1. Категорія буття в філософії. Філософське вчення про матерію та ідеальне Актуальність теми

Вид материалаДокументы

Содержание


Цілі навчання
2. Граф логічної структури
3. Джерела інформації
Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті
Тема 2. Буття людини.
Цілі навчання
1. Основні теоретичні питання до теми.
2. Граф логічної структури
3. Джерела інформації
4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті
Змістовний модуль 5. Антропологія
Цілі навчання
1. Основні теоретичні питання до теми
2. Граф логічної структури.
3. Джерела інформації
4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті
Цілі навчання
2. Граф логічної структури
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4


Модуль 2. Філософська онтологія, антропологія та гносеологія.

Змістовний модуль 4. Філософська проблема буття. Буття людини.

Тема 1 . Категорія буття в філософії. Філософське вчення про матерію та ідеальне

Актуальність теми. Вивчення буття призводить до того, що виділяються структурні елементи: матеріальне й ідеальне, що є і самостійними і взаємозалежними.

Важливо з'ясувати рівні, види і форми буття на основі сучасних наукових уявлень, що дасть можливість найбільш повно уявити побудову і систему організації живої і неживої природи, розглянути життя як становлення нової форми упорядкування матерії, з'ясувати діалектичний взаємозв'язок природи і суспільства і роль інформаційних процесів не тільки у світі, але й у живих системах.

Засіб і форми буття - рух, простір і час є умовами пізнання світу в культурно-практичному освоєнні світу. Вони відіграють важливу роль у відокремленні речей друг від друга, у конкретизації універсальних зв'язків речей і явищ у світі. Простір і час - універсальні форми організації всього розмаїття світу. Для студентів-медиків дана тема дає можливість усвідомити особливості організації простору і часу в живих системах, проблему біологічного часу («біологічних часів») і біологічного простору, соціальний простір і час і їхній гуманістичний вимір.


Цілі навчання:

Загальна:

- трактувати взаємозв'язок, єдність і протиріччя між матеріальним і ідеальним, біологічним і соціальним, для визначення студентами-медиками побудови і організації живої природи, інформаційних процесів і життя як особливого упорядкування матерії.

- аналізувати особливості руху, види простору і часу; особливості організації простору і часу в живих системах і їхній гуманістичний вимір.

Конкретні: вміти
  1. аналізувати зміст категорії «буття»;
  2. трактувати рівні, види і форми буття;
  3. аналізувати матеріальне й ідеальне;
  4. інтепретувати специфічні риси життя як особої форми матерії;
  5. трактувати інформаційні процеси у видах буття.
  6. аналізувати рух як засіб буття, його форми і види;
  7. трактувати простір і час як універсальні форми буття;
  8. визначати особливості видів простору і часу взагалі і в живих системах;
  9. трактувати гуманистичний зміст простору і часу.

Зміст навчання у відповідності з цілями

1. Основні теоретичні питання до теми
  1. Категорія «буття» у філософії: виникнення й зміст. Поняття «субстанції».
  2. Рівні, види, форми буття, їхня характеристика.
  3. Матерія як філософська категорія: об"єм і зміст.
  4. Природа ідеального. Ідеальне як філософська категорія. Інформація.
  5. Життя як становлення нової форми упорядкування матерії
  6. Інформаційні процеси в живих системах. Самоорганізація живих систем.
    Біологічне і соціальне: взаємозв'язок, єдність і протиріччя.
  7. Рух - засіб буття. Форми і види руху.
  8. Простір і час як універсальні і загальні форми буття. Особливості простору і
    часу: класичні і сучасні уявлення.
  9. Види простору і часу: фізичне, біологічне ,соціальне.Iхні особливості.
    Особливості організації в живих системах.
  10. Гуманістичний зміст простору і часу, культурно-практичне значення.


2. Граф логічної структури


































3. Джерела інформації

1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред. И.Т.Фролова. – M. 1990. Ч.2. С. 15-88.
  1. Основы философии: Учебно-методическое пособие для вузов /Под
    общей ред. Н.И. Гаврилова.-К.,1997. С. 6-13,63-86.
  2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / І.В.Бичко., Ю.В.Осічнюк,
    В.Г.Табачковський та ін.- К., 1991. С. 256 - 287.

4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський
В.Г., Горак ГЛ. та ін. - К., 1994. С. 66-70, 315 - 329.


