Послуги аомс «Єврорегіон Карпати Україна» органам місцевого самоврядування
| Вид материала | Документы |
- Верховної Ради України: а їх контент-аналіз, б оцінка їх відповідності Конституції, 1198.12kb.
- Узагальнений звіт про виконання повноважень органів виконавчої влади, надані органам, 365.11kb.
- Вознесенський міський голова, 31.43kb.
- Верховна Рада України постановляє : Органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, 18.13kb.
- Метою Програми є: сприяння розвитку місцевого самоврядування Жовківського району; зміцнення, 18.73kb.
- Ю вас з Днем місцевого самоврядування! Місцеве самоврядування найбільш ефективна форма, 10.4kb.
- Паспорт спеціальності 25. 00. 04 – Місцеве самоврядування, 18.51kb.
- Рекомендації Круглого столу «Місцеве самоврядування в Україні: сучасний стан І перспективи, 48.16kb.
- На рівні місцевого самоврядування, 5064.79kb.
- Обґрунтування необхідності впровадження систем управління якістю в органах місцевого, 90.34kb.
АОМС «Єврорегіон Карпати – Україна»
Звіт
про діяльність
Асоціації органів місцевого самоврядування
«Єврорегіон Карпати – Україна»
за 2008 – 2010 роки
Львів, березень 2011 року
Зміст
| Вступ – базова інформація про Міжрегіональну Асоціацію «Карпатський Єврорегіон» та Асоціацію органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна» | 4 |
| 11 |
| 14 |
| 18 |
| 23 |
| 25 |
| 30 |
| 29 |
| 32 |
| 35 |
| 40 |
| 42 |
| Додатки | 46 |
| Додаток 1. Інформаційна довідка про Міжрегіональну Асоціацію «Карпатський Єврорегіон» | 46 |
| Додаток 2. Аналітичний документ з обґрунтуванням ініціативи «Карпатський Горизонт 2020» | 51 |
Вступ
Базова інформація про Міжрегіональну Асоціацію «Карпатський Єврорегіон» та Асоціацію органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна»
Інформація щодо МА «Карпатський Єврорегіон»
Міжрегіональна Асоціація Карпатський Єврорегіон була створена 14 лютого 1993 року. До складу Карпатського Єврорегіону входять наступні адміністративно-територіальні одиниці (див рис.1):
в
Угорщині – області Боршод-Абауй-Земплейн, Гайду - Бігар, Гевеш, Яс - Надькун - Солнок, Саболч - Сатмар - Берег та міста з обласним статусом Ніредьгаза, Мішкольц, Дебрецен, Егер;у Польщі – Підкарпатське воєводство;
у Словаччині – Прешівський та Кошіцький краї;
в Румунії – округи Сату Маре, Марамуреш, Сучава, Зілаг, Ботошані, Бігор і Харгіта (повноцінними членами стали лише у 1997р.);
в Україні - Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька області.
Базова інформація про членів МА «Карпатський Єврорегіон»
Таблиця 1
| Країни-члени | Регіони | Населення (млн.осіб) | Площа, км2 |
| Польща | Підкарпатське воєводство | 2 370 654 | 18683 |
| Румунія | округи Сату Маре, Марамуреш, Бігор, Сучава, Ботошань, Зілаг, Харгіта | 2 274 016 | 27104 |
| Словаччина | Кошіцький та Прешівський краї | 1 111 177 | 10459 |
| Угорщина | області Боршод-Абауй-Земплен; Гайду-Бігар; Гевеш; Яс-Надькун-Солнок; Саболч- Сатмар-Берег; а також міста з обласним статусом: Мішкольц; Дебрецен; Егер; Ніредьгаза. | 2 609 114 | 28639 |
| Україна | Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області | 6 429 900 | 59000 |
Цілі і завдання МА «Карпатський Єврорегіон» (згідно ст.3 Статуту):
- організовувати і координувати діяльність, що сприятиме економічному, науковому, екологічному, культурному та освітньому співробітництву між її членами;
- надавати допомогу у розробці конкретних проектів з питань транскордонного співробітництва між членами Асоціації у сфері взаємних інтересів;
- сприяти розвитку контактів серед населення територій, які входять в Асоціацію, зокрема серед спеціалістів в різних галузях;
- сприяти добросусідським відносинам між членами Асоціації;
- визначати потенційні сфери для багатостороннього транскордонного співробітництва серед членів Асоціації;
- виступати посередником та забезпечувати співробітництво членів Асоціації з міжнародними організаціями та установами.
