План Місце фінансового ринку в фінансовій системі Рух фінансових ресурсів та капіталу в економіці та передумови виникнення фінансового ринку

Вид материала

Лекція

Содержание Вклад (депозит) Кредитна картка Перерахування грошей за рахунками базується на двох ос­новних принципах Казначейські зобов'язання Депозитні сертифікати Угода про перепродаж Комерційні папери Фонди ринку грошей Лекція 6. фінансові послуги на валютному ринку

Подобный материал:

• Частина 2 наукові повідомлення, 135.8kb.
• Концепція становлення та розвитку фінансового ринку України на 2006 – 2010 роки Вступ, 338.37kb.
• Концептуальні засади розвитку фінансового ринку в умовах глобалізації інвестиційних, 365.38kb.
• Фондові індекси та рейтинги, 178.67kb.
• Загальна характеристика роботи актуальність теми, 296.03kb.
• Особливістю сучасного фінансового ринку України є зростання ролі небанківських фінансових, 140.17kb.
• Примітка 28. «Справедлива вартість фінансових інструментів», 36.2kb.
• Керівник: ст викладач Бєляєва, 2771.65kb.
• Тематичний план дисципліни тема Лекції Семінарськ І заняття Практичні заняття, 420.23kb.
• Програма вступних випробувань з фахових дисциплін спеціальності «облік І аудит» освітньо-кваліфікаційної, 696.9kb.

План

1. Організація та особливості функціонування депозитного ринку
   
2. Послуги для здійснення грошових платежів та розрахунків
   
3. Операції з інструментами грошового ринку
   
4. Державні фінансові інститути на грошовому ринку
   
5. Критерії вибору банку вкладниками
   
6. Математичне забезпечення операцій на грошовому ринку
   

1. Організація та особливості функціонування депозитного ринку
   

Залучення коштів вкладників та інших кредиторів - це ос­новний вид пасивних операцій банків. Залучені засоби комер­ційних банків формують переважну частину банківських ре­сурсів. Вони покривають від 80 до 90% усієї потреби у грошових коштах для здійснення активних банківських операцій. Склада­ються із депозитів (вкладів) і кредитів (позик), отриманих бан­ком. Максимальний розмір залучених коштів залежить від влас­ного капіталу банків. У різних країнах існують різні нормативи співвідношення між власним капіталом і залученими коштами. Ці нормативи коливаються від співвідношення 1:10 до 1:100. На­приклад, у Швейцарії це співвідношення 1:12, а в Японії - 1:83.

Комерційний банк має можливість залучати кошти підприємств, установ, населення та інших банків. За терміном за­лучені кошти поділяються на ресурси, що управляються, і по­точні пасиви. Ресурси, що управляються, включають термінові депозити, залучені банком, і міжбанківські кредити. Поточні па­сиви формуються залишками коштів на розрахункових, поточ­них і кореспондентських рахунках

Вклад (депозит) - це грошові кошти (у готівковій або без­готівковій формі, в національній або іноземній валюті) передані в банк їх власником для зберігання на певних умовах. Операції, пов'язані із залученням грошових коштів на вклади, називають­ся депозитними. Для банків вклади - головний вид їх пасивних операцій і, відповідно, основний ресурс для проведення активних кредитних операцій.

Особливості депозитного рахунку до запитання:

• вклад та вилучення коштів здійснюється як частинами, так і повністю в будь-який час без обмежень;
  
• гроші можуть вилучатися з рахунку як у вигляді готівки, так і за допомогою чека;
  
• власник рахунку платить банку комісію за використан­ня рахунку у вигляді постійної місячної ставки або за кожний ви­ писаний чек;
  
• за депозитами до запитання банк повинен зберігати мі­ німальний резерв у центральному банку в більшому відношенні, ніж за строковими вкладами
  

2. Послуги для здійснення грошових платежів та розрахунків
   

Розрахунки є системою організації та регулювання пла­тежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями. Методи платежу діляться на готівково-грошові та безготівкові. В оптовому обороті домінують безготівкові платежі та розрахунки, а в сфері роздріб­ного товарного обміну й досі основна маса угод здійснюється готівкою, незважаючи на те, що в останні десятиріччя там же ак­тивно впроваджуються різні форми безготівкових розрахунківГотівкові розрахунки: готівково-грошові розрахунки грив­нями (українською валютою); розрахунки за допомогою кредит­них та дебетних карток.

Кредитна картка (англ. сагд оГ сгесїіі) - платіжно-розра-хунковий документ, що видається банком своїм вкладникам для оплати ними товарів та послуг. Кредитні картки активно вико­ристовуються у США та країнах Західної Європи. Це пластико-ва картка із вказівкою імені власника, присвоєного йому номеру чи шифру, містять зразок його підпису та строк дії. Сучасні кре­дитні картки випускаються із запресованим мікропроцесором і мають велику місткість пам'яті (понад 8000 знаків), тому вони реєструють не тільки всі фінансові операції власника, але й опе­ративно вносять зміни у стан його рахунку в банку, містять відо­мості про стан здоров'я і т. п. При придбанні товару чи бажанні отримати готівку власник картки пред'являє її комп'ютеру, мага­зину чи банку, даючи команду про термінову оплату.

