Навчавчальна програма курсу «історія україни» для студентів денної (заочної) форми навчання Спеціальність 060100 "правознавство"

Вид материалаДокументы

Содержание


Навчальна програма з курсу “історія україни”
I. цільова постанова
Ii. організаційно-методичні вказівки
Iii. зміст програми
Самостійна робота
Тема 4. Національна революція і Визвольна війна українського народу середини ХVII ст.
Особливості розвитку економіки України в кінці XIX ст. Завершення промислового перевороту. Індустріалізація. Урбанізація. Розвит
Директорія УНР. Трудовий конгрес. Проголошення акту Злуки УНР та ЗУНР.
Форсована індустріалізація, її наслідки. Урбанізація. Утворення адміністративно-командної системи управління. Перш п’ятирічки.
Посилення тоталітарного режиму. Становлення особистої диктатури Сталіна. Масові Репресії 30-х років Конституція 1937 р., її декл
України до УРСР у складі СРСР. Радянизація. Репресії. Депортацій. Карпатська Україна.
Створення надзвичайних органів державної влади і державного управління. Перебудова економіки для потреб фронту. Евакуація на схі
Наслідки війни та відбудова зруйнованого господарства. Етносоціальні процеси.
Аграрна політика. Перебудова державного апарату. Наслідки експериментів М.С.Хрущова. Урядові зміни в 1964 р. та їх вплив на Укра
3. Список рекомендованої літератури
Подобный материал:

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.И. ВЕРНАДСКОГО

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ІСТОРИКО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН ТА ОСНОВ ПРАВОЗНАВСТВА


НАВЧАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

КУРСУ


«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»


для студентів денної (заочної) форми навчання


Спеціальність 7.060100 - "правознавство"


Укладач: к.і.н. доцент Змерзлий Б.В.


ПРОГРАМА ЗАТВЕРДЖЕНА НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ " " 2006 р.

ПРОТОКОЛ №


СІМФЕРОПОЛЬ, 2006


Друкується за рішенням науково-методичної ради ТНУ

Протокол № _____ від “____” _____________ 200 р.


^ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З КУРСУ “ІСТОРІЯ УКРАЇНИ” для студентів 1 курсу денної, заочної форми навчання та екстернату спеціальності “правознавство”, освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” / Скл. Б.В. Змерзлий. – Сімферополь: ВВ ТНУ, 2006. – 15с.


Рецензент:


Програма схвалена на засіданні кафедри історико-правових дисциплін та основ правознавства

Протокол № від " " 2006 р.


Програма затверджена методичною комісією юридичного факультету

Протокол № від " " 2006 р.

^ I. ЦІЛЬОВА ПОСТАНОВА

Навчальна дисципліна «Історія України» передбачає вивчення закономірностей виникнення й розвитку людського суспільства на території України, витоків та ґенези найсуттєвіших політичних інституцій. Програма з Історії України виходить з необхідності прищеплення студентам навичок наукового аналізу, спрямованих на забезпечення самостійного осмислення закономірностей історичного розвитку, використання новітніх здобутків історичної науки у викладанні вітчизняної історії, досягнення наступності в історичній освіті на етапі вищої школи у порівнянні з загальноосвітньою школою. Опановується певний інструментарій історичної науки.

Вимоги до знань умінь

Знати:

стан основних проблем науки історія України;

предмет і метод історії України;

суспільний лад та політичні системи на різних етапах розвитку української державності;

основні аспекти політичного розвитку України, починаючи з стародавньої історії до сучасності;

діяльність визначних політичних діячів України, які сприяли становленню і зміцненню української державності (з IX ст. 1 до наших днів);

проблеми і труднощі становлення української державності в історичному розрізі.

Уміти:

використовувати історичний досвід української держави і українського державотворення в практичній діяльності для створення демократичної правової держави в України, для орієнтації в суспільно-політичному житті, оцінки суспільних явищ і подій ;

аналізувати історичні документи за допомогою різних наукових методів, спираючись на принципи історизму, об’єктивності, зв'язку теорій з практикою;

відтворювати знання з політичної Історії України,

самостійно робити правильні прогнози у сфері суспільно-політичного життя України на основі категоричних знань.
^

II. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


Предметом історії України є вивчення закономірностей виникнення і розвитку людського суспільства на території України.

