Після вивчення теми слухач зможе
| Вид материала | Документы |
- Після вивчення теми слухач зможе, 444.6kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення історії у 2006/2007 навчальному році, 299.85kb.
- Це сукупність методів, засобів, прийомів, що забезпечують пошук, збирання, зберігання,, 168.8kb.
- Урок започатковує вивчення блоку "Перебудова в СРСР та Україна" (4-й урок теми 4 Всесвітньої, 1254.61kb.
- 1. Категорія буття в філософії. Філософське вчення про матерію та ідеальне Актуальність, 520.3kb.
- Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів, 209.06kb.
- Після вибору теми доцільно намітити орієнтовний план проведення майбутньої роботи,, 78.28kb.
- Дурихіна Ольга Василівна 2012р. Зміст загальне поняття про інтерактивні технології., 513.69kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030303 «Видавнича справа та редагування», 251.07kb.
- Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.
- Визначення активів підприємства
Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.
Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням.
Витрати на придбання та створення активу, не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати.
Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів (еквівалентів грошових коштів) від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.
Необоротні активи |
| Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. Утримується підприємством з метою використання у процесі виробництва або постачання товарів і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей. Склад нематеріальних активів:
|
| Незавершене будівництво - вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством, а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва. Балансова вартість незавершеного будівництва дорівнює сумі фактично здійснених витрат, пов׳язаних з будівництвом об׳кта основних засобів. |
| Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, або операційного циклу, якщо він довший за рік. Амортизація – це поступовий знос основних фондів та перенесення їхньої вартості на новостворену продукцію або послуги. Первісна вартість за мінусом нарахованої амортизації становить залишкову вартість активу. |
| Довгострокові біологічні активи - усі біологічні активи, які не є поточними біологічними активами. |
| Довгострокові фінансові інвестиції - фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. |
| Довгострокова дебіторська заборгованість - заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. |
| Відстрочені податкові активи - сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки. |
| Інші необоротні активи - наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Необоротні активи", крім гудвілу. |
Оборотні активи |
| Виробничі запаси - малоцінні та швидкозношувані предмети, сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, запасні частини, тара, будівельні матеріали та інші матеріали, призначені для споживання в ході нормального операційного циклу. |
| Поточні біологічні активи - поточні біологічні активи тваринництва (дорослі тварини на відгодівлі і в нагулі, птиця, звірі, кролики, дорослі тварини, вибракувані з основного стада для реалізації, молодняк тварин на вирощуванні і відгодівлі) в оцінці за справедливою або первісною вартістю, а також рослинництво (зернові, технічні, овочеві та інші культури) в оцінці за справедливою вартістю. |
| Незавершене виробництво - незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), а також напівфабрикати власного виробництва і валова заборгованість замовників за будівельними контрактами. |
| Готова продукція - запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. |
| Товари - товари, які придбані підприємствами для наступного продажу. |
| Векселі одержані - заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями. |
| Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги - заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів. Чиста вартість дебіторської заборгованості – це сума дебіторської заборгованості після вирахування сумнівних та безнадійних боргів. Сумнівний борг – це дебіторська заборгованість, відносно якоїіснує ймовірність її неповернення боржником. Безнадійна дебіторська заборгованість (безнадійний борг) – це заборгованість, щодо якої існує впевненість у її неповернені боржником або позовний термін якої минув. Підприємство повино створювати резерв сумнівних боргів. |
| Дебіторська заборгованість за розрахунками - дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету, сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів, сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню. заборгованість пов'язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків. |
| Інша поточна дебіторська заборгованість - заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів. Зокрема це заборгованість працівників підприємства за товари, придбані в кредит, або за отриманими від підприємства позиками. |
| Поточні фінансові інвестиції - фінансові інвестиції (акції, облігації, сертифікати, казначейські зобов׳язання) на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів). |
| Грошові кошти та їх еквіваленти - кошти в національній та іноземній валютах:
|
| Інші оборотні активи - суми оборотних активів, які не можуть бути включені до статей розділу "Оборотні активи". |
| Витрати майбутніх періодів |
| Витрати майбутніх періодів - витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів (наприклад, на перед сплачена орендна плата). в витратах майбутніх періодів можуть відображатися як оборотні, так і необоротні активи |
Зобов׳язання підприємства
Визначення фінансового стану підприємства безпосередньо пов׳язане, крім наявності активів, такими елементами як зобо׳язання та власний капітал, відображені у пасиві балансу.
