Ленко офіційно представив нового начальника обласного головного управління земельних ресурсів Віктора Ужву та визначив основні напрямки роботи на найближчий час
| Вид материала | Документы |
- Правління земельних ресурсів у Одеській області (далі головне управління) виконувало, 239.87kb.
- Узагальнення роботи Головного та територіальних управлінь юстиції з питань правової, 187.98kb.
- Про організацію роботи по формуванню та розвитку ринку земель, стан оціночної діяльності, 354kb.
- Оголошує конкурс на заміщення вакантних посад: Заступника начальника відділу нотаріату, 209.14kb.
- Положенн я про управління земельних ресурсів Луцької міської ради, 128.88kb.
- План роботи інформаційно-методичного центру управління освіти виконавчого комітету, 887.53kb.
- З програми "управління школою" (для директорів шкіл) Система роботи керівника школи, 57.63kb.
- Затверджую: Начальник відділу головного архітектора та земельних ресурсів виконавчого, 78.51kb.
- План роботи управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, 2209.61kb.
- Вищий господарський суд україни постанова 15. 01. 2009 р. N 30/117, 103.06kb.
Віталій Прудченко, Донецьк-Дніпропетровськ
Стаття "В НОВОИВАНОВКЕ РАЗВИВАЮТ СОЦИАЛЬНУЮ СФЕРУ, ВКЛАДЫВАЯ В НЕЕ ДЕНЬГИ"
Автор: Яна Слабышева
В современном мире немногие преуспевающие бизнесмены вкладывают свои деньги в нелегкую и подчас неблагодарную отрасль - сельское хозяйство. В то время, как другие пытаются скрыть свои капиталы и выжимают из земли максимум, учредители ООО «АФ «Росток» Иван Шевченко и Александр Меркулов приумножают славу хозяйства и «подымают» село
ЗДЕСЬ СИЛЬНЫЕ ФУТБОЛЬНЫЕ ТРАДИЦИИ
В свое время Меркулов был директором Детской школы олимпийского резерва, но волею судьбы ему приходилось бывать в селе. Однажды он оказался в Новоивановке. «После реформ в этом Богом забытом селе ничего не осталось, - рассказывает он. - Больно было смотреть на то, как живут люди, потому и решил попробовать свои силы здесь».
Результаты превзошли все ожидания. Несмотря на признание его как хлебороба, Александр Андреевич остался преданным футболу. Со временем здесь создали детскую футбольную команду «Колос», потом - взрослую одноименную. Теперь в Новоивановке сильные футбольные традиции. Взрослая и детская команды - лидеры в первенстве района и области. Ребята ездят на международные детские турниры. В прошлом году они выиграли 5 кубков, стали финалистами и заняли 2 место на сельских играх среди молодежи в Крыму. Воспитанники «Ростка» достойно заявили о себе и на соревнованиях среди аматорских команд на Кубок Украины. Недавно Днепропетровский интернат олимпийского резерва пополнился шестью воспитанниками Новоивановской команды «Колос». Кстати, эта команда - лидер среди любительских команд региона. 13 июля ребята завоевали Кубок области по футболу.
В минувшем году, благодаря совместным усилиям областных и районных властей, а также небезразличным к селу и спорту людям, в Новоивановке появился первый в Украине (!) мини-стадион, о котором можно только мечтать.
ЕСЛИ МЫ ОСТАНЕМСЯ БЕЗРАЗЛИЧНЫМИ К СЕЛУ, ЗАВТРА У НАС НЕ БУДЕТ БУДУЩЕГО
Желание руководства хозяйства привлечь молодежь и оставить ее в селе не всегда осуществляется. «Наша беда в том, что, как мы не пытаемся заинтересовать молодежь, она продолжает выезжать из села, - рассказывает Андрей Меркулов. - Но это трагедия не одной Новоивановки, а всех сел и маленьких городов. Поэтому сегодня мы вынуждены возить механизаторов из соседних сел. Уверен: ради того, чтобы возродить село, нужно укреплять социальную сферу, вкладывать в нее деньги, ведь сельские жители имеют право точно так же отдыхать, как и горожане. Если мы останемся безразличными к селу, завтра у нас не будет будущего».
Сегодня провести досуг в Новоивановке практически негде. Но скоро здесь откроются кафе и молодежный клуб с бильярдной, игровой комнатой для детей. Александр Меркулов планирует размахнуться так, чтобы даже городские завидовали местным жителям.
