1. Затвердити Протокол надання медичної допомоги хворим на туберкульоз (додається)

Вид материалаДокументы

Содержание


Активне виявлення (флюорографічне обстеження груп ризику 1 раз на рік) Пасивне виявлення
Організація надання медичної допомоги хворим на туберкульоз у протитуберкульозних закладах
Етапи надання медичної допомоги хворим на туберкульоз
Алгоритм патогенетичного лікування хворих на туберкульоз легень
Інтенсивна фаза лікування
Лікування дисбактеріоз
Подобный материал:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Активне виявлення


(флюорографічне обстеження груп ризику 1 раз на рік)

Пасивне виявлення


(за скаргами пацієнтів: кашель понад 2-х тижнів, фебрильна або субфебрильна температура, біль в грудній клітині )










Дослідження харкотиння на КСП

методом мікроскопії в лабораторіях загальної мед.мережі


Флюорографія орга-

нів грудної клітини


Органи грудної клітини без пато-логічних змін

Виявлені патологіч-ні зміни в легенях або внутрішньо-грудних лімфовузлах







Консультація фтизіатра та

подальша діагностика туберкульозу в умовах протитуберкульозного диспансера

Контрольне рентгенологічне обстеження через 4 тижні

Розсмоктування пневмонічної інфільтрації

Так

Ні

Додаткове обстеження: КТ, бронхоскопія




Органи грудної кліти-ни без пато-логіч-них змін


Знімок (запис)

зберігають в рентгенархіві

Використовують попе-редній знімок (запис) пацієнта

виявлені

не виявлені

Виявлені патологіч-ні зміни в легенях





Лікують як негоспітальну пневмонію легкого та середньотяжкого перебігу


Немає потреби в

додатковому

остеженні

А
Пацієнт з підозрою на туберкульоз: ознаки туберкульозу на рентгенограмі органів грудної клітини з наявністю або відсутністю симптомів туберкульозу

Обстеження пацієнта за обов’язковим переліком діагностичних процедур

МБТ виявлені

МБТ не виявлені

Підтверджують діагноз туберкульозу, призначають лікування

Призначають додаткові методи обстеження, проводять диференціальну діагностику, проводять пробну терапію

Виключають туберкульоз, виставляють, по можливості, діагноз легеневого захворювання
лгоритм діагностики туберкульозу органів дихання у протитуберкульозних закладах 2-3 рівнів




ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ У ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИХ ЗАКЛАДАХ


Встановлення діагнозу туберкульоз

(протитуберкульозні заклади 2-3 рівнів)


Діагноз підтверджений

Діагноз не підтверджений

Діагноз сумнівний

Лікування туберкульозу (2-3 рівень)

Неефективне, перерване лікування, продовжує лікування

Ефективне лікування; завершене лікування

Можливо проведення санаторно-курортного лікування

Диспансерний нагляд та лікування у протитуберкульозних закладах за місцем проживання; на період погіршення — стаціонарне лікування.

Реактивація туберкульозу

Диспансерний нагляд у встановлений строк та сезонні курси хіміопрофілактики (за показаннями)

Інтенсифікація протитуберкульозного лікування: зміна режиму хіміотерапії, застосування хірургічних методів





Застосування допоміжних методів діагностики

(3 рівень)























Відсутність реактивації туберку-льозу за період знаходження на диспансерному обліку





Зняття з обліку

ЕТАПИ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ















Встановлення діагнозу туберкульоз



Не підтверджений

Підтверджений


Сумнівний



Застосування допоміжних методів діагностики


Лікування туберкульозу



Ефективне, завершене лікування


Неефективне, перерване, продовжує лікування




Корекція хіміотерапії, застосування хірургічних методів

Диспансерний нагляд у встановлений строк та сезонні курси хіміопрофілактики (за показаннями)







Відсутність реактивації туберкульозу за період знаходження на диспансерному обліку




Довічні диспансерний нагляд та лікування у протитуберкульозних закладах за місцем проживання; на період погіршення — стаціонарне лікування





Зняття з обліку

АЛГОРИТМ ПАТОГЕНЕТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ

Глюкокортико-їди

(преднізолон)

Плазмо-замінюючі розчини

реосорбілакт

ІНТЕНСИВНА ФАЗА ЛІКУВАННЯ

ПІДТРИМУЮЧА ФАЗА ЛІКУВАННЯ









Протиалергічна терапія


Антиокси-данти

Вітаміно терапія

полівітаміни, вітаміни В6, В1, пантотенат Са, нікотинова кислота



Лікування дисбактеріоз


Антикоагулян-ти непрямої дії

(гепарин)

