Кодекс цивільного захисту України

Вид материала

Кодекс

Содержание Міжнародне співробітництво у сфері Контроль та нагляд за діяльністю у сфері Прикінцеві положення

Подобный материал:

• «Про правові заходи цивільного захисту України», 53.83kb.
• Березанська районна державна адміністрація розпорядження від 16. 02. 07р. №152, 451.74kb.
• Очаківська районна державна адміністрація розпорядження голови районної державної адміністрації, 392.74kb.
• Кодекс цивільного захисту України, 2648.22kb.
• Міністерство освіти І науки України Міністерство праці та соціальної політики України, 4883.57kb.
• Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення, 1773.83kb.
• Методичний матеріал з курсу, 3606.42kb.
• Аходів з підготовки Жовтневої районної ланки Миколаївської територіальної підсистеми, 481.95kb.
• Тематика, 63.83kb.
• Наказом мнс україни від 08., 69.57kb.

Глава 21

Фінансове забезпечення


Стаття 185. Фінансування заходів у сфері цивільного захисту


Фінансування заходів у сфері цивільного захисту здійснюється з Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, інших джерел, передбачених законодавством.

На потенційно небезпечних підприємствах та підприємствах підвищеної небезпеки незалежно від їх організаційно-правової діяльності обсяги виділяємого фінансування для проведення необхідних заходів цивільного захисту повинні відповідати реальній потребі та складати не менш 0,5 відсотків чистого доходу від реалізованої продукції.


Стаття 186. Фінансування програм та заходів у сфері цивільного захисту


Заходи цивільного захисту та необхідні обсяги їх фінансування включаються в державну та регіональні програми соціального та економічного розвитку.

Фінансування цільових програм з питань цивільного захисту здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, а також інших джерел, відповідно до законодавства.


Стаття 187. Фінансове забезпечення органів управління та сил цивільного захисту


Фінансове забезпечення діяльності та функціонування спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту здійснюється відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік.

Фінансове забезпечення діяльності та функціонування органів повсякденного управління з питань цивільного захисту, що функціонують у складі центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, адміністрації (адміністративних органів) підприємств, установ та організацій, здійснюється за рахунок відповідно державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій.

Фінансове забезпечення діяльності та функціонування сил цивільного захисту та пожежної охорони здійснюється за рахунок відповідно державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, інших джерел, незаборонених законодавством.


Стаття 188. Фінансування медико-психологічної реабілітації


Фінансування медико-психологічної реабілітації рятувальників державних аварійно-рятувальних служб і формувань, підпорядкованих спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на утримання цих служб і формувань.

Обсяги фінансування медико-психологічної реабілітації рятувальників державних аварійно-рятувальних служб і формувань визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту, та підлягають погодженню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Медико-психологічна реабілітація рятувальників інших аварійно-рятувальних служб і формувань здійснюється за рахунок коштів, які виділяються на ліквідацію надзвичайних ситуацій з державного або місцевих бюджетів, або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій.

Фінансування медико-психологічної реабілітації постраждалих, а також осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій, здійснюється за рахунок коштів, які виділяються на ліквідацію надзвичайних ситуацій з державного та місцевого бюджетів.

Обсяги фінансування медико-психологічної реабілітації постраждалих, а також осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайної ситуації, визначаються центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров‘я.

Фінансування заходів медико-психологічної реабілітації неповнолітніх осіб, постраждалих у надзвичайній ситуації місцевого або об‘єктового рівня, а також у яких внаслідок надзвичайної ситуації загинув один із батьків або обоє батьків, здійснюється за рахунок коштів з державного або місцевого бюджетів, а також добровільних пожертвувань. Для ефективного планування та забезпечення медико-психологічної реабілітації зазначених неповнолітніх осіб місцеві органи виконавчої влади щорічно розробляють та забезпечують виконання відповідних регіональних програм, затверджених встановленим порядком.

Стаття 189.

Створення та використання фінансових резервів для ліквідації надзвичайних ситуацій

Фінансові резерви для ліквідації надзвичайних ситуацій, з метою їх екстреного використання в необхідних обсягах у разі виникнення надзвичайних ситуацій, передбачаються резервними фондами, які щорічно створюються Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в державному та місцевих бюджетах.

