Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології
| Вид материала | Документы |
- Методика викладання соціології Програми дисциплін ● Загальна соціологія Предмет соціології, 394.61kb.
- План Об'єкт І предмет соціології. Структура сучасної соціології. Загальна соціологічна, 2281.06kb.
- 1: Соціологія наука про суспільство, 258.26kb.
- Програма державного екзамену з напряму підготовки 040200 «Соціологія», 439.41kb.
- 1. Соціологія як наука. Предмет І метод соціології, 2768.47kb.
- Соціологія як наука, 2248.89kb.
- Політологія як наука. Предмет політології, 1646.96kb.
- Змістовий модуль соціологія як наука. Основні етапи розвитку соціологічної думки тема, 369.7kb.
- Курс загальної лінгвістики. К., 1998. 34-36 Зв’язок мовознавства з різними науками, 56.81kb.
- Навчальна програма курсу "Соціологія" (для студентів Ікурсу спеціальності "політологія", 599.46kb.
Експеримент – загальнонауковий метод здобуття ( в умовах, що контролюються й управляються) певних знань про причинно-наслідкові відносини між явищами і процесами соціальної дійсності для перевірки гіпотез щодо цих зв’язків. Експерименти за характером об’єкта і предметом дослідження поділяють на соціальні, економічні (господарські), правові, педагогічні, психологічні, естетичні тощо. Соціальний експеримент – метод збирання інформації про характер та специфіку змін показників соціальної діяльності та поведінки під впливом заданих і керованих чинників. Його проводять з метою перевірки дієвості запроваджуваних форм соц.діяльності, нових засобів управління розвитком соц.процесів, реальності здійснення та ефективності запропонованих заходів, розроблених на основі теоретичних ідей та набутого досвіду стосовно конкретних соціальних умов. |
Соц. опитування = най поширений у соціології метод збирання первинної вербальної інформації, що ґрунтується на зверненні до окремого індивіда чи групи з питаннями, спрямованими на розкриття змісту досліджуваної проблеми. За допомогою опитування одержують як фактичну інформацію, так і відомості про думки, оцінки й потреби опитуваних. Джерелом інформації є усні чи письмові висловлювання респондентів про стан громадської думки та суспільної свідомості, об’єктивних явищ та процесів в теперішньому, минулому та майбутньому часі. Анкетування - письмове опитування за допомогою анкети переважно для збирання інформації про масові соціальні явища. Інтерв’ю – різновид усного опитування, що ґрунтується на безпосередньому контакті спеціально навченого реципієнта з респондентом За способом спілкування: через пресу, поштове, роздаткове |
Запитання – висловлювання, розраховане на здобуття інформації 9відповіді), яка б давала змогу тлумачити ознаки соц.об’єкта, що вивчається. Формулювання запитань найбільш складний процес. Вимоги до формулювання:
Запитання можуть бути: За змістом (знання, установки, інтереси, почуття, мотиви, факти) За функціями (основні, контрольні, фільтрувальні, контактні, уточню вальні, продуктивні) За формою (прямі, непрямі, індекси, тексти. Шкальні) За структурою (відкриті, закриті, дихотомічні, меню, альтернативні, напівзакриті) |
Анкетування - письмове опитування за допомогою анкети переважно для збирання інформації про масові соціальні явища. Анкета – впорядкований за змістом і формою набір запитань, кожне з яких логічно зв’язане з певною гіпотезою Анкета має визначену структуру і складається як правило з 3 частин:
|
Анкетування - письмове опитування за допомогою анкети переважно для збирання інформації про масові соціальні явища. Анкетером може бути як професійний соціолог-дослідник, так і спеціально навчений та проінструктований працівник іншої професії (позаштатний соціолог). Бажано щоб він не працював у тому структурному підрозділі, де проводиться опитування. Основним завданням анкетера є збирання максимально надійної та достовірної інформації. Для цього він повинен спонукати респондентів висловлювати лише їхні особисті думки, перешкоджати спробам радитися, підказувати відповіді. Анкетер не повинен квапити респондентів, але і не може респондентам дозволяти брати анкети додому, оскільки це може призвести до зниження якості заповнення них. |
Інтерв’ю – різновид усного опитування, що ґрунтується на безпосередньому контакті спеціально навченого реципієнта з респондентом Інтерв’ю буває різних видів:
|
