є формування у студентів системи спеціальних теоретичних знань та практичних навичок із загальних підходів та принципів створення й використання харчових добавок, і втому числі БАД, з напрямів використання харчових добавок в різних галузях народного господарства, принципів використання харчових добавок, оцінки їх безпеки та якості в Україні та на міжнародному рівні, оцінки якості харчових товарів, функціональних продуктів з БАД, лабораторних методів оцінки їх якості.

Завдання У результаті освоєння курсу студент повинен: знати понятійний апарат курсу, знати класифікації харчових добавок та БАД, напрями використання харчових добавок та БАД, знати характеристику основних функційних класів харчових технологічних добавок, принципи їх розробки створення, використання в інноваційних технологіях розробки та виготовлення продовольчих товарів широкого вжитку, та продуктів спеціального й адаптогенного призначення, орієнтуватись у методах, в тому числі інструментальних методах, оцінки якості харчових добавок, та продуктів, що їх містять, знати інструменти та методи формування якості харчових добавок та функціональних продуктів в Україні та на міжнародному ринку.

В) бібліографія

10. Закон України „Про внесення змін в Закон України „Про якість та безпеку харчових продуктів” від 2004 р
    
11. .Закон України N 1023 от 26.07.2006 р "Про безпеку та якість харчових продуктів"
    
12. Про внесення змін до переліку харчових добавок, дозволених для використання у продуктах харчування: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.02.2000. № 342
    
13. .Наказ Мінохорони здоров'я України № 222 від 23.07.96.
    
14. Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у продуктах харчування. Постанова Кабінету Міністрів від 04.01.1999 р. № 12.
    
15. Про внесення змін до переліку харчових добавок, дозволених для використання у продуктах харчування. Постанова Кабінету Міністрів від 17.02.2000 р. № 342.
    
16. .Європейські вимоги до харчових добавок. Довідник Львів, „Леном”, 1997 р., 126 с.
    
17. Ракша-Слюсарева О.А. Аспекти сучасного застосування харчових добавок та їх класифікації /Ракша-Слюсарева О.А., Коршунова Г.Ф., Стіборовьский С.Е., Малигіна В.Д. // Обладнання та технології харчових виробництв. – 2006. – Вип.14. – С.202-207
    
18. Ракша - Слюсарева О.А., Малигіна В.Д. Контроль якості харчових продуктів за вмістом харчових добавок: Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт із спецкурсу „Нові технології, якість та безпека споживчих товарів” для студентів факультету маркетингу, торгівлі та митної справи денної і заочної форми навчання /Ракша - Слюсарева О.А., Малигіна В.Д. – Донецьк ДонДУЕТ, 2005. – 53 с.
    

4. Вибіркова.

5. Викладацький склад:

Ракша-Слюсарева О.А., д.б.н., професор

6. Тривалість

54 години, кредити ECTS –1,5 Семестр 9

2 години на тиждень, 16 тижнів на засвоєння

7. Форми та методи навчання:

лекції, лабораторні заняття, самостійна робота, тестування, написання рефератів, проведення олімпіад

8.Оцінюваня

Контроль знань:

- поточний (тестування);

- підсумковий (іспит).

9. Мова: українська, російська.

3. Ідентифікація
   

Інтелектуальна власність

2. Опис

Змістовий модуль 1. Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини.

Поняття інтелектуальної власності. Еволюція інтелектуальної власності. Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку дер­жави.

Змістовий модуль 2. Система інтелектуальної власності

Об'єкти права інтелектуальної власності. Суб'єкти права інтелектуальної власності. Система законодавства України про інте­лектуальну власність. Державна система правової охорони інте­лектуальної власності. Міжнародна система інтелектуальної власності.

Змістовий модуль 3. Охорона права на об'єкти інтелектуальної власності

Мета і принципи правової охорони. Охорона прав на об'єкти промислової вла­сності. Охорона прав на нетрадиційні об'єкти ін­телектуальної власності. Охорона об’єктів авторського права і суміжних прав. Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном

Змістовий модуль 4. Економіка інтелектуальної власності. Захист прав інтелектуальної власності.

