Л. П. Громова тести та завдання з історії україни

Вид материала

Документы

Содержание Тема 9: Українські землі у другій половині XVII століття

Подобный материал:

• Тема 1: вступ. Предмет І завдання курсу, 217.72kb.
• Самоосвітня діяльність учнів на уроках історії України. 10 клас, 624.62kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України Програму укладено, 853.18kb.
• Роль козацтва та Запорозької Січі в історії України унікальна І не має аналогів в історії, 97.23kb.
• Вступні тести з «Історії України», 113.73kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України Програма укладена, 502.02kb.
• 2 етапу Всеукраїнської олімпіади з біології для учнів 8 класу, 2009/2010 навчальний, 558.44kb.
• Програма з історії України для класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних, 623.88kb.
• Питання для самоконтролю з «Історії України», 209.9kb.
• Програма вступного випробування з історії на основі повної середньої освіти (11 кл.), 363.63kb.

Тема 9: Українські землі у другій половині XVII століття

1. Період 1663 – 1687 рр. увійшов в українську історію під назвою “руїни”. Як Ви можете це пояснити?

2. І.Крип’якевич вважав Гадяцький договір 1658 р. “хвилевою політичною комбінацією, що не могла розраховувати на довговічність”. Чи згодні Ви з цією оцінкою?

3. Після укладення у 1686 р. Вічного миру між Польщею та Росією протягом наступних майже 100 років розвиток Правобережної та Лівобережної України мав значні відмінності. В чому вони полягали?

4. Чому гетьману П.Дорошенку не вдалося об’єднати українські землі в рамках однієї держави та відновити її незалежність?

5. Періодом "руїни" в історії України називають:

1. 50-70-ті роки XVII ст.;
   
2. 60-80-ті роки XVII ст.;
   
3. 70-90-ті роки XVII ст.
   

6. Чия це біографія?

Походив з православного шляхетського роду, навчався в Київській колегії, перейшов на службу до Богдана Хмельницького після перемоги того під Жовтими Водами і завдяки природному розуму та освіті швидко став одним з його найближчих помічників — генеральним військовим писарем (за польськими мірками, канцлером держави). Невдовзі після смерті Богдана став гетьманом України. Уклав Галицький договір з Річчю Посполитою. Добровільно зрікся булави. Загинув від рук поляків через намову свого колишнього соратника.

1. Іван Виговський;
   
2. Павло Тетеря;
   
3. Петро Дорошенко.
   

7. З якими з цих тверджень можна погодитись? (3 правильні відповіді)

1. І. Виговський у своїй політиці опирався в основному на козацьку старшину і православну шляхту, охороняв і збільшував її привілеї в українському суспільстві;
   
2. І. Виговський намагався укласти союз з Річчю Посполитою і забезпечити при цьому якомога більшу автономію України;
   
3. запорожці повністю підтримували політику І. Виговського;
   
4. союзниками України часів І. Виговського, крім Речі Посполитої, були Швеція та Крим.
   

8. Автором програми об'єднання України з Польщею на державних засадах (первісного проекту Гадяцької угоди з Річчю Посполитою) та Корсунського договору зі Швецією (1657 р.) був:

1. Богдан Хмельницький;
   
2. Юрій Немирич;
   
3. Василь Золотаренко.
   

9. Гадяцький договір між Річчю Посполитою та Україною був укладений:

1. 1654р.;
   
2. 1658 р.;
   
3. 1660 р.
   

10. "Київщина, Брацлавщина та Чернігівщина утворювали Руське князівство, що поряд з Польщею і Литвою ставало складовою Речі Посполитої, його гетьман мав мати власне військо, казну і монету. Унія на теренах князівства скасовувалась ..." У цьому тексті викладені деякі умови:

1. Зборівської угоди 1649р.;
   
2. Корсунської угоди 1657 р.;
   
3. Гадяцької угоди 1658 р.
   

11. У травні 1659 р. під Конотопом:

1. козацька армія І.Виговського зазнала нищівної поразки від поляків;
   
2. козацька армія І.Виговського і татарська орда завдали нищівної поразки військам московського царя;
   
3. козацька армія І.Виговського і татари завдали поразки війську польського короля.
   

