Л. П. Громова тести та завдання з історії україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 11: Українські землі у другій половині XVIII століття
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Тема 11: Українські землі у другій половині XVIII століття


1. Із наведених тверджень про стан сільського господарства в Україні наприкінці XVII — у XVIII ст. виберіть правильні: (6 правильних відповідей)
    1. значне збільшення оброблюваних площ;
    2. відчутне зростання врожайності та продуктивності скотарства;
  1. впровадження нових методів господарювання та новітньої техніки у сільському господарстві;
  2. використання традиційного трипілля і застарілого реманенту;
  3. широке використання дармової праці кріпаків у поміщицьких господарствах та праці "підпомічних" козаків у господарствах козаків "виборних";
  4. поширення практики найму на сільськогосподарські роботи і відмова від використання неефективної дармової праці кріпаків;
  5. зростання панщини до 3-5 днів на тиждень;
  6. переведення більшості кріпаків на грошовий оброк;
  7. впровадження нових культур, зокрема, картоплі, кукурудзи;
  8. розвиток сільських промислів, зокрема, винокуріння, млинарства, а також бджільництва.

2. З наведених суджень про характерні риси промислового розвитку України наприкінці XVII — у XVIII ст. виберіть правильні: (7правильних відповідей)
  1. значне поширення мануфактурного виробництва і ремесел, особливо на Лівобережжі;
  2. порівняно повільний розвиток мануфактурного виробництва і ремесел;
  3. швидке формування класу підприємців-капіталістів із міського бюргерства, козацтва та великих землевласників і класу найманих робітників - зі збіднілих вільних селян та козаків;
  4. поширення в основному міських мануфактур через панування кріпосного права в українському селі;
  5. відсутність підтримки промислового розвитку та ініціативи у створенні мануфактур з боку урядів Росії та Речі Посполитої;
  6. розвиток міських і особливо сільських промислів;
  7. подальша спеціалізація ремісничого виробництва, його часткова переорієнтація на ринок;
  8. збереження цехового устрою в містах;
  9. використання на багатьох мануфактурах дармової праці кріпаків;
  10. активна роль царського уряду Росії у створенні мануфактур, передусім у Слобідській Україні;
  11. заснування мануфактур, переважно поміщиками;
  12. активізація мануфактурного виробництва у сільській місцевості.

3. Останнім гетьманом козацької України став брат фаворита імператриці Єлизавети граф
  1. І.Мазепа;
  2. К.Розумовський;
  3. О.Розумовський.

4. К. Розумовський, призначений на посаду гетьмана козацької України імператрицею Єлизаветою, був формально обраний на цю посаду у Глухові в:
  1. 1734 р.;
  2. 1747 р.;
  3. 1750 р.

5. Чия це біографія?

Син козака, брат фаворита імператриці Єлизавети, у 18 років — президент імператорської Академії наук, граф, російський генерал-фельдмаршал, гетьман України:
  1. Іван Мазепа;
  2. Кирило Розумовський;
  3. Петро Калнишевський.

6. Хто з російських володарів, найвірогідніше, міг так висловитися про Україну: "Як я люблю народ цей благонравний і незлобивий"?
  1. Анна Іванівна;
  2. Єлизавета Петрівна;
  3. Катерина II.

7. Генеральний з'їзд козацької старшини, скликаний гетьманом К.Розумовським у Глухові в 1763 р., обговорював:
  1. проекти судової реформи в Малоросії та закріплення за родом Розумовських гетьманської булави;
  2. заходи на підтримку скиненого з престолу ПетраIII, із поверненням якого пов'язували відновлення "прав та вольностей" України в повному обсязі;
  3. проекти відновлення "прав і вольностей" України в повному обсязі і створення в автономній Козацькій державі станового парламенту (сейму) та гетьманської династії Розумовських.

8. Із наведених суджень про досягнення К.Розумовського у відновленні української автономії виберіть правильні: (2 правильні відповіді)
    1. перебування Гетьманщини у віданні Колегії іноземних справ;
    2. підписання нових "договірних статей", які закріплювали українську автономію;
    3. юрисдикція гетьмана над Запорізькою Січчю та Києвом;
    4. право зносин гетьмана з іншими державами;
    5. повна самостійність гетьмана у внутрішній політиці, судочинстві, фінансах, військовій справі.

