Geum.ru

Чопівська К. Г. Судова медицина: [Підручник для студентів мед. С89 вузів] / В. В. Білкун, Л. Л. Голубович, П. Л. Голу- бович та іи

Вид материалаДокументы

Содержание


Список лпжратури
Подобный материал:
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   48

смерті, у тіщ ИЦШ

вальної установи, tHhif

про смерть" не видай

тіла дозволяється н»

дослідження Т> Ulf


!П !г'

ДНрї смерті. Один з

Іденніо підля-

лв, • та-

роду й

Кякі

ту ідіа-

Ігсргаісми

' іуання. а

іновк вже

> ВІ4 місця

ірвм діку-


1 СВІДОЦТВО


»*яоована. Розтин

1»квм<ірт1. Суд-'мед.

іГІЛЬМІ'НВ.і Підставі письмової


вимоги слідчих органів у оп«и1«ЛЫ(ИМ приміщеннях, за не-

обхідності, за участі представн»»!» органів слідства.


-(вЗ


Туалет трупа — туалет трупа:


впорядкування належним чином обличчя, волосся та одягу

; . трупа, які .надають йому прижиттєвого вигляду, з метою

, впізнавання, фотографування тощо. Т, т. може бути прос-

тим і складним. Простий полягає в очищенні шкіри облич-

чя, волосся від забруднення, розчісуванні волосся. Повіки

очей відкривають і під них вводять важкі валики. В очну

щілину крапають гліцерин для надання блиску, на труп на-

дягають одяг. Складний Т. т. полягає у накладанні гриму,

припудрюванні обличчя, пофарбуванні губ еозином або су-

риком. Грим не повинен приховувати зморшки, рубці, осо-

бисті прикмети та ін.


У


Убийство (лат. caedes) — убивство:


протиправне навмисне або з необережності позбавлення

життя іншої людини; кримінальний злочин.


Увечье (лат. mutllatio) —каліцтво:


стійке,чи короткочасне ушкодження здоров'я внаслідок не-

щасного випадку або протиправних дій, що призводить до

' втрати працездатності.


Удавление — задушення:


смерть, _заподіяна здавленням горла й насильним припи-

ненням дихання. 3. зашморгом (петлею) — затягування

петлі на шиї під впливом зовнішньої сили (вид механічної

асфіксії). 3. руками — вид асфіксії внаслідок здавлення

гортані пальцями рук. ;


Удар солнечный (от гр- heliosis — солнце) — удар сонячний:


ураження ЦНС, викликане інтенсивною та довготривалою

дією прямих сонячних променів на непокриту голову люди-

ни. Супроводжується припливом крові до голови, головним

болем, почервонінням обличчя, знесиленням, іноді надмір-

яим нагріванням тіла. У. с. може бути смертельним. Мор-

фологічні зміни непатогноманічні, при розтині спостеріга-

ють різке повнокров'я мозку та його оболонок, вогнища

дрібних крововиливів у тканини мозку.


Удар тепловой (лат. thermoplegia) — удар тепловий:


перегрівання тіла людини, викликане дією високої темпера-

тури. Може виникнути ..при підвищеній температурі навко-

лишнього, середовища, підвищеній вологості повітря та по-

силеній м'язовій роботі. При У. т. мають місце загальна

слабкість, посилення, а потім припинення потовиділення,

збільшення частоти пульсу, зниження артеріального тиску,

почервоніння обличчя, інколи непритомність, судоми, тем-


464


пература тіла підвищується до 42—43°С. При розтині

спостерігається різке повнокров'я внутрішніх органів; особ-

ливо легенів (вони чорного кольору), набряки мозку та

м'якої мозкової оболонки, дрібні крововиливи під слизові

та серозні оболонки. Ці зміни не специфічні.


Умирание (лат. tnanirtojtnesis) — вмирання:


процес, який передує смерті. Вивчення явищ В. та пов'яза-

них з ммзмін B'opraHI має значення для суд.-мед.

