Програма враховує національні музично-педагогічні традиції та сучасні тенденції розвитку музичної культури в Україні та за її межами. Програма ґрунтується на

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

ПАЛІТРА МУЗИЧНИХ ОБРАЗІВ

7-й клас

(35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)

К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
16 1 19 1	Тема 1. Образний зміст музики Виявлення різноманітної палітри музичних образів (ліричних, драматичних, героїчних, пасторальних тощо) як проявів життя, інтонаційної та життєвої природи музики. Визначення особливостей музичних стилів (класичного, романтичного) та сфери їх емоційного впливу на людину. Виконання композиторських та народних пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Інтерпретація, порівняння та характеристика музичних образів як відображення життєвих явищ у прослуханих та виконаних творах. Засвоєння основних музичних понять і термінів: музичний образ, музичний стиль (романтичний, класичний). Усвідомлення значення образу як змістової основи музичного твору. Орієнтовний матеріал для сприймання: М. Лисенко. Пісня Наталки з опери “Наталка Полтавка” та пісня Остапа з опери “Тарас Бульба”, Ф. Шуберт. “Лісовий цар”, Б. Фільц. “Закарпатські новелети” № 5, 7, С. Рахманінов. “Весняні води”, “Острiвець”, Д. Крижанівський. “Реве та стогне Дніпр широкий”, Л. Бетховен. Увертюра “Егмонт”, М. Равель “Болеро”, К. Сен-Санс. “Лебідь” із сюїти “Карнавал тварин”, Ф. Ліст. Рапсодія № 2, М. Лисенко. “Молитва за Україну”, М. Вербицький. “Ще не вмерла Україна”, В. Лаурушас. “У путь”, Б. Дваріонас. “Дерев’яний коник”, Д. Шостакович. Епізод нашестя з VІІ “Ленінградської” симфонії, Й. С. Бах. Органна фуга ля мінор, Г. Персел. “Граунд”, Дж. Леннон, П. Макартні. “Нехай буде так” (“Let it be”), Ф. Шуберт. Серенада, Ф. Шопен. Вальс-хвилинка, вальс № 7. Варіативний матеріал для сприймання: А. Хачатурян. Танець із шаблями з балету “Спартак”, К. Караєв. “Сцена грози” з балету “Стежкою грому”, Р. Шуман. “Порив”, Я. Степовий. Романси “Степом”, “Ой, три шляхи широкії”, Д. Шостакович. Прелюдії ля мінор та мі мажор, М. Степаненко. “Образи” (фрагмент), Ф. Шуберт. Музичний момент ля бемоль мажор, експромт до мінор, О. Скрябін. Прелюдії № 11, 12, оп. 11. Орієнтовний матеріал для виконання: В. Івасюк. “Балада про мальви”, Б. Фільц. “На верховині, на верхівці”, Т. Петриненко. “Україна”, О. Антоняк. “Музика для двох”, М. Вербицький. “Ще не вмерла Україна”, В. Баснер. “На безіменній висоті”, Дж. Леннон, П. Макартні. “Нехай буде так” (“Let it be”). Варіативний матеріал для виконання: М. Дунаєвський. “Кольорові сни”, М. Колодочка. “Балада про рідну мову”, Б. Фільц. “Червона калина”, І. Шамо. “Україно, любов моя”, українська народна пісня “Ой, на горі вогонь горить”, А. Пашкевич. “Степом, степом”, О. Янушкевич. “Пам’ять”, Р. Паулс. “Листя жовте”. Узагальнення Тема 2. Композиція музичного твору Аналізування драматургії та композиції музичних творів різних жанрів і форм (увертюра, симфонія, концерт, соната, ораторія) щодо відображення мозаїки навколишнього світу. Порівняння драматургічного розвитку музичних творів різних жанрів і форм. Визначення основних типів музичної драматургії: контрастного, конфліктного, безконфліктного. Характеристика особливостей побудови сонатної форми як співставлення та розвитку різнохарактерних образів — проявів життя у їх співвідношенні. Виконання композиторських та народних пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Засвоєння основних музичних понять і термінів: музична драматургія та її типи, сонатна форма та її складові. Усвідомлення значення музичної драматургії як відображення життєвих явищ у їх взаємодії. Орієнтовний матеріал для сприймання: М. Глінка. Увертюра до опери “Руслан