Впровадження ects в українських університетах: Методичні матеріали. Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка, 2006. 56 с
| Вид материала | Документы |
- Національний Університет "Львівська Політехніка", 313.77kb.
- Методичні рекомендації 12 Вимоги до звітних документів 13 Форми І методи контролю, 325.39kb.
- Соціологія парламентаризму плани та методичні вказівки для підготовки контрольної роботи, 262.26kb.
- Політологія плани та методичні вказівки для підготовки контрольної роботи студентами, 507.34kb.
- Методичні вказівки І завдання, 557.45kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1563.62kb.
- Методичні вказівки, 442.88kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1068.44kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1259.1kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1080.17kb.
3.1. Тлумачний словник ECTS
Європейська кредитно-трансферна Система (European Credit Transfer System - ects) - система, що базується на обліку обсягу навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння завдань (цілей) програми навчання. Цілі повинні бути сформульовані у вигляді результатів навчання та компетенцій. В основі ects є принцип, згідно з яким загальний обсяг роботи (навчальне навантаження) студента протягом року дорівнює 60 кредитам. У більшості європейських країн загальний обсяг роботи студента протягом навчального року визначається нормативно в рамках 1500 -1800 годин, тобто один кредит дорівнює 25 - ЗО годинам навчального навантаження. Завданням ects є збільшення прозорості систем навчання в різних країнах та сприяння студентським обмінам в країнах Європи шляхом надання можливості студентові здійснювати трансфер (перезарахування) та накопичення кредитів. Трансфер кредитів гарантується відповідними угодами між університетами, що скеровують та приймають студента на навчання, та самим студентом.
Компетенції (Competences) - знання та уміння, що характеризують здатність студента виконувати, розуміти, відображати та пізнавати те, що вимагається освітньо-кваліфікаційною характеристикою фахівця, після завершення процесу навчання. Компетенції формуються в різних навчальних дисциплінах та оцінюються на різних стадіях навчального процесу. Як правило, компетенції поділяють на ті, що відносяться безпосередньо до даної програми навчання (предметної області), та на ті, що є спорідненими (спільними для різних програм навчання)
Засоби оцінювання (Assessment) - повний набір письмових, усних та практичних тестів, проектів та робіт, які використовуються для прийняття рішення щодо засвоєння студентом модуля. Засоби оцінювання можуть використовуватися студентом для самооцінювання та самоконтролю, а також навчальним закладом для формального визначення, чи оволодів студент необхідними для присвоєння кредитів результатами навчання.
Критерії Оцінювання (Assessment criteria) опис того, що повинен продемонструвати студент, щоб показати, що результат навчання досягнутий.
Модуль (Module) - пойменована, цілісна, чітко структурована та відповідно удокументована у встановленій формі змістова частина підготовки фахівця, яка повинна бути засвоєна студентом за допомогою різних форм навчального процесу.
Належне засвоєння модуля забезпечує досягнення студентом відповідних результатів навчання, сформульованих у вигляді компетенцій. Тому кожному модулеві ставляться у відповідність певні компетенції, засоби оцінювання та критерії оцінювання.
Модуль є фундаментальною одиницею для побудови навчальних дисциплін та програми навчання в цілому. Необхідною складовою удокументування модуля є перелік тих модулів, які безпосередньо передують (забезпечують) даному модулю.
Мірою обсягу навчального навантаження середнього студента, необхідного для належного засвоєння ним модуля, є кількість кредитів.
Кредит (Credit) - одиниця виміру ("вартість") обсягу навчального навантаження, необхідного середньому студенту для оволодіння визначеними результатами навчання.
Кредит є узагальненою безрозмірною (нормованою) величиною, яка відображає повні витрати часу середнього студента для засвоєння навчального матеріалу з метою оволодіння необхідними результатами навчання.
Накопичення кредитів (Credit Accumulation). В системі накопичення кредитів для того, щоб успішно закінчити семестр, навчальний рік чи повну програму навчання необхідно отримати визначену кількість кредитів ects; кредити присвоюються та накопичуються лише тоді, коли шляхом відповідного оцінювання підтверджено успішне досягнення необхідних результатів навчання.