Порядок використання фінансових резервів для ліквідації надзвичайних ситуацій визначається Кабінетом Міністрів України.

Для невідкладного забезпечення, протягом перших трьох діб, робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій створюється додатковий Оперативний фінансовий резерв спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту. Щорічні обсяги Оперативного фінансового резерву складають 20 відсотків обсягу видатків резервного фонду державного бюджету. Порядок використання коштів Оперативного фінансового резерву визначається положенням про нього, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи і організації приватної форми власності ліквідацію надзвичайних ситуацій здійснюють за рахунок власних коштів.


Глава 22

Матеріально-технічне забезпечення


Стаття 190. Матеріально-технічне забезпечення


Потреби органів управління та сил цивільного захисту в спеціальній техніці, приладах і спеціальному майні забезпечуються центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з оплатою замовником виробнику вартості зазначених матеріально-технічних засобів, якщо ця продукція виготовляється на умовах державного замовлення.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту є державним замовником продукції, послуг та робіт для забезпечення власних потреб у сфері цивільного захисту.

Закупівля спеціальної техніки, приладів і спеціального майна для забезпечення потреб органів управління та сил цивільного захисту здійснюється центральним і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями відповідно до законодавства.

З метою впровадження основних принципів державної політики щодо діяльності державних аварійно-рятувальних служб і формувань, забезпечення їх перспективного розвитку на рівні провідних світових досягнень, а також забезпечення ефективного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, цілеспрямованого використання бюджетних коштів, передбачених на ці цілі, кожні п‘ять років розробляються і затверджуються п‘ятирічні загальнодержавні цільові програми технічного та матеріального переоснащення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, державних аварійно-рятувальних служб і формувань, підпорядкованих спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, за рахунок коштів державного бюджету.

Матеріально-технічне забезпечення державної пожежної охорони, будівництво її об‘єктів і споруд здійснюється також за рахунок додаткових коштів, що надходять на підставі договорів від підприємств та інших об‘єктів, відрахувань від платежів з майнових видів страхування на фінансування запобіжних заходів, та за рахунок пожертвувань юридичних осіб і громадян.

Стаття 191.

Створення та використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту

Матеріальні резерви для виконання заходів запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків створюються заздалегідь з метою екстреного їх використання у разі загрози і виникнення надзвичайних ситуацій.

Матеріальні резерви створюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту (оперативний матеріальний резерв), іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий матеріальний резерв), місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (регіональний та місцевий матеріальні резерви) та підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності та підпорядковані (об‘єктовий матеріальний резерв).

Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків визначається Кабінетом Міністрів України.


Стаття 192. Забезпечення приміщеннями


Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації забезпечують підпорядковані їм органи управління, навчальні заклади, наукові та інші установи, сили цивільного захисту службовими, навчальними, господарськими та підсобними приміщеннями, іншими об‘єктами та спорудами (пожежними депо, сховищами для техніки, тренувальними залами, спортивними майданчиками тощо), складськими площами в обсягах, необхідних для їх діяльності.


РОЗДІЛ 13

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ

ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ


Стаття 193. Надання допомоги іноземним державам з питань цивільного захисту


Порядок надання іноземним державам допомоги у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, залучення підрозділів сил цивільного захисту до надання такої допомоги та перетинання ними державного кордону України визначаються відповідно до законодавства.


Стаття 194. Отримання Україною допомоги для ліквідації надзвичайних ситуацій


Порядок отримання Україною допомоги для ліквідації надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до законодавства.

Стаття 195.

Представництво в міжнародних організаціях з питань цивільного захисту

Представництво України в міжнародних організаціях з питань цивільного захисту, проведення аварійно-рятувальних робіт, а також робіт із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій у випадках, передбачених законодавством, здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.


РОЗДІЛ 14

КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ У СФЕРІ

ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ


Глава 23

Контроль за діяльністю у сфері цивільного захисту

Стаття 196.

Контроль за діяльністю органів управління єдиною державною системою цивільного захисту та сил цивільного захисту

Контроль за діяльністю органів управління єдиною державною системою цивільного захисту та сил цивільного захисту здійснюється:

Верховною Радою України, Президентом України, Радою національної безпеки і оборони України, Кабінетом Міністрів України відповідно до їх повноважень, визначених Конституцією і законами України;

центральними та місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ та організацій, до сфери управління яких вони віднесені;

центральним органом виконавчої влади з питань промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, відповідно до повноважень та компетенції.

