Л. П. Громова тести та завдання з історії україни

Вид материала

Документы

Содержание Тема 2: Київська Русь та її місце в історії українського народу Складові системи 33. Які завдання виконувала військова дружина великого князя у Київській державі наприкінці IX – у першій половині Х ст.? 35. Щорічний похід князя по своїх землях з метою збирання данини називався 38. Князем, що підкорив радимічів і в’ятичів, приєднав до Русі Червенські городи, успішно воював проти ятвягів, ходив на болгар, 45. Після смерті Володимира Великого київський великокнязівський престол посів 75. Центральна, найбільш захищена частина давньоруського міста називалася

Подобный материал:

• Тема 1: вступ. Предмет І завдання курсу, 217.72kb.
• Самоосвітня діяльність учнів на уроках історії України. 10 клас, 624.62kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України Програму укладено, 853.18kb.
• Роль козацтва та Запорозької Січі в історії України унікальна І не має аналогів в історії, 97.23kb.
• Вступні тести з «Історії України», 113.73kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України Програма укладена, 502.02kb.
• 2 етапу Всеукраїнської олімпіади з біології для учнів 8 класу, 2009/2010 навчальний, 558.44kb.
• Програма з історії України для класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних, 623.88kb.
• Питання для самоконтролю з «Історії України», 209.9kb.
• Програма вступного випробування з історії на основі повної середньої освіти (11 кл.), 363.63kb.

Тема 2: Київська Русь та її місце в історії українського народу

1. Які існують версії походження Давньоруської держави?

2. Як би Ви визначили передумови виникнення держави у східних слов’ян?

3. Які етапи пройшла у своєму розвитку Давньоруська держава?

4. Проаналізуйте систему феодальної ієрархії в Київській Русі в період її розквіту.

Складові системи	Яку роль відігравали
Великий князь
Удільні князі
Бояри
Військова дружина
Посадники
Тисяцькі
Вірники
Тіуни
Боярська рада
Віче
Церква

5. Чому князя Володимира Святославовича називали Великим?

6. Чому вибір князя Володимира зупинився на християнстві і як воно вплинуло на подальший розвиток Київської Русі?

7. Розкрийте значення кодексу законів “Руська правда” Ярослава Мудрого.

8. Які пам’ятки культури Київської Русі збереглися до нашого часу? Назвіть головні центри культури Київської держави.

9. Об’єднання Київської та Новгородської земель, яким була започаткована велика держава - Київська Русь (Русь Рюриковичів), відбулось у :

1. 866 р.;
   
2. 882 р.;
   
3. 907 р.
   

10. Варяги - це:

1. слов’яни, що обрали своїм заняттям військову справу і служили в дружинах руських князів;
   
2. жителі Скандинавії, відомі в Європі під іменем “нормани”, воїни-моряки, що вчиняли грабіжницькі походи, в тому числі в Руську землю;
   
3. жителі Візантії, ромеї, воїни і грабіжники, які часто наймалися на службу до руських князів.
   

11. Коли з’явилася так звана норманська теорія?

1. у IX ст.;
   
2. у XIV ст.;
   
3. у XVIII ст.
   

12. У 882 р. Київ був проголошений “матір’ю городів руських”, тобто став:

1. містом, жителі якого мали виключне право засновувати інші міста в Київській державі;
   
2. столицею новоствореної держави - Русі Рюріковичів;
   
3. містом, яке опікувалося іншими містами Київської Русі і піклувалося про їхній господарський розвиток та розбудову.
   

13. “Володарював цей князь над полянами, деревлянами, сіверянами і радимичами, а з уличами і тиверцями воював”, - цей уривок з літопису розповідає про:

1. Рюрика;
   
2. Аскольда;
   
3. Олега.
   

14. У 907 р. київський князь Олег, згідно з легендою літопису, повісив на воротах Константинополя свій щит. Це було зроблено для того, щоб:

1. показати жителям міста свою приязнь до них;
   
2. підкреслити, що Візантія потрапила під владу Олега;
   
3. символічно підкреслити перемогу Олега над містом.
   

15. “Не ходи, але візьми данину, яку брав Олег, додам ще до цієї данини”,- ці слова візантійського імператора адресовані:

1. Ігореві;
   
2. Святославу;
   
3. Володимиру.
   

