Е. А. Зінь регіональна економіка
| Вид материала | Документы |
- Опис кредитного модуля (дисципліни), 179.54kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни розміщення продуктивних сил та регіональна економіка, 315.09kb.
- Закони та закономірності розміщення продуктивних сил, 40.74kb.
- Завдання для контрольної роботи з дисципліни “Регіональна економіка” студентів заочної, 31.81kb.
- Екзаменаційні питання (завдання контрольної роботи) з курсу «Регіональна економіка», 184.59kb.
- Перелік екзаменаційних питань з курсу «Регіональна економіка», що потребують розгорнутої, 27.33kb.
- Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни " Регіональна економіка" для студентів, 3057.55kb.
- Металургійний комплекс України, його структура І стан; Роль машинобудівного комплексу, 23.01kb.
- Економіка праці й, 310.16kb.
- Місце І роль курсу «Розміщену продуктивних сил та регіональна економіка» в системі, 2468.31kb.
Інноваційна діяльність
Інноваційна діяльність спрямована на використання результатів наукових досліджень та розробок, забезпечує випуск на ринок нових конкурентноздатних товарів і послуг. Під інновацією розуміють: ново-створені, застосовані або вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного чи комерційного характеру, що істотно поліпшують структуру, якість виробництва і соціальної сфери.
Інноваційну діяльність можуть здійснювати фізичні і юридичні особи України, іноземних держав, які залучають у сферу цієї діяльності майнові та інтелектуальні цінності, вкладають кошти в реалізацію інноваційних проектів. До об'єктів інноваційної діяльності відноситься
245
Е. А. Зінь
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
розробка інноваційних програм і проектів, створення нових інтелектуальних продуктів, вдосконалення видобутку, переробки та використання сировинних ресурсів, вдосконалення виробничого обладнання, обґрунтування виробничих, адміністративних та комерційних рішень, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва, позитивно впливають на соціальні процеси. В процесі інноваційної діяльності здійснюється формування ринку збуту товарної продукції.Інноваційний механізм соціально-економічного розвитку являє собою систему заходів, спрямованих на всебічний розвиток людського потенціалу, підтримку науково-технічної діяльності, організацію інформаційного менеджменту, модернізацію промисловості та орієнтацію її потужностей на нововведення, формування у суспільстві інноваційних потреб споживчого характеру.
Для оцінки стану інноваційної діяльності застосовують такі основні показники: обсяги виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (грн.), в т.ч. в складі державних науково-технічних програмах та регіональних науково-технічних програмах; кількість нових на-уково-місткйх технологій, що впроваджені на підприємствах і в організаціях регіону; освоєно нових видів продукції; заключено ліцензійних угод; отримано патентів на винаходи; кількість гехнополісів (технопарків).
В 2005 р. Верховною Радою України затверджено склад якісних (відносних) показників, які рекомендовано використовувати для оцінки стану інноваційної діяльності:
- частка витрат на інноваційну діяльність у загальному обсязі витрат на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг);
- частка витрат на виконання завдань програм та державного замовлення з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності у загальному обсязі витрат на інноваційну діяльність;
- частка інноваційних капітальних вкладень у загальному обсязі капітальних вкладень на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг);
- частка капітальних вкладень на виконання завдань програм з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та державного замовлення у загальному обсязі інноваційних капітальних вкладень;
246
Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА
- частка освоєних у процесі виконання завдань програм та державного замовлення з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності і поставлених на ринок найменувань інноваційної продукції у загальній кількості найменувань інноваційної продукції;
- частка інноваційної продукції (робіт, послуг) у загальному обсязі реалізованої продукції (робіт, послуг);
- частка принципово нової продукції (робіт, послуг) у загальному обсязі реалізованої інноваційної продукції (робіт, послуг). Сучасний розвиток суспільства неможливий без інтелектуальної
складової, без трансформації результатів творчої діяльності у конкретні результати праці. У економічно розвинених державах понад 80% приросту валового внутрішнього продукту припадає на долю патентів, реалізованих у конкретних проектах і технологіях. Інвестування у науково-дослідну діяльність стало головним фактором підвищення продуктивності виробництва в усіх розвинених країнах світу. Термін окупності інвестицій у науково-дослідні роботи складає 1,25-КЗ роки, що характеризує високий рівень їх економічної ефективності, значно перевищує загальний рівень економічної ефективності капітальних вкладень. У таких державах процес нововведень охопив практично всі сторони суспільного життя, створюючи передумови для формування так званих інноваційних суспільств. Водночас розвиток таких соціальних сфер, як освіта, культура, зростання заробітної плати, прожиткового рівня, споживчих можливостей населення тощо, створюють передумови для активізації розвитку економіки.