Зобов׳язання – це заборгованість, яка виникла в наслідок минулих подій і погашення якої призведе до зменшення ресурсів підприємства, які вміщують у собі економічні вигоди.
Придбання товарів і отримання послуг призводить до виникнення кредиторської заборгованості (якщо вони не були попередньо сплачені), а одержання позики банку призводить до зобов׳язання повернути її. До зобов׳язань відноситься також заборгованість перед бюджетом та державними цілбовими фондами.
Відповідно п.7.2. ст.7 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон N 2181) джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Відповідно п.7.3. ст.7 Закону 2181 не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення:
а) майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам, якщо така застава була належним чином зареєстрована у державних реєстрах застав рухомого або нерухомого майна відповідно до закону, до моменту виникнення права податкової застави;
б) активи, які належать на правах власності іншим особам та перебувають у тимчасовому розпорядженні або користуванні платника податків, у тому числі, але не виключно: майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), а також ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також активи інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
в) майнові права інших осіб, надані платнику податків у тимчасове користування або розпорядження, а також немайнові права інших осіб, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
г) кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою, у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України;
д) кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих на користь такого платника податків, а також суми акредитивів, виставлених на ім'я платника податків, але не відкритих, до моменту такого відкриття;
е) майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України;
є) активи, чий вільний обіг заборонено або обмежено згідно із законодавством. У разі коли підприємницька діяльність з активами, що продаються, підлягає ліцензуванню відповідно до закону, покупцями таких активів можуть бути лише особи, які отримали відповідну ліцензію;
ж) кошти, які знаходяться на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки";
з) основні фонди, земельні ділянки та інше майно позашкільного навчального закладу, які належать платнику податків.
Відповідно п.7.4. ст.7 Закону 2181 якщо заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення органом стягнення може бути визначено продаж активів платника податків, попередньо переданих ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів, або сума заборгованості інших осіб перед платником податків, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними. Продаж або стягнення таких активів не зупиняє дію таких цивільно-правових договорів до кінця строків їх дії (крім депозитних договорів), а покупець таких активів набуває прав та обов'язків платника податків за такими договорами, у тому числі права на отримання доходу за ними. Якщо норми зазначеного цивільно-правового договору передбачають право кредитора на його дострокове припинення або збільшення розміру доходів за ним чи прийняття інших рішень, які приводять до швидшого повернення суми основного боргу та/або доходу за ним, орган стягнення зобов'язаний прийняти рішення про такі дії.
2. Стягнення коштів платника податків
Процедуру стягнення податковими органами коштів та продажу інших активів платника податків регулює від постанова КМУ від 15 квітня 2002 р.
N 538 “Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі” (далі Порядок 538 ).
Стягнення коштів та продаж інших активів застосовується не раніше ніж на 30 календарний день з моменту надіслання платнику податків другої податкової вимоги та на підставі рішення податкового органу.
Стягнення коштів здійснюється шляхом надіслання установам банку (банків), що обслуговують такого платника податків, платіжних вимог на суму податкового боргу або його частини.
Платіжні вимоги, які надсилаються установам банку (банків), заповнюються відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті Постанова Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22.
Стягнення коштів у рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу з банків, небанківських фінансових установ, у тому числі страхових організацій, здійснюється незалежно від джерел їх походження у сумі, яка не перевищує суми їх власного капіталу.
Не може бути звернуте стягнення в рахунок погашення податкового боргу на:
1) кошти, надані платнику податків іншими особами як вклад (депозит) або в його довірче управління;
2) власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплати заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою, у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України;
3) кошти кредитів або позик, наданих платнику податків фінансовою установою, що обліковуються на позикових рахунках, відкритих на користь такого платника податків, а також суми акредитивів, виставлених на ім'я платника податків, але не відкритих, до моменту такого відкриття;
4) залишки коштів на кореспондентських рахунках банків, а також на страхові та прирівняні до них резерви банків, страхових організацій або небанківських фінансових установ, сформованих відповідно до законодавства.
