1. Затвердити Протокол надання медичної допомоги хворим на туберкульоз (додається)

Вид материалаДокументы

Содержание


деякі немедикаментозні методи лікування (рівень переконливості доказів С)
Форма інформованої добровільної згоди пацієнта при виконанні протоколу
Прочитав і погоджуюсь з цим текстом.
Таблиця 24 — Критерії ефективності лікування хворих на туберкульоз
Неефективне (невдача) лікування
Перерване лікування
Продовжує лікування
Летальний наслідок
Примітка. “Ефективне лікування” і “Завершене лікування” об’єднують в “Успішне лікування”.
9.2 Порядок реєстрації і оцінки побічних ефектів і розвитку ускладнень
9.3 Проміжна оцінка результатів ефективності виконання протоколу і внесення змін в нього
9.4 Параметри оцінки якості життя
Подобный материал:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

деякі немедикаментозні методи лікування (рівень переконливості доказів С)




Назва методу

Механізм дії

Методика

1

Внутрішньоорганний електрофорез

Постійний електричний струм стимулює обмінно-трофічні та місцеві нейрогуморальні процеси в тканині, підвищує фагоцитарну активність макрофагів і поліморфно-ядерних лейкоцитів. Добре кровопостачання і розвинута мікроциркуляція системи органів під час внутрішньотканинного електрофорезу забезпечують швидке надходження ліків в патологічне вогнище.

Лікувальний розчин (0,6 – 0,9 г) ізоніазиду + 9 – 12 г ПАСК + 5 тис. ОД гепарину + 300 – 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) вводять в/в крапельно 60 – 80 крапель за хвилину через день. Після в/в введення 1/3 розчину, підключають через змочені дистильованою водою прокладки гальванічний струм 0,02 – 0,05 мА/см2 . Третій протитуберкульозний препарат дають per os за 2 години до процедури. На курс 30 – 40 процедур.

Крім цих препаратів, застосовують інші протитуберкульозні препарати.

2

Низькоінтенсивне лазерне випромінювання

(НІЛВ)

Надає виражену протизапальну дію, як наслідок покращення кровообігу та мікроциркуляції, активізує трофічні процеси, зменшує набряк тканин, підвищує продукцію бактерицидних субстанцій, запобігає розвитку ацидозу та гіпоксії, прискорює регенерацію ураженої тканини. Лазерне випромінювання сприяє підвищеному споживанню кисню тканинами, збільшує кількість еритроцитів та ретикулоцитів, посилює синтез АТФ, підвищує активність дихальних ферментів, зменшує активність вільнорадикальних реакцій в клітині, активізуються неспецифічні гуморальні фактори, виникає десенсибілізуючий ефект, активізується імунокомпетентна система та захисні реакції організму. Головний механізм дії лазерного випромінювання — регулювання місцевої мікроциркуляції в бронхолегеневому сегменті. НІЛВ надає інгібуючу дію на МБТ.

1. При обмежених ураженнях легень лазерна терапія проводиться в режимі лазерного впливу з частотою 50 Гц, максимальною потужністю безперервного інфрачервоного випромінювання і постійним магнітним полем по 3 – 5 хв на кожну зону частки легені, щоденно 2 – 3 тижні з 1 – 2 денною перервою в тиждень, всього 15 – 20 процедур.

2. При двосторонніх поширених ураженнях легень — частота 50 Гц, експозиція 1 хв на кожну зону, потім частота 5 Гц, експозиція 1 хв послідовно на кожну зону. Курс лікування 10 процедур. При необхідності повторити з інтервалом 1 місяць.



