Після вивчення теми слухач зможе

Вид материала

Документы

Содержание N 294 “Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій 8. Продаж описаних активів на біржових торгах У разі коли зазначений орган не прийме рішення про продаж частини акцій для погашення податкового боргу Цілісний майновий комплекс Порядку відчуження об'єктів державної власності Не може бути предметом податкової застави комунальне майно (майно громади) Проведення інших заходів, які можуть вплинути на зменшення податкового боргу 10. Зарахування коштів, отриманих від реалізації описаних активів, у рахунок погашення податкового боргу 11. Скасування рішення про продаж активів

Подобный материал:

• Після вивчення теми слухач зможе, 444.6kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення історії у 2006/2007 навчальному році, 299.85kb.
• Це сукупність методів, засобів, прийомів, що забезпечують пошук, збирання, зберігання,, 168.8kb.
• Урок започатковує вивчення блоку "Перебудова в СРСР та Україна" (4-й урок теми 4 Всесвітньої, 1254.61kb.
• 1. Категорія буття в філософії. Філософське вчення про матерію та ідеальне Актуальність, 520.3kb.
• Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів, 209.06kb.
• Після вибору теми доцільно намітити орієнтовний план проведення майбутньої роботи,, 78.28kb.
• Дурихіна Ольга Василівна 2012р. Зміст загальне поняття про інтерактивні технології., 513.69kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030303 «Видавнича справа та редагування», 251.07kb.
• Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.

7. Продаж активів на цільовому аукціоні


Продаж активів на цільовому аукціоні регулюється наказом ДПА України від 26 червня 2002 року N 294 “Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі” (далі наказ ДПА N 294).


На цільовому аукціоні продаються:

• товари, які не можуть бути згруповані та стандартизовані;
  
• об'єкти рухомого чи нерухомого майна;
  
• цілісні майнові комплекси підприємств продаються.
  

Не можуть продаватися на цільовому аукціоні:

• товари, які можуть бути згруповані та стандартизовані;
  
• продовольчі товари, що швидко псуються, а також інших товарів, обсяги яких не є достатніми для організації публічних торгів;
  
• цінні папери;
  
• цілісні майновікомплекси підприємств, установ та організацій, активи яких перебувають у державній або комунальній власності.
  

Заходи, пов'язані з виділенням та продажем активів на цільовому аукціоні, здійснюються після прийняття керівником або заступником керівника податкового органу, за місцем реєстрації платника податків, письмового рішення про стягнення коштів та продажу інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.

Організатором аукціонів виступають уповноважені біржі, визначені центральним податковим органом на конкурсних засадах відповідно до наказу ДПА від 24 березня 2005 року N 120 “Про затвердження Положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення уповноважених бірж з продажу активів, що перебувають у податковій заставі”. Для цього податковий орган укладає з біржею договір про реалізацію активів.

!	Продавцем заставленого майна на таких цільових аукціонах виступає орган ДПС, на обліку якого знаходиться підприємство-боржник.

!	Орган ДПС для організації та проведення цільового аукціону з продажу заставленого майна укладає договір-доручення з уповноваженою ДПАУ товарною біржею.

Аукціон з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, здійснюється на підставі заявки (у довільній формі) податкового органу. До заявки обов'язково додається завірена копія акта опису таких активів.

Активи, які підлягають продажу на аукціоні, виставляються на торги за початковою ціною, що визначається суб'єктами оцінної діяльності.

Для організації та проведення аукціонів на вповноваженій біржі створюється аукціонний комітет.

Аукціонний комітет розглядає такі питання: поділ виставленого на торги майна на лоти, погодження або встановлення шкали кроків збільшення або зменшення ціни, погодження інформаційної картки на кожний лот, визначення умови проведення аукціону(згідно п.6 наказу ДПАУ N 470 ).

У роботі таких аукціонних комітетів можуть брати участь як представники ДПІ, так і регіональних ДПА.

Кількісний і персональний склад аукціонного комітету визначається уповноваженою біржею самостійно. До складу аукціонного комітету обов'язково входить представник податкового органу.

Організатор аукціону не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення аукціону оприлюднює в засобах масової інформації та на власній WEB-сторінці повідомлення (оголошення), з інформацію про активи.

