Схвалено Вченою Радого Інституту менеджменту та економіки "Галицька Академія", протокол №6 від 23 червня 2005 р. Я. М. Сащак С22 Господарське закон

Вид материала

Закон

Содержание 11. Строк дії та умови зміни, розірвання даного договору 12. Інші умови Протокол-розрахунок орендної плати Орендодавець: орендар Хмельницького, 59а Стаття 19 Закону передбачає Стаття 20 Закону передбачає Відповідно ст.20 Антимонопольного законодавства

Подобный материал:

• Схвалено Вченою Радою Центрального інституту післядиплом, 762.17kb.
• Програма державного іспиту освітньо-кваліфікаційний рівень, 844.71kb.
• Програма державного іспиту освітньо-кваліфікаційний рівень, 1164.64kb.
• Програма державного іспиту освітньо-кваліфікаційний рівень, 911.1kb.
• А. М. Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська юридична академія, 1578.44kb.
• Методичні рекомендації, 87.62kb.
• Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри менеджменту, протокол №10 від 12. 05. 2008, 645.42kb.
• Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд,, 6232.65kb.
• Хронюк Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом (протокол, 2912.22kb.
• Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, 4237.56kb.

11. СТРОК ДІЇ ТА УМОВИ ЗМІНИ, РОЗІРВАННЯ ДАНОГО ДОГОВОРУ

11.1. Даний договір укладено терміном на п'ять років, тобто

з"___" 2002 року до " " 2007 року.

11.2. Зміна або розірвання договору допускається тільки за погодженням сторін. Зміни і доповнення, що вносяться до договору розглядаються сторонами протягом 20 днів.

Н.З. Зміна умов договору чи його розірвання в односторонньому порядку не допускається, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору та свої зобов'язання за рішенням суд)' чи господарського суду.

'14. Договір може бути достроково розірвано тільки за згодою сторін, або на вимогу однієї із сторін за рішенням суду чи господарського суду у випадках передбачених чинним законодавством.

' 1-5. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після

107

закінчення терміну дії' договору він вважається продовжена на той самий термін і на тих самих умовах, які буї передбачені даним договором.

11.6. Даний договір припиняє свою дію :

• закінчення строку на який його було укладено;
  
• порушення умов договору ;
  
• приватизації об'єкта оренди (за участю Орендаря);
  
• загибелі об'єкта оренди ;
  
• достроково за згодою сторін або за рішенням суду господарського суду ;
  
• банкрутства Орендаря;
  
• невикористання орендованих приміщень протягом 3 місяців.
  

7. Реорганізація Орендодавця не є підставою для зміни у» або припинення цього договору.
   
8. У разі переходу права власності на орендовані приміщення,! Орендодавця до третіх осіб, протягом терміну дії цього догов він зберігає силу для нового власника приміщень
   

12. ІНШІ УМОВИ

12.1. Даний Договір укладено у двох оригінальних примірш
одному для кожної із сторін.

12.2. У випадках, не передбачених даним Договором,
керуються чинним цивільним законодавством.

12.3. Після підписання даного Договору всі попер
переговори за ним, листування, попередні угод»!
протоколи про наміри з питань, що так чи іна
стосуються даного Договору, втрачають юридичну силу,*

12.4. Усі виправлення за текстом даного Договору
юридичну силу лише при взаємному їх посві,
представниками сторін у кожному окремому випадку.

До цього договору оренди додаються наступні додатки, які єІ невід'ємною частиною:

• акт прийому-передачі приміщень (додаток №1 до договору
  
• акт розмежування балансової належності електрод (додаток №2);
  
• акт забезпечення енергоносіями (додаток №3);
  
• протокол-розрахунку орендної плати (додаток №4).
  

13. Юридичні адреси, банківські реквізити і підписи і

108

ОРЕНДОДАВЕЦЬ:

ОРЕНДАР:


мл.

мдх

Здав від Орендодавця :

Директ-а

Прийняв Орендар



Головний бухгалтер Гол
овнии інженер М.П.

М.П.


_к.

109

Додаток № 4

до договору оренди майна з
правом викупу № від

м.п.

м.а

/'

Договір оренди:

Сторони у договорі оренди - суб'єкти оренди є орендодавці та орендарі.

Орендодавцями (тобто органами та організаціями, що передають майно в оренду) є:

• ФДМ України, його регіональні відділення та представництва -щодо цілісних майнових комплексів, підприємств, їх струю■ уршх підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю;
  
• Органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами народних депутатів управляти майном - щодо майна, яке перебуває відповідно у власності Автономної Республіки Крим або у комунальній власності;
  
• Підприємства - і±:о> окремого індивідуального визначеного майна.
  