На Україні впродовж тривалого часу визначилась тенденція до втрати передових позицій в галузі науки та інновацій. Започаткована модель соціально-економічного розвитку, побудована на екстенсивній основі, виявилася нездатною забезпечити істотне зростання обсягів ВВП на душу населення. Все це негативно позначається на соціальній сфері, на життєвому рівні людей.
Недосконалими залишаються економічні методи впливу на розвиток інноваційної діяльності, фінансування наукової діяльності. Наукові установи позбавлені державної підтримки, в результаті чого значна кількість учених, досвідчених інженерів виїхали в інші країни, що
247
Е. А. Зінь
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
привело до значних втрат. У вітчизняній інноваційній сфері відсутня ефективна інфраструктура сприяння трансформації науково-технічних розробок у конкурентноспроможні інноваційні продукти. Промислові підприємства економічно не зацікавлені у використанні результатів наукових досліджень. Придбанням та використанням інновацій займається лише 14-15% усіх промислових підприємств.Про стан недостатнього впровадження інноваційних розробок з використанням новітніх наукових результатів свідчать такі дані. Із загальної кількості підприємств, що впроваджували інновації тільки 12-14% зайняті впровадженням комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, тобто таких, які визначають високий рівень продуктивное і і праці при мінімальних затратах, 23-25% загальної кількості підприємств зайняті впровадженням нової техніки. Решта підприємств тільки освоювали виробництво нових видів продукції. Відповідним чином використовуються фінансові ресурси, що спрямовуються у інноваційні процеси. На придбання нових технологій витрачається тільки 3-5% загального обсягу інноваційних витрат у промисловості. В основному (60-65 % загального обсягу інноваційних витрат) кошти спрямовуються на придбання машин, обладнання, установок, на виконання інших робіт, пов'язаних з впровадженням нової техніки та технології виробництва, такий стан інноваційної діяльності не забезпечує збільшенню випуску вітчизняної продукції, що відповідає сучасному ринку. Залишається високою собівартість цієї продукції. Винаходи та ноу-хау українських науковців продовжують реалізовуватися головним чином на регіональному рівні.
Фінансування діяльності, що пов'язана із науковими розробками, є недостатньою і характеризується такими показниками. За період з 1999 р. по 2003 р. бюджетні асигнування зменшились з 2,3% ВВП до 0,39% ВВП. Тоді як Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1998 р.) передбачено виділення бюджетних асигнувань на науку в розмірі 1,7% ВВП. Особливо у важкому стані опинилося фінансування наукових розробок у вищих навчальних закладах та галузевих науково-дослідних інститутах.
Порівнюючи розвиток науки та інноваційної діяльності в Україні з тенденціями, що мають місце у США, Росії, країнах ЄС, Далекого
248
Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА
Сходу, Південно-Східної Азії, слід відзначити, що Україна наблизилась до групи відсталих держав. Затягується процес інституційних перетворень системи науково-технічного і кадрового забезпечення економіки України відповідно до умов світового ринку. Критичної межі досягла зношеність парку наукового обладнання та матеріально-технічної бази науки, внаслідок чого наукова складова національної конкурентоспроможності неухильно знижується.
У той час, коли у всіх розвинених державах спостерігається виразна переорієнтація державної політики на використання наукових знань як головного ресурсу економічного зростання, науково-технічний потенціал України доведений сьогодні до критичного стану. Ліквідовано Державний інноваційний фонд незначні кошти виділяються для Державного фонду фундаментальних досліджень, відсутні фонди підтримки наукових ініціатив, фінансово-кредитні компанії та венчурні фонди.
Вимагає перегляду практика законодавчої підтримки у вигляді податкових пільг окремих територій і цілих галузей виробництва. Такі пільги мають надаватися інноваційним програмам і проектам, а також спеціальним зонам, бізнес-інкубаторам та інноваційним структурам. Існуюча податкова система в державі не стимулює залучення коштів комерційних банків і бізнесових структур на підтримку інноваційної діяльності. Залишається низьким престиж наукової праці та соціальний статус науковців. Не виконуються норми закону щодо встановлення відповідного рівня заробітної плати наукових працівників: базовий середній рівень заробітної плати науковця має бути на рівні подвійної заробітної плати працівників промисловості.