практики. Експерт, ЛОЧИНакгЧК дослідження трупа, як пра-

вило, не знар, як •(уйаКИГКнГс В> Але за відповідними

морфологічними 'iMMMldkllf аобов'ймний визначити, як

швидко наступна '«llitki'MK ОпМноситься морфологія

трупа з обставинаїМ'Фі.'іММшНт Інші важливі для

слідства питання. Розрізняють'смітті Організму як цілого

та смерть оім'анізму як поступове припинення'жнттадЬіяь-

ності окремих тканин та органів залежно від Їх-філогенезу

та фізіологічних функцій. Є два види В.: агонія та гостра

смерть, яка швидко настає.


Уродство (лат. monstruositas, teratismus) — потворність,

каліцтво:


вада розвитку, що спотворює зовнішність і часто несумісна

з життям. .


Утопление (лат. submepsio или mors per subrhersionem) —

утопления:


один з видів механічної асфіксії, а сам«; закриття дихаль-


один з видів механічної

них шляхів рідиною, яі

диться у цій рідині. "W

шкіра, стійка дрібнот

носа і рота; гостра efc

Лукомського—Палиі

дрібнопузирчата пінв;


ського). НаявнІ«ТВі(|

набряк печінки, no»»! „

сакова—Шкаравського),

транссудату в брюшні,

доказом.


Ушиб — забій, удвр, (і


ушкодження, спричи»


Ушибленная рана -- •a(hn'«>i.


рана, заподіяна тупим пр«дм*гом, характерною ознакою є

рвані, нерівні, здерті, розбиті, синнкоиі і трошки відшаро-

вані, від навколишніх тканин, краї з тканинними перемич-

ками між ними. . , . ;


W5


- - • ••'•--""-индьки голова знахо-


і'смерті від У. є; бліда

іібна піна в отворі

ліі' (Рассказова—

авИйка


ф


Фабула (лат. fabula — басня, сказка) — фабула:


стислий зміст, виклад дій/подій, фактів і пригод в їх послі-

довному зв'язку.


Фактор (лат. factor — творец, деятель, тот, кто что-то де-

лает) — фактор:


рушійна сила, причина процесу, що відбувається; явище чи

одне з його необхідних умов-


Фактор редукции (лат. reducere — возвращать, приводить в

определенное состояние) — фактор редукції:


відношення кількості алкоголю в усьому організмі до кіль-

кості його у крові; позначається літерою "г". Середнє зна-

чення Ф. р. становить 0,7.


Факторы выстрела дополнительные — фактори пострі-

лу додаткові:


все те, що вилітає з каналу ствола вогнепальної зброї в

момент пострілу, крім снаряду (кулі, дробу). Це лередку-


гЙІібййгЯР"6.
'іМяМТ'ІЙІНІ nopWy/ilio не іігбрілн, частки металу, крап-


„.ч-1;


ШИН масТМла рушниці, якщо зброя була змазана.


Ли&уіі (• .і1'1 .•г" • • • '

ИвЛ (СеНбОН) — фенол:


ф«


органічна речовина; являє собою рожеві кристали з харак-

терним запахом, що легко розчиняються. Смертельна доза

близько 10г.


Феномен (гр. phainomenon — то, что существует; то, в чем

проявляется, открывается, находится сущность)—

феномен;


виключне, рідкісне, незвичне явище чи ознака.


Фигуры молнии — фігури блискавки:


сліди дії блискавки на тілі людини.


Фиктивный (от лат. Пс(іо) — фіктивний:


вигаданий, хибний, уявний, який є фікцією.


Финка — фінка:


фінський ніж, має товстий короткий клинок, загострений з

одного боку, зброя, що коле.


Флюоресценция (от лат. Пиог — поток, истечение) —

флюоресценція:


світіння, випромінювання під впливом освітлення, опромі-

нювання.


Формалин — формалін:


40%-ний водний розчин формальдегіду (СНОН); викликає

зсідання та фіксацію білків. Смертельна доза 10—20 мл.


Ш


Формировать (от лат. formare — придавать форму, созда-

вать) — формувати;


надавати чому-небудь певної форми, закінченості; пород-

жувати, складати, створювати (напр., Ф. діагноз, Ф. вис-

новок).


Фотография научная (гр. photos — свет -<• grapho — ри-

сую, пишу) — фотографія наукова:


один з видів фотографії'.


Фотография судвфіМ у- фотографія судова:


один з видів фіотрграфііі наукової, що застосовується під

час попередні ,(,л(дв(Т(И.,(ВрД»і Криміналістичних та судо-

во-медичних експерти»ах.