і Людмила”, О. Тактакішвілі. Фрагмент з ораторії “Слідами Руставелі”, Л. Бетховен. Увертюра “Егмонт”, М. Скорик. Гуцульський триптих (2 ч. “Іван і Марічка”), Я. Степовий. Прелюд пам’яті Тараса Шевченка, Е. Гріг. Соната для віолончелі і фортепіано (1 ч.), М. Огіньський. Полонез “Прощання з Батьківщиною”, В. А. Моцарт. Симфонія № 40, П. Чайковський. Увертюра-фантазія “Ромео і Джульєтта”, Ан. Александров. “Священна війна”, Д. Шостакович. Епiзод нашестя з VІІ “Ленінградської” симфонії, Д. Тухманов. “День Перемоги”, А. Кос-Анатольський. Концерт для арфи з оркестром, 1 ч., Л. Ревуцький. Симфонія № 2 (1 ч.). Варіативний матеріал для сприймання: Дж. Россіні. Увертюра до опери “Севільський цирюльник”, Г. Гендель. Ораторія “Самсон” (фрагмент), Е. Гріг. Концерт для фортепіано з оркестром (1 ч.), А. Штогаренко. Сюїта “Партизанські картини”, 6 ч. “Свято народу-переможця”, В. Висоцький. “Сини йдуть у бій”, “А він не повернувся з бою”, А. Пашкевич. “Степом, степом”. Орієнтовний матеріал для виконання: Г. Струве. “Шкільний корабель”, А. Пашкевич. “Синові”, Г. Татарченко. “Гей ви, козаченьки”, О. Осадчий. “Стоїть тополя”, Б. Буєвський. “На долині туман”, українська народна пісня “Розпустили кучері дівчата”, В. Баснер. “На безіменній висоті”, В. Івасюк. “Водограй”. Варіативний матеріал для виконання: П. Майборода. “Пісня про рушник”, українська народна пісня “Хлопці, гей ви, хлопці”, В. Верменич. “Чорнобривці”, М. Ровенко. “Біля мене сядь”. Узагальнення теми	Учень: спостерігає: — за інтонаційним розвитком музичних образів — життєвим змістом музичних творів; розпізнає: — жанри та стилі (класичний, романтичний) музичних творів за їх характерними ознаками щодо специфіки відображення ними навколишнього світу; порівнює: — контрастні за характером музичні образи; характеризує: — особливості музичних образів в їх інтонаційному становленні та розвитку як відображення життєвих явищ; наводить приклади: — ліричних, драматичних та героїчних образів у музиці; інтерпретує: — твори українських та зарубіжних композиторів та їх національну специфіку як відображення життя народу; втілює: — емоційно-образний зміст музичного твору у процесі його виконання; висловлює судження про: — різнобарвну палітру та життєвий зміст музичних образів (ліричних, драматичних, героїчних, пасторальних тощо); — інтонаційну та життєву природу музичного образу; — особливості музичних стилів (класичний, романтичний) щодо відображення життєвого змісту; обґрунтовує: — власне емоційно-естетичне ставлення до музичних образів та відображених ними життєвих явищ. Учень: спостерігає: — за розвитком контрастних образів як проявів життя у музичних творах; — за драматургічним розвитком музичних образів як взаємодією проявів життєвих явищ; розпізнає: — складові музичної композиції (експозиція, розробка, реприза) через їх життєвий зміст; порівнює та розрізняє: — музичні жанри (соната, увертюра, концерт) щодо відображення ними навколишнього світу; характеризує: — особливості будови та музичної драматургії як відображення взаємодії життєвих явищ у творах різних композиторів; наводить приклади: — творів сонатно-симфонічних та вокально-інструментальних жанрів; називає: — принципи побудови сонатної форми як співставлення та розвитку різнохарактерних образів — проявів життя; виразно виконує: — пісні українських та зарубіжних композиторів; висловлює судження про: — взаємодію музичних образів — проявів життя у музичному творі; — драматургію (взаємодію образів) музичних творів різних жанрів і форм (увертюра, симфонія, концерт, соната, ораторія) та її типи; обґрунтовує: — власну думку щодо змісту музичних творів великих форм та відображення в них життєвих явищ; виявляє: — готовність до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації.