У разі стягнення коштів в іноземній валюті здійснюється продаж іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ) в розмірі, необхідному для погашення узгодженої суми податкового боргу, з подальшим зарахуванням до відповідного бюджету та державного цільового фонду, зазначеного податковим органом.
Готівкові кошти, виявлені податковим органом у касі, в тому числі скриньці електронного контрольно-касового апарата, та інших місцях зберігання, за згодою платника податків спрямовуються в рахунок погашення його податкового боргу.
Готівка в національній валюті того ж дня (у разі проведення вилучення у вечірній час - не пізніше ніж наступного робочого дня) вноситься податковим органом, що склав акт, на погашення податкового боргу платника податків через підприємство зв'язку або установу банку.
3. Підготовка до продажу активів, які перебувають у податковій заставі
Платник податків (для державних і комунальних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) не пізніше ніж на 30 календарний день з моменту отримання ним другої податкової вимоги самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу.
Визначені для продажу активи описуються в акті за формою згідно додатку 3 Порядоку 538.
Якщо платник податків в установлені терміни самостійно не визначив активи для продажу або податковий керуючий вирішує, що платник податків визначає для продажу активи, звичайна ціна яких є завідомо нижчою, ніж сума податкового боргу, такий податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити у присутності платника податків (його посадових осіб) склад активів, що підлягають продажу, виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу та з урахуванням того, що звичайна (оціночна) вартість таких активів не перевищує двократного розміру податкового боргу.
Визначені для продажу активи описуються в акті за формою згідно додатку 4 Порядку 538.
Описані предмети, які мають ознаки дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, відповідним чином укладаються в конверт, який прошивається і підписується податковим керуючим та іншими особами, за участю яких проведено опис активів, і скріплюється печаткою відповідного податкового органу.
Податковий керуючий має право залучати до проведення опису активів інших посадових осіб податкового органу, представників правоохоронних органів або органів виконавчої влади.
Перший примірник акта опису залишається в провадженні податкового керуючого, два інші вручаються зберігачеві активів та платнику податків під розписку (на першому примірнику).
Якщо проведення опису активів платника податків - юридичної особи за участю його представника неможливе, податковий керуючий може провести такий опис без його участі. Після проведення опису податковий керуючий зобов'язаний не пізніше ніж наступного дня відправити копію акта опису платнику податків.
4. Оцінка майна
Незалежна оцінка визначення початкової ціни описаних активів виділених платником самостійно проводиться за ініціативою та за рахунок платника податків.
У разі коли платник податків самостійно протягом 3 днів не визначив оцінювача та у разі коли активи описуються згідно з пункту 12 Порядку 538, податковий керуючий на конкурсних засадах залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який має відповідний сертифікат, та укладає з ним договір на проведення оцінки.
Відповідно до пп. 10.4.1 Закону N 2181 та п.33, п.34 Порядку 538 платник податків зобов'язаний надати комісії інформацію про активи, які перебувають у податковій заставі, а також забезпечити на першу вимогу комісії безперешкодний доступ її представників і учасників публічних торгів до огляду та оцінки активів, що пропонуються на продаж. Податковий керуючий має право здійснювати періодичні перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, отримувати від платника податків інформацію та документи про операції із заставленими активами, пояснення в разі відчуження таких активів без згоди податкового керуючого, а також здійснювати інші заходи, передбачені Законом.
Платник податків також повинен надати податковому керуючому або покупцю активів технічну, технологічну та іншу супровідну документацію на описані активи, а також забезпечити видачу відповідних документів на вимогу покупця або брокера (брокерської контори).
За результатами оцінки активів складається звіт, оригінал якого передається податковому органу, а другий примірник - платнику податків.
Не проводиться оцінка активів, які можуть бути згрупованими або стандартизованими чи мають курсову (поточну) біржову вартість та/або перебувають у лістингу товарних бірж. Порядок встановлення курсової біржової вартості або лістингу біржового товару визначається біржовою спілкою, яка має статус самоврядної організації відповідно до законодавства.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав визначає Закон України від 12 липня 2001 року N 2658-III “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” (далі Закон N 2658 ).
Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону N 2658 і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.
- Професійна оціночна діяльність
Професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень Закону N 2658, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.
Оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах: