Вступ
| Вид материала | Документы |
- Вступ, 323.48kb.
- Програма дисципліни кредитний модуль " основи радіоелектроніки" (для груп фф) Вступ, 153.44kb.
- Питания з Програми з курсу «Механіка», що виноситься на зм 1 вступ, 86.8kb.
- Робоча навчальна програма здисципліни: Принципи І методи аналізу художнього твору Спеціальність, 222.75kb.
- План, вступ, викладення змісту теми (як правило, 2 глави), висновок, а також список, 24.79kb.
- Вступ України до Світової огранізації торгівлі. Законодавчі зміни. Галузеві стратегії”, 72.41kb.
- Робоча навчальна програма Модуля Вступ до спеціальності Для студентів спеціальності, 404.17kb.
- Вступ до історії україни 5-й клас (35 годин), 86.86kb.
- Вступ до історії україни 5-й клас (35 годин), 104.36kb.
- М. В. Ломоносов; [вступ ст., сост., примеч. А. А. Морозова]. Ленинград : Сов писатель,, 249.18kb.
Вивчивши цю тему, Ви зрозумієте:
◘ сутність і завдання статистичного вивчення кредиту;
◘ основні абсолютні статистичні показники кредиту (розмір наданого кредиту, сума погашених кредитів та ін.);
◘ перелік середніх показників статистичного аналізу кредитної діяльності (середній розмір і середній строк кредиту, швидкість і кількість оборотів кредиту);
◘ соціально-економічну сутність відсотків і відсоткових ставок;
◘ завдання статистики розрахункових операцій;
◘ основні питання визначення кредитоспроможності позичальника.
Ключові терміни:
Кредит; абсолютні й середні показники статистичного аналізу кредиту; відсоток; кредитоспроможність.
Кредит – особлива форма руху вартості, продаж товарів із відстрочкою платежу або передача на строк грошей та матеріальних цінностей на умовах їх повернення у певний термін і зі сплатою відсотків.
Основними завданнями статистичного аналізу кредиту є:
● вивчення розмірів кредитних вкладів, їх динаміки і структури;
● аналіз структури, динаміки і термінів заборгованості за позиками;
● визначення економічної ефективності кредиту і використання кредитних ресурсів;
● вдосконалення системи показників і методів контролю виконання кредитного плану;
● дослідження забезпеченості і поверненості кредитних вкладень;
● аналіз взаємозв'язку використання кредитних ресурсів з ефективністю використання оборотних коштів.
Кредит, залежно від термінів надання, буває короткостроковим (до 1 року), середньостроковим (до 3 років) і довгостроковим (понад 3 роки).
У фінансовій статистиці для статистичного аналізу кредитної діяльності використовуються:
1) Абсолютні показники:
- розмір наданого кредиту;
- сума погашених кредитів;
- залишок заборгованості по кредитах;
- розмір прострочених кредитів.
2) Середні показники:
- середній строк кредиту:
(14)
де а – розмір кредиту;t – строк кредиту.
- середній розмір кредиту:
; (15) - швидкість обороту кредиту – показник, який, у свою чергу, вимірюється двома показниками: тривалістю користування кредитом (t) і кількістю оборотів кредиту (n). Тривалість користування кредитом – t (днів):
(16)Кількість оборотів кредиту (n):
(17)де
– середні залишки заборгованості по позиках;
– сума погашення кредитів;D – кількість днів у періоді.
3) Показники розрахунку відсотків за наданий кредит:
- прості відсотки – використовують за умови надання короткострокових кредитів. Формула розрахунку простих відсоткових ставок наступна:
(18)де І – сума відсотків, які виплачує клієнт за весь час користування кредитом;
Р – початковий розмір кредиту;
Т – строк (термін) кредиту (роки, кількість періодів нарахування);
С – ставка відсотків.
