Л. П. Громова тести та завдання з історії україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 12: Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII – у XIX столітті
20. Повстання Чернігівського піхотного полку в Україні, організоване декабристами, відбулося
Навчально-методичний відділ ВНТУ
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Тема 12: Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII – у XIX столітті


1. Обгрунтуйте правильність або хибність твердження, що політика російського та австрійського урядів щодо українських земель носила колоніальний характер.

2. Як би Ви визначили місце і роль Кирило-Мефодіївського товариства у національно-визвольному русі України?

3. Як відбилося на соціально-економічному розвитку українських земель скасування кріпосного права в Австрійській та Російській імперіях?

4. М.Грушевський, оцінюючи діяльність Головної руської ради, назвав її першим національним урядом. Обгрунтуйте або заперечте справедливість цієї думки.

5. Які альтернативи розвитку суспільства визріли в рамках різних течій суспільно-політичного руху, поширених в Україні у другій половині ХІХ ст.?

6. Українські землі в XIX - на початку XX ст. входили до складу:
  1. Російської імперії Речі Посполитої, Туреччини;
  2. Російської імперії, Австро-Угорщини;
  3. Австро-Угорщини, Російської імперії та Туреччини.

7. Які українські землі у ХІХ ст. входили до складу Малоросійського генерал-губернаторства Російської імперії?
  1. землі Північного Причорномор'я від Бесcарабії до Криму;
  2. землі Лівобережної України, колишні Гетьманщина та Слобожанщина;
  3. землі Правобережної України.

8. Які українські землі у ХІХ ст. входили до складу Новоросійського генерал-губернаторства Російської імперії?
  1. землі Північного Причорномор'я від Бессарабії до Криму;
  2. землі Лівобережної України, колишні Гетьманщина та Слобожанщина;
  3. землі Правобережної України.

9. Які українські землі у ХІХ ст. входили до складу Київського генерал-губернаторства Російської імперії?
  1. землі Північного Причорномор'я від Бессарабії до Криму;
  2. землі Лівобережної України, колишні Гетьманщина та Слобожанщина;
  3. землі Правобережної України.

10. Визначте губернії, які входили до складу Малоросійського генерал-губернаторства Російської імперії? (3 правильні відповіді)
    1. Волинська;
    2. Київська;
    3. Катеринославська;
    4. Полтавська;
    5. Подільська;
    6. Таврійська;
    7. Харківська;
    8. Чернігівська;
    9. Херсонська.

11. Визначте губернії, які входили до складу Новоросійського генерал-губернаторства Російської імперії? (3 правильні відповіді)
    1. Волинська;
    2. Київська;
    3. Катеринославська;
    4. Полтавська;
    5. Подільська;
    6. Таврійська;
    7. Харківська;
    8. Чернігівська;
    9. Херсонська.

12. Визначте губернії, які входили до складу Київського генерал-губернаторства Російської імперії? (3 правильні відповіді)
    1. Волинська;
    2. Київська;
    3. Катеринославська;
    4. Полтавська;
    5. Подільська;
    6. Таврійська;
    7. Харківська;
    8. Чернігівська;
    9. Херсонська.

13. Ізмаїльський, Акерманський та Хотинський повіти Російської імперії з кількісно переважаючим українським населенням входили до:
      1. Херсонської губернії;
      2. Таврійської губернії;
      3. Бессарабської області

14. Іноземцями (сербами, німцями, болгарами, греками, вірменами, росіянами) в другій половині XVIII - першій половині XIX ст. були значною мірою залюднені вільні землі губерній:
  1. Катеринославської, Чернігівської, Полтавської;
  2. Таврійської, Херсонської, Катеринославської;
  3. Полтавської, Херсонської, Катеринославської;
  4. Катеринославської, Таврійської, Київської;
  5. Херсонської, Київської, Полтавської.

15. На території Лівобережної України (Малоросії) кріпосне право було запроваджене в:
  1. 1775 р.;
  2. 1783 р.;
  3. 1796 р.