Лізинг - (від англійського Іеазе - оренда), як одна з прогресивних форм забезпечення товаровиробників засобами виробництва, є порівняно новим видом зобов'язання для нашої господарської системи.

Як різновид оренди, лізингові операції почали інтенсивно розвиватися в ряді країн (США, Японія, країни Західної Європи) в період після другої світової війни. Сьогодні вони стали невід'ємною частиною економіки у більшості промислово-розвинутих країнах та багатьох країнах, що розвиваються.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме майно і рухоме, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно До законодавства, в г.ч. продукція вироблена державним підприємством (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка системи комунікацій) не заборонена для вільного обігу на ринку.

(ЛНО) - О тратившій лізинг - це господарська операція

ФЗДчної .• юридичної особи (орендодавця), що передбачає

^еРедачу орендареві права користування основними фондами на

°к, що не перевищує строку їх повної амортизації з

ов'язковим поверненням таких основних фондів їх власнику

^Ля закінчення строку дії лізингової угоди.

111

Фінансовий лізинг (лізинг з повною окупністю ЛПО) - це! господарська операція фізичної чи юридичної особи, що| передбачає придбання орендодавцем на замовлення орендаря основних фондів з подальшою передачею їх у користуванв орендареві на сірок, що не перевищує строку повної амортизації таких основних фондів з обов'язковою передачею пран власності на такі основні фонди орендареві.

Договір лізингу укладається у письмовій формі або багатостороння угода за участю лізингодавця, лізингоодержувач та продавця об'єкта лізингу, або як двохстороння угода мі| лізингодавцем та лізингоодержувачем.

Закон дає широкий перелік істотних умов договору лізин до яких, зокрема, належать:

Найменування сторін.

Об'єкт лізингу! склад, вартість майна) умови на строки йо|

поставки.

Строк, на який укладається договір лізингу.

Розмір, склад та графік сплати лізингових платежів. Умов»|

перегляду.

Умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно

законодавством України.

Умови повернення об'єкту лізингу в разі банкруте

лізингоодержувача.

Умови страхування об'єкту лізингу.

Умови експлуатації та технічного обслуговува

модернізації об'єкта лізингу та надання інформації щодо

технічного стану.

Умови реєстрації об'єкту лізингу.

Умови повернення об'єкту лізингу чи його викупу ;|

закінченню договору.

Умови дострокового розірвання договору лізингу.

Умови надання відомостей про фінансовий

лізингоодержувача.

Відповідальність сторін.

Дата і місце укладення договору.

112

6.6.5. Договір про постачання електричної, теплової енергії та природного газу

Нормальна робота виробничих підприємств значною мірою залежить від безперервного постачання їх електричною, тепловою енергією та природним газом.

Електроенергія використовується для освітлення приміщень, державних і громадських організацій, вулиць і жилих будинків, а теплова енергія і природний газ для задоволення побутових потреб громадян. Відносини по забезпеченню громадян електричною, тепловою енергією та природним газом регулюються договором про надання комунальних послуг або становлять елемент житлових відносин. Для забезпечення раціонального використання цих видів ресурсів і дотримання правил користування ними важлива роль відводиться договорам на постачання енергії і природним газу.

Користування електричною і тепловою енргією допускається лише на основі договору, що укладається між енергопостачальною організацією і споживачем. Постачанням природного газу також здійснюється на основі договорів. Про це сказано в Правилах користування електричною енергією (1,999 р.) та Правилах користування тепловою енергією (1997 р.), Правилах подачі газу магістральним газопроводом і споживачам (1999 р.).

Предметом цього договору є електрична енергія у вигляді електричного струму і теплова енергія у вигляді пари або гарячої води. За договором постачання газом споживачам подається природний газ або штучний горючий газ.

Договір на постачання енергією або газом є консесуальним, двохстороннім і оплатним.

За договором постачання енергією та газом постачальна організація бере на себе зобов'язання безперервно подавати споживачеві через приєднану мережу електричну, теплову ^енергію та природний газ в обумовленій в договорі кількості та якості, а споживач зобов'язується оплачувати одержану енергію ^Та природний газ за встановленими тарифами, а також ^ПіДтримувати в належному стані свою енергетичну та газову ^мережу. Найголовніші права та обов'язки сторін при постачанні ^Нергії визначаються у договорах, що укладаються згідно з

113

типовими договорами. Головним обов'язком енергопостачальної організації є безперервне або за погодженим графіком постачання споживача електричною та тепловою енергією.

