Робоча навчальна програма спецкурсу для студентів юридичного факультету осітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст права" денної форми навчання. Київ 2009

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Тема №2. Психофізіологічний механізм формування письмово-рухової навички.



Питання, які виносяться на лекцію:
  1. Поняття почерку та психофізіологічний механізму реалізації письмово-рухової навички. Основи формування рухової навички письма.
  2. Формування рухової навички письма по теорії М.О.Бернштейна.


Рекомендована література по темі.

1. Анохин П.К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса. – М., 1968.

2. Бернштейн Н.А. Физиология движений и активность. – М.: Наука, 1990. –495 с.
  1. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека. – М., 1962
  2. Орлова В.Ф. Теория судебно-почерковедческой идентификации // Труды ВНИИСЭ. – М., 1973. – Вып. 6. – 336 с.
  3. Основы судебной экспертизы. Часть 1. Общая теория. – М.: ВНИИСЭ, 1997. – 430 с.
  4. Панкратова Н.В. Биомеханический анализ письма / Автореф. канд. дис. – Ростов на Дону, 1967. – 25 с.
  5. Судебно-почерковедческая экспертиза /Отв. редакторы: А.И.Манцветова, В.Ф. Орлова, Е.Е. Доброславская. – М.: Юрид. лит., 1971. – 335 с.
  6. Энциклопедия судебной экспертизы. – М.: Юрист, 1999. – 552 с.



Тема №3. Закономірності формування індивідуального почерку і підписів та основні властивості, необхідні для їх криміналістичного дослідження.


Питання, які виносяться на самостійне вивчення студентів:

1. Основні закономірності формування індивідуальної письмово-рухової навички.

2. Основні властивості почерку, істотні для його криміналістичного дослідження.

Рекомендована література по темі.
  1. Анохин П.К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса. – М., 1968.
  2. Бернштейн Н.А. Физиология движений и активность. – М.: Наука, 1990. –495 с.
  3. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека. – М., 1962.
  4. Орлова В.Ф. Теория судебно-почерковедческой идентификации // Труды ВНИИСЭ. – М., 1973. – Вып. 6. – 336 с.
  5. Основы судебной экспертизы. Часть 1. Общая теория. – М.: ВНИИСЭ, 1997. – 430 с.
  6. Панкратова Н.В. Биомеханический анализ письма / Автореф. канд. дис. – Ростов на Дону, 1967. – 25 с.
  7. Судебно-почерковедческая экспертиза /Отв. редакторы: А.И.Манцветова, В.Ф. Орлова, Е.Е. Доброславская. – М.: Юрид. лит., 1971. – 335с.
  8. Судебно-почерковедческая экспертиза. Общая часть. Вып. 1 (Методическое пособие для экспертов, следователей, судей) / Отв. редактор В.Ф. Орлова. – М.: ВНИИСЭ, 1988. –125 с.
  9. Энциклопедия судебной экспертизы. – М.:Юрист,1999. –552 с.



Тема № 4. Поняття ознаки почерку як носія інформації про властивості почерку. Систематизація ознак почерку.


Питання, які виносяться на лекцію:
  1. Поняття ідентифікаційної ознаки почерку і основи їх систематизації.
  2. Систематизація загальних та особливих ознак почерку.
    1. Загальні ознаки, що виражають ступінь і характер сформованості письмово-рухової навички особи.
    2. Загальні ознаки, що виражають зорово-рухову форму траєкторії рухів в структурі букв.
    3. Загальні ознаки, що виражають просторову орієнтацію рухів в межах аркуша паперу (топографічні ознаки).
  3. Розміщення самостійних фрагментів документа (звернень, дат, підписів, резолюцій) у межах аркуша паперу чи документу.
  4. Особливі ознаки, які виражають сформованість письмово-рухової навички.
  5. Особливі ознаки, що виражають форму траєкторії рухів при виконанні окремих елементів букв та букв у цілому.
  6. Особливі ознаки, що виражають просторову орієнтацію рухів при виконанні окремих елементів букв або букви в цілому по відношенню до поряд розташованих.
  7. Діагностичні ознаки почерку.



Рекомендована література по темі.
  1. Бернштейн Н.А. Физиология движений и активность. – М.: Наука, 1990. –495 с.
  2. Орлова В.Ф. Теория судебно-почерковедческой идентификации // Труды ВНИИСЭ. – М., 1973. – Вып. 6. – 336 с.
  3. Основы судебной экспертизы. Часть 1. Общая теория. – М.: ВНИИСЭ, 1997. – 430 с.
  4. Судебно-почерковедческая экспертиза /Отв. редакторы: А.И.Манцветова, В.Ф. Орлова, Е.Е. Доброславская. – М.: Юрид. лит., 1971. – 335 с.
  5. Судебно-почерковедческая экспертиза. Общая часть. Вып. 1 (Методическое пособие для экспертов, следователей, судей) / Отв. редактор В.Ф. Орлова. – М.: ВНИИСЭ, 1988. –125 с.

6. Энциклопедия судебной экспертизы. – М.: Юрист, 1999. – 552 с.




Тема№5. Загальні положення методики ідентифікаційного дослідження почерку.

Питання, які виносяться на лекцію:

1. Ознайомлення з документами, що надійшли на експертизу (підготовча стадія дослідження)

2. Роздільне і порівняльне дослідження ознак почерку в досліджуваному документі та в зразках почерку ймовірного виконавця.

3. Оцінка результатів порівняльного дослідження й формування висновку експерта

4. Оформлення висновку експерта.

Рекомендована література по темі.

1. Орлова В.Ф. Теория судебно-почерковедческой идентификации // Труды ВНИИСЭ. – М., 1973. – Вып. 6. – 336 с.

2. Основы судебной экспертизы. Часть 1. Общая теория. – М.: ВНИИСЭ, 1997. – 430 с.