Оперативна хірургія І топографічна анатомія методичні вказівки до практичних занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк, 2010

Вид материала

Содержание

3. оперативна хірургія і топографічна анатомія мозкового відділу голови
Цілі навчання
Конкретні цілі
Зміст навчання
Джерела інформації
Додаткова література
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
Короткі вказівки до роботи студентів на практичному занятті
Граф логічної структури до теми
4. оперативна хірургія і топографічна анатомія лицевого відділу голови
Цілі навчання
Конкретні цілі
Зміст навчання
Джерела інформації
Додаткова література
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
Короткі вказівки до роботи студентів на практичному занятті
Додаток. граф логічної структури до теми
5. провідникова анестезія на верхній і нижній щелепі, операції при гнійних процесах лиця
Цілі навчання
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

Принципи

Асептичність

Відносна атравматичність

Гемостатичність

Пошаровість

Техніка роз'єднання тканин

Техніка в'язання вузлів пальцями і аподактильно

Простого

Морського

Хірургічного

Техніка тимчасової і остаточної зупинки кровотечі

Техніка накладення швів

Безперервних

Вузлових

Косметичного

Матрацного

Простого

Донаті

Простого

Техніка зняття швів

3. ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ МОЗКОВОГО ВІДДІЛУ ГОЛОВИ

Актуальність теми. Лікарі всіх спеціалізацій, зокрема стоматологи, повинні вміти здійснювати первинну хірургічну обробку ран у ділянках склепіння черепу, користуватися зовнішніми орієнтирами цих ділянок, знати особливості пошарової будови, кровопостачання, іннервації, венозного і лімфатичного відтоку, можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів.

ЦІЛІ НАВЧАННЯ

Загальна мета: вміти інтерпретувати особливості топографічної анатомії мозкового відділу голови для обґрунтування оперативних втручань і лікарських навичок.

КОНКРЕТНІ ЦІЛІ	ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ-УМІНЬ
УМІТИ:
інтерпретувати особливості топографічної анатомії ділянок склепіння черепу і основи черепу; визначати можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів і його локалізацію; визначати точки пульсації на поверхневій скроневій і потиличній артерії; обґрунтовувати особливості оперативних втручань, що виконуються на склепінні черепу.	розпізнавати утворення мозкового відділу голови (каф. нормальної анатомії).

Для визначення вихідного рівня знань-умінь з метою самоконтролю і самокорекції пропонуємо вирішити наступні тести:

Тест № 1

В результаті поранення голови був пошкоджений один з м'язів голови і сформувалася скальпована рана. До складу клаптя рани входив сухожильний шолом (надчерепний апоневроз). Частиною якого м'яза є це утворення?

А. Скроневого

В. Лобово-потиличного

С. Жувального

D. Щічного

Е. Латерального крилоподібного

Тест № 2

Лікар виконав центральну анестезію нижньої щелепи. Для цього він підвів анестетик до отвору, через який нижньощелепний нерв покидає порожнину черепа. Який це отвір?

А. Круглий

В. Овальний

С. Остистий

D. Шилососкоподібний

Е. Яремний

Еталони відповідей до тестів на визначення вихідного рівня: № 1 – В; № 2 – В.

Інформацію, необхідну для формування вихідних знань-умінь, можна знайти в наступних джерелах:

Привес М.Г., Лысенков Н.К. Анатомия человека.- М.: Медицина, 1985.- С. 45-51.
Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека.- М.: Гос. изд. мед. лит-ры, 1963.- Т. 1.- С. 108-124.
Сапин М.Р. Анатомия человека.- М., 1993.- С. 89-106.
Тестовые задания по анатомии человека.- Донецк, 1999.- С. 52-61.

ЗМІСТ НАВЧАННЯ

Після засвоєння необхідних вихідних знань-умінь, можна перейти до вивчення наступних матеріалів:

ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Топографічна анатомія основи і склепіння черепу (лобово-тім'яно-потиличної, скроневих і соскоподібних ділянок).
Можлива локалізація і шляхи розповсюдження патологічних процесів.
Визначення пульсу на поверхневій скроневій і потиличній артеріях.
Оперативні втручання, що виконуються на склепінні черепа: первинна хірургічна обробка ран, розрізи при абсцесах, трепанації (кістково-пластична – за Олівекроном, резекційна – за Кушингом, соскоподібного відростка).

З графом логічної структури до теми можна ознайомитися в Додатку.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Оперативна хірургія і топографічна анатомія / під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994. - С. 33-45, 71-79.
Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И. Кульчицкого, И.И.Бобрика.- К.: Выща школа, 1989. - С. 44-55, 56-57, 83-84, 85-89.
Лекція за темою заняття.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Оперативна хірургія і топографічна анатомія: Підручник для студентів стомат. ф-тів / М. С. Скрипников, А. М. Білич, В. І. Шепітько та ін.; за ред. М. С. Скрипникова. – К.: Вища шк., 2000. – С. 37-43, 44-64, 145-154.
Сироид Д.В. Техника оперативных навыков врача. – Донецк, 2009. – С. 65, 71, 72-73, 76-78.

НАБІР ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Тест № 1

У постраждалого в передньому відділі лобово-тім'яно-потиличної ділянки є різана рана. Чому відповідає передня границя цієї ділянки?

А. Верхній карковій лінії

В. Глабелі і надорбітальним дугам

С. Верхній скроневій лінії

D. Нижній скроневій лінії

Е. Шву між тім'яною і лобовою кістками

Тест № 2

У хворого – абсцес розмірами 2х2 см в лобово-тім'яно-потиличній ділянці. У якому шарі локалізується запальний процес в цій ситуації?

А. У товщі шкіри

В. У підшкірній клітковині

С. У міжапоневротичній клітковині

D. У підапоневротичній клітковині

Е. У підокісній клітковині

Тест № 3

Лікар визначив пульс у пацієнта на поверхневій скроневій артерії. Де знаходиться точка пульсації цієї артерії?

А. На поперечник пальця наперед від козелка вуха

В. На поперечник пальця назад від вуха

С. На 2 см назад від соскоподібного відростка

D. По передньому краю жувального м'яза

Е. Над вухом

Тест № 4

У хворого – абсцес в тім'яній ділянці зліва. Хірург проводить розкриття гнійника. Який розріз буде найбільш анатомічно обґрунтованим і якнайменше травматичним в цьому випадку?

А. Поперечний

В. Поздовжній

С. Радіальний по відношенню до темряви

D. Радіальний по відношенню до козелка вуха

Е. Дугоподібний

Еталони відповідей до цільових тестів: № 1 – В; № 2 – В; № 3 – А; № 4 – С.

КОРОТКІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

На початку заняття проводиться контроль і корекція вихідного рівня «знань-умінь». Потім студенти самостійно вивчають особливості топографічної анатомії мозкового відділу голови на трупному матеріалі, муляжах і плакатах, відпрацьовують техніку визначення пульсу на поверхневій скроневій і потиличній артерії, первинної хірургічної обробки ран склепіння черепа, обґрунтовують напрямок розрізів для розкриття абсцесів склепіння черепа, викроюють шкіряно-апоневротичний клапоть і формують трепанаційний отвір. В процесі самостійної роботи студенти закріплюють навики правильного використовування хірургічних інструментів. Після обговорення результатів самостійної роботи студентів проводиться тестовий контроль і підведення його підсумків.

ДОДАТОК

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ:

«ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ МОЗКОВОГО ВІДДІЛУ ГОЛОВИ»

Мозковий відділ голови

Основа черепу

Склепіння черепу

Лобово-тім'яно-потилична ділянка

Соскоподібні ділянки

Скроневі ділянки

Топографічна анатомія

Можлива локалізація і шляхи розповсюдження патологічних процесів

Особливості кровопостачання, іннервації, венозного і лімфатичного відтоку

Пошарова будова

Границі і зовнішні орієнтири

Оперативні втручання і маніпуляції

Розрізи при абсцесах склепіння черепу

Трепанації

Визначення пульсу на поверхневій скроневій і потиличній артерії

Первинна хірургічна обробка ран

Кістково-пластична (за Олівекроном)

Резекційна (за Кушингом)

Соскоподібного відростка

4. ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ЛИЦЕВОГО ВІДДІЛУ ГОЛОВИ

Актуальність теми. Всі лікарі повинні знати границі ділянок лицевого відділу голови для грамотного опису даних об'єктивного обстеження пацієнта. Для обґрунтування оперативних втручань і маніпуляцій, що виконуються на обличчі, лікарі повинні вміти інтерпретувати особливості топографічної анатомії цієї частини тіла. Ці вміння дозволяють уникнути лікарських помилок. Крім того, вони мають важливе значення для передбачення можливих ускладнень, зокрема – шляхів розповсюдження патологічних процесів. Лікарі всіх спеціалізацій повинні вміти здійснювати первинну хірургічну обробку ран лиця, за допомогою зовнішніх орієнтирів визначати проекцію утворень лиця, знаходити точку пульсації лицевої артерії, зокрема – для здійснення тимчасової зупинки кровотечі.

ЦІЛІ НАВЧАННЯ

Загальна мета: вміти інтерпретувати особливості топографічної анатомії лицевого відділу голови для обґрунтування оперативних втручань і лікарських навичок.

КОНКРЕТНІ ЦІЛІ	ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ-УМІНЬ
УМІТИ:
1. інтерпретувати особливості топографічної анатомії ділянок лиця; 2. визначати можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів лицевого відділу голови; 3. визначати точку пульсації лицевої артерії; 4. обґрунтовувати особливості оперативних втручань і маніпуляцій, що виконуються на обличчі.	розпізнавати утворення лицевого відділу голови (каф. нормальної анатомії).

Для визначення вихідного рівня знань-умінь з метою самоконтролю і самокорекції пропонуємо вирішити наступні тести:

Тест № 1

У хворого різана рана в привушно-жувальній ділянці, пошкоджена привушна слинна залоза і нерв, що проходить через її товщу уздовж поверхневої скроневої артерії. Який нерв був пошкоджений в даній ситуації?

А. Вушно-скроневий

В. Очний

С. Під'язиковий

D. Язиково-глотковий

Е. Язиковий

Тест № 2

При обробці різаної рани в бічній ділянці лиця виникла кровотеча з товщі привушної залози. Кровотеча виникла з артерії, що є прямим продовженням зовнішньої сонної артерії. Яка артерія була пошкоджена в цій ситуації?

А. Нижня альвеолярна

В. Потилична

С. Задня вушна

D. Передня вушна

Е. Поверхнева скронева

Тест № 3

У постраждалого – різана рана попереду від переднього краю жувального м'яза. Який м'яз міг бути пошкоджена внаслідок цього поранення?

А. Латеральний крилоподібний

В. Медіальний крилоподібний

С. Скроневий

D. Щічний

Е. Лобово-потиличний

Еталони відповідей до тестів на визначення вихідного рівня: № 1 – А; № 2 – Е; № 3 – D.

Інформацію, необхідну для формування вихідних знань-умінь, можна знайти в наступних джерелах:

Привес М.Г., Лысенков Н.К. Анатомия человека.- М.: Медицина, 1985.- С. 138-148, 252-258, 379-381, 497-499, 672-682.
Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека.- М.: Гос. изд. мед. лит-ры, 1963.- Т. 1.- С. 122-135.
Сапин М.Р. Анатомия человека.- М., 1993.- С. 89-106.
Тестовые задания по анатомии человека.- Донецк, 1999.- С. 52-61.

Топографічна анатомія бічного відділу обличчя (щічної, привушно-жувальної ділянки і глибокого простору лиця): границі і зовнішні орієнтири, особливості пошарової будови, кровопостачання, іннервації, венозного і лімфатичного відтоку. Поняття про защелепну ямку, топографічна анатомія привушної слинної залози, «слабкі» місця її капсули. Топографічна анатомія ділянки підборіддя, ділянок і порожнин ока, носа і рота.
Визначення проекцій утворень обличчя: вивідної протоки привушної слинної залози, гілок лицевого нерва, місць виходу кінцевих гілок трійчастого нерва (надочноямкового, підочноямкового і підборідного), точки пульсації лицевої артерії.
Можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів (по ходу відростків жирового тіла щоки, з міжм'язових проміжків глибокого простору лиця, при флегмоні привушної слинної залози і т.д.). Поняття про трикутник «смерті».
Оперативні втручання і маніпуляції, що виконуються на обличчі: первинна хірургічна обробка ран, тимчасова зупинка кровотечі.

З графом логічної структури до теми можна ознайомитися в Додатку.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Оперативна хірургія і топографічна анатомія / під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994. - С. 45-70, 79-83.
Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И. Кульчицкого, И.И.Бобрика.- К.: Выща школа, 1989. - С. 57-82, 89-94.
Лекція за темою заняття.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Семенова Т.В. Клиническая анатомия и оперативная хирургия : курс лекций / Т. В. Семенова. – Донецк, 2006. – С. 49-80.
Сироид Д.В. Техника оперативных навыков врача. – Донецк, 2009. – С. 65-70, 73-77.

НАБІР ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Тест № 1

У постраждалого - різана рана в привушно-жувальній і щічній ділянках зліва. Для опису локалізації рани лікар за допомогою зовнішніх орієнтирів визначив границю між цими ділянками. Яким чином лікар повинен був провести границю в цій ситуації?