3

Низькочастотна ультразвукова терапія

(НУЗТ)


Для лікувально-профілактичного впливу застосовують невеликі дози УЗ (1,2 Вт/см2), особливо в імпульсному режимі, вони здатні викликати знеболюючу, антиспастичну, судинорозширювальну, протизапальну, десенсибілізуючу дію. При їх застосуванні в зоні впливу активуються крово- та лімфообіг, підвищується фагоцитоз, активуються механізми загальної та імунологічної реактивності організму, прискорюються процеси регенерації, стимулюються функції ендокринних органів, насамперед наднирників. Спостерігаються гіпотензивний та бронхолітичний ефекти, нормалізація функції зовнішнього дихання

В основу лікування УЗ покладено принцип поступового збільшення інтенсивності і часу дії УЗ, причому потрібно уникати одночасного збільшення обох цих параметрів. Найбільш сприятливим є діапазон інтенсивності від 0,2 до 0,8 Вт/см2, який має достатньо ефективну і в той же час щадну дію. Починати низькочастотну ультразвукову терапію (НУЗТ) необхідно після закінчення комплексного обстеження хворого. Проведення лікування можливе тільки на фоні інтенсивної терапії протитуберкульозними препаратами. При призначенні НУЗТ важливо враховувати загальний стан пацієнта, клінічні прояви захворювання, форму та фазу процесу. Зонами дії ультразвуку являються три наступних поля: паравертебральні (рефлексогенні) зони з обох боків ( від Th1 до Th1V хребців, при нижньодольовій локалізації процесу до ThVI ) та місце проекції патологічних змін в легенях на грудну клітину. Показання: 1. Вогнищева, інфільтративна та обмежена дисемінована форми туберкульозу в фазі інфільтрації та розпаду починаючи з 1-2 місяця специфічної терапії при збереженні чутливості до протитуберкульозних препаратів.

2. Торпідна динаміка туберкульозного процесу.

3. Прискорення розсмоктування вогнищ.

4

Вкрай високочастотна терапія

(ВВЧ)

Застосовуються з лікувальною метою електромагнітні поля з міліметровим діапазоном хвиль нетеплової інтенсивності. ВВЧ – випромінювання допомагає хворому організму скоріше та ефективніше усунути виникаючі пошкодження, цей метод застосовують, коли клітини та органи не здатні самостійно відновлювати порушений гомеостаз.

Доведено, що при включенні ВВЧ-терапії в комплексне лікування хворих на деструктивний туберкульоз легень частота загоєння порожнин розпаду підвищується на 11, 1 %, зникнення явищ туберкульозної інтоксикації прискорюється на 0,5 міс. і дещо збільшується частота припинення бактеріовиділення. Крім того, просліджувалась тенденція до більш швидкої нормалізації показників антиоксидантної системи організму.

Рупор випромінювача встановлюється контактно над рукояткою грудини в положенні хворого лежачи. Термін дії 30 хв в безперервному режимі і 60 хв в імпульсному режимі. Курс лікування 15 – 20 процедур. Довжина хвилі коливається від 7,1 мм до 5,6 мм. Вона потребує індивідуального підходу до кожного хворого. Біологічно активні точки також визначаються індивідуально.

ІНФОРМАЦІЯ для хворих на туберкульоз та членів їх сімей


З 1995 р. в Україні зареєстрована епідемія на туберкульоз. Туберкульоз є найчастішою причиною смерті від інфекційних захворювань. Загальна тривалість життя хворих на хронічні форми туберкульозу складає 3-7 років.

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, збудник якого мікобактерія туберкульозу і передається повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової при вдиханні пилу (аерозолю), в якому є мікобактерії. Кожен хворий на туберкульоз заражає до 20 здорових осіб, тому є небезпечним для оточуючих.

Мікобактерія туберкульозу або туберкульозна паличка надзвичайно стійка в оточуючому середовищі — вона стійка до дії хімічних сполук (кислот, лугів, спиртів), високих температур. Вона може зберігатись у пилу десятки років. Туберкульозна паличка чутлива до дії прямого сонячного опромінення або ультрафіолетового опромінення, високих концентрацій хлору.

В житлі, де мешкала хвора людина, має бути проведена санітарна обробка для знешкодження збудника туберкульозу за допомогою сполук, які містять хлор у високих концентраціях або шляхом кварцування.