Експертиза – вивчення суджень, думок експертів щодо досліджуваної проблеми (експерт-опитування), а самі судження – експертні оцінки Експертиза – спеціальне компетентне дослідження будь-якого питання, що потребує спеціальних знань і подання мотивованих висновків. = використання екпертних оцінок дає змогу підвищити рівень соціального управління, зокрема здійснюється: = оцінка соціальних властивостей суспільних систем та їх елементів, процесів, явищ і прогнозування тенденцій їх розвитку = визначення ступеня вірогідності соціологічної інформації, здобутої іншими методами Атестація колективів чи членів колективів за рівнем спеціальної активності, професійної придатності тощо. |
Соціальна експертиза – оцінювання позитивних і негативних соціальних наслідків розробки та здійснення програм та проектів, а також опрацювання механізмів мінімізації, пом’якшення й запобігання можливим негативним наслідкам цих програм та проектів. Професійна атестація – різновид соціальної експертизи, який має на меті збирання інформації щодо оцінювання професійних і моральних якостей працівників, виявлення професійно безграмотних осіб. Професійна безграмотність – брак необхідних знань і навичок, неспроможність виконувати професійні обов’язки внаслідок відсутності потрібної кваліфікації. Результати атестації мождуть використовуватися для оцінювання трудового внеску тих працівників, діяльність яких безпосередньо не зв’язана з кінцевими результатами, для конкурсного добору спеціалістів та керівників, для опрацювання складних управлінських рішень. Вона є обов’язковою складовою менеджменту. Виконує інформацій та соціально-регулятивну функції. |
Тест (від англ.. випробування) завдання стандартної форми (вербального характеру чи у вигляді символів, спеціального малюнка, тощо), результат виконання якого дозволяє виміряти деякі психофізичні й особистісні характеристики, а також знання, уміння, навички випробуваного. Тексти використовують для визначення наявності чи браку уже відомих соціально-психологічних властивостей у випробуваного. Він має забезпечити об’єктивне порівняння випробуваних між собою, тобто визначити, якою мірою кожен з них відповідає встановленим стандартам. У соц. дослідженнях використовуються різні види текстів: вербальний, емпіричний, досягнень, інтелекта, особистості, проективний, здібностей, тематичний, тощо. За цільовим призначенням бувають : проективні, оцінні. Професійні За предметом дослідження: загальні особистісні, спеціальні особистісні, групові) |
Соціометрія – метод дослідження мали груп. Організацій за допомогою опису системи між особистісних відносин її членів = різновид психологічного тесту, який грунтуєтьсмя на опитуванні та є своєрідним методом діагностики, кількісного вимірювання й аналізу соціально-психологчічних відносин у невеликих, повністю сформованих соц. групах. Може застосовуватися для дослідження невеликої (контактної) групи. Ґрунтується на вивченні вибору членами групи партнерів для спільної роблоти, навчання, відпочинку тощо. У заданій реципієнтом ситуації фіксується установка респондента на взаємодію (чи відмову від взаємодії) з іншими членами групи. Процедура складається з вибору соціометричних критеріїв, визначення їх кількості, опитування та опрацювання даних соціометричних вимірювань. |
Первинну інформацію можна опрацьовувати вручну і за допомогою ЕОМ з використанням різних методів економіко-математичної статистики: простих і комбінованих групувань, розрахунків середніх величин, регресивного, кореляційного і факторного аналізу. Опрацювання й аналіз первинної соціологічної інформації ґрунтується на наданні згідно з певними правилами числових значень якісним характеристикам явищ, що досліджуються. Ця операція здійснюється на підставі встановленої системи показників у вигляді емпіричних індикаторів і математичних індексів – це і є соц. вимірювання. Якісні кількісні характеристики, що використовуються, відтворюють структуру і динаміку досліджуваних явищ, утворюють складну систему соц. показників. Вони складаються з індикаторів, що фіксують якісні сторони, індексів чи коефіцієнтів, які фіксують кількісні сторони. Ефективність дослідження залежить від глибини та всебічного аналізу. Аналіз розпочинається з перевірки інструментарію на точність. Повноту та якість заповнення. Він передбачає виправлення помилок у відповідях та їх корекцію |
Провідним центром соціологічної роботи є Інститут соціології НАН України, який ставить своїм завданням: виявлення закономірностей розвитку соціальних процесів як взаємодії багатьох соціальних груп і верств у різних сферах життєдіяльності суспільства. Досягнення цієї мети реалізується в таких напрямах досліджень:
Зазначеним інститутом опрацьовуються всі необхідні питання для оцінки. Аналізу і підготовки рекомендацій щодо критичних суспільних проблем. |