Соціологія як наука

Вид материалаДокументы

Содержание


Лекція І. Соціологія як наука
1.1. Об'єкт і предмет соціології
1.2. Структура та функції соціології
1.3. Взаємозв‘язок соціології з іншими науками
Питання для роздумів
Лекція 2. Історія соціології
Сучасна соціологія
2.1. Етап глобальних концепцій розвитку суспільства (середина і друга половина XIXст.)
Г. Спенсер
Л. Гумплович
Ж.А. Гобіно
Г.Т. Бокль
К. Маркса
2.2. Етап ствердження соціології як самостійної науки (кінець XIX – початок ХХст.)
Ф. Тьонніс
2.4. Сучасна соціологія (друга половина ХХст.)
Структурний функціоналізм
Теорія конфлікту
Символічний інтеракціонізм
Феноменологічна соціологія
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38

Соціологія як наука

УДК 316(042.4)

ББК 60.5я73

Р 56

М.О. Ричков. Соціологія (Лекції з соціології).

Затверджено вченою радою Академії ДПС України


Рецензенти:

В.В. Танчер, доктор філософських наук, професор, завіду­ючий відділом історії, теорії та методології Інституту соціології НАН України.

В.Д. Тихоненко, кандидат філософських наук, в.о. профе­сора, завідуючий кафедрою гуманітарних дисциплін Академії ДПС України.


Ричков М.О.

Р 56 Лекції з соціології: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2000. – 235 с.


ISBN 9667257-43-6


УДК 316(042.4)

ББК 60.5я73


ISBN 9667257-43-6 © Ричков М.О., 2000


Передмова


У час, коли соціологія в нашій країні нарешті отримала статус окремої, самостійної науки і курс соціології почали викладати в навчальних закладах різних рівнів акредитації, нагальним постало питання забезпечення студентів під­ручниками з цієї дисципліни. За останні десять років з’явились російськомовні видання як російських, так і українських авторів, почали друкувати переклади праць західних соціологів. Подекуди вийшли з друку і підручники та посібники, написані українською мовою. Але перелік цих книжок поки що невеликий, наклад їх видань не задо­вольняє всезростаючого попиту у молоді, що навчається. Отже, у подібній ситуації кожна нова книжка з соціології, кожний окремий навчальний посібник є певним кроком уперед на шляху пізнання соціологічної науки, а разом з цим і суспільства, в якому ми живемо, його потреб, проблем і можливих зрушень у майбутньому розвитку.

Соціологічна наука в сучасній Україні лише починає розвиватися, тому важко прогнозувати, якою вона стане у майбутньому. Але вже зараз позначилась деяка тенденція плюралістичного підходу як до розуміння соціології й основних її категорій, так і до процесу викладання її основних положень студентам. Вже у минулому ті часи, коли всі студенти СРСР на величезному його просторі навчались за однаковими підручниками, узгодженими з партійними органами, і тому витриманими в одному партійно-політичному напрямі, підвладному певній ідео­логічній парадигмі. Настав час, коли представники науки мають змогу викладати матеріал, висвітлюючи його за власним баченням, висувати і розвивати свої власні теорії й таким чином просувати вперед соціологію. Чи не саме так утворюються різні напрями і школи у науці?

Наука взагалі не повинна бути чимось застиглим, догматичним. Вона завжди знаходиться у динаміці постійних змін. Тому плюралізм думок у науці є нормальним і позитивним явищем. Нема нічого поганого в тому, що студенти одного навчального закладу, вивчаючи соціологію, отримають дещо інше бачення її проблем, ніж студенти іншого навчального закладу. Тільки так можуть з’явитися певні наукові школи, які здатні будуть конкурувати між собою. Разом з тим, вихід у світ різноманітних навчальних посібників дасть змогу свободи вибору як студентам, так і викладачам схи­литися до тієї чи іншої точки зору на певну проблему.

Отже, сучасна економічна криза і, як її результат, змен­шення можливостей централізованого друку великим накладом окремих навчальних видань є певною мірою позитивним явищем, бо дає змогу появи окремих, своєрідних, хоча і невеликих за обсягом друку видань, що повинно сприяти розвитку науки в цілому і, особливо, формуванню нових угрупувань спеціалістів зі своїм особистим баченням проблем соціології. Саме це має значення у світлі того положення, що наука повинна переходити у стіни навчальних закладів, де б студенти могли отримувати інформацію безпосередньо з перших рук науковців і мати змогу ознайомлюватись на лекціях з найвищими розробками у науці, а не завчати лише застиглі істини вчорашнього дня. Наука ніколи не стоїть на одному місці, і щоб випускник навчального закладу після його закінчення на починав наздоганяти науку, а одразу ж включився у її рух, він повинен вже на студентській лаві отримувати всі передові, нові знання, які тільки з’являються в науці.

Останнім часом вийшли з друку навчальні посібники з соціології, написані київськими, харківськими, львівськими, дніпропетровськими та одеськими авторами. Це вже приємно, оскільки свідчить про появу нових осередків науковців у різних регіонах України, а не лише у одному її центрі – Києві. І це потрібно тільки вітати. Життя покаже, які посібники набудуть більшої популярності, а які не витримають конкуренції, що буде проявом ринкових відносин у сфері навчального процесу. Але загальновизначеним повинен бути імператив: студентство має право на вибір і повинно отримувати різноманітну інформацію, щоб з самого початку своєї професійної діяльності, яка вже починається у стінах навчального закладу, набути навичок плюралізму думок.

Даний посібник – це занотовані лекції з соціології, які автор читав студентам Українського фінансово-економічного інституту (нині Академія державної податкової служи України) протягом 1996-1999 років і продовжує читати їх зараз. Їх метою було загальне ознайомлення студентів з основами соціології як науки про суспільство. Метою ж процесу шляхом кращого забезпечення даного посібника було, перш за все, поліпшення навчального студентів текстом лекцій, які їм викладались в аудиторії. Посібник було написано у той час, коли відчувалась велика нестача підручників і головним помічником у процесі навчання студентів був лише конспект цих лекцій. Зараз, у зв’язку з появою нових підручників, положення дещо змінилося, і це на краще, бо дає змогу студентам ознайомитися з різними думками і стати на позицію того чи іншого автора. Усе це, безумовно, повинно позитивно вплинути на практику навчального процесу та виховання у студентів самостійності в розумінні основних положень і, отже, більшої самостійності у їх подальшому житті.

Автор сподівається, що його скромна праця буде ко­рисною для формування особистісного сприйняття студентами основних положень соціологічної науки.

Кандидат історичних наук М.О. Ричков