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО І СУЧАСНІСТЬ

8-й клас

(35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)

К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
16 1 19 1	Тема 1. Відлуння епох у музичному мистецтві Виявлення особливостей та відмінностей академічної та розважальної музики за їх життєвим змістом та призначенням, ролі музичного мистецтва в суспільстві в різні історичні епохи та в житті кожної людини. Порівняння стильових напрямів розважальної музики (джаз, рок, диско тощо) за сферами їх емоційного впливу. Визначення характерних рис творчості відомих композиторів минулого і сучасності. Характеристика музичної спадщини видатних представників різних національних культур. Виконання композиторських та народних пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних творів щодо особливостей втілення гуманістичних ідей та життєвого змісту. Засвоєння основних понять і термінів: академічна (серйозна), розважальна (легка) музика, стильові напрями — джаз, рок, диско тощо. Усвідомлення значення музичного мистецтва в житті сучасної людини та в різні епохи. Орієнтовний матеріал для сприймання: Й. С. Бах. Токата і фуга ре мінор, Л. Бетховен. Соната № 14, Л. Ревуцький. Симфонія № 2 (фінал), Й. Штраус. Полька-піцикато, Ж. Бізе. Фрагменти з опери “Кармен”, Ж. Бізе, Р. Щедрін. “Кармен-сюїта”, Б. Окуджава. “Ваша величносте, жінко”, Е. Віла-Лобос. Арія з Бразильської бахіани № 5, А. Шнітке. Сюїта в старовинному стилі, “Молитва” (спірічуел), Л. Армстронг. “Блюз Західної околиці”, Л. і Ж. Колодуб. Фрагменти з мюзиклу “Пригоди на Міссісіпі”, Ш. Дюмон. “Ні, я ні за чим не жалкую”, Д. Дассен. “Бабине літо”, П. Каас “Безі” (“Besie”), Е. Преслі. “Все гаразд, мамо”, Дж. Леннон, П. Макартні. “Дівчина” (“The Girl”), “Шоу має тривати” (“The show must go on”) групи “Queen”, І. Дунаєвський. “З піснею в життя”, Р. Паулс. “Маестро”, “Місто золоте” (в обробці Б. Гребенщикова), українські народні пісні “Там, де Ятрань круто в’ється”, “Веснянка”, “Ой, у гаю при Дунаю”, В. Івасюк. “Два перстені”, “Пісня буде поміж нас”, С. Вакарчук. “Друг”. Варіативний матеріал для сприймання: М. Дремлюга. Концерт для бандури з оркестром (1 ч.), Л. Колодуб. “Карпатська рапсодія”, Д. Херман. “Хелло, Доллі”, “Коломийка” (“Гарбуз тріо”), А. Козлов. “Ностальгія”, Ф. Лей. “Історія кохання”, “Чао, бамбіно”, П. Моріа. “Млин”, “Ми — чемпіони” (“We are the champions”) групи “Queen”, “Ще одна цеглинка у стіні” (“Another Brick in the Wall”) групи “Pink Floyd”, А. Лєпін. “Візьми гітару”, В. Висоцький. “Я не люблю”, А. Богачук. “Тиша навкруги”, В. Івасюк. “Золотоволоска”, С. Вакарчук. “9-1-1”. Орієнтовний матеріал для виконання: Л. Квінт. “Здрастуй, світ!”, П. Майборода. “Моя стежина”, І. Шамо. “Києве мій”, В. Івасюк. “Червона рута”, Дж. Леннон, П. Макартні. “Вчора” (“Yesterday”), В. Висоцький. “Пісня про друга”. Варіативний матеріал для виконання: П. Сігер. “Все ми переборем”, Б. Фільц. “Любіть Україну”, П. Майборода. “Київський вальс”, О. Розенбаум. “Вальс-бостон”, Т. Петриненко. “Господи, помилуй нас”. Узагальнення Тема 2. Музика в діалозі з сучасністю Узагальнення поняття про основні види, стилі і жанри музики та сферу їх емоційного впливу на людину на прикладі творчості найвизначніших представників світової музичної культури. Порівняння творів визначних композиторів — представників різних національних культур щодо специфіки відображення життя народу та їх побутування в сучасному суспільстві. Визначення характерних рис творчості провідних представників світової музичної культури, характеристика їхньої творчої спадщини. Виявлення особливостей втілення образу світу в музичному мистецтві. Виконання композиторських та народних пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок з урахуванням вікових особливостей учнів. