Земельне та аграрне право
| Вид материала | Документы |
- Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 922.45kb.
- Аграрне право України, 114.91kb.
- Курс Аграрне та земельне право України Поняття аграрного права та його ознаки як галузі, 16.96kb.
- Аграрне, земельне та екологічне право п. Ф. Кулинич павло Федотович Кулинич, 207.47kb.
- О. В. Харитонов конспект лекцій з дисципліни "земельне право україни" (для студентів, 1807.04kb.
- Книга "Аграрне право України" 2-е видання, 13239.75kb.
- В.І. Петраш конспект лекцій з дисципліни «земельне право» (для студентів 3 курсу денної, 11.41kb.
- Список літератури №2011 Абрамов Н. А. Хозяйственно-процессуальное право Украины: Учеб, 389.46kb.
- Методичні рекомендації з дисципліни аграрне право для самостійної роботи студентів, 678.11kb.
- Тема Предмет аграрного права, 1851.91kb.
Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів
1. Земельні спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у місячний термін з дня подання заяви.
2. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.
3. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.
4. У рішенні органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів визначається порядок його виконання.
5. Рішення передається сторонам у 5-денний термін з часу його прийняття.
Права і обов'язки сторін при розгляді земельних спорів
Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.
Виконання рішення органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органів місцевого самоврядування щодо земельних спорів
1. Рішення відповідних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання.
2. Виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення.
3. Виконання рішення не звільняє порушника від відшкодування збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва внаслідок порушення земельного законодавства.
4. Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений вищестоящим органом або судом.
- Поняття і зміст державного управління земельним фондом.
Управління в галузі використання та охорони земель є різновидом, складником управління природокористуванням та охороною довкілля і розглядається як організаційно-правова діяльність уповноважених органів з забезпечення раціональної та ефективної експлуатації земель усіма суб'єктами господарювання в межах, визначених земельним законодавством України .
Земельні відносини передбачають наявність певного кола суб'єктів, які здійснюють їх публічне регулювання. Групи суб'єктів, які здійснюють владне регулювання різних за своєю юридичною природою суспільних відносин, неоднакові. Поряд із суб'єктами з вузькою, особливою, компетенцією можна виділити і такі суб'єкти, владна компетенція яких поширюється на всі чи на більшість правовідносин, що виникають у суспільстві". Це система вповноважених органів, які здійснюють організаційно-правову діяльність щодо забезпечення раціонального використання земельних ресурсів. До таких суб'єктів слід віднести згідно з гл. 2 ЗК: Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські, районні в містах, сільські, селищні ради, Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністра ції, центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Слід також зазначити, що питання про повноваження органів управління не зводиться тільки до регуляторних функції, а й охоплює господарські функції.
Відповідно до ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. До повноважень Верховної Ради України в галузі земельних відносин згідно зі ст. 6 ЗК входить: ухвалення законів у галузі регулювання земельних відносин; визначення засад державної політики в галузі використання та охорони земель; затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель (Закон України «Про охорону земель», ст. 6); установлення і зміна меж районів і міст; погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) особливо цінних земель.
Щодо земель АРК, варто зазначити, що Крим функціонує як представницький, а не законодавчий орган. Також Конституція України не встановлює республіканської форми власності на землю АРК, тобто державні землі АРК не є об'єктом права власності АРК, вони є невід'ємною складовою частиною земель України. До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належить (ст. 7 ЗК): розпорядження землями, що є у спільній власності територіальних громад; забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель; погодження загальнодержавних програм вико ристання та охорони земель, участь у їх реалізації в межах території АРК; затвердження та участь у реалізації республіканських програм використання земель, підвищення родючості Грунтів, охорони земель; підготовка висновків щодо вилучення (викуплення) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; координація діяльності районних і міських (міст республіканського значення) рад у галузі земельних відносин; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; координація здійснення контролю за використанням та охороною земель; внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст; установлення і зміна меж сіл, селищ; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, які репрезентують спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у тому числі в галузі земельних відносин. Вони репрезентують спільні земельні інтереси територіальних громад. Такими суб'єктами є територіальні громади сіл, селищ, міст.
Також, законодавство України визначає повноваження щодо управління земельним фондом для наступних органів державного управління, як Київська і Севастопольська міські ради; районні ради сіл, селищ і міст; органів місцевого самоврядування; сільських, селищних, міських рад.
