Конспект лекцій укладач Г. І. Мардар Відповідальний за випуск Літературний редактор

Вид материала

Конспект

Содержание 2. Негативана дія переїдання 3. Регуляція вживання їжі 4. Захворюваність населення як наслідок неповноцінного харчування 5. Біологічно активні добавки (БАДи) та оптимізація харчування Перший шлях Другий шлях Третій шлях 1. Здоров’я індивідуальне й популяційне 2. Творчість як атрибутивна властивість нормального життя 3. Розвиток особистості 4. Спосіб життя і східні рецепти культури здоров’я 5. Сімейна валеологія 6. Мотивація одруження 1. Природне та соціальне у житті людини Екологічний егоцентризм. Сучасна урбанізація й екологія 2. Екологія та адаптація: проблеми екологічної валеології Екологія в СНД. Очищення організму від паразитів 3. Лікувальні харчі ... Полное содержание

Подобный материал:

• Конспект лекцій, 1500.74kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності "Правознавство", 1754.63kb.
• Конспект лекцій для студентів спеціальності 050104 "Фінанси", 2580.36kb.
• Конспект лекцій Серія а 4 Київ 2005 Головний редактор Ярослав Головко, 4770.79kb.
• Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія для студентів спеціальності 040106  „Екологія,, 1393.76kb.
• Курс лекцій Дніпропетровськ 2005 Культурологія. Курс лекцій. Електронна версія. Для, 2715.49kb.
• Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009, 1181.15kb.
• Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009, 635.24kb.
• М. Л. Мухортов конспект лекцій, 1105.23kb.
• Н. П. Супрунець Редактор: О. В. Рязанцева Відповідальний Л. О. Новакова, за випуск:, 229.2kb.

Коклюш

Хвороба передається від однієї людини до іншої через кашель. Від зараження до прояву перших ознак хвороби проходить до 2 тижнів. Спочатку це просто нездужання з невеликими нежиттю й кашлем. Поступово кашель підсилюється, діти стають дратівливими й примхливими. Наприкінці другого тижня кашель починає поєднуватися зі спазмами. Дитина робить глибокий свистячий вдих, потім йде серія судорожних кашльових поштовхів. Кількість таких циклів під час нападу може досягати 15. Іноді наприкінці нападу буває блювота. Під час нападу дитина збуджена, може метатися, обличчя синюшне, вени шиї розширені, випирають. Язик висувається із рота. Здається, напад кашлю готовий вивернути дитину навиворіт. І таких нападів на добу може бути від 5 до 50!

Так проходить 3—4 тижні, потім напади стають рідшими, і нарешті зникають. Хоча «звичайний» кашель може триматися до півроку.

Збудником коклюшу є коротка паличка із закругленими кінцями. Щоб уберегти дітей від зараження, починаючи з тримісячного віку їм роблять щеплення.

Грип

Ця хвороба викликається вірусом. Вона вражає носоглотку, бронхи й легені. З усіх заразних хвороб, мабуть, швидше за всі передається від однієї людини до іншої. Існує багато різних видів вірусу грипу. Деякі з них викликають тільки легке нездужання, але інші можуть призвести до важкої хвороби. Вірус грипу постійно видозмінюється, і ті ліки, що допомогли при минулій хворобі грипом, цього разу можуть давати незначний ефект. Грип небезпечний своїми наслідками, він дає ускладнення не тільки на серцево-судинну систему, нирки, але й на головний мозок.

Заразність грипу така велика, а вірус так широко розповсюд­жується, що одночасно можуть занедужати мільйони людей. Коли інфекція захоплює тільки міста чи області, говорять про епідемію. Якщо ж хвороба скоряє цілі країни й континенти — це вже панде­мія. У своїй історії людство пережило не одну пандемію грипу.

Основні види вірусу одержали назву А і В. Медики, що вивчають інфекційні захворювання, навчилися передбачати, де, коли і який саме грип дасть спалах. Вони можуть навіть досить точно передбачити, скільки людей занедужає. Захворювання розвивається дуже швидко (іноді протягом 2-х годин). Температура може підвищитися до 40 °С і вище. У м’язах і суглобах виникають сильні болі. Нежить невеликий, зате кашель і біль у горлі можуть бути сильними. Дуже велика млявість і слабкість, навіть найбільш рухливу дитину кладуть у ліжко. Голова «розколюється», на світло боляче дивитися.

Як правило, грип у дітей проходить без особливих ускладнень. Але щоб не ризикувати, треба пам'ятати наступне: ніколи не вставайте з ліжка завчасно; усі ліки, призначені лікарем, слід вживати стільки, скільки призначив лікар. Не кидати лікування, коли стало трішечки легше. Потрібно пити якнайбільше рідини, щоб з організму виводилися отрути. Часто провітрювати приміщення й мити підлогу.

І завжди потрібно пам'ятати: у загартованої дитини, яка любить фізкультуру і спорт, менше шансів підхопити грип. А якщо таке й трапляється, хвороба буде протікати значно легше.


Лекція 25. Валеологія харчування

1. Розумне харчування за Г. Малаховим.

2. Негативана дія переїдання.

3. Регуляція вживання їжі.

4. Захворюваність населення як наслідок неповноцінного харчування.

5. Біологічно активні добавоки (БАДи) та оптимізація харчування.

1. Розумне харчування за Г. Малаховим

Харчуваня повинно бути в тій кількості, яка б забезпечувала організм поживними речовинами і насолодою через органи чуття.

Розумна людина підтримує : 1. Збалансоване харчування, яке дає легкість у тілі, життєрадісність й ейфорію; 2. Використовує свіжі продукти; 3. З’їдає помірну кількість їжі.

Продукти (раджас), які збуджують і викликають агресію: м’ясо, риба, яйця, сіль, перець, гірчиця, все кисле й гаряче, чай, кава, цукор, пряності.

Продукти (тамас) – цибуля, гов’яже і свинне м’ясо, часник, табак, алкоголь – вживають люди, для яких характерна лінь, пасивність, апатія і тупість. Вони лінуються собі приготувати свіжу їжу.

Максимально хороше здоров’я можна отримати від свіжої їжі, враховуючи сезон і територію, на якій вона виросла.

Сніданок має бути легкий, обід калорійніший, а вечеря до 18 год легка або зовсім відсутня. Негативні емоції шкідливо впливають. Їсти треба у стані позитивних емоцій. Людям, які звикли неграмотно харчуватися, треба спершу очистити організм.

2. Негативана дія переїдання

1. Швидке зношення організму, старіння, зниження імунітету, сонливість, лінь, статева апатія, в’яла діяльність травної системи. 2. Зміна внутрішнього середовища організму: накопичення шлаків у крові, у міжклітинній рідині, ослаблення організму. 3. Перенавантаження нирок та інших органів виділення. 4. Схильність до захворювань дихальної системи (ГРЗ, отити, ангіни, бронхіти, захворювання сечостатевої системи і шкіри). 5. Людина стає харчовим наркоманом, завжди хоче попоїсти, смачно, від душі. Почуття смаку керує тілом і душею людини, а це веде до хвороб.

3. Регуляція вживання їжі

1. Їжте повільно. 2. Добре пережовуйте їжу. 3. Не спішіть із вживанням їжі, поки не виникне сильне відчуття голоду. 4. Закінчуйте їсти раніше, ніж відчуєте, що уже наїлися.

Люди, що розселилися на Землі, пристосувалися до тієї їжі, яка росте на певній території. На Півночі – риба, на Півдні – чай. Треба їсти своє.

Режим життя повинен бути приблизно таким: 5-30 — встати ; 7-9 – сніданок; 12-14 – обід; 17-20 – вечеря; 21-22 – сон.

Кулінарна обробка їжі призводить до втрати води і структури, перекручування інформації і зниження активності ферментів. Наприклад, молоко при стерилізації втрачає вітаміни, ферменти. М’ясо накопичує гормони стресу. Надлишок м’яса в їжі підвищує ризик смерті, викликає розсіяний склероз, ІХС, самогубства, раку товстої кишки та молочної залози і лейкемії. У цьому відношенні до м’яса подібні цукор, молоко, яйця, жири.