Кількість електроенергії зазначається в договорі згідн установленими лімітами відпуску енергії. У договорах на відпус^-теплової енергії у вигляді пари або гарячої води окрем зазначається кількість енергії, що йде на опалення, вентиляї гаряче водопостачання і технологічні потреби.

ДОГОВІР

на відпуск теплової енергії

"__" 200_р. № м.

Івано-Франківське ДМП "Івано-Франківс

теплокомуненерго", яке іменується надалі "Постачальником",

особі директора

діючого на основі статуту з однієї сторони і

"Постачальник" підтримує середньодобову температуру прямої води в тепломережі у відповідності з температурним графіком з відхиленням не більше плюс - мінус 3° С і не несе відповідальності при зриві теплопостачання при катастрофах, стихійних лихах, а також обмеженнях енергоносіїв через несвоєчасну оплату "Споживачами".

"Споживач" зобов'язується дотримуватись значення номінальних витрат тепла і мережної води не більше розрахункових значень, а також повертати зворотню воду з відхиленням температури плюс-мінус 3°С. "Споживач" під наглядом "Постачальника" проводить регулювання максимальних витрат мережної води регулятором, дросельною шайбою.

Границя відповідальності "Споживача" і "Постачальника" за стан і обслуговування теплового обладнання визначається їх балансовою належністю і оформляється актом розподілу границь обслуговування.

"Споживач" несе відповідальність за технічний стан і експлуатацію теплового обладнання, яке знаходиться у його підпорядкування, економне використання теплової енергії і дотримання оперативно-диспетчерської дисципліни, а також комплектність споруд і комунікацій теплових установок, розташованих на території "Постачальника" і інших організацій, зобов'язується щорічно проводити ремонт і наладку обладнання, контрольно-вимірювальних приладів і місцевих систем під контролем "Постачальника".

"Споживач" зобов'язується підтримувати в постійно справному стані регулятори температури, лічильники тепла і гарячої води, а також всю арматуру, проводити своєчасний їх ремонт, повірки і заміну, і кожного місяця з 26 по 31 число представляти "Постачальнику" показники лічильників гарячої води і тепла, журнал обліку теплової енергії. "Постачальник" має право вимагати позачергової повірки приладів обліку і контролю теплової енергії в випадку виявлення їх несправності або недостоЕЇрнесі показів. За період ремонту або повірки приладів обліку, розрахунок проюдиться розрахунковим методом на основі годинних теплових навантажень. У випадку непредставлення даних в Указаний термін, розрахунок за використану тегглоснергію проводиться згідно годинних теплових навантажень.

115

10.Приєднання тешювикористовуючих установок до тепломережі! проводиться "Споживачами" відповідно укладеного договору відпуск теплової енергії з дозволу "Постачальника" після технічног огляду з передачею йому необхідної виконавчої докумен Необхідною умовою приєднання являється також наявн підготовленого обслуговуючого персоналу на підприємстві або організації, та наявність приладів обліку теплової енергії, згідно !| вимогами "Тимчасових правил обліку відпускання і споя театової енергії".

Установку приладів обліку тепла і гарячої води "Споживач" проводити тільки по технічних умовах "Постачальника", узгоджує проект їх установки, а розрахунки з "Споживачем" показах приладів обліку - після прийняття їх в експлуатацію комісіє

11. "Споживачу" видається дозвіл на постійну експлуа тепловикористовуючих установок тільки після усунення виявлен ним дефектів та проведення двотижневого випробування, противному разі "Постачальник" має право припини теплопостачання..
    
12. Заповнення внутрішніх систем опалення хімічно оч (деаерованою) водою з тепломережі здійснюється "Споживач після пред'явлення актів про проведення гідравлічіЦ випробувань і промивок з дозволу і під контролем персон "Постачальника" і повинно проводитись до початку включе системи опалення, але не пізніше 20 вересня. Заповнення сис опалення і тепломереж на протязі опалювального проводиться за рахунок "Споживача".
    
13. "Споживач" зобов'язаний цілодобово безперешкодно допус представника "Постачальника" для нагляду і контролю?! раціональним використанням теплової енергії, технічним ст експлуатацією тепловикористовуючого обладнання і мереж, | перевірки тепловикористання, а також зобов'язується по ви "Постачальника" ліквідувати самовільно побудовані ото прибудови, гаражі, зелені насадження для нормального провед огляду і ремонту комунікацій.
    

