Geum.ru

Чопівська К. Г. Судова медицина: [Підручник для студентів мед. С89 вузів] / В. В. Білкун, Л. Л. Голубович, П. Л. Голу- бович та іи

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   48

притаманна певна група Г., яка передається спадково. Ця

властивість широко використовується в експертизах з при-

воду спірного батьківства та материнства, підміни дітей,

при дослідженні речових доказів з плямами крові. Г. визна-

чають методом йодометрії, частіше за допомогою електро-

форезу в крохмальному гелі.


Гемаглютинация — см. Аглютинация.


Гематин — гематин:


продукт розщеплення гемоглобіну


Гематома (haematoma; от гр. haima — кровь; син. опухоль

кровяная, отек кровяной) — гематома:


обмежене скупчення крові у тканинах з утворенням по-

рожнин, що містять рідку кров або кров, яка згорнулася.

Може спостерігатися практично на всіх ділянках тіла.


Гематопорфірин (от гр. haima — кровь + porphyra — пур-

пур) — гематопорфірин:


продукт глибокого розпаду гемоглобіну при обробці плям

крові концентрованою сірчаною кислотою. У судовій меди-

цині цю реакцію використовують для встановлення наяв-

ності крові.


/131


Гемоглобин (haemoglobinum; Hb; от rp. гемо... + лат. globus

— шар) гемоглобін:


складова частина фракції А2-глобулінів сироватки крові;


барвна речовина крові, складається з білка глобіна та за-

барвленої частини небілкового характеру — гема; дихаль-

ний пігмент, який міститься в еритроцитах крові людини,

хребетних тварин та деяких безхребетних, здійснює пере-

несення кисню з легенів у тканини та бере участь у пере-

несенні вуглекислого газу з тканин у легені. Виявлення Г.

або його похідних має велике значення у судовій медицині,

за наявністю їх визначають кров'яне походження плям.


Гемолиз (haemolysis; гемо... + гр. lysis — распад) —

гемоліз:


процес руйнування нормальних еритроцитів з виходом ге-

моглобіну в плазму внаслідок механічних, хімічних або се-

рологічних впливів або патологічних процесів у самих

еритроцитах. Після Г. кров являє собою прозору рідину

червоного кольору (лакова кров). В організмі відбувається

фізіологічний Г. внаслідок старіння еритроцитів. Як патоло-

гічне явище Г. може виникати при переливанні несумісної

крові, введенні гіпотонічних розчинів, від дії кров'яних

отрут, ПІД впливом деяких лікарських препаратів тощо. Г.

викликають нітрати, нітробензол, нітрогліцерин, сполучен-

ня аніліну, миш'яку, гідроксиду амонію та ін. Гемолітична

дія притаманна отрутам комах (бджіл, скорпіонів) та змій.


Геморрагия (haemorrhagia; гр. haimorrhagia — кровотечение,

от гемо... + rhagor — разорванный, прорванный) — гемо-

рагія:


1) крововилив — скупчення крові, що вилилася із судин, у

тканини та порожнини організму;


2) кровотеча — вилив крові з кровоносної судини.


Гемостаз (от гемо... + гр. stasis — неподвижность) —

гемостаз:


осад і скупчення крові після смерті людини.


Гемохромоген (от rp. hroma — краска + ген) — гемохро-

моген:


загальна назва сполук гема з речовинами, що містять азо-

тисті основи (з амінокислотами, піридином, никотином, гід-

разином та ін.); реакція утворення Г. використовується у

судово-медичній експертизі для виявлення мінімальних

кількостей крові.


"Гигантский труп" — "гігантський труп":


труп, роздутий гнильними газами, які значно збільшують

його розміри.


W2


Гипоксия (hypoxia; от rp. hypo... + лат. oxygenium — кисло-

род; син. аноксия, кислородное голодание, кислородная не-

достаточность) — гіпоксія:


стан, що виникає при недостатньому постачанні тканин ор-

ганізму киснем або порушенні утилізації кисню в процесі

біологічного окислення (пониження вмісту кисню в орга-

нізмі).