16. Переважна більшість галичан-українців у XIX- на початку XX ст. за віросповіданням були:
  1. римо-католиками;
  2. греко-католиками;
  3. православними.

17. "Как жертва всесожжения вспыхнула святая белокаменная, й из конца в конец по всему царству раздался клич, чтобы виходили й стар, й млад заливать вражеской кровью великий пожар московский. Достиг этот судорожный клич й до пределов нашей мирной Украины. Зашевелилась она, моя родная мать; зашевелилось й охочекомонное ополчение малороссийское", - в цьому уривку з поеми Т.Шевченка "Близнецы" йдеться про:
  1. події, пов'язані з повстанням під проводом О.Пугачова;
  2. російсько-турецьку війну 1806-1812 рр.;
  3. вторгнення військ Наполеона І у Росію в 1812 р.

18. Серед наведених тверджень виберіть правильні: (2 правильні відповіді)
  1. у 1812 р. більшість дворян - вихідців з української козацької старшини підтримала формування загонів козацького ополчення
  2. корпус військ Наполеона І під час кампанії 1812 р. прорвався до Києва і на деякий час взяв місто в облогу
  3. населення західних повітів Волині створювало дружини самозахисту та партизанські загони, що діяли в тилу наполеонівських військ
  4. селян-кріпаків з України, що брали участь у військових діях проти військ Наполеона І, указом російського імператора було звільнено від кріпацтва і переведено в козацький стан

19. У м.Тульчині на Поділлі 1821 р. було створене:
  1. Малоросійське товариство;
  2. Південне товариство;
  3. Північне товариство.

20. Повстання Чернігівського піхотного полку в Україні, організоване декабристами, відбулося:
  1. 14-25 грудня 1825 р.;
  2. 29 грудня 1825 р. - 3 січня 1826 р.;
  3. 7-15 січня 1826 р.

21. Повстання Чернігівського полку в грудні 1825 р. очолили:
  1. В. Лукашевич та В.Капніст;
  2. П.Пестель та К.Рилєєв;
  3. С.Муравйов-Апостол та М.Бестужев-Рюмін.

22. Учасники польського повстання 1830-1831 рр. розглядали землі Правобережної України як:
  1. територію, що після перемоги над царизмом повинна була увійти в Українську державу - складову відновленої Речі Посполитої;
  2. споконвіку польські, а отже, такі, що стануть невід'ємною складовою відновленої Речі Посполитої;
  3. територію, яка не належить полякам, а значить, має залишитись у складі Росії після відновлення Речі Посполитої.

23. Під час польського повстання 1830-1831 рр. більшість правобережних селян-українців:
  1. підтримували поляків, а частина вступила в польські військові з'єднання;
  2. підтримували поляків, але не брали активної участі у військових діях;
  3. залишились лояльними до російського уряду, а частина вступила в спеціально створені для боротьби з повстанцями загони.

24. Чия це біографія?

Народився в с. Головчинці на Поділлі, в родині кріпака. Волелюбний та бунтівний духом, потрапив у солдати. Протягом майже двадцяти років, організовуючи загони із біглих кріпаків та солдатів, вів боротьбу з владою та поміщиками на рідному Поділлі. Не раз тікав із заслання та тюрми. Був убитий внаслідок зради.
  1. Олексій Семенов;
  2. Устим Кармалюк;
  3. Лук'ян Кобилиця.

25. Русифікація Правобережної України урядом імперії була спровокована:
  1. декабристським рухом 20-х років XIX ст.;
  2. польським повстанням 1830-1831 рр.;
  3. українським національним рухом першої третини XIX ст.

26. Уніатську церкву на Волині та Поділлі було остаточно ліквідованов:
  1. 1825 р.;
  2. 1831 р.;
  3. 1839 р.

27. Таємне Кирило-Мефодіївське братство було створене в:
  1. Києві;
  2. Харкові;
  3. Санкт-Петербурзі.