Бажаючі взяти участь в аукціоні подають організатору аукціону заяву в письмовій формі.


Учасник аукціону разом із заявою подає організатору аукціону:

• документ, що посвідчує фізичну особу або представника юридичної особи, їх повноваження;
  
• документ про сплату реєстраційного внеску, розмір якого встановлюється організатором аукціону і не може перевищувати одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян відповідно до п.3.7 наказу ДПА N 294 та п.7 Постанови КМУ від 22 грудня 1997 р. N 1448 “Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна” (далі Постанова КМУ N 1448);
  
• документ про внесення гарантійного внеску, в розмірі 10 відсотків початкової вартості реалізації майна (ціни лота) відповідно до п.3.7 наказу ДПА N 294 та п.7 Постанови КМУ N 1448).
  

Відомості про учасників аукціону вносяться до книги реєстрації. Прийняття заяв про участь в аукціоні закінчується за один день до початку його проведення.

У день проведення аукціону здійснюється реєстрація учасників аукціону та запрошених осіб.

Аукціон проводить ліцитатор (ведучий), якого призначає (залучає) організатор аукціону.

Після закінчення торгів за кожним лотом ліцитатор оголошує про його продаж, називає ціну продажу, аукціонний номер переможця і викликає переможця для підписання протоколу, який фіксує наслідки аукціону.

Протокол складається у чотирьох примірниках (по одному примірнику для продавця, покупця, організатора аукціону та власника активів), підписується ліцитатором та покупцем або його представником і погоджується керівником податкового органу. Організатор аукціону затверджує протокол у день проведення аукціону.

!	Затверджений протокол є підставою для укладення протягом 3 днів договору купівлі-продажу. Договір купівлі-продажу заставленого майна за результатами аукціону укладається між органом ДПС та покупцем майна (юридичною або фізичною особою).

Якщо покупець відмовився від підписання договору купівлі-продажу, вважається, що аукціон з продажу цього активу не відбувся.

Після затвердження протоколу кошти у розмірі 10 відсотків від початкової вартості реалізації майна у десятиденний термін повертаються організатором аукціону всім покупцям, за винятком переможця аукціону. Переможцю аукціону зазначені кошти зараховуються під час розрахунку із заставодержателем.

Відповідно до п. 15 Постанови КМУ N 1448 затверджений організатором аукціону протокол є підставою для внесення протягом 10 днів переможцем аукціону коштів за придбане майно на зазначені у протоколі рахунки.

Якщо переможець аукціону не внесе всієї суми протягом 10 днів, внесені ним до початку аукціону кошти йому не повертаються і зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 16 Постанови КМУ N 1448 переможець аукціону в десятиденний термін після повного внесення коштів на обумовлені у протоколі рахунки подає організатору аукціону документи про внесення коштів.

З моменту подання переможцем аукціону зазначених документів внесені ним до початку аукціону кошти протягом п'яти днів перераховуються організатором аукціону заставодержателю.

Затверджений протокол є підставою для укладення протягом 3 днів договору купівлі-продажу. Якщо покупець відмовився від підписання договору купівлі-продажу, вважається, що аукціон з продажу цього активу не відбувся.

Передача активів покупцеві здійснюється тільки після повної сплати ним грошових коштів.


8. Продаж описаних активів на біржових торгах


Відповівдно до пп.1, п.24, розділу 3 Порядку 538 товари, які можуть бути згрупованими або стандартизованими, підлягають продажу за кошти виключно на біржових торгах, що проводяться біржами, створеними відповідно до Закону України "Про товарну біржу", які визначаються центральним податковим органом на конкурсних засадах.

Згідно пп. 4.3, п. 4 наказу ДПАУ N 470 для конкурсного відбору брокера (брокерської контори), якому буде доручено реалізацію майна на біржових торгах, податковий керуючий надсилає брокерським конторам однієї або кількох товарних бірж, уповноважених ДПАУ реалізовувати заставлене майно, лист-пропозицію у довільній формі, в якій зазначається про конкурсний відбір брокера (брокерської контори) для реалізації заставленого майна на біржових торгах.