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних творів щодо їх місця і ролі в житті сучасної людини. Закріплення основних музичних понять і термінів. Усвідомлення значення музичного мистецтва в сучасному суспільстві як складової культури людства. Орієнтовний матеріал для сприймання: Дж. Верді. Пісенька Герцога та фінал опери “Ріголетто”, Р. Вагнер. “Політ валькірій” з опери “Валькірія”, С. Прокоф’єв. “Танець дівчат з ліліями”, “Монтеккі і Капулетті” з балету “Ромео і Джульєтта”, М. Римський-Корсаков. Симфонічна поема “Шехерезада”, Г. Грабовський. Симфонічні фрески (фрагмент), Дж. Гершвін. Рапсодія в стилі блюз, І. Кальман. Фрагмент з оперети “Фіалка Монмартру”, І. Дунаєвський. “Пісня про Одесу” та сцена з оперети “Біла акація”, В. Сільвестров. “Кіч-музика”, Л. Бетховен. Соната № 8 “Патетична” (1 ч.), “Елізі”, Симфонія № 9 (фінал), М. Лисенко. Вальс, “Безмежнеє поле”, Кантата “Б’ють пороги”, П. Чайковський Концерт № 1 (1 ч.), романс “Серед шумного балу”, симфонія № 6 (фінал), Є. Станкович. Триптих для скрипки і фортепіано, фрагмент з балету “Ольга”, фольк-опера “Цвіт папороті” (фрагменти). Варіативний матеріал для сприймання: Ш. Гуно. Куплети Мефістофеля з опери “Фауст”, Ф. Ліст. Ноктюрн “Мрії кохання”, “Мефісто-вальс”, К. Дебюссі. “Місячне сяйво”, Й. С. Бах. Бранденбурзький концерт, арія з оркестрової сюїти № 3, М. Мусоргський. Фрагменти з опери “Борис Годунов”, Б. Лятошинський. Хори “По небу крадеться місяць”, “Тече вода в синє море”, Г. Майборода. “Неначе сон” (Елегія пам’яті Лисенка). Орієнтовний матеріал для виконання: Б. Окуджава. “Надії маленький оркестрик”, М. Катричко. “Хуртовина”, І. Білозір. “Ласкаво просимо”, українська народна пісня “Чом ти не прийшов”, “Місто золоте” (в обробці Б. Гребенщикова), К. Молчанов. “Журавлина пісня”, О. Злотник. “Родина”, І. Карабиць. “Пісня на добро”. Варіативний матеріал для виконання: О. Білаш. “Два кольори”, В. Івасюк. “Пісня про тебе”, А. Пашкевич. “Мамина вишня”, І. Поклад. “Сива ластівка”, І. Шамо. “Три поради”, О. Білаш. “Ясени”, Б. Фільц. “Ой, на Купала купавочка”. Узагальнення	Учень: спостерігає: — за інтонаційно-образною драматургією (взаємодією образів — проявів життя) музичних творів; розпізнає: — види і жанри музики, стильові напрями в українській та зарубіжній музичній культурі за сферами їх емоційного впливу на людину; порівнює: — принципи композиційної будови творів різних жанрів і форм щодо відображення ними життєвих образів; — особливості академічної та розважальної музики; характеризує: — основні риси творчості відомих композиторів минулого і сучасності; наводить приклади: — музичної спадщини видатних представників різних національних культур; називає: — основні види і жанри музичного мистецтва; орієнтується: — в стильових напрямах музичного мистецтва; уміє: — реалізувати набуті знання у власній творчій діяльності; виразно виконує: — сучасні пісні українських і зарубіжних композиторів; висловлює судження про: — особливості втілення гуманістичних ідей та життєвого змісту в музиці; — значення музичного мистецтва в житті людини в різні епохи; обґрунтовує: — логіку розвитку музичних явищ як відображення явищ життя. Учень: спостерігає: — за побутуванням різних видів і жанрів музики в житті людини і суспільства; розпізнає: — різні форми музичного втілення художньої картини світу; порівнює: — зразки творів різних національних культур як відображення життя народу; характеризує: — музичне мистецтво як складову культури людства; наводить приклади: — найвизначніших творів світової музичної спадщини; називає: — провідних представників світової музичної культури; визначає: — види, стилі і жанри музичної творчості щодо специфіки відображення ними життєвого змісту; висловлює судження про: — значення музики в житті людини та суспільства; — особливості втілення образу світу в музичному мистецтві; застосовує: — набуті знання у власній культуротворчій діяльності; виразно виконує: — сучасні пісні українських та зарубіжних композиторів, народні пісні; уміє: — висловлювати власну естетичну оцінку явищам музичної культури минулого і сучасності; аргументує: — емоційно-ціннісне ставлення до музичних творів у процесі їх інтерпретації, використовуючи відповідну термінологію; обґрунтовує: — власну думку щодо соціокультурного значення музичного мистецтва; виявляє: — готовність до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
5—7 класи