А. По лінії, що поєднує крило носа і кут рота

В. По носо-губній і носощічній складці

С. По нижньому краю очної ямки

D. По передньому краю жувального м'яза

Е. По нижньому краю тіла нижньої щелепи

Тест № 2

Хірург здійснює первинну хірургічну обробку рани в щічній ділянці. Внаслідок поранення був пошкоджений щоковий м'яз. Яка фасція, що покриває зовнішню поверхню цього м'яза, була також пошкоджена в цій ситуації?

А. Надчерепна

В. Скронева

С. Навкологлоткова

D. Щічно-глоткова

Е. Міжкрилоподібна

Тест № 3

У пацієнта з флегмоною привушної слинної залози відбулося розповсюдження запального процесу по глотковому відростку залози. У який клітковинний простір розповсюдився патологічний процес в цій ситуації?

А. Передній навкологлотковий

В. Задній навкологлотковий

С. Позаглотковий

D. Скронево-крилоподібний

Е. Міжкрилоподібний

Тест № 4

У хворого запальний процес локалізується в міжкрилоподібному проміжку глибокого простору лиця. Куди може розповсюдитися патологічний процес в цій ситуації через овальний отвір?

А. У порожнину черепа

В. У очну ямку

С. У порожнину носа

D. У порожнину рота

Е. На шию

Тест № 5

У хворого в лівій привушно-жувальній ділянці розвинувся фурункул з абсцедуванням. При розкритті фурункула хірург пошкодив гілки лицевого нерва, внаслідок чого постраждала рухова іннервація мімічної мускулатури лиця. Яким розрізом повинен був скористатися хірург в цій ситуації?

А. Дугоподібним, позаду фурункула

В. Поздовжнім

С. Поперечним

D. Радіальним відносно мочки вуха

Е. Радіальним щодо кута ока

Тест № 6

Лікар-стоматолог тимчасово зупинив кровотечу з щокової ділянки притисненням лицевої артерії до нижньої щелепи. Для цього він половину нижньої щелепи розділив на частини. У якому місці нижньої щелепи знаходиться точка пульсації артерії, перетиснутої лікарем в цій ситуації?

А. Посередині

В. Між передньою і середньою третиною

С. Між задньою і середньою третиною

D. Посередині передньої третини

Е. Посередині задньої третини

Тест № 7

Лікар виконує позаротову інфраорбітальну анестезію. У якому напрямку слід просувати голку в цій ситуації?

А. Вверх і назовні

В. Вверх і усередину

С. Вниз і усередину

D. Вниз і назовні

Е. Перпендикулярно до поверхні шкіри

Тест № 8

Лікар при виконанні центральної анестезії для нижньої щелепи ввів голку посередині трагоорбітальної лінії, відзначив глибину вколу до упору в крилоподібний відросток клиноподібної кістки, потім здійснив викол до підшкірної клітковини. Яким повинен бути напрямок подальшого вкола голки?

А. Перпендикулярно до шкірі

В. Назад

С. Уперед

D. Вверх

Е. Вниз

Еталони відповідей до цільових тестів: № 1 – D; № 2 – D; № 3 – А; № 4 – А; № 5 – D; № 6 – С; № 7 – А; № 8 – B.

КОРОТКІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

На початку заняття проводиться контроль і корекція вихідного рівня «знань-умінь». Потім студенти самостійно вивчають особливості топографічної анатомії лицевого відділу голови на трупному матеріалі, муляжах і плакатах. Користуючись зовнішніми орієнтирами, вони визначають границі ділянок лиця, проводять проекції утворень і розрізів, визначають можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів. В процесі самостійної роботи студенти закріплюють навички правильного використання хірургічних інструментів, роз'єднання і з'єднання тканин. Після обговорення результатів самостійної роботи студентів проводиться тестовий контроль і підведення його підсумків.

ДОДАТОК. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ:

«ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ЛИЦЕВОГО ВІДДІЛУ ГОЛОВИ»

Лицевий відділ голови

Підборідна ділянка

Ділянка та порожнина роту

Ділянка та порожнина носа

Ділянки та порожнини очної ямки

Боковий відділ лиця

Глибокий простір лиця

Привушно-жувальна ділянка

Щічна ділянка

Топографічна анатомія

Оперативні втручання та маніпуляції

Первинна хірургічна обробка ран

Визначення пульсу на лицевій артерії та тимчасова зупинка кровотечі

5. ПРОВІДНИКОВА АНЕСТЕЗІЯ НА ВЕРХНІЙ І НИЖНІЙ ЩЕЛЕПІ, ОПЕРАЦІЇ ПРИ ГНІЙНИХ ПРОЦЕСАХ ЛИЦЯ

Актуальність теми. Знання особливостей топографічної анатомії лицевого відділу голови (зокрема - місць виходу кінцевих гілок трійчастого нерва) дозволяє обґрунтувати різні способи провідникової анестезії на верхній і нижній щелепі. Невміло виконані розрізи в боковому відділі лиця можуть привести до порушення рухової іннервації мімічної мускулатури та ушкодження вивідної протоки привушної слинної залози.

ЦІЛІ НАВЧАННЯ

Загальна мета: вміти обґрунтовувати провідникову анестезію на верхній і нижній щелепі, операції при запальних процесах лиця з урахуванням особливостей топографічної анатомії лицевого відділу голови.

КОНКРЕТНІ ЦІЛІ	ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ-УМІНЬ
УМІТИ:
1. інтерпретувати особливості топографічної анатомії лиця; 2. обґрунтовувати операції при запальних процесах лиця і провідникову анестезію на верхній і нижній щелепі; 3. моделювати провідникову анестезію на верхній і нижній щелепі.	визначати місця виходу і проекцію гілок трійчастого та лицевого нерва, проекцію вивідної протоки привушної слинної залози (каф. нормальної анатомії, каф. опер. хірургії і топ. анатомії).

Для визначення вихідного рівня знань-умінь з метою самоконтролю і самокорекції пропонуємо вирішити наступні тести:

Тест № 1

При виконанні анестезії «біля овального отвору» лікар підвів анестезуючу речовину до овального отвору основи черепа. Який нерв покидає порожнину черепа через цей отвір?

А. Лицевий

В. Блукаючий

С. 1-а гілка трійчастого

D. 2-а гілка трійчастого

Е. 3-я гілка трійчастого

Тест № 2

При розкритті флегмони привушної слинної залози були ушкоджені гілки нерва, внаслідок чого постраждала рухова іннервація мімічної мускулатури лиця. Гілки якого нерва були ушкоджені в цій ситуації?