Для конкурсного відбору брокера для реалізації заставленого майна на спеціалізованому аукціоні такий лист-пропозиція направляється не менш ніж п'ятьом брокерам (брокерським конторам) товарної біржі - організатора аукціону.

У листі-пропозиції зазначається найменування описаного майна, яке пропонується до продажу, його місцезнаходження, коротка характеристика, форма (механізм) оплати послуг, а також кінцева дата розгляду заявки брокера (повіреного) податковим органом.

Пропозиції претендентів, які надійшли до органу ДПС, доповідає Робочій комісії керівник підрозділу погашення прострочених податкових зобов'язань або податковий керуючий боржника.

На засідання за необхідності також можуть бути запрошені претенденти - брокерські контори.

Переможцями визнаються претенденти (заявники), які запропонували найвигідніші умови виконання робіт.

Результати розгляду Робочою комісією пропозицій претендентів та голосування оформлюється протоколом, який підписується членами Робочої комісії. Екземпляр протоколу засідання Робочої комісії повинен зберігатись податковим керуючим у справі боржника.

!	Протокол є підставою для укладення органом ДПС договору-доручення із брокером (брокерською конторою) на продаж заставленого майна на біржових торгах або цільовому аукціоні.

Брокер (брокерська контора), вчиняє дії з продажу активів за дорученням податкового органу на умовах найкращої цінової пропозиції.


9. Особливості погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств


У разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені відповідно до чинного законодавства України, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

У разі коли сума коштів, отримана від продажу активів, не покриває суму податкового боргу та витрат, пов'язаних з продажем активів боржника (який підлягає приватизації) податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, що здійснює управління таким платником податків, з пропозицією щодо прийняття рішення про продаж частини акцій корпоратизованого підприємства за кошти або під зобов'язання щодо погашення його податкового боргу протягом поточного бюджетного року.

Інформація зазначеного органу управління щодо прийняття або відхилення запропонованого рішення має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення такого звернення.

У разі коли зазначений орган не прийме рішення про продаж частини акцій для погашення податкового боргу у зазначені строки, податковий орган зобов'язаний у місячний строк з дня отримання такої відмови або після закінчення встановленого для надання відповіді строку звернутися до господарського суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом, відповідно до вимог Закону України від 14.05.1992 року № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

• Погашення податкового боргу платника податків - державних підприємств, майно якого не підлягає приватизації.
  

Відповідно до положень пункту 7.3.1. статті 7 Закону України від 21.12.2000 № 2181 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства встановлюється Фондом державного майна України;

На виконання цієї вимоги Закону № 2181 наказом Фонду державного майна України від 05.05.2001 № 787 затверджено Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Тому перед складанням акта опису майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у податкову заставу, або при прийнятті рішення про продаж майна такого державного підприємства (у випадках, якщо така застава була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень до набрання чинності Рішенням Конституційного суду від 24.03.05 № 2-рп/2005) податковому керуючому рекомендується письмово витребувати у такого підприємства затверджений міністерством (або іншим центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого воно належить) перелік майна, яке не входить до складу цілісного комплексу боржника і може бути використано як джерело погашення його податкового боргу.


Цілісний майновий комплекс - це об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої господарської діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі.

У разі коли податковим боржником визнається такий платник податків, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.

У разі коли сума коштів, отриманих від такого продажу, не покриває суму податкового боргу такого платника податків та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням про прийняття рішення щодо:

1) надання відповідної компенсації бюджету, до якого має зараховуватися сума податкового боргу такого платника податків, за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків;

2) реорганізації такого платника податків з урахуванням правил, встановлених Законом України №2181;

3) ліквідації такого платника податків та списання податкового боргу;

4) оголошення такого платника податків банкрутом у порядку, встановленому Законом України від 14.05.1992 року № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення звернення.

У випадках коли податковий орган не отримує зазначену відповідь у визначений цим пунктом строк або отримує незадовільну відповідь, податковий орган зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом, відповідно до вимог Закону України від 14.05.1992 року № 2343-ХІІ.

Статтею 75 Господарського кодексу України визначено, що державне комерційне підприємство має право відчужувати майнові об'єкти, які належать до основних фондів, лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом.

Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.

Вказана норма також передбачена пунктом 6 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 року №803.


При оформленні державним підприємствам письмових дозволів на самостійну реалізацію ними об'єктів нерухомості, а також повітряних і морських суден, локомотивів і залізничних вагонів, інших об'єктів, які відносяться до рухомого складу залізничного транспорту, податковим керуючим рекомендується вимагати у керівників таких підприємств копії письмової згоди на відчуження вказаних об'єктів від міністерства (відомства), до сфери управління якого належить боржник, а також копію згоди Фонду державного майна України.

Порядок отримання підприємством згоди міністерства (відомства) та Фонду державного майна України визначений пунктом 7 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.07 № 803, а також листом ФДМУ від 03.10.07 № 10-24-15618 (направлений в регіони листом ДПА України від 18.10.07 № 21286/7/24-0317).

Відповідно до положень статті 78 Господарського кодексу України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).


Комунальне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном.

У зв'язку з цим право податкової застави може розповсюджуватись на майно комунального комерційного підприємства, яке належить йому на праві господарського відання, у тому числі на майно, внесене засновником до його статутного фонду, а також на майно, набуте (придбане) таким підприємством у результаті фінансово-господарської діяльності.

Не може бути предметом податкової застави комунальне майно (майно громади), яке передане комунальному підприємству в оперативне управління і обліковується у нього на позабалансових рахунках (житловий фонд, теплові та електричні мережі, водоканалізаційні системи, об'єкти місць масового відпочинку, пам'ятники, автомобільні дороги, тротуари, майданчики для стоянок автотранспорту загального користування тощо).

Відповідно до положень статі 11 Закону України № 2181 орган державної податкової служби має право здійснювати заходи з продажу активів комунального підприємства, які не входять до складу цілісного майнового комплексу.

Тому, для продажу майна, яке відноситься до складу цілісного майнового комплексу комунального підприємства (основних виробничих фондів), а також комунального майна, що передане такому платнику податків в оперативне управління, необхідно отримати згоду місцевої ради, до сфери управління якої належить підприємство. Така згода оформлюється у вигляді рішення сесії місцевої ради.

• Проведення інших заходів, які можуть вплинути на зменшення податкового боргу
  

Визнання державного або комунального підприємства таким, що має податковий борг, може бути підставою розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства. Але рішення щодо розірвання трудового договору (контракту) з керівником державного (комунального) підприємства може бути відкладене на строк проведення апеляційної процедури.

Трудові договори (контракти), що укладаються з керівником державного або комунального підприємства, повинні містити зазначену відповідальність, що є їх істотною умовою.

Норми цього пункту не поширюються на випадки виникнення податкового боргу -внаслідок обставин непереборної дії (форс мажорних обставин) чи внаслідок невиконання або неналежного виконання державними органами зобов'язань з оплати товарів (робіт, послуг), придбаних у такого платника податків за рахунок бюджетних коштів, з надання платнику податків субсидій або дотацій, передбачених законодавством, або з повернення платнику податків надміру внесених податків, зборів (обов'язкових платежів) чи їх бюджетного відшкодування згідно з нормами податкового законодавства.

• Продаж майна, переданого в оренду.
  

У випадку якщо заходи щодо продажу активів платника податків з урахуванням вищевказаних обмежень за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення органом стягнення може бути визначено продаж активів платника податків, раніше переданих ним у тимчасове користування або розпорядження іншим особам згідно з нормами цивільно-правових договорів, у тому числі прав вимоги боргу, включаючи кошти, розміщені платником податків у вклад (депозит).

Рішення стосовно продажу активів у визначених вище випадках може бути прийняте за браком коштів, отриманих від продажу активів платника податків, що перебувають у його власності та використовуються ним у своїй діяльності, або у разі неможливості їх продажу.

У цьому випадку продаж таких активів (коштів) не припиняє дії такого цивільно-правового договору до кінця терміну його дії, а покупець активів (коштів) набуває прав і обов'язків платника податків за таким цивільно-правовим договором, у тому числі на отримання доходу за ним, що враховується у зменшення суми податкового боргу платника податків.

