Geum.ru

Чопівська К. Г. Судова медицина: [Підручник для студентів мед. С89 вузів] / В. В. Білкун, Л. Л. Голубович, П. Л. Голу- бович та іи

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   48

строк до двох років, або штрафом від п'яти до п'ятнадця-

ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з поз-

бавленням права займати певні посади чи займатись

певною діяльністю на строк до трьох років (ст. 167 КК

України). Більш суворе покарання передбачається за ді-

яння, що призвело до тяжких наслідків.


Злочинна халатність в медицині дістає вияв:


— у недооцінці тяжкості стану хворого і відмові йому

в зв'язку з цим у госпіталізації, що призвело до тяжких

наслідків (тяжкі ускладнення або смерть);


— у недостатньому обстеженні хворого перед опе-

рацією;


— у застосуванні для обстеження чи лікування непе-

ревіреного електроустаткування, що може призвести до

ураження електрострумом;


— у передозуванні радіаційного опромінення при лі-

куванні онкологічних захворювань або передозуванні

сильнодіючих ліків;


— у зашиванні забутих у черевній та грудній порож-

нинах серветок та інструментів;


— у переливанні іногрупної крові.

Зустрічаються й інші форми халатності, іноді — й

неуцтво.


399


Приклад: жінка 36 років була доставлена машиною

швидкої допомоги в клініку з діагнозом "позаматкова ва-

гітність, кровотеча". Хвору оперували акушер-гінеколог

та черговий хірург. Під час операції ні позаматкової ва-

гітності, ні вагітності взагалі не було виявлено, але у че-

ревній порожнині виявили до 1 літра рідкої крові. Не

встановивши джерела кровотечі та враховуючи велику

втрату крові, лікарі зібрали і внутрішньовенне перелили

жінці кров з черевної порожнини. На третій день хвора

померла від сепсису. При судово-медичному розтині бу-

ло виявлено п'ять гострих виразок передньої стінки


шлунка з перфорацією. Та ж рідина, що була прийнята

за кров, виявилась кров'ю в суміші з вмістом шлунка.


Посадовий підлог, тобто внесення посадовою особою

до офіційного документа завідомо неправдивих відомос-

тей, інша підробка документів, а також складання та ви-

дача завідомо неправдивих документів караються позбав-

ленням волі до трьох років або штрафом від п'яти до

п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома-

дян з позбавленням права займати певні посади чи зай-

матись певною діяльністю на строк до п'яти років

(ст. 172 КК України). Найбільш часто посадові підлоги

мають місце при визначенні придатності до служби в

армії, встановленні інвалідності, працездатності і таке

інше.


Практично всі перелічені вище посадові правопору-

шення супроводжуються одержанням хабарів.


Одержання посадовою особою в будь-якому вигляді

хабара за виконання чи невиконання в інтересах того,

хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй

влади чи посадового становища карається позбавленням

волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією

майна та позбавленням права займати певні посади або

займатися певною діяльністю на строк до п'яти років

(ст. 168 КК).


При обтяжуючих обставинах покарання буває більш

суворим.


400


Судово-медична експертиза

при розслідуванні справ

про професійні правопорушення

медичних працівників


Часто такі справи порушують у випадках несприятли-

вих наслідків або закінчень хвороб (смерть, інвалідність,

втрата репродуктивної здатності і таке інше).


Призначаються експертизи постановою прокуратури

або рішенням суду. Виконуються вони тільки комісійне.

Комісію очолює висококваліфікований спеціаліст — на

першій інстанції обласний, а на останній — Головний

судово-медичний експерт України. Крім того, до комісії

залучаються висококваліфіковані фахівці (хірурги, якщо

йдеться про хірургічне втручання, акушери-гінекологи,

якщо розслідується справа про аборт, гінекологічні за-

хворювання тощо).