9. Які із наведених фактів віддзеркалюють результати політики гетьмана К. Розумовського? (6 правильних відповідей)
      1. створення станових судів на зразок тих, що існували в Україні до Визвольної війни (згідно з Литовським правом);
      2. переведення України з відомства Сенату у відання Колегії іноземних справ;
      3. закріплення за козацькою знаттю її земельних володінь та надання їй нових маєтностей;
      4. наділення значними повноваженнями старшинської ради (вона почала претендувати на роль своєрідного станового парламенту);
      5. видання універсалів, що обмежували право переходів посполитих;
      6. проведення військової реформи і впровадження муштри на зразок європейських та російської армій;
      7. розширення прав та поліпшення становища рядового козацтва;
      8. об'єднання під булавою гетьмана Ліво- і Правобережної України.

10. Господарство в житті запорожців у середині - другій половині XVIII ст. відігравало:
  1. допоміжну роль; було поряд з державною платнею та військовою здобиччю джерелом їх забезпечення;
  2. роль доволі важливу, бо приносило добрий прибуток від реалізації продуктів сільського господарства, ремесел та рибальського і мисливського промислів;
  3. найважливішу роль: запорожці перетворились на заможних "господарів - "гречкосіїв", що жили землеробством і торгівлею.

11. Останнім кошовим отаманом Запорозької Січі був:
  1. Кирило Розумовський;
  2. Кость Гордієнко;
  3. Петро Калнишевський.

12. Запорізька Січ була остаточно зруйнована за наказом російської імператриці Катерини II, тому що:
  1. імператриця ненавиділа українців, а запорожці уособлювали в собі їхні кращі якості та були стійкими прихильниками української автономії;
  2. вона перестала бути військовим захистом Півдня після занепаду Кримського ханства й Османської імперії, але зберігала свій демократичний устрій, була опорним пунктом "бунтівників" та перешкодою колонізації Північного Причорномор'я;
  3. вона була потенційною союзницею татар під час неминучих російсько-турецьких воєн за вихід до Чорного моря.

13. Замість гетьмана, посада якого була скасована Катериною II, управляти Малоросією почала(о):
  1. Генеральна військова канцелярія;
  2. Малоросійська колегія;
  3. Правління гетьманського уряду.

14. З козаків-добровольців створили п'ять гусарських полків, а інших перетворили у "військових обивателів", які мали сплачувати податки. Послідовно заборонили переходи козаків з полку в полк, селянські переходи. Козацькій старшині було надано військові ранги російської армії. Ці та деякі інші "реформи" в Слобідській Україні були проведені:
  1. Петром І;
  2. Єлизаветою Петрівною;
  3. Катериною II.

15. Згідно з таємною інструкцією Катерини II, найважливіше завдання Малоросійської колегії та її президента графа П.Рум'янцева полягало в тому, щоб: (3 правильні відповіді)
  1. не допустити незгоди між українцями і росіянами;
  2. поступово ліквідувати всі відмінності в устрої Гетьманщини;
  3. захищати простих людей від місцевої адміністрації та землевласників;
  4. не допустити створення опозиції царському режиму серед козацької старшини;
  5. забезпечити більший притік прибутків з Малоросії у державну казну імперії.

16. Із перелічених заходів та реформ президента Малоросійської колегії та генерал-губернатора Малоросії графа П.Рум'янцева відберіть ті, здійснення яких означало ліквідацію ознак української автономії: (6 правильних відповідей)
    1. укладення "Генерального опису Малоросії";
    2. заміна натуральних повинностей на утримання російських військ грошовим податком;
  1. налагодження роботи місцевої адміністрації;
  2. розпорядження про обмеження переходів селян;
  3. ліквідація Запорізької Січі;
  4. поділ Гетьманщини на намісництва;
  5. ліквідація полково-сотенного адміністративного поділу і запровадження повітового;
  6. перетворення козацьких полків у регулярні військові частини;
  7. ліквідація шляхетських судів;
  8. переведення рядових козаків у розряд державних селян.