Вуглеводи при термічній обробці також втрачають життєдайність. Під дією підвищеної температури відбувається окиснення продуктів харчування (борошна, меду, жирів). У горіхах і насінні найцінніші жири.

4. Захворюваність населення як наслідок неповноцінного харчування

Несприятлива екологічна обстановка, наслідки ава­рії на Чорнобильській АЕС, постійні стреси, неправиль­не харчування є причинами зниження імунітету в насе­лення України. Знижений імунітет характеризуються наступним:

• сприйнятливістю до різних інфекцій;
  
• загостренням хронічних захворювань;
  
• станом слабкості та сонливості.
  

Все це ознаки авітамінозу. Повсюдно в наш техно­генний час виявляється синдром еколого-професійної залежності, коли людина не хвора, але й не здорова. Клі­нічні дослідження жодних захворювань не виявляють, але людина відчуває себе досить погано. Такий стан здоров'я пов'язаний із неповноцінним харчуванням. Згідно із статистичними даними, раціон харчування жителів України розбалансований; найбільше в ньому не вистачає вітамінів С –– до 80%, групи В –– 40-80% та інших вітамінів –– 20-30% (без градації за віковими ка­тегоріями). Неповноцінність споживаної українця­ми їжі є причиною 80% усіх захворювань в Україні і зниження тривалості життя.

• Найгострішою проблемою в Україні є серце­во-судинні захворювання. Кожні 45 с. з цієї причини в нашій країні вмирає людина. Ще й Гіппократ зазначав, що ліки повинні стати їжею, а їжа –– ліками.

* Друге місце в списку захворювань займає цукро­вий діабет –– на його частку припадає 10 млн. осіб, 80% яких страждають на ожиріння.

• Третє місце щодо захворюваності українців належить онкозахворюванням.
  

При цьому стан здоров'я підростаючого покоління України гнітючий: 75% дітей народжуються хворими і лише 5% усіх новонароджених вважаються абсолютно здоровими. Водночас Україна посідає 20 - е місце за тривалістю життя серед жінок і 52 - е місце за тривалі­стю життя серед чоловіків.

Одним із напрямів у сучасній медицині, пов'язаних із застосуванням у процесі лікування й оздоровлення орга­нізму лікарських трав, є фітотерапія. З давніх-давен наші предки використовували в боротьбі з різними за­хворюваннями настої з листя, плодів і коріння рослин. Останнім часом у нашій країні пропагуються всілякі біологічно активні добавки до їжі (БАДи). Що ж со­бою являють БАДи і чи потрібні вони сучасній людині?

• одні вважають використання БАДів недозволеною розкішшю;
  
• інші –– марним витрачанням грошей;
  
• треті розповідають про їхню чудодійну силу легенди.
  

Використовуючи конкретні факти, спробує­мо розібратися в цьому питанні. Світовий досвід свідчить про те, що через різні причини практично неможливо досягти швидкої ко­рекції раціону харчування населення традиційним шляхом –– за рахунок збільшення об'ємів виробниц­тва й розширення асортименту продовольчих товарів. До того ж, доступність продовольства для населення й забезпеченість його мікронутрієнтами –– це речі, взаємно не зв'язані. Розрахунки показують, що навіть при достатньому продовольчому забезпеченні насе­лення як за асортиментом, так і за кількістю їжі, враховуючи енергетичні потреби людини сучасного урбанізованого суспільства, що знижуються, його по­требу в згаданих нутрієнтах повністю задовольнити неможливо.

Наслідком цього є наявність у популяції великої кількості осіб, з одного боку, –– з надмірною масою ті­ла (одним із провідних чинників ризику атеросклеро­зу; ішемічної хвороби серця; гіпертонічної хвороби; цукрового діабету), а з іншого - зі зниженою не­специфічною стійкістю до несприятливих чинників зовнішнього середовища й імунодефіцитами. Склад су­часних продуктів харчування вимушує вирішувати ди­лему –– зменшити споживання їжі, що містить надли­шок насичених жирів, моносахаридів і солі, з метою профілактики атеросклерозу, ожиріння й гіпертонії, тим самим посиливши дефіцит необхідних мікронутрієнтів, або збільшити кількість їжі, що вживається, ліквідувавши мікронутрієнтну недостатність, але різко посиливши ризик виникнення вищеперелічених «хво­роб цивілізації».

5. Біологічно активні добавки (БАДи) та оптимізація харчування

Зважаючи на це, у процесі оптимізації хар­чування населення на сучасному етапі повинні врахо­вуватися три можливі шляхи раціоналізації.

• Перший шлях полягає в суворому підборі добово­го раціону з високоякісних продуктів харчування з яв­ною перевагою продуктів рослинного походження над продуктами тваринного походження. Це класичний і найбільш природний шлях, що використовується тисячо­літтями. Проте, зважаючи на виснаження грунтів унаслі­док їх безрозсудного використання, широке засто­сування гербіцидів і подальше їх нераціональне збері­гання, навіть не оброблені температурою продукти рослинного походження є незадовільним джерелом мікронутрієнтів, що відповідає добовій потребі лише на 60-70%. Крім того, деякі необхідні живильні речо­вини останнім часом взагалі перестали надходити до раціону багатьох українців через звуження асортимен­ту використовуваних продуктів харчування, викликано­го їх різким подорожчанням.
  
• Другий шлях –– створення продуктів харчування із заданим хімічним складом і властивостями, або так зване збагачення харчових продуктів унікальними харчовими речовинами. На жаль, таких продуктів в СНД і Україні, порівняно з країнами Європи, Північ­ної Америки та Японії, випускається ще катастрофіч­но мало і за кількістю, і за асортиментом. Проблемою є ще й те, що частина мікронутрієнтів, що додаються в такі продукти харчування, може руйнуватися в про­цесі виробництва, що значно утруднює їх точне дозу­вання.
  

• Третій шлях полягає в широкому виробництві і впровадженні БАДів, які як доповнення до раціону міс­тять у малому об'ємі повний комплекс необхідних щод­ня пластичних і регуляторних речовин рослинного, мі­нерального і тваринного походження. На думку ба­гатьох учених і практиків, широке застосування БАДів є, мабуть, єдиним найбільш швидким, економіч­но прийнятним і науково обгрунтованим шляхом вирі­шення. З цієї причини особливої актуальності в наші дні набуває фармаконутріціологія –– наука про ліку­вання окремими мікронутрієнтами та їх збалансовани­ми комплексами, а не класичною їжею, як це характер­но для дієтотерапії.

У даний час у розвинених країнах світу, що мають такі ж проблеми з незбалансованим раціоном харчу­вання, як і Україна, БАДи випускаються і споживаються у величезних кількостях (у США й Японії понад 80% на­селення, в Європі понад 50% регулярно використову­ють БАДи), що дозволило значною мірою вплинути на рівень здоров'я цілих націй.

За визначенням, даним у Законі України «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сирови­ни», до біологічно активних добавок до їжі «належать речовини та їх суміші, вживані для надання раціону харчування лікувальних або лікувально-профілактичних властивостей». БАДи - це концентрати природних біологічно активних речовин, виділених з харчової сировини рослин­ного, тваринного, морського або мінерального походження.

Використання БАДів дозволяє:

1. досить легко і швидко заповнити дефіцит необхідних харчових речовин, у першу чергу, мікронутрієнтів:
   
2. регулювати калорійність раціону харчування й апетит, впливаючи таким чином на масу тіла;
   
3. цілеспрямовано змінювати метаболізм окремих речо­вин, зокрема ендогенних і екзогенних токсинів;
   
4. підтримувати нормальний склад і функціональну активність кишкової мікрофлори;
   
5. підвищити неспецифічну стійкість організму до дії несприятливих чинників навколишнього середовища;
   
6. одержати механізм немедикаментозного й без­печного шляху регулювання й підтримки функції окре­мих органів і систем.
   

