Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-2 класи
| Вид материала | Документы |
- Управління освіти первомайської міської ради міський методичний кабінет р І шенн, 81.67kb.
- Програма курсу «інформатика» для вечірньої (змінної) середньої загальноосвітньої школи, 351.48kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 1900.03kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 3471.91kb.
- Номінація: “Використання спеціальних засобів навчання на уроках української літератури”, 12.57kb.
- Програми Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4, 1641.86kb.
- Програми Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4, 1892.42kb.
- Програми Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4, 1499.91kb.
- Програма секції української та зарубіжної літератур відділення мистецтвознавства, 206.16kb.
- На загальних зборах Навчального закладу від 17., 332.57kb.
НАВКОЛИШНІЙ СВІТ
Пояснювальна записка
Навколишній світ (1—2 кл.) — інтегрований курс, який синтезує природничі та суспільно-історичні знання.
Мета курсу "Навколишній світ" — сприяти формуванню у малого українця потреби до пізнання світу і людини в ньому як соціальної і біологічної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах: пізнавальній, моральній, діяльнісно вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній; вихованню патріотизму, поваги до Української держави, її символіки, свідомого бажання зробити свій внесок у становлення України як демократичної заможної держави; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.
У процесі навчання в учнів 1—2 класів формуються уявлення та поняття про цілісність світу; природне і соціальне оточення як середовище життєдiяльностi людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються узагальнені та емпіричні уявлення і поняття, які відбивають основні властивості й закономірності реального світу, розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід.
Цей курс також передбачає створення передумов для усвідомленого сприйняття і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицiй українського народу.
Розвивальний аспект змісту предмета передбачає формування досвіду творчої діяльності учнів, розвиток загальнопізнавальних, організаційних, контрольно-оцінних умінь; оволодіння узагальненими способами дій; моделювання культурних і статево-рольових стандартів поведінки в різних ситуаціях; розвиток активного пізнавального ставлення до природного та соціального оточення; пізнання школярами своїх можливостей.
Найважливішим виховним аспектом є формування у молодших школярів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизм, державотворчість, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, соборність, природолюбство, людинолюбство, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного "Я", віри у свої сили, талант, здібності; виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності.
Освітня галузь "Людина і світ", а отже, предмети, які її реалізують, мають враховувати наступно-перспективні зв'язки між дошкіллям і основною ланкою школи та охоплювати такі змістові лінії: людина як особистість; людина і суспільство; людина серед людей; культура; нежива природа; жива природа; рідний край; наша Батьківщина — Україна; планета Земля.
Суспільствознавчий напрям програми (людина як особистість; людина і суспільство; людина серед людей; культура) включає знання про людину як складноорганізовану моральну і самооцінну істоту; знання про українське суспільство, довкілля, в якому живе дитина, способи пізнання й орієнтації в навколишньому житті; сприяє поетапному усвідомленню єдності компонентів: "Я" — сім'я — школа — рідний край — Україна; розкриває взаємодію людей у сім'ї, колективі, суспільстві; передбачає активне спілкування дiтей з соцiальним і природним оточенням, накопичення досвіду особистісного ставлення до системи цінностей українського суспільства, зокрема, етнічних, загальнонаціональних, загальнолюдських.
Природознавчий напрям (нежива природа; жива природа; рідний край; наша Батьківщина — Україна; планета Земля) охоплює систему знань (емпіричні факти, уявлення, поняття) про об'єкти неживої та живої природи, взаємозв'язки і залежності між ними; поглиблює і розширює уявлення, поняття та закономірні зв'язки і залежності між ними на рівні природних угруповань (ліс, лука, водойма, природна зона); ознайомлює учнів з різноманітністю природи, господарською діяльністю населення, охороною і збереженням природи рідного краю, України, Землі, з системою цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого себе; спрямовує практичну діяльність учнів, пов'язану з охороною природи та свого здоров'я.
Зміст програми, крім перелічених, містить знання, що сприяють розвитку мислення дитини, спостережливості, самостійності, активності. А також особистісні знання, які виражають ставлення до отримуваних знань, створюють міжсуб'єктність спілкування в процесі пізнавальної, комунікативної діяльності, виявляються у переживаннях, смислотворчості учнів і є потужним джерелом мотивації їхнього навчання.
Оскільки зміст курсів, об'єднаних предметом "Я і Україна", об'єктивно мають міжпредметний характер, у їх конструюванні важливо було забезпечити самостійне значення, оригінальний зміст, який би не дублював соціального й науково-пізнавального матеріалу інших навчальних предметів.
