Е. А. Зінь регіональна економіка
| Вид материала | Документы |
- Опис кредитного модуля (дисципліни), 179.54kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни розміщення продуктивних сил та регіональна економіка, 315.09kb.
- Закони та закономірності розміщення продуктивних сил, 40.74kb.
- Завдання для контрольної роботи з дисципліни “Регіональна економіка” студентів заочної, 31.81kb.
- Екзаменаційні питання (завдання контрольної роботи) з курсу «Регіональна економіка», 184.59kb.
- Перелік екзаменаційних питань з курсу «Регіональна економіка», що потребують розгорнутої, 27.33kb.
- Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни " Регіональна економіка" для студентів, 3057.55kb.
- Металургійний комплекс України, його структура І стан; Роль машинобудівного комплексу, 23.01kb.
- Економіка праці й, 310.16kb.
- Місце І роль курсу «Розміщену продуктивних сил та регіональна економіка» в системі, 2468.31kb.
Важливе значення для життя людей має забезпечення охорони атмосферного повітря — одного із основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.
Закон України «Про охорону атмосферного повітря» (2001 р.) створює правову основу діяльності, спрямованої на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.
Визначений зміст діяльності в галузі стандартизації та нормування, що необхідно впроваджувати з метою встановлення комплексу
123
Е. А. Зінь
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
обов'язкових норм, правил, вимог до охорони атмосферного повітря від забруднення та забезпечення екологічної безпеки.Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря дає можливість: забезпечити безпечне навколишнє природне середовища та запобігання екологічним катастрофам; реалізацію єдиної науково-технічної політики в галузі охорони атмосферного повітря від забруднення; забезпечити безпеку господарським об'єктам та запобігати виникненню аварій та техногенних катастроф; впроваджувати та використовувати сучасні екологічно безпечні технології.
У галузі охорони атмосферного повітря рекомендовано встановлювати такі норми:
- норми екологічної безпеки атмосферного повітря;
- норми гранично допустимих викидів в повітря забруднюючих речовин; норми гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів, стаціонарних та пересувних джерел, що здійснюють викиди забруднюючих речовин.
Заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря повинні включати вплив на роботу транспорту підприємств агропромислового комплексу, а також підприємств, що здійснюють видобування надр, проведення вибухових робіт тощо.
Підприємства, організації та громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря;
- вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів, впроваджуючи систему ефективного контролю за станом атмосферного повітря;
- забезпечувати здійснення інсгруменгально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та оцінювати ефективність роботи газоочисних установок;
- здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення
124
Розділ З
природні ресурси, їх використання та охорона
газопилового потоку від забруднюючих речовин і оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням норм гранично допустимих викидів забруднюючих речовин. Для забезпечення охорони атмосферного повітря законодавством України передбачені та впроваджуються економічні заходи. Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані сплачувати в бюджет штраф за забруднення навколишнього природного середовища; відшкодовувати збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря. Підприємствам, організаціям та громадянам надаються податкові, кредитні та інші пільги у разі впровадження ними маловідходних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій з метою скорочення викидів забруднюючих речовин та зменшення негативного впливу на атмосферне повітря •
3.10. Чорнобильська катастрофа та її наслідки
Величезної шкоди населенню та народному господарству України завдала Чорнобильська катастрофа — найбільша у світі техногенна ядерна катастрофа. Особливо постраждали території Поліського регіону.
Унаслідок чорнобильського вибуху в Україні було радіаційно забруднено більше ніж 2300 населених пунктів, розташованих на території 12 областей. Чорнобильська катастрофа порушила нормальну життєдіяльність і виробництво в багатьох регіонах України, Білорусі і Росії, призвела до зниження виробництва електроенергії для потреб економіки. Істотні збитки було завдано сільськогосподарським і промисловим об'єктам, постраждали лісові масиви і водне господарство. Але ніякими фінансовими розрахунками не виміряти людське горе, пов'язане зі смертю чи втратою здоров'я ліквідаторів аварії, із хворобами дітей, зі страхом згубних, наслідків катастрофи.
У 1986 р. було евакуйовано майже 116 тис. чоловік, унаслідок чого виникла проблема додаткового будівництва житла для переселенців. У 1986-1987 роках для них було збудовано близько 15 тис.