Також слід звадити на особливості повноважень органів виконавчої влади в галузі земельних відносин. Так, до повноважень КМУ належить: розпорядження землями державної власності; реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель; викуплення земельних ділянок для суспільних потреб; координація проведення земельної реформи; розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель; організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою; установлення порядку проведення моніторингу земель.
згідно з яким система державних органів земельних ресурсів складається з Державного комітету України з земельних ресурсів та підпорядкованого йому Державного комітету АРК з земельних ресурсів і єдиного кадастру, обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь, районних відділів, міських управлінь земельних ресурсів та інженерів-землевпорядників сіл, селищ.
З метою проведення єдиної державної земельної політики Президентом України було видано Указ «Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів»
Відповідно до згаданого документа Указом Президента України від 14.08.2000 було затверджено Положення «Про Державний комітет України по земельних ресурсах», який є центральним органом виконавчої влади. До його повноважень належить: внесення пропозицій про формування державної політики в галузі земельних відносин і забезпечення її реалізації; координація робіт з проведення земельної реформи; участь у розробленні та реалізації загальнодержавних, регіональних програм використання та охорони земель; ведення державного земельного кадастру, у тому числі державної реєстрації земельних ділянок; здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель; здійснення державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин.
Також слід усвідомити значення Міністерства аграрної політики, яке є центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації аграрної політики.
Основними завданнями Мінагрополітики України є:
- забезпечення реалізації державної аграрної політики, організація розроблення та здійснення заходів щодо гарантування продовольчої безпеки держави;
забезпечення здійснення державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової промисловості, рибного господарства, переробки сільськогосподарської продукції (далі — галузі агропромислового виробництва);
- організація та забезпечення проведення аграрної реформи, здійснення її моніторингу, розроблення й реалізація заходів щодо структурної перебудови галузей агропромислового виробництва, участь у реалізації державної політики у сфері підприємництва;
- участь у формуванні та реалізації соціальної політики у сільській місцевості;
- координація діяльності органів виконавчої влади з питань реалізації державної аграрної політики, соціальної політики у сільській місцевості, гарантування продовольчої безпеки держави, проведення аграрної реформи.
- Система і повноваження органів управління у галузі земельних відносин.
Відповідно до ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. До повноважень Верховної Ради України в галузі земельних відносин згідно зі ст. 6 ЗК входить: ухвалення законів у галузі регулювання земельних відносин; визначення засад державної політики в галузі використання та охорони земель; затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель (Закон України «Про охорону земель», ст. 6); установлення і зміна меж районів і міст; погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) особливо цінних земель.
Щодо земель АРК, варто зазначити, що Крим функціонує як представницький, а не законодавчий орган. Також Конституція України не встановлює республіканської форми власності на землю АРК, тобто державні землі АРК не є об'єктом права власності АРК, вони є невід'ємною складовою частиною земель України. До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належить (ст. 7 ЗК): розпорядження землями, що є у спільній власності територіальних громад; забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель; погодження загальнодержавних програм вико ристання та охорони земель, участь у їх реалізації в межах території АРК; затвердження та участь у реалізації республіканських програм використання земель, підвищення родючості Грунтів, охорони земель; підготовка висновків щодо вилучення (викуплення) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; координація діяльності районних і міських (міст республіканського значення) рад у галузі земельних відносин; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; координація здійснення контролю за використанням та охороною земель; внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст; установлення і зміна меж сіл, селищ; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, які репрезентують спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у тому числі в галузі земельних відносин. Вони репрезентують спільні земельні інтереси територіальних громад. Такими суб'єктами є територіальні громади сіл, селищ, міст.
Також, законодавство України визначає повноваження щодо управління земельним фондом для наступних органів державного управління, як Київська і Севастопольська міські ради; районні ради сіл, селищ і міст; органів місцевого самоврядування; сільських, селищних, міських рад.
До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста; передавання земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до ЗК; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому ЗК; викуплення земельних ділянок для суспільних потреб міста; припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених ЗК; прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; підготовка висновків щодо вилучення (викуплення) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; установлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; інформування населення щодо надання, вилучення (викуплення) земельних ділянок; внесення в установленому порядку пропозицій до Верховної Ради України щодо встановлення та зміни меж міст; вирішення земельних спорів.
Районна рада є органом місцевого самоврядування, що репрезентує спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, розташованих у межах території району.
Повноваження районної ради визначені в ст. 43, 44 Закону «Про місцеве самоврядування», а в ст. 10 ЗК визначені повноваження районних рад у галузі земельних відносин: розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад; підготовка висновків щодо вилучення (викуплення) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель; організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів; внесення до Верховної ради Автономної Республіки Крим, обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл; вирішення земельних спорів.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, установленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: міські, селищні, сільські ради та їх виконавчі органи.