Кредитна рамка (Credit Framework) - Система, що полегшує вимірювання та порівняння результатів навчання, отриманих в контексті різних кваліфікацій, програм навчання та навчальних середовищ на основі навчального навантаження студента, виміряного в годинах.
Тип кредиту (Credit Type) - показник статусу навчальної дисципліни/ модуля в навчальній програмі; його можна описати як, наприклад, стрижневий (Core), споріднений (Related) або вибірковий (Minor).
Дескриптор рівня навчальної програми (Cycle Descriptor) - загальні положення про очікувані результати певного періоду навчання відповідно до одного із трьох рівнів, визначених Болонським процесом; дескриптор забезпечує чіткі точки прив'язки, що описують результати програми навчання.
Додаток до диплому (Diploma Supplement) - додаток до офіційного документа про здобутий рівень освіти/кваліфікацію, призначений надавати опис природи, рівня, контексту, змісту та статусу навчання, яке успішно завершив власник диплому; Додаток базується на моделі, розробленій Європейською Комісією, Радою Європи та unesco/cepes та покращує міжнародну прозорість та академічне/ професійне визнання кваліфікації.
Результати навчання (Learning Outcomes) -те, що студент повинен знати, розуміти і/або уміти продемонструвати після завершення процесу навчання. Результати навчання повинні супроводжуватися відповідними критеріями оцінювання, які використовуються для прийняття рішення про те, що очікувані результати навчання досягнуто. Результати навчання разом із критеріями оцінювання визначають вимоги для присвоєння кредиту, тоді як оцінки виставляються на основі рівня досягнення вимог для присвоєння кредиту. Наявність чітко сформульованих результатів навчання, які вказують на досягнення, за які буде присвоєно кредит, полегшує накопичення та перезарахування кредитів.
Час навчання (Learning Time) - кількість годин, потрібних середньому студентові для досягнення чітко визначених результатів навчання і отримання кредитів, які присвоюються після відповідного оцінювання.
Навчальна дисципліна (Course unit) -див. Модуль.
Програма навчання (study programme) - затверджена сукупність модулів, достатня для здобуття певного рівня освіти та присвоєння відповідної кваліфікації.
В певних випадках програма навчання може бути подана у вигляді набору компетенцій, здобуття яких дозволить накопичувати кількість кредитів, необхідну для здобуття певного рівня освіти та присвоєння відповідної кваліфікації.
Навчальне навантаження студента (student Workload) - кількісна міра навчальної діяльності, що може бути ймовірно необхідною для досягнення середнім студентом необхідних результатів навчання у даних часових рамках (наприклад, лекції семінари практична робота, самостійне навчання чи приватні студії, самостійна науково-дослідна робота, екзамени тощо).
Точки прив'язки (Reference Points) - недирективні показники, сформульовані у вигляді результатів навчання, виражених в термінах компетенцій, що полегшують чіткість визначення кваліфікацій (програм навчання).
Проект tuning - дослівно tuning означає налаштування радіоприймача на потрібну частоту. В випадку проекту tuning мова йде про створення узгоджених точок прив'язки для організації структур вищої освіти в Європі, за умови визнання, що розмаїття освітянських традицій є позитивним фактором у створення динамічного спільного освітнього простору.
3.2. Навчальне навантаження студента
Після того, як навчальна програма вже розділена на модулі (навчальні дисципліни), за кожним з них слід закріпити певну кількість кредитів, виходячи з рамкових обмежень в ects на загальну їх кількість.
П
Як відомо, у ECTS навчальне навантаження на один навчальний рік (1500 - 1800 годин роботи студента) становить 60 кредитів, і, відповідно, 30 кредитів на семестр, і 20 кредитів на триместр. При цьому кредити ECTS слід призначати всім наявним розділам курсу - обов'язковим або факультативним. Необхідно виділяти кредити також на дипломний проект, кваліфікаційну роботу і виробничу практику у випадках, де ці розділи є офіційною частиною програми з присвоєнням відповідного кваліфікаційного ступеня, включаючи вчені ступені.
