Geum.ru

Веде засідання Голова Верховної Ради України мороз о. О

Вид материалаДокументы

Содержание


Антемюк а.д.
Мельник с.а.
Євтухов в.і.
Ландик в.і.
Григорович л.с.
Бокий і.с.
Тедеєв е.с.
Карпук в.г.
Гірник є.о.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Але я думаю, що ми забули про контрольну функцію парламенту. І я абсолютно переконаний, що в парламенті ми повинні виконувати свої конституційні обов’язки в частині: Ми ще не заслухали звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за рік діяльності, ми, очевидно, мусили б заслухати керівництво Національної телекомпанії, яка з бюджету фінансується, що вона там робить, як вона витрачає бюджетні кошти, чи є там освіта, культура, просвітництво.

Тобто парламент мусить виконувати свою контрольну функцію. Я буду ініціювати розгляд таких питань, щоб ці проблеми слухалися у Верховній Раді України.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні депутати! Тут є два варіанти. Ви можете висловитися зараз, якщо є бажання, а можете висловити своє ставлення до Миколи Володимировича бюлетенями. Я пропонував би другий варіант – це більш надійний і точний і остаточний.

Тому я тільки попереджую про те, що це відбудеться після 12-ї години, після того, як Лічильна комісія нам скаже свої міркування, пропозиції відносно організації голосування, і ми там визначимося.

Заодно нам потрібно буде шляхом таємного голосування і висловити своє ставлення до кандидатури Уповноваженого з прав людини. Я ставлю на розгляд це питання.

І доповідає з цього приводу Леонід Іванович Грач. Я прошу.


11:03:50

ГРАЧ Л.І.

Шановний Голово, шановні народні депутати. Сьогодні ми розглядаємо дуже відповідальне і без перебільшення резонансне для суспільства питання.

Лише втретє в новітній історії України Верховна Рада обиратиме Уповноваженого з прав людини. За такий короткий час існування, з 1998 року, ця інституція відбулася, набрала авторитету у суспільстві, стала відомою далеко за межами нашої держави.

У нелегкий для держави і громадян так званий перехідний період, період накопичення капіталу, зубожіння значної частини населення, утисків прав громадян, діяльність Інституту Уповноваженого стала тією останньою інстанцією, де люди шукають правду.

Усвідомлюючи відповідальність, покладену на наш комітет, у процесі підготовки до розгляду питання обрання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ми дуже виважено підходили до розгляду запропонованих кандидатур. До предмету відання нашого комітету віднесено питання діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Відповідно до статті шостої Закону про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та 204 Регламенту Верховної Ради України на наш комітет покладено завдання подати до Верховної Ради висновки щодо кандидатів на посаду Уповноваженого, відповідності їх вимогам, передбачених Законом про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та про відсутність причин, які би перешкоджали зайняттю ними цієї посади.

Інформую, що у відведений законом двадцятиденний термін для висування кандидатур на посаду Уповноваженого з прав людини, що розпочався 18 листопада минулого року після дострокового припинення діяльності Ніни Іванівни Карпачової, до комітету пропозиції у відповідності до чинного законодавства не надійшли.

Таким чином з 8 грудня розпочався відлік нового строку для висування кандидатур. 13 грудня 2006 року до комітету надійшло подання Голови Верховної Ради України з пропозицією обрати Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Карпачову Ніну Іванівну. 14 грудня 2006 року на своєму засіданні Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин розглянув кандидатуру Карпачової Ніни Іванівни, запропоновану на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і ухвалив висновок, що її кандидатура відповідає вимогам, передбаченим Законом України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” та про відсутність причин, які би перешкоджали заняттю нею цієї посади.

Члени комітету також відзначили активну діяльність Карпачової Ніни Іванівни на посаді Уповноваженого Ради України з прав людини за час з 1998 року по 2006 рік та її великі організаторські здібності у створенні і становленні інституції уповноваженого.

15 грудня 2006 року в комітет надійшло подання 121 народного депутата з пропозицією обрати Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Захарова Євгенія Юхимовича.

Хочу зазначити, що 3 народних депутата України пізніше подали заяви про відкликання своїх підписів на підтримку кандидатури Захарова Євгенія Юхимовича. Вони роздані вам в матеріалах.