Фульгурация (лат; «rfgUfetto - молийя, гром) — фульгу-

рація: ., . „, . . - 1 .. : , ,і , .

відбиткя блискавки, опіки. Див. Фігури блискавки.


Фульгуриты — фульгурити:


"громові стріли", невеликі, своєрідної форми гіллясті труб-

ки. що утворилися від сплавлення піщинок за удару блис-

кавки у пісок. Ф. можуть бути знайдені на місці ураження

" людини блискавкою.


Ч


Человек (лат. homo sapleni)

. вищий, представмі --"-

здатна виробляж

сокрорганізоіадмД

ною мовою.


*н»;


' ;ву

"'Зісоби праці, має ви-

.уолодіє членорозділь-


Череп (лат. cranium)

скелет (кістйк) ГО


Черепно-мозго—— і

черепно-мозкова трі


одна із стадій розвитку (ДИН11

вово-психічних порушень, ЯКҐ "ві

ці?) періоди в осіб, які мали закриї


Членовредительство—самоушкоджаИИЯ!


калічення членів, заподіяні собі з мстою ОдФрЖИЙЯ ВИГОДИ,


привілеїв тощо.


ш


Шантаж (фр. chantage) — шантаж:


погроза викриття, розголошення яких-небудь компромстую-


/1(і7


чих або начебто компрометуючих відомостей з метою до-

сягти певних вигод. .,:• • :


Шабер (нем. schaben — скрести) — шабер:


ріжучий інструмент у вигляді загостреного з одного кінця

тригранного чи плескатого стрижня, який слугує для того,

щоб зробити рівною металеву поверхню, тощо.


Шлйф (в кости) — шліф (у кістці):


гладка поверхня у ділянці розділення (ушкодження) плес-

катої трубчатої кістки чи хряща у вигляді багатьох пара-

лельних між собою дрібних валиків чи борозен, які'утво-

. рюються під дією леза рубаючого предмета


Шов хирургический (лат. sutura chirurgica) — шов хірур-

гічний: ... ,


з'єднання тканин і країв рани' за допомогою хірургічних

інструментів та шовного матеріалу.


Шок (франц. choc — удар) — шок:


ЭЛЬНИЙ ТЯ%4ррИМ ФУНКЦІЙ організму, який характе-


р'іЮЙЇАта 'iBW11"1' Р"111'1' гемодинаміки, ди-

XMilWtwMHy pWOftMn. Причини, шо призводять до розвит-

ку Ш.РііНомянІтнІ, Морфологічні прояви його скупі й ма-

ло дітностично інформативні.


Шрам (нем. Schramme)—юрам:


слід на шкірі від зарубцьованої рани;


Шприц (нем, Spritze) — шприц:


інструмент у вигляді порожнистого градуйованого циліндра

з поршнем для нагнітання чи відсмоктування рідини через

голку чи катетер, що вводяться у тканини чи порожнини

організму. , , , ;


Шрапнель (англ. shrapnel, по имени изобретателя) —'шрап-

нель:


артилерійський снаряд, начинений кулями; застосовується

для ураження відкрито розміщених живих цілей.


Штанц-марка— штанц-марка, штамп-відбиток:


відбиток дульного зрізу вогнепальної зброї при пострілі

впритул,


Щ , . ....... . . іі . . ' . •., .::'


Щелочь—луг:


антагоніст кислоти, в організмі діє аніонами (гидроксиль-

ними іонами), які викликають некроз тканини, розріджу-

ють білки з утворенням лужних альбумінів.


Ш


Щель—щілина: ; \

вузький повздовжній отвір.


Э ••, 1 -. - „1[.. ;: . . •


Эвтаназия (эутанавия) (euthanasia; от гр. eu — хорошо +-

thanatos—смерть) — «ВГЖказія: , . , . ... , ,

прискорення 'diepTi МЖЙІЙЙ0 хворого. Е. може.бут.ц ак-


•тивноютаПасиЙнЪ';,''1*""1''111, . ,


-1 . •.-і"'1 • .і'і'ч.]" -.»! '"


Эксги6ициони»м (лиг. і омЬШЬі* w покв.м.і—ть, представ-

лять, открывать) • •KcrJMuJIlRMlftMi, .і , .