Права на об'єкти інтелектуальної власності як товар. Комерціалізація права на суб’єкти інтелектуальної власності. Оцінка вартості прав на об'єкти інтелекту­альної власності. Управління правами інтелектуальної власності. Система захисту прав інтелектуальної вла­сності та її призначення. Дії, що визнаються порушенням права ін­телектуальної власності. Категорії спорів. Форми, порядки та способи захисту права інтелектуальної власності. Способи захисту права інтелектуальної власності. Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди ТRIРS

3. Рівень.

А) Попередні умови: студент повинен володіти знаннями з курсів “Цивільне, конституційне, трудове, адміністративне, кримінальне право”.

Б) Цілі і завдання:

Мета: оволодіння необхідною сумою знань та вмінь в сфері інтелектуальної власності.

Завдання: забезпечення інтелектуального і соціального розвитку особистості шляхом навчання основам правових та економічних аспектів інтелектуальної власності.

В) Бібліографія:

5. Зинов В.Г. Управление интеллектуальной собственностью: Учеб.пособие. – М.: Дело, 2003. – 512 с.
   
6. Мікульонок І.О. Основи інтелектуальної власності: Навч. посіб – К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка”, Ліра-К, 2005. – 232 с.
   
7. Основи правової охорони інтелектуальної власності в Україні: Підруч.для студ.неюрид.вузів / За заг.ред. О.А.Підопригори, О.Д.Святоцького. – К. “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 236 с.
   
8. Право інтелектуальної власності: Академ. курс: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. О.А.Підопригори, О.Д. Святоцкого. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2002. – 672 с.
   

4. Обов’язкова

5. Викладацький склад

Черниш Денис Вікторович, старший викладач

6. Тривалість

36 годин; кредити ECTS – 1. Семестр – 9

1 години на тиждень, 18 тижнів на засвоєння

7. Форми та методи навчання

Лекції, практичні (семінарські) заняття

8. Оцінювання

Контроль знань:

• поточний (опитування, тестування)
  
• підсумковий (залік)
  

9. Мова

Українська, російська


1. Ідентифікація.

Товарознавчі аспекти маркетингу.

2. Опис. Змістові модулі.

Змістовий модуль 1. Розвиток ринку та забезпечення потреб споживачів товарів.

Товарна політика та управління товарними системами. Товар, як об’єкт товарної політики в умовах ринку.

Змістовий модуль 2. Товарознавчі аспекти маркетингу в умовах конкуруючого ринку.

Формування асортименту та управління ним. Споживна оцінка асортименту і якості товарів. Конкурентоспроможність товарів.

Змістовий модуль 3. Товарознавчо-маркетингова діяльність на ринку.

Нові товари і товари ринкової новизни. Кодування, товарна марка.

3. Рівень.

А) Попередні умови:

Знання з курсів “товарознавство непродовольчих товарів”, “Маркетинг”, “Комерційна діяльність”, “Теоретичні основи товарознавства”, “Основи стандартизації та управління якістю”.

Література:

Балабанова Л.В. Оптовая торговля: маркетинг и коммерция. – М.: Экономика, 1990.

Перекалина И.С. Качество в системе маркетинга. – М.: Система, 1992.

Сидоренко О.В. Товарознавчі складові ринкознавства: Навч. посібник. – Київ, 2001. – 90 с.

Б) Цілі та завдання:

Мета: формування у студентів цілісної системи знань з товарознавства і маркетингу.

Завдання: визначення споживних оцінок товарів, сутність удосконалення виробництва та розробки нових товарів, управління товарними системами.

В) Бібліографія:

1. Котлер Ф. Основи маркетингу. – М.: 1990.

2. Інфраструктура товарного ринку: Навч. посібник. – К.: НМУВО України, НВФ “Студцентр”, 2002, 608 с.

4. Вибіркова

5. Викладацький склад:

Астапова К.А., к.т.н., доцент

Жорнік Н.С., асистент

Вотченікова О.В., асистент

6. Тривалість:

123 години, кредити ECTS – 3,5. Семестр 9.

4 години на тиждень, 16 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання:

Лекції, лабораторні заняття.

8. Оцінювання.

