Програми та методичні матеріали з навчальних модулів 2005-2006 навчального року Для слухачів i-го курсу заочної форми навчання
| Вид материала | Документы |
- Формулювання вимог до програми 7 2 Проектування програми 7 3 Кодування програми, 390.59kb.
- Методичні рекомендації до вивчення курсу «конфліктологія» для студентів 5 курсу заочної, 815.35kb.
- Призначений для студентів заочної форми навчання вищих технічних навчальних закладів, 3779.66kb.
- Вступ, 523.02kb.
- Методичні рекомендації щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни циклу, 437.53kb.
- Програма курсу І методичні вказівки до самостійної роботи студентів заочної форми навчання, 665.46kb.
- Навчавчальна програма курсу «історія україни» для студентів денної (заочної) форми, 213.67kb.
- Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт студентами заочної форми навчання, 121.21kb.
- Змістових модулів нормативної програми дисципліни "Основи економічної теорії" І методичні, 748.18kb.
- Методичні вказівки до самостійного вивчення з курсу «Економіка І організація інноваційної, 994.13kb.
Н.4 Філософські проблеми державного управління
| Укладачі: | Оганісян М.С. – професор кафедри державного управління та місцевого самоврядування, к. філософ. н.; Росколотько І.Л. – доцент кафедри філософських та соціально-політичних наук, к. філософ. н.; Хаджирадєва С.К. – доцент кафедри філософських та соціально-політичних наук, к. педагог. н. |
І. ЦІЛЬОВА НАСТАНОВА
Перебудова вищої школи у контексті Болонського процесу передбачає виведення вищої освіти на світовий рівень, а тому торкається багатьох проблем, серед яких чільне місце належить проблемі формування висококваліфікованих управлінських кадрів, які б майстерно володіли основами державного управління. Філософське мислення, на відміну від повсякденної унітарності й догматизму, є принципово плюралістичним, діалогічним. Будучи орієнтованою на мудрість, філософія вчить мислити, вчить проблемному, творчому підходу до погляду на світ, природу, суспільство, особистість. Творчо-діалогічні моменти її змісту доповнюються і коригуються упорядковуючими, систематизуючими функціями. Управлінська діяльність державних службовців потребує таких якостей мислення як гнучкість, неординарність підходу до різних ситуацій, комплексне, системне бачення дійсності. Ці якості і розвиває у людині філософія, яка являє собою не тільки світоглядну та соціально-культурну цінність, але й методологію прогностичної і управлінської діяльності.
Контекст.
Навчальний курс “Філософські проблеми державного управління” є одним із курсів нормативної частини Програми підготовки магістрів державного управління і виконує синтезуючу функцію. В ньому розглядаються питання, суміжні з проблематикою таких модулів як “Теорія та історія державного управління”, “Управління соціальним і гуманітарним розвитком”, “Соціальні системи та соціологічні методи їх дослідження”, “Гуманітарна і культурна політика в Україні”, що сприяє поглибленню знань, розвитку умінь і навичок, набутих слухачами при вивченні перелічених модулів.
Основна мета курсу “Філософські проблеми державного управління” полягає у створенні умов для засвоєння слухачами філософсько-світоглядних засад державно-управлінської діяльності, вироблені вмінь та навичок системного аналізу та прогнозування проблем, що існують у сфері державного управління, сприянні формуванню аксіологічних та технологічних складових управлінської культури та етичної поведінки державних службовців.
Після засвоєння програми курсу “Філософські проблеми державного управління” очікуються наступні результати: по-перше, слухачі повинні орієнтуватися у філософсько-світоглядних засадах державно-управлінської діяльності державного службовця; по-друге, вміти використовувати методи системного аналізу для прогнозування і вирішення проблемних питань зі сфери державного управління; по-третє, володіти сучасними стандартами культури ділового спілкування та етичної поведінки державних службовців.
ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
2.1. Структура програми та технологія оцінювання
навчальних досягнень слухачів
Логіка викладу курсу “Філософські проблеми державного управління” передбачає використання модульної технології навчання1. Програма курсу формувалася як сукупність трьох модулів:
“ Соціально-філософський аналіз суспільного розвитку”;
“Методологія сучасного наукового пізнання в галузі державного управління”;
“Етика державного службовця”.