Організаційна структура Асоціації представлена такими органами як Рада Єврорегіону, Президія Ради, голова Ради, Міжнародний Секретаріат, Національні делегації, Постійні національні представники держав-членів та робочі комісії (ст. 4 Статуту).
Керівним органом Карпатського Єврорегіону є Рада, до складу якої входять представники 5 національних делегацій (по 10 осіб від країни) 19 адміністративних регіонів Карпатського Єврорегіону.
У квітні 2008 року головування у Раді Карпатського Єврорегіону перейшло до української національної сторони. Водночас протягом 2008 року відбувалося переформатування роботи української сторони у Карпатському Єврорегіоні з урахуванням європейського досвіду, яке завершилося створенням багаторівневої структури управління українською частиною Єврорегіону.
Протягом 2008 року було реорганізовано діяльність української національної сторони в Карпатському Єврорегіоні: створено Українську Національну Раду Карпатського Єврорегіону у складі голів обласних рад та державних адміністрацій Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей та АОМС «Єврорегіон Карпати – Україна», що діє на підставі положення, і Постійного Національного Представника України в Карпатському Єврорегіоні, а також створено виконавчу структуру - Національне Представництво України в Карпатському Єврорегіоні на базі Асоціації органів місцевого самоврядування "Єврорегіон Карпати - Україна".
Сильні сторони Карпатського Єврорегіону:
- Діяльність в межах єдиної екосистеми (в Західній Європі існує позитивний досвід вирішення спільних питань єврорегіонами, які також діють в межах екосистем, скажімо в Балтійській чи Альпійській).
- Наявність спільного кордону з Європейським Союзом, яка сприяє можливості реалізації спільних проектів за кошти ЄС;
- Можливість фінансування транскордонних проектів у рамках спільних операційних програм ЄС, Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства тощо;
- Наявність спільної технічної інфраструктури в рамках Карпатського Єврорегіону;
- Спільна культурна спадщина;
- Відносно чисте довкілля на території діяльності Єврорегіону;
- Наявність Міжнародного резервату біосфери «Карпати», найбільшого в Європі, на території української, польської та словацької частин Карпатського Єврорегіону.
Слабкі сторони Карпатського Єврорегіону:
- занадто великий територіальний масштаб асоціації, що загалом охоплює 19 регіонів п’яти держав, відстань між центрами яких подекуди сягає 500 кілометрів. Це, зрозуміло, спричиняє труднощі у багатосторонніх контактах в рамках асоціації, а співпраця переважно реалізується у двосторонньому форматі;
- стаття 2 Статуту Карпатського Єврорегіону визначає регіональний масштаб організації, але не вказує, хто є національної стороною. Оскільки лише у Польщі учасником асоціації є один регіон, регіональні та місцеві органи влади Румунії, Словаччини, Угорщини та України потребують додаткової координації дій в рамках єврорегіону, погодження пропозицій рішень на національному рівні тощо;
- політичне рішення про створення єврорегіону, що охоплює близько 16 мільйонів населення, величезну територію та різні за рівнем розвитку та потребами регіони показує неспроможність повноцінного функціонування структури, породжує кризу ідентифікації регіонів-учасників себе з асоціацією, і у свою чергу, послаблює рівень заангажованості частини з них у діяльність Карпатського Єврорегіону;
- невідповідність компетенцій національних сторін, що спричинена різними системами адміністративно-територіального устрою у п’яти державах. Це викликає проблему визначення аналогічних адміністративних одиниць з однаковими повноваженнями, особливо на місцевому рівні, в рамках яких могла б розвиватися співпраця;
- процедури перетину кордону та отримання віз для українських учасників Єврорегіону;