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з образотворчого мистецтва для 5—7 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту середньої освіти та ґрунтується на положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).

У контексті нових підходів до побудови національної системи освіти особливої актуальності набувають дисципліни художньо-естетичного циклу у загальноосвітніх навчальних закладах, які мають забезпечувати духовно-творчий розвиток школярів.

Програма з образотворчого мистецтва враховує традиції та сучасні тенденції розвитку національної та зарубіжної образотворчої культури. Ґрунтується на ідеях цілісного естетичного розвитку особистості на основі свідомого розуміння поліхудожнього та полікультурного образу світу.

В основу програми покладені принципи:

1) єдності загальнолюдського та національного змісту образотворчої освіти з пріоритетністю національного;

2) взаємодії компонентів соціального досвіду людини;

3) неперервності й наступності завдань і змісту образотворчої освіти у початковій та основній школі;

4) варіативності — націленості змісту програми на творчість учителя, його професійну компетентність, здатність самостійно застосовувати орієнтовний матеріал і, в разі необхідності, змінювати його в межах запропонованої структури;

5) поліхудожності, що реалізується через встановлення об’єктивно існуючих зв’язків образотворчого та іншими видами мистецтв.

Мета загальної образотворчої освіти в основній школі полягає в особистісному розвитку учнів і збагаченні їхнього емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичній діяльності, інтерпретації та оцінювання творів образотворчого мистецтва, а також у формуванні ціннісних орієнтирів, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.

Основні завдання курсу:

формування культури людських почуттів як найсильнiших — любові, доброти, милосердя через сприймання творів мистецтва, так і найспецифічніших: почуття кольору, лінії, ритму, композиції, колориту та ін., безпосередньо у мистецькій діяльності;
розвиток асоціативно-образного та просторового мислення, уяви, фантазії, пам’яті, художнього смаку і творчих здібностей;
опанування вміннями та навичками в образотворчій діяльності; формування художньо-практичної компетентності; готовності використовувати отриманий досвід у самостійній творчій роботі;
формування здатності сприймати, інтерпретувати та характеризувати твори образотворчого мистецтва, висловлювати особисте ставлення до них, аргументуючи власні думки, судження, оцінки;
формування уявлень про сутність, види та жанри образотворчого мистецтва, особливості художньо-образної мови, засвоєння основних художніх прийомів і закономірностей та відповідної термінології;
виховання духовних та моральних ціннісних орієнтирів у сфері образотворчого мистецтва, інтересів, смаків, потреб у творчості; національно-патріотичної свідомості та активної життєвої позиції;
розуміння учнями зв’язків образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва, з природним і культурним середовищем життєдіяльності людини.

Розвиток особистісних якостей учнів ґрунтується на освітніх компетенціях:

— когнітивних (пізнавальних) — чуттєво-емоційне сприйняття; вміння відчувати і бачити навколишній світ, виявлення пізнавальної активності;

— креативних (творчих) — асоціативно-образне мислення; виявлення фантазії, уяви у створенні власних образів у художньо-практичній діяльності;

— методологічних — поняттєво-логічне мислення; вміння визначити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки;

— комунікативних — розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усвідомлення взаємозв’язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання робіт;

— світоглядних — сприйняття цілісної картини світу, цінувати національну самобутність і культурну спадщину України як складової загальнолюдської культурної скарбниці; видкриття, творче вираження себе, визначення власного місця та усвідомлення неповторності й унікальності іншого.

