Соціологія як наука

Вид материала

Документы

Содержание Cписок ілюстрацій

Подобный материал:

• Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології, 2123.33kb.
• Змістовий модуль соціологія як наука. Основні етапи розвитку соціологічної думки тема, 369.7kb.
• 1: Соціологія наука про суспільство, 258.26kb.
• Програма державного екзамену з напряму підготовки 040200 «Соціологія», 439.41kb.
• Навчальна програма курсу "Соціологія" (для студентів Ікурсу спеціальності "політологія", 599.46kb.
• Політологія як наука. Предмет політології, 1646.96kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни економічна соціологія (шифр І назва навчальної, 512.58kb.
• 1. Релігієзнавство як наука, 42.02kb.
• Реферат на тему, 193.37kb.
• Тема основні питання, 71.13kb.

Література

1. Антонов А.И., Борисов А.Л. Кризис семьи и пути его преоделе­ния. – М., 1990.

2. Бургьер А.И., Бестужев-Лада И. Семья // 50:50. – М., 1988.

3. Волков А.Г. Семья – объект демографии. – М., 1986.

4. Воучел Э.Ф. Семья и родство // Американская социо­логия. – М., 1972.

5. Голод С.И. Стабильность семьи: социологический и демографиче­ский аспекты. – Л., 1984.

6. Гурко Б. И. Студенческая семья. – М., 1988.

7. Дорно И.В. Современный брак: проблемы и гармония. – М., 1990.

8. Зацепин и др. Молодая семья. – К., 1991.

9. Земски М. Семья и личность. – М., 1986.

10. Мацковский М.С. Социология семьи: Проблемы теории, методоло­гии, методики. – М., 1989.

11. Митоян А. А. Потребительское поведение семьи. – М., 1990.

12. Молодая семья. – К., 1991.

13. Піча В.М. Соціологія сім’ї. – Львів, 1995.

14. Социология: Наука об обществе. – Харьков, 1996.

15. США: Проблеми семьи (Реферативный сборник). – М., 1990.

16. Харчев А.Г., Мацковский М.С. Современная семья и ее прблемы. – М., 1978.

17. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів, 1996.

18. Якуба Е.А. Социология. – Харьков, 1995.

Післямова

На завершення циклу лекцій з соціології варто було б підсумувати все вищесказане. Даний підсумок можна зобразити графічно у вигляді схеми (рис.15).


Зрозуміло, що дана схема не є вичерпною і не може задовольняти усіх вимог, які могли бути висунуті до даного предмету, але вона, принаймні, відображує в цілому послі­довність усьо­го курсу лекцій.

Отже, ми розглянули соціологію як науку, встановили її об’єкт і предмет, визначили її функції і завдання, розібрали її структуру, оз­найомились з історією її виникнення і подаль­шого розвитку. Ми визначили також, що основною метою соціології є поліпшення життя людей шля­хом вдосконалення суспільства. Оскільки предме­том соціології є соціальні від­носини між суб’єктами суспільства, то саме завдяки регу­люванню цих відносин, керуванню ними і може відбуватися це вдос­коналення.

Але, перш ніж вдосконалити соціальні відносини між суб’єктами суспільства, необхідно їх дослідити. Саме для цього й існують соціологіч­ні дослідження, які, при використанні різних методів, вивчають соціальні відносини у суспільстві. Як результат – вироблення певних реко­мендацій щодо їх вдосконалення. Отже, соціологічні дослідження є засобом вивчення суспільства.

Саме суспільство є досить складним соціальним орга­нізмом, що має не менш складну соціальну структуру, яку можна розгляда­ти як у горизонтальному, так і у вертикальному зрізі. Отже відносини між суб’єктами суспільства або його складовими можна розглядати у двох планах: горизонтальному і верти­кальному.

Усі люди у суспільстві знаходяться між собою у певних стосунках. Взаємодіючи один з одним, вони виконують ту чи іншу колективну й осо­бисту діяльність. Щоб ця діяльність могла завершитись досягненням по­ставленої мети, корисної для суспільства, її треба належним чином організувати, на­ла­годити взаємодію суб’єктів суспільства під час їх су­місної діяльності. Для цього людство виробило систему соціальних інститутів і організацій, які, діючи через певні установи або і без них, сприяють успішному досягненню мети цієї діяльності.

Усі результати діяльності людства становлять його ку­льтуру у ши­рокому розумінні цього поняття. Але оскільки вони можуть бути пози­тивними і негативними для суспільства, то культуру у вузькому розумінні розглядають як певну систему цінностей, тобто як систему тих результатів діяльності, які складають цінність для конкретного суспільства.

Конкретною діяльністю займаються як певні групи індивідів, так і кожен з них особисто. Вивчаючи взаємо­відносини між ними, необхідно розглянути окремо кожного індивіда, дослідити процеси становлення особистості і взаємодій особистостей, в якій велику роль відіграє їх по­ведінка. Сус­пільство є збалансованою системою особистостей, які пос­тійно знаходяться у взаємних стосунках і виконують ту чи іншу діяль­ність. Розглядом особистості, як соціальної системи в мініатюрі, завершується у поданому курсі лекцій викладення основ соціології, її головних загальних положень.

Оскільки діяльність суспільства відбувається у трьох ос­новних сферах (економічній, політичній, духовній), то і ціннісні її резуль­тати теж можна розглядати окремо у кожній з цих сфер. Подальші лекції якраз і присвячені розгляду соціальних аспектів відносин в основ­ному в економічній сфері, де було розглянуто економічну соціологію, соціологію праці й уп­равління, соціологію вільного часу як певну складову економічної соціології. Крім того, ми торкнулися у лекціях проблеми кон­флікту, зокрема, конфлікту у трудовому колективі, і, нарешті, розглянули соціологію сім’ї. Останню важко віднести до одні­єї конкретної сфери діяльності, оскільки її можна розглядати під рі­зними кутами зору в кожній з трьох сфер. Взагалі, галузі соціології можна поділити на такі, що відносяться до одної з трьох сфер діяльнос­ті людства, та на такі, що мають зага­льний характер і відносяться до всіх трьох сфер (рис.15).

На завершення потрібно сказати, що намагання розкласти всі складові соціології по поличках в одній універсальній, за­гальній схемі досить складне і невдячне заняття. Тому подану схему потрібно сприймати досить умовно. Це тільки спроба показати, з одного боку, можливості функціонування соціології як науки, а з другого – надати студентам зорово чіткішого уявлення про курс на­ших лекцій у цілому, бо в ній відображена логічна їх послідовність. Крім того, зі схеми повинно стати зрозумілим те, що, прослухавши даний курс лекцій, студенти по суті лише трохи доторкнулись до тих проблем, яки­ми зай­мається соціологія. У дійсності ж їх набагато більше, і з роз­вит­ком суспільства кількість їх зростає, а це означає, що роботи соціологам майбутнього вистачить надовго.

Зміст

Лекція 1. Соціологія як наука
	1.1. Об’єкт і предмет соціології
	1.2. Структура та функції соціології
	1.3. Взаємозв’язок соціології з іншими науками
Лекція 2. Історія соціології
	2.1. Етап глобальних концепцій розвитку суспільства
	2.2. Етап ствердження соціології як самостійної науки
	2.3. Бурхливий розвиток емпіричної соціології
	2.4. Сучасна соціологія
	2.5. Розвиток соціології в Росії та Україні
Лекція 3. Соціологічні дослідження
	3.1. Організація соціологічного дослідження, його етапи і види
	3.2. Методи збору соціологічної інформації
	3.3. Вимір в соціологічному дослідженні
Лекція 4. Соціальна структура суспільства
	4.1. Горизонтальна структура суспільства
	4.2. Поняття соціального статусу, рангу і ролі індивіда
	4.3. Вертикальна структура суспільства
		4.3.1. Соціальна нерівність
		4.3.2. Теорія соціальної стратифікації
	4.4. Соціальна мобільність
	4.5. Моделі вертикальних соціальних структур
Лекція 5. Соціальні інститути та організації
	5.1. Забезпечення цілісності суспільства
	5.2. Поняття «соціальний інститут», їх виникнення і розвиток
	5.3. Види і функції соціальних інститутів
	5.4. Соціальні організації
Лекція 6. Культура як соціальний феномен
	6.1. Культура як результат діяльності людства
		6.1.1. Сфери діяльності суспільства
		6.1.2. Процес утворення культури
		6.1.3. Творчість
	6.2. Культура як система цінностей
	6.3. Функції і види культури
	6.4. Концепції розвитку культури
Лекція 7. Особистість як соціальна система
	7.1. Соціологія особистості, її проблеми
	7.2. Соціалізація особистості
	7.3. Адаптація й інтеріоризація
	7.4. Чинники соціалізації
	7.5. Поведінка особистості. Соціальна активність
	7.6. Соціальна структура особистості
Лекція 8. Економічна соціологія
	8.1. Етапи розвитку соціологічних знань про еконо­мічну сферу діяльності
	8.2. Предмет і завдання економічної соціології
	8.3. Економічна культура
Лекція 9. Соціологія праці й управління
	9.1. Поняття і категорії соціології праці й управління
	9.2. Трудовий колектив
Лекція 10. Соціологічний аналіз конфлікту
	10.1. Концепція конфлікту в соціології
	10.2. Конфлікт у трудовому колективі
	10.3. Розв'язання конфлікту
Лекція 11. Соціологія вільного часу
	11.1. Категорія часу в соціології
	11.2. Параметри вільного часу
	11.3. Протиріччя вільного часу
	11.4. Проблеми вільного часу
Лекція 12. Соціологія сім’ї
	12.1. Поняття сім’ї
	12.2. Функції сім’ї
	12.3. Форми і види сім’ї
	12.4. Проблеми сім’ї
	Післямова

Cписок ілюстрацій

Рис. І. Об’єкт і предмет соціології.

Рис.2. Структура соціології «за Е.О. Якубою».

Рис.3. Галузева структура соціології.

Рис.4. Структура соціології «за П.О. Сорокіним».

Рис5. Соціологічні дослідження як засіб вивчення і впливу на суспільство.

Рис. 6. Етапи соціологічного дослідження.

Рис.7. Соціальна стратифікація суспільства за часів К. Мар­кса.

Рис.8. Соціальна стратифікація сучасних розвинених сус­пільств.

Рис.9. Варіанти соціальної стратифікації суспільства.

Рис.10. Схема дії соціальних інститутів та соціальних організацій.

Рис. 11. Схема розподілу сфер діяльності.

Рис.12 Схема функціонування культури.

Рис.1З. Соціальний механізм розвитку економіки «за Е.О. Якубою».

Рис.14. Мотиви трудової діяльності «за О.Г. Здраво­мисловим».

Рис.15. Загальна схема функціонування соціології.