Основні методологічні принципи історії України: історизм, об’єктивність, зв'язок теорії з практикою.

Головними завданнями курсу «Історія України» є:

розкриття смислу людської діяльності, показ гуманістичних цінностей наслідків цієї діяльності в історичному минулому і на сучасному етапі;

засвоєння студентами основних аспектів політичного розвитку України з стародавніх часів і до сучасності;

вивчення суспільного ладу та політичних систем на різних етапах розвитку української державності;

формування патріотизму, розвиток національної світосвідомості, поваги до власної історії;

органічний зв'язок викладання юридичних курсів з національною історією, традиціями народів України;

формування у студентів пізнавальної творчості, критеріальних основ для виховання наукового світогляду, що забезпечує пріоритет людини та її цінностей над засобами діяльності і витратами;

формування громадянської позиції шляхом засвоєння основних моральних норм і принципів життєдіяльності суспільства, їх трансформацій у переконання, якості характеру, життєвої поведінки;

навчання практичних навичок роботи з історичними джерелами і науковою літературою.

Історія України” тісно пов'язана з курсами «Історія держави та права України» і «Історія української та зарубіжної культури». Курс «Історії держави та права» в основному розглядає історико-правові питання, а курс “Історії культури” - історико-культурні.

Засвоєння курсу «Історія України» допомагаю подоланню технократичних тенденцій, вузько технічного мислення, сприяє усвідомленню науково-професійних проблем через їх значимість.

Методика вивчення навчальної дисципліни в цілому передбачає впровадження педагогіки співробітництва, комунікативної культури, педагогічного силкування викладачів і студентів, їх професійної етики, навчання майбутніх фахівців умінню взаємодій з людьми, керування колективами. Забезпечується науковий світський характер вивчення історичних дисциплін, незалежністю їх викладання від політичних партій, громадянських і релігійних організацій.

Методика викладання також передбачає оптимальне співвідношення теоретичного і практичного навчання, що дозволяє отримати у встановленні строки студентами глибоких теоретичних знань, практичних навичок і вмінь з даної дисципліни. Забезпечується впровадження в навчальний процес найновіших досягнень історичної науки, передового педагогічного досвіду. Удосконалення методики передбачає поєднання традиційних методів викладання (від простого до складного, індукції і дедукції, повторення, звертання, використання літературних образів, послідовність, логічність, взаємозв'язок, методу історичних аналогій, прийому переліку, форми запитань-відповідей) з новими, які передбачають широке використання технічних засобів і активних форм навчання (ділових ігор, тестів різного рівня складності).

Для організації поточного контролю використовується рейтингова система. Навчальний матеріал поділяться на модулі, кожен з яких має вартість в балах. Модуль - логічно завершена частина навчального курсу (згідно зі змістом програми співпадає з темою) і закінчується рубіжним контролем. Контроль навчальної роботи включає перевірку якості навчання студентів та відповідність їх підготовки вимогам кваліфікаційної характеристики фахівця. Поточний контроль (рубіжний) проводиться з метою одержання поточної інформації про якість засвоєння поточного матеріалу, управління навчальним процесом та удосконалення методики проведення занять, а також корекції самостійної роботи студентів.

Заключним етапом вивчення дисципліни в повному обсязі є іспит, який має своєю метою перевірку здобутих знань, вміння самостійно працювати з навчальною та науковою літературою.

^ III. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Вступ

Навчальна програма складається з 9 тем, викладених у проблемно-хронологічному порядку.

Загальним завданням курсу є сприяння всебічному розвитку студенів як особистостей, підготовка фахівців з високою культурою праці та спілкування, розвиток розумових здібностей, виховання високих моральних якостей, пріоритет загальнолюдських духовних цінностей, засвоєння кращих традицій українського народу, історичного досвіду державотворення.