125
Е. А. Зінь
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
квартир, гуртожитків для більш ніж тисячі чоловік, 23 тис. споруд, приблизно 800 установ соціальної та культурної сфери. Замість відселеного міста Прип'ять для персоналу Чорнобильської АЕС побудовано нове місто Славутич.Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС тільки в Рівненській області забруднено радіонуклідами території Березнівського, Володими-рецького, Дубровицького. Зарічненського, Рокитнівського і Сарненсь-кого районів загальною площею 1,2 млн. га, в тому числі 290 тис. га сільськогосподарських угідь, 500 тис. га лісових масивів. Спостереженнями встановлено надзвичайно високе надходження радіаційних елементів в організм людини через харчові продукти (м'ясо, молоко), особливо продукти лісу (ягоди, гриби). На інтенсивність розповсюдження радіонуклідів в системі «грунт-рослина» великою мірою впливають властивості грунту. Сприяють таким процесам найбільш поширені в поліських районах бідні на поживні речовини кислі дерново-підзолисті та торфові ґрунти. На таких ґрунтах міграційна здатність основних радіонуклідів значно вища, ніж на ґрунтах більш важкого механічного складу.
Загальна сума прямих збитків унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1989 роках становила близько 12,6 млрд. доларів США. Втрати матеріально-майнових комплексів і окремих об'єктів економіки в зоні відчуження на території України — 1,4 млрд. доларів США. Сумарні прямі втрати матеріальних об'єктів та об'єктів за межами зони відчуження становлять 0,8 млрд. доларів США. Аналіз непрямих збитків показав, що втрати від невикористання сільськогосподарських, водних і лісових ресурсів, вартість недоотриманої електроенергії, збитки від мораторію на введення в дію нових потужностей на об'єктах атомної енергетики становили сумарно понад 160 млрд. доларів США.
Держави і народи, котрі пережили чорнобильське лихо, зустрілися з безпрецедентним комплексом соціальних, технологічних, інформаційних і правових проблем.
В Україні створена нормативно-правова база, що регулює весь комплекс післячорнобильських проблем. Верховна рада України прийняла і ратифікувала велику кількість законів, постанов, резолюцій і
126
Розділ З ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА
угод, спрямованих на розв'язання найскладніших проблем мінімізації наслідків катастрофи і недопущення подібних аварій у майбутньому. До проблем ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи привернута увага усього світового співтовариства Організацією об'єднаних націй та її спеціалізованим агентством МАГАТЕ вжито заходів для з'ясування реальних масштабів катастрофи, розробки заходів щодо боротьби з наслідками аварії, для посилення безпеки діючих реакторів. Україна особливу увагу приділяє співробітництву з країнами, що найбільше постраждали від катастрофи — Республікою Білорусь і Російською Федерацією.
Органами державної влади та населенням багато зроблено, щоб звести до мінімуму наслідки катастрофи на Чорнобильській АЕС. Прямі витрати України на пом'якшення наслідків Чорнобильської катастрофи за період 1986-1991 років склали близько 6 млрд. доларів США, а з 1992 по 2005 роки витрати становили понад 7 млрд. доларів США. Допомога потерпілим областям була зосереджена на заходах з відновлення життєдіяльності уражених радіацією регіонів, проведення дезактивації, соціальної підтримки населення, яке залишилося проживати в забруднених областях, організації медичного обслуговування.
Керівники та спеціалісти володіють інформацією стосовно радіоекологічного стану землі, рівня її забруднення, достатньо точно прогнозують накопичення радіоактивного цезію рослинами та перехід його у тваринницьку продукцію. Введені в дію більш жорсткі норми оцінки рівня радіаційного забруднення продукції; проводяться регулярні обстеження людей, особливо дітей на вміст радіонуклідів в організмі, впроваджуються оздоровчі заходи, спрямовані на покращення загального радіаційного стану, зменшення надходження радіонуклідів до організму людей.
Залишається актуальним визначення ризиків для здоров'я людей, вивчення впливу радіоактивного забруднення на навколишнє середовище, прогнозування стратегічних напрямів вирішення проблем розповсюдження радіонуклідів у воді, повітрі, грунті, вивчення можливих наслідків цих явищ для конкретних груп населення які піддаються ри-ИкУ, враховуючи їх спосіб життя.