Якщо норми зазначеного цивільно-правового договору передбачають право кредитора на його дострокове припинення або збільшення розміру доходів за ним або прийняття інших рішень, що приводять до швидкого повернення суми основного боргу і / або доходу за ним, орган стягнення зобов'язаний прийняти рішення про такі дії.


10. Зарахування коштів, отриманих від реалізації описаних активів, у рахунок погашення податкового боргу


Організація роздрібної торгівлі, брокер (брокерська контора) або організатор аукціону (торгів), що уклали відповідну угоду (договір) з податковим органом або регіональним відділенням Фонду державного майна на реалізацію описаних активів, перераховує кошти, отримані від такого продажу (крім сум, використаних на покриття витрат згідно з угодою про реалізацію), на рахунок, відкритий в управлінні Державного казначейства за балансовим рахунком N 3412 "Інші кошти, тимчасово віднесені на доходи державного бюджету"(далі рахунок) Плану рахунків Державного казначейства за місцем реєстрації платника податків за місцем реєстрації платника податків, не пізніше ніж наступного робочого дня після дати зарахування коштів на цей рахунок.

У платіжному дорученні повинні зазначатися реквізити платника податків, описані активи якого реалізовано, та номер і дата угоди, відповідно до якої проведено реалізацію активів.

Наступного робочого дня після зарахування коштів на зазначений рахунок управління Державного казначейства засобами електронного зв'язку передає витяг у вигляді електронного реєстру розрахункових документів про надходження коштів до відповідного відділення Державного казначейства. Відділення Державного казначейства не пізніше ніж наступного робочого дня передає цей витяг податковому органу за місцем реєстрації платника податків.

Податковий орган не пізніше ніж наступного робочого дня подає відділенню Державного казначейства довідку про розподіл коштів, які надійшли на рахунок.

На підставі даних довідки відділення Державного казначейства не пізніше ніж наступного робочого дня розподіляє кошти від реалізації описаних активів, формує в установленому порядку платіжні доручення та передає їх засобами електронного зв'язку до відповідного управління Державного казначейства для перерахування розподілених коштів за призначенням.

У разі коли сума коштів, отримана за результатами продажу частини активів платника податків, є недостатньою для погашення його податкового боргу, різниця покривається шляхом додаткового продажу його активів, що проводиться не раніше ніж через 30 календарних днів після початку проведення попереднього продажу.

У разі коли сума коштів, отримана за результатами продажу активів платника податків, перевищує суму його податкового боргу, різниця спрямовується на рахунки такого платника податків або його правонаступників і використовується в установленому ними порядку.

Після проведення всіх розрахунків податковий орган надсилає платнику податків повідомлення за формою згідно з додатком 9 Порядку 538.

Виручка від реалізації описаних активів підлягає віднесенню на фінансові результати платника податків і оподатковується згідно із законодавством.





У разі коли сума коштів, отримана за результатами продажу частини активів платника податків, є недостатньою для погашення його податкового боргу, різниця покривається шляхом додаткового продажу його активів, що проводиться не раніше ніж через 30 календарних днів після початку проведення попереднього продажу.

У разі коли сума коштів, отримана за результатами продажу активів платника податків, перевищує суму його податкового боргу, різниця спрямовується на рахунки такого платника податків або його правонаступників і використовується в установленому ними порядку.

Після проведення всіх розрахунків податковий орган надсилає платнику податків повідомлення за формою згідно з додатком 9 Порядку 538.

Виручка від реалізації описаних активів підлягає віднесенню на фінансові результати платника податків і оподатковується згідно із законодавством.


11. Скасування рішення про продаж активів


Якщо платник податків у будь-який момент до укладення договору купівлі-продажу його активів повністю погашає суму податкового боргу, податковий орган зобов'язаний припинити продаж активів, прийняти рішення про звільнення його активів з податкової застави, скасувати рішення про проведення їх продажу.


Платник податків зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з проведенням експертної оцінки активів та організацією їх продажу.