17."Соціальними розбійниками", які поєднували в собі звичайні розбійницькі інстинкти та прагнення помститися за гноблення співвітчизників шляхом експропріації власності у багатих, не мали чіткої ідеології чи планів встановлення нової соціально-економічної системи, можна назвати:
  1. гайдамаків та опришків;
  2. опришків та козаків;
  3. козаків та гайдамаків.

18. Рух гайдамаків у XVIII ст. розпочався:
  1. на Лівобережжі та Слобожанщині;
  2. на Правобережній Україні;
  3. в Галичині, Буковині та Закарпатті.

19. Загони гайдамаків на Правобережній Україні діяли у:
  1. 1710-1750 рр.;
  2. 1730-1770 рр.;
  3. 1710-1770 рр.

20. Із наведених суджень про причини розгортання і посилення гайдамацького руху у XVIII ст. виберіть правильні: (4 правильні відповіді)
    1. підтримка руху російським урядом, який прагнув таким чином ще більше послабити Польщу;
    2. постійне збільшення соціальної напруги через зростаючу сваволю шляхти та ксьондзів, посилення соціального, релігійного і національного гноблення селян і міщан Правобережжя:
    3. прогресуюче військове та політичне ослаблення Речі Посполитої;
    4. підтримка збройної боротьби місцевим православним духівництвом, яке вбачало в цьому єдиний засіб зупинити наступ уніатів і католиків;
    5. підтримка руху правлячими колами Гетьманщини; старшина розраховувала таким чином реалізувати давні плани об'єднання "обох боків Дніпра";
    6. сусідство із Запорізькою Січчю, яка стала базою, що постачала зброю і керівників гайдамацьким загонам.

21. Повстання під проводом Верлана, збройні виступи загонів О.Письменного, М.Сухого, П.Тарана, а також Коліївщина були кульмінаційними моментами:
      1. опришківського руху;
      2. збройної боротьби козацтва за свої права;
      3. гайдамацького руху.

22. Найбільші повстання гайдамаків на Правобережжі придушували:
  1. польські війська;
  2. польські та російські війська;
  3. російські війська.

23. Коліївщина – повстання що було кульмінаційною точкою
  1. козацького руху;
  2. гайдамацького руху;
  3. опришківського руху.

24. Коліївщина – повстання, що було кульмінаційною точкою гайдамацького руху, вибухнуло в
  1. 1760 р.;
  2. 1768 р.;
  3. 1772 р.

25. Керівниками Коліївщини були:
  1. запорожець М.Залізняк і сотник надвірних козаків Верлан;
  2. сотники надвірних козаків Верлан та Гонта;
  3. запорожець М.Залізняк та сотник надвірних козаків І.Гонта.

26. Коліївщина була придушена:
  1. польською шляхтою, яка припинила боротьбу з королем і об'єднала свої загони з кварцяним військом;
  2. російським військом, яке оточило табір повстанців і захопило в полон їхніх ватажків;
  3. татарами, які з намови польського короля вдерлися на Правобережжя та погромили і повстанців, і конфедератів.

27. Кому з українських письменників належить відомий поетичний твір про Коліївщину?
  1. І.Котляревському;
  2. Т.Шевченку;
  3. П.Кулішеві.

28. Опришки у ХVІ-ХVШ ст. діяли:
  1. на Лівобережжі та Слобожанщині;
  2. на Правобережній Україні;
  3. в Галичині, Буковині та на Закарпатті.

29. Землі Правобережної України були приєднані до Російської імперії внаслідок:
  1. російсько-польської війни, в якій Річ Посполита зазнала поразки;
  2. ІІ та Ш поділів Польщі між європейськими країнами – Австрією, Прусією, Росією;
  3. визвольної боротьби українського народу проти польських гнобителів, в якій російська армія надала йому допомогу.

30. ІІ та Ш поділи Польщі, внаслідок яких землі Правобережної України увійшли до складу Російської імперії, відбулися у:
  1. 1793, 1795 рр.;
  2. 1772, 1793 рр.;
  3. 1772, 1815 рр.