Схематично проходження курсу “Філософські проблеми державного управління” подано у табл. 1.
При визначенні навчальних досягнень слухачів, які вивчають курс “Філософські проблеми державного управління” пропонується попереднє і тематичне оцінювання, яке здійснюється у вигляді часткової (в рамках кожного модуля) та підсумкової атестації. Оцінювання відбувається за п’ятирівнєвою шкалою (див. рис. 1):
Перший рівень (50-60 балів) – засвоєння знань – характеризується за такими параметрами: знання базової специфіки (знання термінології, специфічних фактів), знання способів та методів оперування базовою специфікою (знання правил, логічних послідовностей, класифікацій та категорій, критеріїв, методології),
знання теоретичних основ щодо базової специфіки (знання принципів, узагальнень, теорій та структур).
Другий рівень (61-70 балів) – розуміння – тобто суті вивченого матеріалу, характеризується за такими параметрами, як трансляція, інтерпретація, екстропозиція.
Третій (71-80 балів) – застосування –характеризується як вміння використовувати вивчений матеріал у нових ситуаціях.
Четвертий (81-90 балів) – аналіз – тобто вміння розчленити ціле на складові елементи, характеризується за такими параметрами, як аналіз елементів, аналіз взаємозв’язків, аналіз організаційних принципів.
П’ятий (91-100 балів) – синтез – тобто вміння створювати ціле з частин характеризується за такими параметрами, як створювання власного повідомлення, створення плану, алгоритму дій, створення системи абстрактних відношень.
Кожний слухач має індивідуальну картку навчальних досягнень де викладач фіксує результати усіх видів контролю (попередній, тематичний, підсумковий). Якщо у слухача результати навчальних досягнень одного з трьох модулів менш ніж 50 балів, то він вважається не атестованим з курсу “Філософські проблеми державного управління” і не допускається до іспиту.
Контрольні питання до іспиту:
Місце і роль філософської культури в державному управлінні.
Історія соціальної філософії: пошук ідеальних форм суспільного устрою та управління ними.
Етапи розвитку теорії і практики управління в 19-20 ст.
Сучасні теорії управління та їх зв'язок з основними тенденціями філософського мислення у 20 ст.
Системний та ситуаційний аналіз управлінських функцій.
Основні принципи організації систем.
Принципи коєволюції складних систем і соціального управління.
Циклічність розвитку природних та соціальних систем.
Закони та заборони еволюції складних систем.
Поняття самоорганізації.
Основні риси класичної парадигми соціального знання.
Принцип синергізму. Загальносистемні закономірності в межах теорії самоорганізації
Соціальний порядок та хаос: альтернатива чи взаємодоповнення.
Соціальне прогнозування в структурі соціального пізнання.
Суспільні закони, їх сутність і структура.
Сучасний світ і проблема фрагментарності наукового знання
Інформаційний підхід як фундаментальний метод наукового пізнання природи, людини та суспільства.
Природа, людина, суспільство як інформаційні системи.
Нові інформаційні технології та їх вплив на масову свідомість.
Методологія як філософська категорія.
Функції та структура методології наукового пізнання.
Основи логічної і алогічної аргументації.
Характеристика двох типів і двох видів аналогій.
Технологія демонстрації як процесу виведення тезису із аргументу при використанні логічних і паралогічних мовленнєвих тактик.
Характеристика методів доказу інформації та процедури трансформації предмета у слово.
Роль інвенції, елокуції і диспозиції в семіологічній діяльності дослідника галузі державного управління.
Загальні методи побудови текстової інформації за двома моделями: природною і штучною (фабулярною).
Основи використання діагностичних методик у сфері державного управлінн
Основні компоненти технології написання якісних тестових завдань
Характеристика структурних компонентів наукового дослідження (предмет, об’єкт, мета, завдання, гіпотеза, методи і т. ін.) та загальних правил їх формулювання.
Процедура створення проекту наукового дослідження.
Визначення сутності поняття "інноваційні технології" та характеристика можливості їх впровадження у сферу державного управління.
Планування Проекту наукового дослідження у галузі державного управління.