Експертизи у справах щодо професійних правопору-

шень медичних працівників вважаються одними з най-

складніших у судово-медичній експертній практиці. І на

це є вагомі причини. По-перше, до призначення судово-

медичної експертизи у випадках летального кінця тіло,

як правило, вже поховане, і комісія має задовольнятися

протоколом розтину, де можуть бути відображені не всі

дані, необхідні для кваліфікованих висновків. Тому іноді

доводиться проводити ексгумацію. По-друге, навіть коли

людина залишається живою, йдеться про хворобу, яка

мала місце за деякий час до проведення експертизи, у

зв'язку з чим і про стан здоров'я підекспертного під час

хвороби і про повноту його обстеження, і про ефектив-

ність (чи неефективність) застосованого лікування дово-

диться робити висновки лише на підставі записів у

медичній документації, результатів лабораторних дослід-

жень, рентген-обстежень тощо.


Експертна комісія користується в роботі тільки оригі-

налами медичної документації, причому досить часто

розглядається не тільки останнє захворювання, а й попе-

редній стан здоров'я та хвороби, що могли ускладнити

перебіг захворювання, з приводу якого призначена екс-

пертиза. Тому, крім історії хвороби, треба використову-


401


вати ще й амбулаторну карту, результати додаткових об-

стежень і таке інше.


Судові та слідчі органи звичайно інтересують пи-

тання:


— чи в повному обсязі був обстежений хворий;


— чи правильно і своєчасно встановлено діагноз;


— відповідає чи ні призначене лікування встановле-

ному діагнозу і тяжкості перебігу хвороби;


— чим обумовлений тяжкий перебіг та несприятли-

вий кінець захворювання;


— чи мали місце правопорушення з боку медичних

працівників, на якому етапі, та як це позначилось на пе-

ребігу хвороби;


— чи є прямий причинний зв'язок між правопору-

шенням медичних працівників та несприятливим кінцем

захворювання.


Після вивчення всіх документів і матеріалів судово-

медична комісія робить висновки, які мають бути чітки-

ми, зрозумілими і водночас обгрунтованими та науково

аргументованими. У підсумках повинні міститися відпо-

віді на поставлені питання.


Як правило, комісія робить висновки одностайно, але

якщо хтось з її членів не згоден з ними у цілому або

щодо окремих питань, він має право на особисту думку,

яку викладає у цьому самому документі і підписується

особисто.


402


Мал.]. Валіза судмедексперта (В. В. Білкуи, 1997 р.)


Мал. 2. Схема накладання лігатур

при проведенні плавальних проб

(за Л. Пашкевичем, 1953 р.)


Мал.З. Схема проведення розрізів

нижнього епіфіза стегнової кістки

для виявлення ядра закостеніння

(за//. Пашкевичем. 1953 р.)


\іал.4. Забита рана


д


Мил. 5. Схематичне зображення переломів кісток залежно від напрямку механічної дії:


о - чабиті переломи; б - гвинтоподібні переломи; е - відкритий; г - нав-

кісний. О • поперечний; е - осколковий «бампер-перелом».


404


Мал.б. Схематичне зображення переломів ребер: а - механізм утворення прямого і

непрямого (конструкційного) переломів ребер та переломів поперечних

відростків хребців, б - схема прямого перелому ребра; в - схема конструк-

ційного перелому ребра.


405


a б


д е


Мал. 7. Схематичне зображення переломів хребців: а -1) — різновиди компресій-

них переломів хребців шиї; е - перелом поперекового відділу.


406


У,*~


Мал.8. Схема механізму утворення переломів хребців: а - дужок та остистих

відростків середніх грудних хребців, б - остистого відростка хребця


Мал.9. Схема перелому кісток тазу: а — удар спереду; б - удар ззаду в крижі;


в - удар збоку в крило клубової кістки; г - удар збоку у великий вертлюг

стегнової кістки; д - здавлювання у передньо-задньому напрямку; е - здав-

лювання у боковому напрямку — на крила клубових кісток; ж - здавлю-

вання у боковому напрямку — на великі вертлюги стегнових кісток.