4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

Тест 1 Буття - одна з основних категорій у філософії. Категорія «буття» у філософії визначається як:

А. все сутнісне й існуюче

В. об'єктивна реальність

С. все існуюче в житті людини

Д. усі предмети і речі

Е. об'єктивні процеси

Тест 2 Буття існує і виявляється на різноманітних рівнях. Рівнями буття є: мікросвіт, мегасвіт і

А. макросвіт

В. світ мікроелементів

С. світ мікроорганізмів

Д. світ людини, мегасвіт

E. матеріальний світ


Тест 3 Одним із видів буття є «матерія».У філософії під матерією розуміють - це

А. об'єктивна реальність

В. об'єктивність свідомості

С. раціональність у пізнанні

Д. реальні події

Е. об'єктивні факти

Тест 4 У філософії є чітка градація між буттям і матерією. Співвідношення

буття і матерії можна розглядати як:

А. матерія - частина буття

В. матерія узагальнює буття

С. буття підпорядкованне матерії

Д. рівні між собою елементи

Е. самостійні частини світу

Тест 5 Одним із станів буття є інформація. Інформаційні процеси можна

віднести до:

А. матеріальним і ідеальним об'єктам

В. тільки до матеріальних об'єктів

С. матеріальним і природним об'єктам

Д. ідеальним об'єктам

Е. свідомості людини

Тест 6 Буття завжди пов'язане з рухом. Тому рух необхідно визначити як:

А. засіб буття

В. форму буття

С. вид буття

Д. клас буття

Е. рід буття

Тест 7 Рух притаманний всьому буттю і його можна розділити по формах.

До форм руху не належить:

А. атомарна

В. фізична

С. біологічна

Д. механічна

Е. соціальна.

Тест 8 Буття існує в русі і має свої форми. Формами буття не вважають:

А. буття простору

В. буття природи

С. буття речей

Д. буття людини

Е. буття суспільства

Тест 9. Простір і час властиві кожному об'єкту. Чим складніше об'єкт, тим

складніші його форми. Простір і час мають специфічні форми, що

класифікуються у видах. Видами простору і часу є фізичне, соціальне і:

А. біологічне

В. суспільне

С. географічне

Д. хімічне

Е. свідоме

Тест 10 Кожному виду простору властиві його характерні і специфічні риси.

Специфічними рисами біологічного простору виступають симетрія і:

А. асиметрія

В. детермінізм

С. одномірність

Д. рух

Е. прямування


  1. Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті


Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводиться підсумки.


Тема 2. Буття людини.

Актуальність теми. Проблема походження людини виникла досить давно. Ця проблема по різному сприймалась та вирішувалась. Можна виокремити дві лінії щодо вирішення даної проблеми : релігійна модель, де людина - ре­зультат акту творіння, і, природне, еволюційне походження людини. Певний інтерес медиків до цієї теми у тому, що простежується формування людини в онтогенезі. Також інтерес викликає з'ясування сутності таких категорій як: індивід, індивідуальність, особистість.

Характер людської природи, та сутності - вплив, з одного боку, суспільства, з іншого, людина піддається формуванню на генетичному рівні, вказує на біологічну природу та соціальну сутність людини.

Цілі навчання

Загальна: уміти виділяти і аналізувати етапи виникнення і розвитку лю-дини, підкріплюючи філософський аналіз даними медичних наук.

конкретні : вміти

- інтерпретувати релігійні і наукові концепції походження людини;

- трактувати людську природу та сутність;

- аналізувати категорії - індивід, індивідуальність, особистість;

- визначати сенс людського життя у соціокультурному вимірі.

Зміст навчання у відповідності з цілями

1. Основні теоретичні питання до теми.

1. Релігійна та наукова концепції походження людини.

2. Проблема людини в історії філософії. Антропоцентрізм і антропо­
логічний принцип у філософії.

3. Категорії - індивід, індивідуальність, особистість. Культурно-
історичні типи особи в біологічному сенсі (3. Фрейд, К. Юнг, Е. Фромм)

4. Сенс людського життя, його історичний та соціокультурний зміст.

2. Граф логічної структури



Походження людини







релігійна консистенція

наукова концепція







проблема людини у філософії




антопоцентризм




Людина – центр Всесвіту




індівідуальний феномен







індівід

індівідуальність

особа




сенс життя




соціокультурний зміст



3. Джерела інформації

1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред.
И.Т.Фролова. - М., 1990. Ч. 2. С. 220 - 257.

2. Основы философии: Учебное пособие для вузов. Спиркин А.Г. - М., 1988. С.448 - 476.

3.Философия: Учебник для высших учебных заведений. — Ростов — на — Д.,1999. С. 212-239.