Водночас він мусить стати ядром виховного впливу на особистість дитини і бути органічно пов'язаним з системою знань, які передбачені іншими дисциплінами, програмою позакласної діяльності, що забезпечить різнобічність та перспективність навчання, виховання і розвитку молодших школярів.
У курсі "Навколишній світ" природознавчі і суспільствознавчі знання синтезовано в такі теми: "Про тебе самого", "Рід, родина, рідня", "Людина серед людей", "Природа навколо нас", "Твій рідний край", "Твоя країна — Україна".
Культурологічні знання синтезовано у кожну з цих тем.
Такий підхід до розгортання змісту дав змогу інтегрувати знання про людину, природу і суспільство в єдину наукову картину світу. У межах кожного класу вони викладаються концентрично: від заняття до заняття — щоразу на складнішому навчальному матеріалі, завдяки чому розвиваються, розширюються, систематизуються уявлення дітей, збагачується їхній моральний досвід, удосконалюються вміння. Таке поступове ускладнення змісту за роками навчання забезпечує поетапність у формуванні знань.
Особливо важливого значення у дидактико-методичній систематизації навчального матеріалу надається зв'язку його з життям, оскільки обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу життєвих вражень — цієї головної чуттєвої опори набутих знань. Це ж стосується принципу поєднання методів і прийомів навчання — він передбачає активне і свідоме нагромадження, а відтак — і узагальнення вражень з різних джерел, доцільну організацію самостійної й пошукової діяльності учнів.
ПРОГРАМА
1 клас
Про тебе самого
Твоє прізвище, ім'я, по батькові.
Історія твого імені.
Складання словесного портрета.
Що треба знати про себе.
Для чого потрібні руки. Як називаються пальчики рук.
Чим ми бачимо і чуємо, відчуваємо запах, біль.
Звідки нам відомо про гірке й солодке.
Як бути здоровим (ознайомлення з режимом дня, правилами особистої гігієни: як стежити за зубами, що корисно їсти; як користуватися носовою хустинкою).
Українські народні іграшки (косівська, опішнянська); м'яка, пластмасова, гумова, механічна, електронна іграшки; конструктори; забавки, ігри, повчальні казки про чемне поводження, чепурний вигляд хлопчика і дівчинки, значення чистоти й охайності.
Створення книжки-малятка "Я сам".
Рід, родина, рідня
Склад сім'ї, імена батьків, бабусь, дідусів.
Слова-терміни найближчої спорідненості людей (татко, мама, бабуся, дідусь, дядько, тітка).
Про родовід. Сімейний альбом. Старовинні речі сім'ї.
Сімейний календар.
Де працюють батьки, хто вони за професією. Важливість їхньої праці для інших.
Як прибрати квартиру. Що можна навчитись робити самому.
Як провести вихідні. Чим можна займатися у вільний час.
Обов'язки дітей і батьків.
Традиційна сімейна мораль українців: шанобливе ставлення до старших, піклування про старих і немічних членів сім'ї, про дітей; любов до жінки-матері, бабусі та їх шанування; ставлення до батька.
Повчальні казки про долю сиріт, старих і немічних людей, торжество правди над кривдою.
Урок для бабусь і дідусів.
Людина серед людей
Як ставитися до інших, щоб тебе поважали.
Культура спілкування.
Словник мовленнєвого етикету (словесні форми
прохання, вітання, прощання, вибачення). Міміка, жест, поза, інтонація, що супроводжують слова чемності.
Як правильно вітатися. Як кликати товариша. Як звертатися до старших.
Як поводитися за столом (як сидіти за столом, куди класти лікті).
Правила культурного поводження. У храмі, музеї, театрі, кінотеатрі.
Школа, школяр. Обов'язки школяра.
Правила товаришування.
Спільне вироблення правил поводження у школі.
Природа навколо нас
Що належить до природи: Сонце, зірки, повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, людина та ін.
Про що можна дізнатися, спостерігаючи за Сонцем (чому буває тепло і холодно, замерзають калюжі або розтає бурулька; опадає листя або розпускаються бруньки; відлітають або прилітають птахи, засинають мурашки, прокидаються від сплячки їжак, ведмідь).
Як переконатися, що навколо нас є повітря (проведення дослідів, ігор).
Від чого буває вітер. Чи вміє вітер працювати.
Як використовують силу вітру.
Як дбати про чистоту повітря.
Вода. Її дивовижні властивості (розчиняти деякі речовини, бути твердою, рідкою, невидимою).
Чому вода називається мандрівницею.
Хто п'є воду (вода потрібна всьому живому).