Як суб'єкт права власності сільська рада має право володіти, розпоряджатися землями комунальної власності в повному обсязі. Як землевласник сільська рада може передавати земельні ділянки із земель комунальної власності у власність громадян безоплатно (у разі приватизації"), а також громадянам і юридичним особам за плату в усіх інших випадках з покладанням на нових власників обов'язку використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин (ст. 12 ЗК) на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передавання земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до ЗК; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності; викуплення земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів та здійснення контролю за використанням та охороною земель; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викуплення) та надання земельних ділянок; установлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; вирішення земельних спорів;
Також слід звадити на особливості повноважень органів виконавчої влади в галузі земельних відносин. Так, до повноважень КМУ належить: розпорядження землями державної власності; реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель; викуплення земельних ділянок для суспільних потреб; координація проведення земельної реформи; розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель; організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою; установлення порядку проведення моніторингу земель.
згідно з яким система державних органів земельних ресурсів складається з Державного комітету України з земельних ресурсів та підпорядкованого йому Державного комітету АРК з земельних ресурсів і єдиного кадастру, обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь, районних відділів, міських управлінь земельних ресурсів та інженерів-землевпорядників сіл, селищ.
З метою проведення єдиної державної земельної політики Президентом України було видано Указ «Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів»
Відповідно до згаданого документа Указом Президента України від 14.08.2000 було затверджено Положення «Про Державний комітет України по земельних ресурсах», який є центральним органом виконавчої влади. До його повноважень належить: внесення пропозицій про формування державної політики в галузі земельних відносин і забезпечення її реалізації; координація робіт з проведення земельної реформи; участь у розробленні та реалізації загальнодержавних, регіональних програм використання та охорони земель; ведення державного земельного кадастру, у тому числі державної реєстрації земельних ділянок; здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель; здійснення державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин.
Також слід усвідомити значення Міністерства аграрної політики, яке є центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації аграрної політики.
Основними завданнями Мінагрополітики України є:
- забезпечення реалізації державної аграрної політики, організація розроблення та здійснення заходів щодо гарантування продовольчої безпеки держави;
забезпечення здійснення державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової промисловості, рибного господарства, переробки сільськогосподарської продукції (далі — галузі агропромислового виробництва);
- організація та забезпечення проведення аграрної реформи, здійснення її моніторингу, розроблення й реалізація заходів щодо структурної перебудови галузей агропромислового виробництва, участь у реалізації державної політики у сфері підприємництва;
- участь у формуванні та реалізації соціальної політики у сільській місцевості;
- координація діяльності органів виконавчої влади з питань реалізації державної аграрної політики, соціальної політики у сільській місцевості, гарантування продовольчої безпеки держави, проведення аграрної реформи.
- Територіальна структура і основні повноваження Державного комітету України із земельних ресурсів.
1. Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Держкомзем забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.
2. Держкомзем у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України та указами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
Держкомзем організовує в межах своїх повноважень виконання актів законодавства, узагальнює практику застосування таких актів з питань, що належать до його компетенції, розробляє та подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо реалізації державної політики у галузі земельних відносин, використання та охорони земель і вдосконалення законодавства.
