План Місце фінансового ринку в фінансовій системі Рух фінансових ресурсів та капіталу в економіці та передумови виникнення фінансового ринку

Вид материала

Лекція

Содержание Критерії сегментації фінансового ринку Ринок капіталу (кредитний ринок) Валютний ринок Ринок цінних паперів Страховий ринок Ринок дорогоцінних металів і каменів та інших об'єктів реального інвестування Ринок нерухомості Лекція 4. поняття і класифікація фінансового посередництва

Подобный материал:

• Частина 2 наукові повідомлення, 135.8kb.
• Концепція становлення та розвитку фінансового ринку України на 2006 – 2010 роки Вступ, 338.37kb.
• Концептуальні засади розвитку фінансового ринку в умовах глобалізації інвестиційних, 365.38kb.
• Фондові індекси та рейтинги, 178.67kb.
• Загальна характеристика роботи актуальність теми, 296.03kb.
• Особливістю сучасного фінансового ринку України є зростання ролі небанківських фінансових, 140.17kb.
• Примітка 28. «Справедлива вартість фінансових інструментів», 36.2kb.
• Керівник: ст викладач Бєляєва, 2771.65kb.
• Тематичний план дисципліни тема Лекції Семінарськ І заняття Практичні заняття, 420.23kb.
• Програма вступних випробувань з фахових дисциплін спеціальності «облік І аудит» освітньо-кваліфікаційної, 696.9kb.

План

1. Методологічні підходи до вирішення проблеми структуризації фінансового ринку
   
2. Методи структуризації фінансового ринку
   
3. Поняття сегментації фінансового ринку
   
4. Характеристика структури фінансового ринку (за основною групою фінансових активів)
   

1. Методологічні підходи до вирішення проблеми структуризації фінансового ринку

Хоча термін "фінансовий ринок" дуже широко викорис­товується в економічній літературі, однозначне трактування цьо­го поняття відсутнє (див. тему 1). Це ускладнює структуризацію фінансового ринку, яка дозволяє визначити місце кожного його структурного сегмента в загальній ринковій фінансовій системі, охарактеризувати основні етапи їх історичного розвитку, а та­кож розглянути можливі напрями їх подальшої еволюції.

І.А. Бланк у праці "Інвестиційний менеджмент" розглядає фінансовий ринок як ринок об'єктів реального і фінансового інвестування,'у складі якого пропонується виділяти ринок пря­мих капітальних вкладень, ринок приватизованих об'єктів, ри­нок нерухомості, ринок інших об'єктів реального інвестування, фондовий ринок, грошовий ринок. Виділення інвестиційного ринку та запропонована класифікація на етапі становлення рин­кових відносин дозволяє здійснювати аналіз і прогнозування йо­го розвитку в розрізі окремих сегментів і визначати пріоритетні об'єкти інвестування. Ринок прямих капітальних вкладень продов­жує залишатися одним із найбільш значимих сегментів вітчизня­ного фінансового ринку. Формою інвестування на цьому ринку виступають капітальні вкладення в усіх видах нове будівництво; розширення; реконструкція; технічне переозб­роєння. Ринок приватизованих об'єктів одержує широкий розви­ток у нашій країні у зв'язку із процесами приватизації державних підприємств. Проте предметом реального інвестування на цьому ринку виступають не всі об'єкти приватизації, а тільки ті з них, що цілком продаються на аукціонах, за конкурсом або цілком викуповуються трудовими колективами за грошові-кошти тощо. Та ж частина приватизованих об'єктів, що спочатку акціонується (корпоратизується), а потім реалізується у вигляді пакетів акцій, є об'єктом інвестування через механізм ринку цінних паперів.

Подальше вдосконалення ринкових відносин пов'язане з розвитком фінансового ринку. У праці "Основи фінансового ме­неджменту" більшість сегментів інвестиційного рийку, виділених І.А. Бланком у попередній праці, автор розглядає у складі фінан­сового ринку (за винятком ринку капіталовкладень, приватизо­ваних об'єктів та ринку нерухомості). За основу виділення кре­дитного ринку (або ринку позичкового капіталу), ринку цінних паперів (або фондового ринку), валютного ринку, страхового ринку, ринку золота І.А Бланк пропонує окремі види фінансових активів (інструментів, послуг). Але, на нашу думку, означені І.А. Бланком види фінансового ринку в своїй основі містять окрему групу фінансових активів, а залежно від конкретного виду фінан­сового активу вони можуть бути сегментовані на окремі сектори у складі виділених ринків (наприклад, ринок цінних паперів мо­же бути сегментований на ринок акцій, ринок облігацій, ринок векселів тощо).


2. Методи структуризації фінансового ринку

Єдиного методу структуризації фінансового ринку не існує. У практиці розвинених країн оптимальна структура фінан­сового ринку визначається двома основними ознаками - часовим та інституційним. Відповідно до часової ознаки ринок поділяється на два основних елементи: грошовий ринок (ринок короткострокових капіталів або грошових коштів, що виступа­ють у платіжних засобах) і ринок середньострокових та довго­строкових капіталів (або грошових коштів), що представляють інвестиційний фактор у розвитку економіки.