14.Посадові особи 'Постачаїьника", мають право давати "Споя Приписи для обов'язкового усунення виявлених порушень, а' складати акт про марнотратне використання ним теплової енв і подавати в адміністративні комісії при міськвиконкомах,!

116

приймати міри впливу згідно цього договору та діючого законодавства. "Споживач" зобов'язується також не допускати без офіційного дозволу "Постачальника" підключення до своїх тепломереж інших споживачів.

За самовільне підключення до своїх тепломереж інших

споживачів, без дозволу "Постачальника", а також за споживання

тегшової енергії без відома "Постачальника" більше вказаних у договорі

максимальних годин навантажень або споживання теплової енергії при

відсутності договору, "Споживач" сплачує п'ятикратну вартість,

включаючи тарифну, за використану теплоенергію.

15.Розбір теплоносія з тепломереж через внутрішні системи опалення і

вентиляції категорично забороняється При відкритій системі

гарячого водопостачання, а також при розборі теплофікаційної

води з закритих систем теплопостачання або наявності витоків

води, "Споживач" оплачує усі понаднормативні витрати по

плановій собівартості. Наявність і кількість втрат, а також

самовільні витрати води в межах і тепловикористовуючому

обладнанні "Споживача" встановлює і визначає "Постачальник".

У випадку неможливості встановити час користування

живильною водою, або витоків із системи гарячого водопостачання,

рахунок пред'являється в межах строку позовної давності.

16."Постачальник" має право, заздалегідь попередивши "Споживача",

припинити повністю або частково подачу йому теплової енергії у

наступних випадках:.

а) неоплати рахунку за використану теплову енергію на протязі 3 днів з дня

його поступлення;

б) самовільного підключення до тепломереж субабонентських установок,

або їх окремих частин;

^в) марнотратства теплової енергії, розкрадання її, допущення втрат і

забруднення теплофікаційної води;

^г) присягання тепловикористовуючих установок до місця
установки приладів обліку;

Д) незадовільного стану тепловикористовуючих установок, які загрожують

аварією, або створюють загрозу для життя обслуговуючого персоналу; ^е) недопущення працівників "Постачальника" в приміщення, де

знаходиться тепловикористовуюче обладнання "Споживача" або до

приладів обліку теплоенергії;

117

ж) утримання приміщень, вузлів управління і техпідпілля, в якихі
проходять трубопроводи "Постачальника" в антисанітарному станіні
розміщення в них матеріалів і т, д.;

з) невиконання приписів "Постачальника";
и) аварійних і нланово-профілактичних ремонтів на магістральни

тепломережах, системах теплопостачання; к) несправності внутрібудинкових систем опалення, вентиляції

гарячого водопостачання; л) незалежно від стягнення пені теплопостачальна, організація моя

припинити опалення і підігрів води "Споживачеві" до повно

погашення ним заборгованості. 17."Споживач" зобов'язаний забезпечити повну оплату за опалення

підігрів води з усіх квартиронаймачів та орендаторів, які знаходяться |

приміщеннях, спорудах "Споживача" і не мають окремого договору і

відпуск теплоенергії з "Постачальником" та здійснюють розрахунки

теплоенергію з "Споживачем". 18.Тарифи на теплову енергію визначаються згідно з чинним законодав

України без будь-яких додаткових узгоджень з споживачами розмірів і

тарифів та термінів їх введення. 19.3а період профілактичного ремонту, який триває більше 1$ діб,

рік перерахунок оплати за підігрів води "Постачальником"

проводиться.

20. Плата утримується за спожиту теплоенергію в Гкал згідно тарифів і основі платіжних документів.
    
21. Розрахунок кількості теплової енергії приведений у додатку договору, є невід'ємною його частиною.
    
22. Всі розрахунки по діючому договору, а також санкції за порушення ви договору виконуються на підставі платіжних вимог - доручень
    

пред'являються у відділенні УСБ м. Івано-Франківська

на розрахунковий рахунок "Постачальника".

2600130011442 для оплати шляхом акцептного перерахуван|

плати з рахунку "Споживача" № р/р

МФО ідентифікаційний код , свідои

№ , податковий код .

При непоступленні платежу до визначеного в договорі - терл "Постачальник" приймає заходи претензійного і позовно характеру.

118

23. Оплату за використану теплоенергію "Споживач" зобов'язується проводити щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця. "Споживач" несе відповідальність перед "Постачальником" у випадку неоплати пред'явлених у банк рахунків на наступний день. За теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0.5% за кожен день просрочки.
    
