1. Категорія буття в філософії. Філософське вчення про матерію та ідеальне Актуальність теми

Вид материалаДокументы

Содержание


Актуальність теми.
Цілі навчання
2.Граф логічної структури
5. Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті
Змістовний модуль 6. Філософська гносеологія.
Цілі навчання
1. Основні теоретичні питання до теми
2. Граф логічної структури
3. Джерела інформації
5. Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті
Тема 8. Процес наукового пізнання та теорія істини.
Цілі навчання
1. Основні теоретичні питання до теми
2. Граф логічної структури
4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
5. Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті
Подобный материал:
1   2   3   4
Тема 6. Філософські аспекти екологічних та біоетичних проблем розвитку медицини та охорони здоров’я.


Актуальність теми. Зростання виробничої діяльності людства призводить до екологічних проблем, які негативно впливають на стан здоров’я людини. Це потребує змін у лікувально-профілактичній діяльності та медичному пізнанні соціальних хвороб. Все це в свою чергу вимагає нових підходів в лікарській етиці та деонтології, на основі світоглядних проблем біоетики. Комплексне розуміння екологічно-медико-етичних проблем допоможе майбутньому лікарю сформувати особисті світоглядні принципи, які будуть слугувати засобом розуміння причино-наслідкових зв’язків хвороб і складатимуть основу у спілкуванні з пацієнтом.


Цілі навчання

Загальна:
  • визначати новітні світоглядні принципи на основі екологічно- медико-етичних проблем сучасності

Конкретні: вміти
  • аналізувати сучасний екологічний стан
  • визначати сучасну лікувально-профілактичну діяльність та гносеологічні і професійні проблеми
  • застосовувати діалектико- матеріалістичну методологію в сучасному медичному пізнанні
  • аналізувати культурологічний статут білетики та світоглядні Ії проблеми


Зміст навчання у відповідності з цілями


1. Основні теоретичні питання до теми

  1. Сучасний екологічний стан – наслідок виробничої діяльності людини: шляхи вирішення.
  2. Лікувально-профілактична діяльність суспільства в сучасних умовах. Гносеологічні та соціально-професійні проблеми розвитку медицини та охорони здоров”я. Соціальні хвороби.
  3. Методологічні проблеми біоетики.
  4. Культурологічний статут біоетики: предмет, проблеми етики наукового пізнання, зміни в лікарській етиці та деонтології. Світоглядні проблеми біоетики.



2.Граф логічної структури





3. Джерела інформації
  1. Арсенко А. Глобалыизация: социальные изменения и последствия в преддверии ХХ1 века// Социология: теория, методы, маркетинг.- 1999,№1.С. 42-57
  2. Гнатик Е.Н. Некоторые философско-гуманитарные проблемы генетики человека// Вопросы философии.-2000,№7. С.125-135
  3. Коган Е.А. Учение о биосфере и биосферный класс наук// Социально-гуманитарные знания.-1999.№3. С.92-105


4 Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


Тест 1. Навколишнє середовище зазнало значних збитків. Головною причиною такого стану є:
  1. виробнича діяльність людини
  2. науковий розвиток людини
  3. свідомість людини
  4. релігійні війни
  5. міжнародний тероризм



Тест 2. На захист навколишнього середовища встають суспільно-політичні рухи. До таких рухів належать «екологісти», «зелені» та
  1. «екоактивісти»
  2. демократичні
  3. феміністи
  4. соціалісти
  5. гуманісти


Тест 3. В сучасній біомедицині відбуваються зміни партеналістских відносин. Для таких змін характерна:
  1. співпраця
  2. недовіра
  3. байдужість
  4. професійність
  5. етичність


Тест 4. Культурологічний статус біоетики має враховувати ряд підходів до медичної проблеми. Що з перерахованого не належить до таких підходів?
  1. фінансовий стан
  2. традиції
  3. виховання
  4. релігія
  5. культура людини


Тест 5. Сучасний стан розвитку наукового пізнання медицини змінює співвідношення між лікарем і пацієнтом. Такий стан потребує:
  1. поінформованої згоди
  2. культурних стосунків
  3. гуманного ставлення
  4. високого наукового пізнання
  5. медичної культури пацієнта


5. Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті


Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводиться підсумки.