Гипостаз (hypostasi»; от гр. гипо... + stasis; син. кончестия

гипостатическая) — гіпостаз:


перша стадія утворення трупних плям внаслідок опускання

крові під дією ваги в судини, які лежать нижче,


Гниение — гниття:,


процес розпаду органічних речовин, що містять азот, го-

ловним чином білків спричинений життєдіяльністю мікро-

організмів (анаеробів та аеробів). У судовій медицині Г.

трупа відноситься до пізніх трупних явищ, що руйнують

мертве тіло.


Гомосексуализм — гомосексуалізм:


статеве збочення, статевий потяг до осіб своєї статі: чоло-

вікові дають насолоду статеві зносини з чоловіком, а жінці

— з жінкою.


Группы крови — групи крові:


типи крові, що розрізняються за імунологічними ознаками.

На сьогодні виокремлюють еритроцитарні, сировоточні та

ферментні системи Г. к., кожна з яких поділяється на під-

системи.


д


Давность захоронения трупа — давність поховання

трупа:


проміжок часу, що минув з моменту поховання трупа до

моменту його дослідження.


Давность повреждений — давність ушкоджень:


проміжок часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень

до обстеження або смерті потерпілого, встановлюється за

змінами забарвлення крововиливів, температури шкіри в

ділянці ушкоджень, динаміці гоєння ран, саден, формуван-

ня рубців, термінами зрощення переломів кісток та ін.


Давность смерти — давність смерті:


проміжок часу, що минув від моменту смерті людини до

початку огляду або дослідження трупа.


т


Дактилоскопия (от rp. daktylos — палець + skopeo —

смотрю) — дактилоскопія:


розділ криміналістики, що вивчає морфологію капілярних

візерунків на поверхні долоні й нігтьових фаланг пальців

рук. Зняття відбитків пальців рук широко використовуєть-

ся в криміналістиці для ідентифікації особи. Малюнок папі-

лярних візерунків суто індивідуальний для кожної людини і

не змінюється протягом усього її життя.


Девственная плева (лат- hymen femininus; син. гимен) —

дівоча пліва:


складка слизової оболонки, розташована між переддвір'ям і

порожниною піхви, має сполучнотканинну основу, що

складається з м'язових волокон, нервових і кровоносних

судин.


Девственность (лат. virginitas) — цнотливість, незайма-

ність, невинність.


Основним показником Н. у жінок є цілісність дівочої пліви.


Дезаггравация (франц. des — предлог, означающий устране-

ние, уничтожение. + лат. aggrabatio — ухудшение, отяго-

щение) — дезагравація:


одна з форм агравації — зменшення хворим тяжкості свого

хворобливого стану або приховування окремих ознак за-

хворювання.


Детоубийство — дітовбивство:


умисне вбивство матір'ю своєї дитини під час пологів або

відразу після пологів. Може бути активним або пасивним.

Злочин, карається законом (ст. 96 КК України).


Дефект ткани — дефект тканини:


ділянка тканини, вибита кулею або газами при вогнепаль-

них ушкодженнях, достеменна ознака вогнепального вхід-

ного отвору.


Диагноз судебно-медицинский — діагноз судово-ме-

дичний:


той, що встановлюється в результаті судово-медичної екс-

пертизи для вирішення спеціальних питань.


Диатомовые водоросли, диатомия (гр. diatome — разрез,

раскол) — діатомові водорості, діатомія:


одноклітинний мікроскопічний рослинний організм, покри-

тий кремнеземною оболонкою — панциром.


Диатомовый анализ (син. метод планктона) — діатомовий

аналіз:


судово-медичний метод встановлення факту утеплення за

виявленням діатомового планктону у внутрішніх органах

(серце, нирки, печінка, кістковий мозок) і крові трупа.


