Програма враховує національні музично-педагогічні традиції та сучасні тенденції розвитку музичної культури в Україні та за її межами. Програма ґрунтується на

Вид материалаДокументы

Содержание


Мистецтво в культурі сучасності
Художні напрями ХХ ст.
Візуальне мистецтво
Синтетичні мистецтва
Музичне мистецтво
Візуальне мистецтво
Синтетичні мистецтва
Музичне мистецтво
Візуальне мистецтво
Музичне мистецтво
Візуальне мистецтво
Художня культура
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

МИСТЕЦТВО В КУЛЬТУРІ СУЧАСНОСТІ

8-й клас

(35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)


К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

14


2


17


2

Тема 1. Художні напрями ХХ ст.

Музичне мистецтво

Особливості музичного мистецтва ХХ ст., відображення вічних тем: добро і зло, життя і смерть, людські взаємини тощо. Кольоромузика — вид синтезу мистецтв.

Орієнтовні твори для сприймання:

О. Скрябін. “Поема вогню”, М. Чюрльоніс. П’єси для фортепіано (на вибір), Б. Барток. Музика для струнних, ударних і челести, А. Шенберг. Вокальний цикл “Місячний П’єро”, М. Ве­ри­ківський. Фортепіанні прелюдії, “Чернець” (за Т. Шевченком), Д. Шостакович. Симфонія № 15 (фрагмент), Г. Соммерс. Пi­кассо сюїта, П. Хін­деміт. Симфонія “Художник Ма­тісс” (І ч. Концерт ангелів), А. Онеггер. Пасіфік 231, Б. Лятошинський. Український квінтет (1 ч.), В. Сильвестров. Цикл “Тихі піс­ні” (за вибором), музика до к/ф Є. Станковича, М. Скорика, А. Шнітке.

Орієнтовні твори для виконання:

О. Суботіна. “Шкільне свято”, “Новорічна”, І. Ка­рабиць. “Сіяв батько жито”, Т. Петриненко. “Україна”, О. Білаш. “Ясени”, “Два кольори”, В. Верменич. “Чорнобривці”, І. Шамо. “Ки­єве мій”, І. Білик. “Білий птах”, А. Горчин­ський. “Україно, нене”.


Візуальне мистецтво

Художні напрями ХХ ст. Стиль модерн в архітектурі. Композиційна побудова, пластика форми й орнаментальний декор у скульптурі та декоративно-ужитковому мистецт­ві. Модерн і тиражна графіка. Властивості кольору та живописні прийоми у створенні художніх образів.

Орієнтовні твори для сприймання:

Приклади ар­хітектурних шедеврів ХХ ст. (А. Гауді, Г. Ейфель, Ле Корбюзьє, В. Городецький та ін.), творів скульптури (О. Архи­пенко, Ч. Макінтош та ін.), живопису (М. Ре­ріх, М. Врубель, О. Богомазов, М. Бойчук, Г. Клімт, Ж. Сьора, К. Піссарро. А. Матісс, В. Кандінсь­кий, К. Малевич, П. Пікассо, С. Далі та ін.).

Орієнтовні практичні завдання:

Розробка ескізів оздоблення екстер’єру та інтер’єру житлового будинку в стилі модерн. Виконання ескізу рекламного плаката або театральної афіші у стилі модерн; настінного розпису на екологічну тематику. Створення кольорових імпровізацій за музичними творами (сюжетна картина, пейзаж, безпредметна композиція “Кольорова симфонія” або “Музика сонця”).

Синтетичні мистецтва

Кіномистецтво у сучасному житті. Роль музики та образотворчого мистецтва у створенні кінообразу.

Додатковий матеріал:

Кіномистецтво (фрагменти): “Колесо” (реж. А. Ганс), “Марш машин” (реж. Е. Деслав), “Механічний балет” (реж. Ф. Леже), “Антракт” (реж. Р. Клер), “Кабінет доктора Каліга” (реж. Р. Віне), “Нібелунги” (реж. Ф. Ланг), “Зірка і Смерть Хоакіна Мурьєти”, (реж. В. Граматіков) (на вибір учнів).