статеве збочення, m пог&'отрЙЙІННІСТІтеаого задо-

волення від оголення своїх статевих орган<6. Такі дії роб-

лять, як правило'; психічно" хворі люди у присутності',ос 16

протилежної статі.


Эксгумация ( от лат. ех—из + humus—: земля) —

ексгумація:


вилучення із землі похованого трупа для судово-медичного

дослідження,


Эксперт (от лат. expertus — опытный) — експерт;


фахівець з тієї або іншої спеціальної галузі знань у науці,

техніці, мистецтві або. ремеслі. Е. судово-мддичний; особа,

яка має вищу медичну освіту, спеціальну Підготовку в га-

лузі судової медицини Й лвймас штатну посаду судово-ме-


• личного експерта. Е, ''лІіІМаШ не е'штатним

працівником судовоИІ|Мв|||Ц| (бюро), а' запроше-

ний сулово-слчНМИЬ!!!!!'''1'1' ФУНКЦІЇ Е.

тимчасово чи разово; 'ИяІІИІВіІіМІПврІНйх обо-

в'язків на .нього "РШИрМіїмИ Е.


спеціальне дослідження тих чи Інших JolrMNHfVUMtflan ь-

ної або цивільної чи трудової справи, що його проводять

екперти. Види Е,: криміналістична, судово-біологічна, суде-

во-медична, судово-психіатрична, судово-токеикологічна то-

що; первинна, додаткова, повторна, комісійна, комплексна.


Экстракция'плода (лат. extratio tetus; extraho, extractum —

извлечение плода) — екстракція плода:


акушерська операція витягання плода з матки без розсікання.


Электрография (лат. electro — электрика + гр. grapho -'

рисую, пишу)-т електрографія:


•один з лабораторних методів дослідження, щ& використову-

ється у судово-медичній практиці.


4в9


Электрометка — електрична мітка:


ушкодження, заподіяне електричним струмом; місце входу

чи виходу струму.


Электротравма— електротравма:


короткочасна дія технічної чи атмосферної' (блискавка)

електрики, яка спричинила розлад здоров'я чи смерть лю-

дини.


Электроэнцефалография (электро + гр. encephalon — мозг

+ графия) — електроенцефалографІя:


метод функціонального дослідження головного мозку, за-

снований на графічній реєстрації його біопотенціалів.


Элиминация (от лаг. eliminatio — вынесение за порог) —

елімінація:


виключення, усунення, виривання, виділення чого-небудь.

Напр., після того, як рівень алкоголю у крові людини дося-

гає найвищого рівня (через розпивання алкогольних напо-

їв), починаєтеся п«р<ед Е.. який супроводжується знижен-




9м'в<»хмя1 (гр. embolon — клин) — емболія:


патологічний процес, за якогй спостерігається циркуляція у

крові чи лімфі яких-небудь сторонніх часток, що спричиняє

порушення току крові або закупорку судин різного калібру.

Ці частки називаються емболами-


Эмфизема трупная (гр. emphysema— вздутие) — емфізе-

ма трупна:


здуття трупа в результаті утворення та проникнення у пух-


кі тканини та у підшкіряну основу газів, що утворилися

внаслідок гниття.


Энтомология (гр. entomos — насекомые + logos — наука)

— ентомологія:


наука про комах. З Е. судово-медичний експерт стикається

при дослідженні гнилісних змін трупів, особливо влітку.

Для судової медицини найбільше значення мають мухи,

мурав'ї, жуки.


Энцефалит (от гр. encephalon—мозг)—енцефаліт:


запальне захворювання головного мозку. Розрізняють пер-

винний (кліщовий, епідермічний, комариний) та вторинний

(при загальних інфекціях та інтоксикаціях) Е. При Е. завж-

ди уражається психічна сфера.


Этанол — етанол:


спирт етиловий.


470


Этика (лат. ethica от гр. etos — обычай) — етика:


наука про мораль; норми поведінки, сукупність моральних

правил якого-небудь класу, професії тощо. Е. лікарська: су-

купність норм поведінки лікаря щодо хворого. . .


Этиленгликоль (СНаОН-СНгОН) — етиленгликоль:


двоатомний спирт, в'язка, прозора, сироваткоподібна ріди-

на без кольору і запаху, із солодкуватим присмаком, яка

використовується як антифриз. Е. як спирт справляє на

організм наркотичну ДІЮ і може спричинити смерть внаслі-

док коми чи пригнічення ЦНС.