Диссимуляция (лат. dissimuiatio — сокрытие, умолчание,

дис... + simulo — уподобление) — диссимуляція:


приховування захворювання або його окремих симптомів з

метою ввести в оману щодо свого дійсного фізичного або

психічного стану. Д. — явище, протилежне симуляції.


Дистанция выстрела — дистанція пострілу:


відстань від дульного КІНЦЯ вогнепальної зброї до вражено-

го об'єкта. Правильне визначення Д. п. має велике значен-

ня для розслідування злочинів,


Диффузия (от лат, diHusio — распространение) — дифузія:


процес взаємного проникнення речовин при безпосередньо-

му стиканні (газу, рідини, твердого тіла) або крізь пористу

оболонку, є одним з основних процесів, що забезпечує пе-

реміщення речовин у клітинах 1 тканинах. Д. трупа — про-

никнення плазми крові у міжклітинні щілини через 6—12

годин після смерті.


Доношенность плода — доношеність плода:


ступінь розвитку плода, що настає на 39—40-му тижні

внутрішньоутробного життя, перед пологами; як правило,

характеризується появою ознак зрілості.


Дубление торфяное — дубління торф'яне:


вид природної консервації трупа. Має місце у тих поодино-

ких випадках, коли мертве тіло потрапляє у торф'яні баг-

нисті грунти, що містять гумусові кислоти. При цьому від-

бувається ущільнення та побуріння шкіри (дубління), змен-

шення в об'ємі внутрішніх органів та м'язів, розчинення

мінеральних солей кісток, внаслідок чого останні стають

м'якими, нагадують хрящі, легко ріжуться ножем,


і'


Е , , ,


Естественная смерть — природна смерть:


смерть від старості, фізіологічної недорозвиненості (немов-

ляти).


Ж


Живорожденность — живонародженість:


народження плода з ознаками життя, найважливішою з

яких є легеневе дихання.


Жизнеспособность — життєздатність:


здатність новонародженого продовжувати жити поза орга-

нізмом матері у звичайних умовах.


W


Жировоск (лат. adipocera; син. омыление, сапонификация,

трупный воск) — жировіск:


омилення жирів у трупі; речовина, на яку перетворюються

тканини трупа в умовах підвищеної вологості при відсут-

ності або недостатку повітря, являє собою солі пальмітино-

вої та стеаринової кислот (мила); вид природної консерва-

ції трупа.


З


Задушение — задушення:


загальна назва різних видів механічної асфіксії (повішення,

удушення, закриття дихальних отворів і шляхів, утоплен-

ня, здавлювання грудей та живота).


Зрачок (лат. pupilla) — зіниця:


круглий отвір у райдужній оболонці ока, крізь який в око

проникає світлове проміння. 3. реакція — загальна назва

деяких видів рефлексів 3., в основному на світло, наприк-

лад акомодація і конвергенція. Може бути використана для

встановлення давності смерті.


Зрелость плода — зрілість плода:


стан плода, що характеризується здатністю (готовністю)

органів і систем до забезпечення його позачеревного існу-

вання; встановлюється за комплексом зовнішніх ознак.


Зрелость половая женщины (лат. maturitas sexualis) —

зрілість статева жінки:


такий ступінь розвитку жіночого організму, за якого жінка

здатна виконувати всі статеві функції без шкоди для здо-

ров'я. 3. с. ж. характеризується такими ознаками: загаль-

ним розвитком організму, здатністю до статевого акту, ви-

ношування плода, нормальних пологів і вигодовування не-

мовляти. Це поняття включає також підготовленість до


виконання функції материнства. 3. с. ж. не пов'язана з до-

сягненням певного віку.


Зрелость половая мужчины — зрілість статева чоловіка:


передбачає здатність до злягання та запліднення.


И


Идентификация (лат. identificare — отождествлять) —

ідентитфікація (син. ототожнення):


процес встановлення тотожності конкретних людей та

предметів (речей) за їхніми зовнішніми характерними інди-

відуальними ознаками з метою одержання доказів.