Що таке професійна етика? Яке практичне призначення етики державного службовця?
Етико-моральні засади закону України про державну службу. Ваше ставлення до цього закону. Пропозиції щодо поліпшення.
Законодавство України про етику державного службовця.
Досвід зарубіжних країн у сфері соціального захисту державного службовця.
Структура ділової етики організації: моральні цінності, ключові цінності організації, соціальна відповідальність та благодійна діяльність, регулятори етики, система санкцій та механізми контролю, принципи стосунків з зовнішнім оточенням.
Моральне обличчя державного службовця. Як ви розумієте слідуючи моральні якості: гуманізм, патріотизм, справедливість, мужність, принциповість, щедрість, оптимізм.
Керівник і підлеглий: етика спілкування.
Складові культури поведінки державного службовця в умовах виробництва, громадської діяльності та в сфері сімейно-побутових взаємин.
Службовий та діловий етикет.
Національний етикет державного службовця.
Етико-естетичні норми і вимоги до зовнішнього вигляду службовців.
Врахування традицій і звичок етичних спільнот у спілкуванні та управлінсько-практичній діяльності.
Ділові подарунки, їх зміст, умови вручення та прийняття.
Етикет національного прапора.
Імідж державного службовця.
Основні елементи імідж-технології самопрезентації.
Етична інфраструктура державної служби, основні елементи.
Взаємозв’язок етики і політики.
Публічність і відкритість політики та державної служби як умова їх моральності.
Мотиваційні орієнтації державного службовця.
Етикет телефонної розмови.
Невербальні засоби спілкування.
Мораль і право.
Біосоціальна природа людини. Місце моралі в структурі особистості
Мораль і політика.
Основні шляхи та напрямки оптимізації і гуманізації морально-етичного формування державних службовців
Основні елементи імідж-технології самопрезентації.
Н.4.1 Соціально-філософський аналіз суспільного розвитку
Навчальні цілі:
інтеграція знань в науці управління, формування у слухачів навичок системно-ситуаційного аналізу управлінської діяльності;
ознайомлення слухачів з тенденціями розвитку складних саморегульованих соціоприродних систем;
сприяння оволодінню слухачами методологією стратегічного управління і управління системою в екстремальних умовах;
формування у слухачів здібностей обґрунтовано визначати стратегію та пріоритети управлінської діяльності.
Навчальні результати:
Після засвоєння програми модуля слухач повинен:
застосувати набуті теоретичні знання та навички в практичній професійній діяльності;
аналізувати сучасні проблеми організації та функціонування державної служби України;
забезпечувати широкоаспектний підхід в процесі управлінської діяльності.
володіти умінням стратегічно мислити, займатися розробкою перетворюючих технологій;
здійснювати управлінську діяльність з врахуванням закономірностей розвитку складних саморегульованих систем;
прийняти управлінське рішення, використовуючи форми і методи добору та аналізу відповідної інформації щодо розв’язання ситуаційних проблем, які виникають в органах державного управління;
адекватно оцінювати і прогнозувати ситуаційні зміни;
володіти навичками ефективного управління в нестандартних динамічних ситуаціях;
організовувати та контролювати особисту поведінку з метою забезпечення гармонійних стосунків з учасниками спільної діяльності;
запобігати та вирішувати конфліктні ситуації в колективі.
Методи та технології навчання:
Модуль побудовано на читанні лекцій та проведенні практичних занять, семінарів, дискусій з розглядом конкретних проблемних ситуацій із практики державного управління.
Оцінювання модуля:
індивідуальне завдання (контрольна робота) – 40%
співбесіда з проблемної ситуації (враховується робота в команді) - 40%
участь в семінарах, дискусіях - 20%
Тематичний план
| № | Теми | Форми викладання | |
| | | Лекції | Практичні і семінар. заняття |
| 1 | В  ступна лекція. Місце філософії в сучасному суспільному житті України | 1 | |
| 2 | Проблеми управління в історії філософської думки | 1 | |
| 3 | Системний підхід до управління | | 2 |
| 4 | Синергетика і соціальне управління | 2 | |
| 5 | Філософськи засади соціального прогнозування | | 2 |
| 6 | Інформаційне управління суспільством | 2 | |
| | Аудиторних | 10 | |
| | Самостійна робота | 20 | |
| | Усього за модулем | 30 | |
Анотація змісту програми модуля 1
Тема 1.