Яка вода шкідлива. "Жива" і "мертва" вода у казках. Як турбуватися про чистоту маленьких і великих річок, ставків, озер, морів.
Ґрунт. Чи може вирости на асфальті дерево.
Чому на городі, в полі, на лузі, в саду все росте.
Проведення дослідів на вміст у ґрунті води, повітря, поживних речовин.
Ґрунт — місце, де проживають маленькі тварини.
Як люди дбають про ґрунт. Вшанування землі.
Народна мудрість про неживу природу.
Рослини. Різноманітність рослин.
Що дають рослини людям.
Що загрожує зеленому другу.
Як турбуватися про рослинний світ.
Оспівування в усній народнопоетичній творчості рослин, якими прикрашали садибу (калина, верба, чорнобривці, мальви), якими лікувалися (звіробій, подорожник, татарське зілля, чебрець та ін.).
Тварини. Різноманітність тваринного світу.
Що дають тварини людям. Живий куточок у школі і вдома.
Приказки, прислів'я, пісні, перекази, казки, байки про тварин.
Традиційні клички тварин, які живуть поруч з людиною.
Охорона тварин і турбота людини про них у різні пори року.
Спостереження за змінами в неживій природі, в житті рослин, тварин, у сiльськогосподарськiй працi людей упродовж року.
Народні прикмети щодо завбачення погоди.
Створення "Книги скарг рослин і тварин".
Твій рідний край
Історико-етнографічна назва краю (Поділля, Полісся, Слобожанщина і т.д.). Назва села, міста, вулиці. Розташування міста (села), його краєвиди.
Сусіди по вулиці, будинку; родичі.
Найстаріший будинок на вулиці, в селі (який він, з чого побудований, як прикрашений, хто його доглядає тощо).
Храми твого краю.
Старовинні дитячі іграшки, ігри та забави. Лічилки, дражнилки, мирилки.
Як виник одяг. Національні костюми різних регіонів України.
Природа міста (села); природа їх околиць.
Охорона природи найближчого оточення.
Заняття дорослих рідного краю.
Види народних промислів.
Рідний край у піснях, легендах, переказах.
Фольклорні розвідки.
Твоя країна — Україна
Україна — наша суверенна держава.
Українська мова — мова народу України.
Вірші, пісні, римовки, присвячені Україні та її мові.
Улюблені сполучення кольорів у народних вишивках. Український орнамент.
Державні, народні і релігійні свята: День незалежності, Святого Миколая, Новий рік, Різдво Христове, Великдень.
Календарно-обрядові свята.
Показники засвоєння змісту:
— позитивні емоційні реакції на явища та об'єкти рідного краю;
— виражений інтерес до інформації природознавчого і суспільствознавчого характеру, бажання зрозуміти сутність явищ, визначити їх взаємозв'язки між минулим і сучасним, сучасним і майбутнім;
— прагнення до корисних самостійних дій (доглянути дерево, кімнатну рослину, протидіяти тим, хто шкодить природі, допомагати дорослим підтримувати затишок в оселі, піклуватися про молодшого братика або сестричку, допомагати немічним, полагодити бібліотечну книжку тощо);
— відтворення природознавчої і суспільствознавчої тематики в інших видах діяльності (грі, малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні);
— пізнавальна активність дітей в усіх видах організованої діяльності щодо засвоєння програмового матеріалу; виникнення інтересу до способів досягнення результату;
— широке орієнтування в природному і соціальному середовищі; усвідомлення необхідності дбайливого ставлення до природи, результатів праці дорослих; усвідомлення важливості шанувати традиції українського народу.
2 клас
Про тебе самого
Людина — частина живої природи. Народження людини та її розвиток.
Неповторність кожної людини.
Необхідність повітря, води, їжі, тепла для життя людини.
Правила харчування.
Правила поведінки за столом.
Чистота — запорука здоров'я.
Як не заподіяти шкоди собі й іншим (правила співпраці, гри, участі в громадських справах).
Рід, родина, рідня
Де працюють батьки, як називаються їхні професії.
Про родовід. Сімейний альбом. Старовинні речі сім'ї.
Сімейний календар.
Взаємні обов'язки батьків і дітей.
Збереження національних особливостей у сучасному побуті, в одязі (як запинає бабуся хустинку, як підперізує дід очкур, як заплітають коси дівчат і т. ін.), в їжі (які страви готують щодня, на свята та ін.).
Людина серед людей
Культура спілкування з ровесниками й дорослими людьми.
Кому "ти", кому "ви".
Традиційні погляди на поведінку дівчаток і хлопчиків.
Правила поведінки в гостях.
Урок у храмі.
Урок у музеї.
Як поводитись у читальні.