Узагальнення


Тема 2. Мистецтво і сучасна культура

Музичне мистецтво

Музика масових жанрів у сучасній культурі. Джаз, рок-, поп-музика та її зірки. Бардівська пісня. Взаємозв’язки класичної та сучасної популярної музики. Естрадне мистецтво (шоу, відеокліпи). Мюзикл. Електронна музика.

Орієнтовні твори для сприймання:

М. Равель. Соната для скрипки і фортепіано (ІІ ч. Блюз), Дж. Гершвін. “Рапсодія в стилі блюз”, І. Стравінський. “Рег-тайм”, С. Джоплін. “Регтайми”, Л. Бернстайн. “Вестсайдська іс­то­рія”, Е. Уеб­бер. Рок-опера “Ісус Христос — супер­зірка”, Г. Татарченко. “Біла ворона”, приклади поєднання “фольк-рок”. Сучасні обробки класичної музики.

Орієнтовні твори для виконання:

В. Івасюк. “Червона рута”, “Чебреці”, М. Мозговий. “Моя земле”, В. Бистряков. “Давайте роз­бу­димо радість”, В. Висоцький (пісні на вибір). Дж. Леннон, П. Макартні. “Учора”, пісні з мюзиклу О. Рибнікова “Юнона і Авось”.


Візуальне мистецтво

Види дизайну. Реклама. Фірмовий стиль у рекламі. Фотомистецтво.

Орієнтовні твори для сприймання:

Фотоілюстрації дизайнерських розробок В. Кан­дінського, В. Татліна, О. Родченка, Е. Лi­сицького. Зразки фірмового стилю. Зразки художньої фотографії.

Орієнтовні практичні завдання:

Розробка дизайнерських проектів предметів побуту, інтер’єрів. Виготовлення моделей іграшок (паперопластика та ін.). Створення ескізів фірмового стилю. Використання фотоколажу у створенні декоративної композиції.

Синтетичні мистецтва

Взаємодія та синтез мистецтв у сучасній естраді.

Додатковий матеріал:

Кіномистецтво (фрагменти). Відеокліпи (на вибір учнів).


Узагальнення




Музичне мистецтво

Учень:

характеризує:

— особливості творчості композиторів ХХ століття (в ме- жах програми);

розпізнає:

— прослухані музичні твори та називає їх авторів;

порівнює:

— особливості музичної мови сучасних композиторів;

уміє:

— виразно виконувати сучасні пісні;

— толерантно вести дискусію щодо музики різних напрямів;

виявляє:

— творчу активність в інтерпретації музичних творів, готовність до музичної самоосвіти;

висловлює:

— емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного музичного мистецтва;

володіє:

— музичною термінологією (в межах програми);

наводить приклади:

— зв’язків сучасної музики з життям, різними видами мистецтва;

орієнтується у поняттях:

— авангард, модернізм.


Візуальне мистецтво

Учень:

називає:

— імена видатних художників та архітекторів ХХ ст.;

розпізнає:

— основні художні напрями образотворчого мистецтва ХХ ст.;

порівнює і характеризує:

— засоби художньої виразності творів образотворчого мистецтва різних напрямів;

виявляє:

— основні пропорції та об’ємно-конструктивну побудову форми предметів;

уміє:

— створювати ескізи афіші, рекламних плакатів;

— використовувати прийоми композиції для передачі руху або спокою; властивості кольору для створення колориту; різнома­нітні художні матеріали та техніки;

— створювати виразні безпредметні композиції, зокрема до музики;

висловлює:

— емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного образотворчого мистецтва;

володіє:

— спеціальною термінологією (в межах програми);

орієнтується у поняттях:

— модерн, плакат, афіша.


Музичне мистецтво

Учень:

називає:

— імена найвидатніших представників естрадної музики, зокрема української;

характеризує:

— основні музичні напрями популярної музики (джаз, рок-, поп-);

порівнює:

— класичну та естрадну музику;

уміє:

— вести дискусію на теми сучасної музики; висловлює оцінні судження щодо сучасної музики;

володіє:

— музичною тер­мінологією (в межах програми); навичками співу;

обґрунтовує:

— власне ставлення щодо використання музики в різних сферах життя;

орієнтується у поняттях:

— джаз, блюз, рок-музика, поп-музика, бард.