Контроль за діяльністю відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони додатково здійснюється органами державного нагляду з питань пожежної безпеки.


Стаття 197. Нагляд за додержанням законності у сфері цивільного захисту


Нагляд за додержанням законності у сфері цивільного захисту здійснюється органами прокуратури України.


Глава 24

Відповідальність за порушення законодавства у сфері цивільного

захисту, техногенної та пожежної безпеки

Стаття 198.

Відповідальність за порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки

Посадові особи, громадяни України та іноземці, та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах та винні в невиконанні або несумлінному виконанні законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, створенні умов та передумов щодо виникнення надзвичайних ситуацій, невжиття заходів щодо захисту життя та збереження здоров’я людей несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність, а юридичні особи – цивільно-правову відповідальність, відповідно до законів України.


ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ


1. Цей Кодекс набирає чинності з дня його опублікування.


2. Визнати такими, що втратили чинність:


Закон України “Про Цивільну оборону України” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 14, ст. 124);


Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 40 ст.337);


Закон України "Про правові засади цивільного захисту" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 39, ст.488);


Закон України "Про війська Цивільної оборони України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 19, ст.172);


Закон України "Про загальну структуру і чисельність військ Цивільної оборони України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 5-6, ст.40);


Закон України "Про пожежну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 5, ст.21);


Закон України "Про аварійно-рятувальні служби" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 4, ст.25);


Закон України "Про внесення змін до деяких законів України, щодо розвитку державних аварійно-рятувальних служб і здійснення заходів у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру" (№ 587-VI від 24.09.2008 р.);


Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про правові засади цивільного захисту" (№588- VI від 24.09.2008 р.).


3. Частину першу статті 7 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., №18, ст.78; 2002 р., №7, ст.50) доповнити:

пунктом 43 наступного змісту: "Особисте страхування життя і здоров‘я рятувальників та водолазів аварійно-рятувальних служб і формувань, медичних працівників Державної служби медицини катастроф";

пунктом 44 наступного змісту: "Страхування нерухомого майна суб‘єктів господарювання та фізичних осіб, яке розташовано у зонах ризику прогнозованого розвитку природного лиха (землетрусів, зсувів, повеней, карсту, селів тощо)";

пунктом 45 наступного змісту: "Страхування цивільної відповідальності суб‘єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їх майну, іншим юридичним особам внаслідок пожежі, аварії, катастрофи, іншої надзвичайної ситуації на об‘єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об‘єктах, господарська діяльність на яких може призвести до таких надзвичайних ситуацій";

у пункті 3 слово "сільської" замінити словом "місцевої".


4. Статтю 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради, 2000 р., №36, ст.299) доповнити пунктом 78 наступного змісту:

"діяльність, пов‘язану з виконанням робіт та наданням послуг з питань цивільного захисту:

проектування, монтаж, технічне обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення про їх виникнення";

у пункті 41 після слів "система опалення" доповнити словами "пожежного спостерігання" і далі за текстом.

5. Абзац четвертий частини першої статті 8 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., №47, ст.646) доповнити після слів "пожежної безпеки" словами "техногенної безпеки".

6. Кабінету Міністрів України в шестимісячний строк із дня набрання чинності цим Кодексом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України, що випливають з цього Кодексу;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом;

відповідно до своїх повноважень забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Кодексом;

забезпечити перегляд та скасування своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Кодексу;

забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Кодексу;


забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, передбачених цим Кодексом.


7. Особам рядового і начальницького складу внутрішньої служби та військовослужбовцям при зарахуванні їх на службу цивільного захисту присвоюються спеціальні звання служби цивільного захисту, рівноцінні тим, які були їм присвоєні при проходженні внутрішньої чи військової служби. Строк проходження ними внутрішньої чи військової служби зараховується до строку проходження служби цивільного захисту.


8. Поширити на військовослужбовців військ Цивільної оборони України, які звільнені зі служби у зв’язку з перетворенням військ Цивільної оборони України у невійськове формування, дію Закону України “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних сил України, та членів їхніх сімей”.

Президент України

В. ЮЩЕНКО

м. Київ, “_____” ____________ 200__ року

№ _________