роект tuning рекомендує вирішувати питання кредитного виміру модуля наступним чином.
1) Викладач повинен спланувати навчальний модуль і розрахувати кількість годин, які студент на нього витратить.
2) Студент повинен вказати, скільки часу він реально витрачає на модуль і таким чином можна перевірити, чи розрахований час співпадає з реальним.
Навантаження модуля базується на загальній кількості навчальних завдань (видів діяльності), які студент повинен виконати, як частину навчальної програми. Ці завдання необхідно планувати не тільки з огляду на необхідність досягнення певних навчальних результатів, але і з огляду на час, який необхідний студенту, щоб досягнути цих результатів. Складаючи завдання, викладач повинен розрахувати час, який необхідний середньому студентові на його виконання, включно з часом на підготовку.
Наближений перелік основних аспектів навчальної діяльності студента має такий вигляд:
• Види навчальних занять: лекція, семінар, семінар-дослідження, комплекс вправ, практичне заняття, лабораторна робота, самостійне навчання під наглядом керівника, практичне заняття з малою кількістю студентів, самостійне навчання, інтернатура, робота в полі, проектна робота (у тому числі і в групі) та ін.
• Види навчальної діяльності: відвідування лекцій, виконання спеціальних завдань (наприклад, виконати огляд літературних джерел на певну тему, написати звіт чи твір на тему, яку знайшов), виконання технічних і лабораторних завдань, написання творів (робіт) зі все складнішими завданнями (щодо обсягу, об'єму і складності матеріалу), читання книжок і робіт, навчання вмінню критично оцінювати роботу інших, головування на зборах (чи, наприклад, семінарах), робота з обмеженням в часі, презентація робіт, написання резюме чи короткого змісту роботи, проектна робота тощо. Спосіб подання результатів залежить від часу, який виділено на модуль.
• Види оцінювання: усний екзамен, письмовий екзамен, усна презентація, тест, курсова робота, звіт про інтернатуру, звіт про практику, тривале оцінювання та ін.
Результати планування і розрахунок навантаження модуля, виражені в часі, викладач оформляє, заповнюючи спеціальної форму "Планування навчального модуля" (див. Додаток).
Для перевірки, чи розраховане навантаження студента співпадає з реальним, студент повинен вказати дійсні затрати часу, який він реально витрачає на модуль. Найбільш розповсюдженим способом реалізації цього завдання є використання анкет, які студенти заповнюють або в процесі навчання, або після завершення дисципліни. Студентам роздають форми "Перевірка навантаження навчального модуля", складені викладачем (див. Додаток), де не вказано лише розрахункове навантаження в годинах.
Вказані дві форми містять наступні дані, які подають інформацію про результати навчання, їх зв'язок з отриманими навичками і часом, який студент витрачає на кожне завдання:
• Вид програми дисципліни, де вказано місце модуля в загальній навчальній програмі, а також навички, які студент повинен здобути за модуль;
• Результати навчання, сформульовані для модуля з метою набуття певних компетенцій;
• Навчальні завдання, які найкраще відповідають результатам навчання, яких треба досягти;
• Види оцінювання, які найбільше підходять результатам навчання;
• Робоче навантаження студента.
Одним із найбільш об'єктивних способів оцінювання реального навантаження студента є ведення щоденника, де студенти в режимі реального часу засвоєння модуля під час навчального року (семестру) ведуть записи про затрачений час (в годинах) для виконання всіх видів навчальної діяльності. Отримані підсумки дають можливість оцінити реальні затрати часу для заданої вибірки студентів за різними ознаками (групи, потоку, навчальної програми тощо).
Якщо процес моніторингу показує, що розраховане навантаження не відповідає реальному навантаженню, то необхідно переглянути та відкоригувати навчальні завдання (види діяльності), а далі заново узгодити заплановані й реальні затрати часу студентом на їхнє виконання.