Змістовний модуль 6. Філософська гносеологія.


Тема 7. Філософська проблема пізнання світу.

Актуальність теми. Пізнання має розвиток у контексті історичного розвитку людства та окремої людини. Необхідність розуміння, як існує і розвивається соціальне життя людей, приводить до гносеологічних проблем, пов’язаних з усвідомленням етапів пізнання: чуттєвого, раціонального. Це надає можливість усвідомити значення об’єкта та особливо суб’єкта пізнання, як активної і творчої особистості.

Цілі навчання:

Загальна: вміти ставити медичний діагноз на основі діалектики процесу пізнання.

Цілі навчання: вміти
  1. аналізувати різноманітні проблеми пізнання світу в історії філософії
  2. трактувати ідеалістичну та матеріалістичну гносеологію
  3. аналізувати діалектико-матеріалістичний принцип відображення і значення суб’єкта та об’єкта пізнання.
  4. інтерпретувати діалектичний характер пізнання
  5. трактувати медичний діагноз як специфічний прояв діалектики процесу пізнання


Зміст навчання у відповідності з цілями

1. Основні теоретичні питання до теми
  1. Проблема пізнання світу в історії філософії: гносеологія, агностицизм, раціоналізм, сенсуалізм, емпіризм, ірраціоналізм.
  2. Ідеалістична та матеріалістична гносеологія. Досягнення діалектико-матеріалістичної гносеології.
  3. Діалектико-матеріалістичний принцип відображення. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Активність та сучасна проблема суб’єкту пізнання.
  4. Діалектичний характер пізнання: рівні та форми. Взаємодія чуттєвого та раціонального пізнання та їх синтез (інтуіція).
  5. Медичний діагноз як специфічний конкретний прояв діалектики процесу пізнання. Методологічна культура медика – науковця і медика – практика.



2. Граф логічної структури



проблема пізнання в історії філософії










агностицизм

раціоналізм

сенсуалізм

емпіризм













ірраціоналізм

матеріалізм

ідеалізм










Діалектико-матеріалістичний принцип відображення







суб’єкт

об’єкт









діалектика пізнання







рівні пізнання



чуттєве

інтуїція







раціональне






відчуття

уявлення

судження

Лікування пацієнта, включенного в соціальну систему




поняття

умовивід




сприйнят

тя

медичний діагноз




судження



методологічна культура медика-науковця і медика-практика



3. Джерела інформації
  1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч./ Под общей ред. И.Т. Фролова.-М., 1990. Ч.2. С. 318- 356.
  2. Основы философии: Учебное пособие для вузов. Спиркин А.Г.-М., 1988. С. 256-281.
  3. Философия: Учебник для высших учебных заведений.- Ростов-на- Д., 1999. С. 419-438, 446-451.



  1. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


Тест 1. Історія філософії розглядає пізнання світу розглядає з різних концепцій. Що є причиною актуалізації ірраціонального підходу в пізнанні світу?

А.криза класичного раціоналізму

В. розвиток науки

С.посилення впливу релігії

Д. активність суб’єкту

Е. криза суспільства


Тест 2. Кожна концепція гносеології має свої фундаментальні основи. Яка гносеологія базується на діалектиці?
  1. матеріалістична
  2. ідеалістична
  3. ірраціоналістична
  4. агностична
  5. раціоналістична


Тест 3. Процес пізнання має суб’єкт, об’єкт, рівні та форми. Без якого елементу взагалі неможливий процес пізнання?
  1. суб’єкт
  2. об’єкт
  3. почуття
  4. емоції
  5. суспільство


Тест 4. Чуттєве і раціональне – це рівні процесу пізнання. Що є синтезом цих рівнів?
  1. інтуїція
  2. інформація
  3. наука
  4. істина
  5. практика


Тест 5. Один з видів пізнання є раціональне пізнання. Раціональне пізнання має форми такі, як судження, умовивід і
  1. поняття
  2. відчуття
  3. сприйняття
  4. уявлення
  5. знання


5. Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті


Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводиться підсумки.


