Кодекс цивільного захисту України

Вид материалаКодекс
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
ГЛАВА 15

Відповідальність та вирішення спорів у сфері

пожежної безпеки


Стаття 99.

Відповідальність за порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки


За порушення, встановлених законодавством та іншими нормативно-правовими актами, вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду з питань пожежної безпеки, невиконання їх приписів та постанов, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням, винні в цьому посадові особи, інші працівники підприємств, установ, організацій та громадяни притягаються до відповідальності, відповідно до законодавства.

За порушення, встановлених законодавством та іншими нормативно-правовими актами, вимог пожежної безпеки, невиконання приписів, постанов, розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань пожежної безпеки на підприємства, установи та організації накладається адміністративно-господарський штраф.

Розміри і порядок накладення штрафів визначаються Кабінетом Міністрів України. Максимальний розмір штрафу у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, не може перевищувати двох відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства, установи та організації.

Кошти, одержані від застосування цих штрафних санкцій, спрямовуються до державного бюджету і використовуються для розвитку пожежної охорони та пропаганди протипожежних заходів.

Рішення про накладення штрафу може бути оскаржено до суду в місячний термін.

Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення спору тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.


Стаття 100.

Відповідальність посадових осіб органів державного нагляду з питань пожежної безпеки


Посадові особи органів державного нагляду з питань пожежної безпеки несуть відповідальність за неналежне виконання покладених на них обов‘язків, відповідно до законодавства.


Стаття 101.

Відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про пожежну безпеку


Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані у зв'язку з порушенням ними протипожежних вимог, відповідно до законодавства.

Посадові особи та інші працівники, з вини яких підприємства, установи та організації понесли витрати, пов'язані з відшкодуванням завданих збитків, несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством.


Стаття 102. Порядок вирішення спорів


Спори з питань пожежної безпеки вирішуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та органами державного нагляду з питань пожежної безпеки згідно з їх компетенцією, судами.

Спори з питань застосування протипожежних вимог стандартів, норм і правил вирішуються органами, що затвердили ці стандарти, норми і правила, разом з органами державного нагляду з питань пожежної безпеки.

Питання, пов'язані із знесенням, перенесенням, переплануванням будівель, побудованих з порушенням вимог пожежної безпеки, вирішуються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, судами.


Стаття 103.

Громадський контроль за додержанням законодавства з питань пожежної безпеки


Громадський контроль за додержанням вимог законодавства та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки здійснюється добровільною пожежною охороною та протипожежними об'єднаннями громадян у межах їх компетенції.


Глава 16

Державний нагляд (контроль) у сфері цивільного захисту

та техногенної безпеки


Стаття 104.

Мета державного нагляду (контролю) у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки


Державний нагляд (контроль) у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки здійснюється з метою:

виявлення та запобігання порушенням вимог цього Кодексу, інших нормативно-правових актів з питань цивільного захисту та техногенної безпеки органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, іншими суб‘єктами господарювання незалежно від форм власності;

визначення та оцінка стану готовності органів управління єдиною державною системою цивільного захисту, сил цивільного захисту до дій при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій, запобігання порушенням вимог цього Кодексу, інших нормативно-правових актів з цього питання.


Стаття 105.

Органи державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки


Для здійснення у мирний час та в особливий період державного нагляду (контролю) у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту діє та йому підпорядковується орган державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки.

Статус органу державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, завдання і функції, порядок його діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Орган державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки має підпорядковані йому територіальні органи державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки до району, міста (селища міського типу) включно.

Організаційна структура, завдання і функції, порядок діяльності територіального органу державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки визначаються положенням про нього, яке затверджується встановленим порядком.

Керівник органу державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, його перший заступник та заступники за посадою одночасно є відповідно Головним державним інспектором України з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, першим заступником Головного державного інспектора України з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, заступниками Головного державного інспектора України з питань цивільного захисту та техногенної безпеки.

Керівники структурних підрозділів органу державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, їх заступники за посадою одночасно є старшими державними інспекторами України з питань цивільного захисту та техногенної безпеки.

Керівники територіальних органів державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, їх заступники за посадою одночасно є відповідно Головними державними інспекторами України з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, заступниками головних державних інспекторів України з питань цивільного захисту та техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного значення, районах у містах.

Інші посадові особи органу державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки є державними інспекторами України з питань цивільного захисту та техногенної безпеки.

Посадові особи органів державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки здійснюють свої повноваження відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, відповідно до компетенції.

Органи державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, стосовно виконання покладених на них повноважень з питань державного нагляду у зазначеної сфери, не залежать від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, будь-яких інших органів управління, об‘єднань громадян та політичних партій і підпорядковуються з питань здійснення державного нагляду тільки своїм безпосереднім та прямим начальникам.



Стаття 106.