Лекція 26. Мудрість здоров’я: культура і спосіб життя людини

1. Здоров’я індивідуальне й популяційне.

2. Творчість як атрибутна властивість нормального життя.

3. Розвиток особистості – принцип профілактичної медицини.

4. Спосіб життя і східні рецепти культури здоров’я.

5. Сімейна валеологія.

6. Мотивація одруження.

1. Здоров’я індивідуальне й популяційне

У здоров’ї як індикаторі якості життя відбиваються усі зв’язки людини – біологічні, матеріальні, духовні, культурні, творчі – як у суспільстві, у трудовому колективі, сім’ї, місті, так і в навколишньому середовищі, в техносфері й біосфері (акад. А. І. Субетто).

Культура повинна допомогати моральному й фізичному удосконаленню людини, збереженню її здоров’я й активного довголіття.

Зміцнення здоров’я населення, зниження захворюваності, формування ЗСЖ, збільшення тривалості життя й активного творчого періоду – це найважливіші соціально-економічні завдання, які стоять перед державою, охороною здоров’я і кожною людиною.

Сучасний рівень медицини в цілому і стан концепції формування ЗСЖ дозволяють достатньо чітко визначити, що впливає на організм. Водночас значно менше відомо, за допомогою яких механізмів здійснюється цей вплив.

Видатний спортсмен і вчений Ю. Власов (1990) підкреслює: "кепські думки, горе, не блоковане волею, опір, злість, дратівливість, страхи й скарги, сумніви, занепокоєння

— все це обертається розладом організму, а протягом тривалого часу навіть хворобами". Здоров'я індивідуума й популяції багато в чому залежить від впливу природно-кліматичних, генетичних, економічних, політичних, соціальних, культурних та інших факторів.

Протягом усієї історії розвитку людства медицина, соціологія, філософія в тісному контакті з іншими науками, узагальнюючи багатовіковий досвід і наукові дані, прагнуть визначити й виробити принципи формування здорового способу життя.

Ще в далекій давнині лікарі й філософи вважали, що здоровим бути неможливо без фізичної культури. Давньогрецький філософ Платон називав рух "цілющою частиною медицини", а письменник і історик Плутарх — "коморами життя". Чи завжди ми в достатній мірі турбуємося про те, щоб ця "комора" не випорожнювалася? На жаль, рідко й мало.

Навколишнє середовище, що містить у себі природні, техногенні й соціокультурні середовища, взаємодіє з людиною, змінюючи характерну динаміку зв'язку залежно від популяційної належності окремих індивідуумів. На різних етапах еволюції людина все вище й вище піднімається по ієрархічній градації природи. У міру розвитку й удосконалення свого мозку й інтелекту вона поступово втрачає необхідну рухову активність, хоча відомо, що фізичні навантаження важливі не тільки для збереження здоров'я, але й необхідні для загального добробуту людини.

Як показують результати спостережень, тільки 30% населення займається фізичними вправами й тільки 10% з них регулярно. Водночас відомо, що збільшення фізичної активності зменшує ризик виникнення ішемічної хвороби серця на 26%, а одночасне збільшення фізичної активності й відмова від паління зменшують цей ризик на 31%.

Значення фізичного виховання для дітей і підлітків надзвичайно важливе в сучасних умовах, і його роль продовжує зростати. Знижена рухова активність особливо несприятливо відбивається на організмі, що розвивається. Правильна організація занять з фізичної культури в режимі навчально-виховного процесу значною мірою сприяє поліпшенню розвитку й збереження здоров'я школярів.

Здоров'я й добробут організму закладається ще в утробі матері й вимагає розумного до себе відношення протягом усього життя. Рух — не тільки "комора життя", воно є саме життя. Тривале обмеження рухової активності впливає на здоров'я, тоді як регулярні інтенсивні фізичні навантаження часто заміняють будь-які найкращі ліки, зміцнюють тіло й дух, думки й волю. Не випадково Аристотель говорив, що думка стає живішою, коли тіло розігріте прогулянкою. Свої уроки (як і його вчитель Платон) він проводив прогулюючись разом із учнями.

Людина розумна повинна постійно розвивати свої духовні й физичні можливості, здійснювати гігієну душі й тіла. У сучасному світі розумова праця все більше витісняє фізичну або тісніше зливається з нею. Напружена розумова праця вимагає дуже гарної фізичної підготовки. Засновник фізичного виховання в Росії, лікар і педагог П. Ф. Лесгафт неодноразово підкреслював, що невідповідність слабкого тіла й розвиненої розумової діяльності — «розлад тіла й духу» — рано чи пізно позначиться негативно на загальному стані й здоров'ї людини. Дві з половиною тисячі років тому на величезній скелі в Елладі були висічені слова: "Якщо хочеш бути сильним — бігай, хочеш бути гарним — бігай, хочеш бути розумним — бігай". Ходьба й дозований біг необхідні для організму. Серце, шлунок, печінка та інші органи нашого тіла протягом багатьох лет формувалися в умовах постійного руху.

Різноманітні фізичні навантаження, вправи роблять людське тіло не тільки сильним і здоровим, але й прекрасним. Дотепер нас захоплюють витвори античних скульпторів: всесвітньо відомі статуї Аполлона Бельведерського, Венери Милосської, Геракла, Дискобола, Списника...

Якщо людина працює й не втрачає здатності сприймати красу навколишнього світу, то з роками вона набагато гостріше сприймає світ, його принадності й зачарування. Людина з великою життєвою активністю до глибокої старості зберігає моральне й фізичне здоров'я. Саме праця — кращий засіб проти старості. Радість праці розвиває й зміцнює тіло, служить джерелом фізичного й морального здоров'я, сприяє продовженню життя. Краса праці в тім, що її продукти не відчужуються від людини, а задовольняють її потреби.

Сенс життя й здоров'я людини полягає у творчості, творенні й безперервній праці. Знаменитий хірург Н. Н. Бурденко якось сказав: "Той, хто працює, завжди молодий. Іноді мені здається, що праця виробляє якісь особливі гормони, що підвищують життєвий тонус". Представники медичної науки й практики, соціологи, психологи, юристи повинні більше уваги приділяти проблемі збереження здоров'я осіб пенсійного віку. Видхід на пенсію, безумовно, відбивається на духовному й фізичному здоров'ї людини, загальному відчутті особистого щастя.

Медичні спостереження переконливо доводять, що вихід на пенсію для багатьох осіб є серйозним стресом, пасивний відпочинок прискорює старіння, у той час як робота, що сприяє фізичним і психічним можливостям людини, дозволяє йому зберегти здоров'я.

Запам'ятаємо дуже важливу й перевірену багаторічним людським досвідом прописну істину: "Мистецтво продовжити життя — це мистецтво його не скорочувати». Якщо людина сама не буде любити життя, боротися за повноцінне й фізичне довголіття, то ніяка сучасна наука, ліки й рецепти їй не допоможуть. Добре відомо, що значно легше запобігти, попередити хворобу, аніж лагодити «зіпсований» і «поламаний» організм.

Основний рецепт здоров'я Людини розумної — це дотримання у своєму способі життя почуття міри, згоди, єдності й гармонії організму з навколишнім (у тому числі соціальним) середовищем перебування.

Зараз багато хто з людей, незадоволених традиційними "класичними" методами лікування, шукає шляхи оздоровлення свого організму самостійно, без контролю й консультації лікарів. Для збереження міцного здоров'я не слід сподіватися ні на які чудеса, насамперед необхідна висока культура поводження й розумний режим життя, культура думки.

2. Творчість як атрибутивна властивість нормального життя

Це єдине, що завжди протистоїть смерті. Здоров'я – це витвір життя: креативная медицина — це лікування творчістю. Творче довголіття — це завжди фізичне довголіття. Якщо людина відмовилася від творчого життя, значить вона віддала себе стихії зовнішніх сил, вона перестає бути активною особистістю, перестає бути мудрою, сильною, здоровою.