Візуальне мистецтво

Учень:

називає:

— основні види дизайну та їх особливості;

характеризує:

— дизайн середовища;

наводить приклади:

— застосування фотографії у сучасному житті;

уміє:

— використовувати композиційні, графічні та живописні засоби для створення художньо-конструкторських проектів;

висловлює:

— оціночні судження щодо сучасної реклами;

виявляє:

— готовність до художньої самоосвіти;

орієнтується у поняттях:

— дизайн, паперопластика, фотоколаж, відеокліп.




ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА

9—11 класи


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Розробка змісту навчальної програми “Художня культура” (9—11 кл.) здійснювалася відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти в галузі “Естетична культура”.

Мета вивчення художньої культури в загальноосвітніх навчальних закладах полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних орієнтацій і компетентностей у сфері художньої культури, вихованні потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні у процесі опанування цінностями української та зарубіжної куль­тури.

Курс “Художня культура” покликаний розв’язувати такі головні завдання:
  • збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;
  • опанування учнями художньо-практичними вміннями та на­вичками, формування комплексу художніх компетентностей, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти;
  • розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій сво­го народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу.
  • виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.

Програма ґрунтується на принципах цілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності на­ціональних і загальнолюдських цінностей, діалектичної взаємо­дії культурологічного та антропологічного підходів (“людина в культурі — культура в людині”).

У 9-му класі відбувається узагальнення мистецьких знань учнів, набутих у 1—8 класах, і втілюється ідея пропедевтики культурологічної освіти, що є базовою у старшій профільній школі. Таким чином, забезпечується послідовність і наступність змісту художньо-естетичної освіти. Матеріал 9-го класу систематизований відповідно до видової, жанрової та стильової специфіки мистецтва, що є ядром художньої культури.

У старшій школі матеріал структурований за вертикально-горизонтальними координатами: у 10-му класі опановується українська художня культура, а в 11-му класі — зарубіжна художня культура.

Виділення української художньої культури як окремої частини курсу (10-й клас) зумовлене необхідністю збереження національних пріоритетів освіти. Водночас, для органічного поєднання вітчизняних і загальнолюдських цінностей варто робити акцент не на тому, що роз’єднує, а на тому, що об’єднує різні культури, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно-патріотичне, і полікуль­турне виховання.

У 11-му класі зміст систематизовано за видами мистецтва на матеріалах світових взірців, що не вивчались на предметах гуманітарного циклу у попередніх класах.

Змістове наповнення тем передбачає формування в учнів ціннісно-смислових, загальнокультурних, навчально-пізнавальних та інформаційних компетентностей, що досягається вивченням шедеврів мистецтва різних епох і народів, та комунікативних, творчо-діяльнісних і самоосвітніх компетентностей, що передбачає оволодіння досвідом самостійної творчої діяльності, сприймання цієї діяльності як невід’ємної частки свого життя.

Орієнтовні практичні завдання до тем спрямовані на формування потреби у спілкуванні з творами мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього досвіду, наповненого особистісним смислом. Учитель може їх замінювати, але не відходити від контексту теми, що вив­ча­ється.

Особливостями організації навчально-виховного процесу є такі позиції:

1. Розуміння мистецтва — це творчий процес співпереживання та інтерпретації, що носить активно діалогічний характер. Саме “діалог культур” дає змогу особистості не тільки прилучитися до вітчизняних і загальнолюдських цінностей, а й самовизначитися у світі культури, включитися в її творення, удосконалюючи насамперед власний духовний світ.

2. На уроці має панувати атмосфера святковості, гармонії й доброзичливості, яка сприяла б передачі аури творів мистецтв та викрешувала б іскру емоційної позитивної енергії, яку можна отримати тільки в мистецтві.

3. Педагог має бути комунікативно виразним, аби учні не тільки розуміли, а й позитивно сприймали як мовлення учителя, так і паралінгвістичний контекст мови (доречність жестів, міміки, зовнішній вигляд тощо) та елементарно володіли цим мистецтвом самі.

