Соціологія як наука
Вид материала | Документы |
Содержание1.3. Взаємозв‘язок соціології з іншими науками Питання для роздумів |
- Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології, 2123.33kb.
- Змістовий модуль соціологія як наука. Основні етапи розвитку соціологічної думки тема, 369.7kb.
- 1: Соціологія наука про суспільство, 258.26kb.
- Програма державного екзамену з напряму підготовки 040200 «Соціологія», 439.41kb.
- Навчальна програма курсу "Соціологія" (для студентів Ікурсу спеціальності "політологія", 599.46kb.
- Політологія як наука. Предмет політології, 1646.96kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни економічна соціологія (шифр І назва навчальної, 512.58kb.
- 1. Релігієзнавство як наука, 42.02kb.
- Реферат на тему, 193.37kb.
- Тема основні питання, 71.13kb.
1.3. Взаємозв‘язок соціології з іншими науками
Соціологія, як і більшість наук, вийшла з філософії і тому зв‘язок між ними, особливо з соціальною філософією, є органічним. Але вони не переплітаються, бо якщо філософія вивчає сутність людини, особистості, то соціологія – особистість як соціальний тип. Вона виходить з того, що людина є в її взаємозв‘язках з іншими людьми. Соціальна філософія розглядає суспільство як феномен і місце цього феномену серед природного. Предметом вивчення філософії є суспільне життя з точки зору світоглядних проблем, а соціології – суспільне життя як відносини між індивідами та їх групами, тобто процес функціонування. Якщо предметом загальної філософії є взаємодія людини зі світом, то соціології – людини з людиною.
Соціологія пов’язана і з психологією, без якої неможливо вивчати людські стосунки. Зв‘язок з історичною наукою є особливим, бо обидві ці науки цікавляться усіма сферами діяльності суспільства. Але вони відрізняються у підходах до вивчення одних і тих самих об‘єктів, процесів, подій. Якщо для історика важлива послідовність конкретних подій з усіма подробицями, то соціолога, перш за все, цікавить ця подія як певний тип людської поведінки. Тому багато хто з соціологів називав соціологію «генералізуючою наукою», а історію – «індивідуалізуючою».
Можна і далі перераховувати науки, з якими пов’язана соціологія (політологія, статистика, економіка, правознавство тощо). Цей зв‘язок призводить до подальшого розгалуження соціології і, відповідно, до появи міжгалузевих дисциплін, яким відповідають дослідження міждисциплінарного рівня. У прогнозах на майбутнє відмічають зростання таких зв‘язків соціології. Виникає питання: а чи не розчиниться загальна соціологія в інших науках завдяки такому розгалуженню і чи не зникне таким чином загальна соціологія? П.О.Сорокін вважав, що таке розгалуження призводить не до зникнення і розчинення соціології в інших науках, а до її збагачення, завдяки отриманню новішої і детальнішої інформації про суспільство. Соціологія не зникне саме тому, що у будь-якому своєму відгалуженні зберігатиметься основний її предмет – соціальні відносини. Кожна галузь досліджує соціальні відносини у своїй сфері: економічній, політичній, духовній, а загальна соціологія синтезує ці дані, підсумовуючи їх, щоб виявити найголовніші закономірності розвитку і функціонування суспільства взагалі.
Звичайно, не можна відкидати можливість, що у майбутньому, з розвитком науки, певна гілка соціології може перетворитися в окрему науку зі своїм конкретним предметом вивчення. Це цілком природний процес. Але таке відокремлення буде означати не зникнення соціології як науки, а лише перехід її на інший рівень, як це сталося, наприклад, у фізиці, де теоретична фізика існує поруч з експериментальною.
Сучасний англійський соціолог, професор Кембріджського університету Е. Гідденс висунув дев‘ять тез щодо майбутнього соціології. На його думку, у майбутньому в соціології будуть відбуватися такі процеси:
– поглиблення аналізу культури людства. Тобто людство поступово відійде від генералізуючого економічного детермінізму;
– оскільки тенденція відокремлення і функціонування національних держав залишиться, вивчення їх як основного втілення суспільства буде одним з головних завдань соціології;
– зі зростанням міжнародного поділу праці, соціологія більше уваги буде приділяти вивченню світової системи (проблеми влади, міжнародного порядку тощо);
– збільшення зв‘язків соціології з іншими науками, в тому числі «розмивання традиційних кордонів» між різними гуманітарними науками;
– посилення зв’язку соціології з політикою. На дані соціології у своїй діяльності будуть державні діячі та політики;
– зі зростанням будь-яких громадських рухів (політичних, екологічних, релігійних тощо) соціологія повинна буде більше уваги приділяти їх вивченню;
– теорія у науці буде тісніше переплітатися з практикою, взаємозв'язок цих двох напрямів буде постійно посилюватися;
– у соціології, як і в науці взагалі, повинна відбуватися уніфікація теоретичної мови. Це необхідно для того, щоб не виникало непорозумінь між фахівцями;
– у соціології повинна постійно відбуватися внутрішня дискусія як засіб позитивного її розвитку. Тільки свобода мислення і здорова конкуренція думок може бути засобом від застою у науці.
Як бачимо, перераховані вище тези є не тільки прогнозом на майбутнє соціології, а й умовами її подальшого існування. Отже, можна зробити висновок про те, що соціологія не тільки вивчає суспільство, але й впливає на нього завдяки вивченню взаємовідносин між його складовими і виробленням рекомендацій щодо змін в організації цих відносин (рис. 1).
Питання для роздумів
1. Що таке «соціальне» у широкому і вузькому розумінні цього слова?
2. Як можна визначити предмет соціології? Які існують погляди на поняття «об‘єкт» і «предмет» науки?
3. Яке ставлення до науки «Соціологія» у нашій країні?
4. У чому полягає значення соціології, і чому зростає її роль у сучасних умовах?
5. У чому полягає сутність основних функцій соціології? Чи існує різниця між поняттями «завдання» і «функції» соціології?
6. Чим можна відрізнити поняття «структура» і «система»?
7. Чому соціологія «не розчиняється» і «не змішується» з іншими науками?
Література
1. Борокноев А.О. и др. О предмете социологии как общей науке об обществе //Социологич. исслед. – 1991. – № 5.
2.Дискусії про предмет соціології // Социологические исследования. – 1990–1992.
3. Радутин А.А., Радугин К.А. Соціологія: Курс лекций.– М., 1995.
4. Смелзер Н. Социология. – М., 1994.
5. Социология как предмет социального научного исследования. – М., 1992.
6. Социология: наука об обществе: Уч. пособие. – Харьков, 1996.
7. Сорокин П.А. Социология как наука. – М., 1992.
8. Сорокин П.А. Человек, цивилазация, общество. – М., 1992.
9. Соціологія: Матеріали до лекційного курсу /Піча В., Семашко О., Черниш Н. – Київ, 1996.
10. Осипов Г.В. Социология. – М., 1990.
11. Тощенко Ж.Т. Социология. – М., 1994.
12. Тадевосян З.В. Социология.: Уч. пособие. – М., 1995.
13. Фролов С.С. Социология. – М., 1994.
14. Черниш Н. Соціологія: Курс лекцій. – Львів, 1996.
15. Щепанський Я. Элементарные понятия социологии. – М., 1969.
16. Энциклопедический социалогический словарь. – М., 1995.
17. Якуба Е.А. Социология. – Харьков, 1996.