20 грудня на своєму засіданні наш комітет розглянув кандидатуру Захарова Євгенія Юхимовича, запропоновану на посаду Уповноваженого з прав людини і ухвалив висновок, що його кандидатура відповідає вимогам, передбаченим Законом України про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та про відсутність причин, які б перешкоджали заняттю ним цієї посади.

Хочу також зазначити, що в комітет надходили клопотання, звернення від окремих установ, громадських організацій та окремих осіб щодо висунення кандидатур на посаду Уповноваженого з прав людини, але вони не були оформлені відповідно до вимог законодавства.

Статтею 6-ю Закону про Уповноваженого Верховною Радою України з прав людини чітко визначено, що пропозиція щодо кандидатури на посаду Уповноваженого вносить Голова Верховної Ради України або не менше однієї четвертої народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Таких кандидатур було внесено дві: Ніна Іванівна Карпачова і Євгеній Єфимович Захаров.

28 грудня минулого року термін для висування кандидатур сплив, хочу зазначити, що до комітету надходили десятки звернень від трудових колективів, громадських організацій і окремих громадян на підтримку обох кандидатур. Це переконливо свідчить, що суспільство не байдуже до процесу обрання Уповноваженого з прав людини і хоче, щоб його воля була почута.

І тому, ми сьогодні маємо все зробити для того, щоб вибори Уповноваженого відбулись, і громадяни України отримали захисника своїх справ. Наш комітет свою важливу і відповідальну частину роботи зробив, тепер слово за вами, шановні народні депутати і Лічильної комісії.

Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Леоніда Івановича? Немає. У вас є запитання? Будь ласка, два запитання я бачу. Запишіться.

Перед тим я прошу, Володимир Миколайович, Олександр Валентинович, Олег Григорович, попросіть нехай розвернуться люди до доповідача. Я прошу уваги! Олександр Валентинович, попросіть, щоб розвернулися сюди люди до доповідача.

Куди це годиться? Я прошу, шановні депутати, одночасно по телефону розмовляють 15-17 чоловік. Якщо у когось є якась потреба, вийдіть поговоріть по телефону, я не повинен чути про те, що він говорить по телефону йому заважає засідання, та він кричить так, щоб я чув про що йдеться. Увага!

Антемюк, будь ласка.

Тут запитань, хвилин 5-6.


11:11:29

АНТЕМЮК А.Д.

Прошу передати слово Маньковському Григорію Миколайовичу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Маньковський.


11:11:40

МАНЬКОВСЬКИЙ Г.В.

Уважаемый Леонид Иванович! Несколько лет назад ваш коллега Владимир Мишура представил с этой трибуны обстоятельный доклад о финансировании отечественных неправительственных организаций на зарубежные гаранты. Главный вывод этого доклада, то, что эти организации фактически являются проводником интересов иностранных государств, полностью подтвердился в ходе помаранчевой революции. Понятно, кто платит деньги, тот и заказывает музыку. В связи с этим, как вы оцениваете развернувшуюся в последние месяцы настырную кампанию (нет звука) а, что касается грантов, грантоедов и расследование Специальной следственной комиссии моего коллеги Мишуры Валерия Дмитриевича всем известно, что давным-давно на общественном теле Украины, есть не просто гранты, грантоеды, это, по сути, в данном случае, механизм вмешательства во внутренние дела Украины, влияние на общественно политическую, военно-политические все процессы на самом деле, собственно говоря, агентами, которые оплачивает западная часть Украины.

Поэтому я очень просил бы, чтобы те, кто думают соискаться на государственные должности, в том числе, на должность Уполномоченного, были бы подальше от этих гранатоедов. И, за одно, хотел бы попросить гранатоедов: нельзя все…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Мельник. Я прошу з місця не вигукувати.


11:13:50

МЕЛЬНИК С.А.

Депутат Мельник Станіслав.

Хочу передати слово Євтухову Василю Івановичу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Іванович, будь ласка.


11:14:05

ЄВТУХОВ В.І.

Шановний Леоніде Івановичу, в мене питання перекликається з тим, що було перше і хочу спрямувати його так. Однією з ознак суверенітету любої держави – це право самостійно формувати свої органи державної влади і управління згідно національного законодавства.

В той же час, у пресі появилися публікації доповідачів ПАРЕ, які фактично є вказівки нашому спікеру, кого обирати на посаду Уповноваженого. Вчора ці ж самі мотиви появилися в телефоній розмові керівництва ПАРЕ із спікером, роздрукування якого роздали серед депутатів для ознайомлення. Вважаю, що спікер правильно себе повів, а питання до вас. Чи не є оце все втручанням ці заяви у внутрішні справи України, самостійної, незалежної України.