127
Е. А. Зінь
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Для поліпшення якості життя громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вважається за необхідне:- удосконалити загальнодержавні підходи до відновлення економіки і соціальної інфраструктури на радіоактивно забруднених територіях і в місцях компактного населення із створенням умов для залучення інвестицій;
- покращити якість медичної допомоги, доступної для малозабезпеченого населення, сприяти широкій реформі охорони здоров'я;
- забезпечити проведення науково обгрунтованих системних контрзаходів, спрямованих на зниження доз внутрішнього і зовнішнього опромінення населення;
- підвищити рівень обізнаності населення щодо більш безпечною способу життя в умовах радіоактивного забруднення;
- забезпечити в повному обсязі фінансування заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту постраждалого населення, переселенням громадян в інші регіони, забезпечення житлом інвалідів і ліквідаторів, оздоровлення дітей;
- залучити до подолання наслідків Чорнобильської катастрофи міжнародну спільноту, фінансові ресурси інших держав, в першу чергу Білорусії та Російської Федерації.
3.11. Формування та збереження екологічно чистих територій та територій населених пунктів
Зменшенню, запобіганню та ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності людей на навколишнє природне середовище, збереженню природних ресурсів, генетичного фонду живої природи сприяє створення на території кожного регіону окремих територій-що підлягають особливій охороні. До таких територій належать території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші природні території та об'єкти. Такі території можуть бути віднесені до екологічної
128
Розділ З ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА
мережі — єдиної територіальної системи, яка включає ділянки природних ландшафтів, що потребують особливої охорони. Природний ландшафт являє собою цілісний природно-територіальний комплекс з генетично однорідними, одно типовими природними умовами місцевості, які сформувалися в результаті взаємодії компонентів геологічного середовища, рельєфу, гідрологічного режиму, ґрунтів і біоценозів. Природні ландшафти спостерігаються майже на 40% території України. У найменш зміненому вигляді вони збереглися на землях, зайнятих лісами, чагарниками, болотами, на відкритих землях, площа яких становить близько 20% території країни. За станом, близьким до природного ландшафту, можна віднести біля 40% площі лісів, що виконують захисні та природоохоронні функції.
В сучасних умовах найбільш захищеними в межах територій природно-заповідного фонду є природні комплекси, що складають 4% території країни, до яких належать біосферні та природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Заходи по формуванню національної екологічної мережі визначені Законом України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» (2000 p.).
Основною метою Програми є збільшення площі земель країни з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм територіально єдиної системи, що забезпечує можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу. Національна екологічна мережа має відповідати вимогам щодо її функціонування у Всеєвропейській екологічній мережі. Крім того Програма має сприяти збалансованому та невиснажливому використанню біологічних ресурсів у господарській діяльності.
До завдань Програми належить формування національної екологічної мережі, визначення змісту конкретних заходів, що стосуються охорони та відтворенню земельних, водних ресурсів, охорони,
129
Е. А. Зінь
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
використання та відтворення ресурсів рослинного і тваринного світу, збереження біологічного різноманіття.Складовими структурних елементів екологічної мережі є:
- території та об'єкти природно-заповідного фонду: природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники (ландшафтні, лісові, ботанічні, загально зоологічні та ін., пам'ятки природи, штучно створені об'єкти (ботанічні, дендрологічні, зоологічні парки);
- водні об'єкти (ділянки моря, озера, водосховища, річки), водно-болотні угіддя, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, берегові смуги водних шляхів і зони санітарної охорони;
- ліси;
- курортні та лікувально-оздоровчі території з їх природними ресурсами;
- рекреаційні території для організації масового відпочинку населення і туризму;
- інші природні території (ділянки степової рослинності, луки, пасовища, кам'яні розсипи, піски, солончаки тощо);
- земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;
- земельні ділянки, які є місцями перебування чи зростання видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;
- частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання — пасовища, луки, сіножаті тощо;
• радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підляга
ють окремій охороні, — як природні регіони з окремим статусом.
Національна екологічна мережа включає елементи загально
державного і місцевого значення, які визначаються за науковими,
правовими, технічними, організаційними та фінансово-економічними
критеріями.