С
хематично процедура оцінювання кредитного виміру модуля виглядає наступним чином:
Варто зауважити, що європейський досвід розрахунку навчального навантаження студента, яке зосереджується на досягненні результатів навчання, що забезпечують набуття певних загальних і спеціальних навчальних компетенцій, пов'язаних з окремою дисципліною, показав, що на робоче навантаження і, як наслідок, на розподіл кредитів, можуть мати вплив і інші взаємопов'язані фактори. Ці фактори не обмежуються тільки кількістю робочих годин. Серед них потрібно відзначити підходи до викладання, навчання і оцінювання, різноманітність традицій, зміст і структуру навчальної програми, організацію навчального процесу, здатність та наполегливість студента тощо.
Поряд із описаними вище загальними підходами до визначення кредитного виміру навчального модуля шляхом оцінки планових та реальних затрат часу на виконання всіх видів навчальної діяльності навчальні заклади Європи (Італія, Австрія) використовують і інші, більш спрощені підходи. Так, в Технічному університеті Відня прийнята схема, згідно із якою одна година лекційних занять вимагає одну годину додаткової самостійної роботи, а одна година лабораторних занять -0,5 години самостійної роботи.
Подібний підхід використовується і в Україні - викладач розраховує лише аудиторну роботу студента, а затрати на самостійну роботу приймаються в межах (30-50)% від затрат часу на аудиторну роботу.
Загалом ects не нав'язує конкретних підходів до визначення, але підкреслює важливість об'єктивної оцінки навчального навантаження студента, оскільки це має вирішальний вплив на успішність програм мобільності. Заниження кредитного виміру дисциплін в даному університеті може привести до ситуації, коли студентові об'єктивно фізично не вистачає часу для засвоєння запланованих обмінною програмою дисциплін.
Нижче ми наводимо приклади планування навчального навантаження модуля: перший приклад наводиться в матеріалах проекту tuning, другий - є спробою аналогічного оцінювання на прикладі конкретної навчальної дисципліни, що читається у Львівській Політехніці.
ПРИКЛАД 1
Назва модуля: Міжкультурне спілкування у багатокультурних суспільствах
Тип курсу: Факультатив
Рівень модуля: Бакалавр
Кількість кредитів ECTS: 5 кредитів ECTS (теоретичний час роботи студента: 125 годин)
Компетенції, якими треба оволодіти:
1. Вміння цінувати розмаїття та багатокультурність (споріднено з модулями X,Y,Z модулями ...)
2. Здатність працювати у багатокультурних контекстах (споріднено з модулями A,Z,J)
3. Вміння працювати в колективі (споріднено з модулями ...)
4. Усне та письмове спілкування (споріднено з модулями ...)
5. Здатність застосовувати знання на практиці (споріднено з модулями ...)
6. Розуміння культур та звичаїв інших країн
7. Здатність розуміти структури культурних систем (споріднено з модулями ...)