12. Із перелічених нижче суджень про причини громадянської війни в Україні у 1658-1659 рр. виберіть правильні: (3 правильні відповіді)

1. загострення соціальних протиріч в українському суспільстві;
   
2. загострення релігійного конфлікту між православними та уніатами;
   
3. наростання незгод щодо зовнішньополітичної орієнтації України серед еліти і простолюду;
   
4. ущемлення прав і привілеїв шляхти з боку козацтва;
   
5. втручання сусідів України в її внутрішньополітичні справи.
   

13. "Україна перебувала під "високою рукою" московського царя, зберігаючи свій устрій, судівництво та козацьке військо (60 тисяч). Всі стани теж зберігали давні права і привілеї. На чолі Козацької держави стояв гетьман, обрання якого було можливе лише зі згоди царя. Московські залоги розмішува­лись у Києві, Переяславі, Брацлаві, Умані. Гетьманові заборонялись міжнародні зносини, митрополит Київський мав визнати зверхність Московського патріархату", — у цьому уривку перелічено умови:

1. "Березневих статей" 1654 р.;
   
2. Гадяцького договору 1658 р.;
   
3. "Переяславських статей" 1659 р.
   

14. Слободищенський трактат 1660 р. було укладено після:

1. боїв під Чудновим;
   
2. битви під Конотопом;
   
3. битви під Переяславом.
   

15. Поразка під Чудновим російської армії В.Шереметьєва і згода Ю.Хмельницького на умови Слободищенського трактату в 1660 р. зумовили:

1. фактичне повернення всієї України під владу поляків;
   
2. фактичний розпад України на промосковську Лівобережну і пропольську Правобережну;
   
3. вторгнення турецько-татарської армії, яка захопила Правобережну Україну.
   

16. На "чорній раді" біля Ніжина в 1663 р. гетьманом Лівобережжя було обрано:

1. Якима Сомка;
   
2. Василя Золотаренка;
   
3. Івана Брюховецького.
   

17. Успіх в боротьбі за гетьманську булаву Г.Брюховецькому забезпечила:

1. активна підтримка московським урядом та козацькою старшиною, звабленою обіцянками нових привілеїв;
   
2. підтримка простолюдом, звабленим обіцянками забезпечити порядок і справедливість та тиск поляків;
   
3. активна підтримка запорожцями та простолюдом, звабленими обіцянками забезпечити порядок та справедливість, і довіра до нього царських воєвод.
   

18. Із перелічених нижче суджень про причини втрати гетьманської булави Іваном Брюховецьким виберіть правильні. Іван Брюховецький втратив гетьманську булаву і заплатив життям за те, що: (2 правильні відповіді)

1. не зміг забезпечити справедливості для простолюду: сваволя й утиски козацької старшини посилилися;
   
2. відмовився задовольняти зростаючі апетити козацької старшини на маєтності та привілеї;
   
3. у своїх походах на Правобережжя зазнавав поразок й не домігся об'єднання всієї України під владою єдиного гетьмана;
   
4. дозволив втручання московитів у внутрішні справи України, зокрема, надав тут московським воєводам адміністративну владу та можливість захоплювати українські землі;
   
5. ігнорував волю московського царя й обмежував його воєвод в Україні суто військовими функціями.
   

19. Хто з українських письменників створив відомий роман про "чорну раду" 1663 р.:

1. І.Нечуй-Левицький;
   
2. П.Куліш;
   
3. Г.Хоткевич.
   

20. Похід об'єднаних польських, козацьких (П.Тетері) та татарських військ на Лівобережну Україну, що розпочався в 1663 р., завершився:

1. успішно (було захоплено Переяслав, Ніжин. Чернігів та інші міста й усунено від влади І.Брюховецького);
   
2. поразкою (вибухнуло повстання проти Тетері на Правобережжі та зріс опір українців лівого берега Дніпра полякам і татарам);
   
3. розпадом коаліції (татари взялися грабувати Лівобережжя, а козаки Тетері, скинувши гетьмана, приєдналися до І.Брюховецького).
   

21. Втрата І.Виговським, Ю.Хмельницьким, П.Тетерею соціальної опори своєї влади, підтримки народу пояснюється;

1. їх пропольською орієнтацією та ігноруванням інтересів української шляхти й козацької старшини;
   
2. їх проросійською орієнтацією та прагненням до одноосібної влади;
   
3. їх пропольською орієнтацією та ігноруванням інтересів простих козаків, міщан і селян.
   