Практична робота


Практична ситуація 1: Підприємство — платник податків своєчасно не сплатило у граничні строки суми узгодженого податкового зобов'язання з подат­ку на прибуток. При цьому сума податкового боргу (основна сума та пеня, нарахована на суму такого зобов'язання) становила 200000,00грн. З метою погашення податкового боргу автомобіль залишковою вартістю 410000,00грн було передано у податкову заставу. Автомобіль реалізовано че­рез товарну біржу за ціною 264000,00 грн (ут.ч. ПДВ — 44000,00 грн). Витрати товарної біржі становили 1200,00грн (у т. ч. ПДВ — 200,00грн). Після погашення заборгованості зі сплати подат­кового боргу залишок коштів було перераховано на рахунок платника податків

Таблиця

Відображення операцій з реалізації майна в обліку

№ з/п	Зміст операції	Сума, грн	Бухгалтерський облік		Податковий облік
			Д-т	К-т	вд	вв	БВОФ групи 2
1.	Відображено вартість автомобіля, який передано у податкову заставу	410000	05	—	—	—	—
2.	Відображено реалізацію автомобіля на підставі повідомлення біржі	264000	377	742	—	—	-220000*
3.	Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ (на дату перерахування коштів на рахунок Держказначейства)	44000	742	641/ПДВ	—	--	—
4.	Списано суму зносу автомобіля	20000**	131	105	—	—	—
5.	Списано залишкову вартість автомобіля	410000	972	105	—	—	—
6.	Відображено вартість послуг, наданих біржею, у складі витрат на збут	1000	93	685	—	1000	—
7.	Відображено суму ПДВ на підставі отриманої від біржі податкової накладної	200	641/ПДВ	685	—	—	—
8.	Зараховано заборгованість перед біржею	1200	685	377	—	—	—
9.	Зараховано заборгованість перед бюджетом	262800	641	377	—	—	—
		410000	—	05	—	—	—
10.	Повернено на рахунок суму переплати	62800	311	641	—	—	—
* Згідно зпп.1 .20.4 Закону про прибуток, якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції— звичайною є ціна, отримана при такому продажу. ** Сума умовна.

Розяснення: Витрати, пов'язані з організацією та прове­денням публічних торгів (аукціонів), покрива­ються за рахунок сум, одержаних від продажу таких активів. Сума таких витрат відображаєть­ся платником податків — боржником у складі валових витрат на підставі пп. 5.2.1 Закону про прибуток.

Оскільки право власності на активи залиша­ється у платника податків, дохід від реалізації майна включається до його валових доходів. При цьому отримана організатором торгів виручка є звичайною ціною реалізації заставленого майна (пп. 1.20.4 Закону про прибуток).

Якщо на торгах реалізується майно, яке пере­бувало у складі основних фондів платника по­датків, такий продаж відображається згідно зі ст. 8 Закону про прибуток.

Підпунктом 8.4.3 Закону про прибуток вста­новлено, що у разі продажу об'єктів основних фондів групи 1 балансова вартість групи 1 змен­шується на суму балансової вартості такого об'єкта. При цьому сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів включається до ВД, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого про­дажу включається до ВВ платника податку.

Якщо продаються ОФ груп 2, 3 і 4, балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких ОФ (без ПДВ).

Предметом застави також можуть бути кор­поративні права чи цінні папери. В такому разі керуваться п. 7.6 Закону про прибуток, згідно з яким фінансовий результат від операцій з цінними па­перами визначається окремо за кожним видом цінних паперів. При цьому додатний результат (прибуток) від операцій з кожним окремим видом цінних паперів включається до валових доходів, а від'ємний результат (збиток) перено­ситься на майбутні звітні періоди.

Обкладення ПДВ біржі (організатора аукціону) що здійснює продаж активів за договором, який не передбачає передачу права власності особі, яка здійснює такий продаж, механізм обкладення ПДВ таких товарів висвітлено у п. 4.7 Закону про ПДВ. Так, базою обкладення ПДВ операцій з продажу товарів біржею (як особою, яка здійснює продаж товарів, отри­маних без передачі права власності на такі товари) є продажна вартість цих товарів. Дата збільшення податкових зобов'язань біржі ви­значається за правилом першої події, а датою збільшення податкового кредиту є дата перера­хування коштів на рахунок Держказначейства відповідно до розділу IV Порядку №538. Датою збільшення податкових зобов'язань платни­ка податків — боржника є дата отримання Держказначейством коштів, про що останнє повідомляє податковий орган.