3. Основними завданнями Держкомзему є: розроблення пропозицій щодо формування державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, здійснення землеустрою, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища та забезпечення її реалізації, проведення земельної реформи та подання їх Кабінетові Міністрів України; координація роботи з проведення земельної реформи; здійснення державного контролю за використанням та охороною земель; організація і забезпечення ведення державного земельного кадастру, підготовка земельно-кадастрової документації; здійснення землеустрою і проведення моніторингу земель; розроблення державних, галузевих і регіональних програм з питань регулювання земельних відносин, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, проведення моніторингу земель, відтворення родючості ґрунтів, ведення державного земельного кадастру і територіального планування; проведення державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, ведення державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічного обґрунтування таких програм і проектів. 4. Держкомзем відповідно до покладених на нього завдань: 1) складає та затверджує план заходів щодо реалізації основних напрямів та стратегічних цілей діяльності Держкомзему; 2) виконує акти Кабінету Міністрів України, що випливають з Програми діяльності Кабінету Міністрів України 3) подає в установленому порядку пропозиції щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин; 4) бере участь у виконанні державних програм з питань розвитку земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони; 5) здійснює відповідно до законодавства державне регулювання у сфері оцінки земель, організовує та забезпечує виконання відповідних робіт, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, організовує професійну підготовку оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, веде Державний реєстр оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, яким видано кваліфікаційне свідоцтво, готує пропозиції щодо вдосконалення методики та порядку виконання робіт з грошової оцінки земель; 6) забезпечує підготовку та здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, їх захист від шкідливого антропогенного впливу, а також на відтворення і підвищення родючості, продуктивності та корисних властивостей ґрунтів, дотримання режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, інших територій та об'єктів екомережі, організовує здійснення заходів щодо відтворення корисних властивостей земельних ділянок; 7) здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та інших законів; 8) забезпечує підготовку і здійснення організаційних, економічних та інших заходів у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища; 9) бере участь у підготовці та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель, іпотеки земельних ділянок та вдосконалення системи оподаткування земель; 10) готує в межах своїх повноважень і подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо формування інвестиційної політики у сфері використання та охорони земель виходячи з пріоритетів структурного реформування економіки; 11) розробляє та затверджує в установленому порядку нормативно-технічні документи, державні стандарти, норми і правила з питань землеустрою, використання та охорони земель; 12) розглядає нормативно-технічні документи з питань розроблення землевпорядної документації, ціноутворення в галузі проектування, будівництва та експлуатації протиерозійних об'єктів і споруд та в межах своєї компетенції бере участь у їх затвердженні; 13) організовує та надає в установленому порядку платні послуги згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України; 14) здійснює землеустрій та забезпечує проведення державної інвентаризації земель; 15) забезпечує науково-експертне, аналітичне, інформаційне та методичне проведення землевпорядних, землеоціночних робіт, пов'язаних із земельними торгами; 16) проводить відповідно до законодавства моніторинг земель; 17) забезпечує регулювання земельних відносин, створення і ведення державного земельного кадастру та реєстрацію в його складі земельних ділянок і прав на них; 18) виступає в установленому порядку замовником науково-дослідних, проектно-розвідувальних і будівельних протиерозійних робіт, що проводяться у межах заходів з охорони земель, реформування земельних відносин, землеустрою, ведення державного земельного кадастру, проведення моніторингу земель; 19) здійснює відповідно до закону державне регулювання у сфері планування територій та розмежування земель державної і комунальної власності; 20) створює інформаційну базу даних з питань реформування земельних відносин, землеустрою, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, оціночної діяльності і земельних торгів;
21) використовує в установленому законодавством порядку бюджетні кошти для виконання програм освоєння нових технологій, провадження іншої науково-технічної діяльності у сфері раціонального використання та охорони земель; 22) проводить державну експертизу програм і проектів з питань землеустрою, ведення державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань таких програм і проектів; 23) здійснює заходи щодо вдосконалення порядку ведення обліку та підготовки звітності з регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, формування екомережі; 24) організовує, зокрема за участю іноземних наукових установ та організацій, наукові дослідження з питань землеустрою і ведення державного земельного кадастру; 25) бере участь відповідно до законодавства у підготовці міжнародних договорів, вносить пропозиції щодо їх укладення та денонсації, укладає в межах своїх повноважень такі договори та забезпечує виконання зобов'язань України за міжнародними договорами у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; 26) здійснює заходи щодо галузевого співробітництва та інтеграції України до Європейського Союзу, забезпечує в межах своїх повноважень виконання Українською Стороною зобов'язань за Угодою про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами - членами, а також адаптацію українського законодавства до законодавства Європейського Союзу; 27) здійснює координацію діяльності місцевих органів виконавчої влади з питань землеустрою; 28) сприяє проведенню земельних торгів, забезпечує визначення стартової ціни земельної ділянки, що перебуває у державній та комунальній власності;