40»


Мал.10. Основні напрямки ліній переломі» від удару в тім'яну область:


я - вид збоку; б - вид зверху.


409


б


Мал.ІІ Різновиди переломів кісток черепа: а - типові переломи верхньої щелепи;


б основні напрямки ліній переломів від удару в потилицю.


410


Мал.] 2. Основні напрямки ліній переломів кісток основи черепа від ударів:


а - ззаду; б - спереду; в - спереду-збоку; г - ззаду-збоку.


411


Мал. 13. Схема утворення «бампер-переломів» при ударах: а - вантажного автомо-

біля; б - легковика.


Мал. 14. Колото-різані рани на шкірі (а) і перикарді (б) після відновлення первісно-

го вигляду (за А М. Ратневськші, 1968).


412


Мал. і 5. Рубана рана.


і-з™ мм W-WSH MWc»


Мал. і б. Схема розсіювання додаткових факторів пострілу: а - загальний вигляд

вхідного вогнепального отвору на мішені: / нашарування кіптяви ; 2 -

поясок забруднення; 3 - нашарування порошинок; 6 - відстані, на яких

можна виявити додаткові фактори пострілу.


413


Мал. 17. Ушкодження кісток черепа снарадом вогнепальної зброї: а - б — загальний

вигляд; в — вхідний, г — вихідний кульові отвори


415


1111


Мал. 19. Краї вхідного кульового отвору на синтетичному матеріалі при пострілі

впритул (за А С. Лісовим)


416


Мал.20. Странгуляційна борозна при повішенні.


а


б


Мал.21. Частки пластинчатої кісткової тканини: о людини; 6 - тварини

(за Я. Л. Гояубовичем). Чітко видна різниця роїмірії китюгих лакун та їх

кількості на одиниці площі.


14 9-259


417


в


Мал.22. Колото-різана рана, спричинена однобічногострим предметом

ножем (а); 6 - на шкірі; в - на одязі (за Л/. Б. Зареііькіїм}.


418


Російсько-український тлумачний словник

судово-медичних термінів


А


Абазия (от а... и гр. basis — ходьба) — абазія:


втрата спроможності ходити, пов'язана а розладом рівнова-

ги тіла або з руховими порушеннями нижніх кінцівок; як

правило, є наслідком ураження нервової системи (паралічі.

гіперкінези, м'язові травми).


Аборт (лат. abortus) — аборт, викидень:


передчасне, до 28 тижнів, переривання вагітності, коли

плід ще нежиттєздатний. А. кримінальний — здійснений

поза лікувальним закладом особою, яка не має медичної

освіти. Карається законом (ст. 109 КК України).


Абсорбент (лат. absorbens — поглощающий) — абсорбент:


речовина, що здатна поглинати; поглинаюча речовина.


Абсорбция (лат. absorptio — поглощение) — абсорбція:


поглинання (вбирання) речовини всім тілом поглинаючої

речовини (абсорбента),


Абстиненция (лат, abatlnentie, от abstlneo — удерживаюсь)

— абстиненція:


і) утримання від уживання алкогольинх напоїв і наркоти-

ків; 2) статеве утримання. ц


Авиатравма — авіатравма: ' І1 itlftiliitUliM' '<•'


травма, що виникає у , В'МІфі|(1і|| літальних


апаратів (поняття включає ТМИИІІуНмІІ'11*"'1'" "

повітрі, на землі, а також ПрГЦП|В|||?.'' •1


Автотравма — автотравма: ч 11


травма, що виникає у Процесі ЄКСПЛуТІЦІТ,вВТОМоб1льн"г<)


транспорту.


Агглютинация (лат. agglutinatio) — аглютинація!