Контроль знань:

поточний (тестування);

підсумковий (іспит).

9. Мова.

Українська, російська.


1. Ідентифікація.

Товарознавча експертиза непродовольчих товарів

2. Опис. Змістові модулі

Змістовий модуль 1. Методологічні основи товарної експертизи. Предмет, мета і задачі товарної експертизи. Експертиза як специфічний вид діяльності. Товарна експертиза і її відмінність від інших видів оцінної діяльності. Основні принципи проведення товарної експертизи. Законодавче регулювання експертної діяльності.

Змістовий модуль 2. Основні елементи товарної експертизи.

Об’єкти товарної експертизи. Продукція, процеси, послуги і правила експлуатації чи використання товару споживачем як об'єкти товарної експертизи. Критерії вибору споживчих властивостей і номенклатури показників якості при проведенні товарної експертизи. Суб'єкти товарної експертизи. Фізичні і юридичні особи як суб'єкти товарної експертизи. Критерії вибору експерта для проведення товарної експертизи. Роль і функції торгово-промислових палат (ТПП) у формуванні міжнародної торгівлі. Функції ТПП. Перспективи розвитку діяльності ТПП в Україні. Засоби товарної експертизи. Класифікація засобів товарної експертизи. Засоби інформації про товар: сутність інформації, інформаційні процеси, інформаційні ресурси, інформаційні системи. Користувачі інформації. Документи як засоби інформації про товари, їх характеристика. Маркування як засіб інформації про товар. Функції маркування, його значення при проведенні товарної експертизи. Вимоги, що висуваються до маркування товарів. Спеціальна література як засіб інформації про товар (навчальна, наукова, довідкова). Матеріально-технічні засоби як структурний елемент товарної експертизи. Матеріально-технічна база і вимоги, що висуваються до неї. Технічні засоби виміру і виявлення. Оргтехніка і її роль при проведенні експертизи. Методи товарної експертизи. Класифікація методів товарної експертизи. Об'єктивні методи. Їх переваги і недоліки, сфера застосування. Особливості застосування експрес-методів.

Евристичні методи і їх відмінність від об'єктивних. Сфера застосування евристичних методів. Органолептичні методи проведення товарної експертизи. Їх переваги і недоліки. Експертні методи та їх класифікація. Характеристика методів експертної оцінки показників якості товарів і математико-статистичних методів обробки отриманих результатів. Переваги і недоліки різних способів експертного опитування.

Змістовий модуль 3. Організація проведення товарної експертизи. Ключові етапи проведення товарної експертизи. Підготовчий етап: підстави для проведення експертизи; взаємини експерта і замовника експертизи. Технологія проведення товарної експертизи.

Змістовий модуль 4. Екологічна, санітарно-гігієнічна, ветеринарна і судова експертиза. Значення, мета і задачі, правова і нормативна база й особливості проведення екологічної, санітарно-гігієнічної, ветеринарної і судової експертиз. Порядок оформлення результатів екологічної, санітарно-гігієнічної, ветеринарної і судової експертиз. Характеристика організацій, що здійснюють перераховані види експертиз.

3. Рівень

А) Попередні умови:

Б) Цілі та завдання:

Мета: Метою викладання дисципліни “Експертиза непродовольчих товарів” є системне засвоєння студентами загальної методології експертизи кількості та якості непродовольчих товарів, у тому числі товарів закордонного виробництва, її цілей, завдань, видів та засобів; оволодіння практичними навичками експертизи окремих товарних груп та ознайомлення з можливостями її використання при контролі та оцінці якості продукції, яка, в свою чергу, відбиває ступень дотримання договірних зобов’язань, вимог нормативних документів та рівень захисту прав споживачів.

Завдання: Виконати завдання дисципліни без знань про властивості товарів, експертизу їх якості неможливо. На сьогодні експертна функція товарознавства, яка поширюватиметься, крім торгівлі, на сферу стандартизації, сертифікації, захисту прав споживачів, митну справу тощо, є найактуальнішою.

В) Бібліографія:

1. Таможенное дело. Учебное пособие для студентов специальности «Товароведение и экспертиза в таможенном деле». Сост. Баширов И.Х., Алышев А.Н. - Донецк: ДонГУЭТ, 2001 -187с.

