Жителів області (юридичних та фізичних осіб) ідей проектів, які дозволять сформувати План реалізації стратегії регіонального розвитку регіону на 2011 2013 рр

Вид материалаДокументы

Содержание


2.2. Покращення якості життя у селі
2.2.1. Підтримка форм самоорганізації населення на селі
2.2.2. Розвиток інформаційної та освітньої інфраструктури на селі
2.2.3. Збереження традиційного села
2.2.4. Зміцнення взаємозв’язку сільських територій із міськими
Напрям 3. Створення передумов для сталого економічного розвитку регіону
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

2.2. Покращення якості життя у селі


Впродовж кількох останніх десятиліть становище села стабільно погіршувалося. Відсутність виваженої державної політики підтримки призвела до того, що село було позбавлене засобів для забезпечення мінімального рівня життя. Це спричинило глибокий занепад, а подекуди – повне зникнення окремих сіл, фізичну та соціальну деградацію населення.

Безумовно, Вінниччина виключно власними силами не спроможна у середньостроковій перспективі кардинально покращити економічний стан села, особливо, зважаючи на те, що значна частина важелів впливу на ситуацію знаходиться в руках керівників держави. Однак, те, що можна зробити на обласному рівні – це частково підвищити якість життя у селі, використавши доступні механізми впливу та можливості самоорганізації населення.


Ще одним фактором, який вплинув на вибір цього напряму реалізації Стратегії, є значний дисбаланс розвитку міст та сільських територій. Конкурентоспроможність Вінниччини залежить від конкурентоспроможності її територіальних громад і навпаки. Наростання асиметрії між рівнями розвитку міст та сіл, деградація села, криза міської поселенської мережі суттєво знижують конкурентоспроможність області. Особливо стрімко наростають диспропорції між Вінницею та рештою міст, а особливо – сіл.


Очікується, що досягнення операційної цілі 2.2. спричинить наступні результати:
  • зменшено соціальну напругу на селі;
  • активізовано економічну діяльність на селі;
  • підвищено рівень зайнятості сільського населення;
  • збережено народні традиції;
  • посилено економічні зв‘язки між селом та містом.


Зокрема, у межах Плану реалізації Стратегії регіонального розвитку прогнозується надати підтримку для проектів у межах наступних завдань:

2.2.1. Підтримка форм самоорганізації населення на селі


Можливі заходи для реалізації цього завдання (неповний перелік):
  • організація навчання та створення баз даних інформації та освітніх ресурсів щодо сільського розвитку
  • створення центрів закупівлі та спільних сільськогосподарських послуг через мережу фермерських кооперативів
  • створення мережі кооперативів для надання послуг населенню реалізації сільськогосподарської продукції, комунальних
  • створення органів самоорганізації населення
  • здійснення заходів із розвитку громад
  • підтримка участі людей у кредитних спілках


Очікувані результати:
  • активізована економічна діяльність на селі
  • підвищений рівень зайнятості сільського населення

2.2.2. Розвиток інформаційної та освітньої інфраструктури на селі


Можливі заходи для реалізації цього завдання (неповний перелік):
  • створення в селах центрів доступу до Інтернет
  • оснащення сільських рад сучасними засобами передачі інформації
  • створення умов для забезпечення змістовного дозвілля учнів
  • розвиток дорадництва на селі


Очікувані результати:
  • зростання професійного рівня і якості сільського самоврядування
  • організовано вільний доступ до інформації і більш ефективне використання вільного часу для населення сіл

2.2.3. Збереження традиційного села


Можливі заходи для реалізації цього завдання (неповний перелік):
  • створення пілотного етно-села
  • організація регіонального фольклорного фестивалю
  • організація виставки-ярмарки виробів народних умільців


Очікувані результати:
  • збережене традиційне село
  • створені передумови для розвитку сільського туризму

2.2.4. Зміцнення взаємозв’язку сільських територій із міськими


Можливі заходи для реалізації цього завдання (неповний перелік):
  • покращення дорожньої інфраструктури між містами і селами
  • організація обмінів учнями між селами і містами


Очікувані результати:
  • покращений зв’язок і зміцнені економічні відносини між сільськими та міськими територіями



Напрям 3. Створення передумов для сталого економічного розвитку регіону



Діяльність у межах цього напряму у середньостроковій перспективі повинна забезпечити активізацію економічної діяльності Вінницької області, зокрема через:
  • підтримку диверсифікації економічної діяльності особливо у сільських територіях і містах, визначених точками економічного зростання
  • підтримку розвитку тих галузей, які мають потенціал з позиції нарощення ланок доданої вартості;
  • розвиток транспортної логістики, яка б задовольняла потреби регіональної економіки
  • покращення розвитку підприємництва і конкурентоспроможності малого і середнього бізнесу
  • створення привабливого для інвестицій середовища
  • розвиток людського капіталу, який би відповідав вимогам «економіки знань» через навчання, підвищення кваліфікації, налагодження кращого доступу до інформації, та
  • створення спеціалізованих інституцій здатних ефективно підтримувати регіональний розвиток