Для розрахунку всієї суми, яку клієнт повинен виплатити банку, тобто кінцевої суми боргу (S) використовують формулу
(19)- складні відсотки – застосовують при довготермінових фінансово-кредитних операціях, коли за базу для нарахування відсоткових грошей береться щоразу нова сума – розмір боргу разом з нарахованими за попередні періоди часу відсотками. Формула розрахунку складних відсотків має такий вигляд:
(20)де n – термін нарахування (кількість періодів).
Кредитоспроможність позичальника визначається при прийнятті банком рішення про надання кредиту. Основними показниками, які використовуються при статистичному аналізі кредитоспроможності позичальника, є: платоспроможність, ліквідність балансу, оцінка продукції, що випускається, аналіз перспектив розвитку, наявності джерел коштів для капіталовкладень.
Тема V. Визначення еквівалентності відсоткових ставок
Вивчивши цю тему, Ви зрозумієте:
◘ сутність відсотків (відсоткових грошей);
◘ основні класифікаційні види відсоткових ставок;
◘ перелік завдань статистики відсоткових ставок;
◘ особливості основних видів статистичного аналізу рівня відсоткових ставок;
◘ актуальність і важливість оцінки впливу інфляції на рівень відсоткових ставок.
Ключові терміни:
Відсоткові гроші; депозитні ставки; середня арифметична; середній темп росту; статистичне моделювання і прогнозування рівня відсоткових ставок; інфляція.
Відсотки (відсоткові гроші) – це дохід від надання капіталу в борг у різних формах (позички, кредити, інвестиції тощо). Відсоткова ставка характеризує інтенсивність нарахування відсотків. Розмір отримуваного доходу (відсотків) визначають, виходячи з розміру капіталу, що вкладається, терміну, на який він надається в борг (або інвестується), а також розміру чи виду відсоткової ставки.
Фінансова статистика аналізує такі найчастіше використовувані при купівлі-продажу грошових коштів види відсоткових ставок:
- облікові ставки, міжбанківські ставки пропозиції кредитних ресурсів, базові ставки, ставки кредитування середнього, малого бізнесу і фізичних осіб, депозитні ставки;
- прості й складні відсоткові ставки;
- антисипативні й декурсивні відсоткові ставки;
- номінальні й реальні відсоткові ставки.
Статистичне дослідження відсоткових ставок, їх зміни під впливом різних факторів визначають за самим процесом фінансування і кредитування та відображають у сутності економічної категорії «нерівноцінність грошових коштів у різні періоди часу». Тобто дві однакові за абсолютною величиною суми грошових коштів у різні періоди часу не є рівноцінними, бо теоретично гроші можуть бути інвестовані, реінвестовані й принести дохід. Окрім того, за умов інфляції грошові кошти з часом знецінюються.
Основні завдання статистики відсоткових ставок є такими:
● факторний аналіз формування рівня відсотків за кредит і визначення його середнього значення;
● вимір коливань відсоткових ставок від їх середнього значення;
● вивчення залежності кінцевих фінансових результатів операцій з купівлі-продажу грошових коштів від різних факторів і дослідження їх взаємозв'язку;
● побудова основної тенденції розвитку рівня відсоткових ставок та її аналіз;
● планування різних фінансових операцій та визначення оптимальних параметрів угод з купівлі-продажу кредитів.
Особливе місце в статистичному дослідженні займає аналіз рівня відсоткових ставок. Останній постійно змінюється в часі під впливом різних факторів, і ця зміна впливає на інтенсивність і напрям руху потоків фінансових ресурсів. Постійний моніторинг відсоткових ставок і систематизація отриманого матеріалу є інформаційною базою для проведення їх статистичного аналізу. Одним з узагальнених показників рівня відсоткових ставок виступає середній розмір відсотка за період (місяць, квартал, рік). Розрахунок цього показника для простих відсотків здійснюють за формулою середньої арифметичної зваженої:
(21)де
– середня ставка за простими відсотками;і – ставка простих відсотків за період часу;
n – період нарахування відсотків.
