Л. П. Громова тести та завдання з історії україни

Вид материала

Документы

Содержание Тема 6: Українські землі у складі Речі Посполитої

Подобный материал:

• Тема 1: вступ. Предмет І завдання курсу, 217.72kb.
• Самоосвітня діяльність учнів на уроках історії України. 10 клас, 624.62kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України Програму укладено, 853.18kb.
• Роль козацтва та Запорозької Січі в історії України унікальна І не має аналогів в історії, 97.23kb.
• Вступні тести з «Історії України», 113.73kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України Програма укладена, 502.02kb.
• 2 етапу Всеукраїнської олімпіади з біології для учнів 8 класу, 2009/2010 навчальний, 558.44kb.
• Програма з історії України для класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних, 623.88kb.
• Питання для самоконтролю з «Історії України», 209.9kb.
• Програма вступного випробування з історії на основі повної середньої освіти (11 кл.), 363.63kb.

Тема 6: Українські землі у складі Речі Посполитої

1. Чому українські магнати виступили проти укладення Люблінської унії, а українська шляхта активно її підтримала?

2. Католицьке духівництво не крилося з своїми намірами щодо православної церкви. Чому ж деякі православні ієрархи погодилися на укладення Брестської унії 1596 р.?

3. Люблінська унія між Королівством Польським та Великим князівством Литовським була укладена:

1. 1 липня 1513 р.;
   
2. 1 липня 1569 р.;
   
3. 1 липня 1586 р.
   

4. Результатом Люблінської унії між королівством Польським та Великим князівством Литовським було створення:

1. конфедеративної держави - Речі Посполитої, в якій Польща та Литва зберігала свій суверенітет;
   
2. федеративної держави Речі Посполитої, в якій Литва зберігала автономію, власне військо та судочинство;
   
3. унітарної держави Речі Посполитої, причому королівство Польське повністю поглинуло Литву, позбавило її будь яких ознак суверенітету.
   

5. У результаті Люблінської унії українські землі Подніпров’я (Волинь, Київщина, Брацлавщина), а також Підляшшя потрапило до складу:

1. Польщі;
   
2. Литви;
   
3. Московського царства.
   

6. Польська шляхта, в руках якої перебувала реальна влада в королівстві, прагнула створити єдину польсько-литовську державу для: (2 правильні відповіді)

1. зміцнення влади польських королів;
   
2. посилення військово-політичної могутності своєї держави;
   
3. виконання важливої християнської місії – поширення католицизму на схід і подолання “єретиків та іновірців”;
   

захоплення багатих земель Подніпров’я.

7. І. Крип’якевич, аналізуючи Люблінську унію 1569 року, зауважив, що “при всіх негативних наслідках для українців вона дала принаймні одну користь - ... “ . Він мав на увазі те, що:

1. виникла можливість краще захистити Подніпров’я від татарських набігів;
   
2. прискорився економічний розвиток українських земель, спостерігалось економічне піднесення;
   
3. переважна більшість українських земель опинилась у складі однієї держави, що створювало умови для їх національно-культурного єднання.
   

8. Основними соціальними верствами в Україні у XVI ст. були:

1. духовенство, князі та бояри, вільні селяни-общинники, міщани, козаки;
   
2. духовенство, магнати та шляхта, вільні селяни-общинники, міщани, козаки;
   
3. духовенство, магнати та шляхта, феодально залежне селянство, вільні міщани і козаки.
   

9. З якими із цих тверджень можна погодитись? (3 правильні відповіді)

1. українські феодали не мали в Речі Посполитій рівних прав з польською шляхтою;
   
2. вільні общинники упродовж XIV-XV ст. повністю зникли, найбільш чисельною категорією населення України стало феодально залежне селянство;
   
3. у першій половині XVII ст. до 80% міст України ще перебували у приватній власності магнатів;
   
4. в Україні протягом XVI ст. сільська община інтенсивно руйнувалась.
   

10. Великих землевласників України, котрі в своїх володіннях утримували власне військо, роздавали маєтності за службу, чинили суд над підданими, не підкоряючись жодній адміністрації і майже не визнаючи владу короля, називали:

1. гетьманами;
   
2. каштелянами;
   
3. королев’ятами.
   