Дослідження значення слів "правило" — "право" — "закон".
Ознайомлення з правами громадян, найпростішими правами дитини, відповідальністю за правопорушення, що поширені серед дітей.
Ознайомлення з деякими статтями Конституції
України, які гарантують захист прав людини, лад і злагоду у нашому спільному Домі; з Декларацією прав
людини.
Природа навколо нас
Пори року (осінь, зима, весна, літо).
Зміни в природі. Від чого вони залежать. Як термометр показує тепло — холодно.
Сонце — джерело світла. Тінь — темна ділянка, що утворюється від будь-якого непрозорого предмета, на який спрямоване світло. Світло має властивість проходити через деякі предмети.
Сезонні спостереження протягом року за природою і господарською діяльністю людини.
Народна мудрість про явища природи, пори року.
Народні прикмети, пов'язані з природою, господарською діяльністю людини.
Осінь. День покоротшав. Стало прохолодніше. Перші заморозки. Чому жовкне і опадає листя. Листопад. Пора збирання насіння для підгодівлі птахів узимку.
Як готуються до зими бджоли, жаби, їжак, білка, заєць.
Які тварини залишаються зимувати, як їм допомогти.
Осінні турботи дорослих.
Охорона здоров'я.
Народні прикмети допомагають завбачити погоду.
Зима. Сонце світить, та не гріє. Навіщо землі сніг.
Досліди зі сніжинкою (чому тепло перетворює її на краплину води. Чому не можна смоктати бурульку, лід), якої вона форми, кольору.
На яких деревах залишилося листя.
До яких дерев прилітають птахи.
Зелені рослини на вікнах.
Годівнички для птахів.
Дослідження: яку погоду може передбачити горобчик. Як розпізнати сліди на снігу.
Зимові турботи дорослих.
Турбота про здоров'я.
Зразки завбачення погоди.
Весна. Сонце пригріло землю. Збільшився день. Перші проталини. Скресла крига. Весняний дощ.
Як народжуються листочки. Перші квіти. Умови росту рослин.
Які тварини з'явилися навесні. У тварин народжуються малята. Весняні турботи дорослих. Допомога дорослим (скопати грядку, полити розсаду).
Як дбати про своє здоров'я весною.
Перевірка народних прикмет.
Літо. Що треба знати про літо.
Місяць тиші — червень.
Не кожну ягоду можна брати.
Як дбати про своє здоров'я влітку.
Дослідження таємниці веселки.
Охорона природи — неодмінна умова охорони
здоров'я людей. Як навчитися жити в мирі й злагоді з природою.
Твій рідний край
Походження назви конкретного населеного пункту.
Місцеві назви кутків, балок, підвищень, річок, лісів, гайків.
Найбільші міста краю.
Історичні пам'ятки місцевості і краю.
Видатні історичні постаті, які народились і діяли в краї.
Славетні українки.
Ремесла, якими володіли українці.
Праця твоїх батьків, інших людей.
Знатні люди краю.
Що вирощують і виготовляють у рідному краї.
Український побут та звичаї у рідному краї: житло, присадибна ділянка, народний одяг, приготування страв; обряди (хрещення дитини, весілля, новосілля).
Особливості народного костюма.
Традиційні персонажі на святах.
Народний календар.
Участь дітей в обрядових святах.
Природа рідного краю.
Охорона природи рідного краю.
Завбачення погоди за народними прикметами.
Допомога у створенні світлиці в школі.
Твоя країна — Україна
Україна — незалежна держава.
Символи держави: герб, прапор, гімн; їх значення.
Країни-сусіди.
Природні умови і природні багатства України (рельєф, погодні умови; корисні копалини: кам'яне вугілля, природний горючий газ, нафта, торф; будівельні матеріали, водні багатства, ґрунти, рослинність, тваринний світ, сільськогосподарські угіддя та ін.).
Найбільші ріки (Дніпро, Південний Буг, Псел, Дністер, Сіверський Донець, Горинь, Десна, Інгулець), озера (Кагул, Світязь, Ялпуг).
Найбільші міста (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя, Львів).
Київ — столиця України.
Легенди про походження Києва і Хрещатика.
Культурно-історичні пам'ятки України.
Основні навчальні результати
Учні повинні знати:
— своє ім'я, прізвище, домашню адресу;
— імена своїх батьків, найближчих родичів;
— назву нашої держави, її столиці;
— основні правила шкільного розпорядку;
— правила поведінки в громадських місцях (у храмі, музеї, бібліотеці);
— три—чотири назви кожної групи рослин і тварин своєї місцевості та їх суттєві ознаки.
