Л. П. Громова тести та завдання з історії україни

Вид материала

Документы

Содержание Тема 3: Феодальна роздрібненість. Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель

Подобный материал:

• Тема 1: вступ. Предмет І завдання курсу, 217.72kb.
• Самоосвітня діяльність учнів на уроках історії України. 10 клас, 624.62kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України Програму укладено, 853.18kb.
• Роль козацтва та Запорозької Січі в історії України унікальна І не має аналогів в історії, 97.23kb.
• Вступні тести з «Історії України», 113.73kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України Програма укладена, 502.02kb.
• 2 етапу Всеукраїнської олімпіади з біології для учнів 8 класу, 2009/2010 навчальний, 558.44kb.
• Програма з історії України для класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних, 623.88kb.
• Питання для самоконтролю з «Історії України», 209.9kb.
• Програма вступного випробування з історії на основі повної середньої освіти (11 кл.), 363.63kb.

Тема 3: Феодальна роздрібненість. Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель

1. Основною тенденцією політичного розвитку Київської Русі наприкінці XI - у XII ст. було:

1. ослаблення влади великого київського князя і зростання політичної самостійності удільних князів;
   
2. зростання ролі ради бояр при великому київському князеві та міського київського віча в політичному житті Русі;
   
3. посилення централізації управління та зосередження абсолютної влади в руках великого київського князя.
   

2. Почерговий (“листвиничний”) порядок князювання передбачав втрату деякими князями права на київський престол. Це траплялося:

1. у випадку, якщо якийсь князь розпочинав війну з іншими;
   
2. якщо батько князя вмирав, не встигши зайняти “київський стіл”;
   
3. якщо князь вступав у союз із степовими кочовиками.
   

3. Із перелічених суджень про наслідки князівських усобиць у Київській Русі виберіть правильні: (5 правильних відповідей)

1) занепад господарського життя і рівня доходів киян;

2) зниження обсягів торгівлі з Візантією;

3) припинення династії Рюриковичів;

4) зменшення політичного впливу й авторитету великого київського князя;

5) зростання ролі боярства в давньоруському суспільстві;

6) посилення впливу міст на політичне життя Русі;

7) посилення впливу селян-смердів на політичне життя Русі;

8) зростання ролі варягів у політичному житті Русі та у війську князя;

9) утворення військово-політичного союзу Київського князівства з Візантією;

10) постійні напади кочовиків на руські землі.

4. Хто з князів входив у триумвірат, який після смерті Ярослава Мудрого намагався утримати єдність Руської землі:

1. Святослав, Ярополк, Ізяслав;
   
2. Святослав, Ізяслав, Всеволод;
   
3. Ізяслав, Володимир, Ярополк.
   

5. “Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе звабу маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою...”, - такої думки дійшли руські князі на з’їзді в:

1. Києві 1068 р.;
   
2. Любечі 1097р.;
   
3. Чернігові 1113 р.
   

6. З’їзд князів в Любечі 1097 р.:

1. припинив усобиці між князями - нащадками Ярослава;
   
2. забезпечив зосередження влади в Руській землі у руках великого князя київського;
   
3. закріпив поділ Русі на удільні князівства, які стали власністю окремих родин нащадків Ярослава.
   

7. Наслідком Любецького з’їзду 1097 р. було:

1. перетворення Русі в централізовану державу із необмеженою владою київського князя;
   
2. визнання принаймні частиною тодішньої політичної еліти Русі можливості роздроблення держави на окремі сімейні уділи - вотчини;
   
3. остаточне розв’язання питання про право успадкування київського престолу і припинення усобиць в країні.
   

8. Із наведених суджень про причини політичного роздроблення Київської Русі виберіть правильні: (6 правильних відповідей)

1. господарський розвиток та піднесення політичної ролі окремих міст, що вступили в суперництво з Києвом;
   
2. розвиток вотчинного землеволодіння;
   
3. масові селянські заворушення, виступи міщан;
   
4. зростання політичної ролі боярства;
   
5. відсутність загальновизнаного порядку заміщення великокнязівського престолу, усобиці князів;
   
6. занепад Києва внаслідок військових конфліктів та переміщення торговельних шляхів;
   
7. втручання у внутрішні справи Русі держав, які прагнули її військового та політичного ослаблення;
   
8. вторгнення монголо-татар, які підірвали військову міць київського князя;
   
9. великі розміри держави, що утруднювали економічні зв’язки та культурну консолідацію її населення;
   
10. занепад культури, мистецтва та моральності населення.
    

9. Володимир Мономах князював у Києві в:

1. 1019 - 1054 рр.;
   
2. 1113 - 1125 рр.;
   
3. 1125 - 1132 рр.
   

10. Київ остаточно втратив значення політичного центру руських земель після:

1. смерті Володимира Мономаха;
   
2. захоплення міста володимиро-суздальським князем Андрієм Боголюбським;
   
3. невдалого походу на половців князя Ігоря Святославовича.
   

11. Монголо-татари захопили Київ у:

1. 1238 р.;
   
2. 1240 р.;
   
3. 1242 р.
   

12. Монголо-татарське іго на землях Південно-Західної Русі виявлялося у : (5 правильних відповідей)

1. призначенні ханами руських князів на князівські столи, жалуванні їм ярликів на княжіння;
   
2. розміщенні в містах - адміністративних центрах Русі - татарських гарнізонів;
   
3. призначення ханами в князівствах своїх повноважних представників і збирачів податків;
   
4. виплаті населенням Русі податків на користь монголо-татар;
   
5. втручання ханів у внутрішні справи князівств, у князівські усобиці;
   
6. періодичних набігах татар на руські землі, грабунках і руйнуваннях.
   

13. Ярлик - це:

1. данина;
   
2. грамота на право князювання;
   
3. намісник хана і збирач данини.
   

14. Податками татари не обкладали лише:

1. руських селян;
   
2. руських міщан;
   
3. руських бояр;
   
4. руське духівництво.