У бухгалтерському обліку вказані операції ві­дображаються подібно до комісійних операцій із зарахуванням зобов'язання зі сплати подат­ків, зборів (обов'язкових платежів). Вартість майна, переданого у заставу, відображається на забалансовому рахунку 05 «Гарантії та за­безпечення надані».

Звільнення активів платника податків з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого чи нерухомого майна відбувається на підставі документів згідно з переліком, визначеним Постановою КМУ від 29.11.2001 р. №1608 «Про затвердження пере­ліку документів, які є підставою для звільнен­ня активів платника податків з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого чи нерухомого майна».

Матеріал взято: Марченко В. “Вся правда про податкову заставу”. // Дебет-кредит - 2008.- №11.- С.16-21.

Практична ситуація 2:

Реалізація заставленого майна може відбува­тися за двома варіантами:

1) право власності на заставлене майно пере­ходить до заставодержателя;

2) заставлене майно продається через публічні торги (за рішенням суду).

У договорі застави може бути передбачено умову, що в разі не­виконання зобов'язання заставодавцем право власності на предмет застави перейде до за­ставодержателя. Відповідно до пп. 7.9.5 Закону про прибуток, «відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї проиентів. що залишилися неповернутими кре­дитору (гаранту), — ціною продажу такої застави».

З метою оподаткування заставна вартість, найімовірніше, буде звичайною ціною. Якщо це запаси, по­трібно аналізувати справедливу ринкову ціну (причому значення має, наскільки це ліквідні запаси та як часто може змінюватися вартість товару) на сьогодні або врахувати інформацію про укладені на момент продажу (відчуження) такого товару договори з ідентичними (одно­рідними) товарами у порівнянних умовах.

Якщо предметом застави виступають ОФ, звичайну ціну можна визначити за даними бухгалтерського обліку — залишкова ціна і буде у цьому разі звичайною ціною.

Якщо предметом застави виступають ОФ, у момент відчуження треба застосовувати пп. 8.4.3 та/або пп. 8.4.4 Закону про прибуток, залежно від того, до якої групи ОФ належить майно.

Відповідно до пп. 3.1.1 Закону про ПДВ, така операція буде трактуватися як звичайна постав­ка товару: «Поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операиії з передачі пра­ва власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості за-ставодавия» є звичайною оподатковуваною операцією.

Ціною продажу буде неповернутий борг з урахуван­ням нарахованих процентів, що зазначено у абз. 2 пп. 7.9.5 Закону про прибуток.

База оподатку­вання операції з поставки товарів (послуг) ви­значається виходячи з їх договірної (контрак­тної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни (див. пп. 4.1.1 Закону про ПДВ).

Якщо з метою погашення заборгованості перед заставодержателем заставлене майно продається через аукціон, слід звернути увагу на Положення №1448. Воно визначає порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реа­лізації заставленого майна, на яке згідно із зако­нодавством звернено стягнення. Відшкодування витрат, пов'язаних з реалізацією майна, покла­дається на заставодавця. У п. З цього Положення передбачено, що у будь-який час до моменту реалізації предмета застави заставодавець має право припинити звернення стягнення на майно виконанням забезпеченого заставою зобов'язання.

На практиці заставлене майно, на яке згідно із законодавством звернено стягнення, реалізують організатори аукціону — спеціалізовані органі­зації. Після отримання виконавчих документів організатор аукціону готує необхідні матеріали для реалізації майна, визначає початкову вартість реалізації, готує і публікує інформацію про майно, що підлягає реалізації.

Фактично обкладення ПДВ, регламентуються п. 4.7 Закону про ПДВ. За нормами цього пункту датою збільшення ПЗ комітента (у цьому випадку комітентом ви­ступає заставодавець майна) є дата отриман­ня коштів або інших видів компенсації, але найчастіше комітент нічого не отримує. Тому датою збільшення ПЗ заставодавця можна вважати дату перерахування коштів від спе­ціалізованої організації виконавчій службі, яка, своєю чергою, перерахує їх кредитору. Податкова накладна виписується на ім'я ор­ганізації, що проводила аукціон.