2. Гребельник О.П. Основи митної справи: Навчальний посібник. - Київ:

Центр навчальної літератури, 2003. — 600 с.

3. Ємченко І.В. Митна справа. Навчальний посібник для студентів кооперативних вищих навчальних закладів. - К: НМЦ "Укоопосвіта", 2001. - 472 с.

4. Основи митної справи: Навч. посіб. / За ред. П.В. Пашка. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. — 318 с.

5. Митний кодекс України. - Жовкла (Львів, обл.), 1992. - 169с.

6. Таможенное законодательство Украины: (Сборник нормат. актов). О Текст с изм. И доп. по состоянию на 1 октября 1996 г./Сост. Битяк Ю.П., Шульга М.Г. - К., 1996.-152с.

7. Довідник інспектора митниці з технічних засобів митного контролі зв'язку. - Київ, 1996. - 418 с

8. Калюжний Р.А. Научно-технический прогресс в деятельности правоохранительных органов. - Киев: Наук. Думка, 1990. - 157 с.

9. Технічні засоби митного контролю: Опорний конспект лекцій « студентів спец. 7.050302 "Товарознавство та експертиза в митній сп| денної та заочної форм навчання)/Укл.: Г.В. Дейниченко, Н.О. Афуь Харк. держ. акад. технол. та орг. харчування. - Харків, 2000. - 57 с

4. Вибіркова

5. Викладацький склад:

лекції, консультації – ст. викл. Стрижак Т.О.,

ст. викл. Писаренко Т.П.

практичні заняття – ас. Зуєва Г.С.

ас. Золотарьова В.В.

6. Тривалість

162 години, кредити ECTS – 4,5, Семестр – 10.

12 тижнів, 13 годин на тиждень.

8. Оцінювання

- поточний (опитування, тестування);

- підсумковий (залік)

9. Мова

Російська, українська

ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ

Студенти, які навчаються за спеціальністю “Товарознавство та комерційна діяльність”, проходять виробничу практику у відповідності з угодами між університетом та підприємствами промисловості, торгівлі, сфери послуг. Щорічно університет укладає угоди на проходження практики студентами факультету маркетингу, торгівлі і митної справи з різними за профілем діяльності підприємствами, кількість яких перевищує 65 – 70 одиниць. Угоди можуть бути довгостроковими – на 5 років, а також разовими – на окрему практику певного студента.

Діючим навчальним планом підготовки товарознавців освітнього рівня “спеціаліст” передбачені наступні види практик:

1 курс – ознайомлювальна навчальна практика “Вступ до фаху” – 18 годин за семестр;

1 курс – навчальна практика з комп’ютерної технології – 2 тижні;

2 курс – виробнича товарознавчо-технологічна практика – 3 тижні;

4 курс – виробнича товарознавчо-комерційна практика – 3 тижні;

5 курс – виробнича товарознавчо-комерційна переддипломна практика – 6 тижнів.

Навчальні практики “Вступ до фаху” і практика з комп’ютерних технологій є вступними до практичної підготовки фахівців. Метою навчальної практики “Вступ до фаху” є ознайомлення студентів з майбутньою спеціальністю. Цей вид практики здійснюється на лекціях а також у філіях кафедр в АТ “Фірма “Меблі”, АТ “Донецький ЦУМ”, інших крупних підприємствах торгівлі. Заняття проводять декан факультету маркетингу, торгівлі і митної справи, завідувачі профілюючих кафедр, відомі фахівці торгівлі.

Практика з комп’ютерних технологій надає студентам необхідну практичну підготовку у виконанні поточних навчальних завдань, здатність використовувати комп’ютерні технології при вивченні спеціальних дисциплін на подальших курсах, виконанні курсових робіт, а також вирішенні професійних завдань на виробництві. Ця практика проводиться під керівництвом викладачів кафедри комп’ютерних технологій.