Повноваження органів державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки


Орган державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки і його територіальні органи відповідно до покладених завдань:

здійснюють нагляд (контроль) за виконанням вимог цього Кодексу, інших нормативно-правових актів з питань цивільного захисту та техногенної безпеки органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, іншими суб‘єктами господарювання незалежно від форм власності;

здійснюють нагляд (контроль) за діяльністю аварійно-рятувальних служб і формувань;

організовують та проводять, відповідно до законодавства, перевірки центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, сил цивільного захисту щодо виконання цього Кодексу, інших нормативно-правових актів з питань цивільного захисту та техногенної безпеки;

організовують і проводять державну експертизу з питань цивільного захисту та техногенної безпеки проектів будівництва об‘єктів, що можуть спричинити надзвичайні ситуації та вплинути на стан захисту населення і територій;

узагальнюють практику застосування законодавства у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, техногенної безпеки та діяльності аварійно-рятувальних служб і формувань, розробляють пропозиції щодо його удосконалення і вносять їх на розгляд спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;

здійснюють нагляд (контроль) за додержанням вимог будівельних норм і правил у частині інженерно-технічних заходів цивільного захисту;

здійснюють нагляд (контроль) за додержанням стандартів і нормативів у сфері, нагляд за якими покладається на них;

беруть участь у з'ясуванні причин виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, невиконання заходів щодо запобігання аваріям, катастрофам та стихійному лиху, оцінці дій органів управління єдиною державною системою цивільного захисту, сил цивільного захисту під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

разом з органами, які здійснюють державний нагляд у відповідній сфері, перевіряють умови зберігання, знешкодження, утилізації і захоронення небезпечних речовин та виробів, що містять такі речовини;

надають у встановленому порядку центральним та місцевим органом виконавчої влади та органами місцевого самоврядування інформацію щодо юридичних та фізичних осіб, винних у порушенні законодавства у сфері цивільного захисту, з питань безпеки об‘єктів підвищеної небезпеки, з питань діяльності і готовності до дій аварійно-рятувальних служб та формувань для притягнення їх до відповідальності, згідно із законами;

проводять, відповідно до законодавства, атестацію експертів цивільного захисту з питань техногенної безпеки;

здійснюють розроблення нормативно-правових та інших нормативних актів відповідно до компетенції;

здійснюють ліцензування діяльності у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки;

здійснюють інші повноваження, передбачені цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, відповідно до компетенції.


Стаття 107.

Права органу державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки і його територіальних органів


Орган державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки і його територіальні органи мають право:

проводити, відповідно до законодавства, перевірки центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємства, установ та організацій незалежно від форми власності щодо дотримання вимог цього Кодексу, інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки;

складати, за результатами перевірок, акти перевірок, а у разі невиконання цього Кодексу, інших нормативно-правових актів з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, законних вимог посадових осіб органів державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, приписи та, на підставі Кодексу України "Про адміністративні порушення", протоколи про адміністративні правопорушення;

застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення встановлених законодавством вимог з питань цивільного захисту та техногенної безпеки;

притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб та громадян, винних у порушенні нормативно-правових актів з питань цивільного захисту та техногенної безпеки;

направляти в установленому законом порядку до відповідних органів матеріали про порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки для вирішення питання про притягнення винних осіб до адміністративної або кримінальної відповідальності;

проводити в установленому порядку дізнання та розслідування обставин та причин аварій та інших надзвичайних ситуацій, приймати за результатами розслідування обов‘язкові для виконання рішення з питань, віднесених до компетенції органів державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки;

обмежувати або зупиняти в установленому законодавством порядку роботи з будівництва, реконструкції, розширення об'єктів, що проводяться з порушенням вимог законодавства з питань цивільного захисту та техногенної безпеки;

призупиняти до усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки роботу підприємств, об‘єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а також виконання робіт, якщо ці порушення створюють загрозу життю або здоров‘ю людей;

залучати до перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, фахівців науково-дослідних, дослідно-конструкторських та проектних установ за погодженням з їх керівниками;

отримувати встановленим порядком від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності інформацію, яка необхідна для виконання покладених завдань;

здійснювати, у разі необхідності, звукозапису, фото- і відеозйомки, як допоміжних засобів документування правопорушень з питань цивільного захисту та техногенної безпеки та готувати пропозиції щодо запобігання надзвичайним ситуаціям;

скликати у встановленому порядку та проводити наради з питань, що належать до їх компетенції;

тимчасово зупиняти діяльність не атестованих аварійно-рятувальних служб і формувань;

Органи державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки вносять у встановленому порядку до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції про зупинення дії виданих дозволів на експлуатацію об‘єктів підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об‘єктів у разі:

недотримання умов цих дозволів;

виявлення факту порушення вимог техногенної безпеки, що може призвести до виникнення надзвичайної ситуації;

виникнення надзвичайної ситуації, якщо при з‘ясуванні причин її виникнення встановлено недодержання вимог техногенної безпеки;

недопущення посадових осіб органів державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки на об‘єкт до проведення перевірок.