Якщо у вашій сім’ї виявили хворого на туберкульоз, кожен дорослий, який був у безпосередньому контакті, повинен пройти рентгенологічне обстеження. Дітям проводять пробу Манту.

Хвора людина повинна лікуватись у стаціонарі протягом інтенсивної фази лікування, коли вона являє небезпеку для оточуючих. Лікування туберкульозу контрольоване — усі протитуберкульозні препарати приймаються під безпосереднім наглядом медичних працівників. Хворі несуть відповідальність за дотримання правил лікування. Якщо хворий не буде дотримуватись вимог, які стосуються його лікування, туберкульоз набуває хронічного перебігу і закінчується летальним наслідком.

Туберкульоз лікують тільки антибіотиками з антимікобактеріальною активністю — протитуберкульозними препаратами. Ці антибіотики застосовують тільки у комбінації (не менше 3 препаратів ), як правило, 4-5 препаратів тому, що збудник швидко пристосовується до лікування і набуває повної стійкості до антибіотиків. Тільки комбіноване використання протитуберкульозних препаратів спроможне знешкодити туберкульозну паличку і призвести до виліковування. Через те що збудник туберкульозу надзвичайно прилаштовується до несприятливих умов, втрачає свою звичайну форму при лікуванні, протитуберкульозне лікування проводять тривалим курсом — не менше 6 місяців.

Комбінація протитуберкульозних препаратів, їх доза, шлях введення й тривалість лікування — це режим хіміотерапії.

Лікування туберкульозу в Україні безкоштовне. Використовують стандартні режими хіміотерапії, встановлені для різних форм туберкульозу. Режими хіміотерапії й препарати, які в них застосовують, такі самі як в інших країнах світу. При дотриманні режиму хіміотерапії виліковування досягають у 100-95 % хворих на вперше діагностований туберкульоз.

Хронічний туберкульоз виникає внаслідок неправильного лікування за виною хворих. Лікарські помилки мало вірогідні, тому що в Україні законодавчо встановлені стандартні режими хіміотерапії, яких лікарі повинні суворо дотримуватись. Усі області України у повному обсязі забезпечені протитуберкульозними препаратами для лікування вперше діагностованих хворих.

Після завершення основного курсу хіміотерапії хвора людина на туберкульоз, як правило, повністю виліковується. Період реабілітації після захворювання на туберкульоз складає не 2-3 роки, протягом яких пацієнти повинні суворо дотримуватись здорового способу життя для запобігання рецидиву захворювання.


Форма інформованої добровільної згоди пацієнта при виконанні протоколу


Я, _____________________________________, рік народження _________, проживаю за адресою: ____________________________________________ телефон_________________ даю добровільну згоду при виконанні протоколу по стандартам діагностики і лікування туберкульозу.

Про суть діагностичних і лікувальних заходів, про мету виконання протоколу та можливі терміни дослідження та лікування я детально поінформований лікарем ___________________________________, який буде здійснювати ведення протоколу. Я мав можливість задати лікареві всі запитання, які мене цікавили. Мене також ознайомили з інформацією для пацієнта.

Я повідомлений про те, що туберкульоз є інфекційне захворювання і моє захворювання являє небезпеку для оточуючих. Я буду суворо дотримуватись встановленого санітарно-гігієнічного режиму.

Я повідомлений про власну відповідальність за дотримання призначеного стандартного режиму хіміотерапії для запобігання хронізації туберкульозного процесу і летального наслідку.

Після роз’яснення, я добровільно і цілковито згоден співробітничати з лікуючим лікарем і негайно інформувати його про будь-які відхилення мого самопочуття.

Я знаю, що відомості про моє захворювання є строго конфіденційними і не можуть бути піддані розголосу.

Я погоджуюсь з тим, що результати обстеження і лікування можуть обговорюватися особами (лікарями та науковцями), які відповідальні за моє лікування, а при відсутності ефекту від лікування я буду направлений у заклад вищого рівню для подальшого обстеження і лікування.