Основні поняття і визначення;

Архантроп, палеоліт, мезоліт, неолітична революція, кроманьйонець, анімізм, тотемізм, магія, фетишизм, суспільні поділи праці, кіммерійці, скіфи, сармати, автохтони, слов'яни, анта, венеди, етногенез, верв, язичництво, культ природи, Русь, норманська теорія, князь, дружина, віче, тіуни, посадники, вірники, мечники отроки, християнство, «Руська правда», «потік і пограбування», феодальна роздробленість, уділ, Україна, монголо-татарське іго, смерди, ізгої, закупи, холопи, двір, полюддя, повоз, «дим», Кревська унія, Люблінська унія, полонізація, Брестська унія, уніати, козак, Запорізька Січ, гетьман, кошовий отаман, обозний, осаул, кантаржий, шафар, феномен українського козацтва, волочна міра, Лісовські статути, магнати, шляхта, пани - Рада, Вальний сейм, магдебурзьке право, братства, Національна революція, Руїна, Малоросійська колегія, інкорпорація України в державну структуру Російської і Австрійської імперії, гайдамаки, опришки, Коліївщина, рангове землеволодіння, Слобожанщина, чумацькі промисли, промисловий переворот, декабристи, українське національне відродження, особливості формування української нації, політизація національного руху, поліцейська реформа, громади, народники, москвофіли, народовці, радикали, урбанізаційні процеси, українська національна ідея, національне питання Центральна Рада, універсали ЦР, Україна як геополітична реальність, Директорія, «диктатура пролетаріату», «радянська влада», «воєнний комунізм», неп, СРСР як нова форма радянської державності, коренізація, форсована індустріалізація, колективізація і кооперація, тоталітаризм, ОУН, «пакт Ріббентропа - Молотова», геосоцеоетнічні процеси, десталінізація, лібералізація політичного режиму, дисиденство, «шестидесятники», «застій», «перебудова», системна криза радянського суспільства, політика «прискорення», гласність, «парад суверенітетів», ринкові реформи, приватизація, СНД, розбудова України, інститути державності України, фінансова реформа 1996 р., «партія влади», конституційний процес.

^ Самостійна робота студентів повинна бути спрямована та те, щоб глибоко і всебічно вивчити конкретний матеріал з кожної з тем, оволодіти певним комплексом історичних знань. Студенти повинні ознайомитись з програмою курсу, планами семінарських занять, методичними рекомендаціями до них, списками рекомендованої літератури, мотикою підготовки до занять і написання рефератів. Для організації самостійної роботи проводяться тематичні, групові та індивідуальні консультації за відповідними графіками.

Тема 1. Предмет історії України. Українські землі в стародавні часи.

Історія як наука. Особливості історичного знання. Предмет і завдання курсу «Історія України». Періодизація Історії України. Джерела та історіографія Історії України. Значення вивчення Історії Вітчизни. Історія України в контексті світової історії. Географічні та кліматичні особливості України, їх вплив на українську історію.

Час появи людини на території України. Антропогенез. Первісний лад на терені України. Кам'яний вік на території України. Зміни в знаряддях праці і озброєнні. Неолітична революція. Трипільська культура. Кіммерійці, скіфи, сармати, їх суспільний лад, військова організація. Античні міста-держави Північного Причорномор'я: політичний устрій соціальна структура.

Основні теорії походження слов'ян. Східнослов’янські племена на терені України.. Племінні і Міжплемінні союзи східних слов'ян. Термін «Русь», його етносоціальний зміст і походження. Етногенез українського народу. Основні теорії утворення українського етносу.

Тема2. Княжа доба. Київська Русь.

Передумови утворення держави у східних слов'ян. Перші відомості про утворення Київської держави. Основні теорії походження Київської Русі. Етапи розвитку Київської Русі. Геополітичне становище давньоруської держави. Перші київські князі. Київська Русь як імперія. Проблема етнічного характеру держави. Соціально-економічний та суспільно-політичний лад Київської Русі. Військовий устрій. Реформи київських князів. Етапи християнізації Русі, «Руська правда». Розквіт Київської Русі. Літописання. Етимологія етноніму «Україна». Зовнішня політика і міжнародні зв'язки Київської Русі.