8. Здатність мати незалежне судження про пов'язані між собою проблеми сьогодення
| Результати навчання | Види навчальної роботи | Плановий час роботи студента у год. | Оцінювання |
| Знання різних підходів до культури та розуміння їх смислу. | Заповнення анкети про попередню освіту | __годин | Участь в аудиторній роботі * (40%) |
| Лекція 1: Підходи до культури | 1 година | ||
| Групова робота з обговорення визначень культури | 1 година | ||
| Розуміти та вміти використовувати в адекватних академічних контекстах такі ключові поняття як культурна ідентичність, багатокультурність, інтеграція, асиміляція, сегрегація, контекст, значення тощо. Розвиток студентом власного менталітету у зв'язку з: | Аудиторна дискусія | 1 година | |
| Завдання прочитати матеріал | 5 годин | ||
| Аудиторний семінар за прочитаним матеріалом | _годин | ||
| Лекція 2: Сприйняття та культура | 1 година | ||
| Завдання прочитати матеріал за темою лекції | 3 години | ||
| Аудиторний семінар за прочитаним матеріалом | __годин | ||
| Лекція 3: Культурні особливості, група, особа та суспільство | 1 година | ||
| Завдання прочитати матеріал за темою лекції | 3 годин | ||
| а) різними шарами культури б) ключовими питаннями сьогодення стосовно різних ступенів терпимості до культурних символів | Аудиторнии семінар за прочитаним матеріалом | __годин | Усні презентації (усі групи) (12%) |
| Лекція 4: Символи, герої та цінності | 1 година | ||
| Написання та презентація командної роботи 1: Культурні символи у дискусії з актуальних питань сьогодення у пресі (пошук відповідних статей в Інтернеті, створення індивідуальних досьє, читання та аналіз) | 15 годин 3 години | ||
| Розуміти і могти ідентифікувати різні виміри культурних відмінностей у підходах до: простору, часу, справедливості, ієрархи, високого чи низького контексту тощо | Групова робота з вивчення 8 коротких навчальних прикладів з наступним обговоренням в аудиторії | 12 годин | Один письмовий приклад треба проаналізувати (10%) |
| Презентація теоретичної перспективи на культурний вимір | 1 година | ||
| Додаткове читання вибраних текстів | 12 годин 1 година | ||
| Розуміння процесів а) адаптації культур б) переходу від етноцентризму до етнорелятивізму та здатність сполучати власні/чиїсь інші процеси | Лекція 5: Презентація моделі Беннета з наступним критичним обговоренням групою | 1 година | Письмова робота на дві сторінки на основі особистого досвіду (8%) |
| Лекція 6: Процес злиття культур з наступною ідентифікацією значущих кроків групою | 1 година | ||
| Завдання прочитати матеріал | 4 години | ||
| Особисті роздуми на подані у лекціях теми | 4 година | ||
| Розуміти перепони та шляхи до міжкультурного спілкування Навчитися добре слухати та вміти відповідати у відповідному культурному ключі | Доповіді групи представників різних культур та дискусія. Вправи на роздуми | 3 години | |
| Лекція 1: Між культурне спілкування. Ключові питання | 1 година | ||
| Завдання прочитати матеріал | 3 години | ||
| Особисті роздуми на подані у лекціях теми | 1 година | ||
| Перегляд фільму „Нічийна земля" | 2 години | ||
| Навчитися поважати та цінувати розмаїття | Аудиторне обговорення фільму | 1 година | Самооцінка (з керівниками) (8%) |
| Лекція 8: Роль сприйняття у між культурному спілкуванні | 1 година | ||
| Завдання прочитати матеріал | 2 години | ||
| Які головні три пункти матеріалу для читання? Дискусія в аудиторії | 2 години | ||
| Екскурсія до неурядової організації або іншої організації, що працює з людьми з інших культур | 3 години | ||
| Розуміти сучасні виклики міграції і можливі вирішення на майбутнє Розуміти полеміку про моделі суспільства та політику для різних культур та емігрантських груп | Лекція 9: Цінність різноманітності. Міграція: розмаїття під нашими дверима | 1 година | Усні презентації (усі групи) (12%) |
| Завдання прочитати матеріал | 5 годин | ||
| Аудиторний семінар за прочитаним матеріалом | 1 година | ||
| Лекція 10: Керування різноманітністю | 1 година | ||
| Лекція 11: Образи та дійсність багатокультурності | 1 година | ||
| Написання та презентація командної роботи 2: До культурного єднання. Рішення, закони та політичні підходи у багатокультурній державі (пошук відповідної інформації, читання та аналіз) | 15 годин 3 години | ||
| Лекція 12: Основні підходи до дослідницької роботи | 1 година | Звіт про навчання (10%) | |
| Групова робота над різними дослідницькими питаннями | 1 година | ||
| Обізнаність з різними підходами та питаннями у дослідницькій роботі в царині міжкультурного спілкування. | Підготовка звіту про навчання | 3 години | |
| 1 година | |||
| | 125 годин | 100% | |
| © Copyright Tuning project * Участь в аудиторній роботі передбачає відвідування, підготовку читального завдання та аудиторне обговорення. Це стосується усього курсу | |||