Давно відомо, що людину гублять надмірності — обжерливість, перевтома, статева нестриманість. Від надмірної перенапруги люди хворіють, а потім у пошуках полегшення йдуть на різні крайнощі. У Стародавньому Римі ослаблені й кволі громадяни, щоб покращити самопочуття кидалися на арену Колізею пити кров повалених гладіаторів. Але й це мало допомагало. Біблейский цар Давид кращими ліками вважав подих молодих дівчат, від яких випромінюється "живлюща еманація".

Для поліпшення самопочуття за старих часів вживали жовч пантери, м’ясо жаби, витяжки із статевих залоз тигра, пили собаче молоко й грудне молоко жінок. Для хтивого подразнення застосовували спирт із кокаїном, для "буйства сил" — сире м'ясо гадюки. Ахіллес, щоб відчути невтримну відвагу, їв кістковий мозок ведмежат. Так говорять легенди й стародавні перекази.

У наш час молодь у багатьох країнах у пошуках повнення свого емоційного заряду звертається до наркотиків, паління тютюну, міцних напоїв.

Засоби масової інформації (радіо, телебачення, кіно, газета та інші) в гонитві за додатковим фінансуванням активно пропагують у нашій країні багато шкідливих звичок, що згубно впливають на розвиток людини і її здоров'я. Оберігаючи здоров'я кожної людини й усього населення країни, неприпустимо наслідувати проповіді середньовічного празького професора медицины С. Альбикуса: "Немає їжі, крім м'яса; немає напою, крім вина, немає радості, крім жінки!"

Неправильне поводження людей — більш часта причина хвороб, ніж зовнішній вплив або природна слабкість організму. За даними ВООЗ, у світі палять більше половини чоловіків і не менше чверті жінок. У тих, хто палить, інфаркт міокарда трапляється у 2 рази частіше, а раптових смертей, викликаних справжніми захворюваннями, у 3 рази більше, ніж серед тиї, хто не палив. Куріння погіршує плин таких хвороб, як атеросклероз, гіпертонічна хвороба, гастрит, виразкова хвороба, тромбофлебіт і ін.

Мікробіологічними дослідженнями також доведений прямий зв'язок розвитку ракових захворювань легенів, гортані, стравоходу та інших локалізацій із палінням тютюну. Викликає серйозне занепокоєння викликаєь тенденція до зростання частоти паління серед дітей і підлітків.

В останні роки особлива увага приділяється проблемам паління тютюну жінками як факторові, що шкодить організму майбутньої дитини.

Так, при обстеженні 5500 жінок у тих, хто палить, безплідність спостерігалося в

41,5%, а в тих, хто не палив — лише в 4,5 % випадків.

Установлено, що у випадках паління вагітними жінками у їхніх новонароджених спостерігається тривале порушення фізичного розвитку, знижуються інтелектувальні функції, часто змінюється реактивність організму, вони відрізняються нестійкістю й слабкістю основних нервових процесів.

Погано впливає на здоров'я й сприяє розвитку хвороб у тих, хто не палить, так зване пасивне або примусове паління. Треба пам'ятати, що організм людини, що не палить, набагато чутливіший до табачному диму порівняно з організмом курців.

За даними американських учених, більше 60 % дорослого населення, що не палить, як мінімім одну годину на тиждень змушені вдихати тютюновий дим при контакті з курцями. Аналіз результатів епідеміологічних досліджень дозволив висунути думку, що дружини активних курців у середньому вмирають на 4 роки раніше, ніж дружини некурців. У тому ж випадку, коли чоловіки випалюють вдома щодня 20 і більше сигарет, у багатьох із дружин реєструють ракові пухлини, переважно органів дихання.

У 1988 р. у Мадриді була проведена перша Європейська конференція відносно тютюну, що розробила план дій, які дозволяють забезпечити положення, що відмова від паління буде нормою людини.

Слід пам’ятати, що, як зазначає ВООЗ здроров’я, якби людство покінчило з палінням, то можна було б знизити смертність від бронхіту й емфіземи легенів на 10 %, від раку — на 30 %, від хвороби серця — на 31 %, від інших серцево-судинних захворювань — на 21 %, від усіх інших хвороб — на 19 %.

Розвитку ракових пухлин сприяє поєднання паління із прийомом алкоголю, особливо міцних спиртних напоїв.

Світова статистика свідчить, що споживання алкоголю завдає величезного морального й матеріального збитоку. У всіх розвинених країнах робітники, що зловживають алкоголем, користуються листками непрацездатності у 2,5-3 рази частіше, ніж непитущі.

Вартоо зазначити, що перехід від побутового пияцтва до хронічного алкоголізму в юнаків відбувається в 3-5 разів швидше, ніж в осіб, що почали вживати алкогольні напої в зрілих літах.

У більшості наукових праць алкоголізація підростаючого покоління розглядається як суттєвий індикатор психічного здоров'я нації.

Неприпустимий прийом алкоголю вагітними жінками у зв'язку з можливістю виникнення так званого алкогольного синдрому плода. Маса тіла в таких немовлят у середньому на 350-500 г менше, пізніше в 35,3 % з них відзначається затримка в мовному розвитку, в 35 % — у розвитку ходьби; розлад розумових здібностей, за даними різних досліджень, відмічається у 26-53% таких дітей, у них же в 50-80 % випадків спостерігаються психопатологічні симптоми.

Алкоголь дезорганізує психічний світ особистості, приводить її до деградації. У зловживаючих алкоголем зі слабким типом вищої нервової діяльності спостерігаються погіршення пам'яті, прагнення використовувати в роботі лише старий запас знань, збіднення духовного життя, зупиняється професійний ріст. Розвиваються риси психічної астенії: зниження активності, ініціативи, росте емоційна нестійкість.

У людей із сильним типом вищої нервової діяльності все чіткіше проявляється погіршення психічного й фізичного здоров'я, зниження інтелектуальних потреб, ростуть помилкові домагання залежно від особистих здібностей, вони вперті в досягненні поставленої мети, котра, як правило, має антигромадський характер. Такі почуття, як справедливість, любовь до близьких, подяка, борг, патріотизм, являють для них все більш абстрактні поняття. Під впливом алкоголю змінюється відношення людини до суспільства, близького оточення, самого себе.

Подолання пияцтва й алкоголізму — тривалий процес. Більше 90 % людей у нашій країні через різні причини — психологічні, культурно-моральні, соціально-побутові — у даний час не готові повністю відмовитися від алкоголю. Тільки тривалий комплексний підхід із застосуванням соціально-економічних, виховних, психологічних та інших заходів у поєднанні з медико-біологічними методами можуть дати позитивний результат у розв’язанні даної проблеми.

Сучасне життя, значною мірою звільнивши людину від виснажливої м'язової роботи, привело до перенапруги психічних сил, виникнення стресів, викликаних негативними або конфліктними ситуаціями, що часто погіршують фізичне й психічне здоров'я.

Дорожньо-транспортні пригоди, причиною яких може бути поганий стан дорожнього покриття, небезпечне поводження за кермом, особливо під впливом алкогольного сп'яніння, зневага до захисних ременів безпеки й шоломів для мотоциклістів, часто є причиною інвалідізації й смертельних наслідків. "Всі прогреси реакційні, якщо руйнується людина". У цьому рядку А. Вознесенського звучить гірка правда сьогодення, коли націоналізм, регіональні конфлікти, війни в ряді країн ведуть до смерті, травм, порушень психічного й фізичного здоров’я людини.

Погіршення умов життя в країні, криза в міжнаціональних відносинах підняли хвилі насильства, що спричиняють непоправну шкоду здоров'ю й загибель людей.

Світ, як і саме здоров'я, є позитивним станом культури, якості життя й благополуччя, забезпечення здоров'я й добробуту дорослого, підростаючого й майбутнього поколінь на планеті Земля.