ГРАЧ Л.І. Я думаю, что тех, кого вы назвали, представляющих институции Европы, являются такими же грантоедами, только за пределами нашей страны. И совершенно однозначно, и я с вами солидарен, что все то, что было позволено: и высказываться в прессе, и в письмах, и в звонках Александру Александровичу – это ничто иное, как вмешательство в наши внутренние дела, давление на нас и недопустимо не из каких норм, в том числе и международного права.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландик.


11:15:30

ЛАНДИК В.І.

Передается слово Цибенко.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко.


11:15:45

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.

Шановний Леоніде Івановичу, одна із центральний якостей Уповноваженого з прав людини має бути все-таки фахова підготовка, юридична освіта. Наскільки мені відомо, з двох кандидатів на цю посаду лише один кандидат має юридичну освіту і є кандидатом юридичних наук. То я хотів би задати таке запитання. Чи ви не вважаєте потрібним внести в Закон „Про Уповноваженого з прав людини” норму щодо того, що цими проблемами має опікуватись людина, яка має займатись цим професійно, а не аматорському рівні? Дякую.


ГРАЧ Л.І. Я думаю, что, по сути, вы правы и, собственно говоря, надо рассчитывать как обращение, внимание и замечание, и, наверное, следовало бы в закон внести такие изменении.

Что касается конкретной ситуации, как я понимаю, что вы будете голосовать за того, кто имеет образования юриста.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Іванович, сідайте, будь ласка. Дякую за ґрунтовну доповідь і грамотні відповіді.

Слово має претендент на посаду Уповноваженого з прав людини Захаров Євген Юлійович. Я запрошую його на трибуну. Євген Юхимович. Поки він йде, скажу, що він достойний чоловік, досвід має роботи і правозахисної в тому числі, кандидат наук, математик і, взагалі, пристойна людина. Будь ласка.


ЗАХАРОВ Є.Ю. Дякую.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати!

Коли мені 17 листопада запропоновували взяти участь в кампанії щодо висунення мене на цю посаду, я не міг не погодитися, оскільки моя відмова означала б фактично, ну, я порівняв би це з висловлюванням футболіста, який каже: „Я люблю грати в футбол, але м’яч у ворота забивати не стану”. І я погодився на це, насамперед, тому, що вважав це, цю нагоду можливістю привернути увагу до проблем прав людини в Україні до інституту омбудсмена і взагалі, щоб була широка публічна дискусія щодо цих питань. Тоді я спочатку не думав, що таке можливе, що я буду висунений саме в парламенті і буду стояти перед вами тут. Я хочу сказати, що я вважаю, те, що я був висунутий, те, що 118 народних депутатів України почули голос громадськості, а мене підтримало 360 громадських організацій України і 144 організації закордонних, і, крім того, окремі правозахисники, відомі в світі, це означає те, що громадянське суспільство в Україні стає міцнішим, сильним і зможе, може привернути увагу до своїх інтересів, може вимагати те, щоб парламент його почув, і, власне, вчиняв так, як воно вважає за необхідне.

Ваше голосування покаже, чи достатньо сильне це громадянське суспільство для того, щоб цей голос почули більше депутатів парламенту, ніж тільки одна четверть.

Щодо себе, я хотів би сказати таке. Я справді доволі давно займаюся правозахистом. Так, приблизно 35 років. Спочатку це було неусвідомлено, потім свідомо. Я працював на різних посадах, писав розумні програми, мав складні математичні проблеми, вчив дітей математиці і програмуванню, видавав книжки. Але поступово ця діяльність – саме захист прав людини – витіснила всі інші мої інтереси і праці, і вже 15 років я професійно займаюся тільки цією діяльністю.

Мушу сказати, що хоча це доволі складно, людина в Україні як була незахищена, так і залишається незахищеною, і потрібні дуже серйозні зусилля, щоб покращити ситуацію. Я це дуже добре розумію і маю в цій праці суцільні ре-мінор і ре-мінор.

Але, тим не менше, я мушу сказати, що за ці 35 років я ще не втомився і готовий взяти на себе тягар і відповідальність, якщо буду обраний на цій посаді. У моїй програмі є тези, за кожною тезою є чіткий, ясний план того, що і як треба робити, щоби покращити справу із захистом прав людини в Україні. І якщо я буду обраний, я вважаю, що головне сьогодні для цієї посади – це створити систему захисту прав людини. Системи сьогодні не існує, вона має бути створена, і я чутко розумію, як це треба зробити.

Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за лаконічність і переконливу аргументацію.

Запитання є до претендента. Запишіться, будь ласка, на запитання. 10 хвилин. Григорович.


11:21:30

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, „Наша Україна”.

Шановний Євгене Юхимовичу! Я хочу сердечно подякувати вам за те, що ви, дійсно, не граєте у футбол, а дуже блискуче і добре впродовж багатьох років захищаєте права людини. І сьогодні, їй Богу, в інтересах прав громадян всієї України треба, щоби ви забили цей гол у ворота правозахисту прав громадян України. Бо у нас склалася така дивна практика, що, виявляється захист прав людини – це тільки перший омбудсмен. Я думаю, щоби вам вдалося за допомогою тих механізмів, які ви маємо робити те, що ви робите, то, очевидно, перші три томи, поки ви не були омбудсменом, були би в обмін на оцих трьох томів вашої діяльності, як, дійсно, громадського національного правозахисника, а наступні томи виглядали би цілою такою енциклопедією.

Я це кажу до того, що сьогодні є дуже небагато речей і дуже небагато особистостей, якими може пишатися Україна. Я хочу подякувати вам і за вашу діяльність до цього часу, і за балотування на цю високу посаду.


ЗАХАРОВ Є.Ю. Дуже дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут не запитання, а скоріше підтримка. Я так розумію? Правда Микола Томенко грає у футбол, і він непоганий чоловік від того, але це вже деталь.

Бокий, будь ласка.


11:22:49

БОКИЙ І.С.

Шановний кандидате! Під час прес-конференції в Інтерфаксі, що була присвячена вашому висуванню, ви дослівно заявили щодо Ніни Карпачової таке: „Я б радив їй не повертатися, бо її чекають, як на мене, на цій посаді досить багато неприємностей. У мене таке запитання. Які саме неприємності ви мали на увазі і чи можна цей ваш вислів розуміти так, що заради високої посади ви вдалися до відвертих погроз іншому кандидату. Якщо це дійсно так, наскільки така поведінка відповідає нормам людської етики та моралі? І як це кореспондується з такими вимогами до Уповноваженого з прав людини, для якого мають бути притаманними толерантність, повага до опонентів і врешті особиста висока порядність?


ГРАЧ Л.І. Дякую за питання.

Ну, я хочу сказати, що ви взяли тільки частину фрази з того інтерв`ю, яке я давав чи вчора, чи позавчора, я не пам`ятаю точно. Цього інтерв`ю в друку ще не бачили. Я мав на увазі абсолютно конкретні речі. Якщо в перші роки діяльність Ніни Іванівни Карпачової не була під моніторингом громадського сектору, я особисто можу сказати, що я цього не робив свідомо, бо я вважав, що спочатку цей інститут має бути усталеним, він має наростити м`язи, він має бути впливовим і тільки після того його можна критикувати, його можна аналізувати і так далі. Поки він ще був слабкий, його не треба було критикувати. На сьогодні я вважаю, що в Україні склалася правозахисна спільнота, я вважаю, що цей інститут потребує реформування і абсолютно необхідний моніторинг щодо діяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпук. Немає.

Тедеєв.


11:25:11

ТЕДЕЄВ Е.С.

Александр Александрович, прошу слово передать Бондику Валерию Анатолиевичу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.


11:25:27

БОНДИК В.А.

Шановний пане Євгене, на жаль, не знаю вас особисто, не маю нічого до вас зайвого. От дивіться сюди, я тут.

Але ж так от, слідкував за вашими деякими публікаціями і за вашою, так би мовити, правозахисною діяльністю. Ви знаєте, як на мене, такого правозахисника, як ви, ну, в Україні невідомо. Є знаменна річ академіка Сахарова, де згадувався генерал Григоренко, пан В’ячеслав Чорновіл. Але ж я читав, що ви колись виступали на Харківській міській раді проти мови, так би мовити, національної меншини, як ви казали, ви виступали від „Меморіалу”.

І друге таке коротеньке запитання до вас, тобто, як по Біблії: „По делам его судят о нем». Скажите о своих каких-то делах, более знаменитых процессах, потому что, в отличие от вас, Нину Карпачову я знаю по ее делам и в Верховном…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.


