Geum.ru

С. А. Козачук (м. Київ) психологія успіху людини сучасності  типового представника масової культури

Вид материалаДокументы
Подобный материал:




С.А.Козачук (м. Київ)

ПСИХОЛОГІЯ УСПІХУ ЛЮДИНИ СУЧАСНОСТІ 

ТИПОВОГО ПРЕДСТАВНИКА МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ


Економічна рецесія, що охопила сучасний світ, є лише зовнішнім виявом кризи духовності Європейської цивілізації з визначальними для неї індивідуалізмом, самопіднесенням, динамізмом, невпинним рухом вперед і спрямованістю до нескінченності. Кризовий стан, у якому перебуває світ і суспільство, відбивається відчуттям розгубленості, втратою орієнтирів, апатією, порушенням внутрішньої гармонії та рівноваги у душі окремого індивіда. За таких реалій надзвичайно важливим є розуміння глибин природи людської істоти, осягнення її доленосного покликання, конгруентних прагнень та визначальних цінностей, а також здатності до їх реалізації та актуалізації, втілення в дійсність. Тож перед вченими  представниками різних напрямків гуманітарного знання  постає завдання дослідження різних аспектів взаємодії людини і соціуму, поміж яких і проблема успіху та успішності особистості у різних сферах її життя, діяльності, спілкування в умовах сьогодення.

Психологічний аспект проблеми успіху та успішності особистості вивчений недостатньо. Успішність, як правило, розглядається психологами лише як міра ефективності певного виду діяльності, а психологічні словники та довідники взагалі залишають поняття успіху та успішності поза увагою. Зрозуміти сутність цього явища можуть допомогти тлумачні словники різних мов. Зокрема, «Словник сучасної англійської мови» визначає успіх як «ступінь досягнення, гарний результат» [1, с. 1056]. У «Тлумачному словнику української мови» зазначається, що «успіх  це значні досягнення в роботі, позитивні наслідки, а також громадське визнання досягнень» [2, с. 835].

Але наведені визначення все ще не розкривають глибинної сутності досліджуваних явищ. Для того щоб її збагнути, необхідно здійснити аналіз цих дефініцій. Отже, «позитивні наслідки» і «значні досягнення» залежать, насамперед, від того як саме ті чи інші наслідки та досягнення сприймаються самою людиною, тобто від різних аспектів Я-концепції особистості. Таких, зокрема, як самооцінка та рівень домагань. Саме тому, кожна особистість може вкладати у ці поняття свій власний смисл. Як неповторною є кожна людина, життєвий світ кожної особистості, так само неповторно індивідуальним, навіть, інтимним значенням сповнюються поняття щастя, досягнення, успіху, визнання окремо для кожного. Отже, той зміст, який конкретна людина вкладає у поняття «успіх» безпосередньо залежатиме від її власних ціннісних орієнтацій, ідеалів, інтересів, потреб, мотивів, переконань, прагнень, установок, стереотипів тощо, тобто від усіх тих проявів, що об’єднуються стрижневою характеристикою особистості  її спрямованістю.

Інший аспект успіху, за наведеним вище визначенням,  це визнання досягнень особистості іншими людьми, громадою, суспільством. Цей аспект також є досить варіативним. Він залежить від того, які саме характеристики особистості та її здобутки вважаються значущими і, відповідно, визнаються у тому чи іншому суспільстві на різних етапах його розвитку. Скажімо, у суспільстві мисливців чеснотами, найвірогідніше, вважатимуться сміливість, відчайдушність і, навіть, жорстокість. Збирачі чи хлібороби, натомість, більш схильні схвалювати помірність та збалансованість, відповідальність перед іншими та прагнення до взаємопідтримки і кооперації. Інший приклад  наскільки відмінними є цінності, спосіб життя, світорозуміння та світобачення між індивідуалістичними культурами Заходу і колективістськими культурами Сходу, настільки різним у цих культурах  іноді, навіть, кардинально протилежним  є розуміння досягнень особистості у суспільстві, а отже і успіху та шляхів його здобуття.

Таким чином, на основі аналізу вищенаведених статей тлумачних словників доходимо висновку про те, що поняття особистісних досягнень та успіху різнитимуться залежно від Я-концепції та спрямованості особистості, а також від типу суспільства і культури, до яких особистість належить. Якщо ж, враховуючи основні положення концепції Л.С.Виготського про культурно-історичну зумовленість людської психіки і свідомості, здійснити синтез двох вище означених аспектів успіху особистості в соціумі, то отримуємо наступні висновки. Певний тип суспільства і культури зумовлює формування відповідного, характерного для цього суспільства, типу особистості (її спрямованості, особливостей Я-концепції тощо). Особистість у суспільстві значною мірою формується за допомогою загально визнаних і реально існуючих у цьому суспільстві вартостей  ідеалів та цінностей , а також шляхів та засобів їх здобуття  правил, норм, ритуалів, традицій тощо. Тобто усього того, до чого людина повинна прагнути, що мусить здобути, чим має оволодіти, щоб інші члени групи, до якої особистість належить, визнали її як цінність і вона сама себе могла вважати значущою. Отже, з точки зору психології, успіхом може вважатися набуття і збереження особистістю почуття власної цінності, особистісної вартості, значущості, самоповаги, через відповідне ставлення інших членів суспільства, яке досягається здобуттям визначених суспільством цінностей. Водночас, на шляху здобуття суспільно визнаних цінностей на особистість чатують перешкоди і серйозні випробування. Тут не обійтися без витрат (зусиль, енергії та часу), жертв та зречень  адже, отримання одних цінностей нерідко вимагає відмови від інших.