29) здійснює продаж земель сільськогосподарського призначення, а також встановлює види використання земель, призначених для продажу Держкомземом, відповідно до його повноважень, визначених законом; 29-1) обстежує земельні ділянки та видає спеціальні дозволи на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до проектів, затверджених в установленому порядку, а також обстежує земельні ділянки, яким заподіяно шкоду внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу; 30) здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням встановленого законодавством порядку визначення розміру та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; 31) вносить до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; 32) проводить у випадках, передбачених законодавством, ліцензування певних видів господарської діяльності та здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання відповідних ліцензійних умов; 33) здійснює відповідно до законодавства управління та контроль за діяльністю науково-дослідних та інших установ, підприємств та організацій, що належать до сфери його управління; 34) затверджує за погодженням з відповідними органами виконавчої влади фінансово-економічні нормативи виконання землевпорядних і землеоціночних робіт, надання послуг у сфері збирання і використання земельної кадастрової інформації та здійснює контроль в межах своїх повноважень за додержанням таких нормативів; 35) забезпечує виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави в межах повноважень, визначених законодавством; 36) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики щодо кадрової роботи та державної служби, функціонування галузевої системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників єдиної системи державних органів земельних ресурсів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; 37) затверджує кошториси та фінансові плани підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, забезпечує фінансування територіальних органів земельних ресурсів, здійснює внутрішній контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує функціонування системи обліку; 38) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики у сфері охорони державної таємниці, здійснення контролю за збереженням інформації, що становить державну таємницю, в єдиній системі державних органів земельних ресурсів, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;
39) організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції, забезпечує в межах своїх повноважень виявлення та усунення причин виникнення скарг громадян;
40) здійснює в установленому законодавством порядку методичне забезпечення місцевих органів виконавчої влади з питань регулювання земельних відносин; 41) порушує в установленому законодавством порядку клопотання про зупинення дії або скасування актів місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції, а також про притягнення осіб, винних у порушенні земельного законодавства, до передбаченої законом відповідальності; 42) розглядає відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення; 43) здійснює відповідно до закону інші функції для виконання покладених на нього завдань. 5. Держкомзем має право:
одержувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції; скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції; утворювати за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади міжвідомчі комісії, експертні та консультативні ради і робочі групи; представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів; утворювати, реорганізовувати або ліквідовувати в установленому порядку територіальні органи; засновувати відповідно до законодавства друковані засоби масової інформації та провадити видавничу діяльність з метою висвітлення питань реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру; разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади видавати спільні нормативно-правові акти. 6. Держкомзем під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами іноземних держав. 7. Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них. { Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1064 від 30.09.2009.
Повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Держкомзем здійснює через Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель. { Абзац другий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 901 від 26.08.2009 }
Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель є структурним підрозділом центрального апарату Держкомзему та має територіальні підрозділи у складі територіальних органів Держкомзему в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також в міськрайонних, міжміських, міжрайонних територіальних органах Комітету. { Пункт 7 доповнено абзацом третім згідно з Постановою КМ N 901 від 26.08.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1064 від 30.09.2009 }8. Держкомзем у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує та контролює їх виконання. 9. Держкомзем очолює Голова, якого призначає на посаду і звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України. { Абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 844 від 05.08.2009. Голова має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України. Пропозиції Прем'єр-міністрові України щодо призначення на посаду та звільнення з посади першого заступника і заступників Голови Держкомзему вносить Голова Держкомзему. { Абзац третій пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 844 ( 844-2009-п ) від 05.08.2009 }Голова Держкомзему є Головним державним інспектором України з контролю за використанням та охороною земель. { Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1064 ( 1064-2009-п ) від 30.09.2009 } 10. Голова Держкомзему:
здійснює керівництво Держкомземом та несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Держкомзем завдань; розподіляє обов'язки між своїми заступниками, покладає на одного з них повноваження заступника Головного державного інспектора України з контролю за використанням та охороною земель; { Абзац третій пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 844 ( 844-2009-п ) від 05.08.2009, N 1064 ( 1064-2009-п ) від 30.09.2009 }затверджує положення про структурні підрозділи центрального апарату Держкомзему та його територіальних органів; погоджує проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань, що належать до його компетенції; приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держкомзему; затверджує структуру і граничну чисельність працівників територіальних органів Держкомзему в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі в межах граничної чисельності працівників Держкомзему, а також їх штатний розпис і кошторис; призначає на посаду та звільняє з посади в установленому порядку керівників територіальних органів Держкомзему, головних державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя; { Абзац восьмий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1064 ( 1064-2009-п ) від 30.09.2009 }призначає на посаду та звільняє з посади працівників центрального апарату Держкомзему та керівників його самостійних структурних підрозділів; { Абзац дев'ятий пункту 10 в редакції Постанови КМ N 844 ( 844-2009-п ) від 05.08.2009 }
укладає та розриває відповідно до законодавства контракти з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держкомзему; затверджує кошторис на утримання установ, що належать до сфери його управління і фінансуються з державного бюджету;
приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів; здійснює відповідно до законодавства інші повноваження.
- Поняття, зміст і правові підстави землеустрою.