Посадові особи органів державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки видають приписи щодо усунення порушень з питань цивільного захисту та техногенної безпеки у разі:

відсутності, неповноти розроблення або невиконання посадових інструкцій, правил та інших організаційно-розпорядчих документів, які стосуються заходів забезпечення цивільного захисту та техногенної безпеки;

не проведення у встановленому порядку навчання персоналу діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;

відсутності, неповноти або невиконання спланованих заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій;

не проведення ідентифікації потенційно небезпечних об‘єктів або об‘єктів підвищеної небезпеки;

не проведення паспортизації потенційно небезпечного об‘єкта або об‘єкта підвищеної небезпеки;

відсутності декларації безпеки об‘єкта підвищеної небезпеки;

відсутності на виробництвах, де застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання, устаткування та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників об‘єктів, їх непридатності або відсутності на об‘єкті, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів;

порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

відсутності плану локалізації і ліквідації аварій на потенційно небезпечному об‘єкті або об‘єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту;

відсутності, або неповноти створення об‘єктових матеріальних резервів, призначених для ліквідації надзвичайних ситуацій, або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам;

відсутності або непридатності засобів радіаційного та хімічного захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об‘єктів підвищеної небезпеки, а також у осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації або аварії передбачена планом локалізації і ліквідації аварій;

відсутності або несправності на потенційно небезпечному об‘єкті чи об‘єкті підвищеної небезпеки локальної системи виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій і локальної системи оповіщення населення, яке проживає у зонах можливого ураження, та персоналу цього об‘єкта;

відсутності на об‘єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки та обладнання, що призначені для забезпечення безпеки об‘єктів, локалізації і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків;

неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні об‘єкти та об‘єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації надзвичайної ситуації чи аварії передбачена планом локалізації та ліквідації аварій, до дій з попередження та ліквідації надзвичайної ситуації;

відсутності на потенційно небезпечному об‘єкті та об‘єкті підвищеної небезпеки угоди про постійне обов‘язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами, якщо інше не передбачено законодавством;

порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами;

проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших господарських об‘єктів, інженерних та транспортних комунікацій з порушенням встановленого законодавством порядку їх проведення або внаслідок проведення яких створюється загроза безпеці населення, об‘єктам, обладнанню та майну, що в них знаходяться;

інших порушень, визначених нормативно-правовими актами з питань цивільного захисту та техногенної безпеки.

У разі виявлення зазначеного у частині третій цієї статті порушення, якщо воно створює загрозу життю або здоров‘ю людей, Головний державний інспектор України з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, його перший заступник і заступники, Головні державні інспектори України з питань цивільного захисту та техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, та їх заступники мають право призупиняти до усунення відповідного порушення роботу підприємств, об‘єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а також виконання робіт. Головні державні інспектори з питань цивільного захисту та техногенної безпеки у районах, містах, районах у містах та їх заступники мають право призупиняти до усунення відповідного порушення роботу окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а також виконання робіт.

Головний державний інспектор України з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, його перший заступник та заступники, Головні державні інспектори України з питань цивільного захисту та техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного значення, районах у містах та їх заступників у межах своїх повноважень застосовують спеціальні заходи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, зазначені у частині четвертій цієї статті, шляхом видачі відповідних розпоряджень.

За шкоду, завдану юридичним та фізичним особам, внаслідок правомірного застосування санкцій, органи державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки відповідальності не несуть.

Приписи, постанови, розпорядження органів державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки щодо порушень вимог цивільного захисту та техногенної безпеки, можуть бути оскаржені протягом десяти робочих днів до вищестоящого органу у системі органів державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки або до суду.

Повноваження органів державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки можуть бути відповідним чином обмежені на територіях та підприємствах, в установах та організаціях, у яких, відповідно до Закону України "Про державну таємницю", встановлені спеціальні перепускний та внутрішньооб‘єктовий режими.


Стаття 108.

Відповідальність посадових осіб органів державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки



Посадові особи органів державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки несуть відповідальність за неналежне виконання покладених на них обов‘язків відповідно до законів.


Стаття 109.

Державний нагляд (контроль) з питань страхового фонду документації України


Державний нагляд (контроль) з питань страхового фонду документації здійснюється з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства щодо формування та ведення страхового фонду документації України суб‘єктами державної системи страхового фонду документації України.

Державний нагляд (контроль) з питань страхового фонду документації України здійснюється органом державного нагляду з питань страхового фонду документації України, відповідно до законодавства.


розділ 5

реагування на надзвичайні ситуації


Стаття 110. Основні заходи з реагування на надзвичайні ситуації


Реагування на надзвичайні ситуації полягає в:

організації та здійсненні органами управління та силами цивільного захисту скоординованого комплексу організаційних та практичних дій (заходів) щодо ліквідації надзвичайних ситуацій, подій та їх наслідків;

проведенні робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій;

екстреній допомозі населенню у надзвичайних ситуаціях та подіях;

життєзабезпеченні постраждалого населення, надання йому медико-санітарної, матеріальної та психологічної допомоги;

проведенні відновлювальних робіт.

Реагування здійснюється на усі види надзвичайних ситуацій та подій на усій території України, у межах територіальних вод та її морської економічної зони.