Структура фінансового ринку розвинених країн в інститу-ційному розумінні складається, перш за все, із кредитно-фінансо­вих інститутів (банків та інших установ) і ринку цінних паперів, який, у свою чергу, поділяється на позабіржовий оборот (нові емісії цінних паперів) і фондову біржу. При цьому в розвинених країнах існують деякі відмінності. У США переважають приватні Кредитно-фінансові інститути (акціонерні), а в країнах Західної Європи і в Ялонії більша частка припадає на напівдержави!, дер­жавні і кооперативні кредитно-фінансові установи. Для більш чіткого розуміння проблеми структуризації (сегментації") пропо­нується наступний підхід до змісту структури фінансового ринку та його просторової організації.

В основі первинного поділу фінансового ринку лежить пев­на група фінансових активів. Це пояснюється тим, що саме фінан­совий актив визначає зміст поняття "фінансового ринку". Тоді структура фінансового ринку набуває наступного вигляду: ринок капіталів (кредитний ринок) та грошовий ринок, які можуть бути представлені як ринок позичкових капіталів, ринок цінних па­перів, валютний ринок, ринок дорогоцінних металів і каміння, страховий ринок, ринок інструментів нерухомості. Кожен виділе­ний структурний сегмент фінансового ринку можна розбити на ок­ремі сектори (мікросегменти). В основу виділення того чи іншого сек­тора (мікросегмента) покладено конкретний вид фінансового активу: конкретна послуга (як товар); ф'ючерс; акція конкретного емітен­та; золото, діаманти тощо. Кожний із вказаних сегментів фінансо­вого ринку є самостійною ланкою національного фінансового ринку. Існуючі методологічні підходи до сегментації фінансового ринку детально розглядатимуться окремо.

Для розвитку означених структурних сегментів фінансо­вого ринку в регіонах країни (область, економічний район чи інше територіальне угруповання) повинна створюватись відповідна інфраструктура. В умовах розвиненої ринкової еко­номіки це дає можливість вирішувати регіональні проблеми, що пов'язані з фінансовим забезпеченням повноцінного відтворення та можливості створення доданої вартості у реальному секторі економіки регіону. Для кожного сегмента фінансового ринку ха­рактерна своя специфіка та особливості функціонування, власні правила укладання угод із фінансовими активами тощо. Один і той самий фінансовий актив може бути товаром декількох ринків. Наприклад, кредит у гривнях - це об'єкт діяльності гро­шового, кредитного, а також ва.нотного ринку.

Процес переливу фінансових ресурсів із одного виду фінансового ринку і сегмента на інші називається сек'юрити-зацією. В останні роки процес сек'юритизації характеризується переміщенням операцій з ринку позичкових капіталів на ринок цінних паперів (у першу чергу, ринок облігацій) і забезпечує зни Це робить виділені ринки (сегменти) тісно взаємозалеж­ними між собою.


3. Поняття сегментації фінансового ринку

Для підвищення якості клієнтської бази фінансові устано­ви вдаються до наступних заходів: проведення сегментації ринку, визначення привабливих з ринкового погляду галузей та оціню­вання потенціалу їх розвитку; визначення клієнтської бази щодо галузей, а також раціональності співвідношення діючої структу­ри клієнтів у плані ринкової привабливості; визначення ключо­вих цільових клієнтів у привабливих сегментах, аналіз їх потреб; розробка відповідних фінансових продуктів, послуг і стратегії ціноутворення.

Важливим етапом розробки маркетингової стратегії фінансових інститутів, що діють на фінансовому ринку, є визна­чення характеристик споживачів і на основі цього - сегментація

ринку.

Сегментація фінансового ринку - це класифікація по­тенційних споживачів фінансових послуг згідно з їхніми вимога­ми до розвитку фінансового ринку. Вона базується на застосу­ванні різних критеріїв поділу споживачів на групи, що представ­ляють різний за якістю й обсягом попит на окремі види фінансо­вих активів (послуг).

За І.А. Бланком, сегментація фінансового ринку це про­цес цілеспрямованого поділу його видів на індивідуальні сегмен­ти, які розрізняються залежно від характеру фінансових інстру­ментів, що обертаються на ньому.

Критерії сегментації фінансового ринку: види фінансових ак­тивів (інструментів, послуг), галузева приналежність споживачів; місцезнаходження споживачів; оцінка й прогнозування фінансово­го стану та кредитоспроможності споживачів. При виборі опти­мальних сегментів ринку перевага надається великим сегментам, сегментам з чітко окресленими межами, фінансовою стабільністю, сегментам з інтенсивним розвитком попиту на фінансові послуги.

Попит на фінансові послуги знаходиться під впливом дея­ких основних факторів.