- відсутність національного фінансування діяльності української частини Карпатського Єврорегіону (у Польщі до 2004 року існував досвід урядової підтримки діяльності єврорегіонів);
- нерівномірність та різні компетенції виконавчих структур кожної з національних сторін. Для ефективної співпраці регіонів в рамках асоціації оптимальним варіантом стало б утворення професійних виконавчих структур, скажімо у формі асоціацій органів місцевого самоврядування або агенцій регіонального розвитку територій, що входять до кожної з національних частин Карпатського Єврорегіону, що були б уповноважені регіонами виступати відповідними Національними Представництвами, здійснювали б координацію співпраці, забезпечували б участь громад в діяльності Карпатського Єврорегіону, володіли б відповідними компетенціями для здійснення виконавчих функцій у кожній з національних сторін;
- відсутність єдиних джерел фінансування для всього Карпатського Єврорегіону в рамках програм співпраці Європейського Союзу.
Проблеми, які потребують вирішення центральними органами виконавчої влади України:
- Фінансова підтримка української частини Карпатського Єврорегіону. Головами обласних рад Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей ще 14 листопада 2008 року була задекларована до Кабінету Міністрів України ініціатива спільної розробки та підписання Угоди щодо регіонального розвитку Українських Карпат (між Кабінетом Міністрів України - з одного боку та Закарпатською, Івано-Франківською, Львівською та Чернівецькою областями - з іншого). Підписання даної Угоди повинне мати на меті сприяння формуванню ефективної політики Уряду України, спрямованої на сталий розвиток Карпат, підвищення конкурентоспроможності даного регіону, а також визначення та закріплення форми договірних відносин між центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування регіону Українських Карпат (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області) у сфері регіонального розвитку.
Угода повинна визначати пріоритетні напрями і спільні заходи центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, спрямовані на забезпечення сталого розвитку Карпат, розробку Стратегії сталого розвитку регіону Українських Карпат на 2012 – 2017 роки, зобов‘язання та відповідальність Кабінету Міністрів України з одного боку, та Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької обласних рад – з іншого, щодо виконання Угоди, порядок, обсяг, форми та строки фінансування спільних заходів.
Подаємо перелік пріоритетних напрямків:
- розробка Стратегії сталого розвитку регіону Українських Карпат на 2012 – 2017 роки;
- розробка Схеми просторового планування регіону Українських Карпат;
- створення ефективної системи охорони навколишнього природного середовища та запобігання природним і техногенним катаклізмам у регіоні Українських Карпат;
- покращення якості людського капіталу у регіоні;
- розвиток туризму шляхом розбудови транспортної, інформаційної та соціальної інфраструктури Українських Карпат з метою збільшення конкурентоспроможності даного регіону;
- збереження автентичної історико-культурної спадщини.
2. Необхідність затвердження Європейською Комісією окремої операційної програми Європейського Союзу для території Карпат на фінансову перспективу 2014 – 2020 років. Відповідно, виникає потреба розробки концепції даної програми (робоча назва – «Карпатський горизонт») та її презентація Європейській Комісії. Дана ініціатива знайшла підтримку серед членів Карпатського Єврорегіону, результатом чого стало прийняття рішення «Про напрацювання окремої операційної «Карпатської програми» для її фінансування Європейським Союзом на фінансову перспективу 2014 – 2020 років» на 39-му засіданні Ради МА “Карпатський Єврорегіон”.