склеювання і випадіння в осад мікробів Т« ІНШИХ клітинних

елементів (наприклад елементів крові) При ДІЇ на них сиро-

ватки крові тварини, що до них не сприятлива (імунна),

або сироватки крові людей, де містяться аглютиніни, відпо-

відні досліджуваним аглютиногенам. На можливості утво-

рювати осад грунтується встановлення групової, типової

тощо приналежності ізосерологічних систем крові, тканин

чи виділень організму.


14*


419


Агглютинины (лат. agglutinina, от agglutino — приклеиваю)

— аглютиніни:


речовини, що накопичуються у 'крові людини і тварин при

інфекційних захворюваннях чи штучних прищеплюваннях і

викликають аглютинацію.


Агглютиногены (лат. agglutinogena) — аглютиногени

(антигени):


фактори (речовини) білкової природи, що містяться у клі-

тинних елементах крові і визначають ізосерологічні систе-

ми крові, тобто групову, типову, резус-належність тощо.

А. характеризуються двома основними властивостями: по-

перше, при парентеральному введенні в організм у відпо-

відь утворюються антитіла; по-друге, здатністю А. з'єднува-

тись з гомологічними (відповідними) аглютинінами (реакція

аглютинації).


Аггравация (лат. aggrabatio, от aggravo — отягощаю) —

агравація:


перебільшення хворим незначних проявів хвороби.


Агональные повреждения — агональні ушкодження:


ушкодження, що можуть виникнути в атональному періоді

(див. Агонія), котрий іноді супроводжується судомами.


Агония (гр. agonia — борьба) — агонія:


стан, що передує настанню смерті.


Адгезивность тромбоцитов — адгезивність тромбоцитів:


специфічна властивість тромбоцитів "прилипати" до чужо-

рідної поверхні, ушкодженої стінки судини та лейкоцитів.


Адгезия (от лат. adhaesio — прилипание) — адгезія:


взаємне прилипання двох різнорідних твердих тіл або рі-

дин при їх контакті; у морфології — зрощення серозних

оболонок внаслідок їх запалення.


Аддисонизм — аддісонізм:


наявність симптомів аддісонової хвороби (гіперпігментація —

надмірне забарвлення шкіри та слизових оболонок, схиль-

ність до артеріальної гіпотонії), зниженого кров'яного тис-

ку тощо за відсутності уражень кори надниркових залоз.


Адсорбция (от лат. ad в, к, при и sorbeo — поглощаю) —

адсорбція:


поглинання газів чи розчинних речовин поверхневим ша-

ром твердого тіла чи рідини.


Аконитин (лат. akonitini) — аконітин:


дуже токсичний алкалоїд, що міститься у бульбочках та

корінні рослини аконіту; А. та його похідні входять до

складу деяких лік.


т


Акселерация (от лат. acccleratio — ускорение) — акселе-

рація (акцелерація):


прискорення росту та розпитку дітей і підлітків, а також

настання статевої зрілості у більш ранньому віці.


Алиментарная дистрофия (лат. alimentarius distrophia) —

аліментарна дистрофія:


хвороба, що виникав внаслідок тривалого недостатнього

надходження харчових речовин до організму; характеризу-

ється загальним виснажвмиямі набряками, прогресуючим

розладом усіх видів обміну, речовин, дистро4)ією органів і

тканин з порушенням Їх функцій.


Алкалоиды (от араб, аль-кали — щелочь) — алкалоїди:


органічні сполуки, що містять азот природного, переважно

рослинного, походження; мають властивості основ і значну

фізіологічну активність; як правило, відрізняються значною

токсичністю; деякі (кофеїн, резерпін та ін.) застосовуються

як ліки.


Алкоголь (от араб. аль-кухль — тонкий порошок) — алкоголь:


одноатомні спирти — похідні вуглеводнів, що містять у мо-

лекулі одну гідроксильну групу (ОН); застосовуються в ме-

дицині переважно як дезінфікуючі засоби або розчинники.


Аллергия (от гр. allos — другой и ergon — действие) —

алергія:


підвищена чутливість організму до різних чужорідних речо-

вин, пов'язана із зміною його (йшктивнкх можливостей.