28. Таємне Кирило-Мефодіївське товариство існувало у:
  1. 1843-1845 рр.;
  2. 1845-1847 рр.;
  3. 1847-1848 рр.

29. Програмний документ Кирило-Мефодіївського братства – це:
  1. "Книга буття українського народу (Закон Божий)";
  2. "Катехизис автономіста";
  3. "Кобзар".

30. Автором "Книги буття українського народу (Закону Божого)", вважають:
  1. Т.Шевченка;
  2. П.Куліша;
  3. М.Костомарова.

31. Виберіть серед перелічених прізвища тих галичан, які відомі сьогодні як „Руська трійця”: (3 правильні відповіді)
  1. Д.Зубрицький;
  2. М.Левицький;
  3. Й.Лозинський;
  4. М.Шашкевич;
  5. І.Могильницький;
  6. Я.Головацький;
  7. А.Добрянський;
  8. І.Вагилевич.

32. "Руською трійцею" називали:
  1. таємний гурток революційно налаштованих студентів Львівського університету;
  2. український альманах, який вийшов у Будапешті в 1837 р.;
  3. трьох товаришів - учнів греко-католицької семінарії у Львові.

33. Головна руська рада в Галичині діяла у:
  1. 1846-1848 рр.;
  2. 1848-1849 рр.;
  3. 1848-1851 рр.

34. Головою Головної руської ради відразу після її створення був обраний:
  1. Я.Головацький;
  2. Г.Яхимович;
  3. І.Вагилевич.

35. З-поміж наведених виберіть ті ідеї, які містив маніфест Головної руської ради (1848 р.). У маніфесті Головна руська рада заявила про:

(3 правильні відповіді)
  1. існування 15-мільйонного українського народу, часткою якого є русини-галичани;
  2. перехід земель, заселених українцями, до складу Російської імперії;
  3. підтримку вимоги: забезпечити усім народам Австрійської держави їхні національні права;
  4. необхідність адміністративного поділу Галичини та об'єднання всіх українських земель Австрії в окрему провінцію;
  5. підтримку ідеї усунення від влади в Австрії династії Габсбургів і перетворення цієї держави на республіку;
  6. необхідність введення в школах та адміністративних закладах Галичини української мови, реального зрівняння в правах греко-католицького та римо-католицького духовенства.

36. Поділ Галичини на українську та польську частини (тобто на окремі коронні краї) у 1848 р. був головною вимогою:
    1. Центральної ради народової;
    2. Головної руської ради;
    3. Руського собору.

37. У першій половині XIX ст. землі України були переважно:
  1. аграрним краєм;
  2. промисловим краєм;
  3. краєм інтенсивного розвитку і промисловості, і сільського господарства.

38. З-поміж наведених тверджень про основні результати національного руху українців у Галичині в 1848-1849 рр. виберіть правильні: (4 правильні відповіді)
    1. поділ Галичини на окремі провінції: українську (з центром у Львові) та польську (з центром у Кракові);
    2. заснування української преси;
    3. розгортання культурно-просвітницького руху серед українців і створення його осередків – „Галицько-руської матиці" та "Народного дому";
    4. відкриття кафедри історії Русі у Львівському університеті;
    5. відкриття кафедри руської словесності (мови та літератури)у Львівському університеті;
    6. утвердження ідеї національної окремішності русинів у Галичині на Слов'янському конгресі в Празі та на "Соборі руських вчених" у Львові.

39. Панщина в Галичині та на Буковині була скасована Маніфестом імператора Фердинанда у:
      1. 1846 р.;
      2. 1848 р.;
      3. 1853 р.

40. У першій половині XIX ст. на східно- та західноукраїнських землях найбільша частка оброблюваної землі перебувала у власності:
  1. поміщиків (дідичів);
  2. селян;
  3. держави.