24. Всі майнові суперечності по діючому договору вирішують-ся в судових і арбітражних органах
    
25. Цей договір укладений на термін" " 200 р. вступає
    

в дію з дня його підписання і рахується щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не поступить заява однієї з сторін про зміну, його перегляд або відмова. При бажанні "Споживача", змінити договірні умови на протязі року він зобов'язаний письмово повідомити про це "Постачальника" за місяць до терміну змін згідно чинного законодавства

26. Для постійного зв'язку з "Постачальником" і погодженням різних
питань, зв'язаних з відпуском і припиненням подачі теплової
енергії "Споживач" призначає свого відповідального
уповноваженого в
особі,

тел.

27.Договір укладений між постачальником і споживачем по забезпеченню теплоенергією може бути принижений тільки у двохсторонньому порядку або через арбітражний суд. При здачі об'єкту в експлуатацію договір рахується перерваним з будівельною організацією після отримання заявки на його переукладення від власника споруди [будови].

28. "Споживач" не має права допускати на тепломережах спорудження будівель, насаджень (дерев і кущів), складання матеріалів, проведення земляних робіт, а також постійне перебування людей у приміщеннях, через які пролягають тепломережі.
    
29. Витрати тепла в тепломережах, що належить споживачеві, відносяться на його рахунок.
    
30. Після закінчення опалювального сезону "Споживач", повинен провести технічне обслуговування і ремонт тепломереж, внутрішьобудинкових систем, вузлів управління, тепловикористовуючих установок, запірної та регулюючої арматури, що знаходяться на його балансі.
    

119

"Постачальник" ДМП "Івано-

Франківськтеплокомуненерго", вул. Богдана

Хмельницького, 59а

"Споживач"

31. Цей договір складається в двох екземплярах, один яких знаходиться у "Постачальника", а другий "Споживача".
    
32. Додаткові умови:
    

"Постачальник"

"Споживач"


М. П.

м. п.

перевезення, експедиції, на експлуатацію під'їзних колій, подачу і прибирання вагонів, залежно від видів транспорту, яким забезпечуються перевезення вантажів, пасажирів і багажу, перевози поділяються на: залізничні, внутрішньо-водними шляхами (річкові), морські, повітряні, автомобільні.

Крім того, перевезення у межах територіальної сфери дії однієї транспортної організації (наприклад, Львівської залізниці) вважаються перевезеннями місиевого сполучення. Перевезення двома чи декількома організаціями одного виду транспорту є перевезеннями у прямому сполученні, а перевезення за єдиним транспортним документом організаціями різних видів транспорту - перевезення у прямому змішаному сполученні.

На морському транспорті перевезення і буксирування бувають: каботажні між портами ГУАМ одного і того ж моря (малий каботаж). У закордонному сполученні - між портами країн ГУАМ та іноземними портами.

Кожен з видів транспорту є окремою господарською системою, яка взаємодіє з іншими транспортними системами.

Крім названих, одним із видів транспорту є трубопровідний транспорт, який здійснює перекачування нафти, газу, води або інших продуктів.

Статтями /908-910/ ЦК передбачено загальні норми про договори перевезення вантажів, пасажирів і багажу, та відповідальності сторін по цих перевезеннях здійснюється статутами, кодексами окремих видів транспорту і правилами, що видаються в установленому порядку. Зокрема на залізничному діє Статут залізниць (скорочено СЗ).

На річковому - Статут внутрішнього водного транспорту /СВВТ/, на повітряному - Повітряний кодекс України /ПК/.

Контрольні завдання та запитання для засвоєння матеріалу: 1- Дайте визначення поняття "система цивільно-правових

договорів. 2. Що таке цивільно-правовий договір? З- Поняття односторонні та двохсторонні договори. 4. Розкрийте поняття установчого договору. 5- Хто може виступати суб'єктом установчого договору? "■ Розкрийте поняття договору купівлі-продажу.

121

7. Які є форми договору купівлі-продажу?
   
8. Розкрийге визначення поняття зобов'язань договору оренди.
   
9. Дайте визначення поняття ф'ючерені та форвардні контракти.
   
10. Дайте визначення поняття "аукціон" та "опціон".
    
11. Розкрийте зміст оперативного та фінансового лізингу.
    
12. Розкрийте зміст договору перевезення.
    
13. Які види транспортних договорів ви знаєте?
    
14. Яка відповідальність сторін передбачена законодавством невиконання або неналежне виконання договору перевезе вантажів?
    