Вступна лекція. Місце філософії в сучасному суспільному житті України.
Специфіка філософського дослідження світу. Відмінність філософії від інших форм суспільної свідомості за предметом, методом та за основними функціями. Взаємозв'язок філософії та науки, філософії та культури, філософії та політики, філософії та ідеології, філософії та управління.
Філософія як спосіб критичного аналізу, осмислення найбільш значних універсальних проблем і процесів, відображення глибинних зрушень у культурі та суспільстві, динаміці співвідношень між різними сферами суспільства.
Діалектичний взаємозв’язок політичного, економічного, соціального, національно-етнічного, релігійного, морального, правового та інших форм буття суспільства; відображення цього зв’язку в понятті управління.
Місце і роль філософської культури в державному управлінні. Співвідношення в суспільстві структур професійного виробництва соціального знання і структур, які здійснюють соціальне управління. Необхідність філософської культури і моральних критеріїв для ефективного управління.
Тема 2.
Лекція. Проблема управління в історії філософської думки.
Еволюція управлінської думки в контексті розвитку філософського мислення. Історія соціальної філософії: пошук ідеальних форм суспільного устрою та управління ними. Етапи розвитку теорії і практики управління в 19-20 ст. Сучасні теорії управління та їх зв’язок з основними тенденціями філософського мислення у 20 ст. Виникнення нової “управлінської парадигми”: відхід від управлінського раціоналізму до системно-ситуаційного бачення об'єкту. Роль “організаційної культури” як потужного інструменту управління. Еволюція соціально-філософської думки від ідей сильної авторитарної влади (жорстких методів управління) до демократичного, “правового розуму” (гнучким методам управління).
Тема 3.
Семінарське заняття: Системний підхід до управління.
Поняття системи, відкриті та закриті системи. Інтегративна якість як відмінна ознака цілісності системи. Ключові положення теорії систем. Основні принципи організації систем. Принципи коєволюції складних систем і соціального управління. Основні фактори внутрішнього та зовнішнього середовища організації. Чинники оптимального ступеня централізації систем. Циклічність розвитку природних та соціальних систем. Закони та заборони еволюції складних систем. Поняття самоорганізації.
Системний та ситуаційний аналіз управлінських функцій. Поняття ситуації. Імовірність та випадковість. Ситуаційний підхід як управління за обставинами. Поняття цілі та її характеристики. Методологія ситуаційного підходу. Створення адаптивних, швидкореагуючих управлінських механізмів як головне завдання керівників. Нерівноважні процеси у відкритому суспільстві: проблема управління. Завдання державного управління в ситуації невизначеності. Організаційні управлінські “патології”: дисфункції в будові організацій та в управлінських рішеннях. Способи попередження та подолання управлінських “патологій”.
Питання для обговорення:
Поняття системи, відкриті та закриті системи. Ключові положення теорії систем.
Нерівноважні процеси у відкритому суспільстві: проблеми управління.
Поняття ситуації. Ситуаційний підхід як управління за обставинами.
Організаційні управлінськи дисфункції в будові організацій та в правлінських рішеннях.
Рекомендована література:
Кунц Г., О’Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций. – М.,1981.
Майнцер Г. Сложность и самоорганизация // Вопросы философии. – №3. – 1997.
Оболенский О. Теорія системного підходу в державному управлінні // Вісник УАДУ. – № 3. – 1996.
Сапронов М. В. Концепции самоорганизации в обществознании // Общественные науки и современность. – №1. – 2000.
Сетров М. И. Основы функциональной теории организации. – Л.,1972.
Шатров О. Ф. Системный подход и компьютерное моделирование в политических исследованиях // Общественные науки и современность. – №2. – 1996.
Пригожин А. И. Организационные общественные патологии // Общественные науки и современность. – №3. – 1998.
Пригожин А. И. Цели организаций: стереотипы и проблемы // Общественные науки и современность. – №2. – 2001.
Тема 4.
Лекція: Синергетика і соціальне управління.