Причини роздроблення Київської держави. Княжі усобиці. Утворення та суспільно-політичний розвиток самостійних князівств на терені України. Становлення Галицько-Волинської держави. Діяльність князів Романа Мстиславовича і Данила Галицького. Галицько-Волинське князівство як наступник Київської Русі і збирач руських земель. Етнічні процеси. Соціально-економічний розвиток Монголо-татарська навала. Боротьба України-Русі з монголо-татарами Встановлення золотоординського іга. Характер монгольського панування. Взаємовідносини Галицько-Волинського князівства із Золотою Ордою, Угорщиною, Польщею, Литвою. Внутріполітична криза та занепад Галицько-Волинської держави. Історичне значення Київської Русі Галицько-Волинської держави.

Тема 3. Литовсько-Польська доба. Виникнення українського

козацтва (середина XIV - середина XVII ст.)

Політична ситуація у Східній Європі в XIV - першій половині XVI ст. Захоплення основного масиву українських земель Литовським князівством. «Литовсько-Руська держава». Особливості стану України у складі Литви. Кревська унія 1385 р. Грюнвальдська битва. «Литовська альтернатива» розвитку Східній Європі. Загарбання України Польщею. Люблінська унія 1569 р. Посилення національно-релігійного гніту. Брестська церковна унія 1596 р. Включення Буковини до складу Молдавського княз1всгва. Закарпаття під владою Угорщини. Напади турецьких і татарських орд на Україну, їх руйнівні наслідки. Суспільний лад і соціальна структура. Соціально економічний розвиток України. Перехід до фільваркового господарства. Процес закріпачення українського селянства.

Виникнення козацтва: причини, джерела, час і території його формування. Запорізька Січ, її устрій економіка, культура і побут. Реєстрове козацтво. Роль козацтва у боротьбі проти турецько-татарських та польсько-литовських загарбників. Військове мистецтво запорізьких козаків. Козацько-селянські повстання в Україні кінця XVI - першої третини XVII ст. Державницька діяльність гетьмана П.Сагайдачного. Українське козацтво як історичний феномен.
^

Тема 4. Національна революція і Визвольна війна українського народу середини ХVII ст.


Причини, характер, рушійні сили і початок Національної революції і Визвольної війни. Діяльність Богдана Хмельницького. Періодизація війни, основні етапи. Перша доба революції. Битви під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. Облога Львова.. Зборівський договір з Польщею. Зовнішня політика Б.Хмельницького. Відносини з Москвою, Кримським ханством, Туреччиною, Швецією. Молдавські походи. Битва під Берестечком. Білоцерківський договір. Битва під Батогом. Полковники Б.Хмельницького. Бої під Жванцем. Кам'янецька угода. Становлення української національної козацької державності. Новий адміністративно-територіальний устрій. Органи Влади і управління. Полково-сотенна система. Запровадження податків. Переяславська рада та Березневі статті 1654 р. Оцінка відносини між Москвою і Україною. Відновлення війни з Польщею. Військові дії українських козаків у 1654 - 1656 рр. Віленське перемир’я. Похід українського експедиційного корпусу разом з західним. Завершальний етап війни. Смерть Б.Хмельницького, оцінки його діяльності. Гетьман Б.Хмельницький, І.Виговський. Гадяцька угода. Війна з Москвою. Битва під Конотопом. Боротьба старшинських угрупувань за владу. Суперництво промосковської, пропольської, протурецької груп. Стан громадянської війни. Захоплення Лівобережжя московськими військами. Розвиток Слобідської України, заснування Харкова. Чорна рада у Ніжині (1663 р.). Поділ України на Лівобережну та Правобережну.

Тема 5. Політичне та соціально-економічне становище українських земель в кінці ХVII - ХVIII ст.