41. Реформа 1861 р. забезпечила селянам східноукраїнських земель:

( 3 правильні відповіді)
  1. особисту свободу;
  2. отримання земельних наділів за справедливою ціною:
  3. отримання наділів землі, достатніх лише для утримання родини;
  4. збільшення земельних наділів за рахунок “відрізків”;
  5. негайну ліквідацію всіх повинностей, які селяни мали виконувати на поміщиків;
  6. рівність прав з іншими верствами населення.

42. Реформа 1861 р.:
    1. зберегла поміщицьке землеволодіння на східноукраїнських землях;
    2. ліквідувала поміщицьке землеволодіння на східноукраїнських землях.

43. Община, що існувала в деяких місцевостях України, в результаті реформ Олександра ІІ:
      1. була ліквідована. Тепер селяни індивідуально несли відповідальність за сплату податків та виконання повинностей;
      2. збереглась. Община володіла землею і несла відповідальність за виплату податків та виконання повинностей її членами. Без її дозволу селянин не міг покинути село.

44. У другій половині ХIX ст. у підросійській Україні провідними галузями економіки були:
  1. вугледобувна, металургійна, цукрова;
  2. хімічна, металургійна, цукрова;
  3. хімічна, вугледобувна та цукрова.

45. Вихідців із сполячених поміщицьких родин, які порвали зі шляхтою, перейшли з католицизму в православ’я й ідентифікували себе з українським простолюдом, називали:
  1. народниками;
  2. хлопоманами;
  3. радикалами.

ЛІТЕРАТУРА


1. Аркас М. Історія України – Русі. – Одеса, 1994

2. Бойко О. Д. Історія України: посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 2001

3. Грушевский М. С. Очерки истории украинского народа. – К., 1991

4. Дорошенко Д. І. Історія України в 2-х томах. Т. 1-2 – К., 1991

5. Єфименко А. Я. История украинского народа. – К., 1990

6. Історія України / Кер. авт. кол. Ю. Зайцев. – Львів, 1996

7. Історія України: нове бачення. – К., 1996

8. Крип’якевич І. П. Історія України. – Львів, 1992

9. Литвин В., Смолій В., Шпакуватий М. Україна: ХХ століття: У 2 книгах. – К., 2002

10. Полонська-Василенко Н. Історія України у 2-х книгах. Книги 1-2. – К., 1995

11. Світлична В. В. Історія України: Навчальний посібник. – К., 2002

12. Субтельний О. Україна: Історія. – К., 1991

Серія “Україна крізь віки.” В 15-ти томах. – К., 1998-2000

13. Т.І. Бунятян К. П., Мурзін В. Ю., Симоненко О. В. На світанку історії. – К., 1998

14. Т.2. Крижицький С. Д., Зубар В. М., Русяєва А. С. Античні держави Північного Причорномор’я. – К., 1998

15. Т.3. Баран В. Д. Давні слов’яни. – К., 1998

16. Т.4. Толочко О. Т., Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1998

17. Т.5. Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь. – К.,1998

Т.6. Русина О. В. Україна під татарами і Литвою. – К., 1998

18. Т.7. Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція XVII століття / 1648-1676 рр. /. – К., 1999

19. Т.8. Гуржій О. І., Чухліб Т. В. Гетьманська Україна. – К., 1999

20. Т.9. Сарбей В. Г. Національне відродження України. – К., 1999

Навчальне видання



Людмила Прокопівна Громова


Тести та завдання з історії України

(для студенті всіх напрямів підготовки)


Частина 1


Навчальний посібник


Оригінал-макет підготовлено автором

Редактор В.О.Дружиніна


Коректор З.В. Поліщук

Навчально-методичний відділ ВНТУ


Свідоцтво Держкомінформу України

серія ДК № 746 від 25.12.2001

21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, ВНТУ


Підписано до друку Гарнітура Times New Roman

Формат 29,7х42 Папір офсетний

Друк різографічний Ум. друк. арк.

Тираж прим.

Зам. №


Віддруковано в комп’ютерному інформаційно-видавничому центрі

Вінницького національного технічного університету


Свідоцтво Держкомінформу України

серія ДК № 746 від 25.12.2001

21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, ВНТУ