Вступ

Вид материалаДокументы

Содержание


Програма курсу «фінансова статистика»
Тема ІІ. Статистика державного бюджету
Тема ІІІ. Статистика страхування
Тема ІV. Статистика кредиту
Тема V. Визначення еквівалентності відсоткових ставок
Тема VІ. Фінансовий рахунок в системі національних рахунків (СНР)
Тема VIІ. Статистика цінних паперів
Короткий виклад теоретичної частини
Вивчивши цю тему, Ви зрозумієте
Ключові терміни
Предметом фінансової статистики
Об'єктом вивчення фінансової статистики
Загальне завдання фінансової статистики
Тема ІІ. Статистика державного бюджету
Ключові терміни
Призначення статистики державного бюджету
Об'єктами статистичного вивчення державного бюджету
Тема ІІІ. Статистика страхування
Ключові терміни
Предметом статистики страхування
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ України

Харківська національна академія міського господарства


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ КУРСУ

«ФІНАНСОВА СТАТИСТИКА»

(для студентів 3 курсу заочної форми навчання

спец. 6.050100 «Облік і аудит»)


Харків – ХНАМГ – 2006

Методичні вказівки до самостійного вивчення курсу «Фінансова статистика» (для студентів 3 курсу заочної форми навчання спец. 6.050100 «Облік і аудит»). Укл.: Світлична В.Ю. – Харків: ХНАМГ, 2006. – 53с.


Укладач: В.Ю. Світлична


Рецензент: к.е.н., проф. Н.І. Гордієнко


Рекомендовано кафедрою обліку і аудиту, протокол № 7 від 26 грудня 2005 р.


ВСТУП



Трансформаційні перетворення економіки України у напрямку побудови соціально-орієнтованої ринкової економіки безпосередньо впливають і на фінансово-кредитну систему суспільства. З метою постійного відслідковування змін, що відбуваються у даній сфері, сучасна статистична наука використовує засоби й прийоми фінансової статистики. Ця галузь статистики за допомогою методів математичної статистики дозволяє ефективно досліджувати закони руху фінансових, кредитних, грошових ресурсів у масштабах всієї держави, а також вивчати фінансові аспекти функціонування окремих підприємств, організацій і установ.

Метою вивчення курсу «Фінансова статистика» є формування системи теоретичних знань і практичних навичок використання статистичних методів аналізу економічних явищ і процесів у сфері фінансів на макро- і мікрорівні.

Завданням курсу «Фінансова статистика» є вивчення принципів побудови системи показників фінансової статистики, її місця і ролі серед інших статистичних дисциплін; набуття вмінь і навичок виконання фінансових розрахунків у аналізі та прогнозуванні розвитку фінансової сфери.

Предметом курсу виступає фінансова система національної економіки України.

ПРОГРАМА КУРСУ «ФІНАНСОВА СТАТИСТИКА»


Тема І. Предмет, об'єкт, метод і завдання фінансової статистики. Система показників фінансової статистики


Предмет фінансової статистики як галузі науки. Багатоваріантність трактувань сутності фінансової статистики.

Об'єкт вивчення фінансової статистики.

Особливості методу фінансової статистики.

Завдання фінансової статистики в умовах трансформаційних перетворень економіки України.

Основні показники фінансової статистики.


Тема ІІ. Статистика державного бюджету


Сутність і основні завдання статистики державного бюджету. Соціально-економічне значення статистичного вивчення Державного бюджету України.

Бюджетна класифікація як основа групування доходів і видатків бюджету.

Основні показники і основні методи статистичного аналізу показників Державного бюджету України.

Основні джерела статистичної інформації про виконання Державного бюджету України.


Тема ІІІ. Статистика страхування


Соціально-економічне значення і завдання статистики страхування.

Класифікація та групування, що застосовуються у статистиці страхування.

Перелік основних завдань, абсолютних і відносних показників державного соціального страхування і соціального забезпечення.

Основні завдання, методи вивчення статистики особистого й майнового страхування.

Статистичні показники діяльності страхових компаній.


Тема ІV. Статистика кредиту


Соціально-економічна сутність кредиту і завдання його статистичного вивчення.

Показники швидкості обороту кредиту та їх визначення.

Основні групування і статистичні показники коротко- й довгострокового кредитування.

Показники економічно-статистичного аналізу, що застосовуються кредитними організаціями для визначення рівня кредитоспроможності позичальника.


Тема V. Визначення еквівалентності відсоткових ставок


Сутність, види відсоткових ставок і завдання їх статистичного вивчення.