У земельному законодавстві землеустрій розглядається як одна з функцій державного і самоврядного регулювання земельних відносин, реалізація якого спрямована на охорону землі, її раціональне використання.
Землеустрій виконує важливі функції організації раціонального використання природних ресурсів, їх охорони, захисту ґрунтів. Він поширюється на землі всіх форм власності.
З правового погляду землеустрій включає певну сукупність юридичних фактів, з якими закон пов'язує виникнення, зміну, припинення прав на землю, земельних правовідносин, визначення правового режиму земельних ділянок, окремих адміністративно-територіальних утворень, об'єктів навколишнього природного середовища.
Правову базу землеустрою становлять Конституція України, Земельний кодекс України (гл. 31), Закони України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про планування і забудову територій», Закон України «Про землеустрій» від 22.05.03 № 85, згідно з яким визначаються правові та організаційні засади діяльності у сфері землеустрою і який спрямований на регулювання відносин, що виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.
Відповідно до ст. 181 ЗК та ст. 1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.03 землеустрій являє собою сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин. Землеустрій має здійснюватись комплексно з реалізацією таких функції державного і самоврядного регулювання земельних відносин, як планування територій, ведення державного земельного кадастру.
Мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів.
Система землеустрою (ст. З Закону України «Про землеустрій») включає: законодавчо визначену діяльність у сфері землеустрою; органи, що здійснюють державне регулювання у сфері землеустрою; організацію, регулювання та управління у сфері землеустрою; здійснення землеустрою на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях; суб'єкти та об'єкти землеустрою.
Землеустрій базується на принципах (ст. 6 Закону «Про землеустрій»): додержання законності; забезпечення науково обґрунтованого розподілу земельних ресурсів між галузями економіки; організації використання та охорони земель з урахуванням конкретних зональних умов; створення умов для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами їхніх конституційних прав на землю; забезпечення пріоритету сільськогосподарського землеволодіння і землекористування; забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки, охорони земельних ресурсів.
Суб'єктами землеустрою, які здійснюють регулювання у сфері землеустрою, є: органи державної влади та органи місцевого самоврядування — Верховна Рада України, Верховна рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у межах повноважень, установлених законом; юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій; землевласники та землекористувачі.
Об'єктами землеустрою є: територія України; території адміністративно-територіальних утворень або їх частин; території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки.
Основні завдання землеустрою:
а) реалізація політики держави щодо науково обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористування;
б) інформаційне забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин;
в) установлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронними режимами;
г) здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель;
д) розробка системи заходів зі збереження і поліпшення природних ландшафтів, відновлення і підвищення родючості ґрунтів.
Необхідно звернути увагу на те, що земельний кодекс визначає не тільки мету і завдання землеустрою, а й розкриває його зміст. Землеустрій передбачає:
а) установлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань;
б) розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель;
в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель;
г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;
д) складання проектів упорядкування наявних землеволодінь і землекористувань та створення нових;
є) складання проектів відведення земельних ділянок;
є) установлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок;
ж) підготовку документів, що засвідчують право власності або право користування землею.
Організацію і планування землеустрою на загальнодержавному і місцевому рівнях здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом «Про землеустрій». Землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень (ст. 22 Закону «Про землеустрій»). Погодження і затвердження документації із землеустрою провадиться в порядку, передбаченому ЗК України.
Крім того, слід звернути увагу на Наказ Держкомзему № 295 від 28.11.03 «Про затвердження порядку ведення журналу авторського нагляду за виконанням проекту землеустрою».
Землеустрій провадиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; б) установлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; в) надання, вилучення (викуплення), відчуження земельних ділянок; г) установлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути); д) організації нових і впорядкування наявних об'єктів землеустрою; є) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, зем-лювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації де-градованих і малопродуктивних земель.
Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.
Власники землі, землекористувачі, у тому числі орендарі, здійснюючи землеустрій, повинні забезпечити доступ розробникам документації із землеустрою до своїх земельних ділянок, що підлягають землеустрою.
- Суб’єкти і об’єкти землеустрою.
Суб'єктами землеустрою, які здійснюють регулювання у сфері землеустрою, є: органи державної влади та органи місцевого самоврядування — Верховна Рада України, Верховна рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у межах повноважень, установлених законом; юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій; землевласники та землекористувачі.
Об'єктами землеустрою є: територія України; території адміністративно-територіальних утворень або їх частин; території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки.
- Поняття і складові частини державного земельного кадастру.