Основні риси класичної парадигми соціального знання. Передумови виникнення синергетики як міждисциплінарної науки ( необхідність цілісного підходу до дійсності, створення цілісній концепції самоорганізації складних систем, динамичні зміни в розвитку суспільства та необхідність змін в баченні світу – світоглядні наслідки, та ін. )
Принцип синергізму. Загальносистемні закономірності в межах теорії самоорганізації. Ідеї нестабільності, складності, становлення в науці управління. Усталеність та гнучкість як чинники ефективності управління.
Соціальний порядок та хаос: альтернатива чи взаємодоповнення. Полівариативність соціального порядку. Порядок як процес, що усталюється.
Принципи синергетики та управління кризою. Проблема ефективності управлінської діяльності в межах самоорганізації суспільства. Конструктивні та деструктивні аспекти державного управління в контексті процесів самоорганізації. Синергетика як нова дослідницька позиція та методологічний прорив в розумінні управління.
Тема 5.
Практичне заняття: Філософськи засади соціального прогнозування.
Соціальне прогнозування в структурі соціального пізнання. Соціальне прогнозування як форма конкретизації соціального передбачення – випередженого відображення дійсності. Актуальність завдань стратегічного планування. Суспільні закони, їх сутність і структура.
Перспективи і фундаментальні обмеження у прогнозуванні. Проблема вірогідності та ефективності методик соціального прогнозування. Екстраполяція, експертні оцінки, моделювання, історична аналогія, сценарії майбутнього. Соціальне прогнозування як синтез завдань гуманітарного та математичного моделювання. Проблеми моделювання соціальних систем. Філософські питання моделювання глобальних проблем сучасності. Соціальний прогноз як форма соціального знання. Основні типи соціальних прогнозів. Прогностика і футурологія. Соціальна технологія і соціальне управління.
Питання для обговорення:
Соціальне прогнозування в структурі соціального пізнання.
Філософські питання моделювання глобальних проблем сучасності.
Перспективи і фундаментальні обмеження прогнозування
Рекомендована література
Бетяев С. К. Прогностика: первые шаги науки // Вопросы философии. – №4. – 2003.
Воробьёв Ю. Л., Малинецкий Г. Г., Махутов Н. А. Управление риском и устойчивое развитие. Человеческое измерение // Общественные науки и современность. – №6. – 2000.
Лесков Л. В. Футуросинергетика западной цивилизации // Общественные науки и современность. – №3. – 1998.
Малинецкий Г. Г Нелинейная динамика и “историческая механика” // Общественные науки и современность. – №2. – 1997.
Солнышков Ю Предвидение и управление // Проблемы теории и практики управления. – №1. – 1995.
Ступницкий В. Управление персоналом социотехнических систем в экстремальных условиях // Проблемы теории и практики управления. – №1. – 1995.
Шатров О. Ф. Системный подход и компьютерное моделирование в политических исследованиях // Общественные науки и современность. – №2. – 1996.
Тема 6.
Лекція: Інформаційне управління суспільством.
Сучасний світ і проблема фрагментарності наукового знання. Інформаційний підхід як фундаментальний метод наукового пізнання природи, людини та суспільства. Сучасні уявлення про природу інформації. Інформація як фактор розвитку. Природа, людина, суспільство як інформаційні системи. Нові інформаційні технології та їх вплив на масову свідомість.
Основні цілі інформаційного управління ( зміна шкали цінностей, мотивації на рівні особистості і групи, та ін. ). Методи впливу на масову свідомість. Концепція „інформаційній економіки”. Зв'язок теорії інформаційного управління та синергетики. Хаотизація свідомості як наслідок інформаційного управління. Позитивні та негативні завдання інформаційного управління.
Орієнтовна тематика контрольних робіт
1. Місце і роль філософської культури в державному управлінні.
Еволюція управлінської думки.
Роль організаційній культури як важливого інструменту управління.
Системний підхід до управління.
Системний та ситуаційний аналіз управлінських функцій.
Співвідношення тенденцій стабілізації та змінності у соціальних системах.
Керуючий та направляючий розвиток складноорганізованих систем.
Феномени самоорганізації у природі та суспільстві.