На средства агрофирмы и районного бюджета отремонтирован Дом культуры, закуплено музыкальное оборудование. В прошлом году шести молодым семьям купили дома.
Между школьниками и агрофирмой «Росток» составлен договор. За свой труд - прополку подсолнечника - дети получают зарплату. Руководство хозяйства покупает и то, что необходимо учебному заведению. В прошлом году администрация агрофирмы приобрела музыкальный центр, в этом году - большой телевизор, а скоро купят жалюзи в компьютерный класс.
Стаття "СЕМІНАР ДЛЯ ПІДПРИЄМЦІВ"
Автор: Віталій Прудченко
Дводенний семінар «Правове регулювання деяких аспектів здійснення підприємницької діяльності» провели в Палаці культури студентів облдержадміністрація та Київський центр комерційного права (ЦКП)
Відкрили роботу зібрання губернатор Юрій Єхануров та директор ЦКП Валентина Данішевська. Юрій Іванович розповів присутнім про стан розвитку підприємництва в області, налагодження зв’язків між владою та бізнесом, необхідність вчасної сплати податків. Головна мета облдержадміністрації - дати бізнесменам працювати вільно і чесно, показати, що Дніпропетровськ є діловим центром України.
На семінарі експерти розкрили присутнім особливості напрямків законодавчого регулювання, які бізнесмени повинні знати. Це були такі теми: цілі Єдиного реєстру і його значення, способи поповнення активів підприємства і кредитний договір, забезпечення виконання зобов’язань, захист своїх прав у господарському суді, банкрутство суб’єктів господарювання.
Семінари ЦКП проводить уже упродовж 5 років свого існування. До того ж, випускає серію книжок «Юридична абетка підприємця». Ці знання дійсно допомагають бізнесменам розібратися в тернах правового поля.
| "Вісті Придніпров'я", №53 (638), 14 липня, четвер | ||
 Версія для друку  Написати листа
 Стаття "ХЛІБ - ЦЕ ТОЙ, ЩО В КОМОРІ" Автор: Яна Слабышева Жнива в області йдуть повним ходом. Щоб подивитись, як цього року збирають урожай, наші кореспонденти побували в східних районах Дніпропетровщини - Нікопольському та Солонянському. І, мабуть, символічно, що ця подія збіглася з великим православним святом апостолів Петра і Павла, до яких у народі ставлення особливе. Здавна кажуть: «Петро хліб зачинає» Н  а польові оглядини ми виїхали раненько. Але застати трударів зненацька не довелось - на ланах кипіла робота.Душу радували, насамперед, мальовничі краєвиди рідної землі, безкраї лани золотавої пшениці, дозріваючий ячмінь, рівненькі, мов солдатики, рядочки кукурудзи і соняшника. Око радували добрі види на врожай, хоч завбачливі хлібороби не поспішають говорити про це, бо вважають, що не той хліб, що в полі, а той, що в коморі. У ТОВ «АФ «РОСТОК» НІКОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ОЧІКУЄТЬСЯ ВЕЛИКИЙ ХЛІБ На жнивному полі, в так званому епіцентрі подій, ми зустріли керівництво господарства. Директор агрофірми Олександр Меркулов говорить, що кожен день тут прийнято починати з об'їзду полів. Але це скоріше не традиція, а необхідність. «Косовиця для селянина - найвідповідальніший та найтрепетніший момент, коли не можна гаяти часу, а треба наполегливо працювати, щоб отримати результат своєї праці без втрат», - сказав Олександр Андрійович. Орні землі агрофірми чималі - 5300 га. Завдячуючи самовідданій праці хліборобів, «Росток» - неодноразовий переможець на збиранні ранніх зернових у районі. Пояснення просте. Тут дружать із наукою, дотримуються агротехнологій. Колектив однодумців не боїться експериментувати: випробовує нові сорти елітних і суперелітних зернових культур, впроваджує нові технології обробки грунтів, віддаючи перевагу імпортній сільгосптехніці. Як пояснив головний агроном підприємства Олексій Бокун, у господарстві посівний матеріал нижче від першої репродукції не використовують. Крім того, щорічно намагаються відновити його сортовий склад. Велику допомогу надає господарство «Сади України», з яким ТОВ «Росток» плідно співпрацює. «Перед сівбою завжди вносимо стартові мінеральні добрива, - повідомив Олександр Меркулов. - Ми також дотримуємось думки, що, завдяки своєчасній боротьбі з грибковими