Идентификация орудия травмы — ідентифікація зна-

ряддя травми:


ототожнення тупих, колючих ріжучих, рублячих предметів,

вогнепальної зброї тощо за їх відображеннями (слідами).


Идентификация личности — ідентифікація особи:


визначення тотожності суб'єкта, що упізнається, конкрет-

ній особі за характерними ознаками (сукупністю притаман-

них їй індивідуальних ознак) при судово-медичній експер-

тизі. Метод І. о. застосовується також при упізнанні трупа.


Изгладимое обеэображение лица — виправне спотво-

рення обличчя:


можливість поновлення після трйвми рис та мімічної мус-

кулатури обличчя природним шляхом або за допомогою те-

рапевтичних засобів (але не внаслідок оперативного втру-

чання).


Имбибиция (от лат. imbibo — всасываю, впитываю в себя)

— імбібіція:


третя стадія утворення трупних плям, пов'язана з проце-

сом суцільного просякання тканини гемолізованою та змі-

шаною з лімфою і міжклітинною рідиною кров'ю. Як прави-

ло, кров у судинах відсутня. Ця стадія настає через 24—36

годин після смерті (іноді через 48 годин). При натисканні

на трупні плями у стадії І. Їх забарвлення не змінюється,

при зміні положення трупа трупні плями не переміщу-

ються.


Инвалидность (от лат. invalidus — бессильный, слабый) —

інвалідність (син. непрацездатність);


стійка постійна або тривала, повна або часткова втрата

працездатності. Наявність і ступінь І. визначається лікар-

сько-соціальними експертними комісіями. 1. професійна —

така, що виникла внаслідок професійного захворювання,

отруєння чи виробничої травми.


Интоксикация (intoxicatio, от rp. toxicon — яд) — Інтокси-

кація (син. отруєння):


патологічний стан, викликаний отруєнням організму токсич-

ними речовинами ендогенного та екзогенного походження,

які утворилися в ньому самому або надійшли ззовні.


Искусственная болезнь — штучна (неприродна) хвороба:


хвороба, спричинена різними способами, засобами самим

суб'єктом.


Истязание — катування, мордування:


систематичне спричинення легких тілесних ушкоджень чи

інші дії, що викликають фізичне та психічне страждання;


W


спосіб нанесення тілесних ушкоджень, які пов'язані із

спричиненням особливого болю та психічних переживань.


Ишемия (rp, ischaernia) — ішемія (син. анемія місцева, гіпе-

мія, недокрів'я місцеве):


місцеве зменшення вмісту крові у тканинах певної ділянки

тіла людини й тварини, спричинене спазмом або закупорю-

ванням відповідних артерій-


к


Кавитация (от лат. cavitas —

тація:


углубление, пустота) — каві-


утворення порожнини у рідині, що рухається. У судовій

медицині мають значення явища кавітації, що спостеріга-

ються при черепно-мозковій травмі, коли в зоні протиудару

порушується безперервність тканини мозку з утворенням

порожнин кавітаційних бульбашок.


Канал раневой (лат. canalis vulneralis) — канал рановий:


ранова порожнина, глибина якої значно більша за попере-

кові розміри; спостерігається при колотих, колото-різаних,

вогнепальних ушкодженнях.


Карбоксигемоглобин — карбоксигемоглобін:


сполучення окису вуглецю (CO) — чадного газу — з ге-

моглобіном при отруєнні чадним газом, що призводить до

неможливості перенесення кисню кров'ю (насичення крові

киснем).


Кераунография (гр. keraunograpia) — кераунографія:


крововилив під окістя (надкісницю) будь-якої кістки скле-

піння черепа новонародженого, що виникає внаслідок роз-

риву кровоносної судини під дією пологових сил і має ви-

гляд м'якої флюктуючої пухлини.


Клиническая смерть (лат. mors ciinicas) — клінічна

смерть:


термінальний стан, що настає після припинення серцевої

діяльності та дихання і триває до настання необоротних

змін у вищих відділах центральної нервової" системи.