Для виявлення тенденції руху відсоткових ставок у фінансовій статистиці використовують різні методи аналізу часових рядів. Якісна оцінка руху відсоткових ставок в окремі періоди часу здійснюється за допомогою базисних і ланцюгових показників рядів динаміки: абсолютний приріст, темп росту і приросту, середній абсолютний приріст, середній темп росту та ін. (порядок розрахунку даних показників розглянуто у Темі ІІ «Статистика державного бюджету»). Окремо слід відмітити, що абсолютний приріст відсоткових ставок являє собою різницю двох відносних величин, які виражаються у відсотках і вимірюються в пунктах, а темп росту і приросту – у відсотках.
Аналіз руху відсоткових ставок у статистиці також здійснюється за допомогою побудови трендових моделей, в результаті яких визначається тенденція розвитку показника в часі, яка є незалежною від впливу випадкових коливань.
Фінансова статистика для:
- моделювання рівня відсоткових ставок – використовує різні види рівнянь, у тому числі поліноми різних ступенів, експоненти, логістичні криві та інші види функцій;
- прогнозування рівня відсоткових ставок – застосовує статистичний метод – екстраполяцію даних. Розрізняють екстраполяцію: перспективну (яка здійснюється в майбутнє), ретроспективну (яка здійснюється в минуле), а також екстраполяцію на базі середнього абсолютного приросту й середнього темпу росту. У загальному вигляді екстраполяцію можна описати наступною функцією:
(22)де у1+Т – рівень, що прогнозується;
у1 – поточний рівень ряду, що прогнозується;
Т – період екстраполяції;
аn – параметр рівняння тренду.
Особливу увагу фінансова статистика приділяє оцінці впливу інфляції на рівень відсоткових ставок по кредитах. У період трансформаційних перетворень вітчизняної економіки інфляційні процеси виступають невід'ємною частиною економічного життя суспільства, яку необхідно враховувати при здійсненні фінансових операцій. Інфляція – це знецінення національної валюти, яке проявляється у зниженні реальної купівельної спроможності грошей і зростанні цін. Вплив інфляційних процесів на вартість позичкових коштів з точки зору кредитора і позичальника оцінюється неоднаково. У випадку, якщо кредитор не враховує у відсотковій ставці за користування позикою фактор інфляції, він втрачає частину свого доходу в результаті знецінення грошових коштів, а позичальник економить свої фінансові ресурси, оскільки розплачується по боргах грошами, що мають іншу реальну вартість. Тому врахування інфляції необхідне при розрахунку реального рівня відсоткової ставки, а також визначенні загальної суми кредиту разом з відсотками за користування ним.
Темпи інфляції вимірюють за допомогою індексів інфляції, які характеризують середню зміну рівня цін для визначеного фіксованого набору товарів та послуг за конкретний період часу. Індекс інфляції (In) є величиною, зворотною індексу цін (IР), і відображає, у скільки разів зросли ціни за досліджуваний період. Темпи інфляції (h) характеризують, на скільки відсотків змінилися ціни.
Для розрахунку нарощеної суми боргу з урахуванням припустимого рівня інфляції використовують наступну формулу:
(23)де S – нарощена сума боргу за n періодів часу.
Коли припустити, що середньорічний темп інфляції складатиме h, то річний індекс цін дорівнюватиме (1+h), а за n років при збереженні темпу інфляції –
. Таким чином, суму нарощеного боргу (D) (Р – первинна сума боргу) через n років з урахуванням її знецінення у зв'язку з інфляцією можна визначити наступним чином: 
(24)де
– множник нарощення. Тема VІ. Фінансовий рахунок в системі національних рахунків (СНР)
Вивчивши цю тему, Ви зрозумієте:
◘ сутність і аналітичні можливості системи національних рахунків (СНР);
◘ основні принципи складання національних рахунків;
◘ напрями статистичного аналізу даних СНР;
◘ сутність і відмінності між категоріями «інституційні одиниці», «резиденти» тощо.
Ключові терміни:
Система національних рахунків; види економічної діяльності; територія; інституційні одиниці; резиденти.