Учні повинні мати уявлення:
— про національно-державну символіку нашої держави (герб, прапор, гімн);
— про правила співжиття людей у сім'ї, колективі, суспільстві;
— про найхарактерніші ознаки пір року своєї місцевості в живій і неживій природі;
— про залежність росту і розвитку рослин від ряду умов: світла, тепла, вологи; зв'язок зовнішнього вигляду тварин із середовищем проживання, способами живлення, захисту;
— про необхідність охорони повітря, води, ґрунту, рослин і тварин.
Учні повинні вміти:
— дотримуватися режиму дня; елементарних вимог особистої гігієни;
— правильно поводитися під час урочистих подій, біля пам'ятних місць;
— культурно поводитися з дорослими, ровесниками, членами своєї родини;
— брати участь в охороні пам'яток свого краю, в природоохоронній діяльності;
— дотримуватися народних традицій у взаєминах з людьми і відносинах з природою.
Учні мають набути таких якостей поведінки:
— шанувати батьків;
— бережливо ставитися до природи, результатів людської праці, пам'яток культури;
— розпізнавати емоційний стан інших людей (радість, гнів, співчуття);
— оцінювати вчинки своїх ровесників;
— виявляти громадянські якості: шанувати історію своєї країни, традиції українського народу, вміти прислухатися до інших думок, висловлювати патріотичні почуття.
Програму підготували:
НАДІЯ БІБІК, доктор пед. наук, член-кореспондент АПН України, заст. директора Інституту педагогіки АПН України;
НІНА КОВАЛЬ, канд. пед. наук, ст. науковий співробітник Інституту педагогіки АПН України
Я І УКРАЇНА
Пояснювальна записка
Програму навчального курсу "Я і Україна" (інтегрованого курсу природознавства, суспільствознавства, українознавства), укладено відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти (галузь "Людина і світ"), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, та Типових навчальних планів початкової школи з українською мовою навчання та з мовами навчання національних меншин.
Основна мета курсу — формування особистості майбутнього громадянина України — людини, здатної брати на себе відповідальність за своє майбутнє і майбутнє рідної землі (природне довкілля) та свого народу (суспільне довкілля). Ця мета реалізується в курсі через створення психолого-педагогічних умов (змісту знань, методів і форм навчання) для:
природовідповідного особистісного розвитку школяра, задоволення його базових органічних і ментальних потреб у пізнанні свого життєвого світу (довкілля); задоволення природних потягів дітей до дослідництва і висновків, конструювання, комунікації, художнього самовираження;
засвоєння учнями системи знань про природу, суспільство, духовну спадщину українського народу, необхідних для розвитку і саморозвитку молодшого школяра та його підготовки до подальшого навчання в школі;
громадянського виховання учнів, формування у них почуття любові до своєї Батьківщини, громадянських якостей та ідеалів через набуття відповідного соціального досвіду та пізнання природи;
систематизації знань про природу, суспільство, традиції свого народу на основі уявлень про найбільш загальні взаємозв'язки в природі, що сприяє поступовому перетворенню дитячого мислення у мислення соціально зрілої особистості; продуктивності знань, умінь;
формування наукового світогляду, екологічної культури, біоцентричного мислення, навичок користування приладами природодослідника, вмінь пізнання дійсності науковими методами.
Розв'язання поставлених у програмі завдань здійснюється через такі змістові лінії.
Людина як особистість. Розкриття цієї лінії у програмі забезпечується через втілення у ній змісту знань, методів і форм навчання, що дають учням змогу скласти про себе уявлення як складноорганізовану і самоцінну істоту, про свою неповторність, про цінність свого життя і здоров'я; набути знання щодо будови свого організму, функціонування його органів, уміння зберігати і зміцнювати своє фізичне і психічне здоров'я; розуміти необхідність самоповаги і любові до себе.
Людина, природа і суспільство. Протягом 1—4 класів учні вивчають, спостерігають, досліджують довкілля суспільне, природне в їх єдності. Суспільне довкілля постає перед учнем в образі сім'ї, роду, шкільного оточення; у процесі ознайомлення з історією рідного краю, свого народу, з національними рисами українців, їхніми звичаями. Природне довкілля учень пізнає як через засвоєння знань про природу, так і через багаторазові спостереження і дослідження довкілля та живих істот, що оточують його, набуває переконань у необхідності збереження стабільності довкілля; дізнається про несприятливі наслідки господарської діяльності людини, шкідливі техногенні впливи, вчиться їм запобігати.