Для обліку виданих клієнтам кредитів банки відкривають їм позичкові рахунки. Найбільш надійним (кредитоспроможним) клієнтам відкриваються єдині (контокорентні) рахунки для збе­рігання грошей клієнта та обліку виданих йому позик. Крім то­го, банки відкривають рахунки для цільового витрачання кош­тів - акредитиви, особливі рахунки, рахунки фінансування капітальних вкладень тощо.

Перерахування грошей за рахунками базується на двох ос­новних принципах:

1. платежі здійснюються лише за згодою платника, про
   що він надсилає у банк оформлені або акцептовані ним розрахун­ кові документи; відхід від цього правила допускається у випад­ках стягнення коштів за рішенням суду чи арбітражу;
   
2. платежі здійснюються в календарній послідовності над­ходження розрахункових документів та настання строку платежу.
   

Виходячи зі специфіки проведення безготівкових розрахунків, виділяються три рівні їх організації:

• Міждержавні розрахунки.
  
• Міжбанківські розрахунки
  
• Розрахунки юридичних та фізичних осіб
  

У процесі безготівкових перерахувань клієнти банків Ук­раїни використовують п'ять основних форм розрахунків, які відрізняються за формою розрахункових документів та порядком документообороту:

• розрахунки платіжними вимогами;
  
• розрахунки платіжними дорученнями;
  
• розрахунки чеками;
  
• акредитивна форма розрахунків;
  
• 5} розрахунки вимогами - дорученнями
  

3. Операції з інструментами грошового ринку
   

Інструментами грошового ринку є грошові сурогати будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів у гос­подарському обороті. На грошовому ринку обертаються, в ос­новному, боргові документи.

Казначейські зобов'язання - боргові цінні папери, що емі­туються державою в особі уповноважених органів, розміщують­ся виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридич­них осіб, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та надають право на отримання фінансового доходу або інші майнові права відповідно до умов їх випуску. Казначей­ство випускає свої векселя для покриття касового розриву при виконанні держбюджету.

Депозитні сертифікати - видані банками та іншими депо­зитними інститутами цінні папери.

Євродолари - доларові депозити, розміщені за межами США.

Угода про перепродаж - контракт, в якому одна зі сторін зобов'язується продати цінні папери іншій із обов'язковим вику­пом в обумовлену дату за наперед обумовленою і зафіксованою в контракті ціною (наприклад, "репо").

Комерційні папери - короткостроковий простий вексель, виданий суб'єктом господарювання.

Банківський акцепт - форма короткострокового банківсь­кого фінансування, при якому банк бере на себе відповідальність за своєчасну оплату переказного векселя, якщо у векселедавця будуть труднощі.

Фонди ринку грошей - це продаж інвесторам грошових фондів на короткостроковий період.

4. Державні фінансові інститути на грошовому ринку
   

Важливу роль у формуванні грошового ринку відіграє вся банківська система, що складається із двох рівнів: 1-й рівень -Центральний банк; 2-й рівень - комерційні банки. Центральний банк - емісійний, є агентом уряду при обслуговуванні держбюд­жету, слугує підтримкою зовнішньої і внутрішньої стабільності національної грошової одиниці.

Грошовий ринок передбачає наявність такого товару, як гроші. Цей товар має свою вартість - це витрати на залучення грошей у тимчасове користування або доходи від передачі їх у борг. Вартість грошей буває номінальна та реальна, що визна­чається купівельною спроможністю грошової одиниці. Особливу роль у системі ціноутворення має облікова ставка НБУ і дії Цен­трального банку на грошовому ринку взагалі.


Для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює:

• виготовлення та зберігання банкнот і монет;
  
• створення резервних фондів банкнот і монет;
  
• встановлення номіналів, систем захисту, платіжних оз­нак та дизайну грошових знаків;
  
• встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;
  
• встановлення правил випуску в обіг, зберігання, переве­зення, вилучення та інкасації готівки;
  
• визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансово-кредитних установ, підприємств та ор­ганізацій;
  
• визначення вимог стосовно технічного стану та ор­ганізації охорони приміщень банківських установ.
  

5. Критерії вибору банку вкладниками
   

Надійність - гарантія виконання зобов'язань банку щодо вкладників.

Оцін­ка	Достатність сукупного капіталу	Достатність первинного капіталу	Оцінка якості активів	Показник прибутковості активів	Показник ліквідності
1	7%	6%	<5%	> 1%	>130%
2	6%	5.5 %	5%\15%	1.0 %\ 0.75%	100%\ПО%
3	5.5 %	5%	15%\30%	0,75 % \ 0,50 %	100 %
4	5%	5%	ЗО % \50%	0.50 % \ 0 25 %	80 %\ 100%
5	<5%	<5%	> 50 %	< 0.25 %	< 80 %

Ціна кредиту залежить від:

1. типу позичальника;
   
2. виду діяльності позичальника;
   
3. мети позички;
   
4. термінів погашення;
   
5. доступності кредиту;
   
6. графіка .погашення;
   
7. виду забезпечення;
   

ЛЕКЦІЯ 6. ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