Руїна: причини, характер, наслідки. Гетьман Брюховецький. Московські статті 1665 р. Зміни статусу Гетьманщини. Андрусівське перемир'я і Вічний мир між Москвою і Польщею. Політика Запорізької Січі. І.Сірко. Державницька діяльність П.Дорошенка. Бучацька угода 1672 р. і Україна. Гетьмани Д.Многогрішний, Г.Самойлович. Прихід до влади І.Мазепи. Знищення козацької держави на Правобережжі. Україна і Північна війна. Полтавська битва (1709 р.). П.Орлик та його проект Конституції (1710 р.). Українська політика Петра I. Гетьмани І.Скоропадський, П.Полуботок, Д.Апостол. Органи самодержавного управління Україною. Перша і друга Малоросійська колегія. Рух опришків. Гайдамаки. Коліївщина 1768 р. Погіршення становища українців на Правобережжі. Ліквідація гетьманщини і Запорізької Січі. Подальша доля козацтва. Особливості суспільно-політичного устрою Слобожанщини. Заселення і колонізація Південної України. Поділи Польщі. Приєднання Правобережної України до Росії, а Західної - до Австрії. Заведення військового та адміністративно-територіального устрою Росії в Україні. Завершення процесу формування української етнічної території і консолідація етнічних рис українського народу.

Тема 6. Українські землі у складі Російського , Австрійської та Австро-Угорської імперії.

Система самодержавних органів управління Україною (губерній). Соціально-економічний розвиток України в першій половині XIX ст. Криза феодально-кріпосницької системи. Найрозвиненіші галузі промисловості і сільського господарства. Початок промислового перевороту.

Україна і вітчизняна війна 1812 р. Аракчеєвщина Миколаївська реакція і посилення гніту царизму в Україні. Суспільно-політичні рухи 20-30-х рр. Виникнення таємних товариств. Декабристи в Україні. Українське національне відродження: періодизація, сутність, значення. Розвиток історичних знань. Кирило-Мефодіївське братство: склад учасників, програмні документи, значення. М.Костомаров, Т.Шевченко.

Ліберальні реформи 60-70-х рр. і особливості їх проведення в Україні. Скасування кріпосного права. Земська реформа (1864 р.) Поліцейська реформа. Судова реформа (1864 р.).

Українофільство. «Хлопомани». В.Антонович. Громади. Громадівський федералізм і громадівський соціалізм. М.Драгоманов. Посилення національного гніту. Валуєвський циркуляр і Емський указ. Перші робітничі організації. Проникнення марксизму в Україну.

^ Особливості розвитку економіки України в кінці XIX ст. Завершення промислового перевороту. Індустріалізація. Урбанізація. Розвиток залізниць. Піднесення Донбасу.

Західноукраїнські землі у складі Австрії та Австро-Угорщини. Особливості політичного та адміністративного устрою. Події революції 1848 р. в Україні. Головна Руська рада. Москвофіли і народовці. Стосунки західних українців з поляками: «угодовство», «нова ера», їх наслідки. Трудова еміграція з України.

Зародження політичних партій в Україні та їх диференціація. Передумови, характер, особливості та рушійні сили буржуазно-демократичної революції. Стратегія і тактика різних політичних сил в революції. Революційні події в Україні в 1905 - 1907 рр. Аграрна політика Столипіна та и проведення в Україні. Переселення українських селян до Сибіру і на Далекий Схід. Політична реакція в Україні після поразки революції. Особливості політичного та соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у 1900-1914 рр. Українське питання в Російській Думі та Австрійському Рейхстазі.

Україна в роки першої світової війни. Україна в планах іноземних загарбників. Основні воєнні дії на території України в 1914 - 1917 рр. Господарська розруха і погіршення становища народу. Антиукраїнська політика військових адміністрації Росії та Австро-Угорщини на українських землях. Політичні течії та партії, їх тактика і діяльність в умовах війни. Загальна (головна) Українська рада. Українські січова стрільця.

Тема 7. Україна в роки національно-демократичної революції.

Відродження національної державності. Громадянська війна в Україні.

Лютнева буржуазно-демократична революція і піднесення національно-визвольного руху в Україні. Виникнення органів влади Тимчасового уряду і рад робітничих, і солдатських депутатів. Створення і діяльність Центральної Ради, її боротьба за автономію України. Стосунки з Тимчасовим урядом, характер української автономії. Трикутник політичних сил в Україні - М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра. Національний конгрес. І та ІІ універсали Центральної Ради. Мала Рада і Генеральний секретаріат, місцеві органи Центральної Ради. Утворення української автономії українські політичні партії.