Людина серед людей. Це поняття розкривається протягом вивчення курсу, зокрема, під час формування уявлень про поведінку людини в сім'ї, колективі, у суспільстві; під час ознайомлення з правопорушеннями дітей, з відповідальністю за них.
Культура. Зміст програми містить знання про пам'ятки культури, національних, визначних діячів культури, про народне мистецтво та духовну спадщину народу.
Нежива природа. Ця змістова лінія в програмі представлена навчальним матеріалом, що дає змогу учням набути початкові наукові уявлення про тіла, речовини, молекули; про три агрегатні стани речовини та незнищуваність її частинок під час різних перетворень; про компоненти неживої природи — повітря, воду, гірські породи, ґрунт; про енергію (палива, вітру, рухомої води, електроенергію), її перетворення і незнищуваність. Практичні роботи, спостереження під час засвоєння знань про неживу природу дають змогу учням навчитися використовувати прилади природодослідника.
Жива природа. Зміст цієї лінії розкривається під час ознайомлення учнів з будовою і життєдіяльністю організмів: людей, тварин, рослин, грибів, мікроорганізмів. Організми розглядаються невідривно від довкілля, на доступному учням початкової школи рівні розкриваються зв'язки організмів із середовищем, де вони живуть, зокрема, через їх обмін речовинами, енергією, інформацією.
Завдяки реалізації цієї змістової лінії в учнів закладається розуміння загальних науково-природничих закономірностей; виховується почуття невідривності людини від рідної природи, яке підсилюється вивченням легенд про обереги — рослин і тварин; на основі уявлень про найзагальніші зв'язки в природі формується цілісність знань про природне, суспільне середовище.
Планета Земля. Під час вивчення цієї теми в учнів 1—4 класів створюється уявлення про Землю як планету Сонячної системи; її природні компоненти, явища, процеси; зображення земної поверхні на плані та карті, глобусі, про форму Землі, різноманітність природи нашої планети; обумовлюється формування переконань учнів у тому, що охорона і збереження природи Землі — основне завдання кожної людини і людства в цілому. Реалізація цієї змістової лінії, починаючи з 1 класу, задовольняє запити дітей щодо будови світу, подій, які в ньому відбуваються, формує знання про сезонні зміни, уявлення про повторюваність (періодичність) явищ у природі. Учні набувають уміння природодослідника (у використанні приладів, проведенні досліджень, моделюванні об'єктів і явищ).
Наша Батьківщина — Україна. Ця змістова лінія пронизує курс з 1 по 4 класи, вона втілюється через ознайомлення учнів з державною символікою, історією, святами України, під час вивчення природи України, ознайомлення з господарською діяльністю людей, народними звичаями, мистецтвом, культурними пам'ятками, особливостями життя людей у різних регіонах України.
Рідний край. Поняття рідного краю — довкілля людини, є провідним у курсі "Я і Україна". Учні спостерігають природу рідного краю, господарську діяльність людей у різні пори року, досліджують екологічні зміни у рідному довкіллі, складають проекти на його захист; знайомляться з життям видатних людей свого краю, його історичними пам'ятками, заповідними місцями.
Впродовж вивчення курсу учні застосовують такі методи пізнання природи як спостереження, дослідження, моделювання, експеримент.
Зміст курсу дає змогу учневі набути цілісні знання про людину і її життєвий світ — про природу рідного краю, рід, родину, народні традиції, духовний спадок минулих поколінь українського народу.
Основою формування цілісності знань є уявлення учнів про найзагальніші зв'язки у природі, які відображені в загальних закономірностях природи (збереження; спрямованості самочинних процесів до найбільш імовірного, рівноважного стану; повторюваності, періодичності процесів у природі). Доведено, що зміст цих закономірностей доступний дітям 6—7-літнього віку. Саме через послідовне застосування уявлень про зміст названих закономірностей діти набувають особистісно значущих знань щодо самозбереження, збереження свого природного і суспільного середовища, знань з духовної скарбниці свого народу. Водночас відбувається соціалізація свідомості дитини, оскільки саме систематизація знань — важлива умова формування соціально зрілої особистості, громадянина, патріота своєї Батьківщини.
Курс "Я і Україна" — глибоко національний не тільки за змістом (значну частину його обсягу складають українознавчі знання), а і за формами навчання — до навчальної діяльності дітей заплановані програмою систематичні "уроки серед природи", які доцільно проводити у визначні дати народного календаря, адже звичаї, пов'язані з народними святами, формувалися протягом століть під впливом біоритмів землі.
