Програма політичної партії «удар (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» від успіху людини до успіху країни!
| Вид материала | Документы |
- С. А. Козачук (м. Київ) психологія успіху людини сучасності типового представника, 67.47kb.
- План Ціннісна орієнтація І мотивація учнів птнз; Теоретичні основи педагогічних технологій, 132.58kb.
- «Політичні партії І партійні системи. Політичні вибори І виборчі системи.», 215.58kb.
- Статут всеукраїнської громадська організації "Український фінансово-кредитний альянс", 135.88kb.
- Реформи освіти останні роки постійно перебуває на шпальтах як освітянських, так І загальносуспільних, 791.63kb.
- План Вступ Передумови проведення реформи. Аграрна реформа Наслідки реформи, 162.73kb.
- Оких реформ та системної модернізації країни, зазначив, що ключовою умовою успіху реформ, 137.11kb.
- Закон україни, 2652.18kb.
- Методичні рекомендації до викладання зарубіжної художньої культури в 11 класі, 68.33kb.
- Виступ Міністра закордонних справ України К.І. Грищенка на V всесвітньому форумі українців, 129.13kb.
Чітка, ефективна, необтяжлива регуляторна політика
Перетворити державні органи та відповідні підрозділи місцевого самоврядування на медіаторів, які узгоджуватимуть інтереси громади та бізнесу.
Необхідно скоротити регуляторне навантаження на бізнес за рахунок:
- Інвентаризації фактично існуючих дозволів, ліцензій, обов’язкової сертифікації тощо. Суттєвого скорочення кількості дозволів або ліцензій (за єдиною формою). Всі інші обмеження, не передбачені законом – повинні бути негайно оголошені недійсними, а за встановлення таких обмежень посадовці мають притягатися до відповідальності за перевищення повноважень.
- Дієвого впровадження відповідальності чиновників за порушення термінів узгоджень і видачі дозволів/ліцензій, та можливі збитки у разі початку діяльності без належних умов. Такі дозвільні терміни мають бути радикально скорочені.
- Впровадження системи «єдиного вікна» у всіх типах відносин між владою і бізнесом – від реєстрації до митного оформлення.
- Переходу до добровільної атестації самоврядними організаціями чи спеціалізованими компаніями у всіх випадках, де йдеться суто про добросовісність виконавця чи якість продукції, та немає істотної загрози життю та здоров'ю громадян. Стандарти безпеки мають затверджуватися на державному рівні. Враховуючи катастрофічну ситуацію з дотриманням стандартів щодо безпеки продукції в Україні, масовим поширенням неякісних та шкідливих продуктів харчування, ліків, товарів для дітей, необхідно здійснити реформування системи стандартизації та сертифікації згідно європейських норм з метою забезпечення належного рівня техногенної безпеки та захисту прав споживачів при зменшенні її обтяжливості для бізнесу.
- Реального запровадження самосертифікації та дієвості принципу «мовчазної згоди» всюди, де це можливо.
- Реформи системи перевірок, яка б запровадила особисту відповідальність перевіряючих за шкоду, завдану в результаті їхньої упередженості чи некомпетентності. Перевірки мають відбуватися за чіткими та прозорими процедурами, на підставі оцінки ризику. Дотримання таких процедур повинно бути предметом постійного контролю відповідних державних органів. Всі дані про перевірки та їхні результати повинні оприлюднюватися в Інтернеті.
Конкурентоздатність через конкуренцію
Економічна політика має зосередитися на наступних напрямках:
Напрямок І: Захист чесної конкуренції на внутрішньому ринку. Це включає, зокрема:
- Посилення судового захисту від нечесної конкуренції.
- Підсилення антимонопольної політики з метою запобігання картельним змовам, зловживання монопольним становищем тощо. Антимонопольний комітет має бути незалежним органом, що функціонує виключно на підставі відповідних законів, а його дії чи бездіяльність – підлягати судовому оскарженню.
- Дієвий захист внутрішнього ринку від демпінгу, зокрема субсидованих товарів та послуг, а також від продукції країн з неринковою економікою.
Напрямок ІІ: Державне фінансування некомерційної діяльності, яка створює фундамент для конкурентоздатності – насамперед, освіти та фундаментальної науки, а також інфраструктури.
Напрямок ІІІ: Всебічне сприяння вітчизняному бізнесу у просуванні на зовнішні ринки, зокрема через організаційну допомогу, проведення виставок, надання інформації тощо. Особливо важливою має бути роль держави у подоланні неконкурентних практик урядів інших країн, таких як протекціонізм, субсидії та інші преференції.
Напрямок ІV: Відмова від усіх видів вибіркової підтримки окремих галузей чи підприємств.
Напрямок V: Перехід до ринкового курсоутворення із запровадженням відповідних механізмів страхування валютних ризиків, а також управління грошовою масою з метою недопущення у майбутньому завищення реального ефективного курсу гривні.