Эякуляция (лат. «Jaculatio, от ejaculo — извергаю) —

еякуляція:


викидання (виверження) сперми у чоловіків чи секрету за-

лоз шийки матки у жінок.


ю


Ювенильный (лат, Juvenilis — юношеский) — ювенільний:


те, що стосується дитячого, юнацького віку; той, хто не до-

сяг статевої зрілості.


Юриспруденция (лат. jurisprudentia) — юриспруденція:


сукупність юридичних наук, галузь юридичної діяльності.


Юстиция (лат. Jmtltia) — юстиціїї;


правосуддя, судочинство; сукупність державних органів,

які займаються судочинством, система судових установ.


Юрисдикция (лат. JurlftdlctlOi от Jui (Juris) — право + dico

— говорю) — MpNCWlll|Jll ;,—


повноваження ABBBIW |||)|||І||у фактам, розв'язувати

правові питання.


Я


Явления трупные — явища трупні;


процеси, зміни, які розвиваються у помертвілому/мертво-

му тілі, інтенсивність та вираженість яких залежить від ба-

гатьох внутрішніх і зовнішніх факторів.


Яд — отрута;


речовина, яка після введення в організм ззовні у певних

малих дозах завдає шкоди хімічним шляхом. Отрути поді-

ляються на: отрути місцевої дії, корозійні, опікаючі (їдкі

кислоти й луги, фенол та його деривати); деструктивні, які

спричиняють різні дистрофічні зміни у тканинах органів

(солі важких металів, фосфор, грибна отрута тощо); кро-

в'яні (окисел вуглецю, нітробензол, анілін та ін.); нервово-


471


функціональні. (е»рковод.ень,»а.»ікоголь, хлороформ, ефір, си-

нильна кислота, опій, барбітурати, морфін та »№.),

Ядохимиката—ядохімікати:


пестициди (яат. pestis зараза + caedere вбивати), хімічні

речовини, які застосовуються в сілському господарстві для

боротьби із шкідниками та хворобами • культурних рослин,

шкідниками запасів зерна та продуктів.

Ядро — ядро: ,


внутрішня, переважно щільніша й густіша, частина чого-не-

будь. Я. закостеніння: утворення кісткової тканини в ме-

зенхімальній чи хрящовій основі кістки, що розвивається.


Ятрогения (гр. iatros — врач + genesis — происхождение)

-—ятрогенія:


захворювання, які породжуються неправильним,' необереж-

ним, необдуманим висловлюванням лікаря, а Інколи не-

уважною, безтактною поведінкою лікаря щодо хворого.


СПИСОК ЛПЖРАТУРИ


• инн'Н(щ„і1 ,, . і

Авдеев М. И. СудНОиММНйММСКМ экспертиза трупа. — М.:


Медицина, ЇЖ Д13У%\ •х, .' ' •,. • ' 1 • • •


Арутюнов,А. . Рукадй flftJNT .-•M.:


.дов при судебно-медйЛіаНСТІЯІІЙМІИГІЇ Стм-


Братусь В. Д., Шерман Д. М. Геморррагнческий шок; •*- К.:


Наукова думка, 1989. — 34 с.


Вермель И. Г. Вопросы теории судебно-медицинского заклю-

чения. — М., 1979. — 128 с.


Глушков В. А. Ответственность за преступления в области

здравоохранения. — К.: Вища школа, 1987. — 199 с.


Горбашко А. И. Диагностика и лечение кровопотерн, — Л.:


Медицина, 1982. — 224 с.


Громов А. П. Биомеханика трюмы. — М,! Медицина, 1979.


_ 140 •" •"• •


342 с.


11 У1


Громов А. П., Капустин

ванне трупа. — /'


Громов А. П., Наум

тология. — М.; "


Деньковский А. Р,

стрельной раны.


Деньковский А. Р., Матышм

Л.: Медицина, 1985. — 4W


Дерябин И. И., Насонкин О.

лезнь. — Л.; M«ANUMHu(||


гтичсская бо-


Загрядская А. Л. Опр«двЛ«И>Н

медицинском исслвдовяМИЙЦл-

М.: Медицина, 1968. — tBx С.


Трапмы при судебно-