Соціологія як наука

Вид материала

Документы

Содержание 12.4. Проблеми сім’ї Питання для роздумів

Подобный материал:

• Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології, 2123.33kb.
• Змістовий модуль соціологія як наука. Основні етапи розвитку соціологічної думки тема, 369.7kb.
• 1: Соціологія наука про суспільство, 258.26kb.
• Програма державного екзамену з напряму підготовки 040200 «Соціологія», 439.41kb.
• Навчальна програма курсу "Соціологія" (для студентів Ікурсу спеціальності "політологія", 599.46kb.
• Політологія як наука. Предмет політології, 1646.96kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни економічна соціологія (шифр І назва навчальної, 512.58kb.
• 1. Релігієзнавство як наука, 42.02kb.
• Реферат на тему, 193.37kb.
• Тема основні питання, 71.13kb.

12.4. Проблеми сім’ї

Хоча видатний російський письменник Л.М. Толстой сказав, що всі щасливі сім’ї схожі одна на одну, а нещасливі – кожна нещаслива по-своєму, але все ж таки всі вони мають певні спільні проблеми. Їх можна поділити на загальні, при­таманні будь-якій сім’ї, і індивідуальні, особливі для кожної окремої сім’ї. Розглянемо тільки деякі проблеми пер­шою типу.

Одна із загальних проблем сім’ї, про яку ми вже вели мову, полягає у визначенні самого поняття сім’ї. Якщо в цьому визначенні не відмічати обов’язковість народження і виховання дітей, то на роль сім’ї будуть претендувати багато різних су­б’єктів суспіль­ства. Вилучення з поняття сім’ї ознаки діто­народження може привести до негативних наслідків у демо­графічному стані суспільства.

Важливою є проблема збалансованості кількості жінок і чоловіків у кожному конкретному регіоні, що повинно сприяти оптимальній кіль­кості шлюбів і відповідно, нормальному процесу формування сім’ї. Так, на по­чаток 80-х років у СРСР на 290 мл. населення 47 % становили чоловіки, а 53 % – жінки. Ця тенденція зберігалася і пізніше. На Україні кількість жінок теж перевищує кількість чоловіків. Але тут важливим є співвідно­шення особистостей різної статі за віком. Від держави залежить те, щоб не було в країні таких регіонів, де б співвідношення чоловіків і жінок шлюбного віку було сильно асиметричним, що може утворювати певні ск­ладності у фор­муванні сімей.

Також важливою проблемою сім’ї є її матеріальне за­безпечення. Тут мається на увазі загальний рівень життя, в який входять і рівень заробітної плати, і забезпеченість товарами широкого вжитку, і благоус­трій побуту, й організація вільного часу тощо. Зрозуміло, що проблема матеріальної забезпеченості сім’ї не єдина для нормального її функці­онування, але це той фундамент, який дає змогу кожній сім’ї отримати все необхідне для усіх її членів і, перш за все, для дітей.

На жаль одне матеріальне забезпечення сімей не може зберегти їх цілісність. Відомо, що в часи лихоліть і пов’язаним з ними падінням рівня матеріальної забезпеченості сім’ї стають ще більш згуртованими і, навпаки, з ростом добробуту збільшується відсоток зруйнованих сімей. Яскравим прикладом цього можуть бути США, де, не дивлячись на один з самих високих рівнів життя, маємо один із найвищих відсотків ро­зірвання шлюбів. Про це свідчить і статистика розлучень у колишньому СРСР. Так на 1950 рік зі 100 шлюбних пар розлучалося три; у 1960 – 10; у 1970 – 27; у 1980 – 34; у 1990 – 38. Як бачимо, кількість розлучень весь час збільшувалась, і це є загальною тенденцією для розвинених країн, ознакою так званої кризи сім’ї.

Розлучення згубно впливають на ріст населення. Про це красномовно свідчать деякі статистичні дані. Наприклад, в Україні серед жінок віком від 25 до 29 років кількість розлучень сягає 43,9 %, у чоловіків цього віку – 25,1%. Серед жінок віком від 30 до 34 років розлучень вже менше (18,2 %). Як бачимо, більшість розлучень перепадає на той вік жінки, коли вона повинна народжувати дітей. Розлучившись у цей період, жінка, навіть якщо і вдруге вийде заміж, то вже значно рідше народжує другу дитину. Ці розлучення зменшують народ­жува­ність і збільшують кількість як бездітних, так і однодітних сімей. Можна нагадати ще такий факт: зі всіх розлучень 40 % подружніх пар прожи­ли разом менше чотирьох років. Зрозуміло, що за цей період вони не змогли обзавестися великою кількістю дітей. Розлучення приводять до збільшення неповних сімей, а це впливає на виховання підростаючого покоління. Як правило, більшість таких неповних сімей бувають неблаго­получними. Статистика і тут невблаганна, вона свідчить про те, що у нас 50 % дітей правопорушників саме з таких сімей.

Але ж інші 50 % все-таки з нормальних, повних сімей! Зараз ми бачимо зростання підліткової злочинності, і часто діти – правопорушники з цілком благополучних і навіть порядних сімей. Це є наслідком того положення, що сім’я втрачає провідну роль у соціалізації індивіда, організації дозвілля і т.п. Поява багатьох нових чинників впливу на соціалізацію особистості (засоби масової інформації, масова культура низької якості і т.п.) все більше витискує значення впливу сім’ї, і це теж складає одну з важливих її проблем.

Ми перелічили лише деякі з загальних проблем сім’ї. У дійсності їх набагато більше. Звісно, що їх треба вирішувати в нашій країні, як і в будь-якій іншій. Але якби цими проб­лемами все й обмежувалось, то було б набагато простіше досягти бажаного результату. На жаль існує ще безліч інших проблем як загального, так і локального характеру. Тому в країнах, де досить високий рівень життя і більш-менш розумно проводиться демографічна політика, все одно існує проблема розлучень, спаду народжуваності, виховання дітей тощо. Зараз соціологами відмі­чається зворотна залежність народ­жуваності від рівня життя у суспіль­стві: чим він вищий, тим меншою стає народжуваність. Цей парадокс спростовує відому теорію Т. Мальтуса про невпинний ріст населен­ня. Суспільство зараз підійшло до того моменту, коли воно може штучно ре­гулювати зміну кількості населення за рахунок зміни соціальних умов, зміни відношень між індивідами всередині сім’ї. І тут соціоло­гія, як наука, що займається відносинами між людьми, повинна займа­ти одне з провідних місць.

Питання для роздумів

1. Які, на вашу думку, чинники виникнення моногамної сім’ї?

2. Які функції сім’ї найважливіші?

3. Чи можна сказати, що зараз настала загальна криза сім’ї?

4. Чи можна вважати сімейні проблеми лише особистими проблемами конкретних осіб?

5. Чи правильно вважати бездітне подружжя сім’єю?

6. Які з існуючих проблем сім’ї ви вважаєте найгострішими?

7. Яке ваше відношення до міжетнічних шлюбів?

8. Які, на вашу думку, можуть відбутися зміни у сім’ї в майбутньому?