Статистичний аналіз динаміки рівня відсоткових ставок.


Тема VІ. Фінансовий рахунок в системі національних рахунків (СНР)


Основні категорії, загальна характеристика та класифікації СНР. Завдання системи СНР.

Характеристика відмінностей між інституційними одиницями і інституційними секторами, а також резидентами і нерезидентами.

Методологія складання національних рахунків.

Основні напрями статистичного аналізу і практичного застосування даних СНР. Аналітичні можливості СНР.


Тема VIІ. Статистика цінних паперів


Предмет, завдання статистики цінних паперів.

Інформаційне забезпечення статистики цінних паперів.

Система показників статистики цінних паперів.


КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ


Тема І. Предмет, об'єкт, метод і завдання фінансової статистики. Система показників фінансової статистики


Вивчивши цю тему, Ви зрозумієте:

◘ зв'язок розвитку фінансової статистики як суспільної науки з розвитком суспільства, його організацією;

◘ багатоваріантність трактувань сутності фінансової статистики;

◘ сутність предмета фінансової статистики;

◘ нерозривний зв'язок предмета фінансової статистики та якісного економічного аналізу;

◘ об'єкт вивчення фінансової статистики;

◘ особливості методу фінансової статистики;

◘ вплив на формування завдань фінансової статистики соціально-економічних потреб суспільства в сучасних умовах;

◘ найбільш важливі розділи показників фінансової статистики.

Ключові терміни:

Фінансова статистика; предмет фінансової статистики; економічний аналіз; об'єкт і метод фінансової статистики; система показників фінансової статистики.

Статистика як галузь науки налічує практично три сторіччя історії свого розвитку. Розвиток статистики значним чином визначається умовами, факторами економічного, соціального і організаційного розвитку. Серед них найбільш важливими виступають, з одного боку, потреби органів державної влади у даних про економічний та соціальний розвиток країни, а з іншого – рівень розвитку статистичної науки, спрямованості економічної і соціальної політики влади тощо.

Самостійним розділом статистики (її елементом, складовою частиною) виступає фінансова статистика.

Трактування сутності фінансової статистики є багатоваріантним і має численні підходи. Найбільш поширеним є наступне: фінансова статистика– це галузь статистики, яка з допомогою методів математичної статистики вивчає закони руху фінансових, кредитних, грошових ресурсів у масштабах всієї країни, а також фінансовий аспект процесу функціонування підприємств, організацій і установ.

Фінансова статистика являє собою складну систему відповідних розділів, яким притаманна певна специфіка і які вивчають якісну сторону масових явищ у нерозривному зв'язку з їх кількісною стороною.

Предметом фінансової статистики виступає дослідження кількісного аспекту масових явищ і процесів, що відбуваються у сфері загальнодержавних фінансів і кредиту, фінансів підприємств і організацій різних видів діяльності, в нерозривному зв'язку з їх якісним аспектом.

Надзвичайна широта і специфіка предмета фінансової статистики пояснюється двома причинами:

- по-перше, предмет фінансової статистики являє собою сферу економічних відносин, що досліджує діяльність фінансово-кредитної системи держави;

- по-друге, кожний розділ фінансової статистики органічно поєднаний з фінансами, бо результати діяльності підприємств і організацій кількісно виражаються у грошовій формі й залежать від наявності та характеру їх використання.

Залежно від предмета вивчення у фінансовій статистиці розрізняють такі розділи: статистика державного бюджету, статистика страхування, статистика кредиту, статистика системи національних рахунків, статистика банків тощо.

Предмету фінансової статистики, як і іншим розділам статистики, на кожному етапі дослідження, окрім вивчення кількісної сторони масових економічних явищ, властивий якісний економічний аналіз.

Об'єктом вивчення фінансової статистики виступають закономірності формування та зміни кількісних суспільних явищ, що розглядаються у безпосередньому зв'язку з їх якісним змістом. Це зв'язує фінансову статистику з іншими науками, які вивчають закономірності розвитку суспільства – з економікою промисловості, політичною економією, соціологією та ін.

Метод дослідження фінансової статистики значною мірою відповідає методам інших розділів статистики. Але він має і свої особливості, специфіку. Остання полягає в тому, що метод вивчення фінансової статистики включає ряд етапів (дій), а саме:

1) розробка наукової гіпотези статистичного дослідження;

2) збір необхідних даних про об'єкт, що досліджується;

3) групування зібраних даних;

4) аналіз й аналітичне узагальнення зібраної інформації.