11. Збільшення товарообміну між містом та селом у Речі Посполитій у ХVI ст. і зростання попиту на хліб та сировину для мануфактурної промисловості на ринках Західної Європи спричинилися в Україні до розвитку:

1. селянських господарств, які почали працювати на ринок, та зростання грошової ренти селян;
   
2. селянських господарств, більшу частину продукції яких селяни змушені були віддавати феодалам як продуктову ренту;
   
3. поміщицьких господарств, перетворення їх на фільварки та збільшення панщини для селян.
   

12. Волочна поміра, проведена Сигізмундом ІІ Августом згідно з “Уставою на волоки”, мала на меті:

1. визначити площі оброблюваних земель, щоб упорядкувати стягнення податків у Великому князівстві Литовському;
   
2. упорядкувати селянські наділи та повинності і розширити фільварки, щоб збільшити прибутки великокнязівських маєтностей;
   
3. упорядкувати селянські наділи й повинності, щоб забезпечити більшу прибутковість селянських господарств і завдяки цьому зростання надходжень з податків та грошових чиншів у казну Великого князя Литовського.
   

13. Багатогалузеве феодальне господарство, що ґрунтувалося на праці селян-кріпаків, в Україні називали:

1. фільварок;
   
2. дворище;
   
3. латифундія.
   

14. Доповніть речення:

Кодекси середньовічного права Великого князівства Литовського, які узаконили станові привілеї землевласників та визначили правові підстави феодальної експлуатації селянства, відомі під назвою...

1. ”Устав на волоки”;
   
2. “Руська правда”;
   
3. Литовські статути.
   

15. Поселення, жителі якого мали низку пільг на відбування повинностей, дарованих землевласником на час освоєння новозаселеної території, називали:

1. копою;
   
2. волостю;
   
3. слободою.
   

16. Які з цих тверджень відповідають історичній дійсності? (3правильні відповіді)

У ХVІ – першій половині ХVІІ ст. в Україні спостерігалося:

1. різке зростання доходів землевласників від продажу сільськогосподарської продукції своїх господарств.;
   
2. бурхливий розвиток міст, міських ремесел, мануфактурного виробництва, торгівлі;
   
3. застій у господарському житті міст і зменшення їх політичного впливу;
   
4. зростання доходів та розширення привілеїв шляхти.
   

17. Громадянами міста в середньовічній Україні вважали:

1. всіх осіб, які не належали до першого чи другого стану, проживали у місті й володіли землею та нерухомим майном (будинком, крамницею, складом тощо) в межах міських мурів;
   
2. всіх осіб, які постійно проживали в місті і володіли нерухомим майном (будинком, крамницею, складом) в межах міських мурів;
   
3. всіх осіб, які постійно проживали в місті і володіли нерухомим майном чи землею в межах міських мурів чи передмістях.
   

18. Общини українських міст, наділених магдебурзьким правом: (2правильні відповіді)

1. повинні були відбувати панщину і сплачувати ренту продуктами чи грошима;
   
2. мали самоуправління і судовий імунітет (незалежність), право власності на землю та низку пільг;
   
3. сплачували єдині податки з ремесел і торгівлі;
   
4. забезпечували рівні можливості для всіх міщан (без різниці у віросповіданні та майновому становищі) в управлінні містом.
   

19. Доберіть означення.

Магдебурзьке право – це норми, що регламентували:

1. дії власника міста – магната чи шляхтича (на зразок привілею, дарованого у ХІІ ст. власникові міста Магдебург);
   
2. життя вільних міських общин і фіксували їхні права та привілеї (на зразок привілею, дарованого жителям Магдебурга у ХІІ ст.);
   
3. життя і діяльність ремісничих цехів у межах міста (на зразок привілею, дарованого у ХІІ ст. цехам у Магдебурзі).
   

20. Орган самоврядування міст України, які отримали магдебурзьке право, називався:

1. сеймом;
   
2. думою;
   
3. магістратом.
   

21. Голова органу самоврядування міст України, які мали магдебурзьке право, називався:

1. староста;
   
2. отаман;
   
3. війт.
   

22. Доберіть означення.

Середньовічні цехи – це:

1. виробничі приміщення, у яких ремісники однієї спеціальності, спільно працюючи, виготовляли певний товар;
   
2. корпоративні організації ремісників однієї чи декількох споріднених спеціальностей;
   
3. підприємства, де існував поділ праці (хоча праця залишилася ручною) та використовувалася наймана робоча сила.
   