Жовтнева революція в Петрограді і динаміка політичних змін в Україні. ІІІ Універсал та проголошення української Народної Республіки. I Всеукраїнській з'їзд Рад. Дві ідеї та практика в національно-державному будівництві. Проголошення Радянської влади в Україні . Відносини між Радянською Росію і УНР. Інтервенція Радянської Росії в Україну . IV Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності України. Аграрне і робітниче питання на Україні. Соціальна політика Центральної Ради.

Брестський мир і Україна. Німецькі та австрійські війська в Україні Повстансько-партизанська боротьба. Українська держава гетьмана Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика. Західноукраїнська Народна Республіка. Українська Національна Рада. Вибори до Української Національної Ради. Соціально-економічна політика . Створення Галицької армії. Війна з Польщею.

^ Директорія УНР. Трудовий конгрес. Проголошення акту Злуки УНР та ЗУНР.

Політика Радянської влади в Україні в 1919 - 1920 рр. «Воєнний комунізм». Прийняття першої конституції УСРР та радянське будівництво ВНК, міліція. Терор. Денікінщина. Радянсько-польська війна. Завершення громадянської війни, її підсумки та уроки. Ризький мир і українське питання. Поділ Україні. Зміна міжнародно-правового статусу республіки.

Тема 8. Україна в складі Радянського Союзу (1922 -1991 рр.). Західноукраїнські землі між двома світовими війнами

Міжнародне і внутрішнє становище Україні на початку 20-х рр. Перехід до нової економічної політики. Суть непу. Причини згортання непу. Україні і утворення СРСР. Договірна федерація. План автономізації. Позиція українського керівництва щодо утворення СРСР. Остаточна ліквідація суверенітету республіки. Національна політика в Україні в 20-х роках. Національний комунізм. Передумови відродження 20-х роках. Боротьба проти інакомислення, утвердження політичного та ідеологічного монополізму комуністичної партії.

^ Форсована індустріалізація, її наслідки. Урбанізація. Утворення адміністративно-командної системи управління. Перш п’ятирічки.

Недооцінка розвитку соціально-орієнтованих галузей економіки. Стан промисловості України в кінці 30-х років.

Здійснення сталінської промислової суцільної колективізацій. Політика розкуркулювання. Голодомор 1932-1933 рр. в Україні: причини і наслідки. Сільське господарство України напередодні Великої Вітчизняної війни.

^ Посилення тоталітарного режиму. Становлення особистої диктатури Сталіна. Масові Репресії 30-х років Конституція 1937 р., її декларативний характер.

Становище Західноукраїнських земель у склад Польської держави. Режим «пацифікації» і «садівництва». Основні Політичні партії ,їх діяльність. Пакт Рібентропа-Молотова. Приєднання Західної

^ України до УРСР у складі СРСР. Радянизація. Репресії. Депортацій. Карпатська Україна.

Україна в роки другої світової війни. Загарбницькі плани фашистського рейху щодо України. Оборонні бої радянських військ на Україні (оборона Одеси, Севастополя, Києва). Причини невдач Червоної Армії у перший період війни.

^ Створення надзвичайних органів державної влади і державного управління. Перебудова економіки для потреб фронту. Евакуація на схід,

Німецько-фашистський терористичний режим на тимчасово окупованій території. Діяльність ОУН - УПА: неоднозначність оцінок. Національно-визвольна ідея та и реалізація в націоналістичному русі.

Боротьба українського народу проти окупантів. Радянські партизани. Сталінградська битва. Курська битва. Визволення Харкова. Битва за Дніпро. Вигнання німців та їх сателітів з Лівобережної України і Донбасу. Звільнення Києва. Звільнення від фашистів Правобережної України і Закарпаття. Корсунь-Шевченківська битва, визволення Одеси. Перемога в Криму, Завершення вигнання окупантів з території України.

Внесок народу України розгром фашистської Німеччини. Діяльність працівників науки і культури в радянському тилу. Возз’єднання Закарпаття з Радянською Україною. Перші кроки відбудови. Проблема визнання західних кордонів України. Кримська конференція і Україна. Підсумки та уроки другої світової війни. Україна і створення ООН.

^ Наслідки війни та відбудова зруйнованого господарства. Етносоціальні процеси.