Система національних рахунків (СНР) – це система взаємозв'язаних статистичних показників і класифікацій, які відображають найважливіші процеси, явища і результати макроекономічної діяльності: виробництво, доходи, споживання, нагромадження капіталу, фінанси. Іншими словами, СНР – це своєрідна модель економіки, що використовується для комплексного статистичного дослідження економічної діяльності країни, її регіонів і секторів на базі взаємопов'язаних балансів (рахунків), що відображають потоки руху продуктів та їх фінансових еквівалентів між економічними агентами.
Національні рахунки розроблені Державним комітетом статистики. Структурно СНР складається з логічної послідовної сукупності макроекономічних рахунків, балансових відомостей і таблиць, які відповідають узгодженим у міжнародному масштабі концепціям і правилам обліку. Завданнями системи СНР є: надання цифрового відображення стану економіки; встановлення зв'язку між макроекономічною теорією та реальним станом економіки; моніторинг економічного розвитку країни і його прогнозування та ін.
Важливою економічною класифікацією у СНР є класифікація видів економічної діяльності, тобто сукупності операцій з продуктами, послугами, доходами та фінансовими відносинами між інституційними одиницями. У свою чергу, інституційні одиниці являють собою економічні одиниці, які можуть володіти активами, брати на себе зобов'язання та які групуються в інституційні сектори: нефінансові й фінансові корпорації, органи державного управління, домашні господарства тощо. Інституційні одиниці вважаються резидентами певної країни, якщо центр їх економічних інтересів пов'язаний з економічною територією цієї країни.
У СНР також використовується класифікація операцій за:
- інституціональними секторами;
- галузями і продуктами;
- категоріями за цільовим призначенням.
Методологія складання національних рахунків ґрунтується на послідовному вивченні двох класифікаційних груп рахунків:
● рахунків поточних операцій;
● рахунків накопичення.
До перших відносяться рахунки, що відображають операції, які завершуються у поточному році (рахунки виробництва, утворення, розподілу й використання доходів), до других – рахунки операцій з капіталом, фінансові рахунки, баланси активів і пасивів.
Аналітичні можливості СНР полягають у можливості:
- отримання комплексної статистичної характеристики економічних процесів;
- обґрунтування висновків про ефективність економічної політики;
- прийняття своєчасних заходів для коригування економічної діяльності.
Напрямами статистичного аналізу даних СНР виступають:
● кількісні взаємозв'язки і пропорції, структура формування і використання ресурсів, матеріальних благ та послуг;
● процеси утворення, розподілу, перерозподілу й використання доходів за секторами й галузями економіки, розподілу на кінцеве споживання й заощадження;
● джерела і напрямки капіталовитрат, фінансові активи і пасиви;
● рух потоків капіталу у розрізах: регіональному, галузевому, формах підпорядкування власності;
● взаємовідносини держави, окремих регіонів і підприємств з іншими країнами;
● кількісні характеристики, темпи і пропорції країни у порівнянні з іншими державами світу відповідно до вимог міжнародних стандартів ООН.
Тема VIІ. Статистика цінних паперів
Вивчивши цю тему, Ви зрозумієте:
◘ соціально-економічну сутність цінних паперів, предмет і завдання статистики цінних паперів;
◘ основні джерела інформаційного забезпечення статистики цінних паперів;
◘ перелік показників статистики цінних паперів;
◘ порядок оцінки акцій, облігацій та розрахунку їх доходності (прибутковості).
Ключові терміни:
Цінні папери; облігація; вексель; акція; проспект емісії; коефіцієнт виплачуваності; скоригована ціна; ціна конверсії.
Цінні папери – це грошові чи товарні документи, які можна об'єднати загальною ознакою, а саме можливістю пред'явлення майнових прав на отримання певної грошової суми, частки прибутку, товарів тощо. Іншими словами, цінні папери – це законодавчо визнане свідоцтво права на отримання очікуваних у майбутньому доходів при настанні яких-небудь визначених умов. Економічна роль цінних паперів полягає у забезпеченні безперервності кругообігу промислового, комерційного і банківського капіталу, а також безперебійності руху бюджетних доходів і витрат. Розрізняють такі види цінних паперів, як акції, облігації, векселі, депозитні сертифікати банку, чеки тощо.
