Соціологія як наука

Вид материала

Документы

Содержание 3.3. Вимір у соціологічному дослідженні Питання для роздумів Лекція 4. Соціальна структура суспільства Теорія соціальної стратифікації

Подобный материал:

• Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології, 2123.33kb.
• Змістовий модуль соціологія як наука. Основні етапи розвитку соціологічної думки тема, 369.7kb.
• 1: Соціологія наука про суспільство, 258.26kb.
• Програма державного екзамену з напряму підготовки 040200 «Соціологія», 439.41kb.
• Навчальна програма курсу "Соціологія" (для студентів Ікурсу спеціальності "політологія", 599.46kb.
• Політологія як наука. Предмет політології, 1646.96kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни економічна соціологія (шифр І назва навчальної, 512.58kb.
• 1. Релігієзнавство як наука, 42.02kb.
• Реферат на тему, 193.37kb.
• Тема основні питання, 71.13kb.

3.3. Вимір у соціологічному дослідженні

Соціологія – наука, яка оперує не тільки якісними, але й кількісними даними. Навіть тоді, коли розглядаються якісні факти, постає проблема, як їх порівнювати між собою. Для цього якісні дані перево­дять у кількісні, тим самим вимірюючи їх. Отже, виміром у соціології (або його ще називають квантифікацією) можна вважати процедуру надання кількісної визначеності якісним ознакам. Вимір у соціології – це процедура, в результаті якої виникає числова модель якостей об'є­кта. У соціології виділяють і певні процедури виміру: тестування, рейтинг, експертні оцінки, ранжування популярності тощо.

Усі факти, які використовуються для соціологічного виміру, нази­ваються індикаторами. Є поняття, які самі виконують роль індикаторів (стать, вік, розмір заробітної плати). Характеристики індикаторів виступають як варіанти відповідей на запитання. Розташовані в певній послі­довності, вони утворюють шкалу виміру. Отже, шкала виміру – це частина виміру, яка оцінює емпіричні інди­катори, розміщені в певній послідовності.

Виділяють три форми шкал:

вербальні – виражені словами, напри­клад, оцінка освіти людини, яка виражається в анкеті таким чином: початкова, середня, вища, без освіти і т.д.;

графічні – виража­ються певними графічними знаками, «+, –» – як два варіанти відповідей на питання, можуть бути інші різновиди умовних позначень;

числові – які складаються з конкретних чисел.

У свою чергу числові шкали поділяють на три типи: номінальні, порядкові, метричні (інтервальні).

Номінальні – відбивають лише якості рівноправності об’єкта. Чи­сло тут тільки для того, щоб відрізнити один об’єкт від іншого. Від­повідь респондента позначається цифрою (чоловік – 1, жінка – 2, або будь-якою іншою цифрою, номінал тут ніякого значення не має).

Порядкові – відбивають відношення послідовності (більше ніж, краще ніж). Задоволеність роботою (повністю задоволений – 5, не зов­сім задоволений – 4, посередньо – 3, не задоволений – 2). Властиво­сті, що вивчаються, отримують суворий порядок від найменш значущого до найбільш зна­чущого або навпаки. Прикладом тут можуть бути й оцін­ка знань студента від 2 до 5, й оцінка виступу спортсменів у балах від 0 до 10.

Метричні (інтервальні) – шкали різниць між упоряд­кованими проя­вами соціальних властивостей, які привлас­нюються їм у вигляді чисел (вік, зарплата, стаж, прибуток тощо), це ті факти із життя, для яких нема потреби переводу якості у кількість, оскільки вони у реальному житті позна­чаються певним числом. Але часто подібних показників дуже багато і з усіма ними важко працювати. У такому випадку ці дані ро­збивають на інтервали. Так, усі показники розміру зарплат великої групи робітників розбивають на інтервальні групи: зарплата від 50 гривен до 100 становить першу інтервальну групу, від 100 до 150– дру­гу, і вони відповідно отримують числове або якесь інше позначення. Є певні правила розбивки інтервальних груп, які обчис­люються за форму­лою. У результаті інтервали беруться не за бажанням дослідника, а в суворо визначеному порядку залежно від характеру показників. Цей поділ у статистиці називають правилом природної класифікації.

Від типу шкал залежать методи обробки й аналізу інформації. Най­простіша – номінальна шкала, бо в ній обме­жена кількість показників. Для порядкової шкали кількість показників значно більша, але найширше поле показників для метричних шкал.

Питання для роздумів

І. З чого треба починати соціологічне дослідження?

2. Чим відрізняються методологія і методика соціоло­гічного дослідження?

3. У чому полягає специфіка соціологічних досліджень?

4. Що краще використовувати в соціологічному дослід­женні: один з трьох методів збору інформації чи всі три?

5. Які позитивні і негативні риси кожного з методів збору ін­формації?

6. Чи можна в соціологічному дослідженні обійтися без виміру?

7. Чому соціологу не завжди треба довіряти офіційним статистич­ним даним?

Література

1. Воронов Ю.П. Методы сбора информации в социо­логических исследованиях. – М., 1974.

2. Гречихин В.Г. Лекции по методике и технике социо­логических исследований – М., 1968.

3. Здравомыслов А.Г. Методология и процедуры социо­логических исследований. – М., 1969.

4. Капитонов Э.А. Социология XX века. История и тех­нология. – Ростов-на-Дону, 1996.

5. Как провести социологическое исследование? – М., 1990.

6. Канкрен Ч. Методы выборочного исследования. – М., 1976.

7. Лазарсфельд П. Измерение в социологии //Амери­канская социология. – М., 1972.

8. Методы сбора данных: анализ документов, наблюде­ние, экспери­мент. – М., 1985.

9. Осипов Г.В., Андреев Э.П. Измерение в социологии. – М., 1980.

10. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология. Курс лек­ций. – М., 1995.

11. Социология: наука об обществе. Уч. пособие. – Ха­рьков, 1995.

12. Тадевосян Э.В. Социология. Уч. пособие. – М., 1996.

ІЗ. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій, – Львів, І996.

14. Ядов В.А. Социологическое исследование. Методо­логия, програ­мма, методы. – М., 1972.

Соціальна структура суспільства

Лекція 4. Соціальна структура суспільства

Горизонтальна структура суспільства

Поняття соціального статусу, рангу і ролі індивіда

Вертикальна структура суспільства

Соціальна нерівність

Теорія соціальної стратифікації

Соціальна мобільність

Моделі вертикальних соціальних структур


У першій лекції ми визначили поняття структури взагалі і розгля­нули зокрема структуру науки «Соціологія». Суспільство як певний об’єкт теж має свою структуру. Структура суспільства – це його ана­томія. Соціальну структуру суспільства визначають як сукупність вза­ємопов’язаних і взаємодіючих соціальних груп або спільнот, як систе­му ієрархічних соціальних спільностей, як будову суспільства в ціло­му і як систему зв’язків елементів суспільства або стійкий зв’язок елементів системи. Можна навести ще не одне визначення, але всі вони будуть у чомусь схожі, і тому, враховуючи їх, надамо своє визначення: соціальна структура суспільства – сукупність взаємопов’язаних соціа­льних груп людей, для яких характерні горизонтальна і вертикальна упорядкованість.

З цього визначення бачимо, що в цілому можна виділити два типи соціальних структур: горизонтальну і вертикальну. Перша відбиває однорівневість частин суспільства, а друга – їх ієрархічність, зверх­ність однієї відносно другої.