Інноваційні процеси мають спрямовуватися на докорінну модернізацію вітчизняної промисловості. її потенціал високий, проте країна займає тільки 53 місце у світовому списку конкурентоспроможності. Більш як 60% основних виробничих фондів фізично зношені, і на такому обладнанні неможливо освоювати і випускати принципово нову продукцію, застосовувати будь-які нововведення. Інноваційній моделі розвитку суспільства нема альтернативи, щоб забезпечити науково-технічний, економічний та соціальний прогрес України, ввести в дію
249
Є. А. Зінь
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
невикористані творчі ресурси народу, надати перевагу освіті та культурі, звузити сферу діяльності тіньової економіки, сприяти підвищенню рівня соціальної захищеності населення.Верховною Радою України прийнято низку законів та постанов, що визначають принципи, завдання та механізми реалізації державної політики в галузі науково-технічної ті інноваційної політики. Пріоритетні напрями інноваційної діяльності, правові, економічні та організаційні засади її реалізації визначені в Законі України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» (2003 p.). Створена правова база для концентрації ресурсів держави на провідних напрямах науково-технологічного оновлення виробництва та сфери послуг, забезпечення внутрішнього ринку наукоємною продукцією та виходу з нею на світовий ринок.
Пріоритетні напрями інноваційної діяльності складаються із стратегічних та середньосгрокових напрямів. Стратегічні напрями діяльності розраховані на тривалу перспективу (не менше десяти років) передбачають здійснення діяльності щодо забезпечення соціально-економічного зростання держави на основі науково-ирогнозного аналізу світових тенденцій соціально-економічного та науково-технічного розвитку з урахуванням можливостей вітчизняного інноваційного потенціалу. До стратегічних напрямів діяльності входять:
- модернізація електростанцій; нові та відновлювані джерела енергії; новітні ресурсозберігаючі технології;
- машинобудування та приладобудування як основа високотехноло-гічного оновлення всіх галузей виробництва; розвиток високоякісної металургії;
- вдосконалення хімічних технологій, нові матеріали, розвиток біо-технологій;
- високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості;
- охорона і оздоровлення людини та навколишнього середовища;
- розвиток інноваційної культури суспільства. Середньострокові напрями діяльності розраховані на реалізацію
протягом найближчих трьох-п'яти років інноваційного оновлення
250
Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА
промислового, сільськогосподарського виробництва та сфери послуг шодо освоєння випуску нових наукоємних товарів та послуг з високою конкурентоспроможністю на внутрішньому на зовнішньому ринках. Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності формуються в рамках стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності. За своїми масштабами, направленістю та специфікою реалізації середньострокові напрями діяльності можуть бути пріоритетними напрямами інноваційної діяльності загальнодержавного, галузевого або регіонального рівнів.
Нині в Україні розроблено низку програм підтримки фундаментальних і прикладних досліджень. Передбачається створення системи наукових закладів, що розроблятимуть перспективні нововведення; розширення сфери міжгалузевої та міждержавної наукової кооперації; комерційне використання результатів наукових досліджень, вдосконалення механізмів зв'язку наукових центрів з виробництвом.
Для покращення ситуації, що склалася, намічено здійснити модернізацію перспективних для української економіки підприємств, істотно розширити науково-дослідний сектор виробничої сфери, створити дійову систему управління потоками науково-технічної інформації. Часто науковці не мають ні досвіду, ні можливостей для самостійного просування свого інтелектуального продукту на ринок. Але здійснення цього процесу неможливо без використання сучасних маркетингових технологій, що вимагає залучення до маркетингової діяльності досвідчених фахівців. Вони мають кваліфіковано оцінити комерційну привабливість нових розробок, визначити орієнтовану вартість прав інтелектуальної власності, надавати проектам реальну маркетингову та фінансову підтримку. Необхідно концентрувати сили на вдосконалення освітнього пронесу, враховуючи, що протягом останніх 10 років зруйнований науко-
о-технічний потенціал. Загальна кількість працівників наукових ор-
анізацій, за офіційною статистикою, скоротилася у 2,3 рази, зокрема кгорів і кандидатів наук — у 2,5 рази, продовжують згортати наукові
°зробки з багатьох напрямів. Поступово знижується професійний рі-ь задіяних в інноваційному процесі вчених та науково-технічних
Рацівників. Разом із тим, інноваційний розвиток економіки потребує
251
Е. А. Зінь
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
постійного підвищення рівня освіти та кваліфікації. Потрібно оптимі-зувати діючу в нашій державі систему перепідготовки та підвищення кваліфікації, сприяти демократизації навчально-виховного процесу.Запровадження системи інноваційної освіти має створити умови, коли не тільки відомі вчені, дослідники, провідні конструктори та технологи, а й рядові співробітники будуть займатися раціоналізаторською та винахідницькою діяльністю в інтересах свого підприємства, працювати над підвищенням якості продукції, зниженням її собівартості.