4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

Тест 1. Релігійний світогляд дає відповідь на питання про походження людини. Відповідь така:

A. людина була створена Богом;

B. людина походить з тваринного світу;

C. людина зароджується в бруді, серед ганчір'я (гомункулус);

D. людина виникає в океані від морських ссавців;

E. людина еволюціонує від мавп;

Тест 2. Науковий світогляд дає відтювідь на питання про походження люди. Це -

А. людина походить з тваринного світу;

В. людина зароджується в бруді, серед ганчір'я (гомункулус);

C. людина виникає в океані від морських ссавців;

D. людина еволюціонує від мавп;

E. людина була створена Богом;


Тест 3. В історії філософії ставиться і вирішується проблема людини різно­бічно. Одним з рішень цієї проблеми виступає антропоцентризм, в якому центром світу є:

А. людина;

В. матерія;

С. буття;

D. свідомість;

E. природа.

Тест 4. Людина характеризується у філософії як індивідуальний феномен. Для такої характеристики використовуються терміни індивід, особа та:

A. індивідуальність

B. геній;

C. неповторність,

D. спадковість;

E. особистість.

Тест 5. Індивід характеризується через поняття індивідуальність і особа.
Вони характеризують індивіда з боку значущості і :

A. суспільної цінності

B. суспільної природи;

C. суспільної системи;

D. суспільної організації;

E. суспільної свідомості.


  1. Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті


Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводиться підсумки.


Змістовний модуль 5. Антропологія

Тема 3. Проблема свідомості в філософії.

Актуальність теми. Проблема свідомості в філософії має багато аспектів і
підходів для вирішення. Для студента - медика ця проблема, в якійсь мірі,
більш близька, бо при її вирішені сучасна філософія спирається на досяг­
нення медико-біологічного знання. Крім того, вирішення цієї проблеми в
філософії має світоглядне значення, що дозволяє формувати наукове
світосприйняття. .

Цілі навчання

Загальна: Уміти аналізувати ступені розвитку в пізнанні свідомості, виокремлювати медико-біологічний та світоглядний аспект формування та існування свідомості.

Конкретні: вміти

- інтерпретувати методологічні та сутністні особливості проблеми свідомості в філософії і науці;

- трактувати біологічні засади формування свідомості;

- трактувати свідомість згідно з теорією відображення;

- інтерпретувати структуру свідомості;

- аналізувати співвідношення індивідуальної та суспільної свідомості, їх форми та функції, місце медицини в цій структурі.

Зміст навчання у відповідності з цілями


1. Основні теоретичні питання до теми

1. Проблема свідомості в філософії і науці

(фізіологія, нейрофізіологія, інформатика, психологія).

2. Загальноприродні (біологічні) передумови виникнення свідомості.Фрейдизм
про біологічні основи свідомості. Свідомість і мозок.

3. Свідомість як вища форма відображення. Ідеальна природа та соціальна
сутність свідомості, умови виникнення та розвитку свідомості. Свідомість і
мова.

4. Структура свідомості: підсвідоме, свідоме, несвідоме. Несвідоме у вченні 3.
Фрейда і К. Юнга. Самосвідомість.

5. Співвідношення індивідуальної та суспільної свідомості. Форми суспільної
свідомості. Функції свідомості. Медицина в структурі суспільної свідомості.


2. Граф логічної структури.

Проблема свідомості в філософії.


Передумови виникнення свідомості




загальнприродні

генетичні

біологічні




ідеальна природа, соціальна сутність







відображення




природне

психічне

інформаційне




свідомость




структура свідомості







свідоме




підсвідоме

несвідоме







компоненти свідомості










індивідуальне

суспільне










форми суспільної свідомості




функції свідомості




відтворення людської культури



3. Джерела інформації
  1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред.
    И.Т.Фролова. -М., 1990.Ч.2. С. 288 -303.
  2. Основы философии: Учебное пособие для вузов, Спиркин А.Г. - М., 1988.С.131-153.
  3. Философия: Учебник для высших учебных заведений. - Ростов - на - Д
    1999. С. 162-211.


4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник/ І.В.Бичко та ін.- К., 1991. С. 317-331, 389- 404.


4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


Тест 1. Існують різні точки зору на існування свідомості. В релігійному

світогляді свідомість - це:

A. іскра величного божественного розуму;

B. взаємодія природних і божественних начал;

C. діяльність людської душі;

D. космічний вплив на високорозвинені істоти;

E. спроможність людини творити добро;

Тест 2. Свідомість потребує певних умов для свого існування. Необхідною умовою існування свідомості є:


A. вища нервова система;

B. можливість відчуття;


C. реакція на зовнішні подразники;

D. швидке реагування на подразники;

E. швидкісний комп'ютер з програмним забезпеченим;

Тест 3. Свідомість має передумови виникнення, природу і сутність. Сутність

свідомості - це:

А. соціальна;

B. біологічна;

C. фізична;

D. фізіологічна;

E. інформаційна.

Тест 4. Структура свідомості має певні компоненти. Структурними компонен-тами свідомості є свідоме, несвідоме і:

A.самосвідоме

B. соціальне;

C. підсвідоме;

D. розум;

E. колективне несвідоме.

Тест 5. Формування індивідуальної свідомості проходить під впливом різних чинників. Що особливо впливає на формування індивідуальної свідомості?

A. Суспільна свідомість;

B. Суспільне виробництво;

C. Суспільна система;

D. Суспільні організації;

E. Суспільна практика.

  1. Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті


Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводиться підсумки.