16. ”Отроки Свенельдові вирядилися оружжям і одежею, а ми голі. Піди-но, княже, з нами по данину, і ти добудеш, і ми,” - такими словами дружинники закликали князя Ігоря:

1. вирушити в похід на Візантію;
   
2. піти походом на хазар;
   
3. вирушити в полюддя до деревлян.
   

17. ”І послали вони до нього (мужів своїх), кажучи: “Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину.” І не послухав їх Ігор, і деревляни, вийшовши насупроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його, бо їх було мало.” Подія, про яку розповідає літопис, трапилась у :

1. 912 р.;
   
2. 945 р.;
   
3. 956 р.
   

18. У 957 р. з дипломатичною місією до Константинополя прибув(ла) і був (була) прийнятий імператором:

1. князь Ігор;
   
2. княгиня Ольга;
   
3. князь Святослав.
   

19. Олег князював у Києві у

1. 882 - 912 рр.;
   
2. 912 - 945 рр.;
   
3. 945 - 964 рр.
   

20. Ігор князював у Києві в

1. 882 - 912 рр.;
   
2. 912 - 945 рр.;
   
3. 945 - 964 рр.
   

21. Ольга князювала у Києві в

1. 882 - 912 рр.;
   
2. 912 - 945 рр.;
   
3. 945 - 964 рр.
   

22. Святослав князював у Києві

1. 945 - 964 рр.;
   
2. 964 - 972 рр.;
   
3. 980 - 1015 рр.
   

23. Княгиня Ольга встановила “уроки”. Це означало, що було:

1. визначено розміри повинностей на користь київських князів;
   
2. запроваджено обов’язкове відвідування Києва князями сусідніх земель;
   
3. створено школи при церквах та монастирях, які давали початкову освіту.
   

24. Податкова реформа княгині Ольги полягала в тому, що: (2правильні відповіді)

1. була запроваджена чітка система збору податків з населення;
   
2. за державною казною були закріплені землі, багаті хутровим звіром;
   
3. окремі регіони були взагалі звільнені від податків.
   

25. Печеніги стали господарями степів України після походів руського князя:

1. Ігоря;
   
2. Святослава;
   
3. Володимира.
   

26. Розпад Хазарського каганату був наслідком походів:

1. Ігоря;
   
2. Святослава;
   
3. Володимира.
   

27. “Не любо мені в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться.” такими були плани київського князя:

1. Ігоря;
   
2. Святослава;
   
3. Володимира.
   

28. “ Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив. Нас же мало не взяли печеніги, і матір твою, і дітей твоїх... Чи тобі не жаль отчини своєї, і матері, що стала старою, і дітей своїх? “ Ці слова киян були передані гінцем князеві:

1. Ігорю;
   
2. Святославу;
   
3. Володимиру.
   

29. Християнами, як вважають учені, були князі:

1. Аскольд і Олег;
   
2. Олег і Ольга;
   
3. Аскольд і Ольга.
   

30. Процес формування території давньоруської держави і остаточного визначення її кордонів завершився за князя:

1. Ігоря;
   
2. Олега;
   
3. Святослава Завойовника;
   
4. Володимира Великого.
   

31. Із запропонованих суджень про напрями державної діяльності перших київських князів - від Олега до Святослава включно - виберіть такі, що відповідають історичній дійсності: (3 правильні відповіді)

1. управління господарським життям держави;
   
2. розробка державного законодавства, кодифікація звичаєвого права;
   
3. захист власних володінь від нападників і організація воєнних походів на сусідні землі;
   
4. приєднання до своїх володінь нових земель і нових народів та обкладання їх даниною;
   
5. збір та збут полюддя;
   
6. організація постійних міжнародних зносин з сусідніми державами й активних дипломатичних контактів з іншими народами для збереження авторитету своєї держави;
   
7. підтримка християнства та місіонерської діяльності духівництва, будівництво храмів;
   
8. збір податків, торговельного та перевізного мита тощо;
   
9. будівництво міст, підтримка ремесел і торгівлі у своїх володіннях;
   
10. забезпечення освіти та охорони здоров’я своїх підданих, будівництво шкіл та лікарень.
    

32. Основною військовою силою і одночасно примітивним апаратом державного управління в часи Київської Русі була(о):

1. віче;
   
2. дружина;
   
3. ополчення.
   

33. Які завдання виконувала військова дружина великого князя у Київській державі наприкінці IX – у першій половині Х ст.?

1. збирання данини;
   
2. захист населення від кочових племен;
   
3. заняття землеробством;
   
4. походи за здобиччю в інші краї;
   
5. пограбування сусідів;
   
6. охорона караванів купців;
   
7. охорона міст;
   
8. заняття ремеслами та торгівлею.
   

34. Князівська дружина - це:

1. група професійних воїнів, серед яких провід тримали друзі та дорадники князя;
   
2. поставлена під оруду князя група ополченців-общинників, що взялася за зброю під час війни.
   

35. Щорічний похід князя по своїх землях з метою збирання данини називався:

1. виправою;
   
2. полюддям;
   
3. уставом.
   

36. Місце, яке було центром округи і в якому зупинялися князі під час збирання данини, називалося:

1. погостом;
   
2. становищем;
   
3. уроком.
   

37. Володимир Великий правив Київською Руссю в:

1. 956 - 972 рр.;
   
2. 980 - 1015 рр.;
   
3. 1019 - 1054 рр.
   

38. Князем, що підкорив радимічів і в’ятичів, приєднав до Русі Червенські городи, успішно воював проти ятвягів, ходив на болгар, боровся з печенігами, був:

1. Святослав;
   
2. Володимир;
   
3. Ярослав.
   

39. “Не хочу роззувати сина рабині”, - княжна Рогніда могла сказати це про сина Святослава:

1. Ярополка;
   
2. Володимира;
   
3. Олега.
   

40. Серед наведених суджень виберіть ті, які характеризують правління Володимира Великого: (7 правильних відповідей)

1. створення військових союзів із князями з місцевих східнослов’янських династій;
   
2. призначення намісниками в окремі адміністративні центри Русі синів князя та довірених людей;
   
3. опора на дружину та родичів під час володарювання;
   
4. заснування нових міст та фортець-городів і розбудова та укріплення існуючих;
   
5. щорічний збір полюддя та збут його за межами Русі;
   
6. підтримка церкви та місіонерської діяльності священиків;
   
7. налагодження династичних зв’язків із сусідніми володарями;
   
8. організація численних завойовницьких походів, спроби підкорити все нові і нові землі та народи;
   
9. значна військова активність, мета якої - відстояти свої землі від напасників чи утвердити власну владу на землях, завойованих попередніми володарями;
   
10. сприяння розвитку освіти та мистецтва.
    

41. Київська Русь прийняла християнство у

1. 860 р.;
   
2. 988 р.;
   
3. 1019 р.
   

42. Поясніть, чому частина населення Київської Русі чинила опір запровадженню християнства: (3 правильні відповіді)

1. були прихильниками місцевих язичницьких богів;
   
2. виступали проти зміцнення влади київського князя;
   
3. не сприймали насильницьких методів запровадження нової релігії;
   
4. залишились вірними старим племінним суспільним відносинам;
   
5. не хотіли сприймати чужого бога і святих;
   
6. виступали проти нових (феодальних) суспільних відносин;
   
7. не сприймали чужу культуру;
   
8. не хотіли розширення міжнародних зв’язків Київської Русі.
   

43. Найпершою з відомих християнських храмів у Києві була збудована церква:

1. св. Іллі;
   
2. Пресвятої Богородиці (Десятинна);
   
3. св. Софії.
   

44. Про якого князя літописець писав?

“Він є новим Костянтином великого Риму, що охрестився сам і охрестив людей своїх, і сей так учинив, подібно йому. Якщо бо раніш пробував він у поганстві, скверної похоті прагнучи, то потім же старався він про покаяння. Якщо раніше були в нього деякі гріхи, то потім спокутувалися вони покаянням та й милостинею:”

1. Ігоря;
   
2. Володимира Великого;
   
3. Ярослава Мудрого.
   

45. Після смерті Володимира Великого київський великокнязівський престол посів:

1. Ярополк;
   
2. Святополк;
   
3. Ярослав.
   

46. Ярослав Мудрий правив Київською Руссю в

1. 980 - 1015 рр.;
   
2. 1019 - 1054 рр.;
   
3. 1036 - 1054 рр.
   

47. Битва з печенігами під Києвом 1036 р. завершилася тим, що:

1. Ярослав Мудрий переміг печенігів і звільнив Русь від їхніх нападів;
   
2. Ярослав Мудрий зазнав поразки. Печініги пограбували Київ;
   
3. Ярослав Мудрий домігся миру, виплативши печенігам певну данину.
   

48. “Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, замість себе, стіл свій, Київ, найстаршому сину своєму, братові вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як от слухались ви мене, нехай він буде вам замість мене, а Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду - Переяславль, а Ігорю – Володимир, а В’ячеславу - Смоленськ”. І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу, не згонити брата свого зі стола і, сказавши Ізяславу: “ Якщо хтось схоче зобидити брата свого, так помагай тому, кого скривдять”. І так наставив він синів своїх пробувати в любові”,- цей заповіт Ярослав Мудрого зафіксував:

1. родовий принцип володіння Рюриковичами Руссю і почерговість (“лиственицю”) в успадкуванні князівського столу, відповідно до старшинства в роді;
   
2. персональний принцип володіння Рюриковичами уділами Русі і пряме (отчинне) їх успадкування.
   

49. Якого з київських князів називали “тестем Європи”?

1. Володимира Великого;
   
2. Ярослава Мудрого;
   
3. Володимира Мономаха.
   

50. Про що, на Вашу думку, свідчать ці статті “Руської правди”?

(2 правильні відповіді)

11. За вбивство княжого служителя, конюха та кухаря, платиться 40 гривень.

12. За тіуна огніщанина та тіуна конюшого - 80 гривень.

13. Але за простого служителя - 5 гривень, теж і за боярського.

14. За вбивство ремісника і ремісниці - 12 гривень пені.

15. За смерда і холопа - 5 гривень, за рабиню - 6.

1. Про соціальне розшарування давньоруського суспільства.
   
2. Про намір укладачів документа викорінити звичай кровної помсти.
   
3. Про запровадження демократичних засад у суспільному житті.
   

51. Київська Русь як єдина держава існувала в період :

1. VIII - IX ст.;
   
2. IX - 30 рр. XII ст.;
   
3. IX - кінець XII ст.
   

52. Основою господарства Київської Русі у IX - XIII ст. було:

1. скотарство;
   
2. землеробство;
   
3. ремесло та торгівля.
   

53. Парова система з двопільною чи трипільною сівозміною - це такий спосіб землеробства, при якому:

1. вирубувалися і спалювалися ділянки лісу, а звільнені і удобрені землі використовувалися для обробітку упродовж 3-4 років;
   
2. частина землі залишалася незасіяною, “відпочивала”, відновлюючи родючість грунтів.
   

54. Бортництво - це:

1. розведення худоби в спеціальних загонах - бортах;
   
2. збирання меду лісових бджіл, що жили в дуплах - бортях;
   
3. полювання на тварин із засідки - борті.
   

55. Найбільш активні торговельні стосунки у IX - XI ст. Київська Русь підтримувала з:

1. Хозарським каганатом;
   
2. Візантією;
   
3. Польщею.
   

56. Гривна, кун, ногати, різани, вевериці - це у часи Київської Русі назви одиниць:

1. грошових;
   
2. вимірювання ваги;
   
3. вимірювання довжини.
   

57. Великий князь - це:

1. термін, що відповідав поняттю “великий та могутній володар”;
   
2. термін, що означав “старійший князь, голова роду, який володарює на Русі”;
   
3. титул, який традиція закріпила за князями, котрі хоч деякий час володарювали у Києві.
   

58. Землі, на які у IX - XIII ст. поширюється влада того чи іншого відгалуження роду, який володарює (землі у спадковому володінні), на Русі називали:

1. отчинами;
   
2. волостями;
   
3. “причастям”.
   

59. Укріплені двори князівських управителів - тіунів, куди звозило данину місцеве населення (поступово вони перетворилися на опорні пункти князівської влади на місцях), називались:

1. погости;
   
2. становища;
   
3. фортеці.
   