Згоду на участь у протоколі стандарту діагностики і лікування туберкульозу даю добровільно, без будь-якого натиску з боку лікарів, дослідників чи адміністрації. Цю добровільну згоду скріплюю власноручним підписом.

Прочитав і погоджуюсь з цим текстом.


“______”______________20___ р.


Підпис учасника протоколу ____________________


Підпис лікаря _______________________


IX МОНІТОРУВАННЯ


9.1 Критерії і методологія моніторингу і оцінки ефективності виконання протоколу


Моніторинг виконання протоколу буде здійснюватись розробником Інститутом фтизіатрії і пульмонології за основними показниками когортного аналізу ефективності лікування туберкульозу, які будуть отримані з областей України 1 раз на рік. Ефективність лікування туберкульозу в областях буде оцінена за встановленими критеріями якості для кожної моделі туберкульозу.


Таблиця 24 — Критерії ефективності лікування хворих на туберкульоз

Ефективне лікування

Вилікування


Завершений повний курс лікування (у тому числі, за показаннями, хірургічного), в результаті якого припинилося бактеріовиділення, загоїлися каверни, розсмокталася інфільтрація і туберкульозні вогнища (або останні ущільнилися)

Припинення бактеріовиділення

Завершений повний курс лікування, припинилося бактеріовиділення (підтверджене не менш ніж 2-разовим дослідженням методом мікроскопії та культуральним), але деструкції (каверни) не загоїлися

Завершене лікування

Завершений повний основний курс антимікобактеріальної терапії (у тому числі, за показаннями, хірургічного лікування), але немає доказів вилікування або відсутні відомості про дослідження матеріалу на наявність МБТ, немає томографічного підтвердження загоєння каверн, спеціальних досліджень у осіб із позалегеневим туберкульозом, тобто хворий не відповідає критеріям “вилікування” і “неефективне лікування”

Неефективне (невдача) лікування


Завершений повний курс антимікобактеріальної терапії, але бактеріовиділення не припинилося, каверни не загоїлися, а у хворого, який не виділяв МБТ і не мав деструкції, інфільтрація і туберкульозні вогнища не розсмокталися (чи останні не ущільнилися)

Перерване лікування


Перерва в прийомі протитуберкульозних препаратів складала 2 місяці і більше та незавершений основний курс антимікобактеріальної терапії. Якщо у хворого не наступило вилікування, то після перерви в лікуванні йому призначають повторний курс антимікобактеріальної терапії за схемою для хворих 2-ї категорії

Продовжує лікування


Незавершене лікування або вже завершений основний стандартизований курс лікування був неефективним і лікування продовжено

Вибув/Переведений


У разі зміни хворим місця проживання або переводу в інший район, однак невідомі результати його лікування

Летальний наслідок


Смерть хворого з будь-якої причини протягом основного курсу антимікобактеріальної терапії чи після неефективного лікування. Якщо смерть хворого настає після констатації вилікування туберкульозу, то її не пов’язують з туберкульозом

Примітка. “Ефективне лікування” і “Завершене лікування” об’єднують в “Успішне лікування”.

Якщо показники в області будуть значно відрізнятися від встановлених критеріїв якості буде проводитись експертна оцінка причин недостатньої ефективності лікування туберкульозу. Експертна оцінка буде проводитись комісією, в яку будуть входити представники інституту фтизіатрії і пульмонології та МОЗ України.


Після виліковування хворі спостерігаються за 5 категорією в протитуберкульозних диспансерах.

Категорія 5 (Кат5): група 5.1; група 5.2; група 5.3; група 5.4; група 5.5.

До категорії 5 (Кат5) віднесені диспансерні контингенти ризику до захворювання на туберкульоз та його рецидиву.

До групи 5.1 віднесено осіб із залишковими змінами після вилікування туберкульозу (ЗЗТБ) різної локалізації. Термін диспансерного спостереження залежить від величини залишкових змін. Особи з малими залишковими змінами спостерігаються 3 роки, з великими — 10 років. Осіб з великими туберкульомами (розміром більше 4 см), поширеним цирозом легень слід спостерігати довічно, а дітей та підлітків із ЗЗТБ — до 18-річного віку.