22. Чия це біографія?

Син козацького полковника, онук гетьмана, соратник Б.Хмельницького. Став гетьманом Правобережної України з наміром відродити міць козацтва та соборність Козацької держави. На деякий час об'єднав Україну обох берегів Дніпра. Чи не єдиний продовжив політику Б.Хмельницького щодо козацтва та інших станів України. Спробував втілити в життя ще один його проект — союз з Оттоманською Портою (Туреччиною). Добровільно відмовився від булави. Доживав віку під Москвою.

1. Павло Тетеря;
   
2. Іван Самойлович;
   
3. Петро Дорошенко.
   

23. Із перелічених нижче суджень про основні напрями політики гетьмана П.Дорошенка виберіть правильні: (4 правильні відповіді)

1. вживав заходів для забезпечення собі підтримки рядового козацтва, міщан, селян;
   
2. роздавав посади та маєтності козацькій старшині, розраховуючи на її лояльність, ігнорував волю і думку рядового козацтва;
   
3. дотримувався в основному промосковської орієнтації, завдяки чому став гетьманом обох берегів Дніпра;
   
4. шукав союзників у Криму та Туреччині і передав Україну під відносно символічну зверхність султана;
   
5. добивався об'єднання українських земель, проголосив це найвищою своєю метою і навіть став на деякий час гетьманом всієї України;
   
6. намагався обмежити залежність гетьманів від козацької старшини, для чого, зокрема, створив наймане військо (сердюків), які підпорядковувалися лише йому особисто.
   

24. Андрусівське перемир'я між Річчю Посполитою та Московським царством було укладене в:

1. 1665 р.;
   
2. 1667р.;
   
3. 1668 р.
   

25. Андрусівське перемир'я між Річчю Посполитою та Московським царством юридично оформило:

1. приєднання України до Московського царства;
   
2. поділ України на польську — Правобережну та московську — Лівобережну;
   
3. повернення всіх земель України, крім Чернігівщини та Запоріжжя, під владу польського короля.
   

26. 3а роки свого правління Дем'ян Многогрішний:

1. "твердою рукою" навів порядок і забезпечив спокій на Лівобережжі, ліквідував тут "руїну";
   
2. об'єднав, хоч і ненадовго, Ліво- і Правобережну Україну під своєю булавою та під владою московського царя і припинив "руїну";
   
3. ще дужче розпалив вогонь громадянської війни, загострив конфлікт між старшиною і простими козаками, спровокував військові дії турків, поляків та московитів в Україні, чим поглибив "руїну".
   

27. З часів Д.Многогрішного до часів І.Мазепи столицею Лівобережжя (Гетьманщини) було місто:

1. Гадяч;
   
2. Батурин;
   
3. Чигирин.
   

28. Чия це біографія?

Запорізький козак, брав участь у Визвольній війні під проводом Б.Хмельницького. Відзначався неабиякою мужністю, винахідливістю і вмінням воювати. Часто обирався кошовим отаманом Січі. Один час претендував на гетьманську булаву, через що був засланий до Тобольська. Як політик часто змінював орієнтацію, звинувачував гетьманів у пропольській та протурецькій позиціях. Уславився як борець проти турків і татар, який, за переказами, не програв жодної битви.

1. Яків Барабаш;
   
2. Іван Брюховецькнй;
   
3. Іван Сірко.
   

29. За Бучацьким договором між Річчю Посполитою та Туреччиною:

1. землі Правобережної України отримали незалежність;
   
2. Поділля та частина Галичини стали турецькою провінцією, а решта Правобережжя перебувало під орудою гетьмана і протекторатом султана;
   
3. Правобережна Україна і частина Галичини переходили під владу П.Дорошенка, але приймали протекторат султана.
   

30. Титул "князя Сарматії та України, володаря Війська Запорізького" турки присвоїли:

1. Петрові Дорошенку;
   
2. Юрієві Хмельницькому;
   
3. Михайлові Ханенку.
   

31. У якому договорі могло бути зафіксоване таке положення?