Передумови



В структурі економіки області сільське господарство займає 29,7%, а пов‘язана з ним харчова промисловість у структурі промислового виробництва Вінниччини займає понад 68%. Таким чином Вінницька область характеризується як моно-секторальна та сильно залежна від сільського господарства. В той самий час сільське господарство належить до найбільш ризикованих та проблемних галузей економіки, враховуючи його сучасний стан, а також кліматичні зміни (глобальне потепління) та відсутність раціональної державної політики щодо підтримки цього сектору. Така ж ситуація збережеться і в середньостроковій перспективі (принаймні, на період дії Стратегії – 2015 р.). Саме тому диверсифікація економічної діяльності для зменшення можливих ризиків стала одним з вагомих факторів, які обумовили вибір напряму 3 у Плані реалізації Стратегії регіонального розвитку.


Робоча група з підготовки Плану реалізації стратегії регіонального розвитку Вінницької області на 2011-2013 рр.під час проведення SWOT-аналізу, серед найбільш важливих наявних негативних факторів та тенденцій, також зазначила низькі рівні заробітних плат, закриття багатьох підприємств, низьку гнучкість ринку праці, низький рівень підприємницького духу населення (відсутність потенціалу самозайнятості). Сукупність таких слабких сторін створює ризик втрати робочої сили (в першу чергу – висококваліфікованої). Одним з ефективних способів протидії цьому ризику є стимулювання та підтримка підприємництва. Адже саме малий та середній бізнес успішно виконують важливу соціальну функцію – створення нових робочих місць.


Інший акцент при виборі цього напряму зроблений на залучення інвестицій. У сучасному світі залучення інвестиції набуває надзвичайної ваги. Зовнішні інвестиції не лише забезпечують приплив необхідних фінансових ресурсів до місцевих економік, але й приносять з собою нові навички менеджменту, інновації та технології, нові ринки, нові можливості для бізнесу місцевих малих і середніх підприємств. У той же час ця сфера характеризується високим рівнем конкуренції між країнами та регіонами, які пропонують преференції для приваблення інвесторів, причому гроші, вкладені в цю конкурентну боротьбу можуть окупитися не раніше ніж через п’ять – десять років.


Безумовно, в сучасних умовах такий зовнішній чинник, як національне законодавство, залишається надзвичайно непривабливим для залучення інвестора. Поряд з цим інші чинники можуть бути покращені силами Вінниччини, зокрема, такі як стан технічної інфраструктури, доступність будівель, ділянок для нової забудови, наявність кваліфікованої робочої сили, бізнес-клімат, імідж регіону.


Діяльність у межах цього напряму повністю узгоджується з пріоритетами, визначеними Стратегією регіонального розвитку Вінницької області на період до 2015 року, зокрема такими як:
  • інвестиційно-інноваційний розвиток галузей економіки,
  • розвиток людського потенціалу,
  • міжнародне та транскордонне співробітництво,
  • просторовий розвиток та територіальне планування.


Діяльність у межах цього напряму повинна стимулювати розвиток існуючих і створення нових підприємств (у першу чергу – малого та середнього бізнесу), пов‘язаного з цим залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій та збільшення кількості робочих місць, зокрема через:
  • інформаційну, консультативну, технічну підтримку малого та середнього бізнесу;
  • сприяння експорту продукції місцевих виробників;
  • систематизацію інвестиційних продуктів та удосконалення регіональної інвестиційної політики
  • маркетинг і промоцію Вінниччини, як сприятливого до інвестора регіону з широким спектром інвестиційних пропозицій, професійною владою.
  • зміцнення спроможності обслуговування інвесторів через професіоналізацію кадрів.


Напрям 3 також узгоджується з іншими напрямами Плану реалізації стратегії та забезпечує синергетичну підтримку для їх впровадження. Зокрема діяльність у межах напряму 1 сприятиме:
  • зміщенню акцентів економічного розвитку на рівень сільських територій. Це дозволить підвищити рівень зайнятості та рівень прибутків сільського населення, покращить сільську інфраструктуру та підніме рівень життя на селі (напрям 2. Покращення якості життя у сільських територіях);
  • розвитку нових видів економічної діяльності (у т.ч. розвитку транспортної логістики), створенню нових підприємств, залученню інвестицій (напрям 3. Стимулювання та підтримка розвитку підприємництва та залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій)
  • першочергового розвитку тих видів економічної діяльності, для яких на Вінниччині є хороші передумови, наприклад, туризм, відновлювальна енергетика (напрям 1. Реалізація та зміцнення ключових порівняльних переваг регіону).


У середньостроковій перспективі діяльність у межах цього напряму повинна забезпечити:
  • загальне економічне зростання, завдяки розвитку існуючих команій та створенню нових, а також через збільшення об‘ємів виробництва продукції і послуг у «нетрадиційних» для Вінниччини секторах економічної діяльності,
  • збільшення зайнятості населення у промисловості та сфері послуг,
  • посилення співпраці між містом та селом, у першу чергу – в сфері економіки.
  • Зростання об’єму внутрішніх та зовнішніх інвестицій, розширення їхнього галузевого фокусу та географії