60. Отчина - це:

1. земля, що належить усьому родові;
   
2. землі сусідської общини;
   
3. землі, що переходять у спадок.
   

61. Смерди у IX - XII ст.:

1. займалися землеробством і тваринництвом на державній землі, сплачуючи князеві певні податки продуктами, а згодом грошима та відробляючи повинності;
   
2. займалися сільським господарством, працювали лише для сім’ї, на потреби общини виділяючи частину продуктів та свого часу;
   
3. на власних землях та спільних угіддях займалися землеробством та промислами, сплачуючи князеві данину за “опіку”.
   

62. Люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору, в Київській Русі називалися:

1. закупами;
   
2. рядовичами;
   
3. холопами.
   

63. Люди, які, взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця, в часи Київської Русі називалися:

1. закупами;
   
2. рядовичами;
   
3. холопами.
   

64. У повній особистій залежності від боярина чи князя в часи Київської Русі перебували:

1. смерди;
   
2. закупи та рядовичі;
   
3. холопи та челядь.
   

65. Населення Київської Русі аж до середини XI ст. дотримувалося системи звичаїв, які існували лише в пам’яті людей і не були ніде записані. Ми кажемо, що вони жили за:

1. законом;
   
2. звичаєвим правом;
   
3. кодексом правил.
   

66. Зібрання дорослих чоловіків - глав родин, які проживали в містах, називалися:

1. полюддя;
   
2. віче;
   
3. посад.
   

67. Виникнення влади, яка захищає суспільні інтереси та регулює відносини між людьми, опираючись на збройну силу, називаємо:

1. утворенням держави;
   
2. зародженням феодальних відносин;
   
3. формуванням етносу (народу).
   

68. Тисяцькі, соцькі, десяцькі, тіуни та вірники формували:

1. державний апарат Русі;
   
2. керівництво давньоруського війська;
   
3. службовий апарат боярських вотчин.
   

69. Основними джерелами державних прибутків було(а):

1. мито і віри (штрафи);
   
2. здобич, захоплена у військових походах;
   
3. полюддя, а пізніше - податки.
   

70. Холопи - це:

1. категорія феодально залежного населення, за своїм правовим становищем близька до рабів;
   
2. вільні селяни;
   
3. селяни, що працювали на феодала на підставі укладеної угоди.
   

71. Як називався в Київській Русі вільний селянин?

1. смерд;
   
2. рядович;
   
3. закуп.
   

72. В Давньоруській державі тисяцькі, соцькі, десяцькі виконували

1. функції митників;
   
2. судові функції;
   
3. військово-адміністративні функції.
   

73. Посадник - це:

1. голова народного віча;
   
2. намісник київського князя на землях, що входили до складу Давньоруської держави;
   
3. головний управитель княжого двору.
   

74. Населення Київської Русі у повсякденному житті користувалося :

1. старослов’янською мовою, якою написано й більшість богослужбових книжок того часу;
   
2. давньоруською мовою, яка дійшла до нас завдяки документам та літературним творам русичів;
   
3. племінними говірками, які з часом злилися в територіальні діалекти.
   

75. Центральна, найбільш захищена частина давньоруського міста називалася:

1. дитинцем;
   
2. подолом;
   
3. посадом.
   

76. Фреска - це...

1. живописний твір, виконаний водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці;
   
2. мистецький твір із різнокольорового скла-смальти;
   
3. живописний твір на релігійну тематику, виконаний темперними фарбами на загрунтованій дошці.
   

77. Мозаїка - це...

1. живописний твір, виконаний водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці;
   
2. мистецький твір із різнокольорового скла-смальти;
   
3. живописний твір на релігійну тематику, виконаний темперними фарбами на загрунтованій дошці.
   

78. Ікона - це...

1. живописний твір, виконаний водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці;
   
2. мистецький твір із різнокольорового скла-смальти;
   
3. живописний твір на релігійну тематику, виконаний темперними фарбами на загрунтованій дошці.
   

79. Автором “Повісті минулих літ” традиційно вважають:

1. митрополита Іларіона;
   
2. монаха Нестора;
   
3. князя Володимира Мономаха.