“Дніпру бути кордоном між Російською і Турецькою державами, Києву з містами Васильковим, Трипіллям і Станками належати Росії, від Києва до Запоріжжя міст не будувати":

1. Андрусівському 1667 р.;
   
2. Бахчисарайському 1681 р.;
   
3. про "Вічний мир" 1686 р.
   

32. Чия це біографія?

Син священика, навчався в Київській колегії, швидко зробив кар'єру в козацькому війську. Ставши гетьманом, здійснював політику розширення привілеїв козацької старшини. Був завжди лояльний до московської влади. Налагодив роботу державного апарату Гетьманщини, намагався об'єднати Ліво- і Правобережжя під своєю булавою, але успіху не досяг. Звинувачувався старшиною у намаганні закріпити за своїм родом гетьманську булаву і необмежену владу. Був скинутий з гетьманування за наказом царя і висланий у Московію.

1. Іван Брюховецький;
   
2. Іван Самойлович;
   
3. Петро Дорошенко.
   

33. Із перелічених нижче суджень про політику гетьмана І.Самойловича виберіть правильні: (4 правильні відповіді)

1. розв'язання соціальних проблем рядових козаків та міщан, розширення їх прав у Козацькій державі;
   
2. зміцнення особистої влади та закріплення за своєю родиною маєтностей і високих державних посад;
   
3. забезпечення суверенітету України та її об'єднання під булавою одного гетьмана;
   
4. підтримка приєднання Київської митрополії до Московського патріархату;
   
5. забезпечення привілейованого становища заможної верхівки козацтва в українському суспільстві;
   
6. збереження непідлеглості Київської митрополії Московському патріархату;
   
7. об'єднання України "обох берегів Дніпра" під протекторатом московського царя;
   
8. розвиток демократії в державі, зокрема, піднесення ролі генеральних козацьких рад.
   

34. "Вічний мир" між Річчю Посполитою і Московським царством був укладений:

1. 1667 р.;
   
2. 1686р.;
   
3. 1699 р.
   

34. "Вічний мир" між Річчю Посполитою і Московським царством був укладений:

4. 1667 р.;
   
5. 1686р.;
   
6. 1699 р.
   

36. Серед гетьманів України XVII ст. гетьманами „обох берегів Дніпра" були:

1. Б.Хмельницький, І.Виговський, Ю.Хмельницький, П.Дорошенко, І.Самойлович, І.Мазепа;
   
2. Б.Хмельницький, І.Виговський, П.Дорошенко, П.Тетеря, І.Самойлович, І.Мазепа;
   
3. Б.Хмельницький, І.Виговський, П.Тетеря, І.Брюховецький, Ю.Хмельницький, П.Дорошенко.
   

37. Після 1659 р. відносини між Козацькою державою (Гетьманщиною) та Московським царством регламентувалися:

1. "Березневими статтями", укладеними за життя Б.Хмельницького. Козаки редагували їх, намагаючись забезпечити суверенітет України;
   
2. "Статтями Богдана Хмельницького", підписаними його сином. "Даровані" іншим гетьманам, вони містили все більше обмежень української автономії;
   
3. "Московськими статтями" Івана Брюховецького, які забезпечували цареві адміністративну, фінансову та судову залежність України, не дозволяли зносин гетьмана з іноземними державами.
   

38. В адміністративно – територіальному і військовому відношенні Козацька держава поділялась на:

1. воєводства і староства;
   
2. полки і сотні;
   
3. губернії та повіти.
   

39. Суспільство української Козацької держави (Гетьманщини) було:

1. громадянським суспільством, в якому всі верстви і групи населення мали рівні права;
   
2. цілком замкнутим становим суспільством, у якому переходи з одного стану в інший були практично неможливі;
   
3. становим, але не цілком замкнутим суспільством. Українське право визнавало можливість переходу з одного стану в інший.
   

40. Суспільство Гетьманщини в другій половині ХVII–XVIII ст. складалося з:

1. магнатів, шляхти, міщан, козаків, селян;
   
2. козацької старшини і знатного військового товариства, духовенства, козаків, міщан та селян;
   
3. дворян, духовенства, козаків, міщан та селян.
   