Завдання фінансової статистики визначаються змістом її предмета і методу. Загальне завдання фінансової статистики можна охарактеризувати наступним чином: статистичне дослідження сукупності об'єктивно обумовлених економічних відносин, що мають грошову форму виразу і матеріалізуються у грошових доходах (витратах) держави, суб'єктів господарювання і громадян. Визначення загального завдання фінансової статистики дозволяє сформулювати її прикладні завдання, а саме:

- розробка науково обґрунтованої статистичної методології, що відповідала б сучасним потребам суспільства, а також міжнародним стандартам;

- досягнення повноти й наукової обґрунтованості всієї офіційної статистичної інформації;

- надання всім користувачам рівного доступу до відкритої статистичної інформації;

- підвищення ролі регіональної статистики;

- розвиток функцій Єдиного державного реєстру підприємств і організацій як бази обліку господарюючих суб'єктів, а також ефективна організація статистичного спостереження та обробки статистичних даних;

- використання банківської, фінансової, податкової, митної та інших видів фінансової статистики при формуванні комплексної інформаційної статистичної бази.

Система показників фінансової статистики розкриває складні, зв'язані й численні процеси в галузі фінансів і складається із загальних та прикладних показників.

Найбільш важливими розділами показників фінансової статистики виступають:

● статистика фінансів підприємств і організацій;

● статистика державних фінансів і грошового обігу;

● статистика інфляції, цін;

● статистика страхування;

● біржова статистика;

● статистика банківської діяльності.

Перелічені розділи найбільш важливих показників у цілому відображають процеси, що відбуваються у фінансово-кредитній сфері держави.

Тема ІІ. Статистика державного бюджету


Вивчивши цю тему, Ви зрозумієте:

◘ сутність держаного бюджету як ланки фінансової системи України;

◘ предмет, завдання статистики державного бюджету;

◘ соціально-економічне значення статистичного вивчення державного бюджету;

◘ об'єкти статистичного вивчення державного бюджету;

◘ значення бюджетної класифікації для формування статистичної інформації;

◘ основні принципи класифікації статей доходної і видаткової частин бюджету;

◘ основи статистичного аналізу показників державного бюджету;

◘ перелік основних джерел статистичної інформації про виконання Державного бюджету України.

Ключові терміни:

Державний бюджет; фінансова система; доходи, видатки бюджету; бюджетна класифікація; відносні показники доходів і видатків бюджету; абсолютний приріст; базисні й ланцюгові темпи приросту.


Термін «бюджет» походить від англійського слова budget – буквально «сумка». Державний бюджет являє собою:

- як економічна категорія – економічні відносини між державою та іншими суб'єктами з приводу формування і використання централізованого фонду грошових ресурсів, які призначені для виконання державою своїх функцій;

- як річний фінансовий план – кошторис (розпис) доходів і видатків держави, який затверджений органами законодавчої влади у вигляді Закону.

В якості ланки фінансової системи України державний бюджет, з одного боку, здійснює процеси концентрації фінансових ресурсів у руках держави та їх розподілу між різними сферами виробництва, а з іншого – контролює обсяг, своєчасність надходження фінансових ресурсів й фактичні розподільчі пропорції бюджетних коштів.

Призначення статистики державного бюджету полягає в підготовці, узагальненні, аналізі статистичної інформації про процес планомірного утворення і використання бюджетного фонду країни, а також про діяльність установ державного управління.

Об'єктами статистичного вивчення державного бюджету виступають всі ланки бюджетної системи України, тобто сукупність Державного і місцевих бюджетів України.

До переліку завдань статистики державного бюджету відносяться:

● характеристика основних показників державного бюджету;

● визначення обсягу й динаміки доходів і видатків державного бюджету;

● аналіз розміру перевищення доходів над видатками (профіцит) або видатків над доходами (дефіцит);

● вивчення структури джерел доходів і напрямів витрачання коштів державного бюджету;

● аналіз виконання державного бюджету на всіх рівнях управління;

● вивчення джерел фінансування бюджетного дефіциту;

● визначення обсягу державного внутрішнього боргу, його структури та динаміки;

● подальше наближення діючої бюджетної класифікації до існуючих міжнародних стандартів.

Значення статистичного вивчення державного бюджету полягає в можливості:

- здійснення контролю за надходженням доходів й витрачанням грошових коштів державного бюджету;

- постійного аналізу структури і динаміки бюджетних статей;

- виявлення закономірностей розподілу;

- характеристики зв'язків між показниками доходів і видатків;

- відслідковування зв'язку доходів бюджету з основними показниками соціально-економічного розвитку держави;

- визначення ефективності проведення державної фіскальної політики.