Потрясіння, нездатність упоратися зі стресовими ситуаціями ведуть в ряді випадків до антигромадського поводження, що проявляється часто в завищених вимогах і грубому поводженню з дітьми, обмеженні почуттів їхньої гідності. Все це може порушити їхній розвиток, психічне здоров'я, створювати труднощі в спілкуванні в школі з однолітками.

Виховання суспільної свідомості відносно здоров'я людини не тільки як особистої цінності, але і як надбання суспільства, пов'язане із проблемою напрацювання правових норм, юридичних гарантій гармонійного розвитку людини, охорони її життя й здоров'я, формування концепції здорового способу життя.

3. Розвиток особистості — принцип профілактичної медицини

У наш час людина ще не до кінця усвідомила, що досягнення лише в галузі матеріальної культури не здатні дати відчуття повного щастя. Це лише тло, на якому грунтується щастя, а саме щастя будується на основі пізнання самого себе й інших, поглиблення й розширення міжлюдських зв'язків, самореалізації, за рахунок підвищення рівня соціально — психологічної культури.

Відомо, що насолода життям припускає наявність здоров'я. Зміцнення здоров'я населення (стратегічна мета) через удосконалення психологічної складової спирається на ствердження й застосування принципів самопсихогігієни (тактична мета).

До завдань аутопсихогігієни можна віднести наступні положення:

* підвищення рівня психологічної грамотності (компетенції) особистості;

* підвищення рівня соціальної компетенції (рівня культури спілкування);

* визначення шляхів і умов для самореалізації особистості;

* визначення й утвердження моральної (духовної) позиції особистості.

Як відомо, порушення нервово-психічного балансу, викликане найчастіше психотравмуючими ситуаціями, можуть протікати за трьома напрямами:

• невротизація;
  
• соматизація;
  
• девіація поведінки.
  

Можна сказати, що прагнення до вдосконалення в галузі психогігієнічної культури і є той неспецифічний (базисний) фактор профілактики будь-якого захворювання. Під психологічною культурою треба розуміти ступінь досконалості, досягнуту в оволодінні галуззю психологічних знань і психічною діяльністю. Інтерес до психологічної сторони етіопатогенетичних факторів пов'язаний із тим, що вони більшою мірою піддаються контролю й багато в чому залежать від самої людини. Отже, одним із основних принципів профілактичної медицини може є установка на пошук і корекцію (аутокорекцію) психологічного стану, рис особистості, що підвищують ймовірність виникнення захворювань. Створюючи можливі умови для саморозвитку й самовираження особистості, первинна профілактика увіллється в "каузальне" русло. Саме здоров’я у такому випадку буде виступати як оптимальна передумова для поповнення людиною визначених цілей і завдань, що є фундаментальною складовою розуміння й реалізації сенсу життя.

Психологічне превентивне втручання може здійснюватися практично на всіх рівнях життєдіяльності людини:

• окремого індивідуума;
  
• соціальної мікросистеми (родина, шкільний клас, група);
  
• мезосистемы (окрема організація, установа);
  
• макросистеми (популяція, етнос, суспільство).
  

Робота на кожному рівні повинна здійснюватися з використанням спеціальних форм і методів психологічного впливу.

Психічне здоров'я розглядається не просто як відсутність недоліків, а як наявність певного ряду достоїнств у структурі особистості. Такий підхід передбачає тенденції до розвитку, росту, самореалізації, самодостатності людини, свідому здатність керувати своїми діями й вчинками, бути відповідальним за них, мати розвинену систему цінностей, здатність адекватно сприймати самого себе й оточуючих. Особистісна зрілість характеризується, головним чином, розвитком самоконтролю й засвоєнням реакцій, адекватних різним ситуаціям, з якими вона зіштовхується. Основою ж адекватної поведінки в життєвих ситуаціях служить уміння визначати реальні й ідеальні цілі. Стрижневим, головним критерієм зрілості людини є його духовна орієнтація, яка входить до системи загального духовного начала всього людства. Рух людини до меж можливої досконалості неодмінно проходить через "чищення" свого щиросердечного "Я" за допомогою особливого контролю, самоспостереження. "Зрілість" особистості виражається в дисципліні розуму, емоцій і вчинків ("благі думки породжують благі слова, благі слова породжують благі вчинки"). Така особистість має здатність врівноважувати свої думки, почуття й дії, спонтанно приймати рішення, які почуття випробовувати, в який спосіб їх виражати. Консолідація особистості, її максимальна погодженість зі своїм внутрішнім світом (конгруентність особистості) має сутьттєве значення для оцінювання психічного здоров'я людини. Не менш важливою характеристикою зрілості особистості є прагнення її до аутентичності, природності вираження самої себе.

Моральна позиція людини багато в чому залежить від її ставлення до себе, інших людей і навколишнього світу — у цілому від його ставлення до життя.

Важливим еволюційним завоюванням людини в розвитку високих моральних якостей буде зміна позицій від "Що я хочу від життя?" до "Чого життя хоче від мене?" Таким чином, фундаментальною установкою на шляху вдосконалювання особистості є самовдосконалення. У наш час багатьма фахівців працюють над розробкою принципів і критеріїв формування здорового способу життя. Становить інтерес спроба Л. Г. Матрос (1992) систематизувати критерії ЗСЖ. Вони передбачають:

• забезпечення міцного миру й виключення страху війни;
  

• розробку й реалізацію міжнародної системи заходів правової охорони
  здоров'я людини;
  
• високу моральність, що базується на гуманізмі, взаємній відповідальності,
  співробітництві всіх держав стосовно всебічного розвитку населення своєї країни й усього людства;
  
• міжнародне співробітництво в протидії негативним пове­дінковим факторам; розробку й реалізацію загальнопланетарних принципів медичної експертизи при створенні нових промислових комплексів, освоєнні нових видів енергії, використанні атомної енергії, хімії в сільському господарстві, харчовій промисловості;
  

• розробку загальних принципів природокористування й охорони природи;
  

• проведення періодично в рамках ВООЗ загальнопланетарних конфе­ренцій під рубрикою "Здоров'я людини як індикатор соціального розвитку".
  

Отже, проблема збереження здоров'я, формування здорового способу життя тісно переплітається з відродженням культури. Відродити культуру — означає відродити здоров'я людини, здоров'я націй, народів країни, відродити саму країну.

4. Спосіб життя і східні рецепти культури здоров’я

Спосіб життя – це звички, режим, ритм і темп життя, особливості роботи, відпочинку, спілкування. Кожні 12 років людина переглядає основи свого способу життя і змінює його в залежності від віку, умов і, навіть сезону року. Так, влітку треба більше берегти серце, восени – легені, а взимку, бути особливо обережним. Після робочої напруги наступає відпочинок. На періоді сну не економлять, бо це найважливіший час для відновлення організму. Хто спить із закритою квартиркою, буде хворіти. Якщо робота сидяча, у вільний час треба багато рухатися.

З 7 до 11 год – час спокійної роботи. Домінує селезінка й підшлункова залоза, які не терплять психотравматизації.

З 11 до 15 год – це період бурхливого життя. З 15 до 19 год – період спокою. З 19 до 23 год – знову підйом і готовність до боротьби. З 23 до 3 год ночі – царює система печінки й жовчного пухиря. У цей час люди дуже збудливі, агресивні й конфліктні.

Не можна влаштовувати собі важкі понеділки. Рік планувати від вересня до вересня. Не можна влаштовувати штурмовщину, планувати неприємне наперед. Активна має бути друга декада місяця.