Лекція №7

6.7. Тема: Правові засади стримання недобросовісної конкуренції та обмеження монополізму в економіці

1. Правові форми стримання недобросовісної конкуренції.
   
2. Монопольне становище на ринку і зловживання ним.
   
3. Правовий статус Антимонопольного комітету та його органів.
   
4. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства.
   

Література

• В.С. Щербина, О.В. Щербина "Господарське законодавство України" (Збірник нормативних актів) К., 2001р.
  
• Антимонопольне законодавство (Бюлетень законодавства і юридичної практики України) К., Юрінком, Інтер, 2001р.
  
• Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 18.11.1997р.
  
• Закон України "Про Антимонопольний комітет України", із змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 13.07.2001р.
  
• Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності." Від 18.02.1992р. (ВВР) №21.
  

Антимонопольний комітет України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.

Антимонопольний комітет України підконтрольний Президенту України та підзвітний Верховній Раді України.

Антимонопольний комітет України щорічно подає Верховній Раді України звіт про свою діяльність.

Основними завданнями Антимонопольного комітету Украї­ни є:

123

• здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства;
  
• запобігання, виявлення і припинення порушень; антимонопольного законодавства;
  
• контроль за економічною концентрацією;
  
• сприяння розвитку добросовісної конкуренції.
  

Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність? відповідно до Конституції України, Закону України "Праї обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", Закону України "Пр захист від недобросовісної конкуренції".

6.7.1. Правові форми отримання недобросовісної конкуренції

Однією з правових форм отримання недобросовісне конкуренції, передбаченої цим Законом є діяльній Антимонопольного комітету, підпорядкованого Верховній Ра України. Антимонопольний комітет наділений широкил повноваженнями приймати обов'язкові до виконане підприємцями рішення.

З метою підтримки підприємництва та розвитку конкуреш Антимонопольний комітет України має право:

• визначати монопольне становище підприємців на товарнол ринку, в тому числі межі цього ринку; давати підприємця!) обов'язкові для виконання розпорядження про припинені) порушень антимонопольного законодавства та пр відновлення початкового становища, про примусовий по монопольних утворень, припинення неправомірних угод м»; підприємцями;
  
• давати органам управління обов'язкові для виконан розпорядження про скасування або зміну прийнятих нго неправомірних актів, про припинення порушень і укладені! ними угод, що суперечать антимонопольному законодавству;
  
• здійснювати контроль за дотриманням антимонопольвд вимог при створенні, реорганізації або ліквідації монопольне утворень, а також при придбанні часток (акцій, паїв),
  

124

можуть призвести до монопольного становища підприємця на ринку;

• вносити у відповідні органи влади і управління пропозиції щодо скасування ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності підприємців у разі порушення ними антимонопольного законодавства;
  
• приймати розпорядження про накладення штрафів у випадках, передбачених статтею 19 цього Закону;
  
• звертатися до суду чи господарського суду з позовами до підприємців у зв'язку з порушенням ними антимонопольного законодавства;
  
• давати рекомендації органам влади і управління щодо проведення заходів, спрямованих на розвиток підприємництва і конкуренції;
  
• здійснювати дії з метою контролю за дотриманням антимонопольного законодавства."²
  

За статтею 16 "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності" у випадках, коли суб'єкти господарювання зловживають монопольним становищем на ринку, Антимонопольнии комітет України і його територіальні відділення мають право прийняти рішення про примусовий поділ монопольних утворень.

Рішення Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень про примусовий поділ підприємств (об'єднань тощо) підлягає виконанню у встановлений строк, який не може бути менше шести місяців. Реорганізація монопольного утворення, що підлягає примусовому поділу, здійснюється на його розсуд за умови усунення монопольного становища цього утворення на ринку.

Антимонопольнии закон передбачає також відшкодування збитків потерпілому, завданих йому господарськими суб'єктами ^в результаті їх монопольного положення або недобросовісної конкуренції.

Стаття 19 Закону передбачає, що штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб накладаються

аконі "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій Діяльності". - Ст. 11.