Доходи державного бюджету являють собою економічні відносини як з приводу формування бюджетного фонду держави, так і формування фінансових ресурсів державного сектора в цілому. Видатки державного бюджету – це економічні відносини, що виникають у зв'язку з розподілом централізованого фонду грошових коштів держави та його використання за цільовим призначенням.

Групування доходів і видатків бюджету за відповідними ознаками, яке забезпечує загальнодержавну і міжнародну статистичну порівнянність бюджетних даних, має назву бюджетної класифікації. Завданнями статистики в галузі бюджетної класифікації виступають здійснення групувань основних операцій сектора державного управління і створення аналітичної бази для визначення потреб цих органів у витратах, кредитах й можливості їх задоволення за рахунок наявних фінансових ресурсів.

Класифікація доходів і видатків державного бюджету включає ряд ознак згідно з вимогами діючого законодавства. Наприклад, функціональна класифікація видатків державного бюджету з 2001 року будується на базі функцій управління ООН, відповідає міжнародним статистичним стандартам і включає десять розділів: загальнодержавні функції, оборона, охорона громадського порядку і безпеки, економічна діяльність, охорона навколишнього середовища, житлово-комунальне господарство, охорона здоров'я, духовний і фізичний розвиток, соціальний захист і соціальне забезпечення.

Показники доходів і видатків державного бюджету є абсолютними і вимірюються у грошовому вираженні. Вони виступають вихідною інформацією для проведення статистичних аналітичних співставлень.

При вивченні даних про виконання державного бюджету фінансова статистика використовує такі економіко-статистичні методи:

● статистичні групування;

● відносні й середні величини;

● методи обробки рядів динаміки (часовий аналіз);

● кореляційно-регресійний аналіз;

● балансовий метод;

● побудову багатофакторних індексних моделей.

Порядок розрахунку найбільш поширених статистичних показників наступний:

1) абсолютний приріст ланцюговий:

; (1)

2) абсолютний приріст базисний:

; (2)

3) темп росту ланцюговий:

; (3)

4) темп росту базисний:

; (4)

5) середній абсолютний приріст:

; (5)

6) середній темп росту:

; (6)

7) темп приросту:

(7)

де – поточний рівень ряду динаміки економічного показника;

– попередній рівень ряду динаміки;

– перший (початковий) рівень ряду динаміки (показник першого аналітичного року);

n – кількість рівнів ряду динаміки.

Окрім того, при економіко-статистичному аналізі державного бюджету:

- розраховується коефіцієнт еластичності (демонструє, на скільки відсотків зміниться, наприклад, розмір доходів (видатків) державного бюджету зі зміною ВВП на один відсоток);

- визначаються обсяг і джерела фінансових ресурсів країни на соціальні цілі (питома вага соціальних трансфертів у ВВП, частка соціальних виплат місцевих бюджетів у ВВП тощо);

- досліджується ступінь виконання бюджету (співставлення фактичних показників доходів і видатків з встановленими показниками).


Тема ІІІ. Статистика страхування


Вивчивши цю тему, Ви зрозумієте:

◘ сутність, завдання і соціально-економічне значення статистики страхування;

◘ основні класифікації і групування, що застосовуються у статистиці страхування;

◘ сутність абсолютних і відносних показників державного соціального страхування і соціального забезпечення;

◘ основні завдання, методи вивчення статистики особистого та майнового страхування;

◘ абсолютні і відносні показники, що використовуються для оцінки діяльності страхових компаній.

Ключові терміни:

Страхування; абсолютні показники; відносні показники соціального страхування і соціального забезпечення; показник дожиття і смертності; ймовірність настання ризикових подій; показник охоплення страхового поля; частота страхових випадків.


Страхування – це система заходів, спрямованих на повне або часткове відшкодування витрат від обставин, що настали непередбачено (стихійні лиха, нещасні випадки тощо), шляхом розподілу цих витрат між якомога більшою кількістю юридичних та фізичних осіб. Особи, які користуються послугами страхових організацій, періодично повинні вносити цим організаціям певні суми коштів.

Відповідно до міжнародної класифікації фінансових інструментів, які використовуються у процесі формування потоків соціально-статистичної інформації, страхові організації відносяться до сектора фінансових корпорацій, підсектора небанківських фінансових установ.

Предметом статистики страхування виступає вивчення системи економічних відносин, що виникають у процесі формування цільових фондів грошових коштів та їх використання на відшкодування матеріальних і фінансових збитків (шкоди), що зумовлені настанням несприятливих обставин, а також на надання допомоги громадянам у разі настання негативних ситуацій в їх житті.