Ідеї нестабільності у соціальних науках та їх роль в теорії управління.
Циклічність розвитку природних та соціальних систем.
Нерівноважні процеси у відкритому суспільстві: проблема управління.
Соціальний порядок та хаос : альтернатива чи взаємодоповнення.
Стійкість та гнучкість як чинники ефективності управління.
Методологія ситуаційного підходу в управлінні.
Види управлінських дисфункцій та способи їх попередження і подолання.
Синергетика як нова дослідницька позиція та методологічний прорив в розумінні управління.
Принципи синергетики та управління кризою.
Конструктивні та деструктивні аспекти державного управління в контексті процесів самоорганізації.
Управління - наука чи мистецтво?
Потреби і цінності особистості в умовах відкритих та закритих соціальних систем.
Саморозвиток особистості та синергетика.
Соціальне прогнозування в структурі соціального пізнання.
Проблема вірогідності та ефективності методик соціального прогнозування.
Перспективи та фундаментальні обмеження прогнозування.
Проблеми моделювання соціальних систем.
Соціальна технологія і соціальне управління.
Прогностика і футурологія.
Необхідність філософської культури і моральних критеріїв для ефективного управління.
Філософські засади управління конфліктами.
Самоорганізація в управлінській команді.
Природа, людина, суспільство як інформаційні системи.
Нові інформаційні технології та їх вплив на масову свідомість.
Позитивні та негативні завдання інформаційного управління.
Проблемні ситуації для обговорення на практичних заняттях:
І. Управління "занурено" в культуру, підживлюється її соками. Управління малоефективне, коли воно не враховує традиції народу, його культуру, специфіку сприйняття людьми неекономічних цінностей. Ось чому досвід управління тієї чи іншої країни не може бути перенесений некритично без корегування на іншу країну з іншими цінностними установами.
Які традиції, специфічні цінності можуть складати фундамент управлінської культури в нашій країні?
ІІ. У кожній країні укладаються свої пропорції та співвідношення спонтанно-історичних форм самоорганізації та державно-управлінських способів регулювання життєдіяльності суспільства. Ці пропорції залежать і від характеру сфери суспільного життя.
Покажіть на прикладах економічної, політичної , культурної та інших сфер життя нашого суспільства реалії та бажаний оптимум таких співвідношень.
ІІІ. На основі аналізу статті А.І. Прігожина "Организационные общественные патологии" (ж. "Общественные науки и современность", №3, 1998), в якій виявляються больові місця у сфері управління.
Спробуйте, використовуючи власний досвід управлінської, адміністративної роботи:
доповнити список "патологій" (з відповідними прикладами)
запропонувати конструктивні шляхи "лікування" больових місць.
Питання для самостійного вивчення:
Проблеми відношення людини до світу. Поняття світогляду. Основні функції філософії : світоглядна, гносеологічна, методологічна, соціально-практична. Людина і її майбутнє – центральна проблема філософського пізнання. Національна своєрідність філософського мислення. Місце філософії у сучасному суспільному житті України. Філософія інформаційної цивілізації.
2. Системний підхід як антитеза метафізичному мисленню. Загальносистемні закономірності. Принцип цілісності в досліджуванні систем. Співвідношення системності та організованості. Функціональність як головна властивість організації. Функціональні принципи регуляції систем. Функціональний принцип удосконалювання організації. Структурний, інформаційний, регуляційний аспекти організації систем. Цілеспрямованість організації систем. Класифікація систем. Організаційні принципи централізації систем. Чинники яки забезпечують оптимальну ступінь централізації систем. Проблема циклічності розвитку природних та соціальних систем. Організаційні критерії якості функціонування систем. Моделі та методи управління організаційними системами.
3. Об’єктивність та універсальність принципів управління. Підвищення ефективності керованої системи як чинник оптимізації управління. Принципи раціонального співвідношення централізації та децентралізації в державному управлінні. Вплив зовнішнього середовища на формування та реалізацію управлінського рішення. Внутрішнє середовище організації та його вплив на особистість. Становлення та розвиток особистості в колективі. Умови формування та роль певних властивостей інтелекту і системи духовних цінностей в становленні лідера. Мистецтво управління конфліктами.