23. З якою подією пов’язане створення Речі Посполитої?

1. Кревська унія;
   
2. Брестська унія;
   
3. Люблінська унія.
   

24. Унія – це:

1. форма об’єднання держав, церков;
   
2. династичний шлюб;
   
3. входження однієї держави до складу іншої.
   

25. Фільварок - це:

1. грошовий податок;
   
2. поселення на вільних землях;
   
3. багатогалузеве феодальне господарство, що грунтувалося на праці селян – кріпаків.
   

26. Чинш – це:

1. відробіткова повинність;
   
2. грошовий податок;
   
3. поселення на вільних землях.
   

27. Серед причин занепаду Руської церкви в Україні (та в Білорусії) у XV—XVI ст. треба виділити як найважливіші: (2 правильні відповіді)

1. збайдужіння значної частини українців до релігії та церкви;
   
2. втрата православною церквою державної підтримки та підтримки константинопольського патріарха;
   
3. посилення втручання в справи церкви світських осіб, зокрема посідання світськими людьми вищих церковних посад;
   
4. втрата церквою частини маєтностей та доходів;
   
5. низький освітній рівень та моральний занепад православного духовенства;
   

28. Громадські об’єднання православних українців–міщан, духовенства, шляхти, козаків, які займалися господарською, благодійною та релігійно–просвітньою діяльністю, називали:

1. цехами;
   
2. колегіями,
   
3. братствами.
   

29. Згідно з умовами Брестської унії 1596 р. Руська церква:

1. визнала догми католицизму та зверхність над Київською митрополією папи Римського, але зберігала непорушними церковну організацію, обряд та звичаї;
   
2. визнавала зверхність над Київською митрополією папи Римського, але зберігала непорушними церковну організацію, догмати віри, обряд та звичаї;
   
3. визнавала зверхність над Київською митрополією папи Римського і католицький обряд, але зберігала свої догмати віри та церковну організацію.
   

30. Об’єднання католицької та православної церков у місті Бересті відбулось у:

1. 1569 р.;
   
2. 1385 р.;
   
3. 1596 р.
   

31. Визначте історичну особу за поданою характеристикою.

Руський князь, про якого казали, що він багатший за польського короля. Палкий захисник православної віри. Засновник першого вищого навчального закладу в Україні.

1. Костянтин – Василь Острозький;
   
2. Дмитро Вишневецький;
   
3. Петро Сагайдачний.
   

32. Якій події української історії М.Грушевський дає оцінку у цьому тексті: “Владики, котрі тепер задумали піддатися під власть папи, зрозуміли, що патріархи на таке не пристануть і з’єднатися з католиками значить розірвати з патріархами. Знали, що на се громадянство не піде. Тому рішили се діло потайки...”

1. Кревська унія 1385 р.;
   
2. Острозька угода 1392 р.;
   
3. Берестейська унія 1596 р.
   

33. Першими друкованими книгами, виданими в Україні, були Апостол і Буквар. Їх видав у Львові у 1574 році першодрукар:

1. П. Мстиславець;
   
2. І. Федоров;
   
3. Ф. Скорина.
   

34. Чия це біографія?

Виходець із знатного молдовського роду, навчався у Львівській братській школі та університетах Західної Європи. Став архімандритом Києво-Печерського монастиря, згодом митрополитом Київським, реформував Руську православну церкву, заснував Київську колегію.

1. І.Борецький;
   
2. Й.Рутський;
   
3. П.Могила.
   

35. Засновником Київської колегії (пізніше академії) – єдиного у ХVПст. вищого навчального закладу у слов’ян був:

1. П. Сагайдачний;
   
2. К. Острозький;
   
3. П. Могила.
   

36. У 1632 році до Київської братської школи, заснованої у 1615 році гетьманом Сагайдачним, була приєднана школа при Києво-Печерській Лаврі. Об’єднаний навчальний заклад дістав назву:

1. Острозької академії;
   
2. Києво-Могилянської колегії;
   
3. Київської братської школи.
   

37. Човни, які будували козаки для морських походів, називалися:

1. чайки;
   
2. галери;
   
3. фрегати.