Поезія
Вид материала | Документы |
- Україна: поезія тисячоліть: Антологія, 26.28kb.
- Пугачов Володимир Григорович Нестримна пам’яті ріка (поезія, пісні) книга, 1290.94kb.
- На зламі ХІХ-ХХ ст російська поезія, як І західна, теж переживає бурхливий розвиток., 284.56kb.
- Фонетична І граматичнаструктурамов, 881.2kb.
- Конкурс проводився у номінаціях: проза, поезія (секція літературної творчості), журналістика, 2146.69kb.
- Конкурс проводився у номінаціях: проза, поезія (секція літературної творчості), журналістика, 2146.69kb.
- Українська поезія Криму, 140.26kb.
- Поезія Ліни Костенко у формуванні національної самосвідомості учнів // урок, 37.35kb.
- Літературна кіровоградщина литературная кировоградщина поезiя проза гумор сатира публiцистика, 1632.69kb.
- Поезія І містика, 104.74kb.
З прірви вибиратися нам ще довго
Чим далі від тих подій, тим серйозніше ми розмірковуємо про те, яким був Радянський Союз, що представляв собою радянський лад і що таке радянська людина … Ну, якщо це тільки людина, яка жила за радянської влади, тоді, виходить, раніше була “царська людина», а нині існує якась “підприємлива людина”. Але ж не було “царської людини” і немає “капіталістичної”. А от радянська людина – точно є.
Ймовірно, це всі люди, незалежно від етнічного походження, які жили на території Радянського Союзу в умовах соціалістичної системи. І оскільки це була особлива система, вперше в історії здійснювала цілеспрямований вплив на особистість, то людина вимушено до неї пристосовувався. Вироблялися риси світогляду, погляди на життя, звички, традиції, які за багато десятиліть закріпилися. І в певному сенсі існують донині.
Людина сидить на партзборах, слухає радіо, читає газети – і що вона бачить? Лицемірство і відверту брехню. І що вона робить? Вона починає пристосовуватися. Радянська людина постійно ходила у масці. Іноді маска приростала до лиця. А під маскою ховалися цинізм, голий розрахунок і байдужість. Все це допомагало вижити і робити кар’єру.
“Радянський людина походить від людини”, – гірко жартував мій дотепний колега. Ця мутація була пов’язана з втратою найважливіших людських якостей або, у всякому разі, з їх редукуванням, оскоплення. Все, що було доброго в російській народі, як і в інших народах, зживалося системою.
Радянська людина перетворилася зовсім не в носія високої моралі, самовідданого і безкорисливого трудівника. Життя штовхало його в протилежному напрямку. Після краху радянської влади з’ясувалося, що система прищеплювала практичні навички двох видів. Бути чиновником і шахраювати. Ті й інші в підсумку досягли успіху.
Одні, викинувши партійні та комсомольські квитки, пристроювалися в нові установи і дерлися по службових щаблях. А устремління ті ж: високе крісло – спосіб не країну перевлаштувати, а забезпечити власне життя …
Інші, хто придбав комерційні навички ще в радянські часи, із захопленням освоювали новий економічний простір. Масштаби інші, грандіозні, а методи ті ж: обійти закон, обхитрити, надути.Решта ж – спостерігали. Система поколіннями відучувала від самостійності, самоорганізації, звички проявляти ініціативу та брати на себе відповідальність. Взяли гору лінощі думки, звичка підкорятися, чекати вказівок.
З усіх сумних слів, які тільки можна вимовити, найсумніші такі: “Все могло бути інакше”. Просто тоді ми не знали, що з прірви, в яку впали майже століття тому, вибиратися, в кров обдираючи лікті і коліна, нам ще довго. А то й назад можна впасти.