Вітамінотерапія

полівітаміни, вітаміни В6, В1, пантотенат Са, нікотинова кислота





Інгібітори протеїназ



Гепатопротектори

ОСНОВНІ ЗАСОБИ ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ (Рівень переконливості доказів С)


Група препаратів

Засоби патогенетичної терапії

Механізм дії засобів патогенетичної терапії

Протипоказання для застосування

Показання для застосування

Дози та тривалість застосування

1

2

3

4

5

6

Глю-ко-корти-коїди

предні-золон

Підвищення проникності біологічних бар’єрів для ліків, зменшення ексудації, прискорення розсмоктування набряку, часткове пригнічення алергічних і токсичних реакцій на ліки, що покращує їх переносимість, затримує утворення сполучної тканини

Вагітність, пептична виразка шлунку, гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ ступеня, цукровий діабет, декомпенсоване серце, хронічний гнійний інфекційний пієлонефрит, гострий ендокардит, медикаментозна стійкість

Хворі з гострим процесом і вираженим ексудативним компонентом в уражених органах з початку інтенсивної фази лікування

Перші 7 днів — 20 мг на добу двічі на день (вранці та в обідній час); наступні 7 днів — 15 мг; наступні 7 днів — 10 мг; наступні 7 днів — 5 мг; наступні 7 днів — 2,5 мг.


Хворі на хронічний туберкульоз з початку інтенсивної фази лікування

Тривале застосування у дозі 5 мг на добу (замісна терапія)

Анти-коагу-лянти не-прямої дії

Гепарин

Протизапальна, антигістамінна дія, сприяє покращенню проникності препаратів у вогнища

Кровохаркання, легенева кровотеча, пептична виразка шлунка, дванад-цятипалої кишки, гепатит, нефрит

На інтенсивному етапі лікування із процесами переважно ексудативного характеру, гострим або підгострим перебігом захворювання

Призначають через 3-4 дні від початку протитуберкульозної терапії по 5 000 ОД щоденно підшкірно у ділянку на рівні гребнів клубових кісток латеральніше прямих м’язів. Тривалість лікування — 20 днів




1

2

3

4

5

6

Ана-бо-лічні стеро-їди


Рета-боліл, неробол, неробо-ліл

Стимулюючий ефект на клітинний імунітет; відновлення білкового обміну речовин

Порушення жирового обміну, надлишкова маса тіла, порушення функції печінки

Призначають в окремих випадках на інтенсивному етапі лікування у разі різко вираженого порушення білкового обміну, особливо при значному зменшенні маси тіла; хронічний туберкульоз легень, з тяжкою анемією, з тривалою інтоксикацією, з поганою переносимістю хіміотерапії; можливе застосування при виразковій хворобі, цукровому діабеті



Неробол — по 15-20 мг на добу. Нероболіл, ретаболіл — внутрішньом’язево по 1 мл 1 раз на тиждень. Курс лікування — 1-2 місяці. При виникненні побічних реакцій, а також наприкінці лікування препарати вводяться рідше — 1 раз на 2 тижні, чи — 1 раз на 3 тижні.

На тлі хіміотерапії можливе одночасне застосування преднізолону та анаболічних стероїдів (неробол, ретаболіл) за наступною схемою: анаболічні стероїди призначаються через 1,5 місяці лікування преднізолоном, при поєднанні їх з хіміотерапією

Інгі-бітори проте-їназ

Контри-кал

Антикінінова дія — протизапальна, антиалергічна дія; застосовуються разом із специфічними препаратами для більш швидкого зменшення вираженості та розсмоктування запальної реакції

Індивідуальна непереносимість препарату

Хворі з гострим процесом і вираженим ексудативним компонентом в уражених органах з початку інтенсивної фази лікування

Вводять внутрішньовенно

20 000-50 000 ОД 1 раз на добу протягом 10-15 днів.