4. Уроки “Художньої культури” мають розвивати в учнів почуття успіху від власних досягнень у царині мистецької культури, впевненості в спроможності самостійно розв’язувати ху­дожні завдання.

Резервний час може використовуватися на узагальнення і тематичне оцінювання, регіональний компонент, узагальнення розділу (теми), відвідування виставок, музеїв тощо.


Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
з художньої культури

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1

Учень сприймає та відтворює тематичний матеріал з художньої культури на частковому рівні, однозначно його характеризує, демонструє недостатньо сформоване художнє мислення, елементарні навички та уміння у ху­дожньо-практичній діяльності.




2

Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу з художньої куль­тури, демонструє недостатньо сфор­мований рівень сприймання мистецьких тво­рів, виявляє певні творчі вміння ін­терпретувати культурно-мистецькі яви­ща, володіє незначною частиною спеціальної термінології; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку на елементарному рівні.




3

Учень здатний сприймати та інтерпретувати окремі художньо-культурні явища, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словни­ковим запасом.

ІІ. Середній

4

Учень здатний сприймати та інтерпретувати культурно-мистецькі явища на репродуктивному рівні, не завжди розуміє художньо-образної сфери мистецьких творів; застосування знань та термінологічного запасу на практиці за­довільне.




5

Учень володіє знаннями та вміннями, які дають змогу інтерпретувати окремі культурно-мистецькі явища, недостатньо вміє сприймати, інтерпретувати мистецькі твори, які вимагають абстрактного мислення; виявляє недостатні знання спеціальної термінології; словниковий запас небагатий.




6

Учень може сприймати та інтерпретувати значну частину тематичного матеріалу з художньої культури, але має недостатньо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі мистецькі твори, потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз культурно-мистецьких явищ, порів­няння та висновки.

ІІІ. Достатній

7

Учень здатний сприймати та інтерпретувати художньо-культурні явища, не завжди робить переконливі висновки, не завжди послідовно викладає свої думки. Допускає термінологічні помилки; володіє основним програмно-тематичним матеріалом, але знання недостатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у художній діяльності учня.

ІІІ. Достатній

8

Учень уміє сприймати і відтворювати окремі художньо-культурні явища, досить повно характеризує художньо-образний зміст мистецьких творів, але демонструє стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень, не зав­жди вміє поєднати своєрідність художніх образів та жит­тєвих явищ; учень не завжди володіє спеціальною термінологією під час ін­терпретації культурно-мистецьких явищ.




9

Учень виявляє достатнє засвоєння тематичного матеріалу з художньої культури, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної термінології, що потребують зауваження чи коригування, трапляються поодинокі недоліки в інтерпретації мистецьких творів і мовленнєвому оформленні власних роздумів щодо культурно-мистецьких явищ; не зав­жди самостійно може систематизувати та узагальнювати тематичний матеріал.

ІV. Високий

10

Учень має міцні інтегровані знання, виявляючи їх усвідомлення, але, ана­лізу­ючи художньо-культурні явища, допускає неточність формулювань та використання спеціальної термінології, не завжди обґрунтовано може довести власну думку щодо мистецьких творів, самостійно інтерпретувати їх зміст. Вка­зані неточності може виправляти са­мостійно.

ІV. Високий

11

Учень володіє тематичним мате­ріа­лом з художньої культури у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових інтегрованих художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної термінології, їх усвідомлення та міцність, умін­ня систематизувати, узагальнювати, ін­терпретувати культурно-мистецькі явища у їх взаємозв’язках, асо­ціювати їх з життєвими явищами.




12

Учень має ґрунтовні, усвідомлені знан­ня з художньої культури, здатний систематизувати, узагальнювати, сприй­мати та інтерпретувати інтегровані художньо-культурні явища на основі взаємодії різних видів мистецтв, широко застосовувати асоціативні зв’язки між художніми творами та життєвими явищами. Учень свідомо використовує спеціальну термінологію у роздумах, висновках та узагальненнях щодо художніх образів, пропонує нетипові, цікаві варіанти інтерпретації художньо-культурних явищ; рівень художньо-творчого мислення, світопізнання і світовідчуття високий; самостійно використовує набуті знання, вміння та здібності в художній діяльності.