захворюваннями рослин, «добирається» 30-40% урожаю. Результат турботи обов’язково виправдає себе. Наприклад, у 2002 році тут отримали рекордний урожай озимої пшениці - понад 107 ц з га. Сьогодні у ТОВ «Росток» у середньому збирають 45-47 ц зерна з га. Урожай, порівняно з минулими роками, невеликий. Але він міг бути ще менший через спеку на початку літа, та щедрі дощі у червні підправили ситуацію. Як повідомив заступник директора Андрій Лісничий, пшениця і ячмінь, посіяні в пізні строки, «вискочили» за рахунок опадів і подають кращі види на врожай, ніж ті, що сіяли вчасно. Тому не виключено, що ячменю цього року буде значно менше. Непогано розкущився ячмінь «Вакула», який, сподіваються селяни, не підведе й тепер. Наближається до завершення збирання гороху. Його через посуху отримали понад 16 ц з га, у той час, як торік - 43-52 ц з га. Причина - спекотні дні, бо навіть дощі не змогли зарадити ситуації. У полі, на якому ми побували, дружно працювали 9 «Джон Дірів». «Змушені були також залучити механізаторів з інших господарств, - пояснює Олександр Меркулов, - не хочемо ризикувати врожаєм, бо погода іноді підводить. Через це повинні були відтягувати жнива». ПРАЦІВНИКИ ТОВ «ЛУГІВСЬКЕ» ТА «АВІАС 2000» УПЕВНЕНІ: ХЛІБОРОБ НЕ ПОВИНЕН ПРОГРАТИ До складу підприємства «Авіас 2000» входять ТОВ «Лугівське» та представництво в селі Миропіль «Авіас 2000». «Лугівське» займається, здебільшого, тваринництвом, спеціалізація «Авіасу» - рослинництво. Об’їхавши поля господарств, ми переконались - на цю землю прийшли справжні господарі. Сьогодні не тільки про агрофірму, але й про села Олександропіль та Миропіль (тут розташовані господарства) можна говорити, як про поєднання новаторських задумів самовідданих трударів. Тут завжди з повагою ставились до роботи, тим паче, до жнив. У «Лугівському» вже жнивують кілька днів, а в «Авіасі» до збиральної приступили 12 липня. Слід сказати, роботу в господарстві виконують справжні віртуози, бо більш як стогектарне поле озимих сім «Джон Дірів» справно обробили за 5-6 годин. Прекрасно працюють на косовиці головний агроном «Лугівського» Дмитро Кузнецов, головний агроном «Авіас 2000» Станіслав Даниловський, бригадир тракторної бригади Віктор Муркович, механізатори широкого профілю Володимир Кобяков, Віктор Хромов, Сергій Кизима. Цього року, незважаючи на несприятливі погодні умови, тут збирають понад 40 ц з га ранніх зернових. «Отримати такий показник вдалось завдяки наполегливій праці селян, своєчасно внесеним гербіцидам і міндобривам, та, чесно кажучи, сподівались на більшу віддачу», - ділиться директор підприємства Леонід Ковальчук. Дмитро Кузнецов відзначив, що в цілому він задоволений збиральними роботами та якістю зерна і вважає, що люди попрацювали добре, зробили все, аби хліб був справді першокласний. Щоб добитись та зібрати добрий урожай, у господарстві не зволікають, а по максимуму використовують кожен день. Не випадково поля в господарстві, мов та «лялечка», - без жодної бур’янинки, переливаються золотом колосся. За прогнозами аграріїв, у «Лугівському» сподіваються отримати близько 2,5 тис.тонн збіжжя, причому переважно продовольчим зерном 3 класу. А з ячменем така ж ситуація, як і скрізь по області. У кращому випадку, господарство зможе зібрати ячменю десь 22 ц з га. Сьогодні на току «Лугівського» працюють у дві зміни. Лабораторії, хлібоприймальний пункт також готові до прийому зерна. Тут передбачено протипожежні засоби. Подбало керівництво господарства й про гарячі обіди, полудники для трудівників. По результатах жнив кращих нагородять цінними подарунками й грамотами. Стаття "МЕТАЛУРГИ ПРОЦВІТАЮТЬ, А ЇХНЯ ГАЛУЗЕВА НАУКА ЛЕДВЕ ЖИВОТІЄ" Автор: Наталя Олуніна Проблеми гірничо-металургійного комплексу не залишаються поза увагою навіть напередодні професійних свят. 13 липня у Дніпропетровську пройшла нарада, на якій розглядалися перспективи розвитку галузевої науки Про те, що у нас наукове життя не бурхливо розвивається, а ледве животіє, стало зрозуміло із вступного слова заступника міністра промислової політики Сергія Грищенка. Його доповнив директор Інституту