125

Антимонопольним комітетом України у розмірі відсотків виручки суб'єкта господарювання від

реалізації'

продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що * передував року, в якому накладається штраф;

• за вчинення дій, які є зловживанням монопольним становищем* на ринку, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання-рішень Антимонопольного комітету України і йопв територіальних відділень про припинення порушень! антимонопольного законодавства, відновлення початковог стану або зміну угод;
  
• за створення, реорганізацію (злиття, приєднання), ліквідаці суб'єктів господарювання (у тому числі господарсько товариства, асоціації, концерну або іншого об'єднай підприємств), вступ одного або декількох суб'є господарювання в об'єднання, придбання чи набуття бу. яким іншим способом у власність, одержання в управлі (користування) часток (акцій, паїв) та активів (майна) вигляді цілісних майнових комплексів суб'єк господарювання чи їх структурних підрозділів, а також; оренду цілісних майнових комплексів суб'єк господарювання чи їх структурних підрозділів без згоди на. Антимонопольного комітету України.
  

Стаття 20 Закону передбачає адміністратиг відповідальність посадових осіб та громадян, які займа підприємницькою діяльністю. Посадові особи органів держ влади, органів місцевого самоврядування та орг адміністративно-госнодарського управління та конт підприємств, установ, організацій, а також громадяни, займаються підприємницькою діяльністю без створе: юридичної особи, несуть адміністративну відповідальність зг'. з законодавством за:

- зловживання монопольним становищем на ри: антиконкурентні узгоджені дії, неподання, несвоєч подання або подання за відомо недостовірної інфор» Антимонопольному комітету України і територіальним відділенням.

126

б. 7.2. Монопольне становище на ринку і зловживання ним

Монопольне становище суб'єктів господарювання на ринку визначається для всіх видів товарів виробничого призначення, а також обігу капіталів (фінансів, цінних паперів) в межах території України.

Монопольне становище суб'єктів господарювання на ринку для видів товарів народного споживання, а також для всіх видів робіт визначається Антимонопольним Комітетом України та його територіальними управліннями в межах адміністративної області або автономії.

Зловживанням монопольним становищем вважаються:

• нав'язування умов договору, які ставлять контрагентів (споживача і постачальника; продавця і покупця; замовника і виконавця) в нерівне становище, або додаткових умов, що не відносяться до предмету договору, в т.ч. нав'язування товару, не потрібного контрагенту;
  
• часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару при відсутності альтернативних джерел постачання або збуту, що призвели або можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;
  
• інші дії, що призвели або можуть призвести до створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) інших суб'єктів господарювання;
  
• встановлення дискримінаційних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, що обмежують права окремих споживачів;
  
• встановлення монопольно високих цін (тарифів, розцінок) на свої товари, що призвело або може призвести до порушень прав споживачів;
  
• встановлення монопольно низьких цін (тарифів, розцінок) на свої товари, що призвело або може призвести до обмеження конкуренції.
  

6.7.3. Правовий статус Антимонопольного комітету

Антимонопольний комітет України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, метою діяльності "кого є забезпечення державного захисту конкуренції у "ідприємницькій діяльності.

127

Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та десяти (10-ти) державних уповноважених.

З числа державних уповноважених призначається перший заступник та три заступники Голови Антимонопольного комітету України.

Антимонопольний комітет України утворює територіальні відділення.

Антимонопольний комітет України і його територіальні V відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова комітету.

Антимонопольний комітет України, його територіальні .,'• відділення є юридичними особами, мають розрахункові та інші у рахунки в установах банку, печатки із зображенням Державного _г" герба України та своїм найменуванням.

Антимонопольний комітет України здійснює завдання, які покладені на нього:

• контролює дотримання антимонопольного законодавства при. здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання та при реалізації повноважень органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю щодо суб'єкті господарювання;
  
• контролює дотримання антимонопольного законодавства процесі економічної концентрації, зокрема, при створен реорганізації ліквідації суб'єктів господарювання, встуї одного або кількох суб'єктів господарювання в об'єднання п перетворенні органів влади, органів місцево самоврядування, органів адміністративно-господарсько управління та контролю в об'єднання суб'єкт: господарювання, придбанні або набутгі будь-яким інш:~ способом у власність, одержанні в управління (користуванн".' часток (акцій, паїв), активів (майна) у вигляді цілісн майнових комплексів суб'єктів господарювання;
  
• в межах своїх повноважень розглядає справи про порушен антимонопольного законодавства та приймає рішення результатами розгляду;
  

128

• звертаегься до суду або господарського суду з позовними заявами у зв'язку з порушенням антимонопольного законодавства, надсилає правоохоронним органам матеріали про порушення законодавства, що містять ознаки злочину;
  
• дає рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, щодо припинення дій (бездіяльності), що містять ознаки порушень антимонопольного законодавства, усунення наслідків цих порушень у визначені Комітетом строки;
  
• узагальнює практику застосування антимонопольного законодавства, розробляє пропозиції щодо його удосконалення;
  
• систематично інформує населення України про свою діяльність;
  
• затверджує кошторис доходів і видатків Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень;
  
• бере участь в укладанні міждержавних угод, розробці і реалізації міжнародних проектів та програм.
  