Посуха і голод 1946 - 1947 рр. Перетворення в західних областях України. Львівський церковний собор 1946 р. і ліквідація української греко-католицької церкви. Підпільно-партизанська боротьба ОУН-УПА проти радянської влади. «Відлига». Часткова десталінізація, її непослідовний характер. Спроби лібералізації політичного режиму. Початок реабілітації жертв сталінських репресій. Економічний розвиток України у 50-ті на поч. 60-х рр. Реформи і експерименти. Входження Криму до складу України.

^ Аграрна політика. Перебудова державного апарату. Наслідки експериментів М.С.Хрущова. Урядові зміни в 1964 р. та їх вплив на Україну.

України в роки «застою». Загальна криза суспільства. Аграрна політика в 60-ті роки. Спроба економічної реформи в промисловості. Посилення централізованої командно-адміністративної системи управління і обмеження суверенітету республіки. Наростання застійних явищ в соціально-економічному розвитку України. Загострення продовольчої, екологічної, житлової та ін. проблем. Суперечливий характер розвитку економіки. Концепція «єдиного советского народу». Русифікація. Негативні явища в розвитку духовного життя. Витіснення української мови з різних сфер суспільного життя. Ігнорування національних факторів. Дисиденство, його основні напрями і учасники. Політичні репресії. Конституція УРСР 1978 р. та її декларативний характер.

Особливості політики «перебудови» в Україні. Спроби реформ політичної системи та економічної. Неспроможність вирішення економічних проблем командно-адміністративними методами. Лібералізація радянської системи. Гласність. Виникнення Народного Руху та його діяльність. Чорнобильська трагедія та її наслідки.

Падіння впливу КПРС. Формування політичних партій, становлення багатопартійності. Вибори до Рад 1989 - 1990 рр. Дезінтеграційні процеси. Боротьба за незалежність України. Спроба державного перевороту (серпень 1991 р.) Розпад СРСР. Проголошення незалежності України. Референдум 1 грудня 1991 р. та вибори президента України.

Тема 9. Розбудова незалежної держави Україна

Проблеми становлення незалежності України. Україна і утворення СНД. Міжнародне визнання України. Державотворчі процеси і політичне життя в Україні. Основні політичні партії і сили. Політична боротьба у Верховній Раді. «Група 239» і «Народна рада». Діяльність президента Л.М.Кравчука. Національне відродження. Національні меншості на Україні. Релігійне життя в Україні. Міжконфесійні відносини.

Причини та наслідки економічної кризи в Україні. Спроби економічних реформ. Гіперінфляція. Введення тимчасової валюти -купоно-карбованців. Аграрна політика. Проблеми приватизації. Падіння рівня життя народу. Соц1альне розшарування. Зростання злочинності.

Зовнішня політика України. Ядерна політика України. Зовнішньополітичні пріоритети України. Відносини з Росією і США. Україна і НАТО. Кримське питання та проблеми Чорноморського флоту. України й інші держави СНД. Українська діаспора. Зовнішньоекономічна діяльність.

Вибори в Верховну раду та президентські вибори 1994 р. Діяльність президента Л.Д.Кучми. Конституційний договір 8 червня 1995 р. Прийняття Конституції України 28 червня 1996 р. Введення національної валюти –гривні (вересень 1996 р.) Прискорення приватизації і перші ознаки фінансово-економічна стабілізація. Основні напрями економічної політики Уряду на сучасному етапі. Вибори в Верховну Раду і Місцеві органи влади в березні 1998р. Основні Партії блоки, їх програми. Наслідки виборів. Вибори Президента України у 2005 р. та вибори до Верховної Ради. Конституційна реформа. Політична боротьба в Україні та її економічний розвиток на сучасному етапі.

ЗАКЛЮЧЕННЯ


Підготовка до іспитів включає в себе вивчення конспектів лекцій та матеріалів семінарських занять, рекомендованих підручників та посібників у відповідності з програмою курсу та переліком питань для повторення.