У зв’язку з початком у вересні 2007 року обговорення Європейською Комісією майбутньої фінансової перспективи з 2013 року, та у зв’язку з прийняттям Європейською Радою 19-20 червня 2008 року проекту «Східне Партнерство», існує нагальна потреба напрацювання спільної позиції України щодо того, які програми повинні бути фінансовані Європейською Комісією у новій фінансовій перспективі 2014 – 2020 років, та подання пропозиції щодо конкретних інституційних та фінансових розв’язань з даного питання.
У зв’язку з викладеним вище пропонуємо подати на розгляд Європейській Комісії пропозицію щодо напрацювання у фінансовій перспективі 2014 – 2020 окремої операційної Карпатської програми, який підтримуватиме розвиток Карпатського Єврорегіону. Дана програма повинна базуватися на зінтегрованому підході до фінансових розв’язань на користь соціально-економічного розвитку регіону Карпат.
3.Адаптація українського законодавства до норм територіальної співпраці Європейського Союзу. У зв’язку з прийняттям ІІІ Протоколу до Мадридської конвенції, що розширює можливості застосування положень про Європейські угрупування територіальної співпраці (EGTC) для країн-членів Ради Європи, фактично розпочався процес реформування під вимоги EGTC тих єврорегіонів, до яких українські суб’єкти входять разом з територіальними структурами країн-членів ЄС (єврорегіони «Буг», «Карпатський», «Верхній Прут» та «Нижній Дунай»). Згідно з вищенаведеним, орган управління єврорегіону, передбачений статтею 9 Закону «Про транскордонне співробітництво», або інакше названа юридична особа, що надалі діятиме від імені єврорегіону та через яку передбачається залучення коштів ЄС до транскордонних проектів і програм єврорегіону, однозначно буде розташовуватись не в Україні, а в країні-члені ЄС і, відповідно, діяти не за законодавством України, а за правовими і нормативними актами цієї країни-члена ЄС та «acquis communautaire».
Через тимчасову відсутність національної нормативно-правової основи, необхідної для ратифікації Україною ІІІ Протоколу та його перетворення у частину національного законодавства з урахуванням реалій EGTC, необхідно прийняти рішення щодо тлумачення статті 9 Закону України «Про транскордонне співробітництво» у разі утворення органу управління (або іншої юридичної особи), яка виступатиме офіційним (і фінансовим) представником EGTC – єврорегіонів за участі української сторони.
Йдеться про утворення органу управління або іншої юридичної особи, що виступатиме офіційним представником (і отримувачем коштів ЄС) від імені EGTC (Єврорегіону), в якості міжнародної асоціації, до якої від кожної країни, суб’єкти якої беруть участь у цій міжрегіональній (міжмуніципальній) структурі (чи, принаймні, від України), входитиме одна національна юридична особа, яка за законодавством України формується також як асоціація, яку спільно утворюють суб’єкти та учасники транскордонного співробітництва і до якої, відповідно, також можуть входити як центральні органи виконавчої влади, так і суб’єкти приватного права.
Інформація про АОМС «Єврорегіон Карпати – Україна»
Асоціація органів місцевого самоврядування "Єврорегіон Карпати - Україна" створена у 2007 року з метою сприяння розвитку територій Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, що входять до Карпатського Єврорегіону, координації та систематизації діяльності місцевих громад Карпатського Єврорегіону у галузі транскордонної співпраці, зокрема у галузях розвитку підприємництва та туризму, екологічній сфері, в тому числі енергозбереження та використання альтернативних джерел енергії, розвитку транспортної та прикордонної інфраструктури та міжлюдській співпраці у рамках вказаного міжрегіонального об'єднання.
Членами Асоціації є 63 органи місцевого самоврядування та їх об’єднання Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької областей: 2 обласні ради (Львівська та Івано-Франківська), 21 районна рада, 5 міських рад, 2 селищні ради та 30 сільських рад, а також 3 об’єднання: Асоціація гірських районів Львівщини „Бойківські Бескиди”, Асоціація органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини та Асоціація місцевих рад „Ради Львівщини”. Усі рішення про вступ до асоціації приймалися сесіями відповідних рад. Закарпатська та Чернівецька обласні ради на своїх сесіях вирішили працювати з "Єврорегіоном Карпати - Україна" на договірній основі.