5. Сімейна валеологія

Сім’я — це маленька соціальна група, в ній організується особистий побут. Сім’я поєднує в собі біологічні й соціальні, економічні й моральні, ідеологічні й психологічні відносини. Сучасна сім’я відрізняється від сім’ї попередніх формацій. Стара будувалась на економічній основі, а нова – на духовній. Виділяють три основні функції сім’ї: демографічна – у наш час для неї характерно зниження народжуваності;

охорона здоров’я членів сім’ї: вона сприятливо впливає на розвиток дитини. Але сімейний клімат може як позитивно, так і негативно впливати на показники здоров’я дитини; виховна – важлива функція сім’ї. В соціалізації дитини вона є основною, бо батьки виховують дитину.

Розрізняють повні й неповні сім’ї. Фактори, які негативно впливають на здоров’я дитини:

• погані матеріальні й побутові умови, батьки працюють на шкідливих для здоров’я виробництвах, навчаються;
  
• багатодітні сім’ї, відсутність когось із батьків, вроджені хвороби або дефекти розвитку дітей, смерть дітей до року;
  
• зловживання спиртними напоями батьками, табаком під час вагітності, в період годування грудьми, вживання наркотиків, психічні відхилення у батьків, низький освітній рівень батьків;
  
• сім’ї наркоманів, алкоголіків, тих хто сидить у тюрмі;
  
• сім’ї, що виховують інвалідів та сиріт;
  
• сім’ї, що проживають у поганих матеріально – побутових умовах;
  
• сім’ї неповні, багатодітні, юних матерів;
  
• сім’ї, де жорстоко поводяться з дітьми.
  

6. Мотивація одруження

Більшість (98,1%) школярок вважають, що в сім’ї повинні бути діти і не меньше 2-х – 3-х. Майже усі дівчата на перше місце у свої майбутніх чоловіках ставлять доброту. Чоловік повинен бути добрим, сміливим, мужнім, непитущим, чесним і порядним.


Лекція 27. Екологічна валеологія

1. Природне і соціальне в житті людини.

2. Екологія та адаптація: проблеми екологічної валеології.

1. Природне та соціальне у житті людини

Люди створили стільки зброї, що здатні знищити самих себе й усю Землю розщепити на шматки. Тому війна в сучасних умовах є самогубством.

Взаємодія людини з природою вимагає об’єднання зусиль усіх країн і континентів. Тому за міжнародними угодами кожна країна відповідає за забруднення чужої території і повинна присікати за забруднення чужої території й повинна припинити хижацьке ставлення до природи. Наша планета дуже мала, космічні кораблі облітають її за 96 хв. Але вона достатня й прекрасна, щоб зробити щасливим життя людей різних соціальних орієнтацій і систем, вір, рас, континентів і кліматичних зон.

Свідоме й відповідальне ставлення до здоров’я як загальнонародного блага повинно стати нормою життя й поведінки усіх людей. Це передбачає викорінювання шкідливих звичок, виховання культури спілкування, поведінки, харчування, режиму праці й відпочинку, систематичні заняття фізичною культурою, підвищення санітарної культури та гігієнічних знань. Розв’язувати ці завдання потрібно починаючи з дитинства. Необхідно створювати центри здоров’я, в яких люди могли б займатися фізичним тренуванням, психічною корекцією, рефлексотерапією, автотренінгом, реабілітацією й корекцією здоров’я. Треба оберігати здоров’я людини як соціально - безцінний капітал.

Головне – це розв’язання проблеми підвищення стійкості людського організму до впливу негативних для здоров’я чинників і усунення причин і умов, які спричиняють виникнення захворювань.

Здоров’я людини на 40% залежить від способу життя, на 20% – від спадковості, на 25% – від екологічного середовища і лише на 10% – від медичної допомоги. Перетворення біосфери в “ноосферу” (сферу розуму), де людина стає фактором природного розвитку й одночасно біосоціальною, екологічною, розумною космічною силою. Фізичне та психічне здоров’я людини залежать від екологічних умов.

Найбільш таємничий предмет для вивчення є людина. Сьогодні говорять про екологічну культуру, яка проявляється в практичному ставленні до природи. А головним стрижнем культури розумної людини є теза: “Не нашкодь, а принеси користь природі”. За час існування людствва вирубано близько 60% лісів, котрі є легенями Землі. Лісові масиви – це велика природня здравниця, де кожний може отримати заряд бодрості, фізичні й духовні сили, естетичну насолоду. За останні 100 років запиленість атмосфери зросла у 20 раз, а відходи виробництва лише Європейського економічного співтовариства становлять 1500 млн тон. Щоб обмежити вплив людини, треба пізнавати природу і жити, адаптуючись –атмосфери є природні та виробничо-побутові. Так, природні лісові пожари викидають у повітря аерозолів приблизно 3 мільярди тон на рік. Джерелом штучного забруднення атмосфери є пормисловість і транспорт, які викидають прибоизно 200 речовин, зокрема кількість викинутого свинцю становить 250 тисяч тон на рік.

Згідно з В. І. Вернадським, біосфера – жива оболонка планети – це “зоопарк”, населений різними видами, популяціями, біоценозами. Як живеться в цьому “зоопарку”?. В 1866 р. німецький зоолог Е. Геккель ввів поняття «екологія», що буквально означає житло, дім. Людство починає розуміти, що треба перебудовувати стосунки між суспільством і природою. Екологія стала планетарною проблемою.

Триєдина функція природного середовища: економічна – забезпечує народне господарство ресурсами; біологічна – забезпечує фізичне здоров’я людини; соціальна – забезпечує духовний розвиток людини і суспільства в цілому. За останні 50 років населення світу подвоїлося й перевищило 6 млрд., що потребує розв’язання багатьох соціальних і продовольчих проблем. Катастрофічно зростає чисельність міського населення. Усе це привело до виникнення трьох основних розділів екології людини:

- соціально-гігієнічне вивчення й оцінка стану антропогенних чинників довкілля;

- еколого-фізіологічне вивчення процесу адаптації організму до природно-кліматичних і виробничих чинників;

- медико-соціальна оцінка стану здоров’я й захворюваності, зумовленої дією негативних чинників довкілля. Розробляється новий підхід до засобів охорони, зміцнення й розвитку здоров’я населення. За даними ВООЗ, 80% хвороб є результатом способу життя і екологічної напруги. Напруга і втома – це проміжний стан між здоров’ям і хворобою (третій стан). Це хвороби цивілізації.

Згідно з визначенням ВООЗ, здоров’я людини – це не лише відсутність фізичних дефектів та хвороб, а й повне фізичне, психічне й духовне благополуччя. Тому екологічні дослідження людини повинні мати теоретичні аспекти: вивчення фізіологічних механізмів адаптації до різних природно - кліматичних і виробничих умов середовища існування, моделювання процесів взаємодії організму людини і факторів середовища й практичні аспекти: розвиток методів оцінки антропогенного впливу на організм факторів навколишнього середовища та методів оцінки здоров’я людини й популяції людей, а також методів управління екологічною ситуацією.

Екологічний егоцентризм. Руйнуючи природу, людина руйнює й саму себе, тому що людина складає з біосферою одне ціле. Біосфера є необхідним середовищем життя людини, а її біохімічна енергія – живим субстратом кожного індивіда. Перетворення біосфери в “ноосферу” (у сферу розуму), де людина стає найважливішим чинником природного розвитку, означає водночас перетворення самої людини в суттєву екологічну, біосоціальну, розумну космічну структуру. Гігієна природи – це вже назріла проблема. У сучасних умовах зростає кількість та інтенсивність фізичних, хімічних та інших чинників, які здатні безпосередньо впливати на організм людини, обминаючи соціальні бар’єри.

В останній час виявлені нові захворювання – дієтичні, токсикологічні, алергічні, ендокринні. Їх розповсюдження тісно пов’язано з широким використанням нових речовин, нових енергій, зі зміною хімічного оточення людини. На думку вчених, більше 80% випадків ракових захворювань викликається дією хімічних продуктів і вірусів, які містяться в зовнішньому середовищі. Атмосферні забруднення впливають на органи дихання. До 50% захворювань людей у промислових містах протікають з ураженням дихальної системи. Дуже небезпечним є забруднення води. До 50 млн. людей хворіють через брудну воду. Приблизно 10-15 млн. тонн нафти на рік зливається в океан.