Повноваження Антимонопольного комітету України. Антимонопольний комітет України в межах своєї компетенції має право:

• видавати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання рішення про припинення порушень антимонопольного законодавства та відновлення початкового становища, про примусовий поділ монопольних утворень;
  
• визначати межі товарного ринку, а також монопольне становище суб'єктів господарювання на ньому;
  
• вносити до органів влади обов'язкові для розгляду подання щодо скасування ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання уразі порушення ними антимонопольного законодавства;
  
• накладати штрафи, застосовувати санкції у випадках, передбачених законом;
  
• приймати нормативно-правові акти відповідно до його компетенції, зокрема з питань антиконкурентних узгоджених дій, зловживань монопольним (домінуючим) становищем на
  

129

ринку, дискримінації органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, провадження у справах про порушення антимонопольного законодавства порядку виконання перевірки, перегляду та оскарження рішень Антимонопольного комітету України, а також недобросовісної конкуренції, обов'язкові для виконання органами влади, оріанами місцевого самоврядування та контролю, суб'єктами господарювання, контролювати їх виконання, надавати і роз'яснення щодо їх застосування.

6.7.4. Відповідальність за порушення Антимонопольного законодавства.

До суб'єктів господарювання застосовуються такі санкції я| майнова відповідальність та організаційно-господарська санкції Майнова відповідальність наступає за зловживання монополь» становищем на ринку, укладення неправомірних угод мі контрагентами - на яких накладається штраф у розмірі до 5? виручки господарюючого суб'єкта від реалізованої продукіі (робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, якому накладається штраф.

За несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірно інформації Антимонопольному комітету України і йоії територіальним відділенням у розмірі до половини відсот виручки суб'єкта господарювання від реалізації продук (товарів, робіт, послуг) за останній звітний, що передував року, якому накладається штраф.

У разі, якщо обчислення виручки суб'єкта господарюва неможливе або виручка відсутня, штрафи накладаються в роз» до десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Рішення про накладення штрафів у розмірах понад тисячу| оподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаю! виключно Антимонопольним комітетом, адміністратив» комітетом, адміністративними колегіями на їх засіданнях.

Відповідно ст.20 Антимонопольного законодавства поса особи органів державної влади, органів місцец самоврядування та органів адміністративно-господарськй управління та контролю, підприємств, установ, організа 130

а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, несуть адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених статтями 4-6 цього Закону, неподання, несвоєчасне подання або подання за відомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України і його територіальних відділень.

Штрафи стягуються в судовому порядку.

Прибуток, незаконно одержаний суб'єктами

підприємницької діяльності в результаті порушення статей 4 і 5 цього Закону на підставі ст.21 стягується судом або господарським судом до державного бюджету.

Збитки, заподіяні зловживанням монопольним становищем, антиконкурентними узгодженими діями, дискримінацію суб'єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю, підлягають відшкодуванню згідно ст. 22 цього Закону та цивільного законодавства України. Заходи майнової відповідальності застосовуються господарським судом за позовами Антимонопольному комітету.

Організаційно-господарські санкції застосовуються за порушення Антимонопольного законодавства самим Антимонопольним комітетом так і відповідними органами влади управління (скасування ліцензій, припинення зовнішньо­економічної діяльності.

Скасування ліцензій здійснюється органами, які видають ліцензії на провадження певних видів підприємницької діяльності.

Контрольні завдання та запитання для засвоєння матеріалу: 1- Дайте визначення поняття Антимонопольний комітет

України. ' Які ви знаєте правові форми стримання недобросовісної

конкуренції? - Якій державній установі підконтрольний та підзвітний Антимонопольний комітет України?

131

1

4. Якими функціями оперує Антимонопольний комітет України?
   
5. Роль та значення Антимонопольного комітету України.
   
6. Які ви знаєте основні види зловживань монопольним становищем?
   
7. Правовий статус Антимонопольного комітету України.
   
8. Які завдання покладені на Антимонопольний комітет України?
   
9. Хто може оскаржити акт Антимонопольного комітету« України?
   
10. Які ви знаєте види відповідальності за порушення Антимонопольного законодавства ?
    

132

Лекція №8 6.8.