Актуальність застосування статистики для вивчення закономірностей страхових подій обумовлена їх масовим характером. Статистика страхування виступає тим засобом, за допомогою якого визначаються частота, ступінь і наслідки страхових ризиків, контролюється матеріальне забезпечення громадян у разі виникнення страхових ризиків, аналізуються обсяги грошових фондів і резервів, необхідних для виплат на відшкодування завданих даними подіями втрат.

До переліку завдань статистики страхування входять:

● організація збору й обробки статистичної інформації про розвиток страхової справи в країні, діяльності страхувачів і страхувальників;

● аналіз форм й ступеня охоплення страхуванням населення;

● розрахунок тарифних ставок як ціни особистого й майнового страхування;

● надання даних про формування й розподіл доходів і видатків бюджету державного соціального страхування та державного бюджету – на соціально-страхові потреби;

● аналіз фінансової стійкості страхових організацій тощо.

Застосування у статистиці страхування різних класифікацій і групувань обумовлено різноманіттям об'єктів, що підлягають страхуванню, відмінностями в розмірах страхової відповідальності та категоріях страхувачів. На практиці розрізняють обов'язкове й добровільне страхування, особисте, майнове і страхування відповідальності, страхування на випадок смерті, нещасних випадків, страхування відповідальності й спеціальних видів ризиків. Фінансова статистика, використовуючи абсолютні значення середніх величин ризику, розраховує (з очікуваною ймовірністю) відхилення від них у відсотках або коефіцієнтах, що являє собою статистичне вимірювання страхового ризику.

Державне страхування поділяють на три самостійні галузі: соціальне страхування, соціальне забезпечення, особисте страхування і майнове страхування.

До основних статистичних показників у сфері соціального страхування і соціального забезпечення відносяться показники, що характеризують:

- склад і структуру виплат із соціального страхування і соціального забезпечення;

- показники захворюваності, травматизму й інвалідності;

- коефіцієнти частоти, важкості, небезпечності та ймовірності настання захворюваності, травматизму й інвалідності;

- показники економічного та демографічного навантаження.

Наприклад, коефіцієнт частоти настання несприятливої події (КЧАСТ) розраховують наступним чином:

(8)

де n – кількість осіб підприємства, постраждалих в результаті настання несприятливої події, чол.;

– загальна кількість працівників підприємства, чол.;

– тривалість несприятливої події, днів.

Статистичні показники у сфері особистого страхування подані показниками:

- дожиття і смертності населення (в тому числі складання спеціальних таблиць середньої тривалості життя, а також смертності населення);

- ймовірності настання ризикових подій;

- таблиць комутаційних чисел;

- рівня фінансової стійкості;

- ставок страхових платежів.

Так, ймовірність дожити до віку х + 1 рік (PX) розраховується за формулою

, (9)

де lX – кількість осіб, які дожили до віку х років;

lX+1 – кількість осіб, які дожили до віку х+1 років.

У сфері майнового страхування використовують такі статистичні показники:

1) Абсолютні показники:

- кількість страхових випадків чи подій;

- загальна кількість потерпілих об'єктів;

- страхова сума застрахованих і потерпілих об'єктів;

- сума страхових платежів, що надійшли;

- сума витрат страхового відшкодування;

- середній розмір страхового платежу;

- показник охоплення страхового поля (КО.С.П.):

(10)

де N – кількість договорів страхування майна (загальна кількість застрахованих об'єктів);

NMAX – страхове поле (максимально можлива кількість застрахованих об'єктів).

2) Відносні показники:

- повнота знищення;

- частка потерпілих об'єктів;

- частота страхових випадків (КЧ):



КЧ =


Кількість страхових випадків


100%;


(11)

Загальна кількість застрахованих об'єктів



- спустошеність страхових випадків (КСПУСТ):


КСПУСТ =


Кількість постраждалих об'єктів


100%;


(12)

Кількість страхових випадків


- збитковість страхової суми (КЗБИТ.):


К ЗБИТ. =


Сума виплат страхового відшкодування


100%.


(13)

Страхова сума об'єктів, що застраховані


Для статистичної оцінки діяльності страхових організацій фінансова статистика використовує абсолютні й відносні показники. Серед абсолютних показників можна назвати: абсолютний розмір страхових виплат, абсолютний розмір тарифних ставок, абсолютний розмір надходження страхових премій тощо. Відносні показники: показники структури активів, відношення чистого прибутку до власного капіталу та ін.