Предметом статистики цінних паперів є кількісні характеристики масових процесів руху цінних паперів як фінансових продуктів, діяльності емітентів, інвесторів, фінансових та інформаційних посередників, які ведуть операції на ринку цінних паперів, а також позабіржових ринків цінних паперів.
До завдань статистики цінних паперів відносяться:
● збирання і розкриття повної і адекватної інформації про цінні папери, створення об'єктивних уявлень про їх ризик, доходність і ліквідність як бази прийняття інвестиційних рішень посередниками, діючими на фондовому ринку, і як бази розробки стратегій учасників ринку й політики його регулювання;
● формування інформаційного забезпечення для статистичного аналізу і управління соціально-економічними процесами на ринку цінних паперів;
● розробка й вдосконалення методології збору й аналізу статистичної інформації про цінні папери та учасників фондового ринку.
Інформаційне забезпечення статистики цінних паперів формується за допомогою наступних джерел статистичної інформації:
- проспектів емісії, звітності емітентів про випуск цінних паперів і фінансова звітність;
- статистичних спостережень та звітності фондових бірж;
- статистичних спостережень та звітності організованих систем позабіржового обігу;
- звітності фінансових органів й Національного банку про стан державного боргу, статистичні публікації комісій з цінних паперів або інших державних органів, що регулюють ринок цінних паперів;
- публікацій рейтингових агентств та ін.
Система показників статистики цінних паперів включає такі показники, як:
1) Показники обсягів і структури операцій з цінними паперами, а саме:
- вартісний обсяг і структура цінних паперів, що знаходяться в обігу;
- вартісний обсяг і структура нових емісій;
- торговий обіг по цінних паперах, кількості здійснених угод та проданих цінних паперах тощо.
2) Показники діяльності учасників ринку цінних паперів згруповані в розділи:
- статистика емітентів;
- статистика інвесторів;
- статистика професійних учасників ринку цінних паперів.
3) Показники статистики курсів цінних паперів.
4) Показники статистики якості цінних паперів, а саме:
- рейтингова оцінка цінних паперів;
- розрахунок ключових показників якості.
5) Показники оцінки акцій й облігацій:
- дивідендна віддача акції – процентне відношення суми дивіденду до ціни акції. Окрім того, цей показник може визначатися як процентне відношення суми дивіденду до ціни акції за мінусом дивіденду, помноженого на кількість днів від виплати дивіденду і поділеного на 360:
(25)де Д – сума дивіденду;
РА – ціна акції;
КД.В.Д. – кількість днів виплати дивідендів;
360 – статистична кількість днів у році.
- коефіцієнт виплачуваності – це процентне відношення суми дивіденду до доходу на одну акцію:
(26)де Д – сума дивіденду;
– дохід на одну акцію;- коефіцієнт «ціна – дохід» – встановлює зв'язок між ціною акції та розміром чистого доходу (прибутку) корпорації з однієї акції:
(27)де РРИНК. – ринкова ціна акції;
ДохАКЦ. – дохід в розрахунку на акцію;
- показник капіталізованої вартості акцій – показує ринкову вартість усіх акцій корпорації:
(28)де N – кількість акцій;
– курс однієї акції.- розрахункова вартість акції після збільшення капіталу (РВ.А.ЗБ.):
(29)де NС – кількість старих акцій;
РС – ціна старої акції;
РН – ціна нової акції;
NС+1 – кількість старих акцій, збільшена на одиницю.
- прямий дохід з облігації (
):
(30)де N – норма відсотку;
НВО – номінальна вартість облігації;
Р – ціна облігації.
- дохід з облігації на день погашення (
):
(31)де РД.К. – ціна облігації на день купівлі;
t – тривалість періоду.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