41. Покозачена шляхта, козаки, роди яких були колись вписані в польський реєстр; нововписані, що відзначились у Визвольній війні, а також бунчукові і значкові товариші в Козацькій державі (Гетьманщині) становили привілейовану групу:

1. українських дворян;
   
2. старшин або знатного військового товариства;
   
3. українських магнатів.
   

42. Сердюки і компанійці – це...

1. наймані охотницькі полки, які були підпорядковані безпосередньо гетьману;
   
2. полки реєстрових козаків;
   
3. полки запорізьких козаків.
   

43. Органами влади в Козацькій державі другої половини XVII ст. (Гетьманщині) були:

1. митрополит Київський, гетьман, Рада старшини, Генеральна військова канцелярія;
   
2. гетьман, Рада старшини, Генеральна військова канцелярія, Малоросійська колегія;
   
3. Генеральна рада, гетьман. Рада старшини, Генеральна військова канцелярія.
   

44. Учасниками генеральних рад у Козацькій державі (Гетьманщині) були:

1. козаки, духовенство, міщани;
   
2. дворяни, козаки, духовенство;
   
3. козаки, міщани, селяни.
   

45. У засіданнях старшинської ради Козацької держави (Гетьманщини) поряд з генеральною старшиною, як правило, брали участь:

1. вище духовенство, представники рядового козацтва, міські урядники;
   
2. полкова і сотенна старшина, вище духовенство, міські урядники;
   
3. полкова і сотенна старшина, представники рядового козацтва, представники міщан.
   

46. Які обов’язки в Українській козацькій державі виконував генеральний писар?

1. відав артилерією козацького війська;
   
2. відав фінансами війська та держави;
   
3. відав "привілейованими" судовими справами;
   
4. очолював Генеральну військову канцелярію, відав дипломатичними зносинами;
   
5. відав військовими справами держави;
   
6. виконував особливі доручення гетьмана, контролював полковників;
   
7. ніс відповідальність за клейноди Війська Запорізького.
   

47. Які обов’язки в Українській козацькій державі виконував генеральний обозний?

1. відав артилерією козацького війська;
   
2. відав фінансами війська та держави;
   
3. відав "привілейованими" судовими справами;
   
4. очолював Генеральну військову канцелярію, відав дипломатичними зносинами;
   
5. відав військовими справами держави;
   
6. виконував особливі доручення гетьмана, контролював полковників;
   
7. ніс відповідальність за клейноди Війська Запорізького.
   

48. Які обов’язки в Українській козацькій державі виконував генеральний суддя?

1. відав артилерією козацького війська;
   
2. відав фінансами війська та держави;
   
3. відав "привілейованими" судовими справами;
   
4. очолював Генеральну військову канцелярію, відав дипломатичними зносинами;
   
5. відав військовими справами держави;
   
6. виконував особливі доручення гетьмана, контролював полковників;
   
7. ніс відповідальність за клейноди Війська Запорізького.
   

49. Які обов’язки в Українській козацькій державі виконував генеральний підскарбій?

1. відав артилерією козацького війська;
   
2. відав фінансами війська та держави;
   
3. відав "привілейованими" судовими справами;
   
4. очолював Генеральну військову канцелярію, відав дипломатичними зносинами;
   
5. відав військовими справами держави;
   
6. виконував особливі доручення гетьмана, контролював полковників;
   
7. ніс відповідальність за клейноди Війська Запорізького.
   

50. Які обов’язки в Українській козацькій державі виконував генеральний осавул?

1. відав артилерією козацького війська;
   
2. відав фінансами війська та держави;
   
3. відав "привілейованими" судовими справами;
   
4. очолював Генеральну військову канцелярію, відав дипломатичними зносинами;
   
5. відав військовими справами держави;
   
6. виконував особливі доручення гетьмана, контролював полковників;
   
7. ніс відповідальність за клейноди Війська Запорізького.
   

51. Які обов’язки в Українській козацькій державі виконував генеральний гарматний отаман?

1. відав артилерією козацького війська;
   
2. відав фінансами війська та держави;
   
3. відав "привілейованими" судовими справами;
   
4. очолював Генеральну військову канцелярію, відав дипломатичними зносинами;
   
5. відав військовими справами держави;
   
6. виконував особливі доручення гетьмана, контролював полковників;
   
7. ніс відповідальність за клейноди Війська Запорізького.