Приклад 1 ►За договором купівлі-продажу здійснено поставку товарів на загальну суму 96 тис. грн, у т. ч. ПДВ. Зобов'язання покупця забезпечено заставою товарів в обороті на суму 120 тис. грн. Договором застави передбачено, що у разі невиконання зобов'язань заставодав­цем предмет застави переходить у власність заставодержателя. Покупець не зміг розраху­ватися за договором купівлі-продажу, тому за умовами договору застави предмет застави за актом приймання-передачі переходить у влас­ність продавця. Сторони договору — платники податку на прибуток на загальних підставах.

Бухгалтерський та податковий облік у покупця (заставодавця)

з/п	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн	Податковий облік
		Д-т	К-т		вд	вв
1.	Отримано товар за договором купівлі-продажу	281	631	80000,00	—	80000,00
2.	Відображено податковий кредит з податку на додану вартість	641/ПДВ	631	16000,00	—	—
3.	Укладено договір застави	05	—	120000,00*	—	—
4.	Передано предмет застави у рахунок виконання зобов'язань	377	702	96000,00**	80000,00	—
5.	Відображено податкові зобов'язання з податку на додану вартість	702	641/ПДВ	16000,00	—	—
6.	Донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість	949	641/ПДВ	4000,00***	—	—
7.	Проведено залік заборгованостей	—	05	120000,00	—	—
* Облік забезпечення здійснюється за вартістю, зазначеною у договорі застави. * * Згідно зло. 7.9.5 Закону про прибуток, відчуження предмета застави прирівнюється до продажу, основна сума кредиту є ціною такого продажу. * * *Виходячи з нинішньої економічної ситуації, навряд чи є можливість довести рівень нижчий від звичайної ціни, якщо розглядати договори з ідентичними товарами. Податкова накладна залишається в особи, яка їх виписала (див. п. 8 Порядку №165).

Приклад 2 ► Умови прикладу залишаються відпо­відними до прикладу 1, з єдиною відмінністю: за рі­шенням суду виконавча служба вилучила товари і з метою погашення заборгованості предмет заста­ви реалізується на публічних торгах із залученням спеціалізованої організації. Комісійна винагорода за продаж товару на аукціоні становить 2160грн, у т. ч. ПДВ — 360грн. Спеціалізована організація продала товар на суму 100 тис. грн.

Бухгалтерський та податковий облік у покупця (заставодавця)

з/п	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн	Податковий облік
		Д-т	К-т		вд	вв
1.	Отримано товар за договором купівлі-продажу	281	631	80000,00	—	80000,00
2.	Відображено ПК з ПДВ	641/ПДВ	631	16000,00	—	—
3.	Укладено договір застави	05	—	120000,00	—	—
4.	Передано товари виконавчій службі	283	281	120000,00	—	—
5.	Здійснено реалізацію спеціалізованою організацією	361	702	100000,00	83333,33	—
6.	Відображено ПЗ з ПДВ	702	641/ПДВ	16666,66*	—	—
7.	Відображено собівартість товару	902	283	120000,00	—	—
8.	Вартість послуг спеціалізованої організації	92/93	685	1800,00	—	1800,00
9.	Відображено ПК з ПДВ	641/ПДВ	685	360,00**	—	—
10.	Зарахування заборгованості спецорганізації на розрахунки з виконавчою службою	377	361	100000,00	—	—
		685	377	2160,00
11.	Закрито заборгованість перед постачальником	631	377	96000,00	—	—
12.	На поточний рахунок заставодавця отримано залишок коштів	311	377	1840,00	—	—
* За пп. 1.20.4 Закону про прибуток звичайною ціною є ціна продажу на аукціоні, податкові зобов'язання у цьому разі не дона-раховуємо. Незалежно від отримання чи неотримання боржником (заставником) коштів від реалізації заставного майна у нього виникають податкові зобов'язання з ПДВ (див. Постанову ВГСУ від 14.05.2003 р. №3/0404). * * За наявності податкової накладної та виконання умов пп. 7.4.1 Закону про ПДВ.