Позитивним має стати впровадження позитивного досвіду західних держав, де впроваджуються новітні комп'ютерні технології, котрі забезпечують створення єдиного інформаційного середовища. їх застосування в декілька разів скорочує терміни розробки та реалізації наукоємної продукції, на третину підвищує ефективність виробництва, радикально розв'язує проблему якості та конкурентоспроможності продукції.
На часі модернізація системи освіти, наближення її якості до потреб внутрішнього розвитку країни, зокрема цивілізованої ринкової економіки. Стає необхідним сформування таке середовище, в якому суспільний статус кожної людини визначатиметься рівнем її освіти, набутими знаннями та вмінням застосовувати їх на практиці. Культура праці, необхідні для професійної діяльності знання, практичні навички та творчі здібності — необхідні умови для визначення місця кожної особи у суспільстві. На жаль мало робиться для пошуку та всебічної підтримки талановитої молоді. Залучення молоді до інноваційних процесів, створення умов для здобуття вищої освіти, для реалізації своїх прагнень вчитися послужать надійною основою для майбутнього економічного зростання України. Враховуючи фінансову складність в роботі вищих навчальних закладів, що примушує молодь сплачувати певні кошти за навчання -— з одного боку, з іншого — значна вартість навчання в умовах недостатньої матеріальної забезпеченості людей, обмежує поступлення молоді у вищі навчальні заклади, особливо молоді із сільської місцевості. Необхідно запровадити пільгове кредитування студентів на період навчання у вищій школі, на період здобуття ними вищої освіти.
Інноваційна модель розвитку економіки потребує подальшого розповсюдження досвіду організації роботи спеціальних творчих
252
Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА
253
Е. А. ЗіньРЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Кошти державного та місцевого бюджетів незначні —
загаль-ного обсягу. Також незначними є вкладання в основний капітал коштів іноземних інвесторів і
та кредитів банків, позик (біля 5 %).У загальному обсязі інвестиції в основні галузі економіки розподілені таким чином. Інвестиції у промисловості складають 35-40% загального обсягу, в сільському господарстві — 8-13%, в житловому господарстві — 15-16%, в соціальній сфері — 12-14%. За період впровадження ринкових методів господарювання значно змінилися обсяги інвестицій в основних галузях економіки. За період 1990-2004 pp. загальний обсяг інвестицій скоротився в 1,8 рази і зменшення обсягів інвестицій відмічено в промисловості, на транспорті, в житловому господарстві, в соціальній сфері. Перестало бути сферою інвестиційної привабливості сільське господарство.
Трансформація економічних відносин привела до ускладнення стану у будівництві. Приватизація державних підприємств, відсутність коштів для оновлення, модернізації виробництва не дозволяла забезпечити розширення та реконструкцію існуючих виробничих потужностей. Основні фонди переважної більшості підприємств зношені, використовуються відсталі технологічні системи. Будівельні організації залишилися не завантаженими, деякі з них розпадалися. Відповідно скоротилися обсяги робіт проектних організацій.
Інвестиції в основний капітал на території окремих регіонів мають певні особливості, дані наведені в таблиці 4.17.
За період 1990-2004 pp. відмічено скорочення загального обсягу інвестицій в 1,7-2,4 рази на території усіх регіонів за виключенням м. Києва. Найбільше скорочення (в 2,4 рази) відбулося в Поліському регіоні, особливо в Житомирській (в 5,5 рази), Сумській (в 2,9 рази), Чернівецькій (в 2,6 рази) областях. Значне скорочення обсягу інвестицій (в 2,3 рази) відмічено в Степовому регіоні, особливо в Херсонській (в 4,3 рази), Кіровоградській (в 2,8 рази), Запорізькій (в 2,6 рази) областях. На території Криму обсяг інвестицій зменшився в 2,4 рази, майже вдвічі зменшилися обсяги інвестицій на території Подільського та Донбаського регіонів. Виключення становить м. Київ, де обсяг інвестицій за визначений період зріс в 2,2 рази.
254
Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА
Таблиця 4.17
Інвестиції в основний капітал за регіонами
Джерело: [130].
255
Е. А. Зінь
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Наявність значних розбіжностей у використанні інвестицій в залежності від територіального розташування регіону також підтверджується за допомогою показника, інвестиції в основний капітал на одну особу (в грн.) (табл. 4.18).Таблиця 4.18
Інвестиції в основний капітал на одну особу в 2004 р. за регіонами
| Регіони | Інвестиції на одну особу, грн. | % до значення показника по країні |
| Поліський | 1193 | 74,5 |
| Подільський | 1219 | 76,1 |
| Степовий | 1483 | 92,6 |
| Карпатський | 1041 | 65 |
| Донбаський | 1508 | 94,1 |
| Крим | 1376 | 85,9 |
| м. Київ | 5307 | 331.3 |
| Усього по Україні | 1602 | 100 |