Всі інші види практики, що відносяться до категорії виробничих (товарознавчо-технологічна, товарознавчо-комерційна та товарознавчо-комерційна переддипломна), здійснюються з метою оволодіння студентами сучасних методів, форм організації і засобів праці у сфері їх майбутньої професії і формування у них на базі отриманих в університеті знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових умовах, задоволення потреби систематичного оновлення і творчого застосування своїх знань в практичній діяльності.

Під час товарознавчо-технологічної і товарознавчо-комерційної практик студенти глибоко розглядають питання формування асортименту та якості, конкурентоспроможності товарної продукції в процесі виробництва, контролю якості, оцінки якості і конкурентоспроможності на стадії обігу. Виробнича практика сприяє поглибленню знань з спеціальних дисциплін: товарознавства, комерційної діяльності, маркетингу, економіки, та інших. Під час проходження практики студенти збирають фактичні матеріали для написання рефератів, виконання курсових робіт, підготовки доповідей до наукових конференцій. Переддипломна практика є базою для накопичення даних, необхідних для виконання дипломної роботи.

Кафедрою товарознавства, митної справи та експерти непродовольчих товарів і кафедрою товарознавства та експертизи продовольчих товарів розроблено необхідне методичне забезпечення всіх видів практики: наскрізна програма практичної підготовки студентів, робочі програми товарознавчо-технологічної, товарознавчо-комерційної та товарознавчо-комерційної передвипускної практик, методичні рекомендації щодо їх проходження, виконання звітів, індивідуальних завдань та ін. Забезпеченість студентів методичними матеріалами з практики складає 100 %.

Програми практик узгоджені з підприємствами – базами виробничих практик.

Виробнича товарознавчо-технологічна практика проводиться на підприємствах промисловості, які виробляють товари народного споживання.

Виробнича товарознавчо-комерційна практика проходить, як правило, в підприємствах торгівлі.

Бази практики в основному відповідають спеціальним вимогам. Вони представлені крупними підприємствами промисловості (АТ “Концерн “Стірол”, АТ “Група НОРД”, АТ “Донецький металопрокатний завод”, ЗАТ “ISTLL” та ін.) і торгівлі (АТ “Фірма “Меблі”, АТ “Донецький центральний універмаг”, ЗАТ ТК “Білий Лебідь”, Червоноармійський огнеупорний завод та ін.

На окремих підприємствах-базах практики функціонують філії кафедри (АТ “Фірма “Меблі”, АТ “Донецький ЦУМ”). Ці підприємства мають розвинуті економічні служби, необхідну матеріально-технічну базу і спроможні одночасно приймати до 5 – 7 студентів, що дозволяє комплексно досліджувати діяльність підприємства при спільному виконанні студентами комплексних завдань. Крім практики кафедра проводить виїздні зайняття, конференції, семінари, лекції для спеціалістів, наукові дослідження на цих підприємствах.

Частина студентів направляється на місця майбутньої роботи у малі, спільні та інші підприємства за індивідуальними листами, в яких адміністрація гарантує належні умови проходження практики.

Усі кафедри підтримують зв’язки з керівництвом баз практики, надають наукову і методичну допомогу підприємствам, узгоджують призначення керівників практики на підприємствах. Керівництво практикою здійснюють, як правило, досвідчені фахівці.


IV - СЛОВНИК


Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень (ОКР) вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні й спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків ( робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності, яку здобуває студент після освоєння програми базової вищи освіти.


Варіативність освіти - один з основних принципів сучасної системи вищої освіти, результат реалізації політики її розвитку, здатність навчального закладу дати студенту велику кількість повноцінних, якісних варіантів освітніх програм для забезпечення максимально можливого ступеня індивідуалізації освіти.


Вища освіта - рівень ревіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, що ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.


Відеотренінг - метод практичного навчання, елемент ділових ігор, що дозволяє імітувати ситуації, під час яких студенти, обговорюючи завдання, виконують певні функції.


Вміння - здобуті студентом засоби виконання дії, що забезпечуються сукупністю надбаних знань та навичок.


Дистанційне навчання - технологія цілеспрямованого і методично організованого керівництва навчально-пізнавальною діяльністю студентів, які проживають далеко від університету (незалежно від рівня освіти, яку вони отримують).