Таким чином, відповідно до особливостей культури і суспільства, а також того, що саме є переважаючою цінністю у тій чи іншій спільноті, можливо не тільки схарактеризувати узагальненого представника суспільства  типову особистість  , але й краще зрозуміти шляхи та механізми її формування, які за відсутності подібного аналізу можуть залишатися неусвідомлюваними.

Наразі розглянемо яким чином здобуває почуття власної вартості  досягає успіху  типова особистість сучасності і яку ціну вона мусить за це сплачувати.

Типова особистість сучасного Західного світу  це особистість, сформована суспільством споживання та масовою культурою  визначальними атрибутами минулого  ХХ  та прийдешнього  ХХІ  століття. Масова культура, що характеризується високим рівнем коммунікаційно-інформативних систем (радіо, телебачення, Інтернету, мобільного зв’язку), високим ступенем урбанізації та індустріалізації, віддзеркалюється у внутрішньому світі окремої особистості втратою власної індивідуальності, несвободою і відчуженням [3]. Новітня колонізація проникає у великий заповідник людської душі. Душа  донині незбагненна і безкрайня Африка  починає відверто і безсоромно тиражуватися пресою та Інтернетом, розтинатися у розкадровці кінематографу і телебачення. Втручання техніки у глибини людської психіки  образи фантазії, емоції, потреби, мрії  дозволяє маніпулювати несвідомим, а надзвичайна регламентація та раціоналізація життя обертається хворобливим загостренням чуттєвості, неконтрольованими сплесками емоцій та безпрецедентним поширенням афектів[4].

Особистість повністю або ж частково нівелюється, а метою її розвитку стає не вияв індивідуальності, не розвиток творчого потенціалу, але розчинення особистісного начала у безликому, всезагальному. Завданням суб’єкта масової культури є не створення власної ідентичності, але постійне прагнення до усього нового, готовність до зміни способу життя і власного перетворення, налаштованість на активну взаємодію зі світом, яка, втім, здійснюється переважно шляхом споживання. Таким чином, лише акт купівлі, придбання, споживання, та використання здатний надати сенсу життю та діяльності людини. Сам же процес споживання сакралізується і набуває ілюзії духовної цінності [5].

Отже, масова культура, що пов’язана з уніфікацією духовного в особистості і суспільстві, створює налаштованість на споживання, прибуток і виключно фінансовий успіх [3]. У таких умовах досягнення саме у фінансовій, комерційній сфері стають ознакою життєвого і професійного успіху, створюють ілюзію наповнення людського буття сенсом. Успіх особистості і її суспільна цінність, таким чином, вимірюються кількістю грошей на банківських рахунках, коштовністю годинника і вартістю авта.

В культурі, де превалює ринкова орієнтація і де матеріальний успіх являє собою видатну цінність, людина також відчуває себе товаром і поводиться відповідним чином. «Людина-товар пропонує свої чесноти (красу, молодість, розум, чарівність) в обмін на соціальні і психологічні блага (суспільне становище, престиж, дружбу, кохання). Будь-який попит підвладний кон’юнктурним коливанням, що виявляється у моді на певний тип зовнішності і характеру. Тому ринкова особистість здатна перебудовуватися і пристосовуватися. Водночас, поряд із гнучкістю, адаптивністю та товариськістю в ній живуть постійна невпевненість у собі і розуміння того, що все минає» [4] . Тоді такий омріяний і жаданий матеріальний успіх обертається нервовими розладами і психосоматичними хворобами, різними типами залежностей (від так званих «кібернетичних розладів» до наркотичної залежності), депресивними та стресовими станами. То чи ж можуть досягнення, які призводять до подібних наслідків вважатися успішними, і чи, взагалі, може фінансовий успіх, що нерідко має досить сумний підсумок, вважатися справжнім успіхом ?

Література
  1. Словарь современного английского языка: В 2-х т.  М.: Рус.яз., 1992. Т.2 M  Z  1229 c.
  2. Тлумачний словник української мови: Понад 12 500 статей (близько 40 000 слів) / За ред. д-ра філологічних наук, проф.. В.С.Калашника.  2-е вид., випр. і доп.  Х.: Прапор, 2004.  992 с.
  3. Подольська Є.А. Культурологія: 100 питань  100 відповідей / Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Погорілий Д.Є.  Київ: Фірма «Інкос», 2008.  240 с.
  4. Шкуратов В.А. Историческая психология [Электронный ресурс] / Шкуратов В.А.  Изд. 2-е.  М., 1997.  505 с.  Режим доступа: ссылка скрыта.
  5. Костина А.В. Массовая культура как феномен постиндустриального общества / Анна Владимировна Костина.  Изд. 3-е, стереотипное.  М.: КомКнига, 2006.  352 с.