А. Очноямкового

В. Верхньощелепного

С. Нижньощелепного

D. Лицевого

Е. Підборідного

Еталони відповідей до тестів на визначення вихідного рівня: № 1 – Е; № 2 – D.

Інформацію, необхідну для формування вихідних знань-умінь, можна знайти в наступних джерелах:

Привес М.Г., Лысенков Н.К. Анатомия человека.- М.: Медицина, 1985.- С. 138-148, 252-258, 379-381, 497-499, 672-682.
Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека.- М.: Гос. изд. мед. лит-ры, 1963.- Т. 1.- С. 122-135.
Сапин М.Р. Анатомия человека.- М., 1993.- С. 89-106.
Тестовые задания по анатомии человека.- Донецк, 1999.- С. 52-61.

ЗМІСТ НАВЧАННЯ

Після освоєння необхідних вихідних знань-умінь, можна перейти до вивчення наступних матеріалів:

ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

Техніка центральної й периферичної провідникової анестезії на верхній і нижній щелепі.
Операції при запальних процесах лиця (гайморотомія, розрізи в боковій ділянці лиця).

З графом логічної структури до теми можна ознайомитися в Додатку.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Оперативна хірургія і топографічна анатомія / під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994. - С. 79-84.
Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И. Кульчицкого, И.И.Бобрика.- К.: Выща школа, 1989. - С. 89-94.
Лекція за темою заняття.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Оперативна хірургія і топографічна анатомія: Підручник для студентів стомат. ф-тів / М. С. Скрипников, А. М. Білич, В. І. Шепітько та ін.; за ред. М. С. Скрипникова. – К.: Вища шк., 2000. – С. 65-77, 79-84, 87-89, 135-139.
Сироид Д.В. Техника оперативных навыков врача. – Донецк, 2009. – С. 67-70, 73-76.

НАБІР ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Тест № 1

При розкритті фурункула в привушно-жувальній ділянці була ушкоджена вивідна протока привушної слинної залози. Як проходить проекційна лінія протоки, що була ушкоджена в цій ситуації?

А. Від зовнішнього слухового проходу до перенісся

В. Від зовнішнього слухового проходу до зовнішнього кута ока

С. Від основи мочки вуха до середини між крилом носа і кутом рота

D. Від основи мочки вуха до підборіддя

Е. Паралельно та вище на 1 см від величної дуги

Тест № 2

При розкритті флегмони привушної слинної залози хірург ушкодив гілки лицевого нерва, внаслідок чого постраждала рухова іннервація мімічної мускулатури лиця. Яким розрізом повинен був скористатися хірург в цій ситуації?

А. Дугоподібним, за фурункулом

В. Поздовжнім

С. Поперечним

D. Радіальним щодо основи мочки вуха

Е. Радіальним щодо кута ока

Тест № 3

Хірург виконує екстраоральну інфраорбітальну анестезію. В якому напрямку варто просувати голку в цій ситуації?

А. Вверх і назовні

В. Вверх і усередину

С. Вниз і усередину

D. Вниз і назовні

Е. Перпендикулярно поверхні шкіри

Еталони відповідей до цільових тестів: № 1 – С; № 2 – D; № 3 – А.

КОРОТКІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

На початку заняття проводиться контроль і корекція вихідного рівня «знань-умінь». Потім студенти самостійно вивчають особливості топографічної анатомії лицевого відділу голови на трупному матеріалі, муляжах і плакатах. Користуючись зовнішніми орієнтирами, студенти визначають проекцію гілок лицевого нерва й вивідної протоки привушної слинної залози, знаходять місця виходу кінцевих гілок трійчастого нерва, обґрунтовують операції при запальних процесах лиця (зокрема – гайморотомію), обґрунтовують і моделюють різні різновиди провідникової анестезії на верхній і нижній щелепі. В ході самостійної роботи студенти закріплюють навички правильного використання хірургічних інструментів, роз'єднання і з'єднання тканин. Після обговорення результатів самостійної роботи проводиться тестовий контроль і підведення його підсумків.

ДОДАТОК

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ:

«ПРОВІДНИКОВА АНЕСТЕЗІЯ НА ВЕРХНІЙ І НИЖНІЙ ЩЕЛЕПІ, ОПЕРАЦІЇ ПРИ ГНІЙНИХ ПРОЦЕСАХ ЛИЦЯ»

Операції при запальних процесах лиця

Розрізи в боковій ділянці лиця

Гайморотомія (за Кондуеллом-Люком)

Техніка провідникової анестезії

на нижній щелепі

на верхній щелепі

Периферична

Центральна (біля круглого отвору)

Центральна (біля овального отвору)

Периферична

Екстраоральна

Інтра-оральна

Екстраоральна

Інтра-оральна

6. ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ДІЛЯНОК І ТРИКУТНИКІВ ШИЇ. ОГОЛЕННЯ І ПЕРЕВ'ЯЗКА СУДИН ШИЇ

Актуальність теми. Шия є відносно невеликою за площею ділянкою людського тіла, в якій зосереджені важливі органи і судинно-нервові утворення. Тому шия достатньо часто є об'єктом оперативних втручань. Знання особливостей топографічної анатомії шиї допомагає вирішувати складні задачі діагностики, передбачати можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів і уникати лікарських помилок.

ЦІЛІ НАВЧАННЯ

Загальна мета: уміти інтерпретувати особливості топографічної анатомії ділянок, трикутників і основного судинно-нервового пучка шиї для обґрунтування оперативних втручань і лікарських вмінь.

КОНКРЕТНІ ЦІЛІ	ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ-УМІНЬ
УМІТИ:
1. інтерпретувати особливості топографічної анатомії ділянок і трикутників шиї; 2. визначати можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів на шиї; 3. інтерпретувати особливості топографічної анатомії основного судинно-нервового пучка шиї; 4. визначати крапку пульсації на загальній сонній артерії; 5. обґрунтовувати оперативні втручання на шиї: первинну хірургічну обробку ран, розрізи при запальних процесах, перев'язку судин.	розпізнавати утворення шиї (каф. нормальної анатомії).

Для визначення вихідного рівня знань-умінь з метою самоконтролю і самокорекції пропонуємо вирішити наступні тести:

Тест № 1

При здійсненні первинної хірургічної обробки рани на шиї хірург визначив пошкодження м'яза, що прикріплюється до під'язикової кістки своїм перехідним сухожиллям. Пошкодження якого м'яза визначив хірург в цій ситуації?

А. Лопатково-під'язикового

В. Щелепово-під'язикового

С. Двочеревцевого

D. Під'язиково-язикового

Е. Грудино-під'язикового

Тест № 2

При перев'язці язичної артерії в трикутнику Пирогова хірург пошкодив нерв, внаслідок чого була порушена рухова іннервація язика. Який нерв був пошкоджений?