Ділова гра - форма відтворення предметного й соціального змісту професійної діяльності, моделювання систем відносин, характерних саме для цього виду практики.


Завдання навчальне - вид доручення викладача студентам, в якому міститься вимога виконати певні навчальні (теоретичні або практичні) дії.


Залік - форма перевірки знань студентів, отриманих на семінарських та практичних заняттях, виробничій практиці, а також під час виконання обов'язкових самостійних робіт.


Заліковий кредит - це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.


Заочне навчання - форма організації навчального процесу для осіб, що поєднують здобуття освіти з професійною трудовою діяльністю. Включає самостійне вивчення навчальних курсів та очне складання іспитів.


Зміст вищої освіти - обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована у процесі навчання із врахуванням перспектив розвитку суспільства.


Зміст навчання - структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.


Змістовий модуль - це система навчальних елементів, поєднаних за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.


Індивідуальний розділ програми - конкретна навчальна дисципліна відповідного навчального плану.


Інформаційний пакет - загальна інформація з кожного напряму (спеціальності) як довідник для викладацького складу та потенційних партнерів для сприяння прозорості освітньо-професійних програм, орієнтування студентів на вибір останніх та планування навчання.


Іспит - одна з традиційних форм перевірки знань студентів.


Колоквіум - одна з форм навчальних занять, бесіда викладача зі студентами, під час якої обговорюються доповіді.


Конспектування - короткий письмовий виклад змісту статті, книги, лекції, що включає основні положення та їхнє обґрунтування фактами, прикладами, розвиває логічне мислення, удосконалює культуру мови, закріплює у пам'яті прочитане н почуте.


Контрольна робота - одна з форм перевірки та оцінювання засвоєних знань, одержання інформації щодо характеру пізнавальної діяльності, ріпні» самостійної активності студентів у навчальному процесі щодо ефективності методів, форм та засобів навчальної діяльності.


Кредит ECTS - числовий еквівалент оцінки, що дається розділам курсу для окреслення обсягу навчального навантаження студентів, необхідний для, завершення курсу.


Кредитно-модульна система організації навчального процесу - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).


Лабораторні заняття, лабораторні роботи - один із видів самостійної практичної та дослідної роботи студентів з метою поглиблення й закріплення теоретичних знань, розвитку навичок самостійного експериментування.


Лекція - провідна форма навчання у вищому навчальному закладі, систематичний і системний виклад навчального матеріалу, як правило, теоретичного характеру. Закладає основи розуміння і ставлення до навчальної дисципліни.


Ліцензування освітніх установ - процедура, що включає проведення експертизи, ухвалення рішення, оформлення і видачу вищому навчальному закладу ліцензії на право ведення освітньої діяльності по зафіксованих у ліцензії напрямах (спеціальностях) і рівнях.


Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень особи, яка на основі ОКР бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.


Методика навчальної дисципліни - теорія навчання, що пропонує викладачеві визначені системи навчальних впливів, які втілюються в змісті освіти, розкриваються в програмах і підручниках, а реалізуються у методах, засобах і організаційних формах навчання. Тісно пов'язана з дидактикою і спирається на її загальні положення.


Методи навчання - система послідовних, взаємопов'язаних дій викладача та студентів, що забезпечує засвоєння зміст)' освіти.


Методична робота - один з видів діяльності викладача університету для засвоєння найбільш раціональних методів і прийомів навчання й виховання студентів, підвищення власного рівня загально дидактичної та методичної підготовленості до проведення навчальних занять.


Модуль - це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації"), що реалізується відповідними формами навчального процесу.


Навички - дії, сформовані шляхом повторення, і які характеризують високий ступінь засвоєння теоретичного матеріалу.


Навчальна дисципліна - основна структурна одиниця навчально-виховного процесу, один із засобів реалізації змісту освіти в системі вищих навчальних закладів.


Освітні технології - система діяльності викладача і студента, заснована на визначеній ідеї, принципах організації і взаємозв'язку цілей, змісту та методів освіти. Виділяють ігрові, комп'ютерні та діалогові технології, пов'язані зі створенням комунікативного середовища, тренінгові технології.