До елементів національної екологічної мережі загальнодержавного значення належать:
• природні регіони, де зосереджено існуючі та такі, що створю
ватимуться, природно-заповідні території. Це регіони Карпат,
130
Розділ З ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА
Кримських гір, Донецького кряжу, Приазовської височини, Подільської височини, Полісся, витоків малих річок, окремих гирлових ділянок великих річок, прибережно-морської смуги, континентального шельфу тощо;
• основні комунікаційні елементи національної екологічної мережі:
широтні природні коридори, що забезпечують природні зв'язки зо
нального характеру, Поліський (лісовий), Галицько-Слобожансь-
кий (лісостеповий), Південноукраїнський (степовий), а також ме
ридіональні природні коридори, просторово обмежені долинами
великих річок: Дніпра, Дунаю, Дністра, Західного Бугу, Південно
го Бугу, Сіверського Дінця, які об'єднують водні та заплавні ланд
шафти — шляхи міграції численних видів рослин і тварин.
Окремий природний коридор, що мас міжнародне значення, фор
мує ланцюг прибережно-морських природних ландшафтів Азовського
і Чорного морів, який оточує територію України з півдня.
Елементи національної екологічної мережі місцевого значення визначаються відповідними регіональними програмами та регіональними схемами формування екологічної мережі.
Програмою передбачається поєднання національної екологічної мережі з екологічними мережами суміжних країн, що входять до Всеєв-ропейської екологічної мережі, шляхом створення спільних транскордонних елементів екологічної мережі у межах природних регіонів та природних коридорів. Створення спільної транскордонної екологічної мережі здійснюється у співробітництві з Російською Федерацією, Польщею, Білорусією, Румунією, Молдовою, Словацькою Республікою.
Важливе значення для забезпечення охорони навколишнього середовища встановлення організаційно-правової основи планування, забудови та використання територій населених пунктів мають положення визнанні Законом України «Про планування і забудову територій» (2000 р.)
Основними завданнями планування і забудови територій є:
* обгрунтування майбутніх потреб та визначення переважних на
прямів використання територій;
урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій;
131
Є. А. 3/нь
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
-
обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням та використання територій для містобудівних потреб;
- забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку населених пунктів;
- визначення і раціональне розташування територій житлової та громадської забудови, промислових, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших територій і об'єктів;
- обгрунтування та встановлення режиму раціонального використання земель та забудови територій, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;
- визначення, вилучення (викуп) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб на основі містобудівної документації в межах, визначених законом;
- визначення територій, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, історико-культурну цінність, встановлення передбачених законодавством обмежень на їх планування, забудову та інше використання;
- охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів;
• регулювання забудови населених пунктів та інших територій.
Планування територій здійснюється на загальнодержавному, ре
гіональному та місцевому рівнях.
На загальнодержавному рівні планування використання територій здійснюється в результаті розробки генеральної схеми планування території України, якою передбачається раціональне використання території України, створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, охорони довкілля, охорони здоров'я населення, охорони пам'яток історії та культури, визначення державних пріоритетів розвитку систем розселення, виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.
Планування територій на регіональному рівні полягає у розробленні та затвердженні схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей, районів, регулюванні використання їх територій.
132
Розділ З ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА
Планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні, регулювання використання їх територій.
Генеральним планом населеного пункту визначаються:
- потреби в територіях для забудови та іншого використання;
- потреба у зміні межі населеного пункту, черговість і пріоритетність забудови та іншого використання територій;
- межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій;
- просторовий план забудови населеного пункту;
- загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану;
- території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання тощо.
Всебічне врахування екологічних наслідків соціально-економічних рішень на державному та регіональному рівнях, результатів реструктуризації виробництва, впровадження ринкових відносин є складним процесом, який вимагає точного прогнозу їх впливу на життєдіяльність людей. Від цього залежить загальний рівень антропотех-ногенного навантаження на біосферу, на стан навколишнього середовища в кожному регіоні.
Особливого значення набувають питання формування раціональної системи державного управління природоохоронною діяльністю. Напружена екологічна ситуація на території багатьох регіонів свідчить про те, що незважаючи на значну увагу, яка останнім часом приділяється цим питанням та значні витрати на їх вирішення, прийняті заходи недостатньо ефективні і не приводять до зміни негативних тенденцій. Враховуючи, що для здійснення природоохоронних програм необхідні кошти, необхідно чітко визначити пріоритетні напрями діяльності для Досягнення ефективних та реальних результатів.
133
Е. А. Зінь
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