"Уроки серед природи" можуть тривати 10—20 хвилин, тобто бути фрагментом уроку, інша частина якого проводиться в шкільному приміщенні. На "уроках серед природи" діти спостерігають, досліджують середовище, в якому живуть, перевіряють народні прикмети, пов'язані з погодою, змінами у тваринному і рослинному світі. Духовна спадщина народу сприймається не на словах, а в дії, у взаємодії з природою рідної землі. У дітей виховується потреба у необхідності оберігати і любити Батьківщину, рідний край. Водночас формуються екологічне мислення, екологічна поведінка, культура.
Через систематичне проведення "уроків серед природи" у курсі реалізується методологія сучасної освіти — філософія екологічного реалізму, основна ідея якої полягає в тому, що істинність наших знань про дійсність ми пізнаємо лише в безпосередній взаємодії з довкіллям.
Наскрізними для всього курсу (1—4 кл.) є інтерактивні методи навчання, види діяльності учнів, що задовольняють природні потяги дитини до дослідництва і висновків, конструювання, комунікації, вияву своїх творчих здібностей. Вони реалізовуватимуться у підручниках через систему методів навчання: "прочитай з дорослими", "робота в групах", "поміркуй", "зверни увагу", "змоделюй", "проведи дослід", "склади казку", "намалюй", "пограйтеся в гру".
Відповідно до вікових особливостей розвитку свідомості дитини початкової школи курс "Я і Україна" у кожному класі має підназви: "Моє довкілля" (1 кл.), "Я і довкілля" (2 кл.), "Спостерігаю довкілля" (3 кл.), "Я і Україна" (4 кл.).
Вивчення тем у кожному класі курсу "Я і Україна" закінчується узагальненням знань. Така структура навчального матеріалу сприяє його цілісному засвоєнню як у межах теми, так і курсу загалом. Система методів навчання дає змогу дитині реалізувати свої прагнення до дослідництва (уроки серед природи), виявити себе в конструюванні та творчості (малюємо, моделюємо), зробити висновки (узагальнення знань), комунікації (робота в групах).
1 клас. У 1 класі зміст навчального матеріалу спонукає учнів задуматися над тим, що людині необхідно знати про середовище, в якому живе, як вона може набути знання про нього. Дитина починає осмислювати зв'язки в довкіллі (між людиною і живою та неживою природою, між людиною і її оточенням), розуміти свою належність до сім'ї, родини, свого середовища, Батьківщини.
Зміст першої теми 1 класу дає змогу учням ознайомитися з поняттями довкілля та засобами його пізнання, замислитися над залежністю людини від довкілля, необхідністю цілеспрямованого його вивчення, розвитку своїх здібностей у пізнанні світу та вмінь вираження своїх знань (малювати, моделювати). У другій темі учням надається змога осмислити свою єдність з рідними, близькими, українським народом, єдність живих істот і середовища, в якому вони живуть. В останній темі дитина має змогу "відкрити" для себе одну з основних закономірностей природи, за її допомогою пояснювати зміни у своєму житті і житті довкілля — природному і суспільному.
Система методів навчання курсу дає змогу першокласникові задовольняти своє природне прагнення до дослідництва (уроки серед природи), конструювання і творчого вияву себе (малюємо, моделюємо), робити висновки (узагальнення знань).
2 клас. Навчальний матеріал 2 класу структурований чотирма темами: перша тема сприяє формуванню уявлення про риси людини, які необхідні для комфортного життя, для збереження свого суспільного і природного середовища; під час вивчення наступної теми учні одержують початкове уявлення про основні компоненти неживої природи, необхідне для продовження формування знань і вмінь щодо зміцнення свого здоров'я і збереження здорового довкілля; вивчаючи третю тему, учні ознайомлюються з рослинним і тваринним світом свого довкілля, водночас отримуючи систему уявлень про необхідність використання і збереження людиною живої природи; остання тема дає змогу задовольнити цікавість учнів щодо зміни пір року, погоди, передбачення її впливу на здоров'я людини.
3 клас. У 3 класі мислительна діяльність, пізнавальна активність учнів, задоволення їхніх дослідницьких, конструкторських, комунікативних прагнень зосереджені на питаннях, що послідовно розглядаються в 5 темах: спостереження, риси спостерігача; тіла, речовини, явища в неживій природі; прояв сил та зміни енергії в довкіллі; життя в довкіллі; спостереження за людиною в довкіллі.