Коагуляция (от лат. coagulatio — свертывание, сгущение)

— коагуляція:


злипання частинок дисперсних систем з утворенням біль-

ших комплексів (у тому числі і в тканинах організму).

Кокаин (неп. cocaina) — кокаїн:


алкалоїд рослинного походження з Південної Америки,

наркотична галюциногенна речовина; в медицині викорис-

товується як анастезуючий та знеболюючий засіб.


/1:ІМ


Коликвационный некроз (от лат. colliguatio — расплавле-

ние) —коликваційний некроз:


такий, що супроводжується розм'якшенням уражених тка-

нин, наприклад при отруєнні лугами спостерігається К. н.

стінок шлунка, стравоходу.


Кольцо демаркационное (лат. demarcatio — разграниче-

ние) — кільце демаркаційне:


кільце відмежування живих тканин від відмираючих чи

мертвих; у новонароджених в кінці першої доби після на-

родження на межі шкіряної частини пупка і пуповини ви-

никає запальне демаркаційне кільце, котре добре видно ві-

зуально.


Консервирование трупа — консервування трупа:


дія певних поєднань (сполучень) природних чи штучних

(переважно хімічних)- факторів, що запобігає гнилісному

розпаду трупа.


Контактная хроматография (гр. chroma, chromatos —

цвет, окраска + гр. grapho — писать) — контактна хро-

матографія:


метод роз'єднання й аналізу сумішей речовин, що заснова-

ний на розділенні компонентів сумішей на рухому (газ, рі-

дина) та нерухому (твердий сорбент) фази; застосовується

у біохімії, судовій медицині тощо.


Контактно-диффузионная хроматография —

контактно-дифузійна хроматографія:


метод кольорових відбитків, заснований на іонному розчи-

ненні металів на об'єкті дослідження при дії реактива-роз-

чинника та переході метала з досліджуваного об'єкта на

папір (фото-хроматографічний) аняМІДик дифузії іонів, ви-

явленні металу на папері ПІД дівіоріктива-проявника вна-

слідок якісної хімічної реакції. , „„.„„щ,


, •+" 'ЧІЩ'Т'

Копоть выстрела — кіптява ПОСХМ«уі


один з додаткових факторі» ГКНіТріЛу, ЩО ЯВЛЯК собою дріб-

ні частки — залишки згорйНКЯ пороху ЧИ Квпсудю (вугіл-

ля, міді, свинцю тощо).


Корочка (корка) (лат. crusta) — кірочка (кірка):


1) вторинний морфологічний ол«МЄИТ шкірного висипу, що

утворюється при висиханні виділень мокнучих або ерозив-

них елементів; 2) затверділий Ш<р Крові, лімфи та ранового

ексудату по краях рани чи на поверхні садна.


Криминология (лат. crimlnis — преступление + гр. logos —

наука, учение) — кримінологія:


один з розділів науки кримінального права, вчення про зло-

чинність.


439


Крови сывороточные системы — крові сироваточні сис-

теми:


у сироватці різних груп ізосерологічної системи АВО міс-

тяться аглютиніни (антитіла), є аглютиніни також і в сиро-

ватках інших ізосерологічних систем.


Кровоподтек — крововилив, синець:


скупчення вилитої у міжтканинні щілини крові, її згортан-

ня. К. є наслідком удару чи здавлення твердим предметом,

що призводить до розриву кровоносних судин під шкірою

чи слизовою оболонкою.


л


Лаборатория судебно-медицинская (от лат. laboro — ра-

ботаю) — лабораторія судово-медична:


структурний підрозділ Бюро судово-медичної експертизи

(БСМЕ), де здійснюються дослідження (експертиза) речо-

вих доказів. До складу Л. входять: судово-імунологічне, су-

дово-токсикологічне і судово-медично-криміналістичне від-

ділення,


Летаргия (от гр. lete — глубокий сон, забытье + argia —