ЗАХАРОВ Є.Ю. Дякую за запитання.

Хочу сказати, що я виступав проти того, щоб російська мова в Харківській області не була визнана офіційною мовою, оскільки це суперечить чинному законодавству. Саме так я виступав, так, я не заперечую, я не заперечую, зараз підтверджую цю позицію. Я саме так вважаю. Немає ніякої необхідності, на мою думку, в моєму рідному місті Харкові робити цю мову офіційною. Вона і так там панує, слава Богу. Це перше.

Друге. Що стосується моєї діяльності і так далі, ви зайдіть в Інтернет, наберіть прізвище „Захаров” – і ви побачите сотні публікацій на ці теми. Почитайте їх, і тоді ви зможете розсудити, чи є це правозахист, чи немає.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Карпук, я пропустив, прошу вибачення. Він присутній, хоче задати запитання. Будь ласка.


11:27:21

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”.

Шановний Євгене Захаровичу, на відміну від інших представників, ми добре знаємо ваші справи. І так само, як знаємо добрі справи в лапках членів Центрвиборчкому, які були раніше. Ви маєте дуже конкретну програму дій, в багатьох нову. Разом з тим, скажімо, от ці нові тарифи – це також є грубе порушення прав людини, який ..........…вирішити проблеми.

Ще одне запитання. Скажімо, ви даєте, усунути ті чи інші порушення, але і судові органи, і в адміністративній практиці часто оцих ваших вимог не дотримуються. Які ваші кроки будуть зроблені для того, щоб кожен знав, що є омбудсмен в Україні, це вища посадова особа і його вимоги витримуються в законодавчому плані.


ЗАХАРОВ Є.Ю. Дякую за запитання.

Я вважаю, що зусилля виконавчої влади щодо надання субсидій сьогодні є недостатніми для того, щоб захистити права на достатній рівень життя тих, хто сьогодні просто не в змозі платити за новими тарифами.

Я вважав би, щоб Верховна Рада мала б прийняти закон про надання субсидій, в якому була б описана ясна і чітка процедура їх отримання і в якій були б зняті ті перепони, які існують на сьогодні. На сьогодні вони, на жаль, існують, а сама процедура отримання цих субсидій є принизливою і вона принижує гідність людини.

Що стосується ролі омбудсмена, я вважаю, що необхідно покращити інформування про права людини загалом і про діяльність омбудсмена зокрема. Для цього необхідно частіше поновлювати сайт омбудсмена, щоб там були повідомлення і англійською мовою – вісім тисяч повідомлень на день, треба регулярно випускати бюлетень, щомісячно як мінімум, треба мати програму на одному з національних телеканалів із прямим контактом з глядачами.

Було б дуже бажано організувати….


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Потім ще окремо розповісте.

Автор запитання Гірник слово задає, запитання задає.


11:29:51

ГІРНИК Є.О.

Прошу передати слово відомому правозахиснику депутату Борису Беспалому.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.


11:29:58

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Я дякую.

Я якраз не є правозахисником. А відомим правозахисником є Євген Юхимович Захаров, якому я хочу дуже подякувати, дійсно, за цю діяльність, і особливо також за видання Харківської правозахисної спілки, які служать і збереженню пам’яті про правозахисний рух, і взагалі на високому дуже такому рівні.

І не випадково, що пана Євгена дуже широко знають, дійсно, в правозахисних колах і України, і Європи, і світу, в чому легко переконатися.

І тим більше, що це важливо, що це зроблено не за освітою, не за дипломом, а за покликом душі, як це робили і академік Сахаров, і генерал Григоренко, і Мустафа Джемільов, які дійсно були і є захисниками прав людини.

А у плані громадських організацій я маю ще таке запитання. От вас дійсно підтримує правозахисна громадськість. Скажіть, будь ласка, які конкретно форми співпраці з громадськими організаціями ви будете здійснювати...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.


ЗАХАРОВ Є.Ю. Я вважаю, що має бути створена система захисту прав людини такими чином. Необхідно делегувати повноваження омбудсмена на регіональний рівень. Тобто в кожному регіоні має бути призначений представник омбудсмена, який буде працювати у співпраці з регіональними правозахисними організаціями. І саме там, де є ті організації сильні, там і буде ця співпраця ефективною, і там буде краще, будуть краще захищатися права людини.