Альга (лат. algas) —алга: і,;»г '- s ,,


водорості, група нижчих рОСЛиМі на ко-

ріння, стебла й листя. У cywliill

діатомовий аналіз встанойл«НМя факїутоііленнн шляхом

мікроскопічного Дослідження внутрішйія Оргінів (нирок,

печінки, крові, головного та кісткового мозку) ні наявність

діатомових водоростей.


Амнезия (от а... и гр. mneme — память) — амнезія:


забутливість, втрата пам'яті; порушення пам'яті у ниілнді

втрати здатності до збереження та відтворення раніше на-

бутих знань.


Анатомо-антропологические точки

логічні точки:


анатомо-антропо-


точно визначені точки на тілі людини, відстань між якими

дозволяє робити висновки про загальні розміри тіла чи ок-

ремих його частин,


/І21


Анилин — анілін:


найпростіший амін ароматичного ряду; дуже токсичний;


використовується для отримання деяких лікарських препа-


ратів та барвників.


Аноксия (от ан... и лат. oxygenium — кислород) — аноксія:


кисневе голодування (киснева недостатність), стан, що ви-

никає при недостатньому забезпеченні тканин киснем або

при порушенні процесу його утилізації.


Анопсия (гр. anopsia) — анопсія:


відсутність, або дефект зору.


Антигены — антигени:


1) високомолекулярні сполуки, здатні специфічно стимулю-

вати імунокомпетентні лімфоїдні клітини та забезпечувати

тим самим розвиток імунної відповіді; 2) інша назва аглю-

тиногенів.


Антитела — антитіла:


глобуліни сироватки крові людини і тварин, що утворюють-

ся у відповідь на введення в організм різних антигенів

(приналежних бактеріям, вірусам, білковим токсинам то-

що) і специфічно взаємодіють з цими антигенами.


Антропометрия (от гр. aniropos человек + metron — мера) —

антропометрія:


один з методів антропологічного дослідження, що полягає

у вимірюванні частин людського тіла.


Артефакт (от лат. artefactum — искусственно сделанное) —

артефакт:


явище, що спостерігається при дослідженні об'єкта, яке не

властиве цьому об'єкту за нормальних умов й спотворює

результати дослідження.


Аспирация (от лат. aspiratio — дыхание) — аспірація:


вдихання, потраплення сторонніх предметів (рідини, сипу-

чих, твердих) у дихальні шляхи через їх засмоктування по-

вітрям при вдиху. А. супроводжується асфіксією, що часто

закінчується смертю.


Асфиксия (гр. asphyxia, букв. — отсутствие пульса, одышка) —

асфіксія:


патологічний стан, зумовлений гострою гіпоксією, що су-

проводжується тяжким розладом діяльності: дихання, кро-

вообігу та нервової системи.


Атропин — атропін:


алкалоїд, який міститься в деяких рослинах (блекоті, бела-

доні, дурмані); отруйна речовина, що застосовується в ме-


-122


дицині як болезаспокійливий засіб або для розширення зі-

ниць при дослідженні очей.


Аутолиз (гр. autolysis) — автоліз:


саморозклад клітин тканини та крові під впливом ензимів

(ферментів), найчастіше кабепсинів.


А. посмертний — автоліз трупний (після смерті) — розпад

тканин після загибелі організму, що відбувається без учас-

ті мікроорганізмів і обумовлений активацією гідролітичних

ферментів в умовах зсуву реакції середовища в кислий бік.


Аэробы (от гр. aer — воздух + bloi — жизнь) — аероби:


організми, що потребують для своєї життєдіяльності віль-

ного кисню в навколишньому середовищі; термін вживаєть-

ся переважно щодо мікроорганізмів.


Б


Баллистика (лат. ballista — ядро, метательный снаряд, от гр.

ballo — бросать) — балістика:


наука, що вивчає закони руху снарядів, куль, авіабомб: у