У листопаді 2008 року Асоціація визнана Національним Представництвом України в Карпатському Єврорегіоні.
На виконання мети діяльності організація:
- проводить відбір та навчання представників органів місцевого самоврядування;
- ініціює утворення та інституціоналізацію мереж транскордонної співпраці;
- готує пропозиції місцевим та центральним органам виконавчої влади і парламенту України щодо покращення умов здійснення транскордонної співпраці;
- організовує та реалізує промоційні заходи в рамках української частини Карпатського Єврорегіону;
- здійснює проектну діяльність.
З 2009 року АОМС «Єврорегіон Карпати – Україна» є членом Координаційно-дорадчої ради з питань транскордонного співробітництва та розвитку єврорегіонів при Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України, у 2010 році спільно з усіма українськими єврорегіонами та Міністерством регіонального розвитку та будівництва України виступила співзасновником Асамблеї українських прикордонних регіонів та єврорегіонів.
Місія, роль та функції АОМС «Єврорегіон Карпати – Україна»
Місія АОМС «Єврорегіон Карпати – Україна» – сприяння здійсненню транскордонної співпраці регіональними та місцевими органами самоврядування, а також органами виконавчої влади адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу української частини Карпатського Єврорегіону.
До 2013 року АОМС «Єврорегіон Карпати – Україна» повинен бути організацією, що здійснює різноманітну диверсифіковану діяльність, передусім для своїх членів – органів місцевого самоврядування, а також для інших потенційних клієнтів – місцевих органів виконавчої влади, неурядових організацій, територіальних громад та підприємницьких структур. Діяльність ця повинна мати на меті розбудову нових інституційних зв’язків у рамках Карпатського Єврорегіону та приносити конкретні суспільні, культурні та економічні ефекти в його оточенні. Єврорегіон повинен залишитися вільним від політичних натисків оточення, мати різні джерела доходів, що б дозволяло йому фінансувати власні проекти неприбуткового характеру. У діяльності Асоціація повинна опиратися на союзників, інституційних партнерів та коло експертів, а внутрішня структура дирекції організації як ключового виконавчого центру повинна бути постійною з точки зору кадрів та інфраструктури.
Мета діяльності усіх національних виконавчих структур у рамках Карпатського Єврорегіону, в тому числі й АОМС «Єврорегіон Карпати – Україна», полягає у створенні можливості та полегшенні довготривалої дво- та багатосторонньої співпраці в Карпатах, що має призвести до збільшення кількості і розширення кола організацій, включених у транскордонну співпрацю, включаючи ті, які раніше в ній участі не брали. Довготривала ефективна транскордонна співпраця в рамках Карпатського Єврорегіону можлива тільки завдяки визначенню чітких пріоритетів для цієї співпраці, домовленостей щодо принципових цілей співпраці, сфер активності, очікуваних вигод, що дозволить збудувати тривкий міцний «хребет» для транскордонних дій. У результаті це дасть можливість надавати фіннасову та організаційну підтримку «клієнтам» співпраці, а також передавати знання.
Сфери співпраці – підтримка ініціатив місцевих громад Карпатського Єврорегіону, особливо у таких галузях як туризм, культура, якісні соціальні послуги, охорона довкілля, енергозбереження та посилення доступності до регіону, а також розвиток людських ресурсів, бізнес та інновації.
Цілі АОМС «Єврорегіон Карпати – Україна»:
створення можливостей довготривалої дво- та багатосторонньої співпраці в рамках структур МА «Карпатський Єврорегіон»;
- включення нових гравців у дво-та багатосторонню співпрацю в рамках МА «Карпатський Єврорегіон»;
- сприяння розробці та реалізації проектів, які мають транскордонний ефект, фінансованих у рамках спільних операційних програм ЄС;
- активізація діяльності МА «Карпатський Єврорегіон» у 2007 – 2013 роках;
- створення передумов для розвитку Карпатського Єврорегіону у наступній фінансовій перспективі ЄС 2014 – 2020 років;
- підвищення професійного рівня кадрів, які беруть учатсь у транскордонній співпраці у рамках Карпатського Єврорегіону.