4. Сучасні вимоги до управління. Порочність дилетантських методів в управлінні. Нерозривний зв’язок між владою та відповідальністю як чинник ефективного управління.
5. Можливості та принципові обмеження математичного моделювання історичних подій. Стратегія державного управління в кризові періоди: збереження стабільності та одночасний пошук альтернатив; усталеність та гнучкість. Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів управління.
Рекомендована література до модуля
Ансофф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 1989
Бетяев С.К. Прогностика: первые шаги науки // Вопросы философии. – №4. – 2003.
Василькова В.В. Порядок и хаос в развитии социальных систем. – СПб, 1999.
Воробьёв Ю.Л., Малинецкий Г.Г., Махутов Н.А. Управление риском и устойчивое развитие. Человеческое измерение // Общественные науки и современность. – №6. – 2000.
Гвишиани Д.М. Организация и управление. – М.: Наука, 1998
Гурне Б. Державне управління. – К.: Основи, 1993
Егоров В.С. Синергетика и социальное управление. – М., 1997
Кнорринг В.И. Теория, практика и искусство управления. – М.,1999.
Кунц Г., О’Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций. – М., 1981
Пригожин А.И. Организационные общественные патологии // Общественные науки и современность. – №3. – 1998.
Пригожин А.И. Цели организаций : стереотипы и проблемы // Общественные науки и современность. – №2. – 2001.
Прохоров А.П. Русская модель управления: компромисс между системой и населением // Вопросы философии. – №2. – 2003.
Сапронов М.В. Концепции самоорганизации в обществознании : мода или насущная необходимость? // Общественные науки и современность. – №1. – 2001.
Синергетика и социальное управление. – М.,1999.
Уотермен Р. Фактор обновления. – М., Прогресс, 1998
Управление – это наука и искусство ( А.Файоль, Г.Эмерсон, Ф.Тейлор, Г.Форд ). – М.,1992.
Управленческое консультирование. В 2-х томах. – М., 1992.
Шатров О.В. Системный подход и компьютерное моделирование в политических исследованиях // Общественные науки и современность. – № 2. – 1996.
Cobley P. The communication theory: Reader. – London: Rontledga, 1996. – 506 p.
Gareth Morgan. Images of Organization. – London, 1997.
Н.4.2 Методологія сучасного наукового пізнання в галузі державного управління
Навчальні цілі:
систематизація знань щодо змісту, методології і технології наукової роботи;
формування вмінь створювати програму (проект) наукового дослідження в галузі державного управління та визначати стратегію її реалізації;
удосконалення навичок системного аналізу, моделювання, діагностики, прогнозування і т. ін.;
розвиток умінь презентації результатів дослідження.
Навчальні результати:
Після вивчення курсу слухачі повинні:
вміти використовувати наукову методологію для аналізу конкретної дослідницької проблеми,
володіти загальнонауковими методами наукових досліджень,
користуватися набутими знаннями для визначення основних етапів і методології написання магістерської роботи,
вміти прогнозувати та впроваджувати в практичну діяльність результати конкретного наукового дослідження.
Стратегія навчання:
Для досягнення мети і основних завдань модулю використовують: лекції, практичні заняття, самостійну роботу, індивідуальні заняття, педагогічну технологію “Кейс-стаді”.
Форми контролю та критерії оцінювання знань:
Використовується два види контролю: поточний і тематичний.
При поточному контролі фіксуються результати виконання індивідуальних завдань до практичних занять і актиність слухачів на практичних заняттях – 60%.
При тематичному контролі – оцінюється самостійно розроблений Проект наукового дослідження бідь-якої сфери державного управління (40%).
Навчально-тематичний план
| № | Тема заняття | Кількість годин та форма організації |
| 1. | Вступна лекція: Методологія як наукова і філософська категорія | лекція 1 год. |
| 2. | Основи наукової систематизації, аргументації і доказу інформації. | лекція 1 год. |
| 3. | Основи використання діагностичних методик у сфері державного управління | лекція 2 год. |
| 4. | Технологія створення проекту наукового дослідження та програм впровадження інноваційних технологій у сферу державного управління. | лекція 2 год. |
| 5. | Круглий стіл. Наука і Держава: проблеми, пошуки, перспективи.... | сем. зан. 2 год. |
| 6. | Технологія створення структурно-логічної схеми наукового дослідження. | практ. зан. 2 год. |
| | Аудиторних | 10 год. |
| | Самостійна робота | 20 год. |
| | Всього за модулем: | 30 |
Анотація змісту програми модуля 2
Тема 1.