1

2

3

4

5

6

Анти-окси-данти


Тіо-сульфат натрію, вітамін Є

Вплив на інтенсивність перекисного окислення ліпідів, за рахунок чого знижуєтся вираженість запальної реакції та затримується надмірний розвиток сполучної тканини; антитоксична, десенсибілізуюча дія; попередження розвитку побічних явищ протитуберкульозних препаратів токсико-алергічного характеру (або усунення тих, які мають місце)

Індивідуальна непереносимість препаратів

На інтенсивному етапі лікування за наявності вираженого інтоксикаційного синдрому та вираженої ексудативної реакції в ураженому органі

Тіосульфат натрію 30% 10 мл щоденно внутрішньовенно протягом 5 днів, надалі вітамін Є 0,1-0,2 г per os щоденно протягом двох місяців

Віта-міни

В6 (піри-доксин)

Необхідний для нор-мального функціонування центральної та перифе-ричної нервової системи, приймає участь в обміні триптофану, метіоніну, цистеїну, глутамінової та інших амінокислот

Індивідуальна нереносимість препарату

Всім хворим на туберкульоз, особливо при застосуванні у режимах хіміотерапії ізоніазиду

2 мл внутрішньом’язево через день протягом усього курсу лікування




1

2

3

4

5

6

Віта-

міни

В1 (тіамін)

Перетворюється у кофермент кокарбоксилазу, який приймає участь у багатьох ферментативних реакціях та необхідний для вуглеводного, білкового та жирового обміну, а також для проведення нервового збудження

Індивідуальна нереносимість препарату

Хворим на туберкульоз при виникненні вестибулярних порушень, неврологічних реакцій, при виснаженні

2 мл внутрішньом’язево через день протягом перших одного — двох місяців лікування

полі-вітаміни

Відновлення нестачі природних вітамінів

Індивідуальна нереносимість препарату

Хворим на туберкульоз особливо при пригніченні імунітету

Добові дози

панто-тенат кальцію

Приймає участь у вугле-водному, жировому обміні, синтезі ацетилхоліну, ацетилюванні, окисленні

Індивідуальна нереносимість препарату

Як засіб усунення побічної дії аміноглікозидів (при виникненні вестибулярних порушень)

0,2–0,4 г 2 рази на добу

ніко-тинова кислота, нікотин-амід

Приймає участь у синтезі ферментів — НАД, НАДФ

Індивідуальна нереносимість препарату

Як засіб усунення побічної дії етіонаміду (протіонаміду)

Нікотинова кислота по 0,02–0,03 г 3 рази після їжі або нікотинаміду по 0,1 г 2 рази на добу

Плаз-моза-міню-ючі розчи-ни

реосор-білакт

Надає реологічну, протишокову, дезинтоксикаційну дію, ліквідує ацидоз. Позитивно впливає на імунітет

Алкалоз, стани, при яких обмежене введення рідини (інсульт, тромбоемболія, серцева недостатність, гіпертонічна хвороба ІІІ ступеня)


Виражений інтоксикаційний синдром на інтенсивній фазі лікування

200,0 мл внутрішньовенно щоденно або через день 1 раз на добу 3–6 разів

1

2

3

4

5

6

Анти-гіста-мінні засоби

трексил, тел-фаст, клари-тин

Антигістамінні засоби, що блокують Н1-рецептори

Індивідуальна нереносимість препарату, вагітність

Клініко-лабораторні прояви алергічних реакцій на фоні проведення хіміотерапії

Препарат, дози та тривалість лікування підбираються індивідуально. Телфаст кларитин — препарати депо, вживаються 1 раз на добу

Гепа-топро-текто-ри

карсил

Ліпотропні засоби з гепа-топротекторною дією. Мають мембраностабілі-зуючу дію, покращують метаболізм у гепатоцитах, стимулюють синтез білків, РНК. Мають протекторну дію у разі впливу різних гепатотоксичних речовин

Індивідуальна нереносимість препарату

Токсичне ураження печінки на тлі хіміотерапії (тільки у разі виникнення клініко-лабораторних змін з боку гепато-біліарної системи. У разі нормальних показників АЛТ, білірубіну та відсутності клініки, з метою профілактики не застосовувати

Карсил: 35 мг 3 рази на добу до зникнення клініко-лабораторних проявів порушень гепато-біліарної системи



есен-ціале

Склад — есенціальні фосфоліпіди: регулюють проникність клітинної оболонки приймають участь у ліпідному обміні речовин

Індивідуальна нереносимість препарату

2 капсули 2–3 рази на добу;

250 мг внутрішньовенно повільно на власній крові 1 раз на добу 5 днів

Еубіо-тики

біфі-форм

Поновлення мікрофлори кишковика за рахунок внесення корисних бактерій

Індивідуальна нереносимість препарату

Профілактика та лікування дисбактеріозу кишковика під час та після антибіотикотерапії



По 1 капсулі 2 рази на добу на протязі 2-х тижднів