Тема 8. Процес наукового пізнання та теорія істини.

Актуальність теми. Наукове пізнання як результат історико – культурного аналізу дає можливість усвідомити розмаїття методів та рівней наукової теорії. Це, в свою чергу, дає можливість визначити методологічні принципи процесу наукового пізнання, що приводить до розуміння істинного знання та перевірки їх критеріями. Для медика – практика і медика - науковця дає можливість на засадах істинних знань звести до мінімуму помилки при діагностиці і прогнозуванні та підняти на високий рівень етичну регуляцію медико – біологічних досліджень.

Цілі навчання:

Загальна ціль: уміти розрізняти методи наукового пізнання, використовувати науково-діалектичну методологію для встановлення істини знань, що сприятимуть досягненню мети дослідження і правильності постановки діагнозу і прогнозу.

Конкретні: вміти

1. визначати структуру наукового процесу

2. трактувати методи наукового пізнання

3. аналізувати діалектику абсолютного і відносного у пізнанні

4. визначати різноманітність істини і критерії істини

5. аналізувати місце науки в системі загальнолюдських цінностей

6. узагальнити гуманізацію, аксіологізацію та етику знань


Зміст навчанняу відповідності з цілями

1. Основні теоретичні питання до теми
  1. Наукове пізнання: структура, проблема і псевдо проблема, гіпотеза і теорія, критерії наукової теорії (опитні, неопитні)
  2. Поняття методу та методології. Методи наукового пізнання.
  3. Діалектика абсолютного і відносного у пізнанні: об’єктивність істини, хибна думка.
  4. Різноманітність концепцій істини: види істини, критерії істини.
  5. Наука в системі загальнолюдських цінностей. Цінність істини в природно-науковому та соціальному пізнанні. Істина в медичному пізнанні.
  6. Тенденції гуманізації та аксіологізації науки. НТП та медицина. Етична регуляція медико-біологічних досліджень.



2. Граф логічної структури








3. Джерела інформації:

1Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. /Под общей ред.
И.Т.Фролова. - М., 1990. Ч. 2. С. 318 - 356.

2.Основы философии: Учебное пособие для вузов. Спирсин А.Г. - М.,

1988. С. 256-281.

3. Философия: Учебник для высших учебных заведений. — Ростов - на — Д., 1999. С. 419-438, 446 - 451.


4. Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

Тест 1. Наукова теорія має свої критерії. До таких критеріїв належать опитні та:
    1. неопитні
    2. раціональні
    3. практичні
    4. теоретичні
    5. наукові

Тест 2. Методи наукового пізнання мають свою класифікацію. Вони мають бути спеціальними, універсальними та
  1. загальними
  2. свідомими
  3. теоретичними
  4. практичними
  5. історичними


Тест 3. Наукове пізнання має відповідні рівні. Це теоретичний і
  1. емпіричний
  2. чуттєвий
  3. раціональний
  4. об’єктивний
  5. суб’єктивний


Тест 4. В філософії існує теорія істини. Згідно з цією теорією що таке істина? Це?

А. адекватне відображення об*єкта, поза людської свідомості

В. істина – це постійне й незмінне

С. істина в вині

Д. те що досконале

Е. істина – абсолютні знання


Тест 5. Істина може бути абсолютною і відносною. Що таке абсолютна істина?

А. це знання, що повністтю вичерпує предмет

В. що існує в свідомості людини

С. надбання всього людсьва

Д. це світовий розум

Е. що існує як недосяжний взірець


5. Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті


Форма проведення заняття – двогодинний семінар. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти. На початку заняття чітко ставиться проблемне питання щодо існування різних складових виникнення і подальшого розвитку філософії.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях, співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення, опоненти – задають додаткові питання. Після розгляду теоретичного питання, робляться висновки. Викладач, аналізуючи виступи, корегує й уточнює їх, вказує на помилки у відповідях.

Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль.

Наприкінці заняття підводиться підсумки.