Функції АОМС «Єврорегіон Карпати – Україна» виникають безпосередньо з ролі, яку Асоціація відіграє в регіональному та міжрегіональному укладах. Відповідно, можна визначити такі функції Асоціації:
І Асоціація як організаційна структура для об’єднаних органів місцевого самоврядування (структуротворча функція)
Об’єднуючи органи місцевого самоврядування Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей Асоціація сприяє залученню своїх членських органів місцевого самоврядування до діяльності МА «Карпатський Єврорегіон». Ця функція є основоположною з точки зору вдосконалення методів та способів транскордонної співпраці, що базується на формально-правових структурах такої співпраці. Національне Представництво України в Карпатському Єврорегіоні, що створене на базі Асоціації, є поважним формальним партнером для внутрішніх і міжнародних акторів. Таким чином, зміцнення Асоціації автоматично збільшує користі для її членів.
ІІ Асоціація як координатор діяльності членських органів місцевого самоврядування у галузі територіальної співпраці (координаційна функція)
Формальна організаційна структура Асоціації, що охоплює 63 готові до співпраці суб’єкти (органи місцевого самоврядування та їх об’єднання) сприяє реалізації ситеми співпраці на засадах координації діяльності починаючи від ідентифікації спільних проблем і закінчуючи реалізацією конкретних інвестиційних та неінвестиційних проектів. Асоціація пропонує своїм членам, а також іншим органам місцевого самоврядування та виконавчої влади, що розміщені на території української частини Карпатського Єврорегіону, методологію координації діяльності, особливо щодо використання коштів Європейського Союзу, призначених на транскордонну співпрацю.
ІІІ Асоціація як інституція – учасник операційних програм ЄС на території української частини Карпатського Єврорегіону.
Органи місцевого самоврядування, виконавчої влади та неурядові організацїі української частини Карпатського Єврорегіону можуть брати участь у таких спільних операційних програмах Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства на період 2007 – 2013 років: Польща – Білорусь – Україна; Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна; Румунія – Україна – Молдова, Центральна Європа та Південно-Східна Європа. Оскільки АОМС «Єврорегіон Карпати – Україна» зареєстрована у Львівській області, для організації існує можливість участі лише в одній із названих прогам транскордонної співпраці: Польща - Білорусь – Україна. Щодо інших програм – Асоціація може лише сприяти участі своїх членів та інших потенційних клієнтів щодо розробки та реалізації транскордонних проектів.
З точки зору Асоціації як Національного представництва України в Карпатському Єврорегіоні можна визначити такі функції:
І Асоціація як інституційний партнер в існуючих і планованих операційних програмах (Функція стратегічного планування)
Асоціація має можливість брати участь у засіданнях міжнародних робочих груп, що відповідають за прийняття рішень щодо реалізації спільних операційних програм ЄС (програм транскордонної співпраці), а також брати участь у засіданні органів, що приймають рішення щодо реалізації програм, в тому числі і відбору проектів (Моніторинговий Комітет). Таких чином, Асоціація є інституцією, що має реальний вплив на існуючі та майбутні програми Європейського Союзу від моменту їх виникненя до часу затвердження проектів до реалізації.
ІІ Асоціація як міжнародна інституція, що є платформою дя розбудови суспільних та економічних контактів.
Виконуючи роль Національного представництва України в Карпатському Єврорегіоні Асоціація є посередницькою організацією щодо пошуку партнерів до проектів, що реалізуються органами місцевого самоврядування, іншими публічними інституціями (школами, лісництвами тощо), та неурядовими організаціями.