А. Язиковий

В. Поворотний гортанний

С. Язиково-глотковий

D. Під'язиковий

Е. Блукаючий

Еталони відповідей до тестів на визначення вихідного рівня: № 1 – С; № 2 – D.

Інформацію, необхідну для формування вихідних знань-умінь, можна знайти в наступних джерелах:

Привес М.Г., Лысенков Н.К. Анатомия человека.- М.: Медицина, 1985.- С. 138-258.
Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека.- М.: Гос. изд. мед. лит-ры, 1963.- Т.2.- С. 278-305.
Сапин М.Р. Анатомия человека.- М., 1993.- С. 270-295.
Тестовые задания по анатомии человека.- Донецк, 1999.- С. 82-87.

Топографічна анатомія ділянок і трикутників шиї: границі і зовнішні орієнтири, особливості пошарової будови. Модифікована класифікація фасцій шиї за Шевкуненко.
Клітковинні простори шиї і можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів з них.
Топографічна анатомія основного судинно-нервового пучка шиї: синтопія компонентів, скелетотопія, голотопія. Відмінності між зовнішньою і внутрішньою сонною артеріями.
Визначення пульсу на загальній сонній артерії, тимчасова зупинка артеріальної кровотечі.
Оперативні втручання на шиї: первинна хірургічна обробка ран, розрізи при запальних процесах, перев'язка загальної сонної, зовнішньої сонної і язикової артерії.

З графом логічної структури до теми можна ознайомитися в Додатку.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Оперативна хірургія і топографічна анатомія / під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994. - С. 91-100, 105-112.
Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И. Кульчицкого, И.И.Бобрика.- К.: Выща школа, 1989. - С. 102-111, 116-123.
Лекція за темою заняття.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Сироид Д.В. Техника оперативных навыков врача. – Донецк, 2009. – С. 79-82, 85-89.

НАБІР ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Тест № 1

Лікар здійснює пальпацію в лівому латеральному (боковому, зовнішньому) трикутнику шиї. Яке утворення обмежує цей трикутник знизу?

А. Нижнє черевце лопатково-під'язикового м'яза

В. Заднє черевце двочеревцевого м'яза

С. Під'язикова кістка

D. Яремна вирізка грудини

Е. Ключиця

Тест № 2

У хворого запальний процес розповсюдився з превісцерального простору шиї вниз. Куди розповсюдився патологічний процес в цій ситуації?

А. У навкологлотковий простір

В. У заглотковий простір

С. У переднє середостіння

D. У заднє середостіння

Е. У передочеревинну клітковину

Тест № 3

У хворого в процесі поранення була пошкоджена зовнішня сонна артерія. Лікар здійснює тимчасову зупинку кровотечі шляхом притиснення загальної сонної артерії до кісткової основи в її крапці пульсації. До сонного горбика поперечного відростка якого шийного хребця можна притиснути цю артерію?

А. 2-го

В. 3-ого

С. 4-ого

D. 5-ого

Е. 6-ого

Тест № 4

Хірург виконує доступ до загальної сонної артерії. В яку сторону слід зміщувати груднино-ключично-соскоподібний м'яз в процесі цього доступу?

А. Усередину і наперед

В. Назовні і назад

С. Усередину і назад

D. Назовні і наперед

Е. Вгору

Тест № 5

Хірург створив доступ в сонному трикутнику до зовнішньої сонної артерії, але помилково перев'язав внутрішню сонну артерію. У чому полягає відмінність перев'язаної артерії від зовнішньої сонної (у операційній рані)?

А. Не віддає гілок

В. Віддає гілки

С. Розташована медіально

D. Розташована поверхнево

Е. Займає переднє положення

Тест № 6

Для перев'язки язикової артерії хірург виділив в рані трикутник Пирогова. Яке утворення формує передню сторону цього трикутника?

А. Язиковий нерв

В. Під'язиковий нерв

С. Під'язиково-язиковий м'яз

D. Перехідне сухожилля двочеревцевого м'яза

Е. Щелепово-під'язиковий м'яз

Еталони відповідей до цільових тестів: № 1 – Е; № 2 – С; № 3 – Е; № 4 – В; № 5 – А; № 6 – Е.

КОРОТКІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

На початку заняття проводиться контроль і корекція вихідного рівня «знань-умінь». Потім студенти самостійно вивчають особливості топографічної анатомії ділянок, трикутників і основного судинно-нервового пучка шиї на трупному матеріалі, муляжах і плакатах. Користуючись зовнішніми орієнтирами, студенти визначають границі ділянок і трикутників шиї, вивчають особливості пошарової будови в них, визначають можливі шляхи розповсюдження запальних процесів, обґрунтовують виконання оперативних втручань і маніпуляцій на шиї, моделюють перев'язку загальної сонної і зовнішньої сонної артерії. В ході самостійної роботи студенти закріплюють навички правильного використання хірургічних інструментів, роз'єднання і з'єднання тканин. Після обговорення результатів самостійної роботи проводиться тестовий контроль і підведення його підсумків.

ДОДАТОК. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ:

«ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ДІЛЯНОК І ТРИКУТНИКІВ ШИЇ. ОГОЛЕННЯ І ПЕРЕВ'ЯЗКА СУДИН ШИЇ»

Шия

Задній відділ

Передній відділ

Серединний трикутник (медіальні)

Ділянка грудино-ключично-соскоподібного м'яза

Латеральні трикутники

Підпід'язикова ділянка

Надпід'язикова ділянка

Топографічна анатомія

Оперативні втручання і маніпуляції на шиї

7. ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ШИЇ. ВАГОСИМПАТИЧНА БЛОКАДА ЗА ВИШНЕВСЬКИМ

Актуальність теми. Органи шиї (гортань, трахея, глотка, стравохід, щитоподібна та ін. залози) достатньо часто є об'єктом оперативних втручань. Всі лікарі повинні вміти надавати невідкладну допомогу при механічній асфіксії. Вагосимпатична блокада, що виконується для профілактики плевропульмонального шоку, врятувала життя багатьох пацієнтів. Знання особливостей топографічної анатомії органів шиї допомагає уникати лікарських помилок не тільки під час проведення оперативних втручань, але й при вирішенні складних задач діагностики.

ЦІЛІ НАВЧАННЯ

Загальна мета: вміти інтерпретувати особливості топографічної анатомії органів шиї для обґрунтування оперативних втручань і лікарських вмінь.

КОНКРЕТНІ ЦІЛІ	ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ-УМІНЬ
УМІТИ:
1. інтерпретувати особливості топографічної анатомії органів шиї; 2. обґрунтовувати оперативні втручання на органах шиї; 3. обґрунтовувати і моделювати вагосимпатичну блокаду за Вишневським.	розпізнавати будову органів шиї (каф. нормальної анатомії).