Підвищення радіоактивності середовища суттєво змінюють спадковий фонд живої природи. Охорона генетичної програми людини – найважливіша умова прогресу охорони здоров’я.

Екологія людини вивчає стосунки людини з навколишнім природним середовищем, впливом його чинників на фізичне й психічне здоров’я людини в умовах бірценозу й природного оточення.

Сучасна урбанізація й екологія. На думку соціологів, найкращим співвідношенням міського і сільського населення є 90:10. Оптимальними в усії відношеннях є містаз 100-200-тисячним населенням. Міста – це середовище, де концентрується багато “негативів” сучасної цивілізації: шум, вібрація, забруднення атмосфери, зміна радіаційного балансу клімату. В містах інтенсивність сонячної радіації на 20% нижча, ніж у селах. Забруднення повітря небезпечне для здоров’я людини. Шум є головним “забруднювачем” атмосфери, а після нього йдуть іонизуючі випромінювання, токсичні речовини, вібрація, надзвичайні психічні навантаження., інтенсифікація праці, вживання в їжу “ерзац-продуктів”, масове використання антибіотиків, сульфаніламідів, гормональних, сильнодіючих препаратів. Усе це змінило структуру захворюваності і смертності населення. Зросла ільість стертих і абортивних форм. Виникли нові форми, наприклад, “смогова хвороба” і хвороба Мінамата.

Красота природи має велике значення не лише для духовного, а й для фізичного удосконалення індивіда.

У даний час перше й друге місце серед причин смертності займають хвороби серця та рак крові, на третьому – злоякісні пухлини, на четвертому – нещасні випадки і на п’ятому – самогубства. У деяких країнах нервово – психічні захворювання виходять на перший план. Туберкульоз, наркоманія і СНІД стають соціальною проблемою.


2. Екологія та адаптація: проблеми екологічної валеології

Здоров’я і хвороби як особливі стани людини пов’язані з адаптацією: чим краще адаптуються люди до природних і соціальних чинників, тим вищий показник здоров’я. Соціальна адаптація – це процес включення особистості у сіспільні відносини, моральні норми, ціннісні орієнтації, які відповідають природному середовищу, перебудова соціально-економічних відносин відповідно до рівня розвитку виробництіва.

Адаптивні можливості людини усе більше розширюються. Так, від наших предків, які жили 10000 тому назад, ми відрізняємося підвищеною стійкістю до інфекційних захворювань. Завдяки специфічній вакцинації у людини утворюється стійкий імунітет до деяких інфекційних захворювань.

Проблема адаптації людини пов’язана з тим, що морфологічні особливості людини, які формувалися тисячеліттями, не можуть змінюватися з такою ж швидкістю, з якою змінюються технологічні процеси й довкілля.

У ході еволюції у людини виробився соціальний спосіб адаптації, що базується на перебудові суспільних відносин до навколишньої природи й соціального середовища. Суб’єктом сорціальної адаптації може виступати як суспільство в цілому, соціальна група, так і окрема особистість.

У найближчому майбутньому практично на усіх рівнях будуть відбуватися процеси екологічної оптимізації, планування, наукової експертизи проектів, відмови від екологічно шкідливих виробництв, врахування рпозумної достатності, підтримки екологічного балансу, розвитку рекреації, екологізації медицини, зростання обсягу сервісу, зняття стресів у житті. Люди ще не навчилися жити з розрахунку на далеку перспективу. Якби люди направили воєнні витрати на розвиток умов життя, потреб, здоров’я й майбутнього, то досягли б значних успіхів. Але для цього потрібна продумана державна екологічна політика.

Для підвищення науковго потенціалу й екології потрібні знання. У США на науку витрачається більше коштів, ніж у ФРГ, Франції, Японії, Великобританії разом взятих.

Екологія в СНД. Народжуються і ростуть ослаблені діти. Більше 70% вагітних жінок і більше половини новонароджених мають відхилення у своєму здоров’ї. Хронічні хвороби відмічаються у 15-20% дітей дошкільнят і в половини дітей шкільного віку. Все частіше спостерігається затримка у фізичному й психічному розвитку (децелерація). Зростає кількість молодих людей, які не здатні за станом здоров’я до військової служби. Великі втрати несе населення працездатного віку через неприродню смертність, викликану нещасними випадками, насиллям, травматизмом, вбивствами й самогубством, алкоголізмом

і наркоманією.

В значній мірі усе це викликано забрудненням територій солями важких металів, пестицидами та ядохімікатами. Половина населення вживає воду, яка не відповідає гігієнічним вимогам. Забруднення повітря у десятки разів перевищує допустимі концентрації. Склалася реальна небезпека для виживання й збереження генофонду й майбутнього країни.


Лекція 28. Очистка організму за Н. Семеновою

1. Школа здоров’я «Надежда».
   
2. Очищення організму від паразитів?
   
3. Лікувальні харчі.
   

У наш час у великих містах стихійно організовуються групи здоров’я, в яких люди навчаються зміцнювати своє здоров’я за допомогою різних форм фізичної культури та нетрадиційних методів (масажу, дієтотерапії, загартування, дихальної гімнастики та іню), а також залучаються до здорового способу життя.

Так, Н.Семенова організувала в Сочі школу здоров’я «Надежда», яка в 2007 р. святкувала свій 15-річний ювілей. Численні центри здоров’я, школи здоров’я використовють програму цієї школи.

Головні ідеї даної школи базуються на вченні Володимира Івановича Вернадського «Про живу речовину землі» й пов’язані з формуванням стану гармонії й порядку в організмі, екологічного порядку, фундаментом якого є виконання законів Природи для біосфери:

• ніякий живий організм не може жити без кремнію;
  
• енергія надихає живий організм, прагне до максимального прояву.
  

Виконуючи ці закони природи, людина може жити не хворіючи. І навпаки, невиконуючи їх, людина швидко хворіє, і їй не допоможе навіть медицина. Людина повинна зрозуміти, що тільки вона сама, змінивши свій спосіб життя, зможе захистити себе від паразитів, які поїдають нас і наших дітей, навіть в утробі матері. Люди тримають котів і собак у квартирах, у машинах, внаслідок чого 80 % населення хворі на токсоплазмоз – паразити, які з’їдають мозок. Лікарі повинні не тільки лікувати, а бути просвітителями, боротися з людським невіглаством. Екологія людини – це доступні методи очищення організму від паразитів за допомогою продуктів харчування та очищення організму.

Паразити й паразитарні хвороби в наш час надзвичайно розповсюджені. Особливо лямбліози, тифилоботріози, трихінельози. Знову з’явилася малярія, опісторхоз. Забрудненість і захворюваність людей і тварин набуває характеру епідемії. Опісторхозом, глистами хворіють ті, що їдять в’ялену рибу. Токсокарозом хворіють ті люди, що тримають собак, особливо чау-чау, пекінеси. Собаки у великих містах, наприклад у Москві, щодня залишають близько 270 тонн екскрементів, які містять яйця й личинки гельмінтів. Так, токсокароз викликає порушення психіки, мозкової діяльності та ін.

Від усіх домашніх тварин люди заражаються токсоплазмозом. Це підступна хвороба, протікає без клінічних проявів, але може викликати аборти, народження розумово відсталих дітей або з паралічами. Найтяжча форма енцефалопатична, яка веде до смерті, глухоти, паралітичної слабкості в ногах. Може виникати ураження очей, серця, кишечника, легень.

У структурі гельмінтозів наймасовішим є ентеробіоз – хвороба брудних рук. Близько 11% дітей хворіють на цю хворобу. Личинки аскарид, класичного паразита проникають у кров, у легені й викликають нетипові захворювання, алергії. Усі овочі й фрукти треба мити, чистити, щоб не заразитися. М’ясо, особливо диких тварин, є джерелом трихінельозу.