Група 5.2 — це особи, які мають контакти з хворими на туберкульоз, що виділяють МБТ, а також із хворими на туберкульоз тваринами. До цієї групи відносять дітей молодшого віку, що контактують із хворими на активний туберкульоз, які не виділяють МБТ, а також дітей, батьки яких контактують із тваринами інфікованими туберкульозом. Осіб цієї групи слід спостерігати протягом усього часу контакту з бактеріовиділювачами (дітей і підлітків також із хворими активним туберкульозом, що не виділяють МБТ) чи з хворими туберкульозом сільськогосподарських тварин. Після припинення контакту (смерті чи вибуття хворого, що виділяє МБТ) спостереження продовжують протягом 1 року.

До групи 5.3 відносять дорослих осіб з туберкульозними змінами та невизначеною активністю процесу. Термін спостереження в цій групі 3 місяці, тобто в порівнянні з "0" групою, що існує зараз, він скорочений удвічі.

До групи 5.4 відносять дітей та підлітків, що інфіковані туберкульозом, а також з груп ризику (віраж туберкулінових проб, гіперергічна реакція на туберкулін, збільшення туберкулінової чутливості на 6 мм за рік, а також із наявністю хронічних соматичних захворювань). Термін їхнього спостереження 1–2 роки. До цієї групи відносять також дітей, що не були щеплені БЦЖ у період новонародженості або мають післявакцинальні ускладнення БЦЖ. Термін їхнього спостереження — 1 рік.

До групи 5.5 відносять дітей і підлітків, у яких необхідно уточнити етіологію чутливості до туберкуліну (післявакцинальна чи інфекційна алергія) або провести диференційну діагностику змін у легенях та іншої локалізації, а також у разі наявності туберкульозних змін в органах дихання невизначеної активності.


9.2 Порядок реєстрації і оцінки побічних ефектів і розвитку ускладнень


Інформація про побічні ефекти і ускладнення, які виникли у процесі лікування хворих на туберкульоз заноситься в медичну картку лікування хворого на туберкульоз (див. розділ VIII).


9.3 Проміжна оцінка результатів ефективності виконання протоколу і внесення змін в нього


Проміжна оцінка результатів ефективності лікування туберкульозу проводиться після стаціонарного лікування у разі незавершеного основного курсу хіміотерапії:

Критерії проміжної оцінки ефективності лікування:

1) значне покращання (повне зникнення клінічних проявів хвороби – кашлю, харкотиння, нормалізація температури тіла, показників крові, припинення бактеріовиділення, загоєння каверн);

2) покращання (повне зникнення клінічних проявів хвороби, припинення бактеріовиділення при недостатній рентгенологічній динаміці, зменшення розмірів каверн, витончення їх стінок, загоєння частини каверн, повне або часткове розсмоктування інфільтрації і вогнищ дисемінації);

3) часткове покращання (зменшення клінічних проявів хвороби, зменшення масивності бактеріовиділення, часткове розсмоктування інфільтративних і вогнищевих змін, часткова регресія каверн);

4) стан без змін;

5) погіршення;

6) смерть.


Зміни до протоколу вносяться при виявленні недоліків, при отриманні новітніх медичних розробок, яких раніше не було у протоколі, необхідності спрощення або доповнення його новими даними.


9.4 Параметри оцінки якості життя


Параметри оцінки якості життя будуть проведені по спрощеному переліку питань, заснованому на самооцінці свого стану пацієнтом та об’єктивних даних, які зареєстровані в історії хвороби (стаціонару, санаторію і амбулаторній картці).


9.5 Оцінка вартості протоколу


Оцінка вартості лікування протоколу хворих на туберкульоз буде оцінена за окремими параметрами (вартості витрат на медикаменти у стаціонарі, санаторії, амбулаторії), без врахування вартості методик обстеження, оплати медичних працівників тощо.



Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності “Фтизіатрія і пульмонологія”



Ю.І.Фещенко