Для визначення вихідного рівня знань-умінь з метою самоконтролю і самокорекції пропонуємо вирішити наступні тести:

Тест № 1

При механічній асфіксії лікар з метою невідкладної допомоги вирішив використовувати ріжучий прокол щито-персневидної мембрани (lig. conicum). Для визначення місця проколу лікар промацав два хрящі гортані. Нижче якого з цих хрящів повинен бути здійснений прокол в цій ситуації?

А. Щитовидного

В. Персневидного

С. Черпакуватого

D. Клиновидного

Е. Ріжкуватого

Тест № 2

Хірург розітнув перше кільце трахеї і ввів в неї трахеостомічну канюлю. На який хрящ гортані чинитиме тиск канюля в цій ситуації?

А. Щитовидний

В. Персневидний

С. Черпакуватий

D. Клиновидний

Е. Ріжкуватий

Тест № 3

При виконанні резекції щитовидної залози хірург помилково видалив

всі паращитовидні залози. Якими звичайно бувають залози, помилково видалені хірургом в цій ситуації?

А. Ліва, середня і права

В. Верхня, середня і нижня

С. Передня, середня і задня

D. Передні і задні (зліва і справа)

Е. Верхні і нижні (зліва і справа)

Еталони відповідей до тестів на визначення вихідного рівня: № 1 – А; № 2 – В; № 3 – Е.

Інформацію, необхідну для формування вихідних знань-умінь, можна знайти в наступних джерелах:

Привес М.Г., Лысенков Н.К. Анатомия человека.- М.: Медицина, 1985.- С. 138-258.
Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека.- М.: Гос. изд. мед. лит-ры, 1963.- Т.2.- С. 278-305.
Сапин М.Р. Анатомия человека.- М., 1993.- С. 270-295.
Тестовые задания по анатомии человека.- Донецк, 1999.- С. 82-87.

Топографічна анатомія органів шиї (гортані, трахеї, глотки, стравоходу, щитовидної, паращитовидних і піднижньощелепних залоз): особливості розташування, кровопостачання, іннервації, венозного і лімфат. відтоку.
Операції і маніпуляції на дихальних шляхах: верхня і нижня трахеотомія (-стомія), конікотомія (-центез). Можливі помилки і ускладнення.
Операції на щитовидній залозі. Положення Ніколаєва, які повинні виконуватися при виконанні цих операцій. Можливі помилки і ускладнення.
Техніка вагосимпатичної блокади за Вишневським. Можливі помилки і ускладнення.

З графом логічної структури до теми можна ознайомитися в Додатку.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Оперативна хірургія і топографічна анатомія / під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994. - С. 100-105, 112-116.
Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И. Кульчицкого.- К.: Выща школа, 1989. - С. 111-116, 123, 124-126, 127-129.
Лекція за темою заняття.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Сироид Д.В. Техника оперативных навыков врача. – Донецк, 2009. – С. 82-87, 90-92.

НАБІР ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Тест № 1

У постраждалого – поєднане поранення трахеї і перешийка щитовидної залози. На рівні яких кілець трахеї звичайно розташовується перешийок цієї залози?

А. 1-2

В. 2-3

С. 3-4

D. 4-5

Е. 5-6

Тест № 2

В якості невідкладної допомоги пацієнту з механічною асфіксією виконана конікотомія. Що було виконане пацієнту в цій ситуації?

А. Розтинання трахеї

В. Накладання фістули на трахею

С. Розтинання щитоперсневидної мембрани

D. Ріжучий прокол щитоперсневидної мембрани

Е. Накладання фістули на гортань

Тест № 3

Хірург виконує нижню трахеостомію. У якому напрямку слід зміщувати перешийок щитовидної залози в цьому випадку?

А. Вверх

В. Вниз

С. Назовні

D. Усередину

Е. Наперед

Тест № 4

Хірург виконав субтотальну субфасціальну резекцію щитовидної залози, але не дотримувався обережності при роботі в «небезпечній» (задньомедіальній) зоні цього органу. Які утворення, що розташовані екстракапсулярно, могли бути пошкоджені в цій ситуації?

А. Поворотні гортанні нерви

В. Блукаючі нерви

С. Загальні сонні артерії

D. Внутрішні яремні вени

Е. Паращитовидні залози

Тест № 5

Лікар виконує вагосимпатичну блокаду за Вишневським. Яким повинен бути напрямок просування голки при виконанні цієї маніпуляції?

А. Перпендикулярно шкірі

В. Вверх і усередину

С. Вверх і назовні

D. Вниз і усередину

Е. Вниз і назовні

Еталони відповідей до цільових тестів: № 1 – В; № 2 – С; № 3 – А; № 4 – А; № 5 – В.

КОРОТКІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

На початку заняття проводиться контроль і корекція вихідного рівня «знань-умінь». Потім студенти самостійно вивчають особливості топографічної анатомії органів шиї на трупному матеріалі, муляжах і плакатах. Користуючись зовнішніми орієнтирами, студенти визначають проекції доступів до органів шиї, обґрунтовують виконання оперативних втручань, моделюють вагосимпатичну блокаду за Вишневським. В ході самостійної роботи студенти закріплюють навики правильного використання хірургічних інструментів, роз'єднання і з'єднання тканин. Після обговорення результатів самостійної роботи проводиться тестовий контроль і підведення його підсумків.

ДОДАТОК. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ:

«ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ШИЇ. ВАГОСИМПАТИЧНА БЛОКАДА ЗА ВИШНЕВСЬКИМ»

Органи шиї

Залози (щитовидна, паращитовидні, піднижньощелепні)

Трахея

Гортань

Стравохід

Глотка

Топографічна анатомія

Розташування

Оперативні втручання і маніпуляції

Доступи до органів шиї

Щитовидної залози (за Кохером)

8. ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ГРУДЕЙ

Актуальність теми. Грудь є важливою частиною людського тіла, на якій часто виконуються оперативні втручання. Всі лікарі повинні вміти надавати невідкладну допомогу при проникаючих пораненнях грудей, виконувати плевральну пункцію і первинну хірургічну обробку ран з урахуванням особливостей топографічної анатомії цієї ділянки. Знання топографічної анатомії грудної ділянки і грудної порожнини допомагає вирішувати складні задачі діагностики, передбачати можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів і уникати лікарських помилок.

ЦІЛІ НАВЧАННЯ

Загальна мета: вміти інтерпретувати особливості топографічної анатомії грудей для обґрунтування лікарських умінь.

КОНКРЕТНІ ЦІЛІ	ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ-УМІНЬ
УМІТИ:
інтерпретувати особливості топографічної анатомії грудної ділянки і грудної порожнини; обґрунтовувати оперативні втручання і маніпуляції, що виконуються на грудях; моделювати плевральну пункцію і пункцію перикарду.	розпізнавати органи і утворення грудей (каф. нормальної анатомії).