Програма структурно умовно розділена на три етапи. Кожен етап охоплює навчальний рік і складається із семестрових тематичних розділів, які послідовно розв’язують художньо-пластичні, виразні, технічні та психологічні завдання образотворчості. Ритм, форма, рух, простір, світло та композиція як складові образотворчості, розглядаються на кожному етапі навчання. Кожен з етапів є підґрунтям наступного в доповненні навчального матеріалу, актуалізуючи окремі художньо-творчі аспекти з поступовим їх ускладненням. Акцентується увага на багатовимірності художньо-естетичних завдань та їх розв’язанні в пластично-образному аспекті, ініціюється пошук власних способів виконання робіт в художньо-творчому самовияві учнів.

Кожен семестровий розділ має тематичні блоки, які зумовлені навчальними завданнями як окремого розділу, так і розвитком навчальних проблем всієї програми з образотворчого мистецтва (5—7 класи).

5 клас. Художній образ

Розвиток чуттєво-емоційного та естетичного сприймання світу, асоціативно-образного мислення, цілісного бачення, вміння виділяти основне у явищах та формах. Виявлення специфіки художньо-образної мови мистецтва, композиційно-художніх і технічних засобів різних видів пластичних мистецтв. Створення художніх образів на основі чуттєво-емоційного сприймання мистецьких творів (музика, література, хореографія тощо), асоціативно-образних інтерпретацій природних форм і явищ.

Залучення учнів до системного пізнання, опанування техніками та прийомами образного виявлення як художньої основи для особистісного самовираження. Вивчення зразків світового та національного мистецтва з творчим переосмисленням і використанням власного досвіду в практичній творчій діяльності учнів.

6 клас. Духовний та предметний світ людини

Розвиток формально-логічного мислення, вміння спрощувати, узагальнювати, виявляти конструкцію та об’єм форми. Зосередження уваги учнів на формі з метою подальшого вивчення впливу і взаємозв’язку цієї форми із сутністю образу. Вивчення кольору через виявлення зв’язків його зі світлом (природним, штучним) доповнює попередній досвід учнів у виявленні образності форми.

Навчання формоутворенню в образотворчому мистецтві базується на художній практиці учнів, яка передбачає їх орієнтування в специфіці образотворчого мистецтва та оволодінні певними художньо-технічними навичками. Контрастні форми, пропорції, фактурне, тональне виявлення форм та вивчення світлотіні як засобу визначення форми, її контурів, пластики і фактури поверхні, засвоєння трансформації форм використовується учнями під час конструювання й проектування предметів.

7 клас. Культурне та просторове середовище людини

Попередній досвід образного й асоціативного мислення доповнюється формуванням і розвитком абстрактного мислення та оволодінням певними художньо-технічними навичками моделювання простору та об’ємно-просторових форм. Перехід від вивчення окремих форм та формоутворення до виявлення зв’язку форми і простору. Вивчаються образні й пластичні зв’язки форми і середовища. У теоретичному та практичному планах осягаються закони перспективи простору в ілюзорно-просторовому зображенні та рівнобіжно вивчаються умовні художні засоби створення зображень простору й середовища (природного, штучного, архітектурного).

Продовжується вивчення природних форм та середовища у гармонійному поєднанні окремих форм і довкілля. Акцентується увага на взаємозв’язку людини з навколишнім світом та впливом культурної спадщини на урбаністичне (створене) середовище людини, їх гармонійне або дисгармонійне поєднання. У практичній творчій діяльності учнів ініціюється виявлення індивідуального погляду на предметний світ і довкілля, експериментування та моделювання свого неповторного дитячого світу.