^ 3. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Джерела
  1. Конституція України. – К., 1996.
  2. Акт проголошення незалежності України. 24 серпня 1991 р. – К., 1992.
  3. Декларація про державний суверенітет України. Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. – К., 1990.
  4. Повість минулих літ: Літопис. – К., 1982.
  5. Галицько-Волинський літопис. – Львів, 1994.
  6. Ділова документація Гетьманщини ХУШ ст.: Зб. док-тів. – К., 1993.
  7. Документи Богдана Хмельницького 1648-1657 рр. – К., 1961.
  8. Законодавчі акти Української РСР. – К., 1963. – Т. 1-7
  9. Звід законів УРСР. – К., 1982-1986.
  10. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали: У 2-х т. – К., 1996–1997.
  11. Історія держави і права України: Хрестоматія / За ред. Шевченка О.О. _ К., 1996.
  12. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х т. / За ред. Гончаренка В.Д. - К., 1997.


Підручники й навчальні посібники

  1. Історія держави і права України. Учебник. За ред. акад. Рогожина А.Й. У 2-х ч. – К.: Ін Юре, 1996.
  2. Музыченко П. История государства и права Украины. Учебник. – К.: Знання, 2001.
  3. Капелюшний В.П., Кудін С.В. Історія держави і права України. Навчальний посібник в схемах, таблицях і визначеннях основних термінів.- К., 2001.
  4. Кузьминець О., Калиновський В. Історія держави і права України. – Навчальний посібник. – К.: Україна, 2002.
  5. Музыченко П.П., Долматова Н.И. История государства и права Украины в вопросах и ответах. Учебное пособие. В 2-х ч. – Харьков: Одиссей, 1999.
  6. Мироненко О.М., Римаренко Ю. І., Усенко І. Б., Чехович В. А. Українське державотворення. Словник-довідник. – К.: Либідь, 1997.
  7. Іванов І. Історія держави і права України. Навчальний посібник. – К., 2003.


Додаткова література

  1. Алексєєв Ю.М., Кульчицький С.В., Слюсаренко А.Г. Україна на зламі історичних епох: Державотворчий процес 1985-1999 рр. – К., 2000.
  2. Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953 рр. : суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: У 2-х кн. – К., 1994.
  3. Білокінь С. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР: Джерелознавче дослідження (1917-1941 рр.). – К., 1999.
  4. Бойко В.Ф. “Мала” судова реформа в Україні: необхідність, сутність, проблеми та перспективи. – К., 2002.
  5. Винниченко В. Відродження нації: У 3-х ч. – К., 1990.
  6. Грушевський М.С. Історія України-Русі: У 11 т., 12 кн. - К., 1991-2000.
  7. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХУП-ХУШ ст.: кордони, населення, право. – К., 1994.
  8. Давня історія України: В 3-х т. / П.П. Толочко, Д.Н. Козак, С.М. Бібіков та ін. – К., 1997-2000.
  9. Исаев И.А. История государства и права России. – Полный курс лекций. – М., 1996.
  10. Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава і право України 1917-1920. – К., 1997.
  11. Котляр М.Ф. Історія давньоруської державності. – К., 2002.
  12. Кульчицький В.СМ. Державний лад і право в Галичині (в другій половині Х1Х – на початку ХХ ст.). – Львів, 1965.
  13. Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917-1919 рр. – К., 1995.
  14. Пашук А.Й. Організація судів на Україні в другій половині ХУП століття. – Харків, 1961.
  15. Пашук А.Й. Суд ї судочинство на Лівобережній Україні в ХУП-ХУШ ст. (1648-1782). – Львів, 1967.
  16. Скоропадський П. Спогади. – К., 1992.
  17. Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991.
  18. Тищик Б., Вівчаренко Б. Суспільно-політичний лад і право України у складі Речи Посполітої та Литовської держави. – Львів, 1996.
  19. Українська революція і державність (1917-1920 рр.). – К., 1998.
  20. Чехович В.О. Проблеми національно-державного будівництва України в роки непу. – Харків, 1995.
  21. Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Шемшученко Ю.С. (голова редкол.) та ін. – К., 1998-2003. – Т. 1-5.
  22. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків: У 3-х т. – К., 1991.
  23. Ярмиш О.Н. Каральний апарат самодержавства в Україні в кінці Х1Х – на початку ХХ ст. – Харків, 2001.