Для визначення вихідного рівня знань-умінь з метою самоконтролю і самокорекції пропонуємо вирішити наступні тести:

Тест № 1

Хірург проводить видалення частини лівої легені. Скільки часток виділяють в цій легені згідно Міжнародній анатомічній номенклатурі?

А. Одну

В. Дві

С. Три

D. Чотири

Е. П’ять

Тест № 2

Лікар здійснив пальпацію реберної дуги пацієнта. Хрящі яких ребер, зростаючись між собою, звичайно формують цю дугу?

А. 6-9

В. 6-10

С. 7-9

D. 7-10

Е. 8-11

Тест № 3

Метастаз розповсюджується по току крові в непарній вені. У яку вену потрапить метастаз безпосередньо з цієї вени?

А. Праву підключичну

В. Праву плечоголовну

С. Верхню порожнисту

D. Нижню порожнисту

Е. Напівнепарну

Еталони відповідей до тестів на визначення вихідного рівня: № 1 – В; № 2 – D; № 3 – С.

Інформацію, необхідну для формування вихідних знань-умінь, можна знайти в наступних джерелах:

Привес М.Г., Лысенков Н.К. Анатомия человека.- М., 1985.- С. 138-258.
Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека.- М.: Гос. изд. мед. лит-ры, 1963.- Т.2.- С. 278-305.
Сапин М.Р. Анатомия человека.- М., 1993.- С. 270-295.
Тестовые задания по анатомии человека.- Донецк, 1999.- С. 82-87.

Топографічна анатомія грудної ділянки і грудної порожнини.
Обґрунтування оперативних втручань, що виконуються на грудях (первинної хірургічної обробки проникаючих поранень грудей, розрізів при маститах, операції Фієскі, доступів до органів грудної порожнини, ушивання рани серця).
Техніка плевральної пункції.
Техніка пункції перикарду в точці Ларрея і точці Марфана.

З графом логічної структури до теми можна ознайомитися в Додатку.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Оперативна хірургія і топографічна анатомія / під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994. - С. 122-163.
Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И. Кульчицкого, И.И.Бобрика.- К.: Выща школа, 1989. - С. 134-177.
Лекція за темою заняття.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Оперативна хірургія і топографічна анатомія: Підручник для студентів стомат. ф-тів / М. С. Скрипников, А. М. Білич, В. І. Шепітько та ін.; за ред. М. С. Скрипникова. – К.: Вища шк., 2000. – С. 250-281.
Сироид Д.В. Техника оперативных навыков врача. – Донецк, 2009. – С. 92-109.

НАБІР ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Тест № 1

У постраждалого – рана в лівій підключичній ділянці. Яке положення займає ця ділянка серед інших ділянок лівої половини грудей?

А. Задньо-верхнє

В. Задньо-нижнє

С. Передньо-верхнє

D. Передньо-нижнє

Е. Латеральне

Тест № 2

Хірург виконує доступ до легені. Після розтину якого шару він потрапить в плевральну порожнину?

А. Грудної фасції

В. Внутрішньогрудної фасції

С. Парієтальної плеври

D. Вісцеральної плеври

Е. Наружной міжреберного м'яза

Тест № 3

Проводиться первинна хірургічна обробка проникаючого поранення грудей. З особливою ретельністю хірург накладає той ряд швів, який повинен забезпечити герметичність рани. На краї якого утворення накладається цей ряд швів?

А. Плеври

В. Внутрішньогрудної фасції

С. Міжреберних м'язів

D. Поверхневих м'язів

Е. Шкіри з підшкірною клітковиною

Тест № 4

У хворого – поверхневий інтрамамарний абсцес у верхньо-зовнішньому квадранті молочної залози. Який розріз вважається найраціональнішим при розкритті таких гнійних маститів?

А. Облямовуючий

В. Радіальний

С. Поздовжній

D. Поперечний

Е. Комбінований

Тест № 5

При операції Фієскі хірург здійснив двосторонню перев'язку внутрішньої грудної артерії в 2-ому міжребер'ї. На поліпшення кровопостачання яких утворень спрямована ця операція?

А. Діафрагми і легенів

В. Передньобокової стінки живота

С. Перикарда і, опосередковано, - серця

D. Молочної залози і стравоходу

Е. Трахеї і стравоходу

Тест № 6

Хірург проводить пульмонектомію. Який доступ найчастіше застосовують при цій операції?

А. Поздовжню стернотомію

В. Поперечну стернотомію

С. Передньобокову міжреберну торакотомію

D. Бокову міжреберну торакотомію

Е. Задньобокову торакотомію

Тест № 7

Хірург ушиває рану серця. Який шов звичайно використовується в таких випадках?

А. Донаті

В. Наскрізний простий вузловий

С. Ненаскрізний П-подібний

D. Матрацний

Е. Мультановського

Тест № 8

Лікар виконує плевральну пункцію при необмеженому ексудативному плевриті по місцю найбільшого притуплення перкуторного звуку (у 7-ому міжреберному проміжку між лопатковою і середньої пахвовою лініями). В результаті був пошкоджений міжреберний нерв. Яким повинне було бути місце вкола голки по відношенню до ребер, що обмежують міжребер'я?

А. По верхньому краю нижнього ребра

В. По нижньому краю верхнього ребра

С. Посередині між нижніми краями ребер

D. Посередині між верхніми краями ребер

Е. У верхній частині міжреберного проміжку

Тест № 9

Лікар виконує пункцію перикарду в точці Ларрея. Яким чином повинна бути направлена голка при проколі перикарду в цій ситуації?

А. Перпендикулярно шкірі

В. Усередину

С. Назовні

D. Вверх

Е. Вниз

Еталони відповідей до цільових тестів: № 1 – С; № 2 – С; № 3 – D; № 4 – В; № 5 – С; № 6 – Е; № 7 – С; № 8 – А; № 9 – D.

КОРОТКІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

На початку заняття проводиться контроль і корекція вихідного рівня «знань-умінь». Потім студенти самостійно вивчають особливості топографічної анатомії грудей на трупному матеріалі, муляжах і плакатах. Користуючись зовнішніми орієнтирами, студенти визначають границі ділянок грудей, проводять проекції розрізів при маститах і доступів до органів грудної порожнини, моделюють плевральну пункцію і пункцію перикарду. В ході самостійної роботи студенти закріплюють навики правильного використовування хірургічних інструментів. Після обговорення результатів самостійної роботи проводиться тестовий контроль і підведення його підсумків.

ДОДАТОК. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ:

«ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ГРУДЕЙ»

Грудь

Грудна порожнина

Грудна ділянка

Середостіння

Легені в легеневих мішках

Задній відділ (ділянки)

Передній відділ (ділянки)

Топографічна анатомія

Границі і зовнішні орієнтири, грудні лінії

Синтопія, скелетотопія, голотопія органів і утворень

Особливості кровопостачання, іннервації, венозного і лімфатичного відтоку

Оперативні втручання і маніпуляції

Перев'язка внутрішніх грудних артерій (операція Фієскі)

Передньобокова

Бокова

Передня

Поперечна

Поздовжня

9. ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ПЕРЕДНЬОБОКОВОЇ СТІНКИ ЖИВОТА

Актуальність теми. Передньобокова стінка живота є ділянкою, через яку виконуються доступи до органів черевної порожнини. Формування гриж живота пов'язане з наявністю «слабких» місць. Розвиток рецидивів після грижосічення багато в чому обумовлений недостатньо добрим знанням хірургами особливостей топографічної анатомії передньобокової стінки живота. Всі лікарі повинні вміти виконувати первинну хірургічну обробку ран в цій ділянці. Знання топографічної анатомії передньобокової стінки живота допомагає вирішувати складні задачі діагностики, передбачати можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів і уникати лікарських помилок.

ЦІЛІ НАВЧАННЯ

Загальна мета: вміти інтерпретувати особливості топографічної анатомії передньобокової стінки живота для обґрунтування лікарських умінь.

КОНКРЕТНІ ЦІЛІ	ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ-УМІНЬ
УМІТИ:
інтерпретувати особливості топографічної анатомії передньобокової стінки живота; обґрунтовувати оперативні втручання на передньобоковій стінці живота: первинну хірургічну обробку ран, лапаротомічні доступи і операції при грижах передньобокової стінки живота; проводити проекцію лапаротомічних доступів.	розпізнавати утворення передньобокової стінки живота (каф. нормальної анатомії).

Для визначення вихідного рівня знань-умінь з метою самоконтролю і самокорекції пропонуємо вирішити наступні тести:

Тест № 1

При виконанні серединної лапаротомії хірург пошкодив круглу зв'язку печінки. Яка судина, розташована в цій зв'язці, могла бути при цьому пошкоджений?

А. Пупкова артерія

В. Пупкова вена

С. Навколопупкова вена

D. Верхня надчеревна вена

Е. Ворітна вена

Тест № 2

При виконанні оперативного втручання з приводу пахвинної грижі хірург змістив убік природний вміст пахвинного каналу пацієнта – чоловіка. Що є цим вмістом?

А. Пахвинна зв'язка

В. Сім'яний канатик

С. Нижня надчеревна артерія

D. Кругла зв'язка печінки

Е. Кругла зв'язка матки

Тест № 3

Студенти вивчають на трупному матеріалі задню поверхню передньобокової стінки живота жінки. Знайшли складку очеревини, що йде від пупка вниз по серединній лінії. Над яким утворенням формується ця складка?

А. Пупкова вена

В. Пупкова артерія

С. Нижня надчеревна артерія

D. Верхня надчеревна артерія

Е. Сечова протока

Еталони відповідей до тестів на визначення вихідного рівня: № 1 – В; № 2 – В; № 3 – Е.

Інформацію, необхідну для формування вихідних знань-умінь, можна знайти в наступних джерелах:

Привес М.Г., Лысенков Н.К. Анатомия человека.- М.: Медицина, 1985.- С. 35-258.
Сапин М.Р. Анатомия человека.- М., 1993.- С. 24-240.
Тестовые задания по анатомии человека.- Донецк, 1999.- С. 5-87.

Топографічна анатомія передньобокової стінки живота, її «слабких» місць.
Первинна хірургічна обробка ран передньобокової стінки живота.
Операції при грижах передньобокової стінки живота: пахвинних, пупкових, білої лінії.
Лапаротомічні доступи.

З графом логічної структури до теми можна ознайомитися в Додатку.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Оперативна хірургія і топографічна анатомія / під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994. - С. 168-176, 196-201, 204-210.
Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И. Кульчицкого.- К.: Выща школа, 1989. - С. 181-189, 214-219, 222-228.
Лекція за темою заняття.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Оперативна хірургія і топографічна анатомія: Підручник для студентів стомат. ф-тів / М. С. Скрипников, А. М. Білич, В. І. Шепітько та ін.; за ред. М. С. Скрипникова. – К.: Вища шк., 2000. – С. 282-293, 312-315.
Сироид Д.В. Техника оперативных навыков врача. – Донецк, 2009. – С. 109-128.

НАБІР ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Тест № 1

Лікар проводить пальпацію сліпої кишки. На яку ділянку передньобокової стінки живота переважно проектується ця кишка?

А. Ліву бокову

В. Праву бокову

С. Ліву клубово-пахвинну

D. Праву клубово-пахвинну

Е. Надлобкову

Тест № 2

Хірург розтинає білу лінію живота в межах епігастрію. У чому полягають особливості цієї лінії в порівнянні з нижніми відділами передньобокової стінки живота?

А. Тонка, вузька

У. Тонка, широка

С. Товста, вузька

D. Товста, широка

Е. Не виражена, як шар

Тест № 3

Хворий доставлений в клініку з раною передньобокової стінки живота. При пошкодженні якого шару такі поранення вважаються проникаючими?

А. Глибокого листка поверхневої фасції

В. Стінки порожнистих внутрішніх органів

С. М'язово-апоневротичеського

D. Внутрішньочеревної фасції

Е. Парієтальної очеревини

Тест № 4

Хірург проводить пластику пахвинного каналу з приводу косої пахвинної грижі. Глибоке пахвинне кільце розширене в помірному ступені. Яку стінку пахвинного каналу раціонально укріплювати в цьому випадку?

А. Передню

В. Задню

С. Верхню

D. Нижню

Е. Верхню і нижню

Тест № 5

Хірург виконав пластику пупкового кільця за Мейо-Дьяконовим. Який шов використовується для зміцнення пупкового кільця при такій операції?

А. Кисетний

В. Мультановського

С. Простий безперервний

D. Простий вузловий

Е. П-подібний

Тест № 6

Хірург виконав доступ до червоподібного відростка за Волковичем-Дьяконовим. Яку лапаротомію виконав хірург в цій ситуації?

А. Трансректальну

В. Параректальну

С. Косу перемінну

D. Серединну

Е. Нижню поперечну

Еталони відповідей до цільових тестів: № 1 – D; № 2 – B; № 3 – E; № 4 – А; № 5 – E; № 6 – С.

Blog

Оперативна хірургія І топографічна анатомія методичні вказівки до практичних занять для студентів стоматологічного факультету Донецьк, 2010

Содержание