Послідовність тем та виконання завдань методично обґрунтовані психофізіологічними та віковими особливостями учнів, врахуванням відмінностей художніх та технічних засобів різних видів мистецтва, професійною викладацькою етикою, орієнтованою на творчий пошук учня і виявлення його індивідуальності у виборі засобів художньої виразності, техніки та матеріалів. Велика увага приділяється розвитку композиційного мислення учнів та використанню в творчих роботах цілісності образотворчих і технічних завдань. Перевага надається нестандартним самостійним композиційним рішенням учнів, а не готовим зразкам, коли учні стають “виконавцями-інструментами”. Знайомство учнів з творами та зразками національного та світового мистецтва може розглядатися в контексті художньо-драматургічного розвитку уроку як на його початку, так і в середині або на його завершенні.

У програмі вказані навчальні та орієнтовні тематичні завдання, які доповнюються конкретними уроками, власною методикою вчителя та прийомами реалізації навчальних завдань образотворчими засобами — у графіці, живопису, об’ємній пластиці, декоративних формах.

Методикою програми передбачено гармонійне поєднання в структурі уроку різноманітних видів діяльності та видів мистецтва (література, музика, сценографія тощо), проведення бінарних уроків.

Години резервного часу можуть використовуватися на розсуд учителя, у тому числі на узагальнення тематичного матеріалу, проведення тематичного оцінювання, відвідування виставок, музеїв тощо.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
з образотворчого мистецтва

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень сприймає та відтворює художні образи на частковому рівні, однозначно їх характеризує, демонструє слабосормоване художньо-естетичне мислення, елементарні навички та уміння у творчій художній діяльності.
	2	Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабосформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє певні творчі вміння та навички, володіє незначною частиною термінологічного мінімуму; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку.
	3	Учень здатний сприймати та відтворювати окремі фрагменти художніх образів з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом.
ІІ. Середній	4	Учень може відтворювати художні образи на репродуктивному рівні, але не завжди розуміє образної сфери художнього твору; застосування знань та термінологічного запасу на практиці задовільне.
	5	Учень володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи відтворити окремі художні образи, котрі мають художньо-конкретну словесну понятійну основу; але не завжди вміє сприймати і відтворювати художні образи, які вимагають абстрактного художньо-мистецького мислення; виявляє недостатнє знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий.
	6	Учень може відтворити різні візуальні образи, але має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послiдовно та логічно характеризує окремі художні явища, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз художнього твору, порівняння, висновки щодо сприймання творів образотворчого мистецтва.
ІІІ. Достатній	7	Учень не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи, робить непереконливі висновки, не завжди послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки; учень знає найважливіший тематичний художній матеріал, але знання недостатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у творчій художній діяльності учня.
	8	Учень уміє сприймати і репродукувати візуальні образи певного рівня, досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; не завжди вміє поєднувати художні образи та життєві явища; недостатньо володіє спеціальною художньою термінологією при аналізуванні художніх творів в процесі їх сприймання.
	9	Учень виявляє достатнє засвоєння тематичного художнього матеріалу, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної художньої термінології, які потребують допомоги вчителя, трапляються поодинокі недоліки у відтворенні художнього образу і художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо оцінки творів образотворчого мистецтва; не завжди самостійно систематизує та узагальнює художній матеріал.
ІV. Високий	10	Учень має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає неточність у формулюваннях та використанні спеціальної художньої термінології, не завжди обґрунтовано може довести свою точку зору на художні явища в процесі їх сприймання, не завжди вміє відтворити окремі фрагменти художніх образів. Вказані неточності може виправляти самостійно.
	11	Учень володіє тематичним художнім матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори візуального (образотворчого) мистецтва, асоціювати їх із творами інших мистецтв та життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності.
	12	Учень має ґрунтовні знання тематичного художнього матеріалу (жанри, митці, твори образотворчого мистецтва) у межах програми, здатний систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати асоціативні зв’язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв та життєвими явищами. Учень свідомо послуговується мовою візуального мистецтва у роздумах, висновках та узагальненнях щодо сприймання художніх образів, має достатньо високий рівень художньо-мистецького мислення у розвитку світопізнання і свiтовідчуття; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в художній діяльності.

Blog

Програма враховує національні музично-педагогічні традиції та сучасні тенденції розвитку музичної культури в Україні та за її межами. Програма ґрунтується на

Содержание