Загальна сегментація фінансового ринку виділяє такі ринки:

• ризикові, безризикові;
  
• місцеві, регіональні, національні, міжнародні, світові;
  
• відповідно до трьох основних форм збереження заощад­
  жень: вклади в банки; придбання цінних паперів; вкладання гро­
  шей у цільові фонди (страховий, пенсійний);
  
• за принципом повернення фінансовий ринок поділяється на
  ринок боргових зобов'язань і ринок інструментів власності;
  
• за формою організації фінансові ринки поділяються на ор­
  ганізаційні та розподільні.
  

На кожному із цих ринків здійснюється специфічна фінан­сово-економічна діяльність і проводяться операції та угоди, що підпадають під різні фінансові ризики, їх відчувають суб'єкти діяльності. Ризики, виникаючи у зв'язку з рухом фінансових по­токів, проявляються на ринках фінансових ресурсів в основному у вигляді процентного, валютного, кредитного, комерційного (бізнєс-ризик), інвестиційного ризиків і обумовлені дією як мак-роекономічних (екзогенних), так і внутрішньофірмових (ендоген­них) факторів та умов.


4.Характеристика структури фінансового ринку (за основною групою фінансових активів

Грошовий ринок

Грошовий ринок як сегмент фінансового ринку, на якому здійснюються короткострокові депозитно-позичкові операції (на термін до І року), обслуговує рух оборотних коштів підприємств та організацій, короткострокових коштів банків, установ, громадсь­ких організацій, держави та населення. Об'єктом купівлі-продажу на грошовому ринку є тимчасово вільні грошові кошти. Грошовий ринок включений до складу елементів фінансового ринку в зв'язку з тим, що пов'язаний з такими об'єктами фінансового інвестування, як депозитні внески термінові і до запитання. Крім того, яскраво виражені інфляційні процеси в нашій країні зробили об'єктом інве­стування на цьому ринку вільноконвертовацу валюту ряду країн (у першу чергу, країн із найменшими темпами інфляції


Ринок капіталу (кредитний ринок)

Ринок капіталу - це частина фінансового ринку, де фор­мується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостро­ковий позичковий капітал виконує наступні функції. По-перше, об'єднує дрібні, розрізнені грошові заощадження населення, дер­жавних підрозділів, приватного бізнесу, зарубіжних інвесторів і створює великі грошові фонди. По-друге, трансформує грошові


Валютний ринок

Валютний ринок це механізм, за допомогою якого вста­новлюються правові та економічні взаємовідносини між спожи­вачами і продавцями валют, система сталих і водночас різно­манітних економічних та організаційних відносин між учасника­ми міжнародних розрахунків з приводу валютних операцій, зовнішньої торгівлі, надання фінансових послуг, здійснення інве­стицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і викори­стання різних іноземних валют. Стрижнем валютних операцій, що здійснюються на валютному ринку, є валютний курс, рівень якого постійно коливається під впливом попиту й пропозиції учасників цих операцій.


Ринок цінних паперів

У сучасних умовах розвинений ринок цінних паперів є не­обхідним елементом ефективно функціонуючої національної еко­номіки. Ринок цінних паперів - це специфічна сфера ринкових відносин, де об'єктом операцій є цінні папери. На ньому здійсню­ється "емісія, купівля-продаж цінних паперів, формується ціна на них, урівноважуються попит і пропозиція.

Як і будь-який інший, ринок цінних паперів формується, виходячи з попиту і пропозиції, а також урівноважуючої ціни. Попит створюється державою та суб'єктами господарської діяль­ності, яким не вистачає власних доходів для фінансування інвес­тицій. Держава та бізнес виступають на ринку цінних паперів чи­стими позичальниками (змушені більше позичати в інших), а чи­стим кредитором є населення, в якого з різних причин доходи перевищують суму витрат


Страховий ринок

Страховий ринок є сферою грошових відносин, де об'єк­том купівлі-продажу виступає специфічний товар - страхова по­слуга (страховий захист), формується попит і пропозиція на неї


Ринок дорогоцінних металів і каменів та інших об'єктів реального інвестування

Ринок дорогоцінних металів і каменів та інших об'єктів реального інвестування розглядається як сукупний для таких операцій, як інвестиції в предмети колекціонування (художні тво­ри, антикваріат, нумізматичні цінності і т. п.), у дорогоцінні ме­тали і камені та інші матеріальні цінності. У країнах з розвине­ною ринковою економікою інвестиційна діяльність, що пов'яза­на із цими об'єктами реального інвестування, уже здійснюється на спеціалізованих ринках, які оформилися (ринку золота тощо). Проте в нашій кра'їні обсяг такого інвестування не відіграє поки суттєвої ролі.


Ринок нерухомості

Ринок нерухомості виділений у самостійний елемент фінансового ринку у зв'язку з його відчутним розвитком у най­ближчій перспективі. Уже нині на цьому ринку здійснюється суттєвий обсяг операцій з продажу квартир, офісів, дач і т. п. З подальшою приватизацією житлового фонду, а особливо із включенням до складу об'єктів цього ринку земельних ділянок, обсяг операцій значно розшириться.


ЛЕКЦІЯ 4. ПОНЯТТЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА