Соціологія як наука

Вид материала

Документы

Содержание Питання для роздумів Лекція 3. Соціологічні дослідження 3.1.Організація соціологічного дослідження, його етапи і види Методологічна функція Методична функція Організаційна функція

Подобный материал:

• Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології, 2123.33kb.
• Змістовий модуль соціологія як наука. Основні етапи розвитку соціологічної думки тема, 369.7kb.
• 1: Соціологія наука про суспільство, 258.26kb.
• Програма державного екзамену з напряму підготовки 040200 «Соціологія», 439.41kb.
• Навчальна програма курсу "Соціологія" (для студентів Ікурсу спеціальності "політологія", 599.46kb.
• Політологія як наука. Предмет політології, 1646.96kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни економічна соціологія (шифр І назва навчальної, 512.58kb.
• 1. Релігієзнавство як наука, 42.02kb.
• Реферат на тему, 193.37kb.
• Тема основні питання, 71.13kb.

Питання для роздумів

1. Які головні віхи можна проставити у становленні соціологічних знань в історії людства?

2. Чому соціологія виникає саме у ХІХст., а не раніше?

3. Чому соціологія почала розвиватися спершу у Франції й Англії?

4. У чому полягає значення соціології О. Конта для її розвитку у ХІХ ст.?

5. Яка роль марксистської соціології для розвитку сус­пільства?

6. Коли і чому емпірична соціологія відокремлюється як самостій­ний напрям соціологічних досліджень?

7. Що спонукало соціологів винайти теорії середнього рівня?

Література

1. Антология русской классической социологии. – М., 1995.

2. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. – М., 1993.

3. Вебер М. О некоторых категориях понимающей со­циологии // Вебер М. Избранные произведения. – М.,1990.

4. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від анти­чності до початку ХХ ст.). – Київ, 1993.

5. История буржуазной социологии первой половини XX в. – М., 1993.

6. История социологии. – Минск, 1993.

7. Капитонов Э.А. Социология XX века. История и тех­нология. – Ростов-на-Дону, 1996.

8. Краткий очерк истории социологии. – М., 1990.

9. Монсон П. Современная западная социология. – Санкт-Петербург, 1992.

10. Піча В.М., Черниш Н.И., Кондратик Л.И. З історії української соціологічної думки. – Львів, 1995.

11. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ ст.: Навч. посібн. – Київ, 1996.

12. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология: Курс лек­ций. – М., 1995.

1З. Сорокин П.А. Социологические теории современ­ности. – М., 1992.

14. Соціологія: Курс лекцій /Під ред. В.М. Пічі. – Львів, 1996.

15. Социология: наука об обществе. – Харьков, 1996.

16. Тадевосян З.В. Социология: Уч. пособие. – М., 1995.

17. Черниш Н. Соціологія: Курс лекцій. – Львів, 1996.

18. Якуба Е.А. Социология. – Харьков, 1996.

Лекція 3. Соціологічні дослідження

Організація соціологічного дослідження, його

етапи і види

Методи збору соціологічної інформації

Вимір в соціологічному дослідженні


О
вивчає

Суспільство

Соціологічні дослідження

Рис.5. Соціологічні дослідження як засіб вивчення і впливу на суспільство і впливу на суспільство.
скільки, як було сказано в першій лекції, зав­дання соціології – вивчати суспільство і виробляти рекомендації для його вдоско­налення, потрібні певні засоби, які би здійсню­вали цю роботу. Тому до поданої в першій лекції схеми (рис.1) необхідно додати ще і засоби вивчення й впливу на розвиток суспільства. Такими засобами є соціо­логічні дослідження (рис.5).

Соціологія

впливає

Отже, соціологічне дослідження – це інструмент вив­чення соціаль­них явищ за допомогою методів, які дозво­ляють кількісно та якісно оцінити соціальну інформацію. Це система логічно-послідовних процедур, пов’язаних метою отримання достовірних даних про суспільство і про­цеси, що відбуваються в ньому.

Кожне соціологічне дослідження, як і будь-яке наукове, має свій об’єкт і предмет. Об’єкт і предмет конкретного дослідження не слід ототожнювати з об’єктом і предметом науки в цілому. Об’єктом соціо­логічного дослідження може бути не тільки суспільство в цілому, а й будь-яка соціальна група людей, і предметом – будь-які процеси, що відбува­ються у цій групі і т.п.

3.1.Організація соціологічного дослідження, його етапи і види

Будь-яке наукове дослідження починається з постановки проблеми. Проблема – протиріччя між знаннями про потреби і нез­нанням шляхів задовольняння цих потреб людей. Недарма вчені часто кажуть: «Хочеш знайти проблему? – Шукай протиріччя!». Вирішення про­блеми – отримання нового знання. Для отримання його складається про­грама вирішення проблеми. Це дуже важливий і відповідальний етап. Іс­нує думка, що добре розроблена програма дослідження – це майже поло­вина всього до­слідження. Розробка програми має три функції: методо­логічну, методичну, організаційну.

Методологічна функція визначає уявлення про до­сліджуваний об’є­кт і предмет, формує основну мету дослід­ження, завдання для досягнення цієї мети, вказує на шляхи, якими можна досягти поставленої ме­ти. Іншими словами, методологія дає відповідь на питання: що треба ро­бити, щоб досягти поставленої мети, як інтерпретувати отримані дані?

Методична функція вказує на те, які саме шляхи треба обрати для досягнення мети даного дослідження. Сюди входить складання конкретно­го плану, в якому необхідно вказати певну послідовність операціональних процедур з застосуванням тих чи інших методів. Крім того, методична функція передбачає порівняння результатів з результатами інших подіб­них досліджень.

Організаційна функція полягає у поділі праці ко­лективу, розподі­лі часу дослідника, коштів, контролю за процесом дослідження тощо.

Отже з програми досліднику повинно бути зрозумілим, що треба робити, за допомогою чого це можна зробити і як це зробити. Програма повинна бути чіткою (зрозумілою), гнучкою, мати логічну послідовність структури.

Обов’язковим елементом програми соціологічного до­слід­ження є фор­мування гіпотези. Без гіпотези дослідження втрачає свою цілеспрямованість. Відомий соціолог Макс Р. Коен казав, що гіпотези виникають у людей, які мислять. А російський вчений Д.І. Менделєєв казав, що краще дотри­муватися гіпотези, яка з часом виявиться хибною, ніж не дотриму­ватися ніякої.

Усі наступні етапи соціологічного дослідження по суті є розгор­танням і деталізацією пунктів виробленої програми для доведення або спростування прийнятої гіпотези. Спо­чатку складається детальний план проведення дослідження, у якому враховується вся послідовність дій дослідника або дослідницького колективу. Тут враховуються як методич­ні, так і організаційні питання: які методи використовуються, у якій послідовності, скільки на це треба витратити часу і коштів, вказують­ся конкретні виконавці тощо.

Після складання плану проводиться збір матеріалу або інформації про досліджуваний об’єкт. Далі зібраний ма­теріал обробляється. Підраховується кількість загальних відповідей при опитуванні, під­биваються відсотки різних варіантів відповідей, певні якісні дані пе­реводяться у кількісні (числові) тощо. На наступному етапі всі ре­зультати обробки аналізуються, тобто виявляються їх взаємозв’язки, причи­ни, які привели до цих результатів тощо. На завершальному етапі прово­диться інтерпретація результатів і розробка рекомендацій або для усунення негативних явищ, або щодо здійснення певних заходів для по­ліпшення становища чи зміни досліджуваних процесів на краще тощо. І, нарешті, може бути зроблений прогноз на майбутнє (рис. 6).

Якщо програму здійснює одна особа, то тут, крім коштів і раціона­льного розподілу часу, майже нічого іншого організовувати не потрібно. Інша річ, коли участь у здійсненні програми дослідження буде брати цілий колектив. Тут і складніший розподіл коштів, бо всім учас­никам треба пла­тити гроші за їх роботу залежно від їх кваліфікації, виконаного обсягу робіт і т.п. Але головним є: підбір кадрів, формування дослідницького колективу, регулювання взаємовідносин між його членами тощо. Можна констатувати, що два головні чинники, кад­ри і кошти, найбільше впливають на виконання запланованого соціологіч­ного дослідження. Зрозуміло, що кошти мають бути ви­користані і на оренду приміщення, придбання необхідного обладнання тощо.




Що ж стосується певних видів соціологічного дослід­ження, то тут може бути різний розподіл. Перш за все, всі дослідження можна поділи­ти на теоретичні й емпіричні, методологічні, фундаментальні і прикла­дні, польові і лабо­раторні. Але, крім того, соціологічні дослідження ще по­діляють на:

– розвідкові, коли про об’єкт чи досліджувану проб­лему є дуже неясне уявлення. Завданням дослідника тут – чітке окреслення пробле­ми. Це може бути збір інформації про громадську думку щодо запланова­них змін у сус­пільстві, певних реформ в економічній, політичній чи іншій сфері діяльності;

– описові дослідження – це якісно-кількісний опис об’єк­та, який систематично спостерігається; дані спостереження записуються дослід­ником. Таким може бути дослідження дисципліни у трудовому колективі протягом певного часу (місяцю, року);

– експериментальні дослідження – коли проводиться аналіз причин і наслідків у розвитку певних соціальних процесів. Його мета – дослідження функціональних зв’язків у соціальних об’єктах і процесах, пошук рішень певних управлінських проблем тощо. Експериментальні досліджен­ня можуть бути проведені у будь-якій сфері діяльності суспільства (експериментальне господарство, експеримент­тальні школи, мала сцена у театрі тощо). Як правило, експеримент проводиться на малій частині певної спільноти з тим, щоб у випадку негативного результату було менше збитків. У разі успіху, експериментальний досвід можна пошири­ти на всю досліджувану спільноту. Подібні екс­перименти з успіхом можна здійснювати в країнах з федеративним устроєм. Дію якогось нового закону можна спочатку випробувати в одній з федерацій і не поширювати його дію на всю державу доти, до­ки не буде отримано позитивного результату дії цього закону.

Ми надали соціологічному дослідженню лише загальної характеристики. Детальніші їх описування, особливо, що стосується конкретного емпіричного дослідження, можна прочитати в інших підручниках з соці­ології (наприклад, у Н. Черниш), до яких ми і відсилаємо читача.

У деяких підручниках з соціології до видів соціо­логічних дослі­джень відносять такі дії, як спостереження, опитування та аналіз доку­ментів. На нашу думку, їх краще називати методами збору інформації, і всі вони можуть бути використані в будь-якому з соціологічних досліджень.