Вивчаючи першу тему, учні оволодівають знаннями і вміннями щодо планування і проведення спостережень, використання необхідних при цьому приладів; одержують уявлення про риси спостерігача (вдумливість, допитливість, охайність, воля, терпіння, вміння співпрацювати в групі та ін.), які закладаються в 3 класі для подальшого їх розвитку в навчально-виховному процесі. Під час вивчення другої теми, учні дістають уявлення про тіла, речовини, зміни, що відбуваються в довкіллі з об'єктами неживої природи, "відкривають" зміст закономірності збереження стосовно перетворень речовин, ознайомлюються з походженням та використанням корисних копалин; зокрема, вивчаючи поняття про ґрунт, доходять висновку про необхідність збереження ґрунтів як багатства країни; набувають умінь і навичок проводити спостереження за об'єктами і явищами неживої природи.
Третя тема створює умови для ознайомлення учнів з проявами сил, перетвореннями енергії у довкіллі під час праці людей, у пристроях, що використовуються в побуті; вивчаючи її, учні "відкривають" зміст закономірності збереження і перетворення енергії; осмислюють на доступному третьокласникам рівні питання, як стати сильнішим і енергійнішим.
Під час вивчення четвертої теми учні на дещо вищому науковому рівні, ніж у 2 класі, ознайомлюються з живими організмами свого довкілля, їх видами, будовою, процесами життєдіяльності організмів, вчаться пояснювати процеси життєдіяльності, спираючись на уявлення про обмін речовин і енергії між організмом і довкіллям та знаючи про те, що речовини і енергія не зникають.
В учнів розширюється коло знань, умінь, навичок спостерігача — вони ведуть спостереження як за окремими живими організмами, так і за угрупованнями організмів.
Під час вивчення п'ятої теми учні застосовують знання, вміння і навички щодо проведення спостережень за більш складними об'єктами, ніж у попередніх темах. У них формується поняття про рід, родину, традиції роду, зв'язок людини з родом, його визначними представниками; проводяться спостереження за побутовою, господарською, професійною, громадською діяльністю членів родини, роду; аналізуються власні обов'язки і права в сім'ї, в родині.
Закінчуючи 3 клас, учні повинні мати знання про риси спостерігача, володіти початковими вміннями і навичками проведення спостережень у природному, технологічному, суспільному середовищі, використовувати їх для зміцнення свого здоров'я, корекції поведінки, що допомагає почуватися комфортно.
4 клас. У 4 класі зміст навчального матеріалу, його структурування, методи і форми навчання орієнтовані на особистість учня, котрий починає розуміти себе майбутнім громадянином своєї країни, здатним до виважених (на рівні учня 4 класу) висновків, дослідництва, конструктивних рішень.
Саме тепер ставиться наголос на формуванні рис людини-дослідника, яка, на відміну від спостерігача, здатна змінювати ситуацію, щоб одержати запланований результат і брати на себе відповідальність за нього.
Навчальний матеріал 4 класу структурований, як і в 3 класі, в 5 темах: дослідження довкілля, риси дослідника; об'єкти дослідження в довкіллі; дослідження будови організму людини та її життєдіяльності; Україна на планеті Земля; минуле і сучасне України.
Під час вивчення першої теми учні доходять висновку про необхідність мати вміння і навички дослідника для планування будь-якої діяльності людини; вчаться планувати хід досліджень, моделювати різноманітні ситуації для проведення експерименту — оволодівають загальними вміннями та навичками дослідника.
Навчальний матеріал другої теми присвячений тренуванню вмінь дослідження, тут учні планують тематику досліджень, які здійснюватимуться в 4 класі. Серед них на першому місці дослідження власної домівки; екологічного стану найближчого середовища; змін власних потреб; будови організму, життєдіяльності людини; геоположення України на планеті Земля; історії України і сучасного стану її території, суспільства. Складений план реалізується протягом вивчення наступних трьох тем.
Третя тема містить значний обсяг знань про здоров'я людини, здоровий спосіб життя. А значна кількість дослідів, спостережень, практичних завдань сприяє особистісному засвоєнню знань про організм людини й основні чинники її здоров'я.
Під час вивчення четвертої та п'ятої тем поряд із використанням приладів дослідження проводяться за допомогою карт, глобуса, довідників. Остання тема містить значний обсяг навчального матеріалу щодо народних дитячих ігор, забав, які виховують спритність, волю, кмітливість, загартовують і зміцінюють здоров'я дітей. Під час занять у приміщеннях учні пояснюють, виходячи із загальних зв'язків у природі, особливості житла, їжі, одягу, господарської діяльності, вірувань українців у минулі часи, а на "уроках серед природи" під час забав та ігор переживають почуття дітей минулих часів.
Зміст навчального матеріалу курсу "Я і Україна", методи і форми занять обумовлені базовими потребами дитини (органічними і ментальними); структура навчального матеріалу, в тому числі кількість тем у кожному класі, базуються на психологічних закономірностях формування цілісності знань.