чорної металургії НАН України Вадим Большаков. Він повідомив, що в Україні використовуються одні з найенергозатратніших технологій виробництва у світі. І покращити ситуацію виробники можуть тільки з допомогою вчених. Свого часу Україна була центром науково-технічних та проектних розробок у гірничо-металургійній галузі. На сьогодні ситуація видається критичною: держава припинила підтримку інститутів, а вони, в свою чергу, втратили цінні кадри. Тепер уряд пропонує науковим центрам перейти на загальну систему оподаткування і самостійно заробляти гроші. У той же час виробники гірничо-металургійної продукції не дуже жваво поспішають купувати й користуватися науковими розробками вітчизняних учених, адже все це вимагає додаткових капіталовкладень і часу на випробування. Українські виробники купують за кордоном нові технології та обладнання, а потім з'ясовується, що вони застаріли, або зовсім не відповідають вітчизняним умовам виробництва. Для цього Вадим Большаков запропонував зобов’язати виробників ліцензувати нові придбання, і щоб ця процедура обов’язково включала в себе наукову експертизу. Говорилося на нараді і про серйозний розрив між поколіннями вчених. Для того, щоб підготувати висококваліфікованого фахівця, потрібно не менше 15 років. Зараз молоді люди не горять бажанням іти до аспірантури і присвячувати себе науковій діяльності, адже в комерційних структурах вони можуть отримати в кілька разів вищу заробітну плату. Часто перед аспірантами стоїть і проблема житла. Питання з пільговими кредитами до кінця не вирішене. Тому потрібна допомога обласної державної адміністрації, яка могла б вирішити проблему будівництва гуртожитків для аспірантів. Наприкінці наради учасники прийняли рішення, яке містить рекомендації до Дніпропетровської облдержадміністрації та Міністерства промислової політики, спрямовані на покращення ситуації в галузевій науці.  Стаття "ДУЖЕ ДОБРЕ ОБМІРКУВАТИ, ПРОРАХУВАТИ І ЗНАЙТИ" Автор: Віталій Прудченко оптимальний варіант здійснення територіальної реформи Ця думка була головною в усіх виступах на зборах активу Царичанського району щодо обговорення законопроекту «Про територіальний устрій України». У роботі цього зібрання взяла участь виконуюча обов`язки заступника голови Дніпропетровської облдержадміністрації і голова регіональної робочої групи з підготовки заходів щодо проведення адміністративно-територіальної реформи Наталія Бойцун Перед цим обговорення зазначеного законопроекту пройшло у господарствах, на підприємствах, в установах, на зборах мешканців, у сільських та селищних радах Царичанського району. Всього відбувся 61 такий захід, було зафіксовано 23 слушних пропозиції з питань доопрацювання законопроекту. Серед них були, наприклад, такі: провести детальний аналіз економічної доцільності та перспективи реформи по кожній області держави; розробити макет реалізації реформи окремо по кожній області з урахуванням економічних, історичних, культурних, географічних, місцевих умов та особливостей; визначити термін реалізації Закону, у разі його прийняття, протягом не менше 5 років; слід чітко виписати у Законі комплекс критеріїв, за якими повинно відбуватись об“єднання поселень у громаду. На зборах активу району виступили сільські голови, депутати райради, представники освіти, медицини, керівники підрозділів райдержадміністрації. Всіх турбували питання, як будуть вирішуватися місцеві проблеми після реформи, яке буде фінансування, як будуть діяти ще неприйняті Верховною Радою закони про місцеве самоврядування, Земельний та Водний кодекси, хто буде володіти майном... У заключному слові Наталія Бойцун запропонувала зібранню через чотири тижні подати до робочої регіональної групи всі пропозиції щодо проведення реформування на території Царичанського району. Ці пропозиції будуть направлені до Києва. І взагалі, не буде на Дніпропетровщині ніяких непрозорих заходів щодо проведення територіальної реформи. Це тверда позиція голови облдержадміністрації Юрія Єханурова. По кожній сільраді будуть проведені скрупульозні розрахунки. Стаття "КРИВОРІЖСТАЛЬ ЗАЛИШАЄТЬСЯ В