Відповідно до цих пріоритетів, митна політика має полягати у максимальній лібералізації зовнішньої торгівлі із одночасним зосередженням зусиль на неухильному стягненні податку на додану вартість, акцизів та можливих компенсаційних мит. Основою для обрахунку митної вартості при імпорті мають стати дані про відшкодування податку на додану вартість у країні-експортері, отримані через пряму кореспонденцію з її митними службами. Для спрощення та прискорення процедури слід широко застосовувати автоматизовані системи, основані на оцінці ризику, а також сучасні методи контролю.
Конкуренція та прозорість зроблять економіку ефективнішою. Бізнес змушений буде удосконалюватися та впроваджувати інновації. Все це створить передумови для піднесення конкурентоздатності країни.
Податки – прості, помірні та передбачувані
Для запровадження європейського підходу до оподаткування треба одночасно перезавантажити і законодавство, і адміністрацію податкової сфери на принципах прозорості, кардинального спрощення та рівномірного розподілу податкового навантаження.
Податки мають бути простими, помірними та передбачуваними - такими, від яких важко ухилитися.
Саме на таких принципах працюватиме спрощена система оподаткування для малого бізнесу та фізичних осіб-підприємців. Спрощена система оподаткування буде удосконалена для малого та мікробізнесу, з обов’язковим звільненням останнього від ведення обліку, та максимально спрощеним адмініструванням для першого. Загальна система оподаткування за своїми принципами роботи повинна наближатися до спрощеної системи оподаткування.
Податок на додану вартість потребує найбільшої уваги. Необхідно подолати зловживання при сплаті цього податку та ухилення від його сплати.
Для цього ми пропонуємо:
- Укладення договорів між митними службами про відстеження проходження всіх цінних вантажів та сплати податку на додану вартість у країні призначення, або отримання відшкодування у країні походження з усіма торговельними партнерами, що мають товарообіг з Україною вищий за певний поріг (який має поступово знижуватися, відповідно розширюючи коло таких країн). Негайне відшкодування податку на додану вартість на експорт до таких країн після підтвердження сплати у країні призначення, та перевірка сплати цього податку при імпорті на базі порівняння з вартістю товару, за якою він був компенсований експортерові у країні походження.
- Запровадження автоматичної аналітичної процедури оцінки ризиків для визначення необхідної ретельності перевірки чи запобіжників проти шахрайства при відшкодуванні податку на додану вартість всім іншим його платникам.
При цьому адміністрування податку буде спрощено за рахунок:
- Віднесення на податковий кредит усіх документально підтверджених виплат податку на додану вартість при здійсненні платежів за товари та послуги, віднесені на затрати згідно бухгалтерському обліку.
- Використання електронних накладних замість паперових, за окремими винятками.
Податок на прибуток підприємств потребує найглибшого реформування. Ми пропонуємо лібералізувати та кардинально спростити його: зокрема, звільнити від оподаткування будь-які інвестиції всередині країни; скасувати поняття податкового обліку як окремого від бухгалтерського (і відповідним чином розраховувати прибуток для оподаткування); зняти інші обмеження. Натомість, встановити нижню межу податкових зобов’язань у відсотках від залишкової вартості основних фондів підприємства з вищими ставками для землі, дещо меншими – для нерухомості та найменшими – для рухомого майна. При цьому передбачити можливість часткової розстрочки на випадок тимчасової збитковості, запровадити податкові канікули для новостворених основних фондів, а саму цю межу податкових зобов’язань (так само, як і ставку податку на прибуток) зменшувати з часом.
Також варто запровадити спеціальний пенсійний податок на активи, створені за часів Радянського Союзу, з метою створення первинної ресурсної бази для накопичувальної пенсійної системи. Підвищення зобов’язань за цим податком буде компенсоване зниженням нарахувань на заробітну плату. Додаткові надходження мають покрити дефіцит Пенсійного фонду.
Також для забезпечення додаткових бюджетних надходжень слід запровадити економічно доцільне підвищення рентних платежів за видобування та використання корисних копалин.
Складні норми залишатимуться актуальними лише для фінансового сектору та операцій з цінними паперами. У виключно виграшному становищі опиняться швидко зростаючі інноваційні підприємства, які не мають великих основних фондів, але, натомість, активно інвестують свої великі прибутки. Для них такий податок на прибуток буде мінімальним.
Розмір єдиного соціального внеску підлягає зниженню вдвічі. При цьому більша частина внеску має сплачуватися працівником.
Окрім цього, буде проводитися цілеспрямована політика детінізації заробітної плати та заохочення до сплати податків, в тому числі соціальних внесків. Зокрема, для заохочення сплати пенсійних внесків буде встановлений тісний взаємозв'язок між накопиченими внесками, віком виходу на пенсію, розміром майбутньої пенсії тощо.