Педагогічна діагностика - сукупність прийомів контролю і оцінювання направлених па вирішення завдань оптимізації навчального процесу, диференціації знань студентів, а також вдосконалення освітніх програм та методів педагогічного впливу.


Практикум - форма організації навчального процесу з метою самостійного виконання студентами практичних та лабораторних робіт.


Практичні роботи - один із видів навчальної діяльності студентів, за цілями та завданнями аналогічний лабораторним заняттям.


Процес навчання - педагогічно обґрунтована, послідовна, безперервна зміна актів навчання, в процесі якої вирішуються завдання розвитку та виховання особистості.


Самостійна робота студентів - індивідуальна чи колективна навчальна діяльність, здійснювана без безпосереднього керівництва викладача.


Семінар - один з видів практичних навчальних занять, що сприяє поглибленому вивченню теми завдяки колективному обговоренню повідомлень, докладів, рефератів, виконаних студентами самостійно або під керівництвом викладача.


Системність знань - якість сукупності знань, що характеризуються наявністю у свідомості студента структурно-функціональних зв'язків між різнорідними елементами знань. Припускає розуміння студентом співвідношення між різними поняттями, законами, науковими фактами, наслідками, поєднаними змістовно-логічними зв'язками знань.


Спеціальність - вид трудової діяльності, здійснюваної па основі відповідної профільованої теоретичної і практичної підготовки. В Україні діє класифікатор спеціальностей, затверджений Кабінетом Міністрів України.


Стандарти освітні - обов'язкові вимоги до освіти, що визначають обов'язковий мінімум змісту основних освітніх програм, максимальний обсяг навчального навантаження студентів, вимоги до рівня підготовки випускників, є основою для об'єктивної оцінки рівня їхнього утворення і кваліфікації. На основі стандартів розробляються навчально-методичні документи, орієнтовані на різні технології навчання.


Тести - стандартизовані завдання, за результатами виконання яких роблять висновки щодо ступеню засвоєння знань, вмінь та навичок студентів.


Тренінг - інтенсивне навчання практичної спрямованості.


Факультет - навчально-науковий та адміністративний підрозділ вузу, що здійснює підготовку студентів та аспірантів за певною спеціальністю, а також керівництво науково-дослідною і навчально-виховною діяльністю кафедр, які він об'єднує.


Якість знань - ступінь повноти, глибини, систематичності, системності, гнучкості, конкретності й узагальненості знань, що характеризуються згорнутістю і розгорненням, усвідомленістю і міцністю засвоєння та застосування знань студентами.


Якість освіти - узагальнена характеристика рівня гуманітарної, базової та спеціальної підготовки, яка дозволяє досягти високих показників інтелектуальних, творчих і професійних здібностей випускників ВНЗ.

Додаток 1

Форма УГОДИ на навчання

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського УГОДА на навчання Академічний рік 200…../200…. – предмет вивчення…………. Ім’я студента………………………….. Направляюча установа……………………… Країна……………………………….. Назва курсу                               число ECTS кредитів (як зазначено в інформаційному пакеті) Підпис студента …………………………………       дата………………….. Направляюча установа (Ми підтверджуємо, що дана програма договору навчання випробувана). Підпис координатора відділу………………..         дата…………………. Підпис координатора установи…………………         дата…………………... Приймаюча установа (Ми підтверджуємо, що дана програма договору навчання випробувана). Підпис координатора відділу………………..         дата ……………. Підпис координатора установи…………………         дата …………………... Обмін оригіналами запропонованої програми договору навчання (вони будуть заповнені відповідно) Ім’я студента……………………… Направляюча установа……………… Країна………………………………. Назва курсу (як зазначено в інформаційному пакеті) 1. Викреслений курс 2. Доданий курс 3. Число ECTS кредитів Підпис студента ………………………………         дата………………. Направляюча установа (Ми підтверджуємо, що дана програма договору навчання випробувана). Підпис координатора відділу………………..         дата…………………. Підпис координатора установи…………………       дата …………………... Приймаюча установа (Ми підтверджуємо, що дана програма договору навчання випробувана). Підпис координатора відділу………………..         дата…………………. Підпис координатора установи………………       дата…………………...