Вступна лекція: Методологія як наукова і філософська категорія
Термінологічна визначеність сутності поняття “методологія”. Основи фундаментальної (філософської) методології. Специфіка загальнонаукової і конкретнонаукової методологій. Методологія теоретичних і експеримент-тальних досліджень. Методологічні основи системного дослідження. Моделювання як метод наукового пізнання. Класифікація методів дослідження та характеристика соціальних методів наукового дослідження.
Тема 2.
Лекція: Основи наукової систематизації, аргументації і доказу інформації.
Визначення сутності поняття "інформація" та класифікація її видів. Основи логічної (закон тождества, закон протиріч, закон відрахованого третього, закон достатнього обґрунтування та ін.) і алогічної аргументації. Характеристика двох типів (фізична і метафізична) і двох видів (пропорціональна і атрибутивна) аналогій. Технологія демонстрації як процесу виведення тезису із аргументу при використанні логічних і паралогічних мовленнєвих тактик. Характеристика методів доказу інформації та процедури трансформації предмета у слово. Роль Інвенції (забезпечення якісного предметного змісту), Елокуції (гарантія якісного понятійного апарату) і Диспозиції (трансформація реальної дійсності через повідомлення у вербальну дійсність) в семіологічній діяльності дослідника. Загальні методи побудови текстової інформації за двома моделями: природною і штучною (фабулярною).
Тема 3.
Лекція: Основи використання діагностичних методик у сфері державного управління
Тест як метод наукових досліджень. Соціально-психологічні основи тестування. Типологія тестів. Основні категорії діагностики (метод, зміст, інструмент, процедури). Основні компоненти технології написання якісних тестових завдань: типологія форматів ТЗ; принципи створення ТЗ; складові ТЗ (техніка створення інструкції ТЗ, техніка створення запитальної частини ТЗ, техніка створення відповідей на ТЗ, особливості створення ТЗ закритого формату, особливості створення ТЗ відкритого формату); дефекти ТЗ; протокол контролю ТЗ; процедура оцінки якості тесту.
Тема 4.
Лекція: Технологія створення проекту наукового дослідження та програм впровадження інноваційних технологій у сферу державного управління.
Характеристика структурних компонентів наукового дослідження (предмет, об’єкт, мета, завдання, гіпотеза, методи і т. ін.) та загальних правил їх формулювання. Процедура створення проекту наукового дослідження. Визначення сутності поняття "інноваційні технології" та характеристика можливості їх впровадження у сферу державного управління.
Тема 5.
Семінарське заняття: Круглий стіл "Наука і Держава: проблеми, пошуки, перспективи...".
Питання для обговорення:
Чи доцільне державне втручання у наукову галузь?
Проблеми нормативно-правових відносин між наукою і державою.
Мораль, етика, національна ідея і сучасна наука.
Проблеми глобалізації, технізації й інформатизації сучасного суспільства в контексті наукових досліджень галузі державного управління.
Рекомендована література:
Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика. – М.: Высш. шк., 1991. – 984с.
Бабушкин В.У. Феноменологическая философия науки. – М.: Наука, 1985. – 200с.
Бутенко И.А. Социальное познание и мир повседневности. Горизонты и тупики феноменологической социологии. – М.: Наука, 1987. – 144 с.
Кремень В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду). – К.: ARC-UKRAINE, 1996. – 793 с.
Соціальна філософія. Короткий енциклопедичний словник. – К., Х.: Рубікон, 1997. – 398 с.
Теория познания: В 4-х т. Т.4. Познание социальной реальности. – М.: Мысль, 1995. – 431 с.
Фаренік С.А. Логіка і методологія наукового дослідження: Наук.-метод. посібник. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – 340 с.
Тема 6.
Практичне заняття: Технологія створення структурно-логічної схеми наукового дослідження.