ЦЕНТРІ УВАГИ" Автор: Наталя Олуніна Перед урочистим зібранням у Дніпропетровському театрі опери та балету на честь професійного свята - Дня металурга заступник міністра промислової політики Сергій Грищенко та голова ЦК профспілки металургів і гірників України Володимир Казаченко дали прес-конференцію для представників місцевих ЗМІ Сергій Грищенко повідомив, що у 2004 році підприємства гірничо-металургійного комплексу досягли найкращих показників виробництва. У поточному році, на жаль, виникла несприятлива кон'юнктура на зовнішньому ринку, але ситуація поступово стабілізується. Внутрішнє споживання прокатної продукції з 2,5 млн. т на рік довели до 7,8 млн. т. За 6 місяців поточного року ми маємо 30%-е зростання споживання металу на внутрішньому ринку. До 2011 року на українських підприємствах ГМК повинна закінчитись модернізація, яка допоможе утримати конкурентоспроможність продукції на зовнішніх ринках. Питання реприватизації Криворіжсталі не втрачає своєї актуальності. Про це свідчили журналістські запитання, яких на цю тему було найбільше. Сергій Грищенко повідомив, що на сьогодні підготовлено соціальний пакет, виконання якого буде святим обов'язком власників. Замовлення надходять постійно, тому виробничі потужності комбінату на липень завантажені на 100%, а на серпень - вже на 80%. Раніше поставками продукції Криворіжсталі займалися кілька посередницьких фірм. Тепер укладено близько 280-ти прямих договорів на поставки виробленої продукції. Коментуючи висловлювання губернатора Дніпропетровщини Юрія Єханурова про те, що зараз не час продавати Криворіжсталь, Сергій Грищенко зазначив: «Будь-що потрібно продавати тоді, коли воно матиме найвищу ціну». Також на прес-конференції було зазначено, що зараз на підприємствах чорної металургії середня заробітна плата - 1300 грн., а через 5 років її планують довести до 5 тис. грн. на місяць. Прес-клуб Острівець дитячих мрій Автор: Яна Слабишева Привернути увагу громадськості до проблем дітей-сиріт. Цій темі присвятили черговий прес-клуб ринкових реформ, що відбувся в Дніпропетровській обласній організації Національної спілки журналістів України, на якій стартувала благодійна акція для дітей-сиріт «Тепло твоїх рук» Під цим гаслом благодійний фонд «Нова мама» починає проводити заходи для дітей Дніпропетровщини, позбавлених батьківського піклування та ласки. Зараз у спеціалізованих будинках-інтернатах області близько трьох тисяч дітей. Ще чотири тисячі не мають повноцінної сім’ї, їх виховують рідні. Сьогодні в Україні існують такі форми дитячих закладів для сиріт, як інтернати, сімейні дитячі будинки, прийомні родини та усиновлення. На жаль, наші громадяни стали менше усиновлювати. Так, у 2004 році подружжя з Дніпропетровщини взяло собі близько 200 дітей, що вдвічі менше, ніж у 2001 році. Кількість усиновлених іноземцями дітей протягом останніх років стабільна - не менше 140 хлопчиків і дівчаток. І найчастіше це хворі малюки. А скільки дітей ще не мають повноцінної сім’ї, мріють про лагідних маму й тата, хочуть пригорнутися до них і ніколи не відпускати від себе. У кожному, хто відвідує дитячі будинки, бачать своїх рідних. З дитячою безпосередністю протягують рученята, ніжно зазирають в очі дорослих і тихенько лопочуть: «Заберіть мене до себе». Серце найчерствішої людини не витримає, відчуваючи ніжність малечі по відношенню до себе. Головна причина, через яку дорослі не беруть дітей, - нестабільна економічна ситуація в країні, невпевненість у завтрашньому дні. В Україні обмаль прийомних родин. На Дніпропетровщині їх аж... одна. Чому? Держава матеріально не заохочує такі сім’ї, тому їм доводиться розраховувати виключно на власні сили. Найближчим часом благодійний фонд «Нова мама» планує провести тижневу акцію «Я - вдома». Президент фонду Володимир Вербоноля сподівається, що протягом цього тижня потенційні батьки зможуть пригледіти собі малюка, ближче познайомитись із ним і, можливо, усиновити когось. Якщо розмістити всіх дітей-сиріт Дніпропетровщини в трамваї, то шеренга з 312 вагонів розтягнеться вздовж центрального проспекту К.Маркса. |