Від трихінельозу та ехінококу не спасе навіть термічна обробка продуктів. Як же вберегтися від небажаного вторгнення? Часто мити руки. Ретельно обробляти їжу. Періодично перевірятися. Їсти насіння гарбуза, кедрові горішки, часник і цибулю. А якщо виявили глисти в одного члена сім’ї, то треба лікувати всіх. Алергія, астма, малокрів’я хронічна втома – це від наших «співмешканців». Один місяць живуть глисти в організмі – скорочується життя на рік.

2. Очищення організму від паразитів
   

Перші 6 днів приймайте настоянку із трав: кора дуба, кора крушини, полинь, пижма, які взяті в рівних пропорціях. Одну чайну ложку цього збору залити звечора 0,5 літра кип’ятку, а ранком випити півсклянки цього настою. Загинуть черви в легенях.

Щоб залікувати рани на слизовій оболонці треба щодня приймати гарбузове або лльяне масло по одній чайній ложці три рази на день перед їжею. При простатиті – гарбузове масло. Очищення може провокувати болі в підшлунковій залозі, в такому разі добре приймати таблетки топінамбура – по 2 таблетки 2 рази на день.

На 7-й день зранку з’їсти триста грамів насіння гарбуза й через дві години прийняти розчин проносного (англійської солі). Через кожні 2-2,5 години робити клізми 6-8 разів на день. Це щоб паразити швидко вийшли. У цей день рідини пити не можна. Можна їсти хліб, кашу та яблука. У цей період не вживайте м’яса й молока, вони стимулюють паразитів. Не паліть і не вживайте алкоголь.

Якщо в організмі є токсоплазма, вірус гепатиту, лептоспіра, треба вживати хрін, квашену капусту, редьку, бруснику та інші лісові ягоди. А також пряності: перець, гвоздику, лаврове листя, корицю, імбір, коріанд, шафран, часник, кріп, петрушку, гірчицю, насіння льону. Насіння льону піджарити і в кофемолці, подрібнити і в такому вигляді добавити до їжі. Воно не втрачає свої властивості протягом півроку.

3. Лікувальні харчі

1. Сім’я льону впливає на широкий спектр паразитів, але краще відвар із насіння льону.

2. Масла: кедрове, кісточок винограду, грецького горіха.

Масла мають широкий протипаразитарний спектр. Масло розторопші вбиває паразитів печінки, жовчних шляхів і підшлункової залози, відновлює функцію печінки й оздовлює кров і весь організм. Конопляне масло має протигрибковий ефект. Масло анісове, кропу, фенфеля, рози та інші мають протигрибкові й протимікробні властивості.

Ароматичні масла можна додавати до чаїв, компотів, настоянок із трав. Це масла лимона, апельсина, розмарина, м’яти (тільки для жінок), але найціннішим маслом для чаю є масло бергамота. Спектр його дії дуже великий. Проти нього не можуть устояти й гинуть усі гельмінти, крім трематоди, грибки й навіть віруси гепатиту.

Окрему групу складають масла для протипаразитарної обробки повітря, житла, для інгаляцій у парній. Це піхтове, м’ятне, ялинове, соснове, геранієве. Вони знищують віруси бактерій, дрібних паразитів і навіть токсоплазми. Знищують грибки й личинки гельмінтів у легенях. Чемпіоном серед масел для очищення повітря в приміщеннях є масло ялинове, а потім герані.

Лікування девіною

Якщо людина за оздоровчою системою зробила все:

• вичислила й вимила від «завалів» неперетравленої їжі кишечник;
  
• видалила з організму паразитів;
  
• займається дихальною очисною гімнастикою й фізичними вправами;
  
• користується фізіологічним роздільним харчуванням.
  

Але проходить час, а проблеми зі здоров’ям залишаються (біохімічні показники, стан волосся й шкіри), то можна використати виноградне натуральне вино. В нього кладуть розпечені ножі, шматки сталі. Вино нагрівається, з нього випаровується спирт, і це вино – девіна, яке очищує й оздоровлює організм, його вживають навіть діти. Девіна убиває плоских і круглих глистів, трихомонаду ротову, бактеріози, цілий ряд грбків. Це вино зберігається протягом трьох діб. Для його виготовлення можна використовувати як солодкы, так ы сухы вина. Якщо добавити натуральний мед, то таке вино убиває навіть грибки. Вино містить органічні кислоти, пектини, мінерали й вітаміни (А, Д, Е, РР, В₁, В₂, В₆, В₁₂). Вина мають радіоактивність, близьку до мінеральних лікувальних вод.

Надія Семенова видала ряд книг, в яких вона розповіла, як найшла спосіб оздоровлення після того, як була приречена на інвалідність лікарями. Суть її методу – поетапне очищення організму після десятка років неправильно прожитого життя. Багато людей «очистились за методикою Н.Семенової і стали здоровими. Вона була дуже хворою, але її натхнення було викликано словами американського лікаря онколога Герзона, який писав, що із 10 тис. хворих 9999 можна вимити із середини і тільки один приречений.

Перший крок - це промивання кишечника – найважливіша процедура. Шість місяців щодня вона промивала кишечник і на сніданок їла перловку щоб відновити перистальтику. Звечора замочувала, ранком промивала і варила. Вона радить клізми робити усім (старим і малим, худим і повним).

Перший тиждень – щодня ранком або ввечері.

Другий тиждень – через день, третій –через два, четвертий – через три дні, а починаючи з п’ятого тижня – один раз на тиждень. Клізма – раз на тиждень повинна стати правилом життя.

Забруднення організму приводить до численних захворювань: виразки шлунку і 12-палої кишки, цирозу печінки, хронічному артриту, раковим пухлинам, варикозному розширенню вен, камінням у нирках і печінці, геморою, шкірним хворобам, нервовим та психічним розладам.

Для клізми використовують лише воду кімнатної температури. Ніколи не використовуйте мінеральну воду. Обов’язково підкислюйте воду лимонним соком або яблучним оцтом. Достатньо 1 столової ложки на 2 л води.

Протягом тижня-двох обов’язково з’їдайте ранком натще без хліба зубок часнику і ще один – через дві години після вечері. Це прекрасний природний антибіотик, який спасає нас від дисбактеріозу. Крім того, часнику є германій, який зміцнює пружинну систему усіх наших клапанів. Щоб відбити різкий запах, достатньо з’їсти шматочок хліба, змоченого в олії, або пожувати петрушку чи щіпочку чаю.

Якщо цього не достатньо, спробуйте використовувати кремній, без нього не засвоюється близько 70 елементів. Він міститься в цільному зерні, коренеплодах, шкірі курчат. Надлишку кремнію не буває. А ось дефіцит зустрічається постійно. Нестача кремнію – причина багатьох хвороб, наприклад атеросклерозу. Інсульт, інфаркт – закономірний результат цього дефіциту. Саме глисти й грибки активно пожирають кремній у нашому організмі і тим самим спричиняють хвороби. Паразити, які живуть в організмі, викликають дуже багато хвороб (цукровий діабет, гепатит, варикозне розширення вен і т.д. ).

Рецепти блюд, які захищають від паразитів

Каша перлова. Крупу звечора промити, замочити в об’ємі 1:4, ранком промити, прожарити на сковороді, потім залити овочевим бульйоном з пряностями (перець, кориця, сушений кріп, шафран, гвоздика, коріандр, імбир, насіння укропу і петрушка). Співвідношення крупи і бульйону 1:3. Варити на маленькому вогні.

Салат із моркви та соленого огірка. На 800 г моркви взяти 200 г солених огірків і стакан томатного соку. Зняти з огірків шкірку, нарізати дрібними шматочками, залити томатним соком, посипати чорним перцем і дати настоятися. Моркву дрібно порізати і залити цією заправкою.

Чай із трав: ехіноцея, звіробій, душиця. Одну чайну